ТРАНСФОРМАЦІЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження трансформації трудової діяльності за умов переходу до економіки знань» розкрито сутність та особливості трудової діяльності в умовах економіки знань, окреслено вимоги до трудової діяльності для забезпечення переходу до економіки знань, охарактеризовані підходи до дослідження трудової діяльності.

На основі порівняльного аналізу особливостей індустріальної та постіндустріальної економіки поглиблено уявлення про зміни, що відбуваються в економіці з переходом на знаннєві засади. Якщо в умовах індустріальної економіки основним результатом підготовки у системі вищої освіти є здобуття якісної освіти, що засвідчує відповідний диплом, вимогою до вміння – вузька спеціалізація, вимогою до працівників – віддача засвоєних знань і вмінь, то в умовах постіндустріальної економіки основними вимогами має бути безперервна освіта, широка спеціалізація й гнучкість, інвестиції в нові знання і вміння.

Поняття «трудова діяльність» із плином часу та розвитком економіки зазнало значної трансформації. Науковці трактували цей термін як: доцільну форму професійної активності індивіда, зумовлену техніко-технологічними засобами; структуру, в якій здійснюється процес перетворення інформації та енергії; ототожнювали поняття «трудова діяльність» із поняттям «праця».

На основі оцінки використовуваних у науковій літературі тлумачень дефініції «трудова діяльність» та аналізу сучасних суспільних процесів було конкретизовано зміст даного поняття. Трудова діяльність в умовах переходу до економіки знань – це обраний з власної волі вид діяльності, що ґрунтується або на договірних відносинах між роботодавцем та працівником, або на базі самостійного здійснення трудової діяльності щодо виконання певних функціональних обов’язків, в процесі реалізації яких центральне місце займає особистість, її індивідуальні потреби та інтереси, а основним продуктом виступає вміння набувати, застосовувати та реалізовувати знання. При цьому акцентується увага на особливостях трудової поведінки в нових умовах як на усвідомленій діяльності, спрямованій на отримання нових знань.

В умовах економіки знань трудова поведінка набуває специфічних рис, в залежності від яких формується її три типи: альтруїстичний (постійне накопичення знань не з метою продажу, а для вільної та безкорисної передачі усім бажаючим); меркантильний (здобуття та накопичення знань відбувається з метою одержання якнайбільшої вигоди від їх продажу у майбутньому); творчий (здобуття знань виступає необхідною умовою для створення нових, а сам процес творення виступає потребою самореалізації особистості).

На основі врахування теоретичних основ економіки знань, які базуються на теорії постіндустріалізму (Д.Белл, Г.Кан, З.Бжезінський, А.Тоффер), виявлені та охарактеризовані основні вимоги до трудової діяльності, які здатні забезпечити перехід економіки на знаннєві засади (освіта, самоосвіта та навчання впродовж життя, здатність до інноваційної активності, внутрішня необхідність для задоволення творчих потреб, інтелектуалізація трудової діяльності, готовність до трудової діяльності, професіоналізація).

В дисертації запропоновано авторський підхід до формування інноваційної активності працівників, яка детермінує нові їх характеристики, нову організацію діяльності, нову поведінку учасників та непередбачуваність результатів трудової діяльності