ОБҐРУНТУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В УМОВАХ АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА ДО ЗМІН РИНКОВОГО СЕРЕДОВИЩА Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі "" комплексно досліджено теоретико-концептуальні основи прийняття управлінських рішень, досліджено сутність поняття "управлінське рішення", класифікацію управлінських рішень, проаналізовано тенденції зміни ринкового середовища та їх вплив на діяльність господарюючих суб’єктів, визначено основні пріоритети підприємств при їх розвитку.

Досліджено та узагальнено змістовну складову поняття "управлінське рішення" в частині їх класифікації. Теоретичне обґрунтування та аналіз поширених точок зору дали змогу ввести додаткові класифікаційні ознаки та види управлінських рішень, зокрема, за рівнем прийняття рішень пропонується виокремити наднаціональні рішення, що ухвалюються міжнародними установами та організаціями; за функціональною спрямованістю необхідно виділити стримуючі рішення, що спрямовані на обмеження діяльності суб’єкта в необхідних для того випадках; за рангом управління треба виділити позарангові рішення, що ухвалюються стосовно конкретного суб’єкта іншою особою; за змістовним наповненням мети пропонується усі рішення поділяти на такі, що переслідують економічний ефект (ефективні) та такі, що переслідують екологічний чи соціальний ефект (раціональні); за характером отримуваного ефекту пропонується поділяти рішення на прямі, непрямі та синергетичні; за відношенням до зовнішнього середовища рішення пропонується розрізняти як адаптивні, обмежуючі та стримуючі.

Аналіз глобалізаційних процесів та інституційного середовища в Україні дав змогу виокремити основні чинники впливу зовнішнього оточення на підприємство, до складу яких входять фактори макросередовища та зовнішнє середовище, яке поділяється на мікроелементи та макроелементи.

Саме такий розподіл заслуговує на особливу увагу. Ми розмежовуємо "зовнішнє оточення" та "фактори макросередовища". До першого ми відносимо суб’єктів, що впливають тим чи іншим чином на діяльність підприємства, з них до мікроелементів відносяться саме суб’єкти у різних організаційно-правових формах, а до макроелементів – ринкові утворення та "мега-суб’єкти", які мають значний вплив на формування тих чи інших ринків. Макросередовище представлено геополітичною, економічною, соціальною ситуацією, правилами ведення бізнесу, рівнем розвитку фінансової системи та іншими факторами.

Якщо розглядати ступінь впливу кожної групи факторів на підприємство, то треба зауважити, що очевидним є переважний вплив факторів макросередовища, оскільки вони є свого роду "правилами гри" на які підприємство одноосібно вплинути не в змозі. Щодо мікроелементів зовнішнього середовища, то тут можна відмітити окрему групу у вигляді органів адміністративного управління, які за своїм змістом є механізмом впливу на підприємство. Щодо інших учасників, то в даному випадку спостерігається більш-менш рівномірний вплив один на одного, оскільки між ними існує тісний взаємозв’язок. Очевидно, що реальний та фінансовий сектори економіки не можуть існувати окремо, тому роль фінансово-кредитних інститутів в більшій мірі зводиться до підтримання реального сектору економіки, а не перешкоджання його розвитку. Що стосується інших учасників, то їх дії в певній мірі підпорядковуються ринковим та економічним законам, тому взаємовідносини між ними можна вважати такими, що мають рівний вплив.

Автором досліджено основні пріоритети у діяльності суб’єктів господарювання за різних умов. Надано рекомендації щодо пошуку оптимального співвідношення "вартість-розвиток-безпека" при обґрунтуванні управлінських рішень.

У другому розділі "" розкрито зміст поняття "адаптація" та адаптаційних процесів. Аналіз сучасних точок зору показав, що в науці та практиці під адаптацією розуміють лише заходи пасивного впливу і не враховують наявні та потенційні можливості. Також автором досліджено складові адаптації підприємства та ієрархічні рівні адаптації. На основі проведеного аналізу виявлено, що запропоновані наукові підходи не враховують активного впливу на ринкове середовище. Автором запропоновано структуру організаційно-економічного механізму управління процесами адаптації підприємства (рис. 1).

Особливістю наведено механізму є урахування наявних та потенційних можливостей, а також інструментарію для їх реалізації при запровадженні заходів активного впливу щодо зовнішнього оточення.