У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, визначено об’єкт і предмет дослідження, висвітлено наукову новизну й практичну значущість отриманих результатів, наведено відомості щодо їх апробації.
У першому розділі «Сутність корпоративного управління та теоретичні підходи до оцінки рівня його якості» узагальнено теоретичні підходи до розкриття сутності, оцінки рівня якості корпоративного управління та його взаємозв’язку з вартістю підприємства; визначено напрямки вдосконалення підходів до оцінки корпоративного управління.
З’ясовано, що в більшості праць, присвячених питанням корпоративного управління, сутність останнього розкривається з погляду різних підходів. Обґрунтовано, що корпоративне управління необхідно розглядати як управління відносинами, які опосередковано виникають між акціонерами, менеджерами та іншими зацікавленими особами при прийнятті та реалізації управлінських рішень у процесі діяльності підприємства не лише з погляду її ефективності, а й задля забезпечення балансу інтересів учасників корпоративних відносин, зокрема акціонерів, у тому числі міноритарних, топ-менеджерів, працівників, та сприяння підвищенню вартості підприємства.
Аналіз підходів до оцінки рівня корпоративного управління показав наявність різних методів, з-поміж яких чільне місце посідає оцінка його якості. З’ясовано, що найбільш розповсюдженим методом є визначення рейтингу. Аналіз міжнародного і національного досвіду оцінки рейтингу корпоративного управління рейтинговими агентствами та науковцями показав, що наявні методики в основному використовують не тільки відкриту інформацію, що викликає значні труднощі в самостійному застосуванні їх пересічними акціонерами або будь-якими зацікавленими особами. Окрім того, має місце неоднозначність використовуваних критеріїв оцінки. У зв’язку з цим запропоновано вдосконалити методичний підхід до рейтингової оцінки рівня якості корпоративного управління.
Для обґрунтованої оцінки заходів з підвищення ринкової вартості підприємства проаналізовано емпіричні дослідження, які підтверджують наявність взаємозв’язку між ринковою вартістю підприємства та рівнем корпоративного управління, а також залежність ринкової вартості підприємства як від показників фінансових результатів їхньої діяльності, так і від показників рівня якості корпоративного управління.
З’ясовано, що за наявних підходів досить складно визначити, який вплив на вартість підприємства здійснюють показники корпоративного управління та як впливають фінансові результати. Установлено необхідність визначення лінійної залежності впливу зазначених факторів на ринкову вартість підприємства, що дозволить оцінити зміну рівня корпоративного управління у вартісній формі.
Обґрунтовано доцільність визначення впливу зміни рівня корпоративного управління на зміну вартості підприємства в оцінці корпоративного управління, що складно зробити за допомогою існуючих підходів. У зв’язку з цим запропоновано визначати ефективність управлінських заходів з покращення корпоративного управління через відношення результату, вираженого показником зміни вартості підприємства за рахунок підвищення якості корпоративного управління, до витрат на його досягнення.
Установлено, що рівень упровадження та дотримання соціальних стандартів корпоративного управління на гірничодобувних підприємствах є відмінним, а отже, відрізняється і їхній вплив на результати діяльності підприємств, який можна оцінити шляхом приведення показників прибутку до порівнянного вигляду. Визначено, що під час застосування підходів до оцінки вартості, зокрема методу ринкових мультиплікаторів, не враховується той факт, що певна частина вартості підприємства сформована досягнутими показниками рівня його корпоративного управління.
У зв’язку з цим за умов застосування методу ринкових мультиплікаторів визначено об’єктивну необхідність зіставлення не всієї вартості підприємства з прибутком від його операційної діяльності, приведеного до порівнянних умов, а лише її частини, яка забезпечується показниками фінансових результатів.
Аналіз досліджень, пов’язаних з питаннями додаткової емісії акцій, показав, що основна увага науковців зосереджена на формуванні емісійної стратегії, але при цьому недостатньо розкриваються проблеми оцінки вартості підприємства та визначення курсу емісії акцій. Світовий досвід публічного розміщення акцій свідчить про застосування ринкової вартості акції, тоді як український досвід великих підприємств – номінальної вартості. Очевидно, що з розвитком вітчизняного фондового ринку додаткова емісія акцій українських підприємств також буде відбуватися за їхньою ринковою вартістю. Ураховано, що в установленні курсової вартості акції інтереси мажоритарних акціонерів й стратегічного інвестора не збігаються з очікуваннями та потребами міноритарних акціонерів, що призводить до виникнення корпоративних конфліктів під час реалізації переважного права акціонерами, зокрема міноритарними. У зв’язку з цим обґрунтовано необхідність установлення обмеження на максимальний розмір курсової вартості акції для міноритарних акціонерів.
У другому розділі «Узагальнення практики і методичні основи оцінки рівня якості корпоративного управління» досліджено сучасний стан корпоративного управління на гірничодобувних підприємствах; запропоновано методичний підхід до оцінки рейтингу корпоративного управління; проведено порівняльний аналіз гірничодобувних підприємств та визначено їхнє місце поміж підприємств гірничо-металургійного комплексу України за період 2007–2010 рр. за критерієм рівня якості корпоративного управління.
Ураховано, що більшість методик рейтингової оцінки корпоративного управління є недостатньо прозорими для самостійного застосування будь-якими зовнішніми користувачами для оцінки корпоративного управління гірничодобувних підприємств. Виявлено, що у вільному доступі недостатньо регулярних даних про рейтингову оцінку якості корпоративного управління вітчизняних гірничодобувних підприємств. У зв’язку з цим визначено необхідність додаткових досліджень щодо оцінки рейтингу корпоративного управління гірничодобувних підприємств на підставі лише відкритої інформації.
У роботі запропоновано методичний підхід до рейтингової оцінки рівня якості корпоративного управління на основі корегування наявної методики інвестиційного банку Brunswick UBS. Особливість підходу полягає у використанні тих категорій та відповідних складових для оцінки рейтингу, які не лише глибоко розкривають сутність корпоративного управління з урахуванням національних особливостей щодо корпоративного управління, а й ґрунтуються на відкритій інформації. Це дозволяє застосовувати запропонований підхід для оцінки рейтингу корпоративного управління будь-якого публічного акціонерного товариства.
