Контролінг в системі управління персоналом підприємств Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; визначено мету та завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження; охарактеризовано наукову новизну, практичне значення здобутих результатів, форми та результати апробації основних положень дисертації; визначено особистий внесок здобувача; наведено кількість публікацій за темою дисертації; оговорено структуру дисертації.

В першому розділі дисертаційної роботи „Концептуальні основи контролінгу персоналу підприємств в ринкових умовах” розкрито теоретичні аспекти контролінгу персоналу підприємств, зокрема: обґрунтовано доцільність використання терміну «контролінг персоналу», визначено його сутність та особливості, розкрито концептуальні засади, розроблено концепцію та концептуальну схему контролінгу персоналу.

Запропоновано визначення «контролінгу персоналу» як технології управління, що спрямована на підтримку, обґрунтування та підвищення ефективності управлінських рішень в сфері управління персоналом, та забезпечує досягнення цілей підприємства, гнучкість та адаптивність системи управління персоналом.

У результаті дослідження теоретичних аспектів контролінгу персоналу на сучасному етапі визначено його основні особливості: контролінг персоналу виступає однією з головних складових системи контролінгу підприємства, призначенням якої є забезпечення ефективності процесів управління персоналом та стратегічної спрямованості діяльності, забезпечення успішності і тривалості діяльності підприємства на ринку; забезпечує використання соціально-орієнтованої концепції контролінгу, оскільки забезпечує збалансоване управління на основі використання монетарних і нефінансових показників; за своєю сутністю, є процесно-орієнтованим контролінгом, оскільки орієнтований на супутні процеси в сфері управління персоналом.

Узагальнення підходів щодо виділення видів контролінгу персоналу дозволило запропонувати класифікацію контролінгу персоналу для торговельного підприємства в залежності від наступних ознак: в залежності від цільової орієнтації (стратегічний, тактичний і оперативний), в залежності від критеріїв оцінки роботи з персоналом (кількісний і якісний), в залежності від напрямків (організаційно-технологічний, соціально-психологічний, економічний), в залежності від об’єктів (контролінг витрат, контролінг результатів, контролінг ефективності, контролінг складу персоналу підприємства).

Удосконалено процес контролінгу персоналу, що передбачає реалізацію двох груп функцій: процесно-орієнтованих (планування, облік, аналіз і моніторинг, контроль і регулювання) та функцій, що забезпечують ефективну їх реалізацію (організація, інформаційно-аналітична, координація і методична підтримка).

Основними складовими концепції контролінгу персоналу виступають його види, цілі, завдання, об’єкти та суб’єкти, принципи, критерії, функції, процес, інструментарій, закономірності функціонування і розвитку та орієнтація. Для забезпечення ефективності використання даної концепції на практиці була надана характеристика кожного з її елементів, що дозволило запропонувати авторську концептуальну схему контролінгу персоналу (рис. 1).

У другому розділі дисертаційної роботи „Дослідження контролінгу персоналу торговельних підприємств” здійснено моніторинг стану забезпечення контролінгу персоналу, а також проведено стратегічний, тактичний та оперативний контролінг персоналу. Дослідження проводилось з використанням практичних матеріалів 15 торговельних підприємств м. Донецька і Донецької області, які було умовно розподілено на 3 кластери в залежності від чисельності персоналу.

Моніторинг стану забезпечення контролінгу персоналу був проведений за допомогою оцінки повноти і якості реалізації процесів: інформаційного, методичного, ресурсного, технічного та організаційного забезпечення контролінгу персоналу, а також розробленої автором моделі, що представлена в табл. 1.

Аналіз повноти і якості реалізації процесів інформаційного забезпечення контролінгу персоналу, показав, що більш повно і якісно ці процеси реалізуються на підприємствах кластеру А (17,27 бали), найменш повно – на підприємствах кластеру С (15,80). серед основних проблем інформаційного забезпечення можна виділити наступні: недостатньо уваги приділяється керівництвом процесам визначення постачальників і споживачів інформації, визначення форм і часу на задоволення певних потреб в інформації, необхідних ресурсів, основних індикаторів і побудові системи

раннього попередження.