ЛОГІСТИЧНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ПОТОКОВИМИ ПРОЦЕСАМИ МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання дослідження, розкрито об’єкт, предмет, методи дослідження, висвітлено наукову новизну отриманих результатів, їх практичне значення, визначено особистий внесок здобувача, наведено результати апробації дослідження, повноту викладених результатів в опублікованих працях, структуру роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи  та детермінанти розвитку  логістичної системи промислового підприємства» розкрито еволюцію теорій логістики, конкретизовано поняття логістики, об’єкта та предмета логістики, розглянуто сутність, принципи, системного підходу до управління підприємством,   проаналізовано основні тенденції та стан розвитку глобальних та регіональних логістичних систем, визначено їх вплив на особливості побудови логістичної системи підприємства.  

Аналіз фундаментальних праць вітчизняних та зарубіжних вчених які розглядають логістику як напрям господарської діяльності, та як міждисциплінарний науковий напрям, дозволив виявити таке: головним об’єктом дослідження сучасної логістики є матеріальні, фінансові та інформаційні потоки, що  робить предметом дослідження наскрізну організаційно-аналітичну оптимізацію всієї сукупності цих потоків в рамках виробничої та матеріальної інфраструктури підприємства. З урахуванням зазначеного предмета та об’єкта досліджень   логістики запропоновано авторську дефініцію логістики  як наукову організацію управління  матеріальними та інтегрованими потоками шляхом їх  раціоналізації (оптимізації) з метою більш повного і своєчасного забезпечення виробництва та реалізації продукції, яка випускається підприємством з найменшими витратами.

На підставі порівняльного аналізу основних теорій і концепцій системного підходу до управління підприємством   зроблено висновок, що синтез організаційного розвитку і реінжинирінгу дозволяє  розглядати систему управління підприємством як певним чином організовану сукупність трудових ресурсів, засобів праці, предметів праці необхідних для здійснення процесу управління, що є сумою взаємопов'язаних безперервних дій (функцій управління) з вироблення регулюючих дій на систему підприємства на користь досягнення певної мети.

Логістичні системи вкладаються у загальноприйняте поняття «система», тому що складаються із системоутворючих елементів, тісно взаємопов'язаних і взаємозалежних між собою, які мають впоряд­ковані зв'язки й утворюють певну структуру із заздалегідь задани­ми властивостями. Відрізняються ці системи високим ступенем уз­годженості вхідних продуктивних сил з метою управління наскріз­ними матеріальними, фінансовими та інформаційними  потоками.

Визначено властиво­сті логістичних систем, а саме:  складність (характеризується такими основними ознаками: наявність великої кількості елементів (ланок), складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, викону­ваних системою, наявність складно організованого управління, вплив на систему великої кількості стохастичних факторів зовніш­нього середовища);  ієрархічність  (підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління);   цілісність (властивість системи виконувати задану цільову функцію, реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами).

На основі наведених властивостей визначено завдання управління логістичною системою, яке полягає у створенні способів формування та порушення внутрішніх сил взаємодії потоків, які могли б призвести до утворення стійких дисипативних систем будь-якого роду.

Доведено, що створювати слід не логістичну систему, орієнтовану тільки на кінцевий результат, а логістичну систему, яка може самоорганизовуватися  залежно від мінливості умов, тому що ефективний і сталий розвиток окремої логістичної системи підприємства можливий за умови  не тільки її кількісного зростання, а й, що більш важливо, випереджальних темпів побудови глобальних та регіональних систем руху потоків.

Зміни в умовах міжнародного бізнесу і тенденції глобалізації економіки призводять до суттєвого зростання швидкості матеріальних, фінансових та інформаційних потоків, скорочення числа посередників у логістичних системах, зменшення стійкості і надійності їх функціонування. Автором визначено чотири групи детермінант розвитку глобальних логістичних систем, зумовлених підвищенням рівня інтеграції світової економіки на сучасному етапі.

 До першої групи можна віднести монополізацію в рамках ТНК ключових видів діяльності і ресурсів, а також фактори, що обумовлюються їх економічною політикою. Другу групу становлять традиційні рушійні сили ринкової економіки – коливання попиту та пропозиції, кризові явища на різних ринках, динаміка цін на експортні, імпортні, біржові товари, незбалансованість інтересів учасників економічних відносин. Третя група детермінант визначається фактором концентрації капіталу в рамках міжнародних фінансових і фінансово-промислових групах, які являють собою розвинуті країни. Транспортні, технологічні, інформаційні мережі становлять четверту групу детермінант розвитку глобальної логістичної системи.

Проаналізовано стан та фактори розвитку регіональних логістичних систем. За допомогою коефіцієнта рангової кореляції, за Спирменом, здійснено аналіз показника, що характеризує відношення вивезення (експорту) продукції до обсягів виробництва  та ввезення (імпорту) продукції до обсягів споживання.

Зроблено висновки про те, що для більшості регіонів України простежується зворотний зв'язок між значущістю зовнішніх зв'язків та масштабами виробництва, а також розмірами територій. При цьому масштаби виробництва відіграють більшу роль, ніж розмір території.

З проведеного аналізу випливає висновок про наявність значної взаємозалежності розвитку окремих логістичних систем підприємств з особливостями розвитку як національних, так і глобальних логістичних систем. Причому ця взаємозалежність у останні роки істотно зросла, що обумовлено відповідними тенденціями глобалізації та інтеграції у світовій економіці.

У другому розділі «Потокові процеси як об’єкти логістичного управління» визначено й розкрито сутність логістичного потоку, логістичного потокового процесу; обґрунтовано необхідність логістизації  металургійного виробництва;  удосконалено класифікацію логістичних потоків підприємства; доведено необхідність застосування системного підходу до управління логістичними витратами; наведено науково-методологічний підхід до забезпечення функціонування потокових процесів у металургійному виробництві.

Аналіз та облік змістовної основи існуючих математичних та логістичних підходів до трактування  категорії «потік» дозволив автору  дійти висновку про те, що потік, з точки зору об'єкта логістики, слід розглядати як сукупність структурно взаємопов’язаних елементів, які сприймаються як єдине ціле і піддаються динамічним змінам протягом певного проміжку часу. Визначено, що системоутворюючим потоком слід вважати матеріальний потік, який є підставою для виникнення фінансового потоку. Фінансовий потік служить інструментом оптимізації матеріального потоку. А інформаційний потік інтегрує матеріальний і фінансовий потоки в цілісну систему, будучи, разом з ними, самостійним фактором виробництва.

Доведено, що основною ознакою потокового процесу є зміна його станів, з урахуванням цього в роботі дано авторське трактування потокового процесу, який проходить через логістичну систему. Під логістичним потоковим процесом розуміється послідовна зміна стану, та форми  економічних потоків, які  мають   часову протяжність.

З огляду на різноманітність властивостей і умов діяльності металургійного підприємства визначено, що його логістизація проявляється в оптимізації і раціоналізації взаємопов'язаних і взаємообумовлених потокових процесів між учасниками металургійного ринку для досягнення поставлених соціально-економічних цілей.

Висока матеріаломісткість металургійного виробництва зумовлює наявність потужних та інтенсивних матеріальних потоків, а також тривалого виробничого циклу, який визначає довгостроковий характер їх проходження. Складна система такого виду виробництва передбачає побудову стратегічних  стабільних каналів розподілу і товароруху, тісний технологічний взаємозв'язок і синхронізацію потокових процесів.

В останні роки у зв’язку з інфляційними процесами, суттєвим підвищенням цін на основні ресурси, які використовуються в металургії, відбувається загальне зростання витрат, падіння рівня рентабельності.  За 2003–2009 рр. відбулося збільшення витрат у металургійному виробництві на 13% – 19%, що є суттєвим з погляду загальних перспектив розвитку металургійного виробництва в Україні, рівня цінової конкурентоспроможності продукції металургійного виробництва на світових ринках, можливостей модернізації виробництва тощо. Саме ці фактори визначають стратегічний характер управління витратами на підприємствах металургійної промисловості, коли особлива увага має приділятися пошуку найбільш ефективних засобів та інструментів управління. 

Доведено, що з позицій сьогоднішнього дня управління логістичною діяльністю у сфері металургії доцільно розглядати як системний процес, відповідно – логістичні витрати як елемент системи. Визначено, що системний підхід до управління логістичними витратами – це сукупність положень, методів і засобів, спрямованих на організацію, координацію і реалізацію робіт з оптимізації витрат і, в остаточному підсумку, підвищення ефективності функціонування потокових процесів в логістичній системі  металургійних підприємств.

Логістичний потік розглядається як самостійна і самодостатня система, що функціонує в реальному економічному середовищі. Вигоди, що враховуються при оцінках, і втрати в цій системі мають бути максимально наближені до майбутніх фактичних і скориговані за рахунок оптимальної логістичної стратегії. Виходячи із цього, зниження логістичних витрат розглядається нами не як насильно  запропонована альтернатива, а як загальнодоступний інструмент  підвищення ефективності  функціонування  фінансової системи металургійних підприємств, коли вивільнені  грошові  кошти  реально будуть використовуватися з метою одержання металургійними підприємствами додаткового  прибутку.

Удосконалено класифікацію логістичних потоків металургійних підприємств такою ознакою: збалансованість потоків логістичної системи з ії елементами. Запропоновано логістичні потоки поділити на два окремих – додатний та від’ємний потоки, в рамках яких функціонують, відповідно, матеріальний, інформаційний і фінансові потоки