ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗБУТУ ЗЕРНА АГРАРНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ Автореферат

Актуальність теми. Перехід економіки сільського господарства на ринкові відносини докорінно змінює взаємодію економічних і організаційних умов, що складають зміст процесу реалізації. Це веде до необхідності удосконалювання форм реалізації продукції, що якнайкраще відбиває суть змін у їхньому змісті. Нові ефективні форми реалізації зерна повинні повною мірою розкрити потенціал механізму ринкових відносин, налагодити виробничо-економічні зв'язки споживача з виробником таким чином, щоб сам ринок, умови реалізації підказували виробникам, яку продукцію й якої якості треба випускати. Виробник, отримуючи товари на ринок продовольства, реалізує їх насамперед як вартість. Це для нього - найважливіша задача. Але для покупців його товарів найбільш важлива наявність у них споживчої вартості, ступінь їхньої корисності. Тому, здобуваючи товари на ринку, покупець насамперед визначає, наскільки якісні ці продукти, наскільки вони йому необхідні і скільки грошей він може за них віддати, щоб придбати. Реалізація товарів, обмін їх на гроші показує, чи задовольняють ці продукти потреби, а кількість грошей, витрачених покупцем, підтверджує - високі чи низькі споживчі властивості. Тим самим, у результаті реалізації продукції на ринку, напрямок руху товарів і грошей указує на те, які продукти треба робити, якої якості й у якій кількості. Отже, ринок сам підказує, які форми реалізації варто вибирати виробникам продукції.

Важливе значення зернової галузі та зернового ринку для будь-якого суспільства обумовило той факт, що пов'язані з їх розвитком проблеми постійно залишаються предметом глибоких наукових досліджень, а удосконалення відносин між партнерами на ринках продукції АПК, зокрема на ринку зерна, постійно привертають увагу багатьох економістів-аграрників. У числі їх С.С.Бакай, В.Р.Боєв, П.П.Борщевський, М.С.Бузулуков, І.І.Лукінов, М.Г.Лобас, З.П.Ніколаєва, Б.Й.Пасхавер, П.Т.Саблук, О.О.Сторожук, Л.М.Худолій, О.М.Шпичак та інші.

При всій важливості проведених досліджень окремі аспекти проблеми не знайшли достатнього опрацювання. Так, потребує розробки система збуту зерна, яка успішно діє лише за умови певного та узгодженого функціонування її складових. Потребують визначення стримуючі фактори розвитку конкурентного середовища на товарних ринках сільгосппродукції в сучасних умовах. Залишаються не дослідженими чинники формування конкурентного середовища на ринках сільгосппродукції, що диктує необхідність поглибленого вивчення явища з метою удосконалення механізму економічних відносин на ринку зерна. Цим пояснюється вибір теми дисертації, структура наукових досліджень та план їх виконання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає науковій темі Таврійського державного агротехнологічного університету, кафедри „Організація виробництва та агробізнес”: “Організація виробництва та підприємництва в АПК регіонів” (№ держ. реєстр. 0107U008973), термін дії 11.2007р. – 12.2010р.. Роль автора полягає у розробці напрямів удосконалення економічного механізму збуту зерна аграрними підприємствами.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вивчення процесів збуту зерна аграрними підприємствами, розкриття позитивних сторін та причин допущених недоліків, розробка обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення економічного механізму збуту зерна аграрними підприємствами.

Для досягнення мети в дисертаційній роботі були поставлені й вирішені такі завдання:

- аналіз і систематизація теоретичних поглядів на ринок зерна і визначення їхньої ролі в аграрному секторі економіки;

- уточнення економічної сутності основних форм реалізації зерна аграрними підприємствами;

- розвинення теоретичних засад ринкового механізму у формуванні нових форм реалізації зерна аграрними підприємствами;

- розвинення методичних положень щодо пріоритетних заходів держави по створенню конкурентного середовища на товарних ринках сільгосппродукції;

- визначення сучасного стану збуту зерна аграрними підприємствами;

- аналіз механізму державного регулювання збуту зерна;

- визначення особливостей економічного механізму організації збуту зерна аграрними підприємствами;

- запропонувати новий методичний підхід в керуванні виробничою і збутовою діяльністю в умовах ринку;

- розроблено заходи щодо підвищення стійкості зернового ринку регіону за допомогою посилення ролі держави;

- удосконалення системи організації сільськогосподарського консультування зерновиробників.

Об’єктом дослідження є процес регулювання збуту зерна аграрними підприємствами на загальнодержавному та регіональному рівнях, економічні відносини між суб'єктами ринку в процесі купівлі-продажу зерна, їх складові.

Предметом дослідження є комплекс економічних відносин між суб'єктами ринку в процесі купівлі-продажу зерна за умов трансформації діючої системи реалізації зерна до ринкових відносин та функції держави в формуванні економічних важелів регулювання ринку зерна відповідно до об'єктивних умов досліджуваної галузі.

Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження є узагальнення наукових поглядів щодо сутності проблеми, розгляд ії в історико-економічному аспекті, узагальнення досвіду й можливостей його застосування на практиці.

У процесі дослідження використовувалися такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); статистико-економічний (дослідження й аналіз економічного механізму збуту зерна аграрними підприємствами); розрахунковий, порівняльний і графічний (аналіз впливу зовнішніх чинників на ефективність дії економічного механізму збуту зерна); розрахунково-конструктивний та експериментальний (розробка шляхів підвищення ефективності економічного механізму збуту зерна аграрними підприємствами) тощо.

Інформаційною основою дослідження стали законодавчі і нормативні акти Уряду та Верховної Ради, матеріали Держкомстату України, Головного управління статистики Запорізької області, матеріали річних звітів районних управлінь АПК області, річні звіти базових сільськогосподарських підприємств, інформаційні ресурси світової комп’ютерної інформаційної мережі Inte
et, власні наукові дослідження по проблематиці дисертації, що надруковані у відкритій пресі.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомі наукові результати, що характеризують новизну дослідження, полягають у такому:

вперше:

- запропоновано новий методичний підхід до керування виробничою і збутовою діяльності сільськогосподарських підприємств – виробників зерна, складовими якого є пріоритет економічних методів, високий рівень виробничої самостійності, повна економічна відповідальність підприємств, дотримання економічних інтересів працівників, забезпечення доходу, достатнього для розширеного відтворення ;

удосконалено:

- методичні підходи до оцінки механізму утворення ціни на зерно через взаємозв'язок витратного і ринкового методів на основі достовірної інформації про витрати аграрних підприємств та сумарного прибутку від реалізації визначеного обсягу продукції за сформованими на ринку цінами;

- методичні підходи щодо організації консультування зерновиробників країни через формування двохланкової системи із зональних сільських консультаційних центрів, для забезпечення безпосередньої роботи з клієнтом по кожному виду діяльності;

набули подальшого розвитку:

- теоретичні засади збуту зерна аграрними підприємствами у напрямі розробки нових форм реалізації, що здатні оздоровити виробничо-економічні зв'язки сільськогосподарського підприємства з переробними підприємствами;

- методичні підходи до оцінки діючого механізму збуту зерна аграрними підприємствами на ринку в напрямі визначення ступеня його невідповідності правилам ціноутворення в умовах цивілізованих економічних відносин;

- методичні положення щодо пріоритетних заходів держави по створенню конкурентного середовища на товарних ринках сільгосппродукції через удосконалення нормативно-правової бази розвитку конкуренції, підтримку нових форм господарювання, малого підприємництва, розвиток ринкової інфраструктури, усунення численних адміністративних, економічних і технічних бар'єрів входу на ринок потенційних конкурентів, забезпечення безпеки і захисту товаровиробників від кримінальних структур, державне регулювання цін на товарних ринках з високою конкуренцією.

Практичне значення одержаних результатів. Опрацьовані науково-методичні підходи щодо оцінки загальнодержавного та регіональних ринків зерна, ринкової ситуації, ціноутворення та організації сільськогосподарського консультування зерновиробників країни можуть бути корисними в діяльності центральних управлінських структур.

Науково-методичні розробки автора та рекомендації щодо удосконалення економічного механізму збуту зерна аграрними підприємствами використані Мелітопольською районною державною адміністрацією при реалізації Програми стабілізації та розвитку агропромислового комплексу Мелітопольського району на період до 2010 року (довідка № 10-1021 від 20.01.2008), підприємство ЗАТ «Василівка - Агро» (довідка № 203 від 12.11.2007р.), та ПП «Агрофірма Семенівка» (довідка № 4 від 27.01.2008 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Таврійського державного агротехнологічного університету при викладанні таких дисциплін: «Аналіз господарської діяльності», «Маркетинг», «Стратегічний аналіз», (довідка № 156 від 03.10.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження розроблені автором самостійно й опубліковані в одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження доповідалися на таких науково-практичних конференціях: «Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів» (м. Запоріжжя, 11-12 жовтня 2007), «Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції» (м. Львів, 19-20 жовтня 2007), «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (м. Одеса, 31 жовтня 2007), «Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України» (м. Харків, 27 листопада 2007), «Стратегии развития Украины в глобальной среде» (м. Сімферополь, 26-28 жовтня 2007), «Актуальні проблеми економіки 2007» (м. Київ, 2007), «Європейські орієнтири муніципального управління» (м. Київ, 2008), «Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства» (м. Дніпропетровськ, 21 березня 2008), „Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку” (м. Київ, 2008), «Стратегія забезпечення сталого розвитку України» (м. Київ, 2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць загальним обсягом 4,9 обл.-вид. арк., з них 6 – у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 189 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів та висновків. Містить 20 таблиць, що займають 18 сторінок, і 15 рисунків, що займають 6 сторінок. Список використаних джерел включає 161 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено основні завдання роботи, окреслено об’єкт і предмет дослідження, його методику, відображено наукову новизну, практичну цінність дослідження та результати апробації.

У першому розділі – “Теоретичні засади економічного механізму збуту зерна аграрними підприємствами” – уточнено економічну сутність основних форм реалізації зерна аграрними підприємствами, набули подальшого розвитку теоретичні засади ринкового механізму у формуванні нових форм реалізації зерна аграрними підприємствами, обґрунтовані фактори формування конкурентного середовища на ринках зерна.

Сільськогосподарська практика переконливо продемонструвала неефективність багатьох форм реалізації зерна, коли її продаж за встановленими правилами й інструкціями входить у суперечність з вимогами економічних реформ. Разом з тим вдало знайдена форма реалізації здатна оздоровити виробничо-економічні зв'язки, економічні зв'язки сільськогосподарського підприємства з переробними підприємствами, що стимулюють господарську діяльність. З іншого боку, завдяки окремим економічним чи організаційним змінам можна наповнити новим змістом яку-небудь форму реалізації, відновити ефективність, яка була втрачена. Особливої уваги заслуговує остання з основних форм реалізації зерна - продаж торговим підприємствам і у фірмових магазинах. Ця форма найбільш повно відповідає вимогам ринкової економіки. Її застосування веде до установлення високоефективних виробничо-економічних зв'язків сільськогосподарських виробників з підприємствами по переробці, збереженню, транспортуванню і торгівлі, доведенню продуктів до кінцевих споживачів зі збереженими споживчими властивостями. При цій формі реалізації продукції інтенсивність продажів у фірмових магазинах є барометром фінансово-економічного успіху всіх учасників процесу.

Визначено, що нові ефективні форми реалізації зерна повинні повною мірою розкрити потенціал механізму ринкових відносин, налагодити виробничо-економічні зв'язки споживача з виробником отже, щоб сам ринок, умови реалізації підказували виробникам, яку продукцію, якої якості треба випускати. Виробник, отримуючи товари на ринок продовольства, реалізує їх насамперед як вартість.

Визначення зернового ринку як економічної категорії вимагає системного підходу, а саме необхідності розгляду зернового ринку в тісному зв’язку з виробництвом та переробкою зерна. Зерновий ринок тісно пов’язаний з виробничим процесом. Виробництво формує пропозицію, а розподіл і споживання – попит. Оцінка і регулювання зернового ринку і його кон’юнктури неможлива без глибокого системного аналізу умов виробництва, його зберігання, збуту і переробки. Собівартість виробництва зерна набагато нижче, ніж інших сільськогосподарських продуктів і це робить зернопродукти доступними за ціною для всіх верств населення. Зернове господарство повинно функціонувати таким чином, щоб максимально задовольнити попит всіх споживачів у зерновій сировині необхідного обсягу, асортименту й якості.

Економічна самостійність господарських суб’єктів ринку зерна і конкуренція між ними максимально впливають на підвищення ефективності виробництва й реалізації зерна. Суб’єктами ринку зерна є виробники зерна, підприємства, організації по зберіганню зерна.

Обґрунтована система ринкового механізму дає широкий простір для розвитку нових форм реалізації зерна. Ринковий механізм – це така організація господарства, при якій окремі виробники і споживачі взаємодіють через ринок з метою рішення трьох основних проблем економіки: які товари повинні бути вироблені і у якій кількості; коли їх треба зробити; як ці продукти треба виготовити, ким, з яких ресурсів, за допомогою якої технології; для кого робити продукт, як вироблений продукт розподілити. Механізм цін, попит та пропозиція, прибуток і збитки самі визначають "що" і "для кого". Через рішення цих проблем визначаються найбільш ефективні форми організації виробництва і реалізації продукції сільського господарства. Основою дії цього механізму в сфері реалізації є продаж зерна відповідно до закону вартості. Розвиток форм реалізації зерна під впливом закону вартості буде йти в напрямку обміну її на основі вартості еквівалентності, тобто відповідно до суспільної вартості. Ринковий механізм змушує виробників відхиляти форми реалізації, що зжили, і знаходити нові, відповідні до організаційно-економічних умов, що змінюються, та за допомогою конкуренції і підприємництва вирішувати головну проблему – здатність економічно вижити. У процесі реалізації своєї продукції виробники знаходяться в тісній взаємодії з покупцями.

Поглиблено методологію найважливішого елемента – ринкового механізму, конкуренції - взаємна боротьба між учасниками ринкових відносин за найбільш вигідні умови виробництва і збуту товарів, зростання обсягів виробництва і за одержання максимального ефекту. Стримуючим фактором розвитку конкурентного середовища на товарних ринках сільгосппродукції в Україні є наявність високих бар'єрів входу на ринок потенційних конкурентів. Для сільського господарства характерна наявність високих економічних (низька галузева норма прибутку, високий строк окупності капіталовкладень, неплатежі) і адміністративних (обмеження вивозу і ввозу продукції в регіон окремих видів продукції, складність ліцензування) бар'єрів. В останні роки в країні намітилися позитивні зрушення у формуванні конкурентного середовища на ринках сільгосппродукції. Більшість ринків демонополізовані, постійно знижується рівень ринкової концентрації на окремих товарних ринках, збільшується кількість суб'єктів, що господарюють, усунуто багато вхідних бар'єрів, зросла присутність товарних ринків для конкурентів, що знаходяться за межами.

У зв’язку з вищесказаним нами розроблено заходи (методичні положення) щодо пріоритетних заходів держави по створенню конкурентного середовища на товарних ринках сільгосппродукції складовими яких є удосконалювання нормативно-правової бази розвитку конкуренції; підтримка нових форм господарювання, малого підприємництва; припинення незаконних дій з боку державних органів управління, що перешкоджають розвиткові конкуренції; розвиток ринкової інфраструктури, зокрема , створення системи інформаційного забезпечення, розгалуженої торговельної мережі; виявлення і перетинання анти конкурентних злиттів, угод; зниження, усунення численних адміністративних, економічних і технологічних бар'єрів входу на ринок потенційних конкурентів; забезпечення безпеки і захисту товаровиробників від кримінальних структур; державне регулювання цін на висококонцентрованих товарних ринках, виявлення й усунення несумлінної конкуренції. Таким чином реалізація цих заходів дозволяє сформувати і підтримувати конкурентне середовище на ринках зерна в Україні.

У другому розділі – “Аналіз механізму збуту зерна аграрними підприємствами” – визначено сучасний стан збуту зерна аграрними підприємствами, проаналізовано механізм державного регулювання збуту зерна та розглянуто особливості економічного механізму організації збуту зерна аграрними підприємствами. Для ринку зернових характерна яскраво виражена сезонність. Активність на ринку збільшується після збирання врожаю, досягаючи свого піку у вересні. У даний момент пропозиція на ринку формують сільськогосподарські підприємства і торгові посередники. Після цього насиченість ринку пропозиціями зерна різко знижується. Сховища заповнюються зерном нового врожаю, де воно і продовжує залишатися, лише періодично задовольняючи нестачу харчової і хлібобулочної промисловості. До кінця квітня елеватори починають проведення профілактичних робіт з підготовки своїх сховищ до прийому зерна нового врожаю, і в цей час зростають обсяги пропозицій на ринку зернових. В Україні функціонує 540 елеваторів. Оскільки, зерно є досить стабільною валютою, елеватори в стані контролювати зернопотоки й у такий спосіб впливати на стан ринку зернових.