УПРАВЛІНСЬКЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичну значущість отриманих наукових результатів, наведено відомості щодо їх апробації.

У розділі 1 «Парадигмальні засади управлінського консультування» розкрито генезис менеджмент-консалтингу як професійної і підприємницької діяльності та виявлено передумови становлення управлінського консультування як наукової дисципліни, визначено концептуальні засади управлінського консультування як науково-дослідницької діяльності, формалізовано дисциплінарну матрицю парадигми управлінського консультування, систематизовано проблематику розвитку підприємств як предметної сфери управлінського консультування.

Узагальнення широкого кола наукових праць з дослідження становлення менеджмент-консалтингу і управління розвитком підприємств дозволило засвідчити змістовні трансформації природи, механізмів і ключових чинників консалтингового забезпечення розвитку соціально-економічних систем. Закономірним наслідком цих трансформацій стала зміна ролі і паттернів впливу управлінського консультування у процесі забезпечення стійкого довгострокового розвитку підприємств. Для розуміння якісних змін змістового наповнення консалтингової діяльності запропоновано виокремлювати чотири періоди розвитку управлінського консультування, визначені за характером організації та здійснення діяльності консультантів.

Дослідження генезису менеджмент-консалтингу уможливило визначення його як провідного інфраструктурного інституту економіки, що сприяє якісному поліпшенню окремих економічних суб’єктів мікро-, мезо- і макрорівнів, як напрямку економічної діяльності, пов’язаної з наданням професійних послуг у сфері управління, що робить значний внесок у створення валового внутрішнього продукту країни та як складової єдиного світового інформаційного простору, що формує сферу нових знань, інструментів, технологій управління. Триєдина природа управлінського консультування зумовлює становлення його наукової дисциплінарності, яка проявляється у наявності дослідницької підсистеми в консультаційному процесі, здійсненні трансляції когнітивних знань і результатів науково-дисциплінарної діяльності, кооперуванні, що відбувається через виробництво та відтворення форм науково-дисциплінарного спілкування та професіоналізації, що проявляється через формування та відтворення професійної спільноти консультантів