ВПЛИВ СТРАТЕГІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ

summary

Актуальність теми дослідження. Кардинальні зміни в геополітичному і геоекономічному становищі України після здобуття незалежності та особ­ливості сучасного етапу світогосподарських трансформацій істотно під­вищили роль зовнішньоекономічних відносин у розвитку країни. Проголошена стра­тегія європейської інтеграції України, яка спирається на об’єктивні передумови та сучасні глобалізаційні процеси з їх перевагами та загрозами, обумовлює необхідність вироблення ефективних напрямів її реалізації, включ­но з адапта­цією вітчизняної податкової системи до умов країн Європейського Союзу (ЄС), де в останні роки активізувалися процеси гармонізації податкового законо­давства. Узгодження вітчизняного податкового законодавства із вимога­ми ЄС не лише сприятиме поглибленню курсу на європейську інтеграцію, а й стане важливою передумовою підвищення рівня конкурентоспроможності економіки нашої країни у процесі інтеграції до світового господарства. Саме в контексті стратегічних євроінтеграційних прагнень України набуває особливої актуаль­ності питання забезпечення ефективності та конкурентноспроможності подат­ко­­вої системи, яка не лише виконує функцію головного джерела наповнення бюджетів усіх рівнів, а й відіграє провідну роль у державному регулюванні еко­но­мічних процесів, щоправда лише за умови ефективного використання податкових важелів задля забезпечення збалансованого економічного зрос­тан­ня, оптимального використання господарських ресурсів, стимулювання ін­вес­ти­цій та підприємницької активності у пріоритетних для суспільства напрямах. Окрім того, конкурентноспроможна податкова система здатна підвищити ефек­тив­ність міжнародного обміну факторами виробництва.

Теоретичні аспекти функціонування і гармонізації податкових систем країн ЄС дістали належне висвітлення в численних публікаціях відомих зару­біж­них вчених, як А.Афонсо, С.Буковецький, Р.Варсано, Р.Вебер, Д.Вілдасін, Д.Вілсон, І.Галі, У.Гейл Флет, З.Гіловськa, Д.Даймонд, М.Деверо, Е.Джанеба, Д.Зодров, М.Кін, А.Клем, С.Коліньйон, М.Котлебургер, Б.Крижаньяк, С.Крог­струп, К.Найкел, В.Оутс, Л.Палат, Р.Перротті, Г.Табелліні, В.Танзі, Г.Таубер, М.Уайт, Р.Хол, У.Штибер. Проблематика реформування вітчизняної податкової системи предметно аналізувалася В.Андрущенкoм, З.Варналієм, О.Василикoм, В.Геєцeм, І.Іващук, Т.Єфименко, В.Козаченкoм, П.Мельникoм, В.Нусіновим, С.Рибакoм, І.Тарановим, А.Соколовською, Н.Хорошаєвим. Міжнародні аспекти фінансово-кредитної політики України розглядалися у працях Л.Антонюк, О.Білоруса, В.Будкіна, В.Вергуна, М.Дудченка, В.Єременка, Л.Кістерського, Д.Лук’яненка, Г.Мар’яновича, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Поручника, А.Ру­мянцева, І.Сергієнка, С.Сіденко, В.Шевчука та ін. Проте вказані дослідження більшою мірою зорієнтовані на аспекти стратегічного характеру і недостатньо розкри­­вають пріоритетну роль системи оподаткування у реалізації стратегії еконо­­мічного розвитку в глобальному середовищі, яке відрізняється підвище­ною конкурентністю загалом та загостренням податкової конкуренції зокрема.

Аналітична оцінка академічного доробку, заходів передбачених низкою державних документів (Програмою інтеграції України до ЄС, Планом дій Україна–ЄС, Стратегією економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 рр. “Шляхом європейської інтеграції”) та здійсненого реформування віт­чиз­няної податкової системи, дозволяє констатувати потребу в подальшому її вдосконаленні та підвищенні конкурентоспроможності. З метою забезпечення економічної складової виперед­жального розвитку України за­ли­шаються нероз­в’язаними прин­ципові проблеми щодо реалізації стра­те­гіч­них напрямів вдоско­на­лен­ня податкової системи загалом та окремих її еле­мен­тів (бажаний орієнтир пере­роз­по­ділу доходу через ВВП, ставки окремих подат­ків, наванта­жен­ня на фонд заробітної плати, підходи до стимулювання інвести­цій­ної діяль­ності тощо), що вимагає нових тео­ре­тико-методичних підходів до вивчення про­б­­лем ефектив­но­го оподаткування. Крім того, до сьогодні не існує науково об­­ґрун­­­то­ва­них вис­нов­ків щодо нас­лід­ків можливого зниження подат­ко­­­вого тиску як еле­мента конвергенції вітчиз­ня­ної податкової системи з краї­на­ми ЄС та чинника заохо­чен­ня припливу капіталу. Усе це і зумовило вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­та­ційна робота виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин Львів­сь­кої комерційної академії в межах наукової теми “Рівновага платіжного балансу під час реалізації моделі інноваційно-інвестиційного розвитку” (2008 р. дер­жав­ний реєстраційний № 0108U00444). Внесок дисертанта полягає у роз­робці механізмів підтримки позитивного сальдо поточного рахунку при зниженні податкового навантаження в Україні у контексті загальноєвро­пейсь­кої тен­ден­ції до конвергенції податкових систем.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка методико-практичних рекомендацій щодо вдосконалення податкової системи України задля подальшої її конвергенції з податковими системами країн ЄС, врахо­вуючи загальноєвропейські тенденції розвитку податкових систем.

Досягнення мети дослідження зумовило необхідність розв’язання таких завдань:

-   розкрити сутнісні характеристики еволюції податкових систем країн ЄС;

-   проаналізувати теоретико-методичні підходи до формування сучасної податкової системи;

-   визначити напрями і критерії гармонізації податкових систем країн ЄС;

-   окреслити особливості гармонізації систем оподаткування в країнах “нової” Європи;

-   проаналізувати функціональні зв’язки систем оподаткування;

-   здійснити компаративний аналіз вітчизняної та європейських подат­кових систем, зокрема країн Центрально-Східної Європи (ЦСЄ);

-   визначити стратегічні напрями вдосконалення системи оподаткування України в контексті реалізації національної стратегії європейської інтеграції;

-   розробити методичні підходи щодо адаптації вітчизняної податкової системи до вимог країн ЄС.

Об’єктом дослідження є трансформація податкових систем країн ЦСЄ, а також України, у процесі євроінтеграції.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади адаптації подат­ко­вої системи України до вимог ЄС в умовах конвергенції європейських подат­ко­вих систем під час реалізації стратегії євроінтеграції.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною базою дослідження є фундаментальні положення теорій міжнародних економічних відносин (МЕВ), неоінституціоналізму, міжнародної торгівлі та міжнародної економічної інтег­ра­­ції, а також праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань оподат­кування. У дисертації використано широкий спектр методів наукового пізнан­ня, а саме: ме­тод логічної абстракції (для здійснення теоретичної інтерпретації різно­маніт­них макро- і мікроекономічних ефектів фіскальної політики, що визначають підходи до реформування податкових систем, а також при дослід­женні теоре­тич­них засад побудови податкової системи України – підрозділ 1.2; 2.3); істо­рич­ний підхід (при аналізі розвитку європейської соціально-орієнтованої моде­лі та еволюції податкових систем під час становлення спільного економічного простору – підрозділ 1.1; 1.3; 2.1); методи аналізу, синтезу та порівняльного ана­лізу (для дослідження особливостей процесу гармонізації податкових систем країн ЄС, компаративного аналізу адаптації вітчизняної та європейських (краї­ни ЦСЄ) податкових систем); методи багатовимірного статистичного аналізу і економічного моделювання, зокрема лінійна регресія (для встановлення зв’язку між податковими надходженнями та такими макроекономічними показниками, як промислове виробництво, сальдо бюджету та ін. – підрозділ 2.1); багато­фак­тор­ний регресійний аналіз (для виз­начення функціональних залежностей дина­мі­ки ВВП та ефектів запровадження лінійного податку в країнах ЦСЄ та Украї­ні – підрозділи 2.1; 2.2); метод най­мен­ших квадратів (OLS) (для встановлення впливу підвищення „подат­кового тиску” на показники динаміки ВВП, інвес­ти­цій, інфляції, монетизації еконо­міки, процентної ставки та зовнішнього боргу – підрозділ 2.2); векторної авторегресії (VAR) (для ідентифікації залежності прип­ливу капіталу від податкового тиску, а також визначення взаємозв’язку між потоками і рівнем оподаткування); тест Гренджера (для виявлення взаємної причинності сальдо бюджету і надходжень до бюджету в Україні та країнах ЦСЄ – підрозділ 2.1, а також для встановлення наявності податкової кон­ку­рен­ції зі сторони країн ЄС–10 у відношенні до країн ЄС–15 – підрозділ 2.1).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розширенні теоре­тич­них положень та розробці прикладних рекомендацій для формування стра­те­гіч­них пріоритетів і тактичних засобів щодо вдосконалення податкової системи України в контексті реалізації євроінтеграційної стратегії. Зокрема в роботі:

вперше:

-        визначено чинники фіскальної конвергенції на підставі аналізу підходів до формування податкової політики в країнах ЄС (на етапах становлення спільного економічного простору, фінансування зростаючих державних видатків та податкової конкуренції), зокрема такі як фіскальний федералізм, фіскальні трансферти, посилення соціальної орієнтації, інфляційні процеси, обмеження державного боргу, розширення ЄС, підвищення мобільності капіталу та іннова­ційність, що дозволяє країні, яка інтегрується до ЄС, орієнтую­чись на перерахо­вані чинники, сформувати ефективну фіскальну політику;

-        виявлено податкові інструменти, характерні для процесу євроінтеграції, такі як зниження податкового тиску і запровадження принципу лінійного оподаткування; доведено, що не існує податкової конкуренції між країнами ЦСЄ та ЄС, а зниження офіційних ставок оподаткування прибутку корпорацій у країнах ЦСЄ відбувається під впливом відповідного процесу в країнах ЄС, який відображає тенденції європейської інтеграції та мотивацію до підвищення конкуренто­спроможності європейських економік у глобальному середовищі, а також ідентифіковано позитивний вплив запровадження лінійного оподат­ку­ван­ня на прискорення динаміки ВВП, гальмування інфляції та зниження про­цент­ної ставки;

удосконалено:

-        методологічні підходи до вивчення макроекономічного впливу податків за допомогою модифікації традиційної моделі IS─LM─BP, до якої включено залеж­­ності мобільності капіталу від податкового тиску та фіскальних обме­жень, що дозволяє враховувати взаємозв’язок системи оподаткування при здійсненні макроекономічної політики;

-        теоретичні підходи до аналізу ролі податків у відкритій економіці, зокрема, окрім традиційних макроекономічних моделей та моделей “податкової конкуренції”, запропоновано на основі розширення моделей “нової економічної географії” враховувати залежності структури видатків, податкової бази та мо­більності капіталу від агломераційних ефектів, що дає можливість мінімізувати соціально-економічні деформації та диспропорції в регіональному розрізі;

-        методичні підходи до оцінки впливу „Маастрихтських критеріїв” на еко­но­мічну політику країн-учасниць ЄС, зокрема показано, що для ґрунтов­нішої оцінки економічної політики держави доцільно враховувати такі фактори, як цикл ділової активності, політичні процеси, міжнародне розміщен­ня вироб­ництва та характер потоків капіталу за умов європейської інтеграції, що дозволяє підвищити ефективність формування фіскальної політики;

набули подальшого розвитку:

-        оцінка впливу податкового тиску на макроекономічні показники, що дозволило спростувати гіпотезу про його вплив на формування дефіциту бюд­же­ту (зниження податкового тиску має сприятливий вплив на сальдо бюджету, однак це відбувається за рахунок обмеження інвестицій в умовах української економіки через зменшення податкових надходжень, що приводить до істот­но­го зниження державних видатків на розвиток промислового виробництва, інф­ра­структуру, інновації і, таким чином, частково нівелює переваги від зниження податків);

-        підходи до аналізу мікро- та макроекономічних характеристик лінійного податку, що дозволило показати, крім таких його характеристик, як здатність впливати на споживання, інвестиції та заощадження, можливість виконання ним функції автоматичного стабілізатора в умовах відсутності макроеконо­міч­ної рівноваги, який також впливає на структурні зрушення шляхом скорочення „тіньової” економіки, акумуляції людського капіталу та підвищення інвести­цій­ної привабливості для іноземних інвесторів.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження можуть становити практичний інтерес для органів державної влади різних гілок та рівнів при формуванні й реалізації заходів із забезпечення євроінтеграцій­ного курсу. Так, отримані автором результати використані у роботі Управління міжнародних зв’язків Державної податкової адміністрації України (пропозиції щодо напрямів гармонізації вітчизняної податкової системи до стандартів країн ЄС – довідка №12-0218/182а від 08.11.06 р.), Департаменту податкової та мит­ної політики Міністерства фінансів України (довідка б/н від 03.11.08 р.), Головного управління економіки Львівської обласної державної адміністрації (довідка №6-61-761 від 25.03.08 р.). Окремі положення дослідження викори­стано при розробці рекомендацій науково-практичних конференцій “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (довідка №68-14-714 від 14.05.07 р.) та “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (довідка №3/1793 від 18.05.06 р.), ХІІ міжнародного науково-практичного семінару “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залу­чення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (довідка №09-01/7.9.7-134 від 27.01.06 р.). Окремі положення та результати дисертаційної роботи вико­ристано в навчальному процесі кафедри міжнародних економічних від­но­син Львівської комерційної академії при викладанні дисциплін „Грошово-кре­дит­на політика”, „Світові фінанси” та „Світова фінансова система” (довідка №1248/01-1.08 від 31.10.08 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Усі наукові результати та висновки, у тому числі й ті, що характе­ризують наукову новизну, отримані і сформульовані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі вико­рис­тані лише ідеї та положення, що є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисерта­ції апробовано автором у виступах на наступних науково-практичних конфе­ренціях і семінарах: міжнародній науково-практичній конфе­ренції “Бюджетно-податкові чинники активізації розвитку фінансових ринків та фінансового посередництва” (Ірпінь, 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Інтеграція України в європейський та світовий фінансовий простір” (Львів, 2007 р.); науково-практичній конференції “Обліково-аналітич­не забезпечення системи менеджменту підприємства” (Львів, 2007 р.); науково-практичній кон­фе­рен­ції “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (Луцьк, 2006 р.); ХІІ міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (Донецьк, 2006 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано у 10 наукових статтях (8 підготовлено автором одноосібно), в тому числі 7 статей у провідних наукових фахових виданнях (зокрема 3 в наукових жур­на­лах і 4 в збірниках наукових праць), 2 статті в інших виданнях та 1 тези виступу на конференції.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, 5 додатків на 30 стор. та переліку використаних джерел із 282 найменувань. Основний зміст роботи викладений на 198 стор. та містить 14 таблиць на 14 стор. та 27 рисунків на 27 стор.