ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ Автореферат

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається стан її наукової розробки, розкрито сутність наукового завдання та його значущість, доводиться необхідність проведення дослідження. Подано загальну характеристику дисертації, з’ясовується її зв’язок з науково-дослідними роботами, розкривається мета, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, формулюється наукова новизна та практичне значення роботи, наводяться відомості про апробацію одержаних результатів.

У першому розділі – «Науково-теоретичне обґрунтування державного регулювання зовнішньої торгівлі» – розглянуто сутність зовнішньоторговельної діяльності в Україні як об’єкта державного регулювання, проаналізовано організаційно-правове забезпечення здійснення зовнішньоторговельної діяльності в Україні, систематизовані функції, методи та інструменти державного регулювання зовнішньої торгівлі, і шляхом аналізу значної кількості літературних джерел узагальнено концептуальні підходи до реалізації державної політики у сфері зовнішньої торгівлі в контексті використання їх в Україні.

З’ясовано, що міжнародна торгівля майже ніде й ніколи не розвивалася вільно, без втручання держави. Тому, незважаючи на те, що багатьма країнами була проведена робота з ослаблення протекціонізму і лібералізації торгівлі, зовнішньоторговельна діяльність, як і раніше, залишається одним з основних напрямів державного регулювання.

Проаналізовано існуючі підходи до розуміння понять «державне втручання» та «державне регулювання» зовнішньої торгівлі, на основі чого визначена важливість їх чіткого розмежування, оскільки вони мають істотні відмінності як за своєю сутністю, так і за методами впровадження.

Особливу увагу приділено вивченню інструментів органів державного управління щодо регулювання зовнішньої торгівлі. Аналіз наявного інструментарію показав, що головними з них є тарифи, нетарифні торговельні бар'єри (квоти) та сприяння експорту. На основі проведеного дослідження сформульовано висновок, що найбільш дієвим інструментом обмеження у процесі здійснення державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності є нетарифні торговельні бар’єри.

Вивчення проблем державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності викликало необхідність удосконалення поняття «межа державного регулювання», яку пропонується розкривати через державні обов'язки, функції держави, норми і межі розповсюдження управлінських та економічних функцій держави. На основі проведеного дослідження, з метою визначення припустимих меж розповсюдження функцій, механізмів і методів державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності та формування відповідних інституцій, пропонується створення «матриці визначення оптимальних меж державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності».

З’ясовано, що тенденції розвитку окремих регіонів визначають доцільність застосування підходів для кожного конкретного випадку. Для розробки та оцінки альтернативних підходів до державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності можна використовувати запропонований у роботі прийом, який стосується делегування повноважень щодо зовнішньої торгівлі. Він уявляє собою розробку управлінських рішень на основі побудови «матриці вибору стратегії та розмежування повноважень щодо зовнішньої торгівлі між центральними та місцевими органами виконавчої влади».

Здійснений огляд наукової літератури та світового досвіду щодо державного регулювання зовнішньої торгівлі дав можливість охарактеризувати стан наукової державно-управлінської думки з даної проблематики та обрати напрямки власних досліджень. Підлягають вирішенню питання удосконалення інституційного забезпечення зовнішньої торгівлі, методів та інструментів державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності, аналізу та систематизації механізмів державного стимулювання розвитку експортного потенціалу країни, підвищення результативності діяльності органів державного управління в сфері зовнішньої торгівлі.

У другому розділі – «Аналіз існуючих механізмів державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні» – розглянуто особливості впливу механізмів державного управління на розвиток зовнішньоторговельної діяльності. Проаналізовано вплив вступу України до Світової організації торгівлі на державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності, опрацьовано державні механізми забезпечення реалізації зовнішньоторговельної діяльності країни та запропоновано науково-практичні рекомендації органам державного управління щодо підвищення ефективності використання транспортного і транзитного потенціалу України.

Аналіз соціально-економічних процесів, які відбувалися в Україні в останні роки, свідчить, що зовнішньоторговельний оборот України, починаючи з 2005 р., поступово зростав, але у 2009–2010 рр. під тиском світової фінансової кризи органам державного управління не вдалося втримати стабільність у цій сфері (таблиця). Подібна ситуація спостерігалася і в більшості європейських країн. Тому, зовнішньоторговельні процеси в Україні доцільно розглядати окремо у 2005–2008 рр. та 2009–2010 рр.