ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ТА ВЗАЄМОДІЯ З ГРОМАДСЬКІСТЮ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ Автореферат

У першому розділі “Теоретичні засади формування громадянського суспільства як сфери соціальних взаємовідносин та взаємодії„ розглянуто еволюцію громадянського суспільства, визначено роль і значення соціальної політики держави у формуванні взаємовідносин та взаємодії органів регіональної влади з громадськістю, досліджено політичні комунікації як засаду удосконалення державного управління взаємовідносинами та взаємодією з громадськістю.

Виходячи з теоретичних розробок ідеологів громадянського суспільства, а також практичного досвіду у країнах, де і в якому вигляді воно існує, виокремлено принципи громадського суспільства. Їх аналіз у зіставленні із сучасним економічним, політичним і духовним станом України показав, що далеко не усі компоненти громадянського суспільства в ній існують.

Визначено, що діяльність правової соціальної держави має відповідати певним вимогам-принципам, які б співвідносилися із принципами громадянського суспільства, а саме: держава представляє собою кооперацію згуртованих, розумово зрілих громадян, що поважають закон; свобода, рівні права, справедливість є основою діючих нормативно-правових актів; правовий статус громадянина на належному рівні гарантується державою; вдосконалення діючої системи законодавства; обов'язок взаємно відповідати у державних органів влади та громадян; судові органи мають визначальне значення при вирішенні конфліктів між суб'єктами соціуму; результатом плідної роботи правоохоронних структур є дотримання закону у суспільстві та порядок; значний рівень усвідомлення громадянами необхідності дотримання норм права; розвинений рівень статку громадян, забезпечення особистої свободи, миру і спокою.

Зроблено висновок про те, що унікальний моральний зв'язок поєднує громадянське суспільство з державою. Громадянське суспільство і громадянська держава відповідають одне одному, якщо їх взаємовідносини відбуваються на засадах найвищої людяності, їх розвиток здійснюється відповідно до суспільних норм моралі.

Економічна незалежність та активна самостійна діяльність людини виступає однією з головних характеристик громадянського суспільства, яка повинна пов'язуватися з нормою гарантії економічного ладу та соціального захисту населення як ознаки соціальної держави. Це є необхідністю через те, що в іншому випадку зазначені принципи можуть сприйматися як доброчинність держави, тобто як підтримка окремої категорії громадян, які з об’єктивних причин не можуть забезпечити та захистити себе самі.

Визначено сутність громадянського суспільства, яке представляє собою не розрізнених громадян, а систему відносин суб'єктів соціуму, громадських інтересів у різних сферах життя, яка виявляє цінності та потреби людей різного характеру. Діяльність самостійних громадян та їх об'єднань, що створені на добровільних засадах, лімітується певними законами та нормативно-правовими актами від особистого вторгнення та постійного підпорядкування встановленим правилам діяльності сформованих структур та населення з боку органів державної влади.