ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження; проаналізовано стан її опрацьованості у науковій літературі; визначено мету і завдання, об’єкт і предмет дослідження; розкрито теоретичну та методологічну основу дослідження; обґрунтовано наукову новизну; розкрито практичне значення роботи; наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження в практику.

У першому розділі – «Загальноекономічна підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників як педагогічна проблема» – проведено системний аналіз змісту загальноекономічної освіти в Україні; визначено особливості загальноекономічної підготовки та проаналізовано сучасний стан сформованості економічної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників.

У дослідженні проаналізовано взаємозв’язок суспільно-економічного розвитку та загальноекономічної освіти, яка протягом усієї своєї історії є ефективним способом розв’язання не лише проблем підготовки майбутніх фахівців, але й розвитку різноманітних можливостей особистості.

Результати порівняльного аналізу змісту загальноекономічної освіти у ВНЗ та ВВНЗ нашої держави показали, що у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького економічна підготовка має специфічний контекст, обумовлений певними особливостями: визначено наявність вимог економічного характеру до професійної діяльності в освітньо-кваліфікаційній характеристиці майбутніх офіцерів-прикордонників; встановлено міждисциплінарний зв’язок економічних дисциплін і дисциплін професійного циклу; проаналізовано статус головних суб’єктів учіння у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького – курсантів, який має певні специфічні особливості; встановлено наявність тісного взаємозв’язку професійної діяльності офіцерів-прикордонників із внутрішньодержавними та міжнародними економічними процесами; проаналізовано вплив євроінтеграційного курсу держави на професійну підготовку фахівців прикордонної служби; визначено появу необхідних змін соціальних умов життя офіцерів у зв’язку зі зменшенням їх пенсійного віку порівняно з іншими соціальними групами суспільства.

Для встановлення об’єктивної картини щодо загальноекономічної освіти майбутніх офіцерів-прикордонників було використано принцип системності (В. Афанасьєв, І. Блауберг, Ф. Корольов, В. Садовський). За результатами аналізу зроблено висновок, що основними аспектами системного підходу щодо змісту загальноекономічної освіти є: системно-елементний; системно-структурний; системно-функціональний; системно-історичний.

У результаті аналізу наукової літератури встановлено, що на початку 90-х років ХХ ст. у нашій країні сформувались чотири основних напрямки розвитку вищої загальноекономічної освіти: оновлення старої дворівневої системи підготовки фахівців; упровадження у практику нової дворівневої системи – бакалаврата, магістратури, які мають вікову традицію у світі; синтез старої та нової моделей вищої загальноекономічної освіти; співіснування старої та нової систем вищої загальноекономічної освіти. Для забезпечення теоретичних засад вищої загальноекономічної освіти у вітчизняній науці розпочалось дослідження проблем, що стосуються історичних аспектів розвитку загальноекономічної освіти (Л. Володкевич, П. Іскра); розробки технології економічної освіти та економічного виховання для підготовки магістрів (А. Нісімчук); формування економічної культури майбутніх спеціалістів (Ю. Балашова) педагогічних технологій в економічній освіті (А. Земцова); експериментального дослідження складових економічної компетентності фахівців (М. Левочко); сучасних тенденцій розвитку економічної освіти, серед яких значна увага приділяється формуванню професійної компетентності економістів (В. Бобров).

За результатами структурного аналізу загальноекономічної освіти встановлено, що її основними складовими є: економічна грамотність та економічне мислення. Загальноекономічна підготовка охоплює чотири блоки навчальних дисциплін, які формують сучасний світогляд і зумовлюють потребу в постійному оновленні соціально-економічних знань, умінь, навичок: загальноосвітній, фундаментальний, інноваційно-практичний і блок дисциплін спеціальної підготовки. Дисципліни, що входять до цих блоків, забезпечують комплексне вивчення закономірностей економічної сфери суспільства.

Реалізація системного підходу щодо аналізу змісту загальноекономічної освіти сприяла виділенню її основних компонентів, зокрема професійно-освітнього, професійно-діяльнісного та професійно-особистісного, а також зв’язків між ними та їх функцій.

Для визначення початкового (вхідного) рівня навчальних досягнень курсантів з економічної теорії та рівня сформованості їх економічної компетентності було сформовано контрольні (КГ) та експериментальні
групи (ЕГ), які мали приблизно однаковий рівень успішності та відносно рівномірний розподіл щодо освіти та службового стажу. Було проведено анкетування офіцерів прикордонної служби та тестування курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України імені
Богдана Хмельницького впродовж V-го та VI-го навчальних семестрів. Результати дослідження засвідчили, що офіцери-прикордонники не повною мірою задоволені власною економічною підготовкою (69% від загальної вибірки дослідження). Зокрема: 40,5% офіцерів-прикордонників відчувають,
що їм не вистачає знань з макроекономіки (ефективна взаємодія із прикордонними органами сусідніх держав, органами місцевого самоврядування, різноманітними суб’єктами ринкової системи держави тощо); 25,4% – знань у галузі управління (ефективні методи управління, формування власного стилю управління колективом тощо); 27,9% випускників недостатньо обізнані в питаннях, які пов’язані зі збереженням та обліком матеріальних засобів прикордонного підрозділу; 45,8% респондентів відчувають брак
знань мікроекономічних категорій (банківська система, кредит, депозит тощо).

Шляхом аналізу результатів тестування курсантів під час констатувального етапу експерименту виявлено недостатній рівень економічних знань курсантів як за програмою середньої загальноосвітньої школи, так і під час вивчення «Основ економічної теорії» у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Таким чином, проведене теоретичне дослідження та результати констатувального експерименту стали основою для обґрунтування педагогічних умов і розробки моделі формування економічної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників.

У другому розділі – «Теоретичні аспекти формування економічної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників» – розглянуто
сучасні підходи щодо структурування навчального матеріалу; з’ясовано сутність і структуру економічної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників; обґрунтовано основні педагогічні умови формування економічної компетентності майбутніх фахівців прикордонної служби; спроектовано педагогічну модель і розроблено систему дидактичного супроводу формування економічної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників.

Результати аналізу наукової літератури показали, що у формуванні компетентності фахівця одне з головних місць відводиться структуруванню навчального матеріалу. Тому було визначено кілька аспектів, пов’язаних із проблемою структурування змісту, а також проаналізовано різні підходи щодо його вдосконалення. Серед них виокремлено такі: складність створення логічно несуперечливої системи інформації за окремими дисциплінами; відносна недовговічність існування створеної системи інформації; подолання певної соціальної інертності освіти і викладачів.

Структурування навчального матеріалу було спрямоване на поетапну оптимізацію навчання, виділяючи глобальні та локальні структури матеріалу (А. Сохор). Логічне структурування навчальних дисциплін дало змогу отримати чітку, добре організовану систему, виокремлення якої забезпечило внутрішні зв’язки, їх гармонійність і обґрунтованість. У результаті цього було визначено структурні елементи, що утворюють економічну навчальну дисципліну; застосовано процедуру оптимізації до кожного із структурних елементів; встановлено оптимальний стан зв'язків і відносин між елементами структури економічних навчальних дисциплін відповідно до критеріїв оцінки ефективності їх побудови. Визначено піраміду економічних понять, що утворюють систему, і є ключовими у дисципліні «Основи економічної теорії».

Результати аналізу філософської, психологічної, педагогічної літератури свідчать, що поняття «компетентність» є далеко не однозначним. Одночасно із цим за результатами аналізу наукових досліджень вищої школи було зроблено висновок про розмаїття співвідношень між поняттями «компетентність» і «компетенція» (Т. Дементьєва, Н. Лобанова, М. Лук’янова).

У дослідженні ми виходили з того, що компетентність – це результат підготовки, компетенція – коло повноважень. Тому в результаті узагальнення дослідження встановлено, що економічна компетентність офіцера-прикордонника – це сукупність засвоєних офіцерами загальноекономічних знань і сформованих умінь і навичок, а також набутий професійний досвід, які необхідні офіцерам під час проходження служби.

Незважаючи на різноманітність підходів до розуміння компетентності та її структури, результати аналізу наукових джерел дали змогу виділити такі складові економічної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників: когнітивну, соціально-політичну, інформаційно-операційну, комунікативну, особистісну.

Проведений аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо формування професійних компетентностей забезпечив можливість уточнити та обґрунтувати педагогічні умови, що впливають на формування економічної компетентності: формування позитивної мотивації до засвоєння економічних навчальних дисциплін; визначення основних понять загальноекономічних знань для професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників; використання міжпредметних зв’язків; організація цілеспрямованої самостійної роботи курсантів.

У дослідженні з’ясовано, що для реалізації педагогічної умови – формування позитивної мотивації до засвоєння економічних навчальних дисциплін – у навчальному процесі необхідно враховувати такі типи мотивації: загальнодержавні (готовність до економічних взаємодій з прикордонни­ками сусідніх держав, підготовка до суспільно-політичного життя у ринкових умовах, взаємодія з фінансово-економічними підрозділами країни тощо); професійно-пізнавальні (використання економічних знань під час вико­нання функціональних обов’язків, потреба в економічному обґрунтуванні своїх дій).

Для засвоєння основ загальноекономічних знань проаналізовано освітньо-кваліфікаційні вимоги до майбутніх офіцерів Національної академії Державної прикордонної служби України за напрямами підготовки «Охорона та захист Державного кордону», «Філологія», «Право» і «Автомобілі та автомобільне господарство».

Що стосується визначення основних понять загальноекономічних знань для професійної діяльності офіцерів-прикордонників, то відповідно до змісту оперативно-службової функції та типових оперативно-службових завдань професійної діяльності визначено основні поняття загальноекономічних знань, що безпосередньо та опосередковано використовуватимуться майбутніми офіцерами-прикордонниками.

Досліджено можливості використання міжпредметних зв’язків, що забезпечило формування економічної компетентності та стабільність економічного світогляду під час вивчення дисциплін професійного циклу. У Національній академії Державної прикордонної служби України загальноекономічна освіта розглядається як процес оволодіння системою економічних знань, умінь і навичок, необхідних для аналізу та розв’язання техніко-економічних проблем. Цьому сприяє вивчення усіх економічних та неекономічних дисциплін, – як теоретичних, так і прикладних у їх інтеграції. Частка дисциплін, які інтегруються з економічними, у навчально-виховному процесі Національної академії Державної прикордонної служби України становить 10% від загальної кількості усіх навчальних дисциплін. Такими дисциплінами є: «Основи економічної теорії»; «Деталі машин»; «Теорія машин і механізмів»; «Взаємозв’язок, стандартизація та взаємозаміна»; «Автомобілі та автомобільний двигун»; «Використання експлуатаційних матеріалів»; «Військове господарство»; «Матеріально-технічне забезпечення прикордонної служби»; «Гідравліка». Досліджено можливість використання міжпредметних зв’язків економічного характеру під час вивчення зазначених дисциплін.

Реалізація наступної педагогічної умови – організація цілеспрямованої самостійної роботи курсантів, – забезпечила формування потреб і вмінь самостійно поповнювати економічні знання, висловлюватися економічними категоріями, орієнтуватися у нестандартних ситуаціях і знаходити способи оптимального виходу з них.