ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ ЗАСОБАМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи, гіпотезу дослідження; висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів наукового пошуку, особистий внесок дисертанта; доведено вірогідність та обґрунтованість отриманих результатів, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження у педагогічну практику.

У першому розділі „Теоретичні та методичні засади культурологічної підготовки майбутніх фахівців технічного профілю у вищих навчальних закладах” на основі критичного аналізу філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури розглянуто теоретичні засади досліджуваної проблеми, зокрема стан розробки та умови реалізації концепції гуманізації та гуманітаризації освіти, а також основні напрями розв’язання проблеми культурологічної підготовки фахівців технічного профілю у вищих навчальних закладах як необхідного чинника модернізації освіти.

Система вищої технічної освіти в Україні спрямована на поєднання фундаментальної, загальнонаукової, спеціальної підготовки з духовним, художньо-естетичним, моральним, громадянським розвитком особистості майбутнього фахівця технічного профілю. Необхідність переходу на основу організаційно-методичних принципів професійної підготовки студентів вищих технічних навчальних закладів освіти, значення викладання предметів соціально-гуманітарного циклу обумовлюють принципову зміну місця і ролі культурологічної освіти.

У розділі визначено основні загальні напрямки розв’язання питань культурологічної підготовки фахівців у вищих навчальних технічних закладах, які є складовою педагогічної системи вищого освіти, яка базується і здійснюється на загально-педагогічних принципах навчання і виховання. Однак, враховуючи своєрідність, новизну проблеми і відбитої нею практичної діяльності, слід наголосити на специфічних принципах культурологічної підготовки студентів технічних навчальних закладів. Ці принципи, з одного боку, відбивають вимоги до змісту, методів, організаційних основ процесу формування системи гуманістичних ціннісних орієнтацій, культурологічних знань і вмінь, а з іншого, визначають основні регулятиви, які мають практичне значення як підстави створення необхідних професійних умов. Розробка змісту культурологічної підготовки і відповідного спектра культурологічних проблем у даному дослідженні спирається на комплекс відповідних принципів.

У розділі розкрито історіографію культурологічної підготовки людини з античного періоду до кінця ХХ століття, визначено, що культурологічна підготовка спеціалістів технічного профілю у вищих навчальних закладах потребує внесення істотних змін у педагогічні аспекти проблеми підготовки спеціалістів. Важливим напрямком цих змін є педагогічна система культурологічного навчання, виховання та розвитку студентів.

На основі аналізу психолого-педагогічних досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених виявлено, що культурологічна підготовка майбутнього інженера у вищому технічному навчальному закладі є система культурологічних знань і умінь; культурологічна компетентність; культурологічна підготовленість; теоретична і практична готовність.

Аналіз наукових джерел та наслідків досліджень приводять до висновку, що культурологічна підготовка є важливою складовою процесу професіональної підготовки майбутнього інженера. Вона є системотвірним фактором процесу підготовки студентів вищих технічних закладів освіти, наскрізною ланкою, яка пронизує кожен її компонент.

У другому розділі „Теоретичне обґрунтування чинників підготовки майбутніх інженерів засобами дистанційного навчання" визначено й науково обґрунтовано сутність і зміст дистанційної форми навчання майбутніх інженерів.

Одним із перспективних напрямів ми вважаємо широке запровадження у навчальний процес методики дистанційного навчання на основі комп’ютерної та телекомунікаційної техніки. Ця нетрадиційна, відкрита форма освіти, яка ефективно діє у ряді розвинених країнах світу, відкриває широкі перспективи для індивідуалізації навчально-виховного процесу, розкриття творчого потенціалу кожного студента.

Інтерес до дистанційної форми навчання та інших інноваційних педагогічних технологій з кожним днем все більше зростає в українському суспільстві та освітянській системі. Сьогоднішній день висуває перед системою освіти нові вимоги до якості підготовки спеціалістів за дистанційною формою навчання. Все це потребує від системи освіти раціонального вибору цілей та змісту.

Сьогодні як загальна проблема підготовки спеціалістів технічного профілю у вищих навчальних закладах виступає пошук шляхів удосконалення інженерної освіти, які повинні відповідати всім вимогам ХХІ століття. Зв'язок проблеми з найбільш важливими науковими та практичними завданнями зумовлений тим, що від рівня інженерної освіти залежить характер загального виробництва та благополуччя населення країни.

Після приєднання України до Болонської декларації перед національною системою освіти постали проблеми відповідності якості вітчизняної вищої освіти європейським стандартам та забезпечення конкурентоспроможності наших фахівців на ринку праці. У зв'язку з цим перед системою освіти України постає завдання розробки та активного використання інноваційних методик та педагогічних технологій, впровадження яких дозволить успішно вирішувати проблеми сучасної інженерної освіти.

У розділі також представлено теоретичні моделі дистанційної освіти, які передбачають, зокрема, вільне користування інформаційними ресурсами, особистісну спрямованість процесу навчання, розвиток інформаційної культури, процес постійного пошуку і змін, формування нових орієнтацій та мети, партнерство викладача та студента, відкритість освіти до майбутнього, інтеграція всіх способів освоєння світу, розвиток і введення в освітні процеси синергетичних уявлень про відкритість світу, цілісність і взаємозв’язок людини, природи і суспільства.

Аналіз процесу дистанційного навчання культурологічним дисциплінам у вищому технічному навчальному закладі дозволив виявити ряд його особливостей, а саме гнучкість, модульність, дальнодійність, асинхронність, охоплення, викладання, нову роль студента.

Слід зазначити, що традиційна форма навчання порівняно з дистанційною формою навчання культурологічних дисциплін завжди буде мати перевагу за рахунок наявності безпосереднього контакту викладача зі студентом у процесі навчання. Проте впровадження комп’ютерних технологій дає можливість переходу на якісно інший рівень навчання культурологічних дисциплін, який зумовлений новими педагогічними технологіями і методами, причому дійсно реальним та ефективним стає навчання на відстані.

Дистанційне навчання культурологічних дисциплін організується з урахуванням таких основних факторів, як свобода вибору студентом освітньої траєкторії навчальної пізнавальної діяльності; індивідуально-типологічні особливості особистості; рівень підготовленості суб’єктів дистанційного навчання; специфічний характер емоційно-інтелектуальної взаємодії суб’єктів дистанційного навчання; регіональність.

Необхідною умовою ефективної самостійної навчальної роботи студента при дистанційному навчанні культурологічних дисциплін є наявність якісного дидактичного забезпечення, впровадження комплексу різноманітних видів змістовної навчальної інформації, розроблення відповідних навчальних та робочих програм, лекцій, практичних занять, комплексних контрольних завдань, методичних рекомендацій до культурологічних дисциплін, що виконує організаційну, навчальну, контрольну, коректувальну, рефлексивну, прогнозну функції у навчальному процесі.

Головним у дистанційному навчанні культурологічних дисциплін є організація самостійної когнітивної діяльності студентів у розвиненому навчальному середовищі, що базується на комп’ютерних і телекомунікаційних технологіях. Виходячи з того, що навчання є складним, багатогранним процесом, який відбувається на різних рівнях, в Інституті заочного та дистанційного навчання Національного авіаційного університету основну увагу було зосереджено на створенні комп’ютерних систем, які забезпечують сенсорне, когнітивне та інтелектуальне навчання. Підсумком цієї роботи стало створення електронних курсів з дисциплін „Культурологія” та „Українська та зарубіжна культура”.

Дистанційне навчання у вищому технічному навчальному закладі планується та здійснюється відповідно до таких особливостей: безконкурсний вступ до університету; відкрите планування навчання; свобода вибору місця навчання.

У третьому розділі „Експериментальна перевірка ефективності процесу культурологічної підготовки майбутніх фахівців технічного профілю у вищих навчальних закладах”, під час проведення педагогічного експерименту, вивчалися теоретичні джерела з питань культурологічної підготовки майбутніх інженерів засобами дистанційного навчання, теоретико-методологічні передумови, стан досліджуваної проблеми. Одночасно вивчався і узагальнювався досвід професорсько-викладацького колективу Національного авіаційного університету, який веде викладання культурологічних дисциплін на заочній та дистанційній формах навчання, формулювалися базові теоретичні положення.

Під час проведення початкового етапу експерименту визначалися мета і завдання; формувалася гіпотеза дослідження; розроблялася концепція та визначалися теоретико-методичні засади; розроблявся план дослідження; визначався кількісний і якісний склад учасників експерименту; проводився констатуючий експеримент; аналізувалися та розроблялися основні критерії, які визначають рівень культурологічної підготовки інженера за дистанційною формою навчання; наявність умінь самостійної роботи у студентів перших курсів навчання; досліджувались мотиви вибору професії першокурсниками.

Завершальний етап педагогічного експерименту був присвячений проведенню інтегрованої обробки даних, зіставленню одержаних експериментальних результатів з метою і гіпотезою; документуванню ходу та результатів дослідження; впровадженню одержаних результатів безпосередньо у навчальний процес вищих технічних навчальних закладів; відображенню узагальнених даних теоретичного пошуку і дослідно-експериментальної роботи у навчальному посібнику „Культурологія” для технічних спеціальностей, науково-методичних статтях, рекомендаціях; визначенню перспективи подальшого дослідження цієї актуальної проблеми.

Структура і зміст культурологічної підготовки майбутніх інженерів за дистанційною формою навчання на першому адаптаційно-професійному етапі формуючого експерименту визначався завданнями підготовки студентів-інженерів до: сприйняття дисциплін гуманітарного циклу; усвідомлення особистісної системи ціннісних орієнтацій і пріоритетності гуманістичних цілей і цінностей інженерної професії; формування основ наукової культури; культури знань і навчальної праці; розуміння необхідності культурологічного аналізу освітніх явищ та представлення навчального матеріалу у контексті культури; освоєння основ цілісного сприйняття світу; адаптації до умов вищого технічного навчального закладу.

До участі у формуючому експерименті були залучені студенти першого курсу (2004 – 2005 н.р.), напрям підготовки «Будівництво», спеціальність «Автомобільні дороги та аеродроми», Інституту заочного та дистанційного навчання Національного авіаційного університету. Практичне здійснення культурологічної підготовки майбутніх інженерів за дистанційною формою навчання особистісно зорієнтованого спрямування потребує врахування реальних психофізіологічних можливостей і професійної підготовленості студентів до навчально-пізнавальної діяльності.

Діагностика на стартовому етапі формуючого експерименту сприяла визначенню професійної придатності (спрямованість, мотивація, здібності) студентів технічного профілю і самопізнання ними особистісних ціннісних орієнтацій.

На першому етапі констатуючого експерименту було проведено анкетування студентів для визначення рівня сформованості професійного інтересу до обраної спеціальності. Його результати свідчать, що значна кількість респондентів 60% заочної та дистанційної форми навчання обрала дану спеціальність у зв'язку з продовженням сімейної традиції щодо обрання професії. Наступні 30% респондентів заочної та дистанційної форми навчання обрали дану спеціальність щоб отримати вищу технічну освіту, але дані студенти не вірять у можливість працевлаштування після завершення навчального закладу. Останні 10% опитаних студентів обрали дану спеціальність у зв'язку з тим, що працюють у даній галузі виробництва та мають бажання отримати вищу освіту з даної спеціальності.

Таким чином, узагальнення результатів констатуючого експерименту дало змогу дійти висновку, що саме врахування інтересів студентів заочної та дистанційної форми навчання до обраної спеціальності, зацікавленість в оволодінні фаховими знаннями у професійній підготовці майбутнього інженера є необхідною умовою культурологічної підготовки студентів у вищому технічному навчальному закладі.

Результати дослідження дали змогу визначити загальне ставлення студентів до культурологічної підготовки, а саме: студенти розуміють, що сучасне суспільство не може функціонувати без вивчення людиною основних етапів розвитку культури та мистецтва; збагачення людського кругозору відомими пам'ятками культури; оволодіння основними принципами людських відносин.

За допомогою анкетування було виявлено: мотиви вступу до технічного вищого навчального закладу; ставлення студентів до обраної професії; уява щодо роботи за фахом; бажання і спроможність до використання отриманих знань з гуманітарних дисциплін у загальноосвітній школі; самооцінка вмінь самостійної роботи, прагнення до самоосвіти; сформованість комунікативних компетенцій; ставлення до запропонованої методики навчання тощо.

Культурологічні знання і вміння, ціннісні орієнтації фіксувалися за допомогою тестових завдань, які були включені у загальну систему тестів, розроблених кафедрою дистанційного навчання Національного авіаційного університету. Відкритість системи професійної підготовки дає змогу вже при входженні до професії оцінити культурологічну підготовку майбутнього інженера, а далі, на наступних етапах оволодіння ціннісних орієнтацій, прослідкувати розвиток цього новоутворення.

Формування культурологічної підготовки у студентів дистанційної форми навчання здійснювалось у ході впровадження курсу «Культурологія», програма якого заснована на концепції історичних та логіко-теоретичних знань, на національному ґрунті у підготовці інженера, що включає як професійну, так і культурологічну його підготовку.

Проведена експериментальна робота свідчить, що культурологічна підготовка майбутнього інженера засобами дистанційного навчання з вивченням дисципліни «Культурологія» є запорукою ефективності формування професійного світогляду інженера, практичного використання набутих культурологічних знань і вмінь у процесі активної професійної діяльності.

Для перевірки та оцінювання ефективності експериментальної методики нами прийнято такі основні критерії рівня культурологічної підготовки студентів технічних вищих навчальних закладів: високий; середній; достатній, низький.

З метою перевірки ефективності методики культурологічної підготовки майбутніх інженерів було здійснено другий етап констатуючого експерименту. Ним були охоплені 150 студентів 1 курсу (2004 – 2005 н.р.) заочної форми навчання напряму підготовки "Будівництво", спеціальність "Автомобільні дороги та аеродроми" та 150 студентів 1 курсу (2004 – 2005 н.р.) дистанційної форми навчання напряму підготовки "Будівництво", спеціальність "Автомобільні дороги та аеродроми".

На цьому етапі були визначені основні критерії культурологічної підготовки студентів технічного профілю заочної та дистанційної форм навчання: рівень засвоєння знань; рівень використання знань і умінь; рівень порівняння; аналіз кожним студентом відомих цінностей культури та мистецтва; сформованість практичних умінь і навичок у студента, спрямованих на збагачення і розширення гуманітарної підготовки; сформованість творчої активності майбутніх фахівців технічного профілю; самостійність мислення та узагальнення під час аналізу культурного процесу; рівень гуманітарно-інтелектуального, духовно-естетичного виховання, патріотичних почуттів, поваги і любові до вітчизняної культури; рівень отриманих знань відповідно до навчальної програми базового курсу та використання набутих знань у гуманізації професійних знань; рівень навичок у роботі з літературою та джерелами гуманітарного напрямку.

Після вивчення повного курсу дисципліни «Культурологія» студенти контрольних та експериментальних груп пройшли контрольний зріз знань, до якого ввійшли тестові завдання, що мали на меті перевірку знань загальної проблематики з вітчизняної та світової культури.

Як показали результати контрольних тестових завдань, студенти заочної та дистанційної форми навчання виявляють зацікавленість до виконання тестових завдань, що сприяє покращенню культурологічної підготовки майбутніх інженерів.

Експериментальні групи, у яких студенти навчались на дистанційній формі навчання у регіональних центрах дистанційного навчання Національного авіаційного університету перед вивченням дисципліни "Культурологія" були забезпечені всім необхідним дидактичним матеріалом (електронний варіант конспекту лекцій, відео-лекцій, практичних занять, контрольних запитань, електронною бібліотекою з даної дисципліни, тестами до кожного розділу дисципліни) та мали змогу користуватися дидактичними матеріалами, які були розташовані на навчальному інтернет-сайті Інституту заочного та дистанційного навчання Національного авіаційного університету.

Проаналізувавши знання, вміння і навички в контрольних і експериментальних групах в ході дослідження, ми можемо зробити такий висновок.