У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт і предмет дослідження, сформульовано мету та головні завдання дисертації, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичну та практичну значущість, наведено дані щодо їх апробації та можливостей теоретичного і практичного використання.
Перший розділ -«Теоретичні засади дослідження ринку банківських послуг» присвячено дослідженню теоретичних підходів до аналізу еволюції ринку банківських послуг, розкриттю сутності, структури, функціонального призначення, необхідності та економічного змісту механізму регулювання зазначеного ринку.
На основі аналізу праць вітчизняних та зарубіжних дослідників дисертантом запропоновано три теоретичні підходи до розуміння еволюції ринку банківських послуг як об’єктивно-історичного процесу, що передбачає послідовність поступових кількісних і стрибкоподібних якісних трансформацій, в результаті яких ринок набуває стійких, незворотних та нових для нього ознак. Узагальнення зазначених підходів дозволило виокремити такі основні напрями економічних досліджень: 1) функціональний, що передбачає вивчення процесів зміни ролі та функціонального призначення ринку банківських послуг у частині перетворення його на домінуючий сегмент фінансового ринку в країнах із банківсько-орієнтованими фінансовими системами та послаблення його значення в процесах перерозподілу капіталів і забезпечення безперервності економічного відтворення для країн з ринково-орієнтованими фінансовими системами; 2) структурно-поведінковий, пов’язаний з дослідженням процесів зміни механізмів координації взаємовідносин суб’єктів ринку банківських послуг внаслідок транснаціоналізації банківської діяльності, посилення консолідації банківського капіталу та концентрації значної частки фінансових ресурсів у обмеженої кількості глобальних гравців, що призводить до ускладнення його структури, модифікації конкурентних відносин і державного регулювання; 3) інституційний, заснований на виявленні основних чинників і тенденцій інституційної зміни на ринку банківських послуг, зокрема, формування системи наднаціонального банківського регулювання та адаптації національних законодавств до міжнародних норм і правил, модифікації організацій-учасників ринку, започаткування нових форм партнерства між банками та небанківськими фінансовими посередниками тощо.
Систематизація теоретичних підходів до аналізу еволюції ринку банківських послуг дала змогу розглянути досліджуваний ринок як важливу складову глобального фінансового ринку, специфічний галузевий ринок, що поєднує персоніфікованих та інституційних суб’єктів господарювання у процесі надання і споживання банківських послуг.
Структуру сучасного ринку банківських послуг визначає система взаємозв’язків між головними його суб’єктами (регуляторами, банками як продавцями послуг на ринку та їх покупцями – домогосподарствами, нефінансовими корпораціями, спеціалізованими небанківськими фінансово-кредитними установами та банками на міжбанківському ринку). При цьому найважливішими елементами інфраструктури досліджуваного ринку є система інституцій та організацій, що забезпечують операційну діяльність банківських установ (об’єднує кадрову, технічну, інформаційну та посередницьку інфраструктуру), просування банківських послуг, безпеку банківського бізнесу, науково-методичну діяльність і регулювання (складається з правової та контролюючої інфраструктури), що в сукупності підвищують ефективність функціонування досліджуваного ринку.
Функціональне призначення ринку банківських послуг у сучасній економіці полягає в об’єднанні у цілісну систему окремих економічно самостійних постачальників і споживачів фінансових ресурсів; ефективній абсорбації грошових потоків та їх трансформації в інвестиційні й позичкові інструменти фінансування реальної економіки; регулюванні асиметрії інформації та зменшенні операційних ризиків учасників ринку; гармонізації відносин між постачальниками і споживачами капіталу за рахунок масштабів діяльності та портфельного управління активами, ліквідації дисбалансу між пропозицією і попитом на вільні кошти та забезпеченні ефективного розподілу й перерозподілу ресурсів; прямому й опосередкованому сприянні задоволенню різноманітних виробничих і споживчих потреб.
Економічний зміст механізму регулювання ринку банківських послуг як сукупності форм, методів та інструментів державного регулювання, а також заходів ринкового саморегулювання полягає у сприянні стабільному функціонуванню ринку та забезпеченні захисту інтересів постачальників і споживачів банківських послуг. У дисертації аргументовано зростання ролі саморегулівних організацій на сучасному ринку банківських послуг у частині розробки та запровадження єдиних правил і стандартів професійної діяльності його суб’єктів, участі в законотворчій діяльності шляхом здійснення професійної експертизи законопроектів і проектів нормативних актів, організації нагляду за дотриманням учасниками ринку банківських послуг національного законодавства і внутрішніх вимог саморегулівних організацій та розробки санкцій, методів впливу й дисциплінарних заходів у разі їх порушення.
У другому розділі – «Розвиток ринку банківських послуг за умов фінансової глобалізації» – розкрито суперечливі тенденції розвитку ринку банківських послуг у глобальному світогосподарському середовищі, розглянуто особливості трансформації конкурентних відносин на зазначеному ринку та виділено основні напрями модифікації механізмів його регулювання в умовах поглиблення фінансової нестабільності.
За результатами проведеного дослідження виокремлено й охарактеризовано три групи суперечливих тенденцій його еволюції за умов глобалізації, зокрема:
1) посилення взаємозалежності національних банківських систем, що з одного боку, сприяє підвищенню ефективності функціонування національних ринків банківських послуг та економічному зростанню внаслідок залучення іноземного банківського капіталу й закордонного досвіду ведення банківського бізнесу, а з іншого – призводить до підвищення залежності внутрішнього ринку від зовнішніх потрясінь, неочікуваних коливань ліквідності банків, спекулятивних змін попиту і пропозиції на грошово-кредитному ринку, виникнення кризових явищ;
2) удосконалення банківської діяльності, підвищення якості обслуговування економічних суб’єктів шляхом універсалізації й диверсифікації банківських послуг, розвитку дистанційного банкінгу та водночас зростання глобального спекулятивного капіталу, поглиблення відриву фінансового сектору від потреб реальної економіки;
3) формування механізму глобального регулювання взаємовідносин на ринку банківських послуг шляхом впровадження єдиних стандартів, що, з одного боку, породжує нові можливості в протистоянні глобальним кризам, а з іншого – призводить до втрати окремими державами контролю за національним ринком внаслідок відсутності дієвих механізмів імплементації зазначених норм і правил. Водночас поглиблюються суперечності між посиленням стійкості глобального ринку банківських послуг внаслідок перерозподілу фінансових ризиків між великою кількістю учасників і небезпекою спрацювання «ефекту доміно», що загострюється існуванням занадто великих банків на ринку (рис. 1).
У роботі обґрунтовано основні прояви трансформації конкурентних відносин на сучасному етапі еволюції ринку банківських послуг, а саме: поява міжрегіональної, міжнародної та глобальної конкуренції, видозміна форм, методів і масштабів конкурентної боротьби; роздвоєння конкурентних відносин на основі формування явної та латентної конкуренції; переорієнтація споживчого попиту в частині зміщення акцентів від цінових характеристик банківського продукту до сервісних; скорочення кількості суб’єктів ринку; загострення потреби в його антимонопольному регулюванні з метою недопущення недобросовісної конкуренції, зловживання монопольним становищем і створення умов для ефективної конкуренції.
До пріоритетних напрямів модифікації інституційно-організаційних механізмів регулювання ринку банківських послуг з метою подолання наслідків фінансово-економічної кризи 2007–2009 рр. віднесено: модернізацію глобальної архітектури регулювання та нагляду за фінансовим сектором шляхом перегляду функцій існуючих і формування нових наднаціональних інститутів; зміни в структурах американської та європейської систем банківського нагляду, в т.ч., прийняття рішення про створення Європейського банківського союзу; посилення тенденції переходу багатьох країн до інтегрованих систем регулювання шляхом повного або часткового об’єднання функцій контролю за ринками банківських послуг, страхових послуг і цінних паперів; підвищення ролі центральних банків у зазначених процесах; модернізацію систем страхування вкладів та механізмів врегулювання діяльності проблемних банківських установ.
