ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНОГО КРЕДИТНОГО РИНКУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Статья

Актуальність теми. Успішне здійснення реформ у фінансово-банківській сфері України, структурна перебудова економіки й прискорення темпів господарського зростання нашої держави значною мірою залежать від розробки та впровадження ефективної стратегії взаємодії її економічних інститутів з міжнародними ринками капіталу як джерела надходження новітніх банківських технологій та фінансових ресурсів.

Запровадження єдиної європейської валюти спричинило значні зміни на регіональному ринку банківських послуг і капіталу, а також мало суттєві наслідки для структури як світової валютно-фінансової системи, так і місцевих фінансових ринків. У зв’язку з цим, розвиток європейських ринків банківських послуг і капіталу набув динамічного характеру, а його зростання – рис багатовекторності. Однією з провідних тенденцій інтеграційних процесів у Європейському Союзі стало формування спільного кредитно-фінансового простору як першочергового чинника економічного зближення європейських країн, стійкої підвалини конвергенції та консолідації їх господарської діяльності. Поштовхом для дослідження даної проблематики стали європейський вибір економічної інтеграції України, потужна експансія транснаціонального банківського капіталу у вітчизняний фінансовий сектор, а також пошуки не тільки механізмів впровадження європейських принципів і стандартів банківського регулювання, а й новітніх кредитних інструментів стимулювання інноваційного розвитку та реалізації євроінтеграційної стратегії нашої держави.

Актуальність наукової розробки згаданої теми зумовлюється ще дією ряду взаємопов’язаних факторів. По-перше, стабільний розвиток зовнішньоекономічних зв’язків країни залежить від адекватної системи міжнародних кредитних відносин, яка формує економічні передумови залучення фінансових потоків у економіку перехідного типу. По-друге, задля розбудови власної оптимальної моделі розвитку та регулювання ринку банківських послуг з урахуванням особливостей економічного розвитку України необхідним є визначення економічних засад адаптації до європейських принципів, методів та інструментів регулювання ринку позичкових капіталів. По-третє, враховуючи спрямованість стратегічного курсу нашої держави на приєднання до європейських інтеграційних процесів, вагомого значення для неї набувають вивчення та переосмислення досвіду запровадження моделі сталого економічного розвитку ЄС.

Серед зарубіжних вчених, які зробили значний внесок у розвиток теорії та практики формування спільного кредитного ринку Європейського Союзу, слід відзначити дослідження Б.Баласси, Т.Бейомі, Д.Біля, П.Бодіно, І.Ван Левельда, М.Грусона, К.Дауда, Р. Де Хааса, Н.Діхела, Е.Доруччі, Т.Паско, Ж.Перар, П.Робсона, П.Стріттена, К.Фабрі, В.Ферінга, С.Шмідта та ін.

Кількісні та якісні зміни, що відбуваються в процесі розвитку та вдосконалення спільного кредитного ринку Європейського Союзу, потребують наукового осмислення та практичного вирішення засобами економічної політики. Методологічні та інституційні аспекти формування спільного кредитного ринку ЄС, перспективи міжнародних кредитних відносин України в умовах євроінтеграції досліджені у роботах таких вітчизняних науковців, як В.Батрименко, М.Безнощенко, О.Береславська, А.Вересюк, О.Власюк, Н.Галан, Н.Городнича, О.Дзяд, А.Кандєєва, Р.Кашпір, Е.Лакосник, С.Максименко, В.Мазуренко, С.Мельников, А.Мороз, А.Неділько, Д.Расшивалов, Н.Рязанова, М.Савлук, О.Савченко, І.Софіщенко, А.Сухоруков, В.Чужиков, Т.Шемет та ін.

Фундаментальні проблеми міжнародного регулювання економіки, глобалізації економічних процесів, інтеграції українських кредитно-фінансових установ у світовий економічний простір знайшли своє відображення у працях видатних українських вчених-економістів: В.Будкіна, В.Вергуна, А.Гальчинського, О.Єременка, А.Кредісова, Д.Лук’яненка, З.Луцишин, О.Мозгового, О.Олексієнка, Ю.Пахомова, О.Рогача, А.Румянцева, В.Сіденка, С.Соколенка, В.Федосова, А.Філіпенка, С.Циганова, О.Шарова, Т.Шарової, О.Шниркова та ін.

Суттєвий внесок у розробку даної проблематики зробили представники економічних наукових шкіл інших країн СНД, зокрема Росії. Серед них слід відзначити роботи С.Андрєєва, А.Бикова, Є.Громогласової, А.Добронравова, З.Зайнашевої, І.Єпішевої, Л.Красавіної, В.Маклакова, С.Моісєєва, В.Піщика, П.Сьомікової, М.Стрєжнєвой, А.Суетіна, А.Удовенко, Л.Хомякової, В.Шемятєнкова, Ю.Шишкова та ін.

Однак переважна більшість наукових праць, присвячених розгляду аспектів функціонування системи сучасних кредитних відносин в ЄС, зорієнтована на дослідження загальних тенденцій розвитку міжнародної системи кредитних відносин та діяльності її суб'єктів. Менше уваги приділяється аналізу проблем валютно-фінансових чинників створення спільного кредитного ринку в країнах, що до нього інтегруються. Крім того, у сучасній економічній літературі ще не повною мірою досліджувались структурні складові, інструментарій та базові категорії системи спільного кредитного ринку країн ЄС. Розвиток ринку фінансових послуг України потребує обґрунтування можливої адаптації до європейських кредитних механізмів комунітарного регулювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами темами. Дисертація виконана на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин згідно з планом науково-дослідних робіт за темами “Механізм взаємодії економіки України зі світовим господарством в умовах глобалізації” (ДР №01БФО 48-01), та ”Інтеграційна стратегія входження України в європейський економічний простір” (ДР № 06БФО48-01), які є складовою наукових досліджень Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка у рамках Комплексних наукових програм Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” (2001-2005 рр.) і “Наукові проблеми сталого державного розвитку України” (2006-2010 рр.).

Мета і завдання дослідження. З огляду на науково-практичну актуальність теми і результати дослідження окремих її аспектів в економічній літературі метою дисертаційної роботи є теоретичне осмислення специфічних закономірностей формування новітньої парадигми регіоналізації міжнародних кредитних ринків під впливом глобалізації світової економіки, виявлення особливостей консолідації й уніфікації кредитних відносин в Європейському Союзі та визначення шляхів впровадження нових кредитних механізмів стимулювання інноваційного розвитку регіонів України у ринкових умовах господарювання.

Комплексний підхід до реалізації поставленої мети дисертаційної роботи зумовив необхідність розв'язання в ній низки важливих завдань дослідження:

розкрити макроекономічні й інституціональні особливості процесів та факторів регіоналізації системи міжнародних кредитних відносин в умовах глобалізації;
визначити суттєві риси, методи та інституціонально-господарську структуру функціонування спільного ринку ЄС;
виявити основні господарські елементи спільного кредитного ринку ЄС та механізми їх використання у міжнародних фінансових відносинах; встановити дієвість їх інфраструктури, ефективність в сучасних умовах світової економіки;
провести комплексний аналіз інструментів, форм та рівнів кредитного механізму стимулювання інноваційного розвитку регіонів Європейського Союзу, враховуючи їх системоутворююче значення для розвитку інфраструктури ринку фінансових послуг;
здійснити порівняльний аналіз особливостей конвергенції механізмів ринку банківських послуг в умовах фінансової консолідації європейських країн;
розробити модель взаємозалежності запровадження сучасних кредитних механізмів стимулювання економічної активності й інноваційного розвитку регіонів та ефективності використання фінансових ресурсів у економіці перехідного типу;
обґрунтувати цілі, завдання та методи механізму регулювання спільного кредитного ринку ЄС з метою запровадження в Україні сучасних форм і технологій банківських послуг.

Об'єкт дослідження – система сучасних кредитних відносин Європейського Союзу в умовах глобалізації та регіоналізації світової економіки.

Предметом дослідження є економічний механізм формування спільного кредитного ринку Європейського Союзу.

Методи дослідження. Методологічну базу дисертаційного дослідження становлять теоретичні напрацювання світової фінансової думки, концептуальні положення сучасної економічної теорії, монографічна та наукова література, роботи відомих вітчизняних і зарубіжних вчених з питань валютно-фінансової системи, кредитно-фінансових інституцій та міжнародних розрахунково-кредитних відносин. Фактологічною базою дослідження є статистичні дані міжнародних фінансових установ, національні статистичні довідники, фактологічні дані монографічної та періодичної літератури, звітні дані банків країн ЄС, Європейського центрального банку, Національного банку України та комерційних банків нашої держави. Методологічний апарат дослідження складають: загальнонаукові методи (діалектичний метод пізнання, наукова індукція та дедукція, метод порівняння і синтезу (підрозділи 1.1.; 1.2. і 2.1.); визначення прямих та зворотніх зв’язків між економічними явищами та процесами (підрозділ 2.2.); абстракція (зокрема, при розкритті валютно-фінансових чинників формування спільного кредитного ринку ЄС (підрозділ 1.3.). Крім того, у роботі використані інші методи теоретичного та емпіричного дослідження, окремі різновиди як загальноприйнятих наукових принципів, так і спеціальних принципів науково-економічного пізнання: творчо-критичний та описово-аналітичний (наприклад, у підрозділі 3.1.), метод мікро- і макроекономічного аналізу (підрозділи 1.2. і 2.3.); метод історизму (наприклад, при визначенні передумов та етапів формування економічних засад імплементації європейських принципів регулювання банківської діяльності в Україні (підрозділ 3.1.); статистичний метод (підрозділи 2.1. і 2.2.), метод економічного моделювання (підрозділ 3.2.).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розкритті теоретичних засад і практичних аспектів становлення новітньої парадигми регіональних кредитних ринків в умовах глобалізації, визначенні механізму взаємозв’язку формування спільного кредитного ринку і фінансової стабільності в ЄС.

У процесі дослідження автором були одержані такі найсуттєвіші наукові результати, які розкривають його особистий внесок у розробку проблеми, що досліджується, та конкретизують новизну роботи:

вперше:

здійснено систематизацію методів формування спільного кредитного ринку ЄС та складових його організаційно-економічної інфраструктури. Обґрунтовано, що реалізація цілей утворення динамічного і конкурентоздатного спільного кредитного ринку ЄС спирається на директивні механізми регулювання банківської діяльності Європейського центрального банку та на інтеграцію галузевих та локальних спеціалізованих ринків кредитно-фінансових послуг. Серед останніх виділено: 1) надання транскордонного характеру ринку іпотечного та споживчого кредитування; 2) уніфікацію механізмів ринку синдикованих банківських позик; 3) стандартизацію розрахунково-касового обслуговування в європейських країнах;
запропоновано економіко-математичну модель взаємозалежності запровадження сучасних форм кредитних відносин та ефективності використання фінансових ресурсів і розвитку інновацій на регіональному рівні в економіці транзитивних країн. На прикладі ЄС доведено, що запровадження інститутів гарантійного забезпечення, регіональних агентств сприяння експорту, напівдержавних установ страхування ризиків створює умови для ефективного використання фінансових ресурсів та викликає мультиплікаційний ефект капіталізації інвестицій на регіональних ринках;
виокремлено засади господарської взаємодії інститутів Європейського Союзу різних рівнів (наднаціональних, національних, регіональних) у сфері кредитування орієнтованих на експорт галузей промисловості, дослідних розробок з освоєння виробництва наукоємної продукції, закупівлі обладнання для розвитку експортного потенціалу депресивних регіонів. Виявлено зміщення акцентів у концепції стимулювання регіонального розвитку європейських країн у бік її економізації та комерціалізації. Встановлено, що реалізація головних завдань комунітарного регулювання інноваційного розвитку регіонів ЄС забезпечується шляхом використання сучасних кредитних інструментів: проектного фінансування та діяльності агентств гарантійного забезпечення;

удосконалено:

інституційні інструменти валютно-фінансової інтеграції європейських країн, зокрема визначені пріоритетні напрями конвергенції механізмів ринку кредитно-банківських послуг в умовах фінансової консолідації країн ЄС, що полягають в уніфікації банківського законодавства та стандартизації розрахунково-платіжного обслуговування в рамках єдиного європейського платіжного простору;
визначення категорії комодитизації кредитно-фінансових послуг в країнах ЄС. Її зміст полягає у: 1) концентрації більшої частини послуг для користувачів фінансових ринків в межах інвестиційно-банківських конгломератів, які поєднують кілька типів фінансового посередництва та надають універсальні фінансові послуги; 2) об'єднанні комерційних банків з інвестиційними або зі страховими компаніями у формі злиття різнотипних ринкових сегментів. Це дає можливість забезпечити комплексне обслуговування клієнтів, знизити його собівартість, а також збільшити ефективність управління ризиками;

дістали подальшого розвитку:

систематизація механізмів взаємодії ендогенних та екзогенних факторів формування спільного кредитного ринку Європейського Союзу. Виявлено діалектичний взаємозв’язок між запровадженням євро, як макрофінансової передумови формування спільного європейського кредитного ринку, розвитку його інфраструктури та ендогенними чинниками створення спільного кредитного ринку ЄС. Останні пов’язані з мікрорівнем кредитно-фінансової діяльності, де посилились тенденції глобалізації банківських послуг, зростання конкурентних переваг великих банків, що мають розвинуту транс’європейську філіальну інфраструктуру і мережу банків-кореспондентів;
розкриття сутності та рис експансії транснаціонального банківського капіталу в перехідних економічних системах. Встановлено, що діяльність міжнародних банківських груп сприяє здешевленню кредитних ресурсів та підвищенню конкуренції на ринку фінансових послуг. Водночас створюються передумови залежності національно-господарських систем від зовнішніх “шоків” за умов високої мобільності спекулятивного та фіктивного капіталів. З метою запобігання негативним наслідкам присутності транснаціонального банківського капіталу (особливо в контексті лібералізації ринку банківських послуг як умови вступу України до СОТ) аргументовано доцільність посилення ролі державних банків і багатофункціональних кредитно-інвестиційних холдингів за участю держави у вітчизняній фінансовій системі;
обґрунтування необхідності інтенсифікації взаємодії вітчизняних фінансових установ з кредитною системою ЄС через їх участь у діяльності європейських кредитно-фінансових інститутів, активізації заходів щодо вступу України до Банку розвитку Ради Європи (Council of Europe Development Bank (CEB)) з метою використання гарантійних механізмів забезпечення фінансування цільових програм сталого розвитку національної економіки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення та висновки даного дослідження можуть бути використані у діяльності органів виконавчої та законодавчої влади при розробці напрямів ринкової трансформації в Україні та зовнішньоекономічної стратегії, в тому числі для прискорення процесу гармонізації регуляторних положень у сфері кредитно-фінансових послуг нашої держави з нормами та стандартами Європейського Союзу і Світової організації торгівлі.

Матеріали дослідження можуть становити практичний інтерес для кредитно-фінансових установ, які здійснюють діяльність у галузі експортного кредитування, міжнародних розрахунків та платежів. Крім того, матеріали роботи можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні курсів, спецкурсів і підготовці навчально-методичної літератури з питань функціонування системи кредитно-фінансових відносин, регулювання руху фінансових потоків, регламентації діяльності транснаціональних банків та їх дочірніх установ, забезпеченні виконання зобов’язань за зовнішньоекономічними угодами. Сформульовані в дисертаційній роботі рекомендації були враховані в практичній діяльності акціонерного комерційного банку “ХФБ-Банк Україна” (довідка №12-03/VIII від 31.05.2006 р.). Результати дисертаційного дослідження впроваджено в процесі діяльності Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності (довідка №06-10/10-322 від 11.05.2006 р.). Окремі положення дисертаційного дослідження були використані в навчальному процесі Українського державного університету економіки і фінансів при Міністерстві фінансів України під час викладання та розробки методичного забезпечення нормативних дисциплін “Фінансові аспекти зовнішньоекономічних зв’язків”, “Міжнародне фінансове право”, “Міжнародні стратегії економічного розвитку” (довідка №323 від 14.09.2006 р.).

Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є закінченим науковим дослідженням, що самостійно виконане автором і має наукове й практичне значення.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та наукові результати дослідження було обговорено і схвалено на засіданнях кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також на шести міжнародних науково-практичних та науково-теоретичних конференціях в Україні, зокрема на конференції молодих вчених “Актуальні проблеми міжнародних відносин” (м. Київ, ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка, 14 жовтня 2004 р.); на конференції молодих вчених “Актуальні проблеми міжнародних відносин” (м. Київ, ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка, 27 жовтня 2005 р.); на конференції молодих вчених “Актуальні проблеми міжнародних відносин” (м. Київ, ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка, 18 жовтня 2007 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції вчених та спеціалістів “Проблемы управления предпринимательством в современных условиях” (м. Ялта, Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського, 9-12 листопада 2005 р.); на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Развитие внешнеэкономической деятельности в условиях глобализации” (м. Сімферополь, Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського, 20-21 квітня 2006 р.); на IV Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія інвестування промислового виробництва в Україні” (м. Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 14-15 квітня 2006 р.).

Публікації. Основні наукові та прикладні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 7 наукових працях (загальний обсяг 2,3 друк. арк.), з них 5 статей у провідних фахових виданнях і збірниках наукових праць, 2 – у матеріалах та тезах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Структура роботи зумовлена метою і завданням дослідження, складається зі вступу, трьох розділів (8 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та 7 додатків на 9 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 188 сторінок, у тому числі 7 таблиць та 21 рисунок. Список використаних джерел налічує 257 позицій на 22 сторінках.