Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Catalogue of abstracts / AGRICULTURAL SCIENCES / Forestry and silviculture
title: | |
Альтернативное Название: | Кацуляк Ю.Д. Воссоздание дубовых лесов в Передкарпатти |
Тип: | synopsis |
summary: | ХАРАКТЕРИСТИКА ДУБОВИХ ЛІСІВ І ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРЮВАННЯ В НИХ (огляд літератури) Проаналізовано сучасний ареал поширення дубів звичайного і скельного в лісах Передкарпаття, їх стан і структуру за даними А.Б. Жукова (1949), Г.В. Козія (1950), С.М. Стойка (1955,1968,1988), С.А. Генсірука (1964,1992), М.А.Голубця, К.А.Малиновського (1967), Ю.Р. Шеляг-Сосонка, З.Н. Горохової (1969), Особливої уваги заслуговують питання оптимізації системи заходів з природного і штучного відновлення дібров, які висвітлені в працях С.М. Стойка (1959, 1960), П.С. Пастернака, А.М. Гаврусевича, З.Ю. Герушинського (1963), Проблеми збереження лісових генетичних ресурсів дубів звичайного та скельного, створення і використання їх селекційної бази відображені в роботах Заслуговує уваги аналіз економічної оцінки культур дуба різної густоти, проведений Т.А. Кисловою (1973), економічної ефективності різних способів агротехнічного догляду за лісовими культурами, виконаний Р.І. Бродовичем (1983), та лісівничо – економічне обґрунтування технології створення лісових культур в Передкарпатті (Р.Р.Олійником,1986).
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ, ОБСЯГ ВИКОНАНИХ РОБІТ Типологічну структуру сучасних формацій дубових лісів вивчали на підставі обстежень у натурі та аналізу матеріалів лісовпорядкування (1997 – 1998рр.). При цьому в розрізі 30 типів лісу, які виявлені в дубових лісах Передкарпаття (108 лісництв, у т.ч у Львівському ОУЛГ – 31, Івано-Франківському – 48 та Чернівецькому – 29) досліджували представництво дубів звичайного та скельного, їх частку в складах існуючих деревостанів за шістьма субформаціями у формації дуба звичайного та за двома субформаціями у формації дуба скельного. Типи лісу і типи лісорослинних умов визначали за принципами лісівничої типології (Герушинський, 1996). Пробні площі закладали згідно з загальноприйнятими в лісовій таксації та лісівництві методиками М.П.Анучина (1982), ОСТ 56-69-83 (1984). Вивчення та облік природного поновлення на пробних площах проводили за методикою В.І.Парпана (1988). Загальні закономірності ходу природного поновлення під наметом дубових лісів вивчені на підставі натурних обстежень 62 ділянок загальною площею близько 400 га. На свіжих зрубах у розрізі семи переважаючих типів лісу дослідження проведені на 26 ділянках площею близько 120 га. Динаміку процесів природного формування лісу вивчено на свіжих зрубах (два стаціонари) та під наметом зімкненого деревостану (один стаціонар). Стан і ріст культур, до їх переведення в покриту лісом площу оцінювали згідно з нині діючою “Інструкцією з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об’єктів” (1998). З метою вивчення процесів адаптації лісових дичок до умов відкритого середовища закладено два стаціонарні досліди (в розсаднику і на лісокультурній площі 0,2 га). Вивчено ефективність застосування біологічного методу боротьби з бур’янами при догляді за лісовими культурами дуба звичайного за допомогою люпину багаторічного (два дослідні стаціонари). Випробувано вибуховий спосіб (амонит 6 ЖВ) для знищення пнів на лісокультурній площі (1,5 га). При встановленні селекційних категорій дерев у лісових генетичних резерватах використовували шкалу М.М.Вересіна, модифіковану П.І.Молотковим. Категорії санітарного стану дерев визначали за шкалою, розробленою лабораторією селекції УкрНДІЛГА, клас росту дерев – за шкалою Г.Крафта. Всього обстежено 20 ЛГР дуба звичайного та 1 ЛГР дуба скельного на площі 776,7 га (21 пробна площа). Вивчено та встановлено лісівничу ефективність чистих і змішаних часткових культур дуба в умовах свіжих букових дібров (вісім пробних площ). Досліджено ефективні шляхи підвищення продуктивності дубових лісів регіону шляхом введення до складів штучно створюваних лісових культур інтродукованих і аборигенних швидкорослих порід (13 пробних площ). Аналіз результатів досліджень проведено з використанням методів математичної статистики (Д.І.Снедекор, 1961, А.К.Митропольський, 1964, 1965, Б.А. Доспехов, 1968, М.П.Дворецький, 1971).
ПРИРОДНІ УМОВИ ПЕРЕДКАРПАТТЯ Наведено характеристику геологічних і геоморфологічних особливостей Передкарпаття з використанням праць П.М. Цися (1962), К.І.Геренчука (1963, 1972, 1973, 1978), А.М.Маринича (1963), К.І.Геренчука, М.М.Койнова, П.М.Цися (1964), М.М.Койнова (1968). Подані основні риси клімату досліджуваного регіону за А.С.Андріановим (1957), короткий опис ґрунтів із використанням праць С.В.Зонна (1951), П.С.Пастернака (1967), Г.А.Андрущенка (1970), Б.Я. Голояда (1978). Хара-ктеризується рослинність відповідно до геоботанічного і лісорослинного районування М.А.Голубця, К.А.Малиновського, С.М.Стойка (1965), Ю.Р.Шеляг-Сосонка, Т.Л.Андрієнка (1973) та Ю.Р.Шеляг-Сосонка (1977). Наведено лісогосподарське районування Українських Карпат, розроблене С.А.Генсіруком, С.В.Шевченком, Ю.Р. Бондаром (1981). Констатовано, що в Передкарпатті корінні високопродуктивні деревостани дубів звичайного та скельного нині трапляються рідко, на їх місці ростуть здебільшого похідні деревостани. Ялицево-дубові насадження є характерною особливістю досліджуваного регіону і не трапляються в інших регіонах України.
ЛІСІВНИЧА ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ ПОРОДНОЇ СТРУКТУРИ
В досліджуваному регіоні всі фази лісовідновлення, як штучного, так і природного, зокрема формування складу деревних і чагарникових порід, обробіток ґрунту, садіння (посів) рослин чи сприяння природному поновленню та догляд за створеними насадженнями, виконуються з урахуванням досягнень української лісотипологічної школи. |