Клініко-іМУНОЛОГіЧні показники та їх корекція у хворих на гострі герпесвірусні менінгоенцефаліти

summary

Об'єкт і методи дослідження. Дослідження проводились на кафедрі інфекційних хвороб Харківського національного медичного університету і клінічній базі кафедри – обласній клінічній інфекційній лікарні м. Харкова. Імунологічні дослідження виконувались у лабораторії клінічної імунології та алергології ДУ „Інститут імунології та мікробіології АМН України ім. І.І. Мечникова” під керівництвом доктора медичних наук, професора Т.І. Коляди.

У роботі представлено результати дослідження 82 хворих на ГГМЕ. Вивчені та проаналізовані результати їх клінічного, лабораторного, інструментального обстеження та стаціонарного лікування.

Діагноз ставився на підставі даних анамнезу, об’єктивного обстеження соматичного і неврологічного статусу пацієнтів; етіологічний чинник встановлювався за результатів вірусологічних методів дослідження – маркерів реплікативної активності герпесвірусів у крові і лікворі (ПЛР, ІФА з метою визначення IgM та IgG до герпесвірусів). Проводились бактеріоскопічні та бактеріологічні методи дослідження крові та ліквору з метою виключення бактеріальної етіології захворювання, мікст-інфекції.

Для верифікації етіологічного чинника визначали наявність фрагментів ДНК ВПГ, ЦМВ, ВЕБ, ВЗВ у сироватці крові та лікворі методом ПЛР, також визначали рівень IgM і IgG до ВПГ, ЦМВ, ВЕБ, ВЗВ у сироватці крові та лікворі методом ІФА. Встановлення діагнозу проводилось згідно з методичними рекомендаціями МОЗ України „Герпетический энцефалит у взрослых (клиника, діагностика, лечение)” В.В. Кононенко 2003 р. До гострих менінгоенцефалітів належали випадки з тривалістю хвороби до 3 міс., до підгострих – 3 – 6 міс., до хронічних – понад 6 міс (Возіанова Ж.І., 2000).