КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗМІН ПУРИНОВОГО ОБМІНУ, МІКРОЕЛЕМЕНТНОГО СТАТУСУ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ У ХВОРИХ НА РЕВМАТОЇДНИЙ І РЕАКТИВНИЙ АРТРИТИ

summary

            Матеріал і методи дослідження. Під наглядом перебували 58 хворих на РА віком від 22 до 67 років (у середньому 44,0±1,24 років), серед яких було 20,7% чоловіків і 79,3% жінок. Тривалість захворювання складала 10,5±1,38 років. I ступінь активності патологічного процесу констатовано в 22,4% випадків, ІІ — у 43,1%, ІІІ — у 34,5%. I рентгенологічну стадію РА відзначено в 15,5% спостережень, II — у 29,3%, III — у 39,7%, IV — у 15,5%. Серопозитивний варіант хвороби спостерігався у 87,9% хворих. У 34,5% обстежених виявлено зміни з боку легенів (інтерстиціальний процес, ревматоїдні вузлики), у 6,9% — плеври, у 60,4% — серця (міокардит, міокардіодистрофія, ураження клапанів і перикарда), у 31,0% — нирок (інтерстиціальний нефрит, гломерулонефрит, амілоїдоз).

Окрім того, обстежено 78 хворих із хламідійасоційованим РеА віком від 16 до 55 років (у середньому 33,5±1,19 років), серед яких було 61,5% чоловіків і 38,5% жінок. Тривалість захворювання склала 4,4±0,56 років. Хламидії в урогеніталіях виявлено у 84,6% хворих, а в інших випадках діагноз підтверджувався серологічними дослідженнями. I ступінь активності патологічного процесу констатовано у 38,5% спостережень, II — у 37,2%, III — у 24,4%. Сакроілеїт діагностовано у 30,8% хворих, тендовагініти — у 38,5%, ентезопатії, спондилопатію (спондилоартроз, остеохондроз хребта) й вегетосудинну дистонію — у 26,9%, ураження урогеніталій (уретрит, простатит, аднексит, ендометрит, кольпіт) — у 93,6%, очей (кон’юнктивіт, увеїт) — у 42,3%, шкіри та її придатків (псоріазоподібний висип, оніходистрофія) — у 12,8%, серця (міокардіодистрофія, зміни клапанів серця) — у 46,2%, нирок (інтерстиціальний нефрит, пієлонефрит, гломерулонефрит) — у 43,6%, периферичної нервової системи — у 12,8%.

Хворим проводили рентгенологічне (апарат “Multix-Compact-Siеmens”, Німеччина) й ультразвукове (апарат “Envisor-Philips”, Голландія) дослідження периферійних суглобів і хребта, електрокардіографію (апарат “Fukuda Denshi Cardimax-FX326”, Японія), ехокардіографію (апарат “Hеwlеtt Packard”, США) і спірографію (апарат “Master-Scope-Jaeger”, Німеччина). Чоловікам з РеА здійснювали бактеріоскопічне дослідження мазків з уретри та соку передміхурової залози, а жінкам — з піхви (цервікального каналу). Окрім того, визначали рівень антитіл до хламідій імуноферментним методом (тест-системи “Cleaview Chlamydia” Unipath Ltd, Велика Британія та “Immuno-Comb Chlamydia trachomatis IgG”) і методом полімеразної ланцюгової реакції (ридер “PR2100 Sanofi diagnostic pasteur”, Франція).

Рівні СК, ФГ, Ig G, A, M і ЦІК у сироватці крові, а також СК у сечі та експіратах вивчали за допомогою аналізатора “Vitalab Flexor” (Голландія). Імуноферментним методом досліджували вміст СРБ, IL1b, IL4, TNFa в сироватці крові (ридер “PR2100 Sanofi diagnostic pasteur”, Франція, набори “ProCon”, Росія, “Bio Systems”, Іспанія). Активність КО, АДА і 5НТ в сироватці крові визначали спектрофотометрично. Конденсат вологи повітря, що видихується (експірат), збирали в ранкові години за допомогою скляних приймачів, занурених у танучий лід. Дослідження складу популяцій та субпопуляцій мононуклеарів проводили методом непрямої імунофлюоресценції. Було використано панелі моноклональних антитіл CD4, CD8, CD16, CD22 і CD95 виробництва Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України. У волоссі визначали вміст Cu, Mn, Mo, Zn за допомогою атомно-емісійного спектрометру з індуктивно зв’язаною аргоновою плазмою “IRIS Intepid II XDL” і атомно-абсорбційний спектрометр “SolAAr Mk2 MOZe” з електрографітовим атомізатором (Велика Британія).

Контрольну групу для оцінки параметрів пуринового обміну склала 31 практично здорова людина (45,2% чоловіків і 54,8% жінок). Для контролю під час вивчення мікроелементів обстежено 44 практично здорові людини віком від 20 до 60 років, серед яких було 29,6% чоловіків і 70,5% жінок.

Статистичну обробку отриманих результатів досліджень здійснено за допомогою комп’ютерного варіаційного, кореляційного, регресійного, одно- і багатофакторного (ANOVA/MANOVA) дисперсійного аналізу (програми “Microsoft Excel” і “Statistica”). Оцінювали середні значення, їхні похибки, середньоквадратичні відхилення, коефіцієнти кореляції, критерії регресії, дисперсії, Стьюдента, Уїлкоксона-Рао, хі-квадрат і ступінь вірогідності статистичних показників (р).

            Результати власних досліджень та їх обговорення. У хворих на РА рівень СКк складає 411,0±21,54 мкмоль/л, СКс — 636,5±18,61 мг/доб, ниркового Кск — 9,4±0,50 мл/хв, СКе — 3,5±0,19 мкмоль/л, активність КО — 4,3±0,16 мкмоль/л/хв, АДА — 2,4±0,11 нмоль/мг/хв, 5НТ — 6,0±0,14 нмоль/мг/хв. Встановлено збільшення вмісту СКк на 53% (p<0,001), СКс — на 18% (p<0,001), активності КО — на 16% (p=0,007), АДА — на 50% (p<0,001), 5НТ — на 7% (p=0,032) порівняно з показниками здорових людей контрольної групи. Зміни зазначених показників пуринового обміну (>M+s здорових) констатовано відповідно у 76%, 54%, 48%, 59% і 35% хворих. Гіперурикемію (СКк>420 мкмоль/л у чоловіків і СКк>360 мкмоль/л у жінок) виявлено у 45% пацієнтів, а гіперурикурію (СКс>800 мг/добу) — у 16%. Рівень урикемії при РА прямо корелює з показниками СКе (p=0,005), активністю КО (p<0,001) й АДА (p=0,027), а Кск — з показниками 5НТ (p=0,033).

На інтегральний стан пуринового обміну при РА впливає стать хворих (p=0,015). Однофакторний дисперсійний аналіз показує вплив статі пацієнтів на параметри СКк (p<0,001) й активність 5НТ у крові (p=0,031). Якщо рівень урикемії в чоловіків на 41% більший, ніж у жінок (p=0,003), то середні значення активності 5НТ у представників різної статі приблизно дорівнювали одне одному. Ступінь активності захворювання діє вплив на активність 5НТ (p=0,048). Існує прямий кореляційний зв’язок як з цим ферментом, так і з рівнем СКк. Регресійний аналіз демонструє пряму залежність показників СКк та АДА від титрів РФ у крові (відповідно p=0,004 і p=0,005). Дисперсійний аналіз свідчить про взаємовплив РФ і СКк (відповідно p<0,001 і p=0,002), РФ і АДА (p=0,048 і p=0,008).

Зміни з боку легенів і плеври діють на рівні СКк (відповідно p=0,002 и p=0,001), СКе (p=0,003 і p=0,001) й активність КО (p=0,043 і p=0,009). З легеневою патологією пов’язана й активність АДА (p=0,026). Рівні СКк і СКе чинять вплив на розвиток ревматоїдного пневмоніту (відповідно p=0,003 і p=0,025) та плевриту (p=0,003 и p=0,002). Ураження легень також визначає висока активність АДА в крові (p=0,002), а зміни з боку плеври — КО (p=0,022). Отже, у патогенетичних побудовах патології респіраторної системи у хворих на РА беруть участь порушення пуринового обміну.

Високий рівень СКк впливає на ступінь активності патологічного процесу (p=0,038). За даними багатофакторного дисперсійного аналізу гіперурикемія діє на розміри камер серця (p=0,034), а не на порушення збудливості міокарда, електричної провідності та стан клапанного апарата. Розвиток екстрасистолічної аритмії пов’язаний з активністю 5НТ (p=0,032), ураження аортального клапана, перикарда та розміри лівого передсердя — з активністю КО (відповідно p=0,038, p=0,007, p=0,029), зміни мітрального клапана й розміри правого шлуночка серця — з параметрами урикемії (p=0,026 та p=0,007).

На інтегральний стан імунітету при РА впливає стадія патологічного процесу (p=0,025), яка також визначає параметри СРБ (p=0,041), IgM (p=0,039) і IL1b (p=0,047) в крові. Існують прямі кореляційні зв’язки титрів РФ у крові з параметрами фібриногенемії (p=0,026), IgG (p=0,012), IgM (p=0,022) і ЦІК (p<0,001). Наявність гіперурикемії та гіперурикурії не впливає як на загальний стан імунітету хворих на РА, так і на кількість імуноцитів, імунні білки та цитокінову мережу. При цьому рівень СКк визначає параметри CD8 (p=0,046), CD95 (p=0,004), ФГ (p=0,002) і IgG (p=0,002), активність КО — CD4 (p=0,026) і CD95 (p=0,037), 5НТ — ФГ (p=0,029), IgM (p=0,028), IL1b (p=0,027) і TNFa (p=0,042). Отже, окремі складові пуринового обміну впливають на хелперно-супресорний рівень лімфоцитів, стан апоптозу клітин і активність прозапальних цитокінів. Рівень урикемії при РА починає зростати з підвищенням вмісту ФГ (p<0,001), IgG (p<0,001), ЦІК (p<0,001) і TNFa у крові (p=0,005). Тоді зменшується респіраторне виведення СК, що стосується залежності від ФГ (p=0,021), IgG (p=0,012) і ЦІК (p=0,001). З концентрацією TNFa обернено пов’язана активність АДА в сироватці крові (p=0,009).

У хворих на РеА показники СКк складають 394,2±12,59 мкмоль/л, СКс — 719,0±15,17 мг/доб, ниркового Кск — 9,5±0,40 мл/хв, СКе — 3,7±0,28 мкмоль/л, активності КО — 3,9±0,12 мкмоль/л/хв, АДА — 2,0±0,05 нмоль/мг/хв, 5НТ — 6,1±0,10 нмоль/мг/хв. Рівні СКк вірогідно зростають на 47%, СКс — на 34%, АДА — на 25% і 5НТ — на 9% порівняно з показниками здорових людей з контрольної групи, що відповідно реєструється у 83%, 80%, 35% і 28% випадків. Гіперурикемію зареєстровано у 53% пацієнтів, а гіперурикурію — у 21%. Концентрація СКк прямо корелює (p<0,001) з активністю КО й АДА, а рівень СКс визначає нирковий Кск.

На інтегральний стан пуринового обміну при РеА діє ступінь активності патологічного процесу (p=0,002). Однофакторний дисперсійний аналіз демонструє вплив активності РеА на показники СКе (p=0,045) і 5НТ (p<0,001), а регресійний аналіз вказує на пряму залежність параметрів урикурії (p=0,013) від ступеня активності хвороби. За даними багатофакторного дисперсійного аналізу, на стан пуринового обміну у хворих на РеА впливають функціональна тяжкість суглобового синдрому (p=0,004) та характер сакроілеїту (p=0,036). Регресійний аналіз показує пряму залежність від уражень крижово-здухвинних зчленовувань Кск (p=0,038).

На рівень СКк впливають ентезопатії (p<0,001), на СКс — ураження урогеніталій (p=0,013), на Кск — спондилопатія (p=0,006), патологія нирок (p=0,030) і периферичної нервової системи (p=0,005), на СКе — наявність кардіопатії (p=0,005) та вегетосудинної дистонії (p=0,006), на активність АДА — ураження шкіри та її придатків (p<0,001). У свою чергу, від шкірного синдрому обернено залежать параметри СКе (p=0,047), а активність АДА прямо пов’язана з спондилоартрозом/остеохондрозом хребта (p<0,001). Наявність гіперурикемії при РеА діє на розміри камер серця (p=0,043). Високий вміст СКс чинить вплив на розвиток синдрому ранньої реполяризації шлуночків серця (p=0,049) і гіпертрофії лівого шлуночка (p=0,040), а підвищена активність 5НТ визначає появу синусової аритмії (p=0,005), ранню реполяризацію шлуночків (p=0,018), ураження аортального клапана (p=0,037) та збільшення міокарда лівого шлуночка (p=0,027).

У хворих на РА у волоссі рівень Mn складає 1,1±0,21 нг/г, Mo — 56,9±3,22 мкг/г, Cu — 10,3±0,42 мкг/г, Zn — 180,8±9,97 мкг/г. Порівняно з показниками здорових людей параметри Mo вищі в 25 разів (p<0,001), Cu — удвічі (p<0,001), а Mn — удвічі нижчі (p<0,001). Такі зміни мікроелементів відповідно встановлено у 97%, 93% і 91% обстежених пацієнтів. Існують прямі кореляційні зв’язки показників Mn з Mo (p=0,031), Cu (p=0,036) та Zn (p<0,001).

За даними бгатофакторного дисперсійного аналізу при РА існує вплив мікроелементного складу на стан пуринового обміну (p<0,001), а не навпаки. На рівень урикемії діють Mn (p<0,001), Mo (p<0,001), Cu (p=0,001) і Zn (p=0,023). Вміст Mo в організмі визначає показники СКе (p=0,002), активності КО (p<0,001) і 5НТ (p=0,026). Регресійний аналіз свідчить про пряму залежність СКк від концентрації Mo (p<0,001) та КО (p=0,036).

На інтегральний мікроелементний склад при РА впливають стать хворих (p=0,005) і тривалість захворювання (p=0,003). Якщо в чоловіків концентрація Mo у волоссі складає 75,4±9,82 нг/г, то в жінок 52,1±2,80 нг/г (p=0,003). З віком в організмі хворих збільшується вміст Zn, що підтверджують результати однофакторного дисперсійного та регресійного аналізу (відповідно p=0,023 і p<0,001). Ураження легенів і плеври при РА впливає на мікроелементний склад (відповідно p=0,021 і p=0,019). Ревматоїдний пневмоніт ізольовано визначає тільки рівень Mo (p=0,043). Простежується чіткий вплив вмісту Zn на стан клапанного апарату серця (p=0,046). Як показує однофакторна дисперсія, концентрація Mo впливає на розвиток синдрому вкорочення інтервалу PQ (p=0,048), зміни мітрального й аортального клапанів (відповідно p=0,017 і p=0,046), а також товщину правого шлуночка серця (p=0,016). Cu визначає розміри лівого шлуночка (p=0,014), Zn — появу блокади лівої ніжки пучка Гіса (p=0,047).

Окремі показники імунітету тісно пов’язані з мікроелементним складом в організмі хворих на РА. Виняток складає тільки Cu. Регресійний аналіз свідчить про прямий вплив Mo на вміст ILb (p=0,048), а дані дисперсійного аналізу демонструють вплив Mo на кількість CD4 (p=0,038) і рівень ЦІК (p<0,001), Mn — на CD95 (p=0,010), титри РФ (p=0,001) і концентрацию IgG (p=0,005), Zn — на CD8 (p=0,033) і CD95 (p=0,020). Представлені результати підтверджують зв’язок імунного дисбалансу зі складом мікроелементів в організмі хворих на РА.

При РеА у волоссі рівень Mn складає 0,5±0,05 мкг/г, Mo — 39,1±1,70 нг/г, Cu — 8,9±0,26 мкг/г, Zn — 166,3±2,81 мкг/г. Спостерігається збільшення концентрации Mo в 21 раз (p<0,001) і Cu в 1,4 раза (p<0,001) на фоні зменшення Mn в 5 разів порівняно з показниками здорових людей (p<0,001), що відзначено відповідно у 96%, 87% і 95% хворих. Існують прямі кореляційні зв’язки вмісту Cu з Mn (p<0,001) і Mo (p=0,027), Mo з Mn (p=0,019). Рівень Mn визначає вміст СКк, а Zn — активність 5НТ, про що свідчать дані однофакторного дисперсійного аналізу. Регресійний аналіз вказує на пряму залежність параметрів СКк від Cu (p=0,028), а 5НТ — від Zn (p=0,012). На мікроелементний склад в організмі хворих на РеА впливає ступінь активності захворювання (p<0,001). Склад мікроелементів тісно пов’язаний із розповсюдженістю артриту (p=0,004), його функціональною тяжкoстю (p=0,003), ураженням шкіри та її придатків (p=0,041), серця (p=0,038) i нирок (p=0,030). Як показав однофакторний дисперсійний аналіз, активність РеА впливає тільки на показники Mn (p=0,020) і Cu у волоссі (p<0,001). На концентрацію Mo впливає наявність тендовагінітів (p=0,028), на вміст Cu — функціональна тяжкість суглобового синдрому (p=0,004), активне запалення в урогеніталіях (p=0,018) і вегетосудинна дистонія (p=0,040), на рівень Zn — офтальмопатії (p=0,018) та кардіопатія (p=0,005). Регресійний аналіз демонструє пряму залежність Cu від тяжкості патології суглобів і урогеніталій в організмі хворих на РеА (відповідно p<0,001 і p=0,006). Зі збільшенням виразности тендовагінітів і шкірних проявів зменшується вміст Mn у волоссі (відповідно p=0,038 і p=0,022). Існує обернена залежність параметрів Zn від ураження шкіри (p=0,002).

Рівень Zn впливає на порушення збудливості міокарда та електричної провідності серця (p=0,008), на стан його клапанного апарату (p=0,029) і камер (p=0,004). Від цього мікроелементу залежить розвиток синдрому ранньої реполяризації шлуночків (p<0,001). Появу блокади лівої ніжки пучка Гіса визначають Mn (p=0,047) і Cu (p=0,025), правої ніжки — Mo (p=0,032) і Cu (p=0,044), а гіпертрофії лівого передсердя — тільки Mo (p=0,013).

Відсутність ефекту від лікування констатовано у 5% хворих на РА, незначне поліпшення — у 22%, поліпшення — у 71%, значне поліпшення — у 2%. На подальші результати лікування хворих на РА впливають початкові параметри кількості CD95 у крові (p=0,035). Встановлено вірогідний вплив ГКГ (p=0,042) і ПФС на результати терапії (p=0,006). Ефективність лікування пацієнтів, що страждають на РА, залежить від загального стану пуринового обміну (p<0,001) й інтегрального мікроелементного складу в організмі (p<0,001). Регресійний аналіз свідчить про обернену залежність результатів терапії від початкових параметрів СКк (p=0,046). На ефективність лікування діє рівень Zn в організмі (p=0,036). За даними регресійного аналізу існує позитивний зв’язок між збільшенням параметрів Кск (p=0,038) і вмістом Cu у волоссі (p=0,047) за наявності зменшення СКк (p=0,016) і рівня Zn (p=0,015). На зміни показників Кск і СКе впливає використання кальцеміну в комплексному лікуванні (відповідно p=0,026 і p=0,031), на активність КО — ПФС (p=0,002), на 5НТ — ГКГ (p=0,006), на вміст Mo — циклоферону (p=0,045).

Додатково проаналізовано результати лікування 26 хворих на РА з гіперурикемією. 58% пацієнтам основної підгрупи проводилася корекція СКк урикодепресором алопуринолом (інгібітором КО), а в разі активності АДА>2 нмоль/мг/хв. (>M+s здорових) — тазепамом (інгібітором АДА) або його аналогами. Встановлено вплив такої терапії на ефективність лікування (p=0,029). У цій групі хворих незначне поліпшення констатовано в 15% спостережень, поліпшення — у 81%, значне поліпшення — в 4%. Результати терапії хворих основної групи, за даними непараметричної статистики, були значно кращими (p=0,004). У групі хворих з гіперурикемією встановлено залежність ефективності лікування від інтегрального початкового стану пуринового обміну (p<0,001) та мікроелементного статусу (p<0,001). Однофакторний дисперсійний аналіз свідчить про вплив параметрів ниркового Кск на результати терапії (p=0,037).

Як на динаміку параметрів пуринового метаболізму, так і на склад мікроелементів в організмі хворих на РА з гіперурикемією впливає ефективність лікувальних заходів (відповідно p=0,017 і p=0,048). Регресійний аналіз вказує на зв’язок результатів терапії зі зменшенням показників СКк (p=0,007), активності КО (p=0,016) та вмісту Zn у волоссі (p=0,003). При цьому спостерігається позитивна залежність збільшення Кск (p<0,001), СКе (p=0,007), Mn (p=0,036) і Cu (p=0,034) від ефективності лікування. Таким чином, у пацієнтів з гіперурикемією констатується позитивна динаміка активності КО, рівнів легеневої експірації СК і Mn у волоссі, чого не виявлено в загальній групі хворих на РА. Вважаємо, що це обумовлено корекцією порушень пуринового обміну інгібіторами КО й АДА.

У 3% хворих на РеА ефекту від лікування не було, у 8% констатовано незначне поліпшення, у 69% — поліпшення, у 20% — значне поліпшення. На результати терапії негативно впливає наявність сакроілеїту (p=0,002). За даними додаткового дисперсійного аналізу на результати медикаментозної терапії хворих з РеА впливає застосування ГКГ (p<0,001) і ПФС (p=0,033). Ефект лікування не залежить від наявності гіперурикемії та гіперурикурії. Це стосується й початкових параметрів СКк і СКс, але відзначено негативний вплив респіраторної екскреції СК на результати терапії (p=0,001), яка залежать від інтегрального мікроелементного складу в організмі хворих на РеА (p=0,009), а не від загального стану пуринового обміну.

Ефект терапії РеА впливає на динаміку стану пуринового обміну (p=0,001), що, за даними однофакторного дисперсійного аналізу, у першу чергу, стосується показників СКк (p=0,035) і СКс (p=0,006). Регресійний аналіз свідчить про чітке поліпшення параметрів СКе (p=0,001) після покращення результатів лікування. Антибіотики здатні чинити вплив на рівень урикемії (p=0,019), нестероїдні протизапальні препарати — на вміст Zn у волоссі (p=0,009), ПФС — на значення СКс (p<0,001), активність АДА (p=0,003) і концентрацію Zn (p=0,038).

Додатково проаналізовано результати лікування 41 хворого на РеА з гіперурикемією. Серед цих пацієнтів у 39% основної підгрупи, як і при РА, проводили корекцію пуринового обміну інгібіторами КО та АДА. У групі хворих з гіперурикемією незначне поліпшення відзначено в 5% спостережень, поліпшення — у 75%, значне поліпшення — у 20%. Проведена корекція метаболітів пуринів в основній підгрупі обстежених пацієнтів значно підвищила загальну ефективність лікування (p=0,025). У випадках наявності гіперурикемії результати лікування залежать від мікроелементного складу в організмі (p=0,010), а не від стану пуринового обміну. Існує обернений зв’язок зі змінами активності КО (p=0,023) й АДА (p=0,041), про що свідчать однофакторний дисперсійний і регресійний аналізи.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення результатів і досягнуто вирішення наукового завдання: доведено патогенетичну роль порушень пуринового обміну й мікроелементного статусу Mn, Mo, Cu та Zn в організмі хворих на РА і хламідійасоційований РеА, продемонстровано зв’язок показників з окремими клініко-лабораторними ознаками хвороби, визначено критерії, які дозволяють прогнозувати перебіг і ефективність лікування захворювань, а внаслідок застовування інгібіторів КО й АДА поліпшено результати терапії.

1. При РА показники СКк вірогідно збільшуються на 53%, СКс — на 18%, активність КО — на 16%, АДА — на 50% і 5НТ — на 7%, що відповідно реєструється у 76%, 54%, 48%, 59% и 35% хворих. Гіперурикемію виявлено в 45% спостережень, а гіперурикурію — в 16%. При цьому стан пуринового обміну залежить від активності захворювання, його серопозитивності та ступеня імунного дисбалансу, визначаючи ураження кардіореспіраторної системи, кількість імуноцитів у крові, рівень імуноглобулінів і прозапальних цитокінів.

2. При РеА гіперурикемія розвивається у 53% пацієнтів, а гіперурикурія — у 21%, причому рівні СКк достовірно зростають на 47%, СКс — на 34%, активність АДА — на 25% і 5НТ — на 9% (зміни відповідно реєструються у 83%, 80%, 35% і 28% випадків). Це залежить від ступеня активності захворювання, функціональної тяжкості суглобового синдрому, наявності сакроілеїту, ентезопатій, спондилопатії, вегетосудинної дистонії, уражень урогеніталій, нирок, серця, шкіри та периферійної нервової системи, а порушення пуринового обміну визначають розміри камер серця, зміни аортального клапана та появу синдрому ранньої реполяризації шлуночків.

3. РА супроводжується збільшеним у 25 разів вмістом Mo в організмі і майже вдвічі — Cu на фоні зниження концентрації Mn (відповідно у 97%, 93% і 91% хворих), показники яких корелюють між собою й залежать від тривалості захворювання, а мікроелементний склад визначає стан пуринового обміну з появою гіперурикемії та дисбалансу системи імунітету, розвиток порушень електричної провідності серця, зміни його клапанного апарата й камер, залежачи від ураження легенів, а не від характеру суглобової патології.

4. У хворих на РеА спостерігається збільшення в 21 раз концентрації Mo в організмі і в 1,4 рази — Cu на тлі зменшення Mn в 5 разів (відповідно у 96%, 87% і 95% пацієнтів), показники яких корелюють між собою, визначаючи виразність суглобового синдрому, рівень урикемії та активність 5НТ. Вміст Zn впливає на порушення збудливості міокарда, електричної провідності серця, його клапанний апарат і розміри камер, а мікроелементний склад залежить від ступеня активності захворювання, тяжкості артриту й тендовагінітів, уражень урогеніталій, очей, шкіри, серця та нирок.

5. Позитивний ефект від проведених лікувальних заходів при РА констатовано у 97% хворих. Він пов’язаний з використанням ГКГ і ПФС у комплексній терапії, з початковим станом системи імунітету, пуринового обміну та мікроелементного статусу, зокрема, з кількістю CD95 у крові, рівнями СКк і Zn у волоссі, визначаючи динаміку урикемії, ниркового Кск, концентрації Cu та Zn, а за наявності гіперурикемії поліпшення результатів лікування досягається застосуванням інгібіторів КО й АДА.

            6. Поліпшення й значне поліпшення в процесі етіопатогенетичної терапії відзначається у 90% хворих на РеА і пов’язане з використанням ГКГ і ПФС. На результати лікування негативно впливають наявність сакроілеїту й посилена легенева екскреція СК, причому ефективність лікування та використані медикаментозні засоби (антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати, ПФС) визначають динаміку параметрів пуринового обміну та рівень Zn у волоссі, а корекція гіперурикемії та високої активності АДА значно підвищує результати терапії.