| summary: | У вступi обґрунтовано актуальність теми, з’ясовано ступінь її вивчення, визначено мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження, його методологічну основу, джерельну базу, висвітлено наукову новизну, подано інформацію про практичне і теоретичне застосування отриманих результатів та структуру роботи.
У першому розділі «Теоретичні передумови лінгво-когнітивного підходу до вивчення номінативних одиниць та їх стратифікації у мовах для спеціальних цілей» подаються основні характеристики мов для спеціальних цілей, обґрунтовується особливий статус номінації як результату класифікаційно-пізнавальної діяльності людини, наводиться стратифікаційна модель номінативного фонду мов для спеціальних цілей, з’ясовуються питання тематичного та жанрово-стилістичного розподілу спеціальних текстів, що мають відношення до підмови будівництва та досліджуються когнітивні засади обробки інформації.
У розділі з’ясовується роль дослідження мов для спеціальних цілей у сучасній лінгвістиці та наводяться теоретичні обґрунтування виділення спеціальних підмов, що розроблені провідними вченими (Т. Сейворі, Б. Гавранек, О. В. Суперанська, О. І. Комарова, М. М. Кожина, В. М. Ярцева, В. М. Лейчик). Зокрема відзначається, що мови для спеціальних цілей, які є основою професійної комунікації, служать для фіксації і передачі спеціальних знань у певних галузях людської діяльності і є лінгвістичним забезпеченням і основним фактором науково-технічного розвитку суспільства. Специфіка мови науки випливає з особливостей наукового мислення, його узагальнюючого та абстрагуючого характеру. За спостереженнями численних дослідників, для наукової мови властиві об’єктивність викладу, значеннєва точність, відсутність образності та емоційності, лаконічності у викладенні думок, що виражаються у чіткій нормативності, стандартизованості, термінованості, точності й стислості. Очевидно, що спеціальна номінація вважається невід׳ємною складовою мов для спеціальних цілей.
Вчені наголошують, що номінація як найважливіша проміжна ланка між зовнішнім світом і свідомістю людини є основним способом знакової фіксації об’єктів, процесів і явищ навколишнього світу і забезпечує еволюцію людського пізнання, накопичення досвіду й передачі його з покоління в покоління. Важливою частиною роботи є дослідження питання спеціальної номінації, що розглядається як основний носій спеціальної науково-технічної інформації у мовах для спеціальних цілей і що реалізується у декількох пластах спеціальної лексики: загальнонаукових і загальнотехнічних словах, науково-технічних термінах, професіоналізмах і номенклатурних найменуваннях. У роботі аналізуються наукові праці провідних дослідників цього питання (Д. С. Лотте, В. А. Татаринов, В. П. Даниленко, Б. М. Головін, В. М. Лейчик, Т. С. Пристайко, В. В. Зiрка, Г. С. Онуфрiєнко). Разом із тим наголошується, що тенденція до ускладнення і багатоелементності позначуваних у сучасній науці понять, яка спостерігається вченими, у свою чергу породжує тенденцію до подовження термінів і появи багатоелементних номінативних словосполучень у спеціальних підмовах. Встановлено, що така ситуація призводить до необхідності пошуків раціональних шляхів компресії громіздких словосполучень.
Необхідно зазначити, що матеріальним втіленням мов для спеціальних цілей виступає науково-технічний текст, який характеризується точно регламентованою лексико-синтаксичною організацією, лаконічністю, відсутністю емоційного забарвлення і надлишковою інформативністю. Науково-технічний текст відноситься до стислих текстів, тому припускає компресію на різних рівнях його організації: синтаксичному, синтагматичному, морфологічному, фонетичному і семантичному. Компресія НО є одним зі способів реалізації стислого характеру науково-технічного тексту насамперед на морфологічному рівні. Багатоспрямованість будівельної сфери, що обумовлює тематичну і жанрово-стильову диференційованість текстів підмови будівництва, є одним з факторів, що визначають специфічні особливості утворення і функціонування скомпресованих номінативних одиниць. Залежно від характеру їх використання всі тексти можна умовно поділити на три основні групи: тексти, що породжують, фіксують і використовують СНО. Між іншим доведено, що існує певний зв’язок між жанрово-стильовою спрямованістю спеціальних текстів, особливостями компресії НО та подальшою функціональною поведінкою СНО.
Особливе значення для цієї роботи набуває дослідження когнітивного аспекту процесу номінації, що розглядається вченими як своєрідна сполучна ланка між реальним світом і світом мови і дозволяє встановлювати кореляції між реалією та обраною для її позначення мовною одиницею через когнітивний аспект (О. С. Кубрякова, Г. В. Колшанський, М. М. Володіна). Розробка цього напрямку передбачає розгляд питання на перехресті лінгвістики і психології, тому реалізується через когнітивну лінгвістику, що є одним з найважливіших досягнень науки про мову другої половини ХХ сторіччя. Когнітивісти ставлять перед собою завдання розглядати мову у нерозривному зв’язку з усіма ментальними процесами, що відбуваються у мозку людини у процесі обробки інформації – сприйняттям, пам’яттю, уявою, емоціями й мисленням (Н. Хомський, Р. Лангакер, Л. С. Виготський, Дж. Лакофф, О. С. Кубрякова, Р. М. Фрумкiна, В. А. Маслова, Е. Р. Мустафінова). На думку психологів (Р. Солсо, Х. Гейвін), нейрофізіологічна природа обробки інформації індивідом включає 3 основних етапи: збір, зберігання і використання інформації. Оскільки всі ментальні процеси приховані від очей дослідників і практично недоступні, то у роботі аналізуються існуючі теоретичні моделі, що засновані на спостереженнях і експериментах, проведених різними вченими, які моделюють діяльність когнітивної системи людини й дозволяють досліджувати мовні процеси у безпосередньому зв’язку з основними механізмами психіки людини, що задіяні при обробці інформації. Усе це дає підставу зробити висновок, що здатність до кодування інформації, компресії та усуненню малоінформативних ланок є найважливішою здатністю людського мозку, що лежить і в основі механізму лінгвістичної компресії номінативних одиниць.
У другому розділі «Лінгвістичні засади і способи компресії номінативних одиниць у підмові будівництва» досліджуються лінгво-когнітивні ресурси механізму компресії номінативних одиниць, висвітлюються проблеми варіантності СНО і семантичної тотожності повного і скороченого варіантів, надається характеристика основних способів компресії номінативних одиниць у підмові будівництва.
У розділі відзначається, що лінгвістична компресія стає можливою як тільки між поняттям і відповідним йому мовним знаком з’являється стійка референтна співвіднесеність, зв’язки між ними стабілізуються, і кожний з елементів стає операційним. У роботі проводяться паралелі між лінгвістичною компресією і стереотипною діяльністю мозку людини. Ці питання досліджуються у працях О. О. Ухтомського, Н. П. Бехтеревої, П. К. Анохіна, які наголошують на тому, що закріплена у пам׳яті людини мінімізація застосування структурних властивостей мозку створює умови для встановлення стабільних зв’язків між функцією, що виконується людиною, і її когнітивною системою. Така ситуація призводить до звільнення зайвих клітин і до переключення їх діяльності на нові ділянки. Ці умови відіграють надзвичайно важливу роль у необмеженій здатності людини відтворювати стереотипну діяльність та забезпечують оптимальний розвиток вищих функцій її мозку. Компресія номінативних одиниць виступає як один із проявів цієї здатності людини.
Компресія НО може реалізовуватися різними способами на кількох мовних рівнях і дозволяє вирішувати проблему мовної надмірності через принцип економії і скасування малоінформативних, операційних елементів. Дослідженню цього питання присвячена ціла низка наукових праць О. П. Василевського та Ю. М. Емдіної, Б. П. Дюндика, Л. О. Мальченко, Е. О. Алянської, О. І. Панченко. Явище компрессії нерозривно пов׳язано з поняттями мовної надлишковості і мовної економії. Ці тенденції є, з одного боку, диаметрально протилежними, а з другого, – нероздільними. Цей антагонізм можна вдало вирішити, якщо звернутись до проблеми інформативності мовного знака (Р. Г. Піотровський, Д. І. Алексєєв, О. П. Журавльов). Дослідження різних вчених свідчать, що при компресії слів найбільш значними, інформативними елементами є початки слів і перші звукобукви. Це насамперед ті мовні елементи, що виступають основою компресії НО. Отримані новоутворення реалізуються через різні варіанти, поповнюють номінативний фонд мови і є маркерами динамічного розвитку мовної системи.
Варіантність виступає як універсальна властивість мови і дозволяє забезпечувати її функціональну гнучкість, постає джерелом постійних перетворень у мовній системі в цілому. Когнітивна природа варіантності створення скомпресованих номінативних одиниць заснована на здатності мозку згортати одержувану інформацію до рівня різних кодів і залежить від міцності зв’язків між поняттям і мовним знаком, частоти використання найменування поняття, належності до певної тематичної групи й уже існуючих когнітивних моделей у конкретній тематико-асоціативній підгрупі. Відбір засобів реалізації механізму компресії здійснюється на основі принципів актуальності, доцільності й аналогічності.
У дослідженні встановлено, що у підмові будівництва компресія реалізується декількома способами: лексико-синтаксичними скороченнями (бетонное покрытие – бетонка, подвал – подвальный этаж, мансарда – мансардный этаж, чердак – чердачный этаж, несущие конструкции – несущие конструктивные элементы здания, ограждающие конструкции – ограждающие конструктивные элементы здания, стропила – стропильные конструкции), словоскладанням (водопровод, газопровод, пиломатериалы, стройматериалы, лесоферма, железобетон, полимербетон, хладноломкость, трещиностойкость, жидкокристаллический, армоцемент), різними типами абревіації (АСУ, МЖК, СНиП, МТОиК, ППР, ДСП, Госгражданстрой, Госагропром, Главмосмонтажспецстрой), абревіації зі словоскладанням(КД-сдвиг – консолидированно-дренированный сдвиг, НН-испытания – неконсолидированно-недренированные испытания), словами-символами (Т-образный профиль, V-клапан, γ-излучение) створенням номенклатурних знаків (арматура А-ΙΙΙ-С, канаты К-7, К-19, сталь 25Г2С; краны МБТК-80, МСТК-90, КБ-60; станции АБ-4Т/230, ДГА-48, ЭДС-50-ВС, У-14, универсальный теплогенератор УТ-150, инвентарное вводно-распределительное устройство ИВРУ-6), графічними скороченнями (т, см, кДж, мм, тыс., рис., табл., м³/чел-дн, руб/чел-дн, чел-дн/этаж, чел-дн/квартиру, Сп.з.). Кожний спосіб компресії зберігає передану інформацію і вказівку на спосіб її інтерпретації через основні інтегруючі елементи – слово, склад, початкові звукобукви.
Способами, при яких у згорнутому вигляді зберігається максимальна кількість інформації, є лексичні скорочення (пропуск одного і більше слів вихідного словосполучення), словоскладання та створення складноскорочених слів. Способом, при якому вихідні елементи скорочені до мінімуму, принцип мовної економії реалізується максимально, а вся інформація, як правило, укладена в однієї звукобукві, є звукова, буквена і буквено-звукова абревіація. У підмові будівництва реалізуються всі відомі типи абревіації, причому абревіатури можуть утворювати абревіатурні словосполучення, ставати основою для подальшого утворення нових абревіатур, мати властивість омонімії. Відмінною рисою номінативного фонду спеціальних підмов є наявність номенклатурних знаків, які у досліджуваній галузі, як правило, позначають будівельні матеріали і техніку. Достатнє поширення одержали і графічні скорочення, які припускають, насамперед, графічну компресію за умови переходу до повного НО при акті комунікації.
У розділі обґрунтовується положення про те, що повне і скорочене найменування являють собою принципово різні когнітивні моделі. Шлях інтерпретації когнітивних моделей СНО зазначений і укладений у її основних інтегруючих елементах – слові (при лексико-синтаксичній компресії і словоскладанні), складі (при складовій абревіації) і звукобукві (при ініціальній абревіації). У зв’язку з цим встановлено, що значеннєві відносини між повною і скороченою НО не можуть зводитися до повністю синонімічних і завжди будуть складніші, ніж проста синонімія. В окремих випадках можлива семантична компресія, що припускає компресію змісту і пряме співвіднесення СНО з позначуваним поняттям без необхідності його повного розшифрування (СНиП, ГОСТ).
У третьому розділі «Дослідження скомпресованих номінативних одиниць у підмові будівництва у функціональному аспекті» представлені основні когнітивні моделі скомпресованих номінативних одиниць, досліджуються питання їх поширення та особливості функціонування повного і скороченого варіантів СНО у підмові будівництва, наводяться результати проведеного у межах дослідження експерименту, який спрямований на встановлення особливостей сприйняття реципієнтами повного та скороченого варіантів СНО.
Результатом дослідження стала розробка концепції виділення основних когнітивних моделей компресії номінативних одиниць підмови будівництва, що базуються на двох важливих засадах: зв’язку способу скорочення з поняттями, що належать до певної тематичної/асоціативної групи номінативного фонду підмови будівництва та шляху актуалізації когнітивної структури, що представлена СНО і реалізується через основні інтегруючі елементи. По першому напрямку виділяються: 1) загальнонаукові, загальнотехнічні або спеціальні будівельні терміни, що скомпресовані шляхом абревіації ініціального типу різних підтипів (автоматизированная система управления строительством – АСУС; система автоматизированного выполнения проектных работ – САПР; железобетонные конструкции – ЖБК; строительные материалы – СМ; отделочные материалы – ОМ; объёмно-планировочные фрагменты – ОПФ); 2) назви нормативних документів, що скомпресовані, як правило, шляхом абревіації ініціального типу різних підтипів (Ведомственные нормы технологического проектирования – ВНТП; Ведомственные строительные нормы – ВСН; Государственные стандарты – ГОСТ; Единые нормы и расценки на строительные, монтажные и ремонтно-строительные работы – ЕНиР); 3) найменування будівельних організацій, інститутів, підприємств і їхніх підрозділів, що скомпресовані шляхом абревіації ініціального типу буквено-звукового підтипу (центральный научно-исследовательский институт типового и экспериментального проектирования – ЦНИИЭП; домостроительный комбинат – ДСК; жилищно-коммунальная контора – ЖКК; мобильные специализированные строительно-монтажные управления – МССМУ; отдел капитального строительства – ОКС; особые строительно-монтажные части – ОСМЧ; постоянно действующий строительно-монтажный поезд – ПДСМП); шляхом скорочення складового типу (Главное управление по строительству предприятий целлюлозно-бумажной и деревообрабатывающей промышленности – Главбумдревстрой; Государственный проектный институт гражданского и промышленного проектирования – Гипрогражданпромстрой); шляхом скорочення змішаного типу, що складаються як з початкових складів, так і з цілого слова (Днепропетровский институт гражданского проектирования – Днепргражданпроект; Главное управление асбестошиферной промышленности – Главасбошифер; Главное управление проектирования предприятий автомобильной промышленности – Глававтопроект); 4) найменування будівельних матеріалів і будівельного устаткування, що скомпресовані абревіацією ініціального типу різних підтипів з додаванням цифрових індексів (строительные материалы: башмак под колонну БК; фундамент под колонну ФК; арматура А-ΙΙΙ-С, канаты К-7, К-19, сталь 25Г2С; фундаменты ФА 43, ФГ 70, Ф 20.24-25В, Ф 20.24-45В; стеновые фундаментные блоки ФБС 3, ФБС 4-8; строительное оборудование: краны МБТК-80, МСТК-90, КБ-60, ДЭК-25; копры СП-28А, СП-67, СП-49К, С-878С, С-860, СП-50, КН-12; экскаваторы ЭО-6113, Э-652, Э-10011; нивелир Н-10 КЛ), 5) загальні вимірювальні терміни, що скомпресовані різними графічними способами (см, мм, м, м³/чел-дн, руб/чел-дн).
По другому напрямку виділяються 2 групи основних інтегруючих елементів, через які відбувається актуалізація когнітивної моделі СНО: початкові склади і початкові звукобукви вихідних номінативних одиниць. У дослідженні встановлено, що для підмови будівництва характерні такі типові складові скорочення: авто (автомобильный), армо (армированный), арх (архитектурный), асбо (асбестовый), гипро (Государственный институт проектирования), глав (главный), гор (городской), Днепр (Днепропетровский), дор (дорожный), древ (деревообрабатывающий), жил (жилой), мех (механический), Мин (министерство), Мос (московский), орг (организационный, организация), пром (промышленный), сель (сельский), спец (специальный), строй (строительный), пневмо (пневматический), тех (технический), транс (транспортный), Укр (украинский) та інш. Водночас звукобукви представлені практично всім алфавітом та багатьма можливостями тлумачення однієї літери (А – архитектур (-а,-ный), академия, автоматизированный, административный, автомобильный; Б – база, бюро, блок, бульдозер, бетон (-ный), буровой, башенный, бригадный; В – ведомственный, вычислительный, вентиляционный, водный, взрывчатый, вещество; Г – график, городской, государственный, главный, генеральный, гидравлический, горючий, генератор, грунт(овый); Д – деревянный, диспетчерский, документация, дом; Е – единый; Ж – жилищный, железный; З – завод, здание; И – институт, индикатор, изделие, изобретение, исследовательский, испытательный, измерительный, инженер(-ный); К – конструк(-ции, -тивный), капитальный, коммунальный, комплектовочный, кран, карта, коэффициент, комбинат, комплекс(-ный), контора). Таким чином, 2 підгрупи протиставляються за здатністю бути однозначно або неоднозначно інтерпретованими.
У роботі досліджується механізм регулювання компресії вихідних номінативних одиниць до рівня однієї звукобукви або одного складу і обґрунтовуються три ключових фактори, на основі яких відбувається регулювання процесу компресії до рівня тих чи інших інтегруючих елементів: ступінь міцності зв’язку між вихідними номінативними сполученнями і скороченою назвою (чим вище рівень операційності між повним і згорнутим словосполученням, тим менше елементів зберігається в скороченнях); наявність у тій або тематиці вже існуючих моделей, за зразком яких створюються нові; ступінь масовості того або іншого явища або об’єкта (чим більше поширення він має, тим менше елементів зберігаються в його найменуванні).
У розділі представлені результати кількісного аналізу використання когнітивних моделей компресії номінативних одиниць у підмові будівництва, що дозволило скласти рейтинг частоти використання основних когнітивних моделей компресії у підмові будівництва: найбільш поширеною є когнітивна модель компресії назв нормативної документації (34%); створення номенклатурних знаків становить 24% від загальної кількості скорочень; когнітивна модель скорочень, що представляють назви будівельних організацій і їхніх підрозділів, склала 19%; частка скомпресованих термінологічних словосполучень становить 11%.
Дослідження функціональної поведінки повних та скорочених НО у спеціальному тексті, що належить до підмови будівництва, виявило, що існує три основних способи введення повного і скороченого варіантів номінативних одиниць: 1) подання спочатку розгорнутого найменування, а потім у дужках зазначення його скороченого варіанта: «Объекты унификации: унифицированный типовой пролёт (УТП), объёмно-пространственный элемент (ОПЭ), унифицированная типовая секция (УСТ)…» [Архитектурные конструкции 1989, с. 116]; 2) подання тільки скороченого варіанта номінативного словосполучення: «…Источниками энергоснабжения, … являются … городские и промышленные ТЭЦ, а также крупные районные котельные» [Арх. проектирование обществен. зданий 1985, с. 113]; 3) подання спочатку скороченого і поруч розгорнутого варіанта номінативного словосполучення: «ОНТП – Общесоюзные нормы технологического проектирования» [Костерин 1978, с. 218]. Функціональний аналіз поведінки СНО довів, що для деяких способів компресії розшифровування скорочень не притаманні зовсім: для складової абревіації (Главбумдревстрой, Гипрогражданпромстрой, Проммонтажреконструкция), всіх типів графічних скорочень (см, мм, м, м³/чел-дн, руб/чел-дн, чел-дн/этаж, чел-дн/квартиру, м²/тыс.шт). Це можна пояснити або достатньою кількістю інтегруючих елементів вихідного повного найменування, що залишаються у скороченому варіанті і призводять до одностайного тлумачення скороченої одиниці (Главвоенпромстрой), або використанням одиниць вимірювальної системи (м³, кДж). Особливе положення займає компресія НО шляхом створення номенклатурних знаків. У цьому випадку мова, як правило, йде або про наявність у книзі спеціальних пояснюючих таблиць, або наявність поряд з номенклатурним знаком родового терміна, що пояснює родо-видову категорію поняття, яке позначається (универсальный теплогенератор УТ-150; инвентарное вводно-распределительное устройство ИВРУ-6).
Дані здійсненого аналізу дозволяють зробити висновок про те, що схема подальшого функціонування повного і скороченого варіантів номінативної одиниці залежить від кількох причин: частоти використання позначуваного поняття у будівельній галузі, стійкості зв’язку між повним і скороченим варіантами номінативних одиниць, жанру джерела текстового матеріалу. Схеми функціонування повних і скорочених номінативних одиниць із високим і середнім рівнем міцності зв’язків між ними відповідають двом найпоширенішим у будівництві когнітивним моделям компресії номінативних одиниць: компресії назв нормативних документів будівельної галузі і назв найпоширеніших типів будівельних організацій і їхніх підрозділів. У роботі доводиться, що процес формування когнітивних моделей компресії номінативних одиниць у спеціалістів окремих галузей відбувається поступово: СНО вводяться поряд з повним найменуванням у підручниках, потім когнітивні моделі компресії закріплюються через словники, довідкову літературу та списки скорочень, що додаються до деяких видань. У наукових статтях і монографіях спостерігається вільне опанування авторами СНО, що підтверджується практичною відсутністю спеціальних списків скорочень, або тлумачень найбільш поширених скорочень у монографіях і наукових статтях. Ці спостереження дозволяють зробити висновок про те, що когнітивні моделі компресії номінативних одиниць вводяться у концептуальну систему індивіда поступово та нарешті формують лінгвістичну компетенцію фахівців конкретних галузей, що дозволяє їм вільно користуватися як повними спеціальними номінативними одиницями, так і їх скороченими варіантами.
Частиною проведеного дослідження став лінгвістичний експеримент, що дозволив виділити низку особливостей обробки реципієнтами СНО. Учасниками цього експерименту стали студенти 4 і 5 курсів факультету промислового та цивільного будівництва Придніпровської державної академії будівництва та архітектури і викладачі спеціалізованих кафедр. Встановлено, що у зв’язному тексті, як і в списку повних і скорочених спеціальних номінативних одиниць, абревіатури здатні привертати більшу увагу читача, ніж повні слова, у зв’язку із чим вони краще запам’ятовуються і виступають зручним, економним способом передачі і зберігання інформації. По мірі зменшення ступеня міцності реферативних зв’язків між повним найменуванням і його скороченим аналогом зменшується частота використання тих або інших скомпресованих когнітивних моделей і, як наслідок цього, зменшується здатність реципієнтів розшифровувати такі абревіатури. Зібраний матеріал дозволяє стверджувати, що основними інтегруючими елементами компресії номінативних одиниць є початкові букви (звуки) і перший склад вихідного слова. Результати, що отримані експериментальним шляхом, повністю збігаються з результатами аналізу компресії номінативних одиниць у будівельній галузі. Вони підтверджують основні положення запропонованої гіпотези про те, що абревіатури, які виступають своєрідними «маячками», що привертають увагу читача, являють собою економну форму передачі і зберігання інформації і здатні запам’ятовуватися краще повних слів за умови наявності у реципієнта досвіду їхньої інтерпретації. Однак для певної категорії реципієнтів, які не володіють достатнім досвідом роботи у сфері будівництва, інтерпретація скомпресованих номінативних одиниць викликає суттєві труднощі. При цьому особливу складність викликають когнітивні моделі, що скомпресовані шляхом ініціального скорочення буквено-звукового підтипу. У зв’язку із цим результатом дослідження стала розробка словника абревіатур будівельної галузі, що призначений для студентів та аспірантів архітектурно-будівельних спеціальностей.
Як підсумок зазначимо, що компресія номінативних одиниць реалізує лінгвістичне забезпечення прагматичного прагнення суспільства до економного способу передачі інформації і дозволяє створювати ефективні форми компактного зберігання великих обсягів інформації. У зв’язку з постійно зростаючими обсягами обміну інформацією вивчення явища, засобів і способів компресії окремих підмов і усієї мови в цілому, а також розробка питання регламентації використання скомпресованих номінативних одиниць спеціальних підмов представляються перспективними напрямками розвитку сучасної лінгвістики.
У висновках викладаються такі основні результати дисертаційного дослідження:
1. Динаміка розвитку сучасного суспільства та рівень науково-технічного прогресу створюють сприятливу ситуацію для появи складних за змістом і формою номінативних одиниць у спеціальних підмовах і водночас диктують необхідність пошуків оптимальних способів їх компресії. Прагматичне прагнення людини передати максимальну кількість інформації за мінімальний час за допомогою компактного графічного зображення або усного вислову приводять до появи різних способів компресії. У зв’язку із цим згортання номінативних одиниць, які можуть бути виражені словом, словосполученням або цілою пропозицією, є досить розповсюдженим явищем у сучасній мові.
2. Робота механізму компресії заснована на загальній інтегративній функції мозку, що забезпечує «згортання» стійких, стереотипних зв’язків. Такий процес стає можливим, як тільки між поняттям і відповідним йому мовним знаком з’являється стійка референтна співвіднесеність, зв’язки між ними стабілізуються і кожний з елементів стає операційним. Результатом дії механізму компресії є згортання вихідної номінативної одиниці до найбільш інформативно значимих елементів – слова, складу, початкової звукобукви.
3. Компресія може відбуватися на різних рівнях: графемному або фонологічному, морфологічному, лексичному, синтактико-лексичному, синтаксичному, семантичному. Компресія номінативних одиниць має відношення насамперед до перших трьох рівнів. Основними способами компресії номінативних одиниць у підмові будівництва є лексико-синтаксичні скорочення, різні типи абревіації, поєднання абревіації зі словоскладанням, утворення слів-символів, номенклатурних знаків, графічних скорочень. Кожний спосіб компресії здатен зберігати передану інформацію і вказівку на спосіб її інтерпретації через основні інтегруючі елементи.
4. Основними номінативними одиницями, які піддаються компресії у будівельній галузі, є назви нормативних документів, що регламентують сферу будівельного виробництва, найменування будівельних матеріалів, техніки й устаткування, назви будівельних підприємств і їхніх підрозділів, а також науково-технічні терміни.
5. Спостерігається чітка залежність між способом утворення скомпресованої номінативної одиниці та приналежністю вихідної номінативної одиниці до певної тематико-асоціативної підгрупи, що дозволяє виділити основні когнітивні моделі компресії НО у підмові будівництва. Так, загальнонаукові, загальнотехнічні або спеціальні будівельні терміни, назви нормативних документів скомпресовуються шляхом абревіації ініціального типу різних підтипів; найменування будівельних організацій, інститутів, підприємств і їхніх підрозділів – шляхом абревіації ініціального типу буквено-звукового, складового та змішаного підтипів; найменування будівельних матеріалів і будівельного устаткування – шляхом абревіації ініціального типу різних підтипів з додаванням цифрових індексів; загальні вимірювальні терміни – різними типами графічних скорочень.
6. Когнітивна природа варіантності створення скомпресованих номінативних одиниць залежить від міцності зв’язків між поняттям і мовним знаком, частоти використання найменування поняття, приналежності до певної тематичної групи та уже існуючих когнітивних моделей, що належать до конкретної тематико-асоціативної підгрупи. Повне і скорочене найменування являють собою принципово різні когнітивні структури, і значеннєві відносини між ними завжди будуть складніше простої синонімії.
7. Основними факторами, що впливають на схему подальшого функціонування повного і скороченого варіантів номінативної одиниці є частота використання позначуваного поняття у будівельній галузі, стійкість зв’язку між повним і скороченим варіантами номінативних одиниць, жанр джерела текстового матеріалу. Схеми функціонування повних і скорочених номінативних одиниць із високим і середнім рівнем міцності зв’язків між ними відповідають двом найпоширенішим у будівництві когнітивним моделям компресії номінативних одиниць: компресії назв нормативних документів будівельної галузі і назв найпоширеніших типів будівельних організацій і їхніх підрозділів.
8. СНО, що утворені за допомогою найбільш економного способу компресії НО, абревіації ініціального типу як у зв’язному тексті, так і в списку повних і скорочених спеціальних номінативних одиниць, здатні привертати більшу увагу читача, ніж повні слова, у зв’язку із чим вони краще запам’ятовуються і є лаконічним способом передачі і зберігання інформації. Однак з мірою зниження професійного рівня реципієнтів і досвіду їх роботи у будівельній галузі зменшується ступінь міцності реферативних зв’язків між повним і скороченим аналогом у їх когнітивній системі і частота опанування тими або іншими абревіатурами. Як наслідок цього, зменшується здатність реципієнтів розшифровувати такі скорочення. Тому когнітивна модель скомпресованих номінативних одиниць формується у концептуальній системі фахівців спеціальних галузей поступово. Перше знайомство відбувається через підручники, закріплюється через довідкову літературу та словники і нарешті формується і стає невід’ємною складовою їх професійних знань.
Таким чином, компресія номінативних одиниць у будівельній галузі є одним з найбільш актуальних і продуктивних способів створення нових мовних знаків. Вона може виражатися різними способами, мати основні когнітивні моделі, певний ступінь поширеності, спосіб подання й подальшого функціонування. Як економний спосіб зберігання і передачі інформації вона разом з тим може представляти певні труднощі для реципієнтів. Створення спеціальних довідкових посібників окремих галузей дозволяє вирішувати проблему, яка виникає. Складений на підставі результатів цього дослідження словник абревіатур будівельної галузі є лише часткою роботи щодо удосконалення і регламентації вживання СНО у спеціальних підмовах. Подальше дослідження процесу і результатів компресії номінативних одиниць у мовах для спеціальних цілей створює умови для продовження вивчення особливостей сфер професійного спілкування і є перспективним напрямком розвитку сучасної лінгвістики.
|
