КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ З ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ Автореферат

Актуальність теми дослідження визначається важливістю проблеми забезпечення життя і здоров’я людини у сфері виробництва. Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, а за ст. 6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного і індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Незважаючи на те, що захист безпеки людини у сфері виробництва є одним із основних напрямів соціальної політики держави, виробничий травматизм в Україні залишається значним. За статистикою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, у 2010 р. внаслідок нещасних випадків на виробництві травмовано 13109 осіб, з них смертельно – 645. Випадки злочинного порушення на виробництві правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою серед злочинів, передбачених розділом Х Особливої частини Кримінального кодексу України 2001 р. (далі – КК), є найбільш поширеними. За даними Департаменту інформаційних технологій МВС України, за ознаками злочинів, розташованих у цьому розділі, у 2010 р. зареєстровано 833 злочини, а за ознаками злочину, передбаченого ст. 272 КК «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою», – 617 злочинів.

Проблеми кримінально-правової охорони праці та безпеки виробництва в різні часи досліджувалися такими вітчизняними фахівцями в галузі кримінального права, як В. І. Антипов, М. І. Бажанов, О. О. Бахуринська. В. І. Борисов, М. С. Брайнін, Е. М. Зінченко, І. П. Лановенко, В. Т. Маляренко, П. В. Мельник, О. О. Пащенко. Значну увагу цим проблемам приділяли науковці країн колишнього СРСР: В. К. Глістін, М. С. Грінберг, В. Є. Квашис, С. О. Квелідзе, Е. О. Коренкова, Р. З. Мархасьов, О. Б. Сахаров, О. О. Смик, А. А. Тер-Акопов, І. М. Тяжкова, М. П. Яблоков, П. С. Яні. Теоретичну основу дослідження склали також роботи: Ю. В. Бауліна, П. С. Дагеля, М. Й. Коржанського, В. М. Кудрявцева, Н. Ф. Кузнєцової, П. С. Матишевського, В. А. Мисливого, В. О. Навроцького, М. І. Панова, А. А. Піонтковського, О. І. Рарога, В. В. Сташиса, В. Я. Тація, В. П. Тихого, В. І. Тютюгіна та ін.

Статтею 272 КК у 2001 р. уперше в історії вітчизняного кримінального законодавства було закріплено кримінальну відповідальність залежно не від порушення видів правил охорони праці (загальні, спеціальні) та виробництв (будівельне, гірниче тощо), а залежно від характеру робіт, ступеня їх небезпеки. Така законодавча новела зумовлює необхідність проведення поглибленого наукового вивчення ознак злочину за зазначеною статтею КК. Цього потребує слідча й судова практика, що доволі часто стикається зі складнощами в її застосуванні, зокрема при кваліфікації злочину, нею передбаченого, відмежування його від суміжних, а також незлочинних діянь. У зв’язку з викладеним і наявністю невирішених теоретичних та окремих практичних проблем, а також необхідністю подальшого удосконалення законодавства про кримінальну відповідальність України, актуальним є науковий аналіз злочину, передбаченого ст. 272 КК.

Зв’язок роботи з науковими програмами та планами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри кримінального права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» в межах цільової комплексної програми «Проблеми ефективності кримінального, кримінально-виконавчого законодавства та системи запобігання злочинності» (номер державної реєстрації 0106u002292). Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 6 від 16 грудня 2005 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний науково-правовий аналіз ознак складу злочину, який передбачає відповідальність за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272 КК), а також призначення покарання за цей злочин. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання:

1. Здійснити кримінально-правовий аналіз об’єкта злочину, передбаченого ст. 272 КК, а саме:

а) визначити родовий і видовий об’єкти злочинів, відповідальність за які встановлена у розділі X Особливої частини КК «Злочини проти безпеки виробництва»;

б) встановити безпосередні об’єкти злочину, передбаченого ст. 272 КК, визначити механізм заподіяння їм шкоди.

2. Окреслити коло потерпілих від злочину, передбаченого ст. 272 КК.

3. Надати кримінально-правову характеристику об’єктивної сторони порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, зокрема:

а) визначити зміст і форми суспільно небезпечних діянь та охарактеризувати роботи з підвищеною небезпекою, у зв’язку з виконанням яких такі діяння вчиняються;

б) з’ясувати зміст і обсяг суспільно небезпечних наслідків порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, встановити та розкрити особливості причинного зв’язку між діянням і його суспільно небезпечними наслідками.

4. Навести кримінально-правову характеристику суб’єктивної сторони порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою:

а) визначити можливі форми поєднання свідомості і волі винного під час вчинення злочину як у межах змішаної вини, так і необережної;

б) дослідити мотиви порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, показати їх значення для оцінки суспільної небезпечності цього злочину та призначення покарання.

5. Дослідити кримінально-правову характеристику суб’єкта злочину, передбаченого ст. 272 КК, а саме:

а) розглянути його загальні ознаки та визначити додаткові ознаки, за якими особа визнається спеціальним суб’єктом;

б) виокремити види спеціальних суб’єктів цього злочину та проаналізувати зміст обов’язків по убезпеченню робіт з підвищеною небезпекою.

6. Проаналізувати покарання, що призначаються за злочин, передбачений ст. 272 КК; надати узагальнюючу оцінку обставинам, що враховуються судами при призначенні покарання та звільненні від нього.

7. Сформулювати й обґрунтувати пропозиції з удосконалення тексту ст. 272 КК та підвищення ефективності її практичного застосування.

Об’єктом дослідження є правове забезпечення безпеки виробництва.

Предмет дослідження – кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Методи дослідження. Методологічною основою обрано комплексний підхід до аналізу порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. При проведенні дослідження застосовувалися наступні наукові методи: діалектичний (при дослідженні елементів і ознак складу злочину); системно-структурний і функціональний (при визначенні місця злочину в системі Особливої частини КК, дослідженні суспільних відносин, порівнянні змісту чинного кримінального й адміністративного законодавства); порівняльно-правовий (при проведенні порівняльного аналізу норм чинного КК, а також окремих норм кримінального законодавства України та інших країн); догматичний (був застосований при тлумаченні окремих термінів; при опрацюванні законів і підзаконних нормативно-правових актів, що стосуються забезпечення безпеки виробництва); статистичний (при узагальненні вироків судів за ст. 272 КК, статистичних даних про злочини за ст. 272 КК, опублікованої слідчої та судової практики).

Емпіричну основу дослідження становлять матеріали 185 вироків за кримінальними справами про вчинення злочину, передбаченого ст. 272 КК, що розглядалися судами України в період з 2003 по 2011 роки, матеріали судової практики Верховного Суду України, статистична інформація Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь.

Наукова новизна одержаних результатів полягає, насамперед, у тому, що пропонована робота є першим дисертаційним дослідженням кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Найбільш значущими результатами, які розкривають наукову новизну дисертаційного дослідження, можна вважати такі положення, висновки та пропозиції.

Уперше:

– з позицій поділу об’єктів злочину за «вертикаллю» щодо злочину, передбаченого ст. 272 КК, виокремлено видовий об’єкт: суспільні відносини, що забезпечують підвищений рівень безпеки виробництва;

– з позицій поділу об’єктів злочину «за горизонталлю» запропоновано поняття подальших об’єктів для злочину, передбаченого ст. 272 КК. Це інші суспільні відносини, заподіяння шкоди яким не впливає на факт наявності складу цього злочину. Такими є суспільні відносини у сфері трудових та інших особистих прав і свобод людини, безпеки руху та експлуатації транспорту, громадської безпеки тощо. Заподіяння їм шкоди має значення для визначення суспільної небезпечності злочину, передбаченого ст. 272 КК, та призначення покарання за нього;

– здійснено системно-структурний аналіз основного безпосереднього об’єкту, яким є суспільні відносини, що забезпечують безпеку виконання робіт з підвищеною небезпекою; визначено механізм заподіяння їм шкоди;

– на підставі дослідження нормативно-технічних актів, якими убезпечуються роботи з підвищеною небезпекою, доведено, що потерпілими від злочину, передбаченого ст. 272 КК, можуть бути також сторонні особи;

– запропоновано матеріальною шкодою у великих розмірах, як різновиду тяжких наслідків, передбачених ст. 272 КК, визнавати випадки її заподіяння власності або навколишньому середовищу, поєднані із загрозою життю або здоров’ю людей або заподіянням їм різних за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень, яка у двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

– визнано доцільним із диспозиції ч. 1 ст. 272 КК вилучити вказівку на наслідок: «якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків»;

– доведено необхідність доповнення ст. 272 КК частиною 3 із вказівкою на особливо тяжкі наслідки що можуть мати місце внаслідок вчинення діяння: «якщо воно спричинило смерть кількох потерпілих»;

– запропоновано доповнити санкцію ч. 2 ст. 272 КК додатковим покаранням у виді «штрафу від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Удосконалено:

– систему додаткових факультативних об’єктів, яким може бути спричинена шкода злочином, передбаченим ст. 272 КК. Такими є суспільні відносини, що забезпечують безпеку власності та екологічну безпеку. За межі цієї системи виведені подальші об’єкти;

– визначення робіт з підвищеною небезпекою;

– розуміння змісту суспільно небезпечних наслідків злочину, у тому числі поняття «загибель людей», «інші тяжкі наслідки»;

– тлумачення суб’єктивної сторони злочину, її ознак: вини і мотиву, а також можливих варіантів поєднання свідомості і волі винної особи при вчиненні злочину. Визнано можливим обмежити розуміння змішаної форми вини ставленням особи з прямим умислом до порушення і злочинно самовпевнено до суспільно небезпечних наслідків;

– характеристику суб’єкта злочину. Визнано доцільним виокремити як самостійний вид суб’єкта цього злочину фізичну особу, яка використовує найману працю з укладенням трудового договору (контракту).

Набули подальшого розвитку:

– обґрунтування положення про: а) визнання об’єктом злочину суспільних відносин, що охороняються законом про кримінальну відповідальність; б) віднесення потерпілого до ознак об’єкта злочину;

– пропозиції щодо визнання обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 272 КК, обстановки його вчинення – «під час виконання робіт з підвищеною небезпекою»;

– заперечення проти віднесення до обов’язкових ознак об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 272 КК, місця та часу його вчинення;

– кримінально-правова характеристика суб’єктивної сторони злочину. Наведено додаткові аргументи щодо віднесення мотивів вчинення злочину до такої характеристики;

– пропозиції щодо визнання додатковою ознакою суб’єкта злочину, передбаченого ст. 272 КК, покладення на особу конкретних обов’язків по дотриманню вимог безпеки, закріплених у відповідних нормативно-правових актах;

– пропозиції щодо вдосконалення системи покарань за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення, узагальнення та висновки можуть бути використані: у науково-дослідницькій сфері – для подальшого розроблення проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти безпеки виробництва; у правотворчості – при опрацюванні пропозицій щодо змін та доповнень до чинного КК з метою його подальшого вдосконалення (ст. 272), а також КУпАП (ст.ст. 93, 94, 96); у правозастосуванні – результати дисертаційного дослідження сприяли розробленню постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. № 7 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва» (Акт впровадження про врахування пропозицій автора цього дослідження при підготовці постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. № 7 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва», отриманий 4 серпня 2009 р. від Верховного Суду України) та можуть бути використані у судовій практиці при застосуванні законодавства про кримінальну відповідальність щодо злочинних порушень правил безпеки на виробництві; у навчальному процесі – у викладанні кримінального права України (Особливої частини), підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників і методичних вказівок, науково-практичних коментарів до КК, у науковій роботі.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, які містяться в дисертації, доповідалися та обговорювалися на: міжнародній науково–практичній конференції «Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення» (Львів, 7–8 квітня 2006 р.); II міжнародній науково–практичної конференції «Від громадянського суспільства – до правової держави» (Харків, 25 квітня 2007 р.); IV Міжнародній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (Луцьк, 1–2 червня 2007 р.); науковій конференції «Механізм правового регулювання правоохоронної та правозахисної діяльності в умовах формування громадянського суспільства. (Осінні юридичні читання)»: Львівський держ. ун-т внутр. справ (Львів, 9–10 листопада 2007 р.); науковій конференції «Правові засади підвищення ефективності боротьби зі злочинністю в Україні» (Харків, 15 травня 2008 р.); II міжнародній науково–практичної конференції «Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики» (Одеса, 8 жовтня 2010 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасного права» (Херсон, 29 жовтня 2010 р.).

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано шість наукових статей, які надруковані у спеціалізованих виданнях, що є фаховими для юридичних наук, а також тези семи наукових доповідей.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, десяти підрозділів, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Основний текст – 187 сторінок, список використаних джерел – 31 сторінка.