КВАК ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ ОПТИМІЗАЦІЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ МІСКАНТУСУ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА БІОПАЛИВА В ЗАХІДНІЙ ЧАСТИНІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

summary

У першому розділі «Аналіз екологічної ситуації, характеристика біологічних і ботанічних властивостей міскантусу та елементів технології його вирощування» (огляд літератури) висвітлено енергетичні та економічні передумови для досліджень, показано історію розвитку культури, наведено ботанічну характеристику та біологічні особливості росту і розвитку міскантусу, подано аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів, які вивчали елементи технології вирощування міскантусу. На основі аналізу літературних джерел визначено мету і завдання досліджень.
У другому розділі «Програма, методика та умови проведення досліджень» описано ґрунтово-кліматичні та агротехнічні умови проведення досліджень, подано методику теоретичних та експериментальних досліджень.
Досліди були закладені в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН м. Києва в 2009–2011 рр. Лабораторно-польові дослідження проводили протягом 2009–2011 рр. на базі Борщівського агротехнічного коледжу м. Борщів Тернопільської обл. Схема досліду включала два двофакторні досліди.
Ґрунт – світло-сірий лісовий, вміст рухомого фосфору (за методом Кірсанова) в шарі ґрунту 0…30 см становить 9,5 мг на 100 г ґрунту, вміст обмінного калію (за методом Кірсанова) – 6 мг на 100 г ґрунту, вміст азоту (за Корнфілдом) – 28 мг на 100 г ґрунту, кислотність ґрунту (рН) – 6,0.
За погодними умовами роки досліджень були неоднаковими. За даними центру гідрометеорології середньорічна температура повітря відповідно за кожний рік становила 9,1; 7,9 та 9,0 С. За вегетаційний період 2009 та 2011 років випала мала кількість опадів – 274 та 306 мм, що відрізнялось від середнього багаторічного значення (на 225 і 192 мм) і спричинило посушливі умови вирощування. А 2010 рік був дощовим, сума опадів за період вегетації становила 621 мм, що на 124 мм більше від середнього багаторічного значення. В цілому погодно-кліматичні умови були типовими для зони західної частини Лісостепу України і сприятливими для вирощування міскантусу.
Польові дослідження проводились за загальноприйнятими науковими та спеціальними агрономічними методами: Доспєхова Б. А., Волкодава В. В. та Моїсейченка В. Ф., вегетаційні дослідження – за методами Соколова А. В. та Журбицкого З. І.
Схема дослідів: Дослід № 1 (польовий). Ріст, розвиток та продуктивність міскантусу залежно від строків садіння та глибини загортання ризомів. Фактор А – строк садіння: 1) І–ІІ декада квітня; 2) ІІ–ІІІ декада квітня; 3) І декада травня. Фактор Б – глибина загортання ризомів: 1) 6 см; 2) 8 см; 3) 10 см; 4) 12 см;
Дослід №2 (польовий). Ріст, розвиток та продуктивність міскантусу залежно від густоти садіння та маси ризомів. Фактор А – густота садіння: 1) 25 тис.шт./га (70 см х55 см); 2) 20 тис.шт./га (70 см х70 см); 3) 15 тис.шт./га (70 см х90 см); 4) 10 тис.шт./га (70 см х140 см). Фактор Б – маса ризомів: 1) 20…30 г; 2) 30…60 г; 3) 60…90 г; 4) 90…120 г. Площа посівних ділянок – 196 м2, облікових – 98 м2, загальна – 10473 м2 та 13813 м2 відповідно, повторність – чотириразова. Дослід закладався рендомізовано за методом розщеплювання ділянок, розміщення повторень – у два яруси. Дослід №3 (вегетаційний). Ріст, розвиток та продуктивність міскантусу залежно від норми мінеральних добрив. 1) без добрив (контроль); 2) N40P15K60; 3) N80P30K120; 4) N120P45K180; повторність – п’ятиразова.
Обліки, спостереження та аналізи в дослідженнях щорічно було проведено протягом періоду вегетації міскантусу. Агрохімічний аналіз ґрунту перед початком і по закінченню дослідів проводили за методиками: легко гідролітичний азот – за Корнфілдом, фосфор та калій – за Кірсановим. Динаміка появи сходів міскантусу визначалась шляхом щоденного підрахунку кількості схожих рослин (для польових досліджень). Біометричні показники було визначено шляхом замірювання раз на місяць рослин на всіх повтореннях. Динаміку наростання маси ризомів (кореневищ) визначали методом пробних копок на початку кожного місяця з червня по жовтень. Урожайність сухої листково-стеблової маси визначали суцільним методом. Отримані експериментальні дані досліджень обробляли за статистичними методами: дисперсійним, кореляційним, регресійним, аналізами на персональному комп’ютері за прикладними програмами Excel і “Statistica 6.0”. Економічну оцінку традиційної та вдосконаленої технологій вирощування проводили за методикою «Визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій». Енергетичну оцінку прийомів, що вивчалися, визначали за відповідними методичними рекомендаціями та методикою О. К. Медведовського, П. І. Іваненка.
У третьому розділі «Особливості росту і розвитку рослин міскантусу залежно від технологічних прийомів вирощування» подано результати теоретичних і експериментальних досліджень динаміки росту та розвитку рослин міскантусу.
Дослідженнями встановлено, що польова схожість ризомів в значній мірі залежить від строків садіння (табл. 1). В середньому найбільший відсоток вологи 25,4% за роки досліджень у шарі ґрунту 0–10 см спостерігався в перший строк садіння, що позитивно вплинуло на польову схожість ризомів міскантусу, яка була найбільшою в досліді й становила 78,0%. З кожним наступним строком садіння вологість ґрунту як у верхньому 0…10 см шарі, так і в орному 0…30 см зменшувалася, що призвело до зниження польової схожості ризомів. Із кожним наступним строком садіння твердість ґрунту як у верхньому 0…10 см шарі, так і в орному 0…30 см збільшувалась, що також призводило до зниження польової схожості ризомів. Тому перший строк садіння є найбільш сприятливим для схожості ризомів міскантусу.