У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, предмет, об’єкт та методи дослідження, висвітлено наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення, вказано кількість та обсяг публікацій за результатами дослідження. Розкрито особистий внесок автора і наведено дані про структуру дисертаційної роботи.
У першому розділі “Теоретико-методичні основи управління ризиками підприємницької діяльності в системі економічної безпеки підприємства” уточнено сутність ризику; систематизовано класифікацію ризиків підприємницької діяльності; обґрунтовано комплекс принципів системи економічної безпеки підприємства; cтруктуровано низку основних підходів до розкриття змісту поняття “економічна безпека підприємства”.
В результаті систематизації та аналізу історичних поглядів та сучасних підходів до трактування поняття “підприємницький ризик” уточнено його сутність і зміст як об’єктивно-суб’єктивної категорії, що характеризується можливістю здійснення вибору серед альтернатив, шляхом подолання невизначеності, конфліктності та відображає ступінь досягнення суб’єктом очікуваного результату з врахуванням впливу керованих і некерованих чинників внутрішнього та зовнішнього середовища.
Виявлення змісту підприємницького ризику як поняття здійснювалося через виділення основних характерних властивостей, які й формують його сутність. На основі аналізу економічної літератури у роботі систематизовано та розширено існуючий перелік класифікаційних ознак підприємницьких ризиків, а саме запропоновано класифікувати їх “за сферою впливу на економічну безпеку підприємства”: фінансові, техніко-технологічні, кадрові, ресурсні, інтелектуальні, інтерфейсно-силові, екологічні, правові, інформаційні, ринкові, що дозволяє впорядкувати значну кількість ризиків, які впливають на діяльність підприємства, об’єднуючи множину ризиків у відповідності до функціональних складових економічної безпеки підприємства.
Критичний огляд теоретичних основ управління ризиками підприємницької діяльності дозволив сформулювати власне бачення даного поняття, під яким ми розуміємо процес вибору та реалізації підходів, які дозволяють прогнозувати настання ризикових ситуацій, оцінити їх прояв та враховуючи економічну доцільність, обрати методи нейтралізації ризиків підприємницької діяльності, що на відміну від існуючих, ґрунтуватися на основних положеннях змістового розкриття конкретних етапів обґрунтованого вибору заходів зниження підприємницького ризику.
У роботі розглянуто основні переваги та недоліки існуючих методичних підходів аналізу та оцінки підприємницьких ризиків з розмежуванням їх на якісні та кількісні, що дозволило встановити відсутність єдиного універсального методу оцінки підприємницьких ризиків, а доцільність вибору того чи іншого підходу залежить від конкретних потреб підприємства, стадії його життєвого циклу, умов, що склалися на ринку у визначений період часу.
На основі комплексного дослідження фахової літератури систематизовано погляди науковців щодо змісту поняття “економічна безпека підприємства”, виходячи із основних підходів: ресурсно-функціонального, конкурентного, орієнтованого на захист економічних інтересів підприємства, орієнтованого на розкриття властивостей стійкості підприємства як системи, орієнтованого на захист від загроз зовнішнього середовища. Встановлено, що існуючі визначення відображають лише окремі аспекти цього складного поняття і не можуть претендувати на його однозначне трактування. У зв’язку з цим розширено їх перелік підходами орієнтованими на комплексний захист надійності підприємства та на досягнення цілей підприємства за умов ризику, що дозволило підкреслити тісний зв’язок і взаємообумовленість ризику та економічної безпеки підприємства, а під самим поняттям “економічна безпека підприємства” слід розуміти стан захищеності діяльності підприємства, який досягається шляхом своєчасного виявлення, запобігання, нейтралізації реальних і потенційних ризиків, що характеризується стабільним функціонуванням та сталим розвитком підприємства у майбутньому.Таке трактування “економічної безпеки підприємства” дало змогу поглибити його зміст та розширити сутнісні характеристики.
Підґрунтям для забезпечення стабільного і ефективного функціонування підприємства в умовах ризику є дослідження середовища та структури економічної безпеки підприємства з позицій системного підходу. Результатом стало доповнення комплексу принципів системи економічної безпеки підприємства: принципом господарської самостійності, принципом інформаційної насиченості, дослідження змісту складових економічної безпеки підприємства та їх узагальнення за сутнісною характеристикою, що дало змогу виключити дублювання понять через різні їх назви.
У другому розділі “Оцінювання впливу підприємницьких ризиків на економічну безпеку діяльності підприємства” автором проведено аналіз сучасного стану розвитку підприємств легкої промисловості Хмельниччини в розрізі основних функціональних складових економічної безпеки підприємства; наведено вичерпний перелік чинників підприємницьких ризиків які впливають на кожну складову економічної безпеки підприємства, запропоновано методичний підхід до комплексної оцінки підприємницьких ризиків.
Аналіз стану підприємств легкої промисловості показав різке скорочення сировинної бази і повну їх залежність від імпортованої сировини, що спричиняєвисоку собівартість вітчизняних товарів легкої промисловості в порівнянні з конкурентними іноземними товарами. Основними проблемами на підприємствах легкої промисловості Хмельниччини є зайнятість та кваліфікація працівників, стан умов праці, незадовільний рівень якості продукції, ослаблення конкурентних позицій, що характеризується високим рівнем впливу технологічних, кадрових, фінансових, ринкових, екологічних ризиків на складові економічної безпеки підприємств. Виявлено, що найбільший вплив серед функціональних складових економічної безпеки досліджуваних підприємств легкої промисловості Хмельниччини спричиняє фінансова група чинників ризику, менший вплив – правові чинники ризику, далі – ресурсні та технологічні.
З метою вибору оптимального методичного забезпечення управління підприємницькими ризиками в системі економічної безпеки підприємства автором запропоновано оцінювати ризик як суб’єктивно-об’єктивну категорію, виходячи із природи самого підприємницького ризику, тобто, окремо оцінювати об’єктивну компоненту ризику за допомогою статистичних методик і окремо – суб’єктивну компоненту за допомогою експертного оцінювання. На основі графічного представлення знаходимо точку перетину, яка і буде показувати реальний рівень ризику діяльності підприємства. Дана методика дає змогу ідентифікувати можливі види ризику, розрахувати ступінь ризику, незважаючи на нестачу статистичної інформації на підприємствах, визначити область ризику та величину максимальних втрат.
За результатами дослідження автором розроблено шкалу оцінювання рівня підприємницького ризику, яка усуває недоліки статистичної оцінки підприємницьких ризиків, а саме розмежовано рівень ризику визначеного за коефіцієнтом варіації в залежності від позитивних або негативних фінансово-економічних результатів діяльності підприємства, що дозволяє більш точно оцінити межі впливу підприємницького ризику на діяльність підприємства. Як свідчать результати аналізу, у 2011 році малий рівень впливу підприємницьких ризиків в ПАТ “Летичівська швейна фабрика”, високий - у ПАТ “Хмельницька трикотажна фабрика”. Середній рівень впливу підприємницьких ризиків характерний для діяльності ПАТ “Горинь”, ПАТ “Славутська суконна фабрика”, ВАТ “Взутекс”. Варто відзначити, що на даних підприємствах відсутній відділ або особа, яка займається управлінням підприємницькими ризиками, що зумовлено незадовільним станом менеджменту цих організацій.
Багатогранний характер питань економічної безпеки зумовлює широкий діапазон підходів до її оцінки. Найчастіше пропонується оцінювати рівень економічної безпеки на основі визначення загального стану фінансової діяльності підприємства шляхом розрахунку загальноприйнятих коефіцієнтів. Більш чітко та обґрунтовано оцінка рівня економічної безпеки підприємства розглянута у методиках, які ґрунтуються на визначенні інтегрального показника безпеки підприємства, проте вони носять несистемний характер, мають ряд неточностей та розбіжностей.
У третьому розділі “Розроблення механізму управління підприємницькими ризиками діяльності підприємств легкої промисловості” запропоновано оцінку економічної безпеки підприємства здійснювати за інтегральним індексом, який в свою чергу визначається за рівнем впливу підприємницьких ризиків на функціональні складові економічної безпеки; розроблено механізм управління підприємницькими ризиками; запропоновано та апробовано порядок оцінювання ефективності управління підприємницькими ризиками в системі економічної безпеки підприємства, практична реалізація якого підкріплена “Програмою управління підприємницькими ризиками” підприємств легкої промисловості.
