МЕХАНІЗМ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ АНТИМОНОПОЛЬНИМИ ОРГАНАМИ В СФЕРІ ЗАХИСТУ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

summary

Розділ 1. Теоретичні засади державного контролю в сфері захисту  економічної конкуренції. Теоретично розглянуто та  проаналізовано зміст держаного контролю як функції управління, природу, ознаки, засоби державного контролю, сформульовано поняття державного контролю в сфері захисту економічної конкуренції, розглянуто організацію його здійснення.

Визначено, що сутність державного контролю полягає в спостереженні та перевірці суспільної системи та всіх її елементів відповідно до визначених напрямків, а також в попередженні та виправленні можливих помилок та неправомірних дій, що перешкоджають такому розвитку.

Доведено, що як цілеспрямованій діяльності державних органів та
їх посадовців, контролю характерний ряд ознак: 1) це один із основних
дозволених випадків втручання держави в господарську діяльність; 2) в процесі здійснення контролю не допускається припинення діяльності суб’єктів господарювання, крім випадків, прямо передбачених діючим законодавством; 3) контроль за здійсненням господарської діяльності базується на чітко визначених спеціальними законами повноваженнях державних контрольних органів; 4) контрольні функції є не тільки у державних органів, а й у громадських організаціях, інших суб’єктів господарювання у тому випадку, якщо будуть встановлені факти порушення їх прав; 5) контроль повинен здійснюватися у передбачених законом правових формах та тільки в межах, визначених законом чи підзаконним актом; 6) контроль повинен здійснюватися тільки в передбачених законом випадках; 7) контроль повинен бути результативним, здійснений до кінця, та закінчуватися відповідним висновком; 8) контроль повинен бути оперативним та здійснюватися в оптимальні строки.

Державний контроль в сфері захисту економічної конкуренції приведений як кінцева функція державного управління, тобто діяльність спеціально створених державних органів, зокрема антимонопольних органів, яка безпосередньо спрямована на реалізацію конкурентного законодавства.

Зазначено, що завдання антимонопольних органів визначають дві сторони їх діяльності: репресивну та утворюючу. Репресивна сторона діяльності полягає у здійсненні попереднього та поточного контролю за дотриманням конкурентного законодавства суб’єктами господарювання, органами державної влади та управління, їх посадовими особами, а також
притягненні порушників до відповідальності шляхом застосування санкцій, передбачених законодавством. До утворюючої діяльності можна віднести сприяння формуванню ринкових відносин на підставі розвитку конкуренції та підприємництва.

В чинному законодавстві положення щодо контролю у сфері конкуренції закріплені як у загальних нормативно-правових актах, так і спеціальних. При цьому, в нормативно-правових актах визначення поняття «державний контроль в сфері економічної конкуренції» відсутнє, що має немаловажне теоретичне та практичне значення.

В дисертаційному дослідженні доведено, що таке визначення необхідне,
тому що це надасть можливість: 1) чіткіше визначити зміст державного контролю, який здійснюється антимонопольними органами в сфері конкуренції, та відповідно визначити межі повноважень та компетенції антимонопольних органів; 2) розмежувати зазначений вид державного контролю від інших видів контролю, що здійснюється іншими державними органами; 3) визначення надасть можливість забезпечити захист прав та законних інтересів
суб’єктів господарювання відносно не втручання в їх діяльність відповідних державних органів, які здійснюють контроль.

Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції має наступні характерні ознаки: 1) для здійснення контролю створена система спеціальних органів – Антимонопольний комітет та його територіальні відділення, виключна компетенція яких пов’язана з таким контролем; 2) основою цього контролю є відносини влади та підпорядкованості;
3) цей контроль є спеціальним контролем, в основі якого лежить перевірка не тільки діяльності суб’єктів господарювання та реалізації повноважень органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління, а й дотримання ними вимог конкурентного законодавства; 4) зазначеному контролю притаманний активний характер, спрямований на прийняття конкретних заходів із захисту економічної конкуренції.