НАГОРНЮК-ДАНИЛЮК АЛЕКСАНДР АЛЕКСАНДРОВИЧ. СПЕЦИАЛЬНОЕ УГОЛОВНОЕ ПРОИЗВОДСТВО В уголовном ПРОЦЕССЕ УКРАИНЫ
Тип:
synopsis
summary:
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; охарактеризовано об’єкт, предмет, мету, задачі та методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів дослідження; зазначено дані про їхні апробацію та впровадження, а також відомості щодо публікацій, структури й обсягу роботи. Розділ 1 “Правова природа спеціального кримінального провадження в кримінальному процесі України” складається з двох підрозділів. У підрозділі 1.1 “Поняття і значення спеціального кримінального провадження в кримінальному процесі України” з’ясовано поняття спеціального кримінального провадження та його значення в кримінальному процесі України. На основі ґрунтовного аналізу досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців, норм КПК України дисертантом аргументовано, що спеціальне кримінальне провадження необхідно розглядати як особливий порядок кримінального провадження, що охоплює спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження і передбачає спрощену процедуру їхнього здійснення у випадках, передбачених КПК України, стосовно підозрюваного (обвинуваченого), який переховується від органів досудового розслідування та суду, ухиляючись від кримінальної відповідальності, за умови дотримання загальних засад кримінального провадження з метою забезпечення швидкого й ефективного захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень. Автором розкрито значення спеціального кримінального провадження шляхом визначення його завдань, до яких відносяться: захист публічних інтересів держави та прав осіб, які є потерпілими від кримінальних правопорушень, за умови переховування підозрюваним (обвинуваченим) від органів досудового розслідування чи суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; забезпечення права потерпілого на доступ до правосуддя та компенсацію завданих кримінальним правопорушенням збитків; забезпечення реалізації принципу процесуальної економії шляхом мінімізації матеріальних витрат для забезпечення швидкого та повного здійснення кримінального провадження; унеможливлення зловживання процесуальними правами та стимулювання до належного виконання процесуальних обов’язків підозрюваними (обвинуваченими). У підрозділі 1.2 “Історія становлення та законодавчого закріплення інституту спеціального кримінального провадження в Україні” досліджено процес становлення та законодавчого закріплення інституту спеціального кримінального провадження на теренах сучасної України. Проведено аналіз досліджень українських та зарубіжних науковців, норм першоджерел, на основі якого виокремлено етапи становлення та законодавчого закріплення спеціального кримінального провадження на території сучасної України: - перший: з ІХ ст. по поч. XІV ст. – існування Київської Русі та період феодальної роздробленості українських земель; - другий: з сер. XІV ст. по XVI ст. – перебування українських земель під 8 владою Великого князівства Литовського та Польського королівства, Речі Посполитої; - третій: з XVI ст. по п. п. XVIIІ ст. – існування Козацько-гетьманської держави; - четвертий: з сер. XVIII ст. по поч. ХХ ст. - перебування українських земель під владою Австрійської (Австро-Угорської) та Російської імперій; - п’ятий: з п. п. ХХ ст. по 23.08.1991 р. – радянської України; - шостий: з 24.08.1991 р. по теперішній час – незалежної України. За результатами аналізу автором визначено найбільш вагомі особливості становлення та законодавчого закріплення інституту спеціального кримінального провадження на кожному історичному етапі. Доведено, що зародження спеціального кримінального провадження відбулося на другому етапі становлення, а найбільшого розвитку цей інститут отримав із прийняттям Статуту кримінального судочинства 1864 р. Розділ 2 “Особливості спеціального кримінального провадження в кримінальному процесі України” включає три підрозділи. У підрозділі 2.1 “Спеціальне досудове розслідування в кримінальному процесі України” розкрито ознаки спеціального досудового розслідування та проаналізовано процесуальний порядок розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування. Запропоновано шляхи вдосконалення правового регулювання здійснення спеціального досудового розслідування. На підставі аналізу висловлених науковцями поглядів, норм КПК України визначено ознаки спеціального досудового розслідування: процесуальний порядок здійснення спеціального досудового розслідування регламентований окремою главою КПК України; здійснюється щодо особи, яка набула статусу підозрюваного; можливе в кримінальних провадженнях щодо вичерпного переліку злочинів, визначеного в КПК України; здійснюється стосовно підозрюваного, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності й оголошений у міжнародний та/або міждержавний розшук; не може здійснюватися щодо неповнолітньої особи; встановлений особливий порядок надсилання повісток про виклик і вручення процесуальних документів; передбачає необхідність постановлення слідчим суддею окремого процесуального рішення (ухвали) про його здійснення; обов’язковість участі захисника; передбачені окремі підстави й умови його здійснення стосовно осіб, які перебувають на тимчасово окупованій території України, в районі проведення антитерористичної операції, за межами України. За результатами аналізу кримінального процесуального законодавства України та судової практики автором висловлено думку про те, що до сукупності обставин, які необхідно встановити слідчому судді під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, відносяться наступні: обставини, що стосуються особи, відносно якої розглядається можливість здійснення спеціального досудового розслідування (набуття особою статусу підозрюваного, досягнення такою особою повноліття); обставини, які свідчать про наявність підстав для здійснення спеціального досудового розслідування (неприбуття підозрюваним на виклик слідчого, прокурора без поважної причини 9 більш ніж два рази й оголошення підозрюваного в міждержавний та/або міжнародний розшук; наявність фактичних даних про перебування підозрюваного на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції та оголошення його у державний розшук або інших підстав здійснення спеціального досудового розслідування, визначених в п. 201 розділу ХІ “Перехідні положення” КПК України); інші обставини, які необхідно враховувати під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування (наявність обґрунтованої підозри; дотримання вимог щодо змісту клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, визначених в ст. 2972 КПК України; віднесення злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, до тих, щодо яких можливе здійснення спеціального досудового розслідування тощо). На основі здійсненого аналізу з метою закріплення в КПК України можливості апеляційного оскарження та скасування ухвали про здійснення спеціального досудового розслідування, вдосконалення порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні автором сформульовано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до ч. 5 ст. 2974 , ст. 309, п. 201 розділу XI “Перехідні положення” КПК України, доповнення глави 241 КПК України ст. 2976 “Скасування ухвали про спеціальне досудове розслідування”. У підрозділі 2.2 “Підстави та умови спеціального судового провадження в кримінальному процесі України” досліджено підстави й умови спеціального судового провадження в кримінальному процесі України, розроблено рекомендації щодо вдосконалення спеціального судового провадження. Автором запропоновано під підставами спеціального судового провадження розуміти сукупність фактів і обставин, які зумовлюють здійснення спеціального судового провадження, а під умовами – сукупність необхідних обставин, які забезпечують реалізацію завдань кримінального провадження та гарантують належний рівень захисту прав і законних інтересів обвинуваченого під час здійснення спеціального судового провадження. Дисертантом здійснено класифікацію підстав спеціального судового провадження за часом дії на постійні (термін існування яких необмежений) та тимчасові (термін існування яких обмежений). Постійними підставами спеціального судового провадження є ухилення обвинуваченим від явки на виклик слідчого, прокурора, судовий виклик слідчого судді, суду та оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук. Водночас, ухилення обвинуваченим, який перебуває на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції, від явки на виклик слідчого, прокурора, судовий виклик слідчого судді, суду та оголошення його у державний розшук; інші підстави здійснення спеціального судового провадження, визначені в п. 201 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, запропоновано розглядати як тимчасові.
