ОБГРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА МОДЕЛІ АКУШЕРСЬКОЇ CТАЦІОНАРНОЇ ДОПОМОГИ, ЗОРІЄНТОВАНОЇ НА СІМ’Ю

summary

Програма, матеріали, обсяги та методи дослідження. Дослідження складалося із шести етапів, кожен із яких, у свою чергу, містив конкретні задачі другого порядку. Така багаторівнева структуризація роботи забезпечувала системність та послідовність виконання, оскільки дані, отримані на кожному попередньому етапі, логічно ставали основою не тільки для наступних етапів, а й для узагальнення отриманих результатів та наукового обґрунтування досягнення мети дослідження.

Програму, матеріали та методи дослідження представлено на рис.1.

Перший етап дослідження передбачав вивчення досвіду економічно розвинутих країн, у тому числі країн СНД та України з питань організації акушерської стаціонарної допомоги. Виконання поставленого завдання здійснювалося за допомогою системного підходу та історико-інформаційного методу. Другий етап програми включав вибір напрямку дослідження, формування мети та завдань, обґрунтування його методів та обсягу. Під час третього організаційного етапу було проведено оцінку медичної допомоги роділлям та породіллям в акушерських стаціонарах до проведення дослідження. На четвертому етапі проводилося обґрунтування та розробка підходів до функціонально-структурної перебудови пологового відділення. Дослідження п’ятого етапу присвячено визначенню ставлення жінок, чоловіків та медичних працівників до впровадження сучасних організаційних акушерських технологій. Матеріали цього етапу взаємопов’язані з результатами досліджень попередніх ІІІ та ІV етапів. Вони гармонійно доповнювали одне одного і дозволили одержати більш цілісну інформацію. Впровадження інноваційних організаційних технологій в діяльність стаціонарної акушерської допомоги проводилося на етапах дослідження з подальшим проведенням натурного експерименту та оцінкою його результатів. Це стало предметом вивчення на шостому етапі дисертаційної роботи.

Необхідність удосконалення організаційних технологій надання стаціонарної акушерської допомоги пов’язана з невідповідністю існуючих організаційних технологій досягненням кращої медичної практики та потребам жінок в якісній та ефективній допомозі.

Натурний експеримент було проведено в 3-х лікувально-профілактичних закладах: Донецькому обласному клінічному територіальному медичному об’єднанні м. Донецьк (відділення акушерської та екстрагенітальної патології), ЦМКЛ №3 м. Донецьк (пологове відділення міського центру по передчасних пологах), ЦМЛ м. Торез Донецької області (пологове відділення перинатального центру). Вибіркову сукупність вивчення склали 820 історій пологів, які розподілились по перерахованих медичних установах наступним чином – 257, 348 та 215 відповідно. Період вивчення результатів їх діяльності охоплював 6 років, три із яких  (2001-2003 рр.) висвітлювали її до застосування новітніх технологій організаційного та соціального плану, три інших (2005-2007рр) – після впровадження.

Інформаційною базою дослідження стали облікові форми: 002/о – журнал обліку прийому вагітних, роділь, породіль; 010/о – журнал запису пологів у стаціонарі; 003-4/о – листок лікарських призначень; 008/о – журнал запису оперативних втручань у стаціонарі; 057/о – довідка для дільничного педіатра або сімейного лікаря; 013/о – обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні (відомості жінок консультації про вагітну); 096/о – історія пологів.

Об’єктивні дані були доповнені результатами опитування жінок, чоловіків та медичних працівників. Для чого були розроблені спеціальні анкети. Основне завдання медико-соціологічного дослідження відповідало його цільовій установці, тобто спочатку оцінити стан організації стаціонарної акушерської допомоги, а на наступних етапах вивчити ставлення до впровадження сучасних організаційних технологій в акушерських стаціонарах. Окрема увага приділялась вивченню рівня готовності медичних працівників до застосування сучасних технологій в клінічну практику. Відзначимо, що в даному випадку опитуванню підлягали різні верстви населення за статтю, віком, освітою, місцем проживання.