ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ І РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ ЗА УМОВ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертаційної роботи, визначено мету та завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, викладено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів і їх апробацію, наведено кількість та обсяг публікацій за результатами дослідження.

У першому розділі “Теоретичні основи формування і розвитку регіонального ринку праці” проведено дослідження еволюції наукових поглядів вчених щодо сутності понять “ринок праці” та “регіональний ринок праці”, “інфраструктура РРП”, на основі узагальнення результатів наукових досліджень визначено періодизацію розвитку вітчизняного ринку праці та його регіонів.

Проведений аналіз наукових праць вчених дає можливість сформувати авторський підхід до визначення сутності РРП, як системи формування та ефективного використання трудового потенціалу, планування та прогнозування довгострокового розвитку, що спрямований на “людину”, яка бере участь у суспільно-економічному житті не лише свого регіону, а й інших регіонів країни і навіть світу.

Доведено, що за умов євроінтеграції, доцільно використовувати інклюзивний підхід розвитку РРП, який ґрунтується на ідеї “перетворення пасивних отримувачів допомоги по безробіттю в активних учасників реалізації прав і можливостей на працю; самореалізації особистості, здібностей; розвитку трудового потенціалу регіону за умов використання переваг міжрегіонального та міждержавного співробітництва”.

Визначено періодизацію розвитку вітчизняного ринку праці та його регіонів, яка включає чотири основні етапи: І – 1991–1992 рр. – зародження ринку праці в Україні; ІІ – 1993–1999 рр. – формування вітчизняного ринку праці; ІІІ – 2000 р. – перша половина 2008 р. – функціонування вітчизняного ринку праці за умов впливу євроінтеграційних процесів; ІV – друга половина 2008 р. – до тепер – функціонування вітчизняного ринку праці за умов впливу євроінтеграційних процесів та світової фінансово-економічної кризи.

На підставі дослідження теорій становлення та регулювання ринку зайнятості населення виявлено їх недосконалість та неможливість адаптації до вітчизняного ринку праці. Доведено, що євроінтеграційні процеси, які впливають на формування ринку праці в регіонах України, спричиняють істотні невідповідності в методологічних основах до наукового обґрунтування об’єктивних законів, закономірностей, принципів, методів та факторів розвитку ринку праці.

Узагальнюючи еволюцію теорій регулювання ринку праці та враховуючи сучасні світові та вітчизняні тенденції розвитку ринку праці, доведено важливість державного регулювання ринку праці та запропоновано схему власної концепції регулювання сучасного регіонального ринку праці за умов євроінтеграції. Дана концепція ґрунтується на критеріях, пов’язаних з євро-інтеграцією, включає принципи людиноспрямованості, біфуркації, когерентності, компліментарності, єдності та узгодженості, прогресивності, інтеграційності, міжінституціонального партнерства та участі. Метою є зосередження зусиль місцевих та центральних органів виконавчої влади, інших представників соціального діалогу щодо створення умов для вільно обраної, гідної, повної, ефективної зайнятості, отримання доходу від праці, що ґрунтується на фахових знаннях і який вимагатиме від працівника постійного нарощування знань, професійних умінь та навичок, як визначних компонентів розвитку трудового та людського потенціалу, забезпечення соціального захисту та єдності, що обумовить входження України в євроінтеграційний простір.

Концепція сучасного регулювання і розвитку ринку праці включає соціальне залучення, гуманітарний розвиток людського потенціалу, гідну працю тощо. Доведено, що ефективність становлення і розвитку національного та регіональних ринків праці у значній мірі залежить від рівня розвитку відповідної інфраструктури, яка сприяє ефективному функціонуванню всіх їх підрозділів. На основі вивчення та систематизації поглядів вітчизняних та зарубіжних науковців визначено поняття “інфраструктури РРП” як динамічно відкритої системи елементів (державних і недержавних закладів сприяння зайнятості, кадрових служб підприємств і фірм, громадських організацій і фондів, європейських і міжнародних інститутів тощо) та комплексу вітчизняних, європейських та міжнародних нормативно-правових актів, яка спільними цілеспрямованими діями загальнодержавного масштабу регулює питання між роботодавцем і працівником з приводу ціни робочої сили, умов праці, підготовки і перепідготовки працівників, а також організації і сприяння процесів захисту прав найманих працівників і роботодавців на ринку праці, використовуючи різні організаційні методи й форми з метою ефективного функціонування ринку праці, забезпечує продуктивну зайнятість населення й соціальний захист, які є основними критеріями його якісної характеристики.

У роботі запропоновано загальні та специфічні принципи формування інфраструктури ринку праці, модифіковано методи інфраструктурного забезпечення попиту і пропозиції робочої сили; здійснено класифікацію основних інститутів регулювання ринку праці. Встановлено, що виходячи з пріоритетних національних інтересів і завдань соціально-економічної політики, фокусування розвитку інфраструктури ринку праці необхідно проводити в розрізі стратегічних орієнтирів, основними з яких є: соціально-економічний, демографічний, інформаційний, політично-правовий, фінансовий, організаційно-управлінський, інноваційний.

У другому розділі “Аналіз регіонального ринку праці та тенденцій функціонування за умов розвитку інтеграційних процесів” здійснено оцінку регіональної ситуації на ринку праці Поділля з урахуванням підходів ЄС та МОП і проведено діагностику оцінки рівня зайнятості, безробіття та ефективності використання трудового потенціалу Подільського регіону; здійснено оцінку системи кон’юнктурного та організаційно-інституційного забезпечення РРП; визначено фактори впливу на розвиток РРП, виконано прогноз зайнятості населення за видами економічної діяльності Подільського регіону на 2012–2016 рр., розроблено індикатори еталонних нормативів розвитку ринку праці Подільського регіону, запропоновано власну синтетичну модель регулювання розвитком РРП за умов євроінтеграції.

Оцінюючи конкурентні позиції регіону, слід зазначити, що Подільський економічний регіон охоплює території Вінницької, Тернопільської, Хмельницької областей, яка становить 10 % території країни. Для оцінки регіональної ситуації на ринку праці Поділля та з урахуванням підходів ЄС, МОП нами були використані сім ключових індикаторів: (1) валовий регіональний продукт на душу населення (ВРП), грн; (2) середньомісячна заробітна плата, грн; (3) рівень економічної активності населення у віці 15–70 років, %; (4) рівень зайнятості населення у віці 15–70 років, %; 5 – рівень безробіття, визначеного за методологією МОП, %; (6) рівень зареєстрованого безробіття, %; (7) навантаження на одну вільну вакансію, осіб. При аналізі пороговим критерієм для констатації проблемності регіону за станом зайнятості та ринку праці вважалося зниження (1)–(4) індикаторів на 30 % та перевищення (5)–(7) індикаторів на 30 % відносно відповідних середньонаціональних показників протягом трьох років. На основі проведеного аналізу виявлено: зниження індикатора (1) на 41–42 %; індикатора (2) на 20–29 %; незначне зниження індикаторів (3) та (4) у Тернопільській області, що дає підставу стверджувати про наявність ознак трудодепресивного стану Подільського регіону, в цілому, та Тернопільської області, зокрема. У результаті співставлення індикаторів (5)–(7) підтверджено проблемність Подільського регіону за станом зайнятості та ринку праці.

Особливо значним у регіоні є відхилення за індикатором навантаження на одну вільну вакансію, порівняно з середньонаціональним показником. Порівняння рівнів безробіття населення за методологією МОП в Україні за 2011 рік (7,9 %) та в країнах ЄС дозволило виявити, що Україна знаходиться нижче середнього значення показника безробіття по Євросоюзу (10,0 %). Однак рівень безробіття в країні та Подільському РРП, зокрема, не враховує явище прихованого безробіття.

Оцінка регіональної ситуації на ринку праці Подільського регіону за 2009–2011 рр. відзначається нерівномірністю розподілу безробіття та висвітлює неефективність використання трудового потенціалу. Розвиток Подільського РРП проходить в умовах наявності значних диспропорцій між попитом і пропозицією.

Впродовж 2009–2011 рр. на ринку праці всіх областей Подільського регіону за кількістю постійного населення спостерігалася стійка тенденція до зниження. У Тернопільській області впродовж 2009–2011 рр. спостерігалася стійка тенденція до зростання чисельності як економічно активного, так і зайнятого населення. Облікова кількість штатних працівників з повною вищою освітою в областях Подільського регіону за 2011 р. знизилась на 3,6 тис. осіб, а частка економічно активного населення з повною вищою освітою в трьох областях залишалась однаковою – 21 %. Виявлено значну чисельність участі населення Тернопільської, Вінницької та Хмельницької областей, зайнятого у неформальному секторі економіки за 2011 рік, рівень якої сягав, відповідно: 43,6 %, 32,4 %, 29,7 %; для порівняння, в Україні – 23,1 %.

Аналіз динаміки пропозиції робочої сили в областях Подільського регіону показав: стійку тенденцію до збільшення з 1.01.2009 р. по 1.01.2011 р. та незначне зменшення чисельності незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості протягом 2011 року; виявлено незначне зростання потреби підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад у 2011 р. лише у Тернопільській обл. Отже, вищенаведені показники підтверджують диспропорції попиту та пропозиції на Подільському РРП за останні роки та незадоволеність попиту на працю, як з боку незайнятого населення, так і роботодавців на робочу силу потрібної кваліфікації. За проведеної інтегральної оцінки, найвищим рівнем розвитку кон’юнктурного забезпечення Подільського РРП характеризується Хмельницька область – 4,905.

З метою виявлення кількісних та якісних характеристик організаційно-інституційного забезпечення Подільського РРП у 2011 році та визначення шляхів його вдосконалення поетапно проведено соціологічне дослідження “Організаційно-інституційне забезпечення Подільського РРП” (за сприяння Хмельницького та Тернопільського обласних центрів зайнятості). Дослідження проводилося у формі письмового опитування чотирьох категорій соціальних партнерів у сфері зайнятості: громадян, що шукають роботу в центрах зайнятості; безробітних осіб, які навчалися на курсах за направленнями державних служб зайнятості; роботодавців, які співпрацюють із центрами зайнятості; керівників центрів зайнятості.

Соціологічне опитування проводилося за допомогою анкет, які були розроблені для зазначених категорій соціальних партнерів. Соціологічним опитуванням було охоплено: 200 громадян, що шукають роботу в центрах зайнятості; 152 безробітних осіб, які навчалися на курсах за направленнями державної служби зайнятості; 84 роботодавців; 42 керівники центрів зайнятості. За даними опитування незайнятих громадян було визначено, що більшість з них – майже 67 % – звільнені за згодою сторін; 21 % – не були працевлаштовані після закінчення навчального закладу; інші – 12 %.

Виявлено, що за працевлаштування осіб Подільського РРП відповідальними є, як мінімум, 21 інститут. Найвищий ступінь довіри серед громадян (77 %) – належить діяльності державної служби зайнятості, а відповідальність за працевлаштування безробітного на підходящу роботу (43 %) повинні нести всі суб’єкти РРП. Виявлено, що серед безробітних осіб бажають пройти професійну перепідготовку – 41 %, змінити фах – 33 %, відкрити власну справу – 15 %, переїхати в інший регіон – 7 %, інше – 4 %, що засвідчує досить високу ініціативність незайнятого населення Подільського РРП.

Основними шляхами працевлаштування на думку безробітних є: через службу зайнятості (42%), започаткування власного бізнесу (39 %), через приватні агенції (10%), завдяки допомозі знайомих (5 %), інше (4 %). Таким чином, проведена оцінка кон’юнктурного та організаційно-інституційного забезпечення Подільського РРП дає підставу стверджувати, що найвищий рівень його розвитку має Хмельницька обл.; підтверджено наявність диспропорції попиту та пропозиції за останні роки; підґрунтям добровільної відмови безробітних від попереднього місця роботи є: низький рівень заробітної плати і нестабільність її виплат, шкідливі умови праці та поганий соціально-психологічний клімат в трудовому колективі; значна частина молоді не може працевлаштуватися після закінчення ВНЗ; встановлено низький ступінь довіри безробітних до більшості інституцій щодо їх діяльності та спроможності в організації працевлаштування громадян.

Оцінка факторів, яка ґрунтувалась на діагностиці ключових проблем формування та розвитку РРП, анкетному експрес-опитуванні показала, що ключовими стимулюючими факторами є створення нових робочих місць, шляхом сприяння розвитку підприємництва; своєчасне реагування науки і освіти на запити ринку праці; розвиток інфраструктури РРП; розвиток віртуального ринку праці в регіоні; реструктуризація зайнятості в бік збільшення ролі високотехнологічних виробництв і наукоємних послуг. Основними стримуючими факторами розвитку РРП є наявність довготривалого та прихованого безробіття; відсутність системи профорієнтації всього населення України; неформальна зайнятість; недостатня мотивація та зниження рівня життя населення.

З урахуванням зазначених факторів, змодельовано прогноз зайнятості населення за видами економічної діяльності Подільського регіону на 2012–2016 роки та проведено прогнозну оцінку зайнятого населення на 2011–2016 роки. Прогнозування здійснювалося на основі даних Державного комітету статистики України. Методом екстраполяції та з використанням програм Excel встановлено, що у Вінницькій та Хмельницькій областях у 2016 році очікується зменшення зайнятих в усіх сферах економічної діяльності, і лише в Тернопільській обл. – незначне збільшення, відповідно: 93,6 %, 93,6 % та 103,3 %, від рівня 2011 р. Отже, результати прогнозу та оцінки співвідношення зайнятості за галузями доводять, що функціонуванню економіки Подільського регіону загрожуватимуть втрати трудового потенціалу, а розподіл зайнятих у найближчі 5 років не буде ефективним. Гострою є проблема недостатнього правового регулювання сприяння продуктивній зайнятості. Існує регіональна проблема розвитку ринку праці. Автором запропоновано власну синтетичну модель регулювання розвитком РРП за умов євроінтеграції, яка обумовлена створенням умов для: пожвавлення економічної активності населення та легалізації зайнятості, усунення або зниження безробіття, покращання морально-психологічного клімату в регіоні, зміни ставлення до людини, інвестування в людський капітал; покращення демографічної та міграційної ситуації.

У третьому розділі “Формування організаційно-економічного механізму регулювання і розвитку регіонального ринку праці за умов євроінтеграції” охарактеризовано структуру механізму, обґрунтовано загально-організаційні засади його застосування в регіоні, запропоновано реконструкцію кон’юнктурного та організаційно-інституційного забезпечення розвитку ринку праці в регіоні, запропоновано послідовність проведення моніторингу показників рівня розвитку РРП за умов євроінтеграції.

Визначено сутність організаційно-економічного механізму регулювання і розвитку РРП за умов євроінтеграції, як системи методів, функцій, форм, економічних та соціальних заходів, важелів впливу, функціонування та взаємодія яких забезпечить вільно обрану, повну, ефективну зайнятість, соціальну єдність, динамічну та конкурентоспроможну регіональну економіку, засновану на інноваціях та знаннях, і здатну до значного економічного зростання в умовах зміни ставлення роботодавців, суспільства до ролі людини, як основи для розквіту добробуту України, яка інтегрується у європейське й світове співтовариство.

Виокремлено наступні функції запропонованого механізму: координаційну, організаційну, контрольну, аналітичну, інформаційну, прогнозуючу, моделюючу, попереджальну, стимулюючу.

Автором розроблена структурологічна модель організаційно-економічного механізму регулювання і розвитку РРП за умов євроінтеграції, який ґрунтується на шести ключових групах законів: законах розвитку людських систем; загальних соціальних законах; загальних економічних законах; економіко-географічних законах; загальних законах управління та організації; загальних психологічних законах та формується на основоположних ідеях конвенцій і рекомендацій МОП, Європейської хартії; концепцій: гідної праці, людського розвитку, соціального залучення, гуманітарного розвитку, збереження і розвитку трудового потенціалу, соціально-відповідального бізнесу (рис. 1).

На розвиток регіонального ринку праці впливає: розвиток його інфраструктури, демографічний стан та міграційний рух в регіоні, ціна праці та рівень добробуту населення регіону, розвиток інфраструктури регіону, інноваційно-інвестиційна привабливість РРП.

Встановлено, що при регулюванні проблем розвитку РРП за умов євроінтеграції основні наукові підходи до практичного здійснення регулювання та розвитку визначаються сукупністю стимулюючих та стримуючих факторів. Обґрунтовано, що визначальними в напрямку регулювання і розвитку РРП за умов євроінтеграції мають бути такі підходи як: інклюзивний, інтеграційно-інноваційний, діяльнісний, цільовий, синергетичний, накопичувальний, демократичний, суспільно-значущий, ресурсно-споживчий.

Організаційно-економічний механізм функціонує відповідно до принципів: людиноспрямованості, випереджувального діалектичного розвитку інфраструктури, інтегральних дій у сфері праці, єдності та узгодженості, міжінституціональному партнерстві та участі, біфуркації, компліментарності, когерентності, прогресивної модернізаційної спрямованості розвитку.