ПРАВОВІДНОСИНИ ПОДРУЖЖЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Сучасні тенденції глобалізації та інтеграції дедалі більше актуалізують питання удосконалення різноманітних механізмів регулювання відносин у сфері міжнародного співробітництва. Одним з таких є міжнародне приватне право (далі – МПрП). Його історія налічує не одне століття, воно було раніше і є на даний час предметом активного наукового інтересу. Але далеко не всі проблеми і питання в цій сфері правового знання можна вважати розв’язаними. Навпаки, зростання практичного значення МПрП в умовах світових інтеграційних процесів ставить їх все більше і більше.

Сфера регулювання сімейних відносин у МПрП вважається однією з найбільш складних і важливих. Зрозуміло чому: сімейні відносини є базовими в існуванні людей і суспільства в цілому; крім того, вони є найбільш делікатними, оскільки пов’язані зі сферою людських почуттів, з тим, що в сім’ях народжуються і виховуються діти. Тому не випадково різні аспекти сімейних відносин з давніх часів є предметом детальних досліджень в рамках юридичної науки. Сучасна українська юриспруденція - не виняток; проблеми сімейного права інтенсивно досліджуються в її рамках. А от що стосується міжнародного сімейного права як галузі МПрП, то науковий інтерес до неї принципово інший. Роботи тут обраховуються одиницями. Ситуація виглядає ще більш складною у зв’язку з нещодавніми суттєвими змінами в українському законодавстві як у сфері міжнародного приватного права, так і у сфері регулювання сімейних відносин і відсутністю достатнього наукового осмислення цих змін. Що стосується регулювання відносин подружжя з іноземним елементом, то наукові дослідження з цих питань (як аналітичного, так і компаративного плану) практично відсутні попри гостру потребу в них.

Актуальність теми посилюється прагненням України інтегруватися у міжнародний та європейський правовий простір. Один з шляхів тут - її приєднання до міжнародних інституцій та найбільш важливих міжнародних договорів, участь у їх розробці та прийнятті, спільні міжнародні наукові дослідження тощо. Належної уваги вимагають процеси гармонізації та уніфікації цивільного та сімейного права, що відбуваються нині у Європі; наукові розробки з цих питань в Україні практично відсутні. Нарешті, окремої згадки заслуговує співробітництво України з Гаазькою конференцією з міжнародного приватного права, членом якої Україна стала у 2003 р. У межах Конференції прийнято низку конвенцій у сфері сімейного права, які мають суттєве наукове та практичне значення, але також майже не досліджені в Україні.

Наукове опрацювання питання. Проблема регулювання відносин подружжя в МПрП комплексно не вивчалася не тільки на теренах України, а й в радянській і пострадянський науці на відміну від дослідження правовідносини подружжя взагалі та їх регулювання на національному рівні. Тут ситуація значно краща. У питаннях поняття, природи та історичного розвитку правовідносин подружжя взірцем продовжують залишатися праці дореволюційних вчених (Д.Азаревича, А.Гуляева, А.І.Загоровського, І.Г.Оршанського, І.А.Покровського, Н.Є.Сєрєбрєннікова, В.І.Синайского, Г.Ф.Шершеневича). В сучасних умовах сімейні відносини в цілому та особливості їх правового регулювання досліджуються такими українськими та російськими вченими, як М.В.Антокольська, І.В.Жилінкова, С.Я.Фурса, О.А.Хазова. В останні роки до вивчення правового регулювання правовідносин подружжям у внутрішньому праві активно долучилися О.А.Андрєєва, Р.М.Достдар, О.М.Калітенко, А.Н.Льовушкін, О.В.Мишутинська, Е.П.Титаренко, Л.А.Тищенко, О.О.Ульяненко, Д.С.Шулєпін.

Відносно активно досліджувалися також і різноманітні проблеми міжнародного приватного права. Значним науковим надбанням тут є праці М.Х.Бабаєва, М.М.Богуславського, В.М.Корецького, Л.А.Лунца, А.Н.Макарова, Г.К.Матвєєва, І.С.Перетерського, С.І.Раєвича, зарубіжних вчених: М.Іссада, П.Норта, Дж.Чешира. І врешті на сьогодні проводяться ґрунтовні наукові розробки як вже відомими, досвідченими вченими (А.С.Довгерт, В.І.Кисіль, О.О.Мережко, А.А.Рубанов та ін.), так і молодими науковцями (Н.Ю.Єрпилєва, Г.В.Галущенко.)

Що стосується дослідження правовідносин подружжя в МПрП, то їм, як вже відзначалося, уваги присвячено дуже мало. Серед найбільш значущих робіт в цій сфері потрібно згадати дослідження російської вченого А.Н.Шебанової. В Україні до дослідження сімейних відносин в МПрП звертався Г.К. Матвєєв. Окремі аспекти проблеми розглядалися Є.Г.Дрижчаною, В.І.Кисилем, Н.В.Орловою, хоча жодна з їх робіт не стосувалася спеціально правовідносин подружжя.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України”, теми дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” №01БФ048-01 та відповідно до плану науково-дослідної теми кафедри міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Інтеграція України у світовий та європейський правовий простір”.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є аналіз сучасного стану розвитку правового регулювання правовідносин подружжя, основних проблем регулювання цих відносин у міжнародному приватному праві, з’ясування основних тенденцій такого регулювання.

Конкретними завданнями автор вважала наступні:

- визначити природу та характерні риси правовідносин подружжя, дослідити історію та сучасний стан їх нормативного регулювання;

- з’ясувати характер взаємозв’язку особистих та майнових відносин подружжя, їх взаємний вплив та порядок правової регламентації;

- дослідити договірний та законний режими регулювання відносин подружжя, визначити їх особливості, значення та способи взаємодії;

- визначити основні причини, що обумовлюють суттєві труднощі при регулювання відносин подружжя міжнародним приватним правом, проаналізувати основні проблеми застосування іноземного права в сфері сімейних відносин;

- шляхом порівняльного аналізу колізійного законодавства різних країн дослідити механізми колізійного регулювання особистих та майнових відносин подружжя;

- дослідити найбільш типові та ефективні колізійні прив’язки, що застосовуються для регулювання правовідносин подружжя;

- дослідити питання допустимості та механізму застосування автономії волі у сімейних правовідносинах;

- проаналізувати питання уніфікації та гармонізації норм сімейного права як основної тенденції розвитку сучасного міжнародного приватного права в цілому;

- дослідити діяльність щодо уніфікації та гармонізації норм сімейного права, що відбувається у межах Європейського Союзу та визначити перспективність створення системи єдиного Європейського сімейного права та участі України у цьому процесі;

- звернутися до питання уніфікації колізійних норм у сфері врегулювання правовідносин подружжя, зокрема, проаналізувати Конвенції, розроблені та прийняті Гаазькою Конференцією з міжнародного приватного права, охарактеризувати їх зміст, науковий рівень та практичне значення, визначити доцільність та необхідність участі в них України;

- дослідити основні підходи щодо врегулювання правовідносин подружжя у двосторонніх договорах України, визначити якість такого регулювання, основні колізії та проблеми, запропонувати шляхи їх подолання.

Об’єктом дослідження є особисті та майнові відносини подружжя та проблеми їх правового регулювання.

Предметом дослідження є історичний досвід нормативно-правового регулювання відносин подружжя, практика і проблеми регулювання відносин подружжя з іноземним елементом нормами міжнародного приватного права, сформульованих в національних законодавствах та міжнародних договорах.

Методологічні основи дослідження. Для комплексного дослідження теми автор використовував наступні методи: історичний – для оптимального з’ясування суті та природи такого явища як правовідносини між подружжям, їх виникнення, розвиток та становлення і розвиток нормативного регулювання цих відносин, що розвивався паралельно з відносинами; логічний – для виведення класифікацій, особливостей, характерних рис тощо; порівняльно-правовий – для дослідження різноманітних правових систем як у сенсі концептуальних підходів до механізму правового регулювання в цілому, так і в аспекті регулювання конкретних видів правовідносин. Порівняльно-правовий метод є основним, що дозволяє встановити природу колізій в міжнародному приватному праві та базисний для пошуку шляхів їх вирішення; формально-юридичний – основний метод дослідження нормативних текстів; соціологічний – для аналізу сутності та особливостей соціальних явищ та змісту і значення їх нормативного регулювання.

Наукова новизна результатів дослідження. Автор вперше в Україні звернувся до комплексного вивчення правовідносин подружжя як об’єкту регулювання міжнародного приватного права. Їм проаналізовано природу і сутність відносин подружжя, підходи до їх матеріального і колізійного регулювання, досліджено основні сучасні тенденції та проблеми регулювання цих відносин міжнародним приватним правом.

На основі проведеного аналізу обґрунтовано теоретичні положення та практичні висновки, які виносяться на захист:

1. В результаті дослідження природи правовідносин подружжя визначено ряд особливостей, які необхідно враховувати при їх регулюванні за наявності іноземного елементу, зокрема: 1) тісний органічний зв’язок та взаємний вплив особистих та майнових відносин в сім’ї; 2) важливе значення договірного механізму в урегулюванні відносин між подружжя; 3) зв’язок сім’ї та сімейного права з соціокультурною традицією тієї чи іншої спільноти (культурними традиційними особливостями, а також іншими соціальними регуляторами: релігією, мораллю тощо).

2. На основі проведеного вперше порівняльного аналізу колізійного законодавства різних країн з’ясовано сучасні тенденції колізійного регулювання відносин подружжя, які необхідно враховувати при розробці та вдосконаленні національного законодавства, а також при розробці договірних документів у галузі МПрП. Серед найбільш виразних тенденцій можна відзначити, зокрема: - поширення застосування принципу автономії волі у сфері сімейних відносин – зокрема до правовідносин між подружжям; - регулювання особистих та майнових відносин подружжя за одним спільним законом; - прагнення уникнути ситуації, коли відносини між подружжям опиняються поза правовим регулюванням, що здійснюється завдяки 1) встановленню розгалуженої системи прив’язок на кшталт шкали Кегеля; 2) передбачення на крайній випадок, коли неможливо визначити компетентний правопорядок, застосування принципу lex fori; 3) можливість застосування судом принципу найтіснішого зв’язку.

3. Вперше в Україні детально розглянуто проблематику допустимості та доцільності застосування у сфері сімейного права інституту автономії волі сторін. Обгрунтовано висновок про те, що автономія волі у сфері сімейних правовідносин є бажаною і природною, оскільки договірний механізм властивий сімейному праву в цілому і є максимально зручним у врахуванні конкретних життєвих обставин та адаптації відносин до нових умов. Спірним є питання про межі застосування цього інституту. На думку автора, оптимальним варіантом його застосування було б надання сторонам можливості обирати право, застосовуване до шлюбного договору між ними. При обранні подружжям законного режиму відносин за правом тієї чи іншої країни автономію волі доцільно поширювати на все коло відносин між ними, а не лише на майнові, оскільки підпорядкування відносин у межах однієї сім’ї різним правопорядкам нелогічне і може породити невиправдані ускладнення.

4. Гармонізація та уніфікація правових норм - основні тенденції сучасного МПрП. Хоча сімейне право є сферою, в якій доцільність зближення та уніфікація правових норм постійно піддається сумніву, воно не залишається поза цими тенденціями. Зближення норм сімейного права – як матеріальних, так і колізійних – відбувається на різних рівнях та у межах різних інституцій, серед яких можна виокремити наступні:

- гармонізація сімейного права в Європейському Союзі, яка чи не вперше проаналізована в Україні та СНД. Досліджено, зокрема, діяльність спеціального профільного органу – Комісії з Європейського сімейного права (КЄСП), завданням якої є організація роботи по створенню єдиного сімейного права в Європі; розроблені цією Комісією «Принципи Європейського сімейного права», за якими автор визнає особливе значення у справі ознайомлення з сучасними тенденціями зближення сімейного права в країнах Європи, тлумачення національних законодавств, вдосконалення норм сімейного права в Україні;

- діяльність Гаазької конференції з міжнародного приватного права, в рамках якої досягнуто найбільш значних результатів у сфері уніфікації колізійних норм у галузі сімейного права (зокрема, відносин подружжя). Вперше в Україні в роботі досліджено три конвенції Конференції з питань майнових правовідносин подружжя («Конвенцію про право, що застосовується до режиму власності подружжя”, “Конвенцію про право, що застосовується до аліментних зобов’язань”, “Конвенцію про визнання та виконання судових рішень щодо аліментних зобов’язань»), проаналізовано принципи, на яких вони базуються (захисту прав людини; поваги до правопорядків та соціокультурних традицій держав; захисту слабкої сторони у сімейних правовідносинах; нейтральності відносно зовнішніх відносин держав). Найбільш важливі в практичному плані конвенції з відносин аліментування (“Конвенція про право, що застосовується до аліментних зобов’язань” та «Конвенція про визнання та виконання судових рішень щодо аліментних зобов’язань») встановлюють ефективну систему визначення компетентного правопорядку у сфері відносин утримання та чіткий механізм визнання та виконання рішень щодо аліментів. Ці конвенції в сукупності утворюють ефективний механізм вирішення справ щодо аліментів та виконання рішень у цій сфері, що дозволяє забезпечити і захистити право особи на утримання.

5. Гнучким та зручним механізмом співробітництва держав у сфері надання правової допомоги та вирішення колізійних питань є угоди про правову допомогу. Автором досліджено 14 договорів України з іншими державами про правову допомогу, що містять норми стосовно сімейних правовідносин, правовідносин подружжя зокрема, критично проаналізовано порядок колізійного регулювання відносин подружжя, обгрунтовано висновок про невідповідність ряду положень цих конвенцій сучасним вимогам практики, зокрема, не передбачено можливості застосування автономії волі, в тому числі у тих випадках, коли її застосування передбачене внутрішнім законодавством договірних сторін.

Наукове і практичне значення дисертації. Результати дослідження можуть бути використані як оригінальна інформаційна та аналітична основа подальших наукових досліджень в сфері правового регулювання сімейних відносин та міжнародного приватного права в цілому. Елементи здійснених автором міждисциплінарних студій та запропонованих ним узагальнень можуть мати значення з точки зору теорії та методології наукових досліджень в сфері міжнародного приватного права. Матеріали дисертації можуть бути використані при читанні курсів «Порівняльне цивільне право», «Міжнародне право», «Міжнародне сімейне право», «Актуальні проблеми міжнародного приватного права» та співставних курсів. На основі використання результатів дослідження автором створено методику проведення практичних семінарських занять з дисциплін «Порівняльне цивільне право (сімейне і спадкове)» та «Міжнародне сімейне право» у вигляді рольових ігор (судових справ).

На практиці результати дослідження можуть бути використані у правотворчій та правозастосовчій діяльності, при вирішенні питань приєднання до міжнародно-правових документів у сфері регулювання відносин між подружжям.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднювались в ході ряду наукових та науково-практичних конференцій (зокрема, на Науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Правові проблеми сучасності очима молодих дослідників» 29-30 листопада 2001 року, Конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин», присвяченій 170-річчю Київського національного університету імені Тараса Шевченка та 60-річчю Інституту міжнародних відносин 14 жовтня 2004 року, Третій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку» 10 березня 2005 року, Конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» 27 жовтня 2005 року.

Публікації. Аналіз основних проблемних питань у межах дослідження опубліковано у 5 статтях та матеріалах 5 науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Структура роботи обумовлена її метою та завданнями і включає вступ, три розділи та висновки. Загальний обсяг роботи - 182 сторінки. Список використаних джерел складається з 163 джерел, у тому числі 14 іноземними мовами.