ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ВИКОНАННЯ МАЙНОВИХ ПОКАРАНЬ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В юридичній літературі одним з найбільш дискусійних є питання щодо ефективності різних видів покарання, а однією з найменш розроблених проблем – проблема негативних соціальних наслідків, обумовлених боротьбою зі злочинністю.

Позитивні і негативні результати застосування покарання притаманні не лише покаранню у виді позбавлення волі, хоча, звичайно, деякі негативні наслідки цього покарання більш наочні. Негативні наслідки властиві і покаранням, не пов'язаним з ізоляцією від суспільства, у тому числі тим, що впливають винятково на майнові інтереси засуджених. 

За останні роки з метою підвищення ефективності виконання покарань в Україні був здійснений цілий комплекс заходів, спрямованих на подальше удосконалення порядку відбування позбавлення волі. Напрацьовується практика застосування нових видів покарань – громадських робіт, арешту, обмеження волі. Що ж стосується покарань, не пов'язаних із заходами виправно-трудового впливу, то численні проблеми теорії і практики, що виникають тут, привертали незрівнянно меншу увагу як науковців, так і практичних працівників.

До цього часу взагалі не проводилося комплексних досліджень проблем виконання майнових покарань. Однак, незважаючи на це, в кримінально-правовій літературі майнові покарання розглядаються як альтернатива позбавленню волі, пропонується більш широке використання цих покарань. Водночас не враховується той факт, що зараз переважна більшість майнових покарань залишається невиконаними, а тому не реалізується принцип невідворотності покарання, не досягаються цілі, що ставить законодавець перед цими покараннями. Таке становище не можна пояснити лише соціально-економічною ситуацією в Україні.

Багаторічне застосування майнових покарань показало їхню  недосконалість з цілого ряду позицій. З огляду на це необхідне нове за своїм змістом законодавство у сфері виконання майнових покарань. Воно повинно відповідати сучасним вимогам соціальної політики держави, бути позбавленим протиріч, пронизаним загальними підходами до захисту інтересів як суспільства в цілому, так і окремого індивіда.

У різний час над дослідженням проблем виконання майнових покарань працювали відомі вітчизняні та зарубіжні вчені. Серед них:  Л. В. Багрій-Шахматов, В. М. Веселова, Х. І. Гаджиєв,       І. М. Гальперін, Р. А. Гюльалієва, І. І. Голубов, В. К. Дуюнов, Ю. Н. Загудаєв,  І. Л. Марогулова, Ю. Б. Мельникова, В. С. Мінська, А. Г. Михайлянц,  О. С. Міхлін, І. Д. Перлов, В. І. Селівестров, О. М. Смецька, І. В. Смолькова, А. Х. Степанюк, М. О. Стручков, З. А. Тадевосян,                              Ю. М. Ткачевський,  В. М. Трубников, В. О. Уткін, О. Л. Цветинович, І. М. Цокуєва,                     М. Д. Шаргородський, І. В. Шмаров та ін.

Однак слід зазначити, що здебільшого дослідження проблем майнових покарань датуються 60-80-ми роками ХХ ст., що обумовлює необхідність переосмислення цих робіт з урахуванням нових соціальних реалій та законодавчих змін, зокрема прийняття нової Конституції України та нового Кримінального кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України. З огляду на це можна констатувати, що нині назріла нагальна потреба комплексного дослідження на дисертаційному рівні проблем теорії і практики виконання майнових покарань. Викладене і обумовило обрання даної теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження передбачений планом науково-дослідної роботи Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого від 28 грудня 2000 р. протокол № 5 і спрямований на виконання Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376/2000.