ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЭМОЦИОНАЛЬНЫХ БАРЬЕРОВ В ПОДРОСТКОВОМ ВОЗРАСТЕ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику, подано інформацію про структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі «Емоційні бар'єри в підлітковому віці як предмет психологічного аналізу» проаналізовано основні підходи до визначення ознак, функцій, способів виникнення психологічних бар'єрів. Розкрито сутність і види емоційних бар'єрів, дано визначення цього психологічного феномена в контексті перехідного періоду особистості. Уточнено психологічний зміст найтиповіших для підліткового віку емоційних бар'єрів. Існування і прогресування емоційних бар'єрів у підлітковому віці обґрунтовується становленням основ емоційного інтелекту.

Учені, які вивчали аспекти проблеми виникнення, функцій, структури психологічних бар'єрів (А. Бодальов, Е. де Боно, В. Залюбовська, А. Кан-Калік, В. Куніцина, О. Ліщинська, С. Назметдінова, Б. Паригін, А. Петровський, М. Подимов, Е. Туманов, О. Цуканова, З. Фрейд), розглядають досліджуваний конструкт як найвищий ступінь складності, що жорстко блокує психічні функції, процеси діяльності та спілкування, унеможливлює їх подальший розвиток. Зовні психологічні бар'єри виявляються в неадекватній пасивності суб'єкта відносно певних дій, у внутрішньому плані – в посиленні негативних переживань і установок: сорому, почуття провини, низької самооцінки, тривоги. Бар'єри спілкування, наявні в соціальній поведінці індивіда, проявляються у відсутності емпатії, гнучкості соціальних міжособистісних установок тощо (А. Петровський, М. Ярошевський).

Встановлено, що за способом походження психологічний бар'єр має природу інтерференції/переносу (О. Єльникова, Н. Загуменних, М. Подимов, Р. Чессик). Попередній досвід суб'єкта негативно впливає на набуття й розуміння нового через усвідомлення події та неадекватності застосування конструктів минулого досвіду в інтерпретації нової події (А. Бандура, Дж. Келлі, Дж. Роттер).

Результати аналізу змістовних аспектів психологічного бар'єру дозволяють виділити шість його основних функцій: захисту (А. Адлер, Т. Дембо, О. Феніхель, З. Фрейд, К. Хорні, Р. Чессик, К. Юнг), утворення суперечностей на тлі смислового конфлікту, який необхідно подолати (Е. Туманов), розвитку й мобілізації суб'єкта (Р. Шакуров), розгортання внутрішнього потенціалу (Б. Паригін, К. Роджерс) і створення тимчасових перспектив, що стимулюють активність і психічний розвиток (К. Левін). Зіставлення категорій психологічного захисту і психологічного бар'єру дозволило зробити висновок, що вони багато в чому ідентичні не тільки за функціями, а й за ознаками та способами походження. Психологічний бар'єр, як і психологічний захист, виступає компонентом роботи психоімунної системи особистості. І психологічний захист, і психологічний бар'єр, обмежуючи вже існуючий контекст розвитку, задають подальшу його програму, представляючи таким чином явища перехідної форми. На цьому етапі вони забезпечують запобігання негативним наслідкам змін власне «Я–образу», тобто збереження особистості у процесі трансформації ідентичності.

Наукові уявлення про сутність і функції емоційних бар'єрів носять поверхневий і фрагментарний характер у континуумі психологічних бар'єрів, які асоціюються в дослідників з негативною емоційною реакцією на заборону (Ю. Орлов, З. Фрейд), нездатністю себе контролювати (С. Майер, М. Селігман, Н. Хейс, К. Фопель), а також інтерпретувати події (О. Домирева, Дж. Келлі) захистом (К. Фопель) і відходом у негативні переживання (Є. Головаха), з байдужістю (І. Кошлань, Я. Луп'ян, О. Санникова,) і переважно негативною емоційною реакцією (Є. Головаха, Я. Луп'ян, Ю. Платонов, О. Потеряхін, Є. Рогов, М. Шевадрін), емоційною перешкодою (А. Хол), негативними емоціями, викликаними підвищеним або зниженим порогом чутливості (Я. Луп'ян, Р. Шакуров), фрустрацією й агресією як результатом помилкових оцінних дій (О. Барвенко, Р. Бикова, Ф. Василюк, Т. Дембо, М. Подимов), зі збоєм у наперед запрограмованих діях (А. Маркова, Л. Філонов). Як бачимо, емоційні бар'єри деструктивно й патологічно діють на особистість і пов’язані з негативними емоційними переживаннями.

У контексті гуманістичної (К. Роджерс) і екопсихологічної (П. Лушин) парадигм емоційні бар'єри розглядаються як перехідне явище, що має конструктивний потенціал. Така логіка дає змогу розглядати емоційний бар'єр як умову розвитку особистості, сутність якого полягає не стільки в припиненні, скільки у створенні нової програми її розвитку. Емоційні бар'єри, як і інші психологічні бар'єри (комунікативні, поведінкові, когнітивні), будучи ознакою перехідних періодів, характеризуються високим рівнем невизначеності та входять до змісту емоційної саморегуляції особистості при формуванні нових основ її життєдіяльності й нової ідентичності.

Виходячи з гуманістичних і екопсихологічних поглядів, під емоційними бар'єрами розуміються переживання напружених психічних станів перехідного періоду в житті особистості, подолання яких є неодмінною умовою її розвитку як вироблення толерантної позиції в ситуації невизначеності.

Аналіз наукових джерел свідчить про різноманіття емоційних бар'єрів підлітків, більшість із яких структурується для них у сфері спілкування з однолітками в формі емоційних переживань (А. Грецов, В. Дерючева, О. Долгінова, О. Домирєва, В. Казанська, І. Кошлань, С. Кренк, А. Ліхтарников, Л. Регуш).

До емоційних бар'єрів більшість дослідників (В. Аверін, Л. Божович, О. Єльникова, С. Кренк, М. Неймарк, Г. Прихожан, Л. Славіна, Р. Цвєткова, Н. Яковлєва) відносить цілий комплекс емоційних станів: переживання самотності, невпевненості, безпорадності, негативізму, тривожності, агресії, фрустрованості, депресивності, невизначеності, байдужості, ригідності. Виникнення та прогресування емоційних бар'єрів у підлітковому віці співвідноситься з проблемами прийняття власних негативних емоційних станів, обмеженою можливістю їх самоподолання (С. Кривцова).

Ситуація невизначеності як основна характеристика перехідного періоду через крах старих позицій і контекстів функціонування й вироблення нових, провокують переживання напружених психічних станів. Емоційні бар'єри підлітків, супроводжуючи процес трансформації, стають альтернативним способом орієнтації в оточуючій дійсності, є проявом становлення емоційного інтелекту.

В умовах перехідного періоду проблеми прояву емоційних бар'єрів у підлітковому віці не є виключно патологічними, навпаки, вони характеризуються певною конструктивністю, обумовленою характером становлення нової ідентичності, припускають не усунення цього явища, а супровід/фасилитацію розвитку емоційної сфери у процесі зародження емоційних бар'єрів та природнього їх самозживання.

У другому розділі «Емпіричне дослідження емоційних бар'єрів у спілкуванні підлітків» викладено дизайн і логіку емпіричного дослідження, обґрунтовано критерії та психодіагностичний комплекс методик вивчення емоційних бар'єрів; представлено аналіз психологічних особливостей емоційних бар'єрів та їх детермінант.

Першочерговим завданням емпіричного дослідження було визначення критеріїв діагностики емоційних бар'єрів у спілкуванні підлітків, тобто встановлення тих ознак, на основі яких можлива об'єктивна оцінка всіх проявів емоційних бар'єрів.

З урахуванням методологічних традицій психології критеріями емоційних бар'єрів підлітків вважаємо: наявність власне емоційних бар'єрів (за В. Бойко), тобто тих, які безпосередньо виявляються у спілкуванні (невміння управляти емоціями, неадекватний прояв емоцій, негнучкість, нерозвиненість, невиразність емоцій, домінування негативних емоцій, небажання зближуватися з людьми на емоційній основі); емоційних бар'єрів, що визначаються психічними станами (агресивність, тривожність, депресивність, ригідність, фрустрація); толерантності до емоційних бар'єрів (фрустраційна нетолерантність), толерантності до невизначеності як поточної ситуації розвитку (нетерпимість до невизначеності); розвиненість емоційної сфери, а саме емоційного інтелекту й емоційної зрілості