Розвиток творчості як наслідок інтелектуалізації праці

summary

Розвиток суспільства в результаті науково-технологічної революції та прогресу техніки, виявив не лише нові економічні ресурси та фактори виробництва, а й докорінну зміну самої праці, її характеру.

Праця є однією з основних економічних категорій. Праця – перша і основна умова існування та розвитку людського суспільства. Завдяки праці людина пристосовує до своїх потреб предмети природи та блага. Саме завдяки рівню розвитку та характеру праці можна судити про рівень взаємодії людини та природи, рівень технологічного та цивілізаційного розвитку суспільства. Праця не лише відображає ті корінні зміни у виробничому процесі, а й є безпосереднім джерелом їх становлення та розвитку.

Зростання ролі та значення інформації та знань, людського капіталу, інформаційних технологій вимагає вивчення “праці” як фактору з врахуванням нових підходів. Це проявляється в тому, що якщо раніше від працівника вимагалось якомога чіткішого виконання наказів керівника, то сьогодні – навпаки, здатність оригінального використання  ресурсів, що потребує особистісного, “авторського” вкладу працівника. Нестандартний, оригінальний підхід до вирішення задач є проявом якісно нового виду праці – творчої праці.

Творчість, як характеристика праці індивіда, характерна далеко не всім особам. Творчість, як показують останні дослідження, набуває людина в процесі життя. Сприяє розвитку творчості загальна, професійно-технічна, вища освіта, наявність знань, вмінь, навиків найширшого духовного, культурного характеру. Наявність у індивіда цих характеристик є передумовою для формування творчості, не тільки як виробничої діяльності але і як діяльності спрямованої на формування нових знань, нових рис особистості. Це поєднання в оригінальній комбінації раніше відомих фактів, ідей концепцій, їхнє узагальнення і вихід на нові положення і висновки, на нові дії у виробництві і суспільному житті [187, с. 181].

“Творчість – це така форма активності, коли людина, є безпосередньою часткою природи, а її діяльність – формою прояву сил природи”, стверджує академік А. Чухно [187, с. 182]. Творчість долає властиве індустріальному суспільству відчуження людини від засобів виробництва, управління і в суспільному житті, перетворюючи людину, таким чином, на дійсно рівноправного, активного громадянина і на виробництві, і у суспільному житті.