СТАН РЕГУЛЯТОРНИХ СУБСТАНЦІЙ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ В ПОЄДНАННІ З РЕВМАТИЧНИМИ ТА ПРИРОДЖЕНИМИ ВАДАМИ СЕРЦЯ

summary

             Матеріал і методи дослідження. Проведено комплексне обстеження 125 хворих віком від 19 до 65 (середній вік – 44,5±2,3) років, які лікувались на базі ревматологічного відділення Хмельницької міської лікарні з жовтня 2003 року по січень 2006 року. АГ виявлена  у 58,4% хворих на ВС (73 пацієнти). Група  контролю складала 41,6% хворих (52 пацієнти) з нормальним АТ на фоні ВС віком від 19 до 55 років (середній вік - 32,1±1,5). В зв’язку із специфічними гемодинамічними змінами до дослідження не були включені хворі з недостатністю аортального клапана та з повною атріовентрикулярною блокадою.

Діагноз та ступінь АГ встановлювався у відповідності з рекомендаціями Європейського товариства по вивченню гіпертензії (ESH) та Європейського кардіологічного товариства   (ESC) (2003, 2007). Відповідно до цього проводився

розподіл хворих з ЕГ та з вторинними, симптоматичними АГ. Згідно з  класифікацією АГ за рівнем АТ був виділений І ступінь АГ (систолічний АТ 140- 159 мм. рт. ст., діастолічний – 90-99 мм. рт. ст.) та ІІ ступеня АГ (160-179 мм. рт. ст. та 100-109 мм. рт. ст.).  В середньому тривалість АГ в більшості випадків не перевищувала 10 років (91 хворий - 73 %). З ЕГ було виявлено 30 хворих  (24 % від всіх обстежених і 41% від хворих з АГ): з ЕГ І ступеня - 6 пацієнтів (20% від всієї кількості з ЕГ), ЕГ ІІ ступеня - 24 (53,3%).  Більшість обстежених хворих з ВС мали вік більше 40 років – 101 (80,8%).