ТРАНСФОРМАЦИЯ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ОТНОШЕНИЙ В ПОСТКРИЗИСНЫЙ ПЕРИОД РАЗВИТИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У розділі 1 - «Виробничі відносини: сутність, еволюція, напрямки і принципи розвитку» -  проаналізовано сутність виробничих відносин та виявлено закономірності їх еволюції з урахуванням зміни технологічних укладів.

Система виробничих відносин, відповідно до класифікації, прийнятої в класичній економічній теорії, містить у собі соціально-економічні й організаційно-економічні відносини. Основою усіх виробничих відносин виступають відносини власності. У сукупності всі ці відносини складають систему виробничих відносин суспільства

         Базові закономірності розвитку виробничих відносин прийнято розглядати у політекономічному аспекті в рамках класичних напрямків економічної теорії, заснованих переважно на положеннях марксизму. Головним законом, що визначає еволюцію виробничих відносин в рамках марксизму, є закон відповідності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил.

         Проте, для аналізу сучасних економічних систем, які піддані процесам глобалізації та міжнародної інтеграції, доцільно застосувати положення інституціоналізму, які дозволяють дати пояснення розвитку виробничих відносин у суспільстві як складній, відкритій системі, здатній до самоорганізації. 

З огляду на це сформовано наступний теоретичний комплекс дисертаційного дослідження (рис. 1). На загальнонауковому рівні дослідження базується на положеннях діалектики і теорії систем, на конкретно-науковому – передбачає використання двох напрямків економічної теорії - марксизму, що визначає політекономічний аспект розгляду трансформації виробничих відносин; і інституціоналізму (у тому числі - еволюційної економіки), що дозволяє пояснити розвиток виробничих відносин у суспільстві як складній відкритій системі. Зазначені теоретичні підходи і концепції дозволили сформулювати напрямки трансформації виробничих відносин у посткризовий етап розвитку економіки України.