УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, задачі, предмет і об’єкт дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи дослідження економічної безпеки підприємств» розглянуто передумови формування, зміст та складові економічної безпеки підприємства, узагальнено концептуальні підходи щодо управління системою економічної безпеки туристичних підприємств, проаналізовано теоретичні підходи до оцінки рівня економічної безпеки підприємства.

З метою обґрунтування методологічної основи економічної безпеки підприємств систематизовано здобутки класичних та сучасних економічних теорій, що закладають концептуальні підходи щодо її забезпечення. Проведено порівняльну характеристику змісту категорій «економічна безпека підприємницької діяльності» і «економічна безпека підприємства» та з’ясовано, що існує ототожнення даних понять. Запропоновано їх розмежування та визначення. Основною відмінністю між поняттями автор вважає різний зміст складових, що залежать від рівня системи економічної безпеки, на якому вони знаходяться. Економічна безпека підприємницької діяльності – це система захисту консолідованої сукупності суб’єктів підприємницької діяльності від загроз, що виникають в результаті їх діяльності, а також від неефективно функціонуючої державної політики з метою підвищення ефективності підприємницького сектору, максимізації його прибутку, захисту інтересів національних, регіональних та галузевих виробників; економічна безпека підприємства визначається як система захисту суб’єкта підприємницької діяльності від ризиків шляхом управління складовими ендогенної компоненти безпеки, та нівелювання деструктивних факторів екзогенного характеру шляхом гармонізації економічних інтересів підприємства з суб’єктами зовнішнього середовища.

Розглянуто дефініції економічної безпеки підприємства і систематизовано їх за концептуальними напрямками з урахуванням основного фактору формування (ресурсно-функціональний, ендогенно-протекціоністський, екзогенно-протекціоністський, антикримінальний) та запропоновано управлінський напрямок. 

Запропоновано до складу економічної безпеки туристичних підприємств включити управлінську безпеку, за допомогою якої можливо оцінити ефективність управлінської політики на підприємстві та цілеспрямованість дій апарату управління.

Досліджено та узагальнено підходи до класифікації загроз економічної безпеки підприємства, у результаті чого запропоновано авторську класифікацію загроз економічній безпеці за рівнями впливу: держави, підприємницької діяльності, підприємства та особи, що дозволяє, на відміну від існуючих класифікацій, розглядати загрози на всіх рівнях у взаємозв’язку. 

Обґрунтовано висновок про те, що економічну безпеку підприємства слід розглядати у тісному взаємозв’язку категорій: ризик, загроза та інтерес. Від правильної інтерпретації інтересу, а також максимального наближення та узгодженості інтересів особи (споживача, постачальника, конкурента, інвестора), підприємства та держави залежить імовірність виникнення ризику чи потенційної загрози для підприємства в цілому. 

У роботі запропоновано визначення «управління трирівневою об’єктно-суб’єктною системою економічної безпеки туристичного підприємства» як взаємозв’язок господарських і фінансових процесів, принципів економічної безпеки, інструментів, функцій та методів, за допомогою яких здійснюється управлінський вплив на суб’єкт туристичної діяльності з метою забезпечення якісної реалізації захисту інтересів суб’єктів туристичної діяльності від зовнішніх і внутрішніх загроз.

Запропоновано схему управління трирівневою об’єктно-суб’єктною системою економічної безпеки туристичних підприємств, що сприятиме підвищенню рівня економічної безпеки туристичних підприємств, наповненню державного бюджету, зміцненню економіки країни, зростанню добробуту українських громадян, збереженню історико-культурної спадщини, піднесенню духовного потенціалу суспільства (рис. 1).

В результаті дослідження методичних підходів до оцінки економічної безпеки підприємств, встановлено, що всі вони мають недолік, а саме: не враховують впливу зовнішнього середовища на показник економічної безпеки підприємства.