УПРАВЛІННЯ МАЛИМ ПІДПРИЄМНИЦТВОМ У СФЕРІ СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ УКРАЇНИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання, визначено об’єкт, предмет, методи дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів та їхню апробацію.

У першому розділі дисертації «Теоретико-методичні засади управління розвитком малого підприємництва у сфері туристичного бізнесу» розглянуто погляди на сутність сільського зеленого туризму, визначено проблеми, напрями та перспективи його розвитку; окреслено розвиток сільського зеленого туризму з позицій малого підприємництва та інституційні засади управління розвитком цього виду діяльності.

Дослідження теоретичної бази сутності дефініції «сільський туризм» дали змогу виділити кілька конфігурацій зазначеного поняття: агротуризм, екотуризм, сільський зелений туризм. Визначено, що мале підприємництво у сфері сільського зеленого туризму – це вид підприємницької діяльності, зосереджений у сільській місцевості, що передбачає використання місцевого туристичного потенціалу, реалізацію продукції власного господарства, заняття різними формами активної і пасивної рекреації екологічного спрямування для отримання доходу та задоволення потреб споживачів.

Сучасні умови господарювання та специфіка цього виду діяльності зумовлює необхідність ефективного управління ним. Ґрунтовний аналіз напрацювань науковців щодо управління підприємництвом дозволив виділити кілька підходів, використання яких сприятиме отриманню оптимальних результатів суб’єктами сільського зеленого туризму: системний – реалізація принципу повноти та достовірності інформації стосовно діяльності досліджуваних суб’єктів підприємництва; функціональний – якісне виконання функцій управління; параметричний – визначення параметрів, які найвагоміше впливають на нього, що дозволить розрахувати на їхній основі інтегральний показник потенціалу розвитку малого підприємництва у цій сфері; процесний – розрахунок парних моделей регресії впливу трьох груп чинників (природно-ресурсні, соціально-економічні та демографічні) на кількість готельних закладів фізичних осіб-підприємців та розробка моделі оптимального розподілу інвестиційних коштів як чинника прискореного розвитку малого підприємництва у сфері сільського зеленого туризму; ситуаційний – проведення анкетного дослідження для визначення обставин, які спонукали власників сільських садиб займатися цим видом діяльності та причин, які гальмують їхній розвиток; цільовий – узгодження економічних інтересів на різних рівнях управління суб’єктами малого підприємництва у сфері сільського зеленого туризму.