ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ЕКСПЕРТИЗА ЯЛОВИЧИНИ, ВИРОБЛЕНОЇ В УМОВАХ ДЕФІЦИТУ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ (Fe, Cu, Mn, Co, Zn) ЗОНИ ЛІСОСТЕПУ ВІННИЧЧИНИ

summary

Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи, стандартизації та сертифікації Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького протягом 2006-2008 років.

Відповідно до мети, визначено мінеральний склад раціону тварин досліджуваного СФГ "Дружба" с. Гопчиця Погребищенського району Вінницької області: коренебульбоплодів, соковитих, зернових, концентрованих, грубих кормів, крові та води.

Мінеральний склад рослинних кормів та води досліджували за методикою Прайса (1976) на атомно-абсорбційному спектрофотометрі AAS-30.

У зв’язку із встановленими попередніми дослідженнями у кормах нестачі заліза, міді, марганцю, кобальту і цинку та пониженим вмістом їх у крові відгодівельного молодняку в СФГ "Дружба" с. Гопчиця Погребищенського району Вінницької області розроблено суміш, складовими якої були мікроелементи у формі солей та хелатних сполук з амінокислотою метіоніном.

З метою дослідження розробленої суміші та її впливу на фізіологічний стан тварин, якість яловичини, виробленої в умовах нестачі мікроелементів, а саме заліза, міді, марганцю, кобальту і цинку у кормах і з’ясування ефективності застосування розробленої суміші проведено дослідження у СФГ "Дружба" с. Гопчиця Погребищенського району Вінницької області. У господарстві підібрано 40 голів бугайців-аналогів за живою масою та віком, чорно-рябої породи, заключного періоду відгодівлі. Перед проведенням досліджень тваринам забезпечили за складом кормів ідентичний раціон. Після підготовчого періоду проведено клінічний огляд тварин, зважування та досліджено фізіологічні і біохімічні показники крові.

Сформовано чотири дослідні групи, одна з яких контрольна (по 10 голів у кожній), схема проведеного досліду представлена у таблиці 1.

Під час проведення експерименту досліджували морфологічні та біохімічні показники крові бугайців (кров відбирали з яремної і підхвостової вен після ранкової годівлі через дві години). Інтервал досліджень – кожні три місяці протягом експерименту.