Кошарна Софія Костянтинівна Геолого-економічна оцінка залізорудних родовищ Криво­різького басейну на етапі інтенсивного використання і ви­снаження запасів

brief description

Кошарна Софія Костянтинівна, тимчасово не працює: «Геолого-економічна оцінка залізорудних родовищ Криво­різького басейну на етапі інтенсивного використання і ви­снаження запасів» (04.00.19 - економічна геологія). Спец­рада Д 26.001.32 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка МОН України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
КОШАРНА СОФІЯ КОСТЯНТИНІВНА
УДК 553.04:552.574
ДИСЕРТАЦІЯ
ГЕОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЗАЛІЗОРУДНИХ РОДОВИЩ
КРИВОРІЗЬКОГО БАСЕЙНУ НА ЕТАПІ ІНТЕНСИВНОГО
ВИКОРИСТАННЯ І ВИСНАЖЕННЯ ЗАПАСІВ
04.00.19 – Економічна геологія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
_______________ С.К. Кошарна
Науковий керівник – Коржнев М.М., доктор геол.-мін. наук., професор
Київ – 2019

Зміст
Стор.
ВСТУП …………………………………………………………………… 18
Розділ 1. ЕТАПНІСТЬ ВИВЧЕННЯ І ОСВОЄННЯ НАДР ТА ЇХ
ГЕОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ …………………………… 23
1.1. Стадійність вивчення надр та промислового освоєння
родовищ ……………………………………………………… 24
1.2. Особливості геолого-економічної оцінки родовищ на етапі
інтенсивного використання і виснаження надр ………………….. 30
Розділ 2. ЗАЛІЗОРУДНІ РОДОВИЩА КРИВБАСУ ТА ОЦІНКА
СТУПЕНЮ ОСВОЕННЯ ОКРЕМИХ РОДОВИЩ ……………… 35
2.1. Загальні відомості з геології Криворізького залізорудного
басейну ……………………………………………………………… 36
2.2. Геолого-промислова характеристика окремих родовищ та
оцінка ступеню їх виснаження ………………………………….. 40
2.2.1. Валявкинське родовище залізистих кварцитів ………. 40
2.2.2. Кар’єр «Південний» багатих залізних руд ………….. 55
2.2.3. Ступень інтенсивності використання та виснаження
Валявкинського родовища та кар’єру «Південний» ……….. 60
Розділ 3. ВПЛИВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ РОДОВИЩ І ПЕРЕРОБКИ
ЗАЛІЗНИХ РУД КРИВБАСУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ
СЕРЕДОВИЩЕ …………………………………………………… 71
3.1. Порушення породного масиву ……………………………….. 71
3.2. Порушення режиму та забруднення поверхневих і підземних
вод …………………………………………………………………… 76
3.3. Забруднення ґрунтів важкими металами……………...………. 82
3.4. Екологічні витрати при освоєнні залізорудних родовищ …… 97
3.5. Можливості оцінки екологічних ризиків Кривбасу з
врахуванням асиміляційного потенціалу його території ………..…. 109
3.6. Шляхи нівелювання впливу видобутку та переробки залізних
16
руд Кривбасу та покращення екологічної ситуації регіону………. 116
Розділ 4. ЗАЛІЗОРУДНІ РОДОВИЩА НИЖНЬОЇ СЛАНИ ТА
РУДНЯН (СЛОВАЧЧИНА) …………………………………..…… 118
4.1. Оцінка ступеню виснаження родовищ ………………...……… 122
4.2. Вплив експлуатації родовищ і переробки руд на оточуюче
середовище …………………………………………………………... 134
Розділ 5. ПРОГНОЗ ЗАХОДІВ І ВИТРАТ НА ПОДАЛЬШЕ
ОСВОЄННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЮ РОДОВИЩ …………………….. 159
5.1 Прогноз витрат на проведення постліквідаційних робіт та
досліджень …………………………………………………………… 159
5.2 Визначення залежності кількості та якості запасів від
включення постліквідаційних витрат до техніко-економічних
розрахунків у рамках вдосконалення нормативно-правової бази
гірничих підприємств Криворіжжя………………………………… 169
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………… 176
Література ……………………………………………………………….. 179
Додатки……………………………………………………………………. 198

bibliography

ВИСНОВКИ
Загальна оцінка ситуації у Кривбасі і проведені у дисертаційній роботі
дослідження дозволяють прийти до висновків, які зводяться до наступного:
1. Залізорудні родовища Криворізького басейну находяться на кінцевому
відрізку етапу інтенсивного використання надр, деякі з них вже ввійшли до
етапу виснаження надр. Це підтверджується аналізом показників розробки
Валявкинського родовища залізистих кварцитів і кар’єру «Південний» багатих
залізних руд. Важливими є зміни у нормативно-правовій базі діяльності
підприємств, які мають забезпечувати вірну геолого-економічну оцінку
родовищ з максимальним врахуванням технічних і технологічних факторів їх
експлуатації і плануванням поточних екологічних витрат та передбаченням
накопичення фінансових ресурсів на ліквідацію родовищ і екологічну
реабілітацію територій. На базі існуючих класифікацій екологічних витрат
автором запропонована спрощена методика їх угрупування, що має дещо
спростити планування та облік таких витрат для підприємств.
2. Довготривала експлуатація родовищ і переробки залізних руд басейну
мають катастрофічний вплив на навколишнє природне середовище і викликає
критичні порушення породного масиву, порушення режиму та забруднення
поверхневих і підземних вод, забруднення повітряного басейну і ґрунтів.
Проведене автором вивчення розподілу важких металів на техногенних
об’єктах гірничозбагачувальних комбінатів Кривого Рогу підтвердило висновок
інших дослідників про те, що основним джерелом надходження ВМ у ґрунти у
Кривому Розі є шлаки і дими металургійних підприємств. Таким джерелом не
можуть бути шлами переробних підприємств внаслідок низького вмісту
елементів-домішок в породах залізисто-кременевих формацій. При потраплянні
ВМ у ґрунти йде їх перерозподіл під дією вітру і атмосферних опадів з
перенесенням і накопиченням пилуватих часток – основних концентраторів
ВМ у понижених частинах рельєфу.
Програми екологічної реабілітації Кривбасу повинні спиратися на постійно
діючу прогнозну модель геологічного середовища, в основу якої мають бути
177
покладені налагоджені системи моніторингу різних його складових. При
створенні й функціонуванні такої моделі фінансові ресурси будуть
розподілятися більш раціонально на попередження і вирішення конкретних
екологічних проблем, які можуть виникати у випадку реалізації розрахованих у
такій моделі найбільших екологічних ризиків.
3. Вибрані для порівняння з криворізькими словацькі об’єкти – залізорудну
площу Нижньої Слани та Руднянське рудне поле за параметрами
відпрацювання родовищ слід віднести до різних етапів освоєння надр. Перший
знаходиться на етапі інтенсивного використання, а другий – на етапі
виснаження надр. Аналізуючи розподіл важких металів на частині
досліджуваних об’єктів Кривого Рогу та Словаччини, можна стверджувати про
загальну тотожність умов та наслідків впливу гірничодобувної та переробної
діяльності на стан ґрунтового покриву.
4. За результатами статистичного аналізу даних досліджуваних
криворізьких родовищ та проведених автором розрахунків з прогнозування
екологічних витрат, що матимуть місце по завершенню їх видобувної
активності можливо зробити висновок щодо доцільності проведення на
гірничодобувних об’єктах активних робіт паралельної спрямованості відносно
видобутку корисної копалини та рекультиваційної діяльності. Такий підхід дає
можливість суттєво зменшувати об’єми капіталовкладень у пост ліквідаційний
період родовищ, коли видобуток уже припинено, але є необхідність
нівелювання усіх завданих навколишньому середовищу збитків. За умови
реалізації хоча б 65-70 % робіт, вартість яких фіксується у кошторисі
екологічних витрат на родовищі, по завершенню гірничодобувної активності,
необхідні об’єми капіталовкладень будуть суттєво нижчі тих, що матимуть
місце на родовищах, де активне інвестування в екологічну складову мало місце
в основному на етапі виснаження надр.
5. В рамках пошуку шляхів забезпечення надрокористувачів найбільш
якісною сировиною, а навколишнє середовище якомога меншими впливами від
гірничодобувної діяльності, запропоноване врахування залежності кількості та
178
якості запасів від включення постліквідаційних витрат до техніко-економічних
розрахунків. Емпірично доведено, що нарощування витрат на постліквідаційні
роботи та дослідження сприяє зростанню собівартості і, відповідно
мінімального промислового вмісту корисного компоненту, призводячи до
зменшення запасів та можливості концентрування на дійсно цінних рудах, що
по факту, для окремих родовищ може бути більш оптимальним варіантом
розробки
В перспективі, даний підхід може сприяти зменшенню площі ураження від
гірничодобувних робіт та концентрації постліквідаційних капіталовкладень
підприємств на територіях, які принесли дійсний прибуток.