ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ У СВІТОВИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР : ИНТЕГРАЦИЯ УКРАИНЫ В МИРОВОЙ ИНФОРМАЦИОННОЕ ПРОСТРАНСТВО

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ФЛЮР Оксана Миколаївна

УДК 327.39 (477)

ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ У СВІТОВИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР

23.00.04. - політичні проблеми
міжнародних систем та глобального розвитку

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник
Крижанівський Володимир Прокопович
доктор історичних наук, професор

Київ – 2004

ЗМІСТ

Вступ.................................................................................................................................................................... 3
Розділ 1 Концептуально-теоретичні засади та джерельно-документальна база дослідження.. 9
Висновки до Розділу 1....................................................................................................................................... 43
Розділ 2 Формування та розвиток національного інформаційного простору........................... 46
Висновки до Розділу 2...................................................................................................................................... 82
Розділ 3 Політичні аспекти інтеграції України у світовий інформаційний простір.............. 86
Висновки до Розділу 3........................................................................................................................................ 129
Розділ 4 Економічні аспекти інтеграції України у світовий інформаційний простір............ 134
Висновки до Розділу 4...................................................................................................................................... 172
Висновки та рекомендації................................................................................................................................ 174
Список використаних джерел......................................................................................................................... 179

ВСТУП

У сучасному світі триває процес ідеологічного, інформаційного та технологічного оформлення глобального інформаційного суспільства. Усі провідні країни прагнуть забезпечити для себе лідируючі позиції у світовому інформаційному суспільстві, тому усе зрозумілішою стає зростаюча залежність національного розвитку та місця держави на світовій арені від стану розвитку національного інформаційного простору. Країни, неспроможні забезпечити швидкі темпи оновлення інформаційних технологій, втратять можливість бути повноправними учасниками інформаційного суспільства та світових економічних процесів. Міжнародна інформаційна політика, спрямована на політичну, економічну і культурну інтеграцію світових спільнот на основі використання нових перспективних технологій виступає характерною ознакою інформаційного суспільства.
Ефективність зовнішньої політики та позиція країни на міжнародній арені визначається великою кількістю різноманітних внутрішніх чинників: досконалістю політичної бази, професійністю політичних діячів, економічною стабільністю, забезпеченням національної безпеки, багатою культурною спадщиною... та ступенем розвитку національного інформаційного простору. Саме фактор розвитку інформаційного простору є одним з найновіших та найвпливовіших протягом останнього етапу суспільного розвитку. Досягнення України у розбудові національного інформаційного простору відіграють функцію каталізатора під час проведення зовнішньої політики. Україна стає важливою для багатьох країн світу; істотно підвищується зацікавленість інших країн у співробітництві з Україною, у розвитку двосторонніх відносин. Повноцінна активна участь України у міжнародних процесах, у вирішенні глобальних політичних проблем прямо пропорційно залежить від розвитку національного інформаційного простору від досягнень у галузі нових інформаційних технологій, від прогресивної інформатизації суспільства. Отже, успіх України на міжнародній арені визначається, окрім багатьох політичних, економічних та соціокультурних чинників, ще й ступенем розвитку національного інформаційного простору та інформаційної інфраструктури України.
Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена активною трансформацією світового співтовариства у нову інформаційну формацію, прагненням України забезпечити собі гідне місце на міжнародній арені завдяки розбудові національного інформаційного простору, реалізації концепції національної інформаційної політики, створенню правового забезпечення інформаційної діяльності, розвитку інфоінфраструктури, а також зваженим та професійним рішенням у галузі ведення зовнішньої політики, міжнародному співробітництву в галузі обміну інформацією. Політичний розвиток світу завжди так чи інакше був пов’язаний з науково-технологічним прогресом, який протягом історії не тільки забезпечував економічне і соціальне зростання, але і фактично формував політичну систему світу. Саме тому науково-технологічний прогрес України є важливою і необхідною умовою для міжнародної інтеграції держави.
Зазначені вище обставини стали визначальними при написанні дисертаційного дослідження, присвяченого аналізу формування інформаційного простору України та його впливу на розвиток міжнародних відносин. Враховуючи історичну та політологічну новизну проблем, що висвітлюються, дисертаційна робота “Інтеграція України в світовий інформаційний простір” є одним з перших системних досліджень феномену українського інформаційного простору в системі міжнародних відносин. Беручи до уваги актуальність теми глобальної трансформації світу до нового інформаційного порядку, багатоманітний спектр поглядів і підходів, зацікавленість фахівців та науковців у процесах, що відбуваються в Україні, в їх наслідках для подальшого політичного, економічного, соціального, науково-технологічного розвитку держави, слід відзначити наявність досить широкого кола наукових праць, у яких розглядаються різні аспекти проблематики міжнародних відносин у галузі обміну інформацією, становлення інформаційного суспільства, диспропорцій та взаємозалежності між державами, здійснення міжнародної інформаційної політики. Однак проблему в цілому не можна вважати дослідженою, чітко окресленою, систематизованою у науковому відношенні перш за все тому, що процес розвитку та формування національного інформаційного простору триває і знаходиться на етапі становлення. Крім того, цей процес відноситься до динамічної системи, яка характеризується постійною зміною стану, що свідчить про невичерпність дослідження проблеми.
Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Наукові проблеми державотворення України", наукової теми Інституту міжнародних відносин “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України”, № 01БФ048-01 державної реєстрації. У рамках означеної програми дисертаційна робота відображає один з напрямків діяльності кафедри країнознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Моделювання місця і ролі України в процесі глобальної трансформації сучасної системи міжнародних відносин”.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в дослідженні впливу інформаційного простору України на політичні та економічні аспекти інтеграції країни в світовий інформаційний простір, в політолого-правовому аналізі інформаційної політики України та практичних її результатів у співробітництві з різноманітними міжнародними організаціями та іншими акторами міжнародних відносин.
Досягнення поставленої мети передбачало такі наукові завдання дослідження:
- Проаналізувати сучасний феномен переходу світової спільноти до глобального інформаційного суспільства.
- Дослідити ступінь розвитку національних інформаційних ресурсів, інформаційної інфраструктури, інформаційних потоків, нормативно-законодавчої бази як складових інформаційного простору України.
- З’ясувати основні причини нерівномірного розвитку національного інформаційного простору у міжнародному контексті.
- Визначити напрямки та переваги міжнародного співробітництва України в галузі інформації і комунікації з міжнародними організаціями, інститутами, фондами, участі у міжнародних проектах та програмах задля національного та світового інформаційного прогресу.
- Проаналізувати роль національного інформаційного простору як одного з важливих елементів сучасної системи міжнародних відносин.
Об’єктом дослідження є процеси міжнародної інтеграції України у світовий інформаційний простір в умовах глобалізації комунікації.
Предметом дослідження є вплив чинника національного інформаційного простору на зовнішню політику України.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації є загальні принципи об’єктивності, практичної доцільності та прогностики, які передбачають об’єктивне висвітлення і комплексний аналіз політичних та суспільних процесів на основі науково-критичного використання різноманітних джерел. Зокрема, в дисертаційній роботі використані загальні методи наукових досліджень: системний, структурно-функціональний, компаративний, статистично-аналітичний, когнітивний, критичного реалізму, історичний; загальнологічні: метод прийняття рішень, прогностичного моделювання. В аналізі використовувались загальнонаукові методи та спеціальні методи політології, теорії міжнародних відносин, теорії комунікації, глобалістики, соціології. Перевага віддавалася системному методові, що уможливив комплексний підхід до питання глобалізації комунікації та аналізу впливу інформаційного простору на міжнародні відносини в контексті загального процесу глобалізації. Політологічний нормативно-ціннісний метод використовувався з метою оцінки значення для суспільства тих чи інших політичних процесів, їхньої ролі в розвитку соціуму.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження зумовлена сукупністю поставлених задач і полягає в тому, що в дисертаційній роботі:
1. З’ясовано роль національного інформаційного простору як каталізатора зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних процесів в умовах розвитку інформаційного суспільства.
2. Встановлено важливість активного державного втручання при переході до інформаційного суспільства; визначено здобутки та першочергові завдання, необхідні для успішного розвитку інформаційного простору в Україні.
3. На основі аналізу політичних та економічних аспектів проблеми інтеграції України до світового інформаційного простору обгрунтовано необхідність міжнародного співробітництва, що має на меті вирішення глобальних проблем сучасності, розбудову єдиного світового інформаційного суспільства, покращення політичного та економічного становища України, задоволення інформаційних потреб державних структур, установ, організацій та пересічних громадян.
4. Доведено, що міжнародна інформаційна політика, спрямована на політичну та економічну інтеграцію світових спільнот на основі використання нових перспективних технологій, виступає характерною ознакою та визначальним чинником інформаційного суспільства. Розвиток національного інформаційного простору сприяє формуванню і становленню інформаційного суспільства України, інтеграції у глобальне інформаційне суспільство, вдосконалення на цій основі економічного та інтелектуального потенціалу України.
5. З’ясовано вектори інформаційної політики України у міжнародних відносинах, зроблено принциповий висновок про те, що Україна стала впливовим актором міжнародних відносин, зважаючи на інтелектуальний, кадровий та науково-технічний потенціал, на стрімкий розвиток інформаційних ресурсів та інформаційної інфраструктури.
6. Запропоновано рекомендації щодо ефективності розвитку національного інформаційного простору та оптимізації міжнародної інтеграції України в рамках трансформації світового порядку.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у можливості використання його матеріалів, висновків і рекомендацій у практичній діяльності владних та державних структур для вироблення концепції співробітництва у сфері міжнародного обміну інформацією, для аналізу впливу національного інформаційного простору на міжнародні відносини України, задля підвищення авторитету держави, покращення економічного та соціального становища, вдосконалення національного інформаційного законодавства. Теоретичні висновки можуть бути використані для подальших фахових досліджень і розвитку нового наукового напрямку, фактичні дані можуть доповнити зміст навчальних курсів з проблем країнознавства, порівняльної політології, конфліктології, міжнародної інформації, інформаційної культури, інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах для студентів освітнього напряму „міжнародні відносини” вищих навчальних закладів України.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження було апробовано на міжнародних науково-практичних конференціях: Міжнародна конференція “Міжнародний бізнес: адаптація до зовнішнього середовища” (Київ, Україна 11-12 жовтня 2002); Міжнародна конференція “Шляхи диверсифікації експорту України на світовий ринок послуг” ( Київ, Україна 21 листопада 2002); Міжнародна конференція “Міжнародний бізнес: розвиток ринку інформаційно-комунікаційних технологій” (Київ, Україна 9-10 жовтня 2003); Міжнародна конференція “Моделювання міжнародних відносин” (Київ, Україна 29-30 квітня 2004) та на щорічних наукових конференціях студентів та аспірантів Інституту міжнародних відносин у 2000 -2004 рр.
Публікації. Основні наукові положення дисертації викладені в 7 наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

bibliography

ВИСНОВКИ

У Висновках зафіксовані основні підсумки дослідження. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми впливу інформаційного простору України на політичні та економічні аспекти інтеграції країни в світовий інформаційний простір, здійснено аналіз інформаційної політики України та практичних її результатів у співробітництві з іншими країнами та міжнародними організаціями для досягнення спільних взаємовигідних цілей та завдань. Застосування політологічних методів аналізу дало можливість з’ясувати тенденції розвитку міжнародної інформаційної політики та визначити основні вектори зовнішньої політики України в контексті світової інтеграції.
Здійснивши аналіз інформаційної політики України, дослідивши стан національного інформаційного простору можна зробити такі висновки:
1. Головними напрямами сучасної міжнародної інформаційної політики є сприяння міжнародному співробітництву в комунікаційній сфері, заохочення до міжнародного обміну інформацією незалежно від кордонів і рівноправна участь у міжнародних інформаційних потоках, використання глобальної економічної інтеграції на основі міжнародної інфоінфраструктури в національних інтересах, об’єднання інтелектуальних ресурсів різних країн для прогресивного розвитку цивілізації. Вищезазначене вказує на універсальні підходи до розуміння глобальних процесів та змін у міжнародній системі взаємовідносин.
2. Ступінь інтеграції будь-якої держави в інформаційне суспільство визначається наявністю концепції державної інформаційної політики, правовим забезпеченням інформаційного суспільства, розвитком інформаційної та комунікаційної інфраструктури, багатством інформаційних ресурсів, динамікою інформаційного ринку, міжнародним співробітництвом в галузі інформації. Сьогодні розвиток інформаційних процесів носить глобальний характер, а в міжнародних програмах декларуються приблизно однакові положення, проте кожна країна світу визначає власний шлях переходу до інформаційного суспільства. Хоча в Україні триває процес лише формування та становлення інформаційного суспільства, але Україна демонструє послідовне і стійке просування до поставленої мети. Поступово формується інформаційно-аналітичне середовище України, створюється відповідна законодавча база, впроваджуються новітні технології, створюються і використовуються унікальні інформаційні ресурси, природнім чином формується культура, яка породжується епохою інформації.
3. Перехід до інформаційного суспільства потребує активного державного втручання. Основними напрямками інформаційної державної політики є: формування та захист державних інформаційних ресурсів; забезпечення умов для розвитку і захисту всіх форм власності на інформаційні ресурси; забезпечення трансформації у національний інформаційний ресурс результатів ініціативної творчої діяльності громадян України; створення та розвиток державних, галузевих і регіональних систем та мереж, що експлуатують інформаційні ресурси, забезпечення їх сумісності та взаємодії в єдиному інформаційному просторі України; створення умов для оперативного ефективного інформаційного забезпечення громадян, органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, організацій, підприємств, громадських об'єднань на основі державних інформаційних ресурсів; сприяння формуванню ринку інформаційних ресурсів, послуг, інформаційних систем, технологій, засобів їх забезпечення; формування та здійснення єдиної науково-технологічної та промислової політики у сфері національних інформаційних ресурсів з урахуванням сучасного світового рівня розвитку інформаційних технологій; підтримка проектів та програм формування інформаційних ресурсів, міжнародного обміну інформацією.
4. Міжнародна інформаційна політика реалізується через стратегії, програми і проекти міжурядових регіональних організацій таких, як Рада Європи (РЄ), Європейський Союз (ЄС), Організація з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ), Центральноєвропейська ініціатива (ЦЕІ), Організація Північно-Атлантичного Співробітництва (НАТО), Співдружність незалежних держав (СНД) в рамках яких розглядаються і вирішуються проблеми становлення інформаційного суспільства. Міжнародне співробітництво в рамках європейських міжурядових організацій надає можливість використати потенціал регіональних інститутів, які задекларували у своїх політичних документах важливу роль проблем, що постали перед людством у процесі переходу до нової ери. Європейські організації, міжнародні спеціалізовані інституції та неурядові організації реалізують стратегії інформаційного суспільства, впровадження моделі e-Europe, підкреслюють необхідність національних підходів як складового компонента реалізації регіональної і глобальної інформаційної політики. Україна бере активну участь у співробітництві з зазначеними організаціями з метою інтеграції до економічного, політичного, правового та інформаційного простору, гармонійного входження до політичних та економічних структур Європи та світу.
5. Активна участь України в процесах міжнародної та європейської інтеграції формує стратегію політичного та економічного розвитку держави. Взаємодія держав в інформаційній сфері впливає на концепції інформаційної політики держав, розвиток інфраструктури, інформаційний потенціал та виробництво національних інформаційних продуктів. Використання досвіду розвинутих країн у запровадженні інформаційних і комунікаційних технологій в суспільно-політичній, соціально-економічній сферах і в приватному секторі становлять сутність політики інформаційної інтеграції України в умовах становлення інформаційного суспільства. Міжнародна інформаційна політика, спрямована на політичну, економічну і культурну інтеграцію світових спільнот на основі використання нових перспективних технологій виступає характерною ознакою інформаційного суспільства. Міжнародне співробітництво, прагнення інтегруватися у світовий інформаційний простір, дбаючи про збереження власного національного інформаційного суспільства, міжнародний обмін досвідом, метою якого є подолання існуючих диспропорцій та розбудова глобального інформаційного суспільства можуть служити визначальними чинниками розвитку могутності держави, її становлення та міжнародного визнання.
Рекомендації
Аналіз закордонної практики регулювання інформаційної сфери суспільства дозволяє виділити ряд заходів рекомендаційного характеру, які б, на думку автора даного дисертаційного дослідження, покращили стан справ в інформаційній сфері України. Проект Закону України “Про Концепцію національної інформаційної політики” (№ 2526 від 13.12.2002), запропонований Кабінетом Міністрів, було відхилено рішенням Верховної Ради України (від 18.05.2004) як такий, що потребує доопрацювання та приведення у відповідність до вимог міжнародних правових актів, Конституції України та національних інтересів держави. Розробка даного дисертаційного дослідження та надані рекомендації можуть бути використані, на думку автора, у практичній діяльності владних та державних структур для вдосконалення національного законодавства та підвищення ефективності інформаційної політики України.
1. формування національної стратегії, міжнародної та внутрішньої політики, сприятливої законодавчої, суспільної, економічної атмосфери в галузі інформатизації, у сфері використання інформаційних комп’ютерних технологій;
2. державно-правове сприяння формуванню ринку інформаційних ресурсів, послуг, інформаційних систем, технологій, з пріоритетами для вітчизняних виробників інформаційної продукції, засобів, технологій;
3. забезпечення правового режиму формування і використання національних інформаційних ресурсів, збору, обробки, накопичення, зберігання, пошуку, поширення та надання споживачам інформації;
4. створення цілісної системи інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів державної влади;
5. встановлення податкових пільг для діяльності у сфері виробництва і розповсюдження новітніх інформаційних технологій, програмного забезпечення, виробництва комп’ютерів, Інтернет-ринку;
6. створення національної системи інформаційних ресурсів, електронних каталогів центральних і регіональних бібліотек, архівів (переведення їх основних фондів в електронний вигляд) та забезпечення доступу до них через Інтернет; збільшення кількості інформаційно-пошукових систем, які б могли здійснювати повноцінний пошук українською мовою;
7. організація та управління створенням і розвитком державних регіональних інформаційних систем і мереж, забезпечення їх сумісності та взаємодії в єдиному інформаційному просторі України;
8. забезпечення можливості набуття знань, умінь і навичок у використанні інформаційних комп’ютерних технологій при одержанні базової, спеціальної та вищої освіти, а також створення умов для одержання початкових знань і навичок у цій галузі для всіх верств населення;
9. державне стимулювання вдосконалення механізму залучення інвестицій, розробки і реалізації проектів національної програми інформатизації та локальних програм інформатизації (установ, підприємств, організацій, всіх форм власності, міністерств та відомств, регіонів тощо);
10. заохочення конкуренції, боротьба з монополізмом;
11. забезпечення права і технічних можливостей на доступ до інформації й інформаційних ресурсів для всього населення;
12. захист інтересів національних меншин, підростаючого покоління в інформаційній сфері;
13. захист національної культурної спадщини, мови, протистояння культурної експансії інших країн;
14. забезпечення інформаційної безпеки, боротьба з піратством, боротьба з комп'ютерними і високотехнологічними злочинами;
15. охорона інтелектуальної власності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. World Report Information 1997-98. – UNESCO, Paris, 1997. – 390 p.
2. World Report Communication 1997-98. – UNESCO, Paris, 1997. – 298 p.
3. World Information and Communication Report 1999-2000. – UNESCO, Paris, 1999. – 172 p.
4. Resolution adopted by the General Assembly UN [on the report of the First Committee (A/53/576)] "Development in the field of information abd telecommunication in the context of information security". – Distr. General A/RES/53/70, 4 January, 1999, N.Y. http://www.un.int/
5. Резолюції/Рішення ЮНЕСКО: 1946-1989 рр.
http://www.unesco.org/publishing/index.html.
6. Резолюції, директиви, регламенти і рішення ЄС. http://www.eu.int/
7. Конвенції, рекомендації, резолюції Ради Європи. http://www.europare.eu.int/
8. Okinawa Charter on the Global Information Society.
http://www.g8Kyuschu-okinawa.go.jple/documents/it1.html.
9. The Declaration of Future Civilisation. Document First World Conference of Global Civilisation, 20th to 30th June, 2001, Australia. – 24 p.http://www.one.net.au/
10. Basic Documents UNESCO 1989-1995. News Communication Strategy. Document C II-96/WS/2. – Paris, UNESCO, 1995. – 109 р.
11. ЮНЕСКО и информационное общество для всех. Концептуальный документ. С-ІІ-96/WS/4. – Париж, 1996. – 16 c.
12. ITU. Trade in Telecommunications. World Telecommunication Development Report 1996-97. – Geneva. International Telecommunication Union, 1997. – 296 р.
13. ITU. Universal Access. World Telecommunication Development Report 1997-98. – Geneva. International Telecommunication Union, 1998. – 310 р.
14. Баранов А. Информационный суверенитет или информационная безопасность? // Національна безпека і оборона. – К.:2001. –С.70-76
15. Актуальні проблеми інформаційної безпеки України. Аналітична доповідь УЦЕПД // Національна безпека і оборона. –К.: 2001
16. Жданов І., Снігуровський М. Простір свободи? //Дзеркало тижня.- №3 (327),- 26 січня 2001
17. Mahersi L. Networks: The Foundation for the Information Society //World Report Communication 1997-98. – UNESCO, Paris, 1997. – P. 39-58 p.
18. Wallerstein I. The End of the World as We Know It: Social Science for the Twenty-First Century. – Minneapolis Publ. by Univ. of Minnesota, 2000. – 277 p.
19. МакБрайд Ш. Заключна доповідь "Багато голосів – один світ" Міжнародної комісії з дослідження проблем комунікації. – Париж, ЮНЕСКО, 1980. – 250 с.
20. Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture. – Vol. I-III. – The Power of Identity. – Blackwell, 1996-97. – 352 р.
21. Bell D. The Coming Post-Industrial Society. A Venture in Social Forecasting. – N.Y.: Basic Books, Inc., 1973. – 544 р.
22. Huntington S. The Clash of Civilizations and the Remaking of the World Order. – N.Y. Simon & Schuster, 1996. – 368 p.
23. Naisbitt J. Megatrends. The New Directions Transforming Our Lives. – N.Y.: Pub. Warner Books, 1982. – P. 15-64.
24. Masuda Y. The Information Society As Post-Industrial Society. – Wash.: Pub. World Future Society, 1982. – 178 p.
25. www.stc.gov.ua/ukrainian/international/samit
26. Keohane R., Nue J.S. Power and Interdependence in the Information Age. – Cambridge Pub., 2001. – 530 p.
27. Мосдорф З. Глобальне село: прозорість і відповідальність в інформаційну добу //Internationale Politik. – 2000. – № 10. http://www.germany.org.ru/
28. Skleair L. Global Sociology and Global Environmental Change //Social Theory and Global Environmental. Eas. M. Redcliff, T. Benton. – London, 1999. – Pp. 16-121.
29. Thomas J. State soverignty in international relation: Bridging the gap between, theory and empirical research. International Studies Quartely. – N.J., 1995. – P. 39.
30. Kissinger H. Diplomacy. – N.Y.: Pub. by DIANE Pub. Company, 1994. – 909 p.
31. Goodby J. Europe Undivided. The News Logic of US – Russia relations. – Pub. by US Inst. of Peace, 1998. – 1260 p.
32. Rosenau J. Turbulence in World Politic. Pub. of Princeton Univ. Press, 1990. – 459 p.
33. Barton R.P. World Society. – L.: Cambridge University Press, 1973. – Pp. 30-45.
34. Пал Л.А. Аналіз державної політики. – К.: Основи, 1999. – 422 с.
35. FergusonY.H., Mansbach R.W. The Past as Prelude to the Future: Identities and Logasties in Global Politics //The Return of Culture and Identity to International Relations Theory. – Boulder, 1996.
36. Gore A. Earth in the Balance. Forging a New Common Purpose. – L.: Earthscan Publications Ltd., 1992. – P. 23-45.
37. Touraine A. Critique de la moderuite. – Paris, 1992. – Pp. 312-415.
38. Meadows D., Meadows D., Randers J. Beyond the Limits: Global Collapse or Sustainable Future? – L.: Earthscan Publications Ltd., 1992. – 320 p.
39. Bell D. The World and the United States in 2013. – N.Y.: Harper Business Pub., 1987. – 330 p.
40. Drucker P. Post-Capitalist Society. – N.Y.: Harper-Coollins Publishers, 1995. – P.85.
41. Fukuyama F. Trust. The Social Virtues and the Creation of Prosperity N.Y.: Free Press, 1996. – 26 p.
42. Thurow L. The Future of Capitalism. How Today’s Economic Forces Shape Tomorrow’s World. – L.: Hicolas Brealey Publishing, 1996. – 126 p.
43. Inglehart R. Modernization and Postmodernization. Cultural, Economic, and Political Change in Information Societies. – Princeton, Princeton Univ. Press, 1997. – 464 p.
44. Bell D. The Third Technological Revolution And Its Possible Socio-Economic Concequences. – Tokyo, 1990. – 650 p.
45. Drucker P. The New Realities. – Oxford, Harper Collins Pub., 1996. – P. 24-28.
46. Galbraith J. The Good Soceity. The Human Agenda. – N.Y.: Pub. HMC, 1996.-152 p.
47. Thurow L. Creating Wealth. The New Roles for Individuals, Companies and Countries in a Knowledge-Based Economic Battle Among Japan, Europe and America. – N.Y., 1993. – 126 p.
48. Huntington S. The Clash of Civilizations and the Remaking of the World Order. – N.Y.: Simon & Schuster, 1996. – 368 p.
49. Fukuyama F. Trust. The Social Virtues and the Creation of Prosperity. – N.Y. Free Press, 1996. – P. 135.
50. Fukuyama F. The End of the History and the Last Man. – L.-N.Y., 1992. – P. 10.
51. Sakaya T. The Knowladge – Value Revolution or A History of the Future. – N.Y.: Kodansha America Ltd., 1991. – Pp. 21-35.
52. Edvinsson L., Malone M Intellectual Capital. Realizing Your Company’s True Value by Finding Its Hidden Roots. – N.Y.: Harper Business, a Division of Harper Collins Publishers, 1997. – P. 54.
53. Inglehart R. Culture Shift in Advanced Industrial Society. – Princeton (N.J.), Princeton University Press, 1990. – 464 p.
54. Pilzer P. Unlimited Wealt. The Theory and Practice Economic Alchemy. – N.Y.: Crown Publishers Ltd., 1990. – 210 p.
55. Weizsaecker E., von Lovins A., Lovins L. Factor Four. Doubling Wealth – Halving Resource Use. – L.: Earthsean Publications Ltd., 1997. – P. 34.
56. Castells V. The Rise of the Network Society. – Malden (Ma), Oxford, Blackwell Publishers, 1996. – 352 p.
57. Touraine A. Pourons-nons vivre ensemble? Egaux et differents. – Paris, Editions Fayard, 1997. – P. 115- 121.
58. Meadows D., Meadows D., Rauders J. Beyond the Limits: Global Collapse or Sustainable Future? – L.: Earthsean Publications Ltd., 1992. – 320 p.
59. Nelson J. Post-Industrial Capitalism. Exploring Economic Ineaquality in America. Thousand Oacs. – L.: Pub. by Sage Pub., Inc., 1995. – 206 p.
60. Reich R. The Work of Nations. Preparing Ourselves for 21th Century Capitalism. – N.Y.: Vintage Books, 1992. – P. 80.
61. Gore A. Earth in the Balance. Forging a New Common Purpose. – L.: Earthsean Publications Ltd, 1992. – Pp. 35-64.
62. Toffler A., Toffler H. Creatin a New Civilization. – Atlanta, 1995. – P. 250-256.
63. Masuda Y. The Information Society as Post-Industrial Society. – Wash., 1981. – 168p.
64. Koch R. The Third Revolution. Creating Unpracedeted Wealth and Happines for Everyone Milleniun. – Oxford, 1998. – 293 p.
65. Porat M. Theoretical Analysis of the balance of power //Behavior Science. – Iuly, 1960. – Pp. 115-118.
66. Fukujama F. The Creat Distruction. – N.Y.: Pub. Free Press, 1999. – 336 p.
67. Katz R. The Informational Society: An International Perspective. – N.Y.: Greenwood Pub. Group Inc., 1988. – Pp. 107-123.
68. Sassen S. Globalization and Its Discontents. – N.Y.: New Press, 1998. – 253 p.
69. Ellul J. The Technological Society. – N.Y.:, Random House Trade 1967. – 164 p.
70. Cohen D. The Wealth of World and the Poverty of Nations. – Cambridge (Ma), L., 1998. – Р.-136.
71. Fukujama F. The End of Order. – L. Pub. Free Press, 1999. – 336 p.
72. Kahn H. Forces for Change in the Final Third of the Twentieth Century. – N.Y.: Hudson Institute, 1970. – Pp. 169-170.
73. Webster F. Theories of Information Society. – L.: Rourtledge, 1997. – 257 p.
74. McLuhan M. Communication and Control: Networks and the New Economics of Communications. – Oxford Univ. Press, 1991. – 240 p.
75. Алексеева И.Ю. Возникновение идеологии информационного общества //Институт философии РАН., 1998
76. Bell D. The Third Technological Revolution And Its Possible Socio-Economic Concequences //Dissent. – Vol. XXXVI. – № 2. – Spring, 1989.
77. Stounier T. The Wealth of Information. A Profile of the Post-Industrial Economy.– L., 1983. – Pp. 393-396.
78. Brzezinski Z.K. Out of Control: Global Turmoil on the Ere of the Twenty-First Century. – Pub. Collier Books, 1994. – 240 p.
79. Sparks C. Reading A Communism, Capitalism and the Mass Media. – L. Pub. by Lightig Sourse Inc., 1998. – 382 p.
80. Giddens А. Social Theory and Modern Sociology. – Cambridge, 1987. – Pp. 112-127.
81. Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture. – Vol. I-III. – The Power of Identity. – Blackwell, 1996-97. – 352 р.
82. Webster F. Theories of Information Society. – L.: Rourtledge, 1997. – Pp. 53-75.
83. Sakaya T. What is Japan? Contradictions and Transformations. – N.Y.-Tokyo, 1993. – Pp. 165-210.
84. Naisbitt J. Megatrends Asia. The Eight Asian Megatrends That Are Changing the World. – L.: Simon abd Schuster, 1996. – P. 148.
85. Hill Ch.W.L. International Business. Compating in the Global Market place. 2000 by The McGraw-Hill Companies. Inc. – 856 p.
86. Иноземцев В. Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы. М.: Логос, 2000. – 304 с.
87. Програми ЮНЕСКО. http://www.unesco.org/publishing/
88. Проекти і програми ЄС. http://www.eu.int/
89. Програми Ради Європи. http://www.europare.eu.int/
90. Програми СОТ. http://www.wto.org/
91. Програми ЦЄІ. http://www.ceinet.org/
92. McLuhan M. Laws of Media, New Science. – Toronto: Univ. Toronto Press, 1964. – P. 92.
93. Katzenstein P.J., Keohane R.J., Krasner St.D. International Organization and the Study of World Politics //International Organization. – Vol. 52. – № 4. – Pp. 645-646.
94. Rosenau J. Turbolence in World Politic. – Princeton University Press, 1990. – 459 p.
95. Raid R. The Globalization of Technology //Issues in Science and Technology. – 1991. – № 8. – Pp. 92-93.
96. Handy Ch. The Age of Unreason. – L.: mcGraw-Hill Co., 1991. – 240 p.
97. Rodrick D. Sence and Nonsence in the Globalization Debate //Foreign Policy. – 1997 (Summer). – № 107. – P. 35.
98. Wallerstein I. The Politics of the World-Economy, The States, The Movements and the Civilizations. – Cambridge, 1984. – P. 215.
99. Kolontay V. On the Neoliberal Globalization Theory //МЭ и МО. – 1999. – № 10. – C. 3-13.
100. Ланцов С.А. Мировая политика и международные отношения. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. – 60 с.
101. Пефтиев В., Черновская В. Развивающийся мир: глобализация или регионализация //МЭ и МО. – 2000. – № 7. – С. 39-47.
102. Василенко И.А. Политическая глобалистика. – М.: Логос, 2000. – 360 с.
103. Міжнародні відносини і зовнішня політика. – К.: Либідь, 1999. – 558 с.
104. Muntijan V. Informatiology ang Economic Security. – K.: КВІЦ, 2001. – 484 с.
105. Матвієнко В.Я. Прогностика. – К.: Українські пропілеї, 2000. – 484 с.
106. Глобальні трансформації і стратегії розвитку: Монографія /Білорус О.Г., Мацейко Ю.Г., Гончаренко А.Н. та ін. – К.: Оріяни, 2000. – 424 с.
107. Глобалізація і безпека розвитку. Монографія /Білорус О.Г., Лук'яненко Д.Г. та ін.; керівн. авт. колективу і наук. ред. О.Г. Білорус. – К.: КНЕУ, 2001. – 733 с.
108. Підсумкове комюніке Кьольнського самміту країн Великої Сімки (1999 р.). http://www.eu.int/
109. The Declaration of Future Civilisation. Document First World Conference of Global Civilisation, 20th to 30th June, 2001, Australia. – 24 p. http://www.one.net.au/
110. Rodrick D. Sence and Nonsence in the Globalization Debate //Foreign Policy. –1997 (Summer). – № 107. – P. 35.
111. Панарин А. Глобальное политическое прогнозирование. – М.: Алгоритм, 2000. – 352 с.
112. Morgenthay H.J. Politics among Nations. – N.Y.:McGraw Hill Ed., 1985. – 688 p.
113. Walz K.N. Theory of International Politics. – Reading. Mass., 1979. – P. 47.
114. Уткин А.И. Глобализация: процесс и осмысление. – М.: Логос, 2001. – 254 с.
115. Глобальні трансформації і стратегії розвитку: Монографія /Білорус О.Г., Мацейко Ю.Г., Гончаренко А.Н. та ін. К.: Оріяни, 2000. – 424 с.
116. Глобалізація і безпека розвитку. Монографія /БілорусО.Г., Лук'яненко Д.Г. та ін.; керівн. авт. колективу і наук. ред. О.Г. Білорус. – К.: КНЕУ, 2001 – 733 с.
117. Пахомов Ю., Кримський С., Павленко Ю. Пути и перепутья современной цивилизации /Институт мировой экономики и международных отношений НАНУкраины.–К., Благотворительный фонд содействия развитию гуманитарных
и экономических наук "Международный деловой центр", 1998.– 432 с.
118. Гальчинский А. Україна: поступ у майбутнє. – К.: Основи, 1999. – 220 с.
119. Гуменюк Б., Камінський Є., Дашкевич А., Трощинський В. Геополітичне майбутнє України. – К.: Дипакадемія при МЗС України, 1998. – 176 с.
120. Зернецька О. Глобальний розвиток масової комунікації і міжнародні відносини. – К.: Освіта, 1999. – 351 с.
121. Губерський Л., Москаленко А., Іванов В., Вергун В. Масова комунікація. К.: Либідь, 1997. – 216 с.
122. Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку Монографія /Б. Парахонський, Е. Лисицин, О. Потєхін. Кер. авт. кол. О. Гончаренко. – К.: НІСД при Раді національної безпеки України, 1999. – 384 с.
123. Почепцов Г. Коммуникативные технологии ХХ века.– К.: Ваклер, 2000.–352 с.
124. Почепцов Г. Информационные войны.– М.: Реал-бук, 2001.–576 с.
125. Філіпенко А. Економічний розвиток сучасної цивілізації. – К.: Знання, 2000. –174 с.
126. Скаленко О. Глобальні резерви поступу. /Передм. О. Білоруса. – К.: Основи, 2000. – 394 с.
127. Українське суспільство на порозі третього тисячоліття. Кол. монографія /Під ред. М.О. Шульги. – К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. – 687 с.
128. Бебик В., Сидоренко О. Засоби масової інформації посткомуністичної України. - К.: МАУП, Дослідницький центр історії української преси, 1996.- 124с.
129. Бебик В. Політичний маркетинг і менеджмент. /Монографія. – К.: МАУП, 1996. – 144 с.
130. Тихомирова Є. PR – формування відкритого суспільства. – К., 2003 – 196 с.
131. Макаренко Є. Європейська інформаційна політика. – К.: Наша культура і наука, 2000. – 368 с.
132. Макаренко Є. Інформаційне суспільство: політика, право в програмній діяльності ЮНЕСКО.– К.: Наша культура і наука, 2001. – 385 с.
133. Макаренко Є.А. Міжнародні інформаційні відносини. К.: Наша культура і наука, 2002.–475 с.
134. Україна: утвердження незалежної держави: 1991-2001. (В. Литвин, С. Віднянсь-кий, Н. Барановська, В. Верстюк та ін.) /Під ред. В. Литвина. – К.: Вид. дім "Альтернативи", 2001. – 704 с.
135. Наливайко Д. Очима Заходу: рецепція України в Західній Європі. – К.: Основи, 1998. – 578 с.
136. Muntijan V. Informatiology ang Economic Security. – K.: КВІЦ, 2001. – 484 с.
137. Литвиненко О. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії: Монографія. – К.: ВКФ "Сатсанга", 2000. – 222 с.
138. Нечитайло В. Інформаційне суспільство: теоретичний аналіз космополітичних концепцій майбутнього людства: Автореф. дис… д-ра філос. наук: 09.00.01 /Ін-т філософії НАН України. – К., 1996. – 46 с.
139. Камінський Є., Дашкевич А. Політика США щодо України. Витоки. Концептуальні основи. Прагматична еволюція. – К.: Політ. думка, 1998. – 547 с.
140. Бодрук О. Структури воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти: Монографія. – К.: НІПМБ, 2001. – 300 с.
141. Бахтияров О. Постинформационные технологии: введение в психонетику. – К.: Инф. анал. центр "Экспир", 1997. – 160 с.
142. Шевчук О., Голобуцький О. E-Ukraine. Інформаційне суспільство в Україні. Бути чи не бути//2001//http://www.e-ukraine.org.ua/book/zmist.htm
143. Міжнародний конгрес "Інформаційне суспільство в Україні: стан, проблеми, перспективи /Матеріали конгресу. – К.: НТУ "КПІ". – 328 с.
144. Рубанов В.А. Информационная безопасность России в условиях глобализации, 16.07.01, http://www.ОХРАНА.ru/view.asp?3519
145. Вартанова Е. Информационное общество в стратегии Европейского Союза//Укріїнська мережа інформаційного суспільства //http://internews.ras.ru/ZiP/43/europe.html
146. Флюр О. Україна в світовому інформаційному просторі // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць.- Вип.28.Ч.IІI - К.: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2001. – С.53-66.
147. Кукса В. Програма інформатизації вже п'ять років залишається лише програмою// Дзеркало тижня// № 39 (414) Субота, 12 -18 Жовтня 2002 року// http://www.zn.kiev.ua/ie/show/414/36396/
148. Голобуцкий А. Глобальное информационное пространство: экспансия продолжается. Следуюдая страница – Украина?// http:// golob.narod.ru
149. Дрожжинов В., Штрик А. Нынешнее поколение европейцев будет жить в информационном обществе// Технологии информационного общества, http://www.icsti.su/ist/index.asp
150. Степанчиков С. Мобільний зв’язок – 2002: активна ділянка, робота другого рівня// Дзеркало тижня // № 50 (425), 28 Грудня 2002 - 10 Ciчня 2003 року // http://www.zn.kiev.ua/ie/show/425/37197/
151. Павловский Я. Предпосылки развития информационного общества в Украине // iBusiness #7-8 2001 г// http://e-ukraine.org.ua/publications/is/9.09.htm
152. Шевчук О. Власть и Информационное общество в Украине// http//www.e-ukraine.org.ua
153. Галковська Т. З’їхати з гірки і не перетворитися на гарбуз хочуть чиновники кабміну та держкомзв’язку, які реалізують програму “Електронний уряд” // Дзеркало тижня, 12.04.2002// http://www.zn.kiev.ua/ie/show/414/36397
154. Голобуцкий А. Третье тисячелетие расставляет свои приоритеты// http://www.e-ukraine.org.ua
155. Кукса В. З е-Румунії в е-Україну з любов’ю//Дзеркало тижня// № 44 (419) Субота, 16 - 22 Листопада 2002 року// http://www.zn.kiev.ua/ie/show/419/36768//
156. Калюжний Р.А., Гавловський В.Д., Цимбалюк В.С., Гуцалюк М.В. Питання концепції реформування інформаційного законодавства України//Центр дослідження проблем комп'ютерної злочинності// http://www.crime-research.org/library/Rost.htm
157. Закон України “Про інформацію” від 02.10.1992 р., № 2657-ХІІ Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні: Станом на 1 січня 2001 р./ Упоряд. С.Е.Демський; Відп.ред. С.П.Павлюк.- К.: Юрінком Інтер, 2001.- 688 с.
158. Конституція України - http://www.rada.kiev.ua/const/const1.htm.
159. Закон України “Про науково-технічну інформацію” Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні: Станом на 1 січня 2001 р./ Упоряд. С.Е.Демський; Відп.ред. С.П.Павлюк.- К.: Юрінком Інтер, 2001.- 688 с.
160. Закон України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року” - Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні: Станом на 1 січня 2001 р./ Упоряд. С.Е.Демський; Відп.ред. С.П.Павлюк.- К.: Юрінком Інтер, 2001.- 688 с.
161. Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року (витяг) - Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні: Станом на 1 січня 2001 р./ Упоряд. С.Е.Демський; Відп.ред. С.П.Павлюк.- К.: Юрінком Інтер, 2001.- 688 с.
162. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 року (витяг) -Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні: Станом на 1 січня 2001 р./ Упоряд. С.Е.Демський; Відп.ред. С.П.Павлюк.- К.: Юрінком Інтер, 2001.- 688 с.
163. Мелюхин И.С. Информационное общество и государство// http://www.relcom.ru/Archive/1997/ComputerLaw/State.htm#1
164. Веб-сайт Державного комітету зв’язку та інформатизації України // http://www.stc.gov.ua/ukrainian/international/interaction
165. Веб-сайт Інституту інформаційного суспільства //http://www.e-ukraine.org.ua/institute.htm
166. Веб-сайт Центру дослідження проблем комп'ютерної злочинності// http://www.crime-research.org/
167. Веб-сайт Всеукраїнського руху “Нове Суспільство”// http://www.new-society.org.ua
168. Веб-сайт фонду "Інформаційне Суспільство України"/ /http://www.isu.org.ua/ua/index.php?page=about
169. Матеріали МЗС України про співробітництво у рамках ЦЄІ (1996-1999), http://www.mfa.gov.ua
170. Proceedings. Third EU/EEC Information Society Forum. European Parliament, European Commission,Brussels, 1997
171. Roport of the Internationl Conference “Democratic governance and culture of Peace for the countries of Eastern Central and South-Eastern Europe”. Kyiv.1999
172. Report of the meeting of the Central European Initiative “Information and Media” working group “Public Diplomacy and Journalizm, synergy of persuasive voices”.Bucharest.1999
173. Інформаційне суспільство в Україні. Матеріали міжнародного конгресу “Київ -2000”. К., 2000
174. Веб-сторінка НАТО//http://www.nato.int
175. Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору. Мадрид, 1997
176. Голобуцкий А. Организация Объединенного Информационного Сообщества Українська мережа інформаційного суспільства// http://www.e-ukraine.org.ua/publications/is/holobutsky_glavred.htm
177. Машлыкин В.Г. Европейское информационное пространство.- М., 1999. - 27.
178. 5th European Ministerial Conference on mass-media policy. Thessaloniki, 1997
179. Макаренко Є.А. Європейська інформаційна політика. Матеріали V Наради КМ РЄ, 1997//Актуальні проблеми міжнародних відносин.– 1998. – Випуск 8.– C.3-42.
180. Van Dijk, Pestel, Radermacher: European Way into the Global Information Society, IPTS-Journal, Vol. 32, 1999.
181. Меморандум про взаємо порозуміння між Генеральним Директоратом з питань Інформаційного суспільства Європейської Комісії та Державним комітетом зв’язку та інформатизації України щодо розвитку Інформаційного суспільства //http://www.e-ukraine.org.ua/documents/memorandum-INFSO.htmallowedtoconnect
182. Меморандум про взаємо порозуміння між державним комітетом зв’язку та інформатизації України, Програмою розвитку ООН в Україні та Міжнародним фондом “Відродження” щодо організації серії круглих столів “Україна – Інформаційно-комунікаційні технології задля розвитку”// http://www.e-ukraine.org.ua/documents/memorandum-UN.htmallowedtoconnect
183. Програма Європейської інтеграції для України. Париж, 2000
184. Виконавчий комітет СНД, 2002
//http://www.cis.minsk.by/russian/information_sammit/bul26-kom.htm
185. Декларація Бишкексько-Московської конференції з інформаційного суспільства//http://www.e-ukraine.org.ua/documents/Bishkek-Moscow_Deklar.
htmallowedtoconnect
186. H. Kissinger. Washington Post. 10.1.2000.
187. С. Бергер. Американское лидерство в XXI веке. (Цит. по: Компас, 2000, №5, С.83.)
188. Делягин М. Информационная революция, глобализация и кризис мировой экономики //http://www.ptpu.ru/issues/1_01/9_1_01.htm
189. Зернецька О.В. Нові підходи ООН в галузі масової комунікації//ООН у системі МВ. К., 1995
190. The Prague Statement of the Mac Bride Round Table on Communication// Few Voices, Many Worlds.London, 1992
191. Флюр О. Інформаційна взаємозалежність у міжнародних відносинах. Диспропорції у міжнародному інформаційному обміні // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць.- Вип.27.Ч. III – К.: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2001. – С.48-55.
192. Digital Opportunity Task force, РГ DOT Force, див. PC Week/RE, N 11/2001, с.41
193. Дрожжинов В., Штрик А. Состояние и проблемы формирования информационного общества в странах с различным уровнем економического развития // Технологии информационного общества//
http://www.icsti.su/ist/index.asp
194. Address by Prime Minister Lionel Jospin at the 20th Summer Forum on
Communication, Hourtin, August 26th, 1999
http://www.internet.gouv.fr/english/textesref/hourtin99.htm
195. Шевчук О. Четырёхмерные шахматы - программы национального развития: партия для гроссмейстеров с оркестром... Первая скрипка - информационные технологии.//http://www.e-ukraine.org.ua
196. Великий А.П., Лихоступ С.В., Репін І.І.//Інформаційні технології в економіці: аналітичні, прогнозні, балансові моделі та розрахунки//
http://www.uintei.kiev.ua/win/posl/shtml
197. Перстнева Н. Суто українське ноу-хау// Дзеркало тижня № 23 (398) Субота, 22 - 27 Червня 2002// http://www.zn.kiev.ua/ie/show/398/35185/
198. Шевчук О. Інвестиції, які потрібні всім// http://www.zn.kiev.ua
199. Голобуцкий A. Информационное общество и Украина // http://www.e-ukraine.org.ua
200. Зарубежный опыт развития отраслей информационных технологий. Фонд “Бюро экономического анализа”// Информационно-аналитический бюллетень, № 26, август 2000 - http://www.beafnd.org
201. Голобуцкий А. Информационное общество: мир не может обойтись без Украины // http://www.e-ukraine.org.ua
202. Веб-сайт Українського Інституту науково-технічної і економічної інформації //http://www.uintei.kiev.ua/UA/001.html
203. Партнерство НАТО з Україною// Аналітична довідка//УкрІнтеі, Київ, 2000, http://www.uintei.kiev.ua/main/download.html?dir=uintei&name=partner%20nato
204. Шевчук О. Будущее Украины — за развитием новейших информационных технологий//http://www.pravda.ru
205. Келли К. //Новые правила для новой экономики//
http://vivovoco.nns.ru/VV/JOURNAL/ZS/KELLY.HTM