catalog / MEDICAL SCIENCE / human anatomy
скачать файл:
- title:
- АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОГО ПЕРЕХОДУ В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ
- Альтернативное название:
- Анатомические особенности гастродуоденального ПЕРЕХОДА В раннем периоде онтогенеза человека
- university:
- БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
- The year of defence:
- 2008
- brief description:
- БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
Заволович Аліна Йосипівна
УДК 611.33/.342-053.1/.31
АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОГО
ПЕРЕХОДУ В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ
14.03.01 нормальна анатомія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Науковий керівник:
Ахтемійчук Юрій Танасович,
доктор медичних наук, професор
Чернівці 2008
ЗМІСТ
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ВІДОМОСТІ ПРО АНАТОМІЮ
ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОГО ПЕРЕХОДУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
1.1. Топографоанатомічні особливості гастродуоденального
переходу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
1.2. Макромікроанатомічні особливості гастродуоденального
переходу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
1.3. Ехоанатомія гастродуоденального переходу. . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
1.4. Морфологічні передумови виникнення природженого
пілоростенозу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
РОЗДIЛ 2. МАТЕРIАЛ I МЕТОДИ ДОСЛIДЖЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . 39
2.1. Матеріал дослiдження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
2.2. Методи дослiдження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
2.2.1. Метод макроскопії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
2.2.2. Метод мікроскопії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43
2.2.3. Метод iн’єкцiї кровоносних судин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
2.2.4. Метод рентгенографiчного дослiдження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
2.2.5. Метод морфометрії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
2.2.6. Метод виготовлення топографоанатомiчних зрiзiв . . . . . . . . . . . 45
2.2.7. Метод ультразвукового сканування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
2.2.8. Статистичні методи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . 47
РОЗДІЛ 3. ТОПОГРАФОАНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОГО ПЕРЕХОДУ У ПЛОДОВОМУ
ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
3.1. Анатомія гастродуоденального переходу у плодів 4-6 місяців . . . 49
3.2. Анатомія гастродуоденального переходу у плодів 7-9 місяців . . . 70
РОЗДІЛ 4. ТОПОГРАФОАНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОГО ПЕРЕХОДУ В НЕОНАТАЛЬНОМУ
ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92
Розділ 5. Ультразвукова анатомія воротарної
частини шлунка у дітей РАННЬОГО ВІКУ. . . . . . . . . . . . . . . . 114
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140
ДОДАТКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .167
Вступ
Без анатомії немає ні хірургії,
ні терапії, а є тільки прикмети
та забобони.
А.П.Губарєв
Актуальнiсть теми. У структурі дитячих гастроентерологічних захворювань провідне місце належить патологічним станам шлунка і дванадцятипалої кишки [1]. З усіх захворювань травної системи в дитячому віці понад 90 % випадків належить клапанній патології, а частіше піддаються ураженню воротарний та кардіальний замикачі [2]. Практична важливість цих сегментів спричинила виокремлення в сучасній морфології нового розділу сфінктерології [3-7], а з розвитком хірургії сфінктерних ділянок виник новий напрямок теоретичної та клінічної медицини клапанна гастроентерологія.
Актуальність даного дослідження зумовлена різноманітністю патологічних станів гастродуоненального переходу (гіпертрофічний пілоростеноз [8, 9], мембранозний стеноз пілородуоденального сегмента, відрив дванадцятипалої кишки від шлунка [10, 11], пілородуоденальна виразка [12-14]), частими хірургічними операціями (пілороміотомія, пілоропластика, пілородуоденотомія, дуоденотомія з діагностичною пілородилатацією, висікання пілородуоденальних виразок, девульсія воротаря [15, 16]), розробкою нових хірургічних технологій [17, 18] та мікрохірургічних операцій, що зумовлює актуальність мікрохірургічної анатомії. Після резекції шлунка патологічні синдроми спостерігаються приблизно в кожного другого хворого [19-21]. Отже, на практиці підтверджена анатомо-функціональна важливість воротаря шлунка, в зв’язку з чим широко впроваджуються пілорозберігальні [22, 23], піроломоделюючі [24-26], різноманітні види клапанних та замикальних гастродуоденоанастомозів [27, 28]. Важливим напрямком удосконалення техніки операційних прийомів є розробка мікрохірургічних технологій накладання гастродуоденоанастомозу [29].
Науковці-морфологи досліджують різноманітні структури перехідного сегмента між шлунком і дванадцятипалою кишкою [30-33]. Проте основна увага здебільшого приділена воротарному м’язові-замикачу в дорослих [34]. Активно розробляється мікрохірургічна анатомія гастродуоденального переходу у дорослих [35-39]. Натомість макромікроскопічна анатомія цього сегмента у плодів описана тільки в одиничних працях, лише побічно в новонароджених [40], які не можуть претендувати на комплексність та повне висвітлення означеного питання. У комплексі макроскопічних та мікроскопічних структур цей сегмент розглядається тільки в одиничних повідомленнях.
Цікавість науковців до гастродуоденального сегмента з анатомічних позицій зумовлена можливістю обстежувати його у практичній медицині рентгенологічно [41], томографічно [42], ендоскопічно [43-45], ультрасонографічно [46] (введено поняття ехоанатомія”). Розробляються ехосимптоми захворювань порожнистих органів травлення [47-49].
Розробка стандартизованих тестів розвитку, ідентифікація і визначення порушень розвитку, передбачення наступної інвалідності основні задачі перинатальної та неонатальної служб [50]. Наголошується, що ультразвукову діагностику природжених вад травної системи необхідно починати з пренатального періоду [51, 52]. Отже, всебічні макромікроскопічні дані про будову гастродуоденального переходу в перинатальному періоді онтогенезу людини мають важливе практичне значення і є актуальним завданням медичної науки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацiя є фрагментом планової наукової роботи кафедр анатомії людини, анатомії, топографiчної анатомiї та оперативної хiрургiї Буковинського державного медичного університету Статево-вікові закономірності будови і топографоанатомічних взаємовідношень органів та структур в онтогенезі людини; особливості вікової та статевої ембріотопографії” (№ держреєстрацiї 0105U002927, шифр IН. 07.00.0001.05). Автор виконав дослідження, присвячені анатомії гастродуоденального переходу в перинатальному періоді онтогенезу людини та його ультрасонографічним параметрам у дітей раннього віку. Тема дисертації затверджена Проблемною комісією МОЗ та АМН України Морфологія людини” 9 квітня 2004 року (протокол № 59).
Наукова робота узгоджується з Міжгалузевою комплексною програмою Здоров’я нації” на 2002-2011 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 р. № 14, і цілком відповідає сучасним напрямкам анатомічних досліджень щодо визначення закономірностей нормальної будови організму, її вікової та індивідуальної мінливості, особливостей взаєморозташування органів та органокомплексів з точки зору топографічної анатомії.
Мета дослiдження. Визначити макромікроскопічні особливості будови і хронологічну послідовність становлення топографоанатомічних взаємовідношень гастродуоденального сегмента в перинатальному періоді онтогенезу.
Задачі дослiдження:
1. Вивчити хронологічну послідовність становлення топографії гастродуоденального переходу в плодовому періоді внутрішньоутробного розвитку.
2. Вивчити топографоанатомічні особливості гастродуоденального переходу в новонароджених.
3. Вивчити взаємовідношення тканинних шарів стінок гастродуоденального переходу в перинатальному періоді онтогенезу.
4. Уточнити ультрасонографічні параметри воротарної частини шлунка в новонароджених та грудних дітей.
Об’єкт дослідження: закономірності вікової анатомії і топографоанатомічних взаємовідношень органів травної системи людини.
Предмет дослідження: нормальна анатомія гастродуоденального сегмента в перинатальному періоді та його ультрасоногафічні параметри у новонароджених та грудних дітей.
Методи дослідження. Методом макроскопії та морфометрії визначали положення і розміри гастродуоденального сегмента у трупів плодів та новонароджених, його відношення до очеревини, топографоанатомічні взаємовідношення воротарної частини шлунка, верхньої частини дванадцятиалої кишки між собою та суміжними органами і структурами черевної порожнини. Методом топографоанатомічних зрізів вивчали будову та синтопію гастродуоденального сегмента. Методом рентгенографічного дослідження вивчали скелетотопію гастродуоденального сегмента. Взаємовідношення досліджуваного сегмента з великими судинами живота визначали за допомогою ін’єкції судин. Методом мікроскопії вивчали взаємовідношення тканинних шарів стінок гастродуоденального сегмента. Параметри воротарної частини шлунка у новонароджених та грудних дітей визначали методом ультразвукового дослідження. Статистичну обробку морфометричних та сонографічних даних проводили за допомогою програмного забезпечення MS Office-Excel з використанням параметричних та непараметричних методів.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертантом вперше проведено анатомічне дослідження гастродуоденального сегмента в перинатальному періоді онтогенезу.
Найбільш суттєві результати, одержані автором, полягають у визначенні типових анатомічних ознак гастродуоденального сегмента в перинатальному періоді, варіантів проекції воротаря шлунка стосовно серединної лінії, морфологічної основи формування дуоденального закутка та кутової вирізки шлунка, гістоструктурної організації гастродуоденального сегмента, хронологічної послідовності його топографоанатомічних взаємовідношень із суміжними органами і структурами живота та ультрасонографічних показників у новонароджених та дітей грудного віку.
Вперше сформульована типова анатомічна характеристика гастродуоденального сегмента в перинатальному періоді, розроблена схема його гістоструктурної організації. Типовими ознаками гастродуоденального сегмента в перинатальному періоді є переважання діаметра воротарного каналу над діаметром цибулини дванадцятпалої кишки, внутрішньопорожнинний випин воротаря шлунка та слизової оболонки з аборальною їх орієнтацією, наявність поздовжніх складок слизової оболонки воротарного каналу та наявність дуоденального закутка між стінкою дванадцятипалої кишки і дуоденальною поверхнею воротаря шлунка, відповідність проекції воротаря шлунка власне надчеревній ділянці справа від серединної лінії.
У перинатальному періоді розрізняються три види проекції воротаря шлунка у власне надчеревній ділянці: 1) воротар шлунка визначається справа від серединної лінії; 2) на рівні серединної лінії; 3) зліва від серединної лінії. Зміна кута між поздовжніми осями воротарної частини і тіла шлунка від тупого до гострого впродовж внутрішньоутробного розвитку сприяє формуванню кутової вирізки шлунка. Аборальна орієнтація слизової оболонки воротаря шлунка разом з його м’язовим шаром призводить до утворення дуоденального закутка. Починаючи з 8-го місяця внутрішньоутробного розвитку, у м’язовій оболонці гастродуоденального сегмента спостерігаються прошарки сполучної тканини, які простягаються від підслизової основи до серозної оболонки і найбільше виражені в межах синтопічного поля підшлункової залози.
Вперше встановлено, що гістоструктурна організація гастродуоденального сегмента залежить від синтопічного впливу підшлункової залози. В межах залози та за її межами стінки гастродуоденального сегмента різняться особливостями мікроанатомії. У перинатальному періоді до передньої поверхні гастродуоденального сегмента часто примикає петля поперечної ободової кишки. У живих новонароджених дітей товщина стінки воротаря характеризується вірогідною статевою різницею у хлопчиків вона товстіша, ніж у дівчаток.
Автором вдосконалені методика анатомічного дослідження трубчастих структур (посвідчення на раціоналізаротську пропозицію № 47/05 від 7 червня 2005 р.) та інструмент для препарування анатомічних препаратів (деклар. патент № 12130 Україна, 2006), що істотно підвищують якість їх вивчення.
У дисертації одержало подальший розвиток вчення про закономірності вікової анатомії перехідних ділянок порожнистих органів травлення у людей.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані в роботі нові об’єктивні дані стосовно перинатальної анатомії гастродуоденального переходу суттєво доповнюють сучасні уявлення про закономірності вікової анатомії і топографоанатомічних взаємовідношень органів травлення людини. Результати даного дослідження сприятимуть об’єктивній інтерпретації будови гастродуоденального сегмента під час аутопсії плодів. Макромікроанатомія гастродуоденального сегмента у плодів та новонароджених дітей, його ультрасонографічні параметри є основою для впровадження тих напрямків наукових досліджень, які збільшили б можливість оптимальних методів діагностики та лікування розладів замикальної функції воротаря шлунка.
Визначені морфометричні дані в 2-3 триместрах внутрішньоутробного розвитку сприятимуть адекватному тлумаченню вікових особливостей будови гастродуоденального сегмента, результатів пренатальної ультрасонографічної оцінки рухомості шлунково-кишкового тракту і, як наслідок, поліпшенню лікування перинатальних патологічних станів гастродуоденальної ділянки та розробці раціональних методів мікрохірургічних прийомів у перинатальному періоді онтогенезу людини. Одержані дані є об’єктивним доповненням клініко-діагностичних досліджень у перинатології та судовій медицині з метою виявлення аномалій та анатомічних варіантів гастродуоденального переходу та визначення лікувальної тактики.
Показники нормальної ультразвукової анатомії воротарної частини шлунка варто враховувати під час розробки типових ехографічних ознак природжених та набутих патологічних станів гастродуоденальної ділянки в новонароджених та грудних дітей,
Одержані результати мають науково-практичне значення для перинатології, педіатричної хірургії та нормальної анатомії, як основа для діагностично-лікувальних прийомів та наступних анатомо-експериментальних досліджень гастродуоденального переходу в різні вікові періоди онтогенезу людини.
Результати досліджень впроваджені в навчальний процес та науково-дослідну роботу кафедр анатомії людини Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, Дніпропетровської державної медичної академії, Івано-Франківського, Кримського ім. С.І.Георгієвського державних медичних університетів, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького; кафедр топографічної анатомії та оперативної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, Луганського державного та Національного ім. О.О.Богомольця медичних університетів; кафедри анатомії людини та гістології Ужгородського національного університету.
Особистий внесок здобувача. Автором проаналізована наукова література і сформульована тема дисертації, складені план та робоча програма досліджень, самостійно виконані анатомічні дослідження. Ультразвукові дослідження дітей проведені спільно з лікарем Н.О.Лобінцевою. Особисто проаналізовані та узагальнені результати досліджень, оформлена дисертація. Висновки дисертаційного дослідження сформульовані спільно з науковим керівником. В опублікованих у співавторстві наукових працях реалізовані наукові ідеї та результати анатомічних досліджень здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені на: 86-й, 87-й і 88-й підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2005-2007); Ювілейному VIII з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства, присвяченому 15-річчю організації (Івано-Франківськ, 2005); науково-практичній конференції з міжнародною участю Сучасні підходи в дігностиці та лікуванні ускладнень гострої патології органів черевної порожнини” (Чернівці, 2005); науково-практичній конференції Сучасні методи в дослідженні структурної організації органів та тканин” (Судак, 2006); Всеукраїнській науковій конференції Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії” (Чернівці, 2006); VIII конгресі Міжнародної асоціації морфологів (Орел, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції Актуальные проблемы морфологии” (Мінськ, 2006); Науковому симпозіумі Анатомо-хірургічні аспекти дитячої гастроентерології” (Чернівці, 2007); науково-практичній конференції Современные аспекты гистогенеза и вопросы преподавания гистологии в ВУЗе”, присвяченій 100-річчю від дня народження професора Л.И.Фаліна (Москва, 2007); 35-й конференції молодих вчених і 59-й науковій студентській конференції Смоленської державної медичної академії (Смоленськ, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових праць, зокрема 6 статей у фахових наукових виданнях України, 1 деклараційний патент на корисну модель, 9 тез доповідей на наукових форумах.
- bibliography:
- ВИСНОВКИ
У дисертації за допомогою сучасних методів анатомічного дослідження наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального завдання нормальної анатомії щодо закономірностей макромікроскопічної будови і хронологічної послідовності топографоанатомічних взаємовідношень гастродуоденального сегмента із суміжними органами та структурами живота в перинатальному періоді онтогенезу та особливостей його ультрасонографічної анатомії у дітей в неонатальному та грудному віці. Одержані результати мають науково-практичне значення в перинатології і педіатричній хірургії для діагностично-лікувальних прийомів та анатомії людини як основа для наступних анатомо-експериментальних досліджень.
1. Типовим для гастродуоденального сегмента в перинатальному періоді є таке співвідношення параметрів його складових: найбільший діаметр має воротарний канал, менший ампула дванадцятипалої кишки і найменший воротар шлунка. Найбільше зростання його морфометричних показників спостерігається у 2-му триместрі внутрішньоутробного розвитку.
2. У перинатальному періоді розрізняються такі варіанти проекції воротаря шлунка в межах надчеревної ділянки: 1) справа від серединної лінії; 2) на рівні серединної лінії; 3) зліва від серединної лінії. 3 третього триместру до періоду новонародженості частота правобічного положення воротаря шлунка стосовно серединної лінії збільшується (від 69,0 % до 72,7 %), а частота його лівобічного положення зменшується (від 13,8 % до 9,1 %).
3. Аборальна орієнтація слизової оболонки воротаря шлунка разом з його м’язовим шаром, яка диференціюється з 6-го місяця внутрішньоутробного розвитку, призводить до утворення дуоденального закутка; макроскопічно поздовжні складки слизової оболонки воротарної частини шлунка формуються в 3-му триместрі і чітко визначаються в новонароджених.
4. У 3-му триместрі внутрішньоутробного розвитку та в неонатальному періоді стінка гастродуоденального сегмента за межами синтопічного поля підшлункової залози вирізняється більшою товщиною підслизової основи, паралельним взаєморозміщенням лейоміоцитів та більшим діаметром кровоносних судин м’язової оболонки; в межах підшлункової залози стінка травного каналу характеризується меншою товщиною підслизової основи, хаотичним взаєморозміщенням лейоміоцитів та меншим діаметром кровоносних судин м’язової оболонки.
5. У плодів 8-9 місяців та новонароджених м’язова оболонка гастродуоденального сегмента пронизується сполучнотканинними прошарками, від серозної оболонки до підслизової основи, товщина яких найбільша в межах синтопічного поля підшлункової залози.
6. Попри сталість анатомічних взаємовідношень з печінкою, підшлунковою залозою та компонентами печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки для гастродуоденального сегмента властивим є взаємопримикання з петлею поперечної ободової кишки (73,2 % у плодовому періоді, 63,6 % в неонатальному періоді); частота взаємопримикання верхньої частини дванадцятипалої кишки та жовчного міхура найбільша (70,4 %) в 2-му триместрі і з подовженням терміну перинатального періоду зменшується (48,3 % у 3-му триместрі, 45,5 % у новонароджених).
7. За даними ультрасонографічного дослідження, у дітей грудного віку діаметри воротарного каналу (7,62±0,55 мм) і воротарного отвору (3,01±0,29 мм) та товщина стінки воротаря шлунка (4,61±0,42 мм) більші, ніж у новонароджених дітей (6,86±0,44, 2,73±0,25 та 4,11±0,37 мм відповідно); у новонароджених та грудних хлопчиків означені параметри більші, ніж у дівчаток відповідних вікових груп.
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Структура и особенности заболеваний органов верхнего отдела пищеварительного тракта у детей / Б.И.Давыдов, О.Б.Афиногенов, Е.Г.Рудакова [и др.] // Детская гастроэнтерология Сибири. 2001. № 5. С. 23-27.
2. Денисов М.Ю. Практическая гастроэнтерология для педиатра: руководство для врачей / Денисов М.Ю. [4-е изд., пер. и доп.]. М.: Издатель Мокеев, 2001. 376 с.
3. Колесников Л.Л. Сфинктерный аппарат человека / Колесников Л.Л. СПб.: СпецЛит, 2000. 184 с.
4. Этинген Л.Е. Некоторые структурно-функциональные критерии организации сфинктеров внутренних органов / Л.Е.Этинген, Д.Б.Никитюк // Морфология. 1999. Т. 115, № 1. С. 7-10.
5. Sphincters: normal function changes in diseases / [Daniel E.E., Tomita T., Tsuchida S., Watanade M.]. Boca Raton, Fl.: CRC Press, Inc., 1992. 278 p.
6. Patients with achalasia lack nitric oxide synthase in the gastro-oesophageal junction / F.Mearin, M.Mourelle, F.Guarner [et al.] // Eur. J. Clin. Invest. 1993. Vol. 23. P. 724-728.
7. Колесников Л.Л. Сфинктерология: прошлое и настоящее / Л.Л.Колесников / Матер. международной науч. конф., посв. 450-летию г. Астрахани (20-22 сент. 2007 г.) // Астраханский медицинский журнал. 2007. Т. 2, № 2. С. 10-11.
8. Марков А.А. Пилоростеноз / А.А.Марков, А.С.Марков, Т.О.Омурбеков // Медицинский науч. и учебно-методический журнал. 2004. № 20. С. 19-34.
9. Бычкова О.В. Врожденный пилоростеноз / О.В.Бычкова, А.А.Сергеева // Новости лучевой диагностики. 2002. № 1-2. С. 10-12.
10. Гукасян А.А. Клинический случай травматического полного отрыва желудка от двенадцатиперстной кишки / А.А.Гукасян, О.В.Пилипенко, Е.В.Олидер // Матер. XXI з’їзду хірургів України. Запоріжжя, 2005. Т. 1. С. 153-154.
11. Отрыв желудка от двенадцатиперстной кишки при закрытой травме живота / И.Ю.Баева, Н.П.Ефимов, Т.Е.Березина, М.Ю.Волков // Хирургия. 2005. № 5. С. 57-59.
12. Тактика хирургического лечения язвенной болезни на современном этапе / В.Ф.Саенко, Б.С.Полинкевич, Ю.А.Диброва, А.А.Пустовит // Клінічна хірургія. 2003. № 3. С. 5-8.
13. Лупальцов В.И. Лечение больных с перфоративной гастродуоденальной язвой / В.И.Лупальцов // Клінічна хірургія. 2002. № 10. С. 5-7.
14. Хирургическое лечение перфоративной гастродуоденальной язвы / Б.Ф.Лысенко, В.Д.Шейко, А.А.Кузнецов [и др.] // Клінічна хірургія. 1998. № 2. С. 12-13.
15. Клокол Д.Є. Спосіб хірургічного лікування перфоративної пілородуоденальної виразки / Д.Є.Клокол // Клінічна хірургія. 2004. № 8. С. 60-61.
16. Висікання виразки, дуоденопластика з девульсією пілоруса, доповнені стовбуровою ваготомією, як метод лікування перфоративної виразки дванадцятипалої кишки / М.М.Милиця, Ю.І.Мартиновський, О.І.Мартиновський [та ін.] // Матер. XXI з’їзду хірургів України. Запоріжжя, 2005. Т. 1. С. 225-227.
17. Патент 68753 А Україна, МПК А61В17/00. Спосіб лікування уродженого гіпертрофічного пілоростенозу / Соловйов А.Є., Спахі О.В., Лятуринська О.В., Макарова М.О. № 2003109437; Заявл. 20.10.03; Опубл. 16.08.04.
18. Комбинированные миниинвазивные операции при гастродуоденальных язвах / В.М.Тимербулатов, В.М.Сибаев, Р.Б.Сагитов [и др.] // Вестник хирургии. 2004. Т. 163, № 6. С. 64-67.
19. Новые технологии операций на выходном отделе желудка при органосберегающих операциях по поводу осложненной язвенной болезни / Е.Н.Шепетько, С.Н.Козлов, Б.Б.Леськив [и др.] // Клін. хірургія. 2002. № 5-6. С. 29-30.
20. Кузин М.И. Актуальные вопросы хирургии язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки / М.И.Кузин // Хирургия. 2001. № 1. С. 27-32.
21. Шалимов А.А. Атлас операций на органах пищеварения: в 2 т. / А.А.Шалимов, А.П.Радзиховский. К.: Наукова думка, 2003. Т. 1: Операции на пищеводе, желудке и кишечнике. 2003. 340 с.
22. Comparison between pyloruspreserving and whipple / A.Zerbi, G.Balzano, R.Patuzzo [et al.] // British J. Surg. 1995. Vol. 82. P. 975-979.
23. Дума М.А. Способ пилоросохраняющей резекции в хирургии язвенной болезни желудка: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.27 Хирургия” / М.А.Дума. Томск, 2000. 18 с.
24. Жерлов Г.К. Пилорусмоделирующие и пилоруссохраняющие резекции желудка/ Жерлов Г.К., Баранов А.И., Гибадулин Н.В. М.: МЗ Пресс,2000. 224 с.
25. Соколов С.А. Ультразвуковое исследование в оценке результатов пилорусмоделирующих операций после дистальной резекции желудка по Бильрот-1: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.27 Хирургия” / С.А.Соколов. Томск, 2000. 16 с.
26. Атлас пилоровосстанавливающих операций при осложненной язве двенадцатиперстной кишки / М.И.Гульман, Ю.С.Винник, Н.С.Горбунов [и др.]. Красноярск, 2003. 97 с.
27. А.с. 2159583 Российская Федерация. Способ резекции желудка в эксперименте / А.В.Негирев, Ю.Н.Халов (Российская Федерация). 2000. Бюл. № 33.
28. Гибадулин Н.В. Экспериментально-клиническое обоснование жомно-клапанного гастродуоденоанастомоза в хирургии язвы желудка: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.27 Хирургия” / Н.В.Гибадулин. Томск, 1998. 16 с.
29. Метод формирования гастродуоденоанастомоза с применением микрохирургической техники // Актуальные вопросы военнной и практической медицины: науч.-прак. конф. врачей Приволжского военного округа: сб. трудов [электронный ресурс] / А.А.Третьяков, И.И.Каган, А.Ф.Щетинин, Д.Ю.Воронов. Оренбург, 2000. Режим доступа к сборнику: http: //www.esculapus.hl.ru.
30. Костыркина В.В. Микроскопическое строение лимфоидных образований зоны перехода желудка в двенадцатиперстную кишку / В.В.Костыркина // V конгресс Междунар. асоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 2000. Т. 117, № 3. С. 62.
31. Костыркина В.В. Иммунные структуры зоны перехода желудка в двенадцатиперстную кишку / В.В.Костыркина // VI конгресс Междунар. ассоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 79.
32. Свінцицька Н.Л. Структурна організація кровоносного русла пілоричного відділу шлунка людини в нормі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.03.01 Нормальна анатомія”/ Н.Л.Свінцицька. Харків, 2007. 20 с.
33. Особливості мікроциркуляторного русла воротарної частини шлунка людини / Н.В.Підберецька, Н.І.Михалко, Е.В.Мар’ян [та ін.] // Новітні підходи до лікування в сучасній медицині: V міжнародної наук.-прак. конф. студентів та молодих вчених (17-19 квіт. 2007 р.): матеріали. Ужгород, 2007. С. 178.
34. Ефимов Н.П. Хирургическая анатомия привратника / Н.П.Ефимов // Сфинктеры пищеварительного тракта. Томск: Сиб. мед. ун-т, 1994. С. 103-110.
35. Самоделкина Т.К. Гистотопография гастродуоденального перехода / Т.К.Самоделкина // Морфология. 1999. Т. 116, № 5. С. 46-50.
36. Лященко С.Н. Макромикроскопическая анатомия гастродуоденального перехода и стенки тонкой кишки / С.Н.Лященко, Т.К.Самоделкина, И.Р.Иджян // V конгресс Междунар. ассоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 2000. Т. 117, № 3. С. 71.
37. Самоделкина Т.К. Морфологическая и морфометрическая характеристика подслизистой основы гастродуоденального перехода / Т.К.Самоделкина // VI конгресс Междунар. асоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 139.
38. Кялян Г.П. Особенности дефинитивной микроангиоархитектоники мышечной оболочки желудка человека / Г.П.Кялян, А.Дж.Арутюнян // VI конгресс Междунар. ассоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 87.
39. Свинцицкая Н.Л. Особенности микроскопического устройства слизистой оболочки интактного желудка человека / Н.Л.Свинцицкая // Вісник проблем біології і медицини. 2006. Вип. 4. С. 72-77.
40. Каган И.И. Клиническая анатомия гастродуоденального перехода / И.И.Каган, Л.Л.Колесников, Т.К.Самоделкина // Морфология. 2003. Т. 124, № 5. С. 34-37.
41. Кривенко І. Особливості природженого пілоростенозу у дітей / Іван Кривенко, Ілона Шилінська // VI міжнарод. мед. конгрес студентів та молодих вчених: матеріали конгресу. Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. С. 73.
42. Щербаков П.Л. Вопросы педиатрической гастроэнтерологии / П.Л.Щербаков // Русский медицинский журнал 2003. Т. 11, № 3 (175). С. 12-19.
43. Осложненные язвы желудка и двенадцатиперстной кишки у детей / Д.С.Акмоллаев, Т.Н.Лебедева, А.Я.Вершинин [и др.] // Матер. XXI з’їзду хірургів України (5-7 жовтня 2005). Запоріжжя, 2005. Т. 2. С. 82-84.
44. Домарацький В.А. Застосування ендоскопічного дослідження у новонароджених та дітей першого року життя / В.А.Домарацький, Ю.І.Антощук // Шпитальна хірургія. 2005. № 3. С. 144-145.
45. Рижій Л.М. Ендоскопічна класифікація деформацій ампули дванадцятипалої кишки при пептичних виразках / Л.М.Рижій // Шпитальна хірургія. 2005. № 3. С. 149-150.
46. Сурнина О.В. Эхографическая диагностика дуоденогастрального рефлюкса при язвенной болезни желудка / О.В.Сурнина, А.Н.Кирьянова // II съезд врачей ультразвуковой диагностики Южного федерального округа: сборник тезисов; под ред. А.В.Поморцева // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2004. № 4. С. 155.
47. Татанашвили Д.Р. Первичная ультразвуковая диагностика заболеваний полых органов брюшной полости / Д.Р.Татанашвили, В.В.Шенгелидзе, Г.Г.Мухашаврия // Современные технологические достижения в ультрасонографии: международный симпозиум по ультразвуковой диагностике: тезисы докл.; под ред. Д.Г.Татишвили // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2002. № 4. С. 141-142.
48. Al Karawi M.A. Transcutaneous ultrasound of gastric patology/M.A.Al Karawi, M.E.Abdel Bagi, A.E.Mohamed // J. Clin. Ultrasound. 1998. Vol. 45. P. 48-51.
49. Ultrasonography of the human stomach / A.Berstad, T.Hausken, O.H.Gilja [et al.] // Scand. J. Gastroenterol. 1996. № 220 (Suppl.). P. 75-82.
50. Jonson S. Developmental screen or developmental testing? / S.Jonson, N.Marlow // Early Human Development. 2006. Vol. 82. P. 173-183.
51. Сушко В.И. Лечение врожденного пилоростеноза у детей / В. И. Сушко, Е. И. Нагорный, Б. Г. Ашкинази // Хірургія дитячого віку. 2003. Т. 1, № 1. С. 42-46.
52. В’юн В.В. Значення ультразвукового моніторингу в пре- та післянатальному періодах життя дитини з вадами розвитку травної системи / В.В.В’юн, В.Б.Давиденко // Матер. XXI з’їзду хірургів України (5-7 жовт. 2005 р.). Запоріжжя, 2005. Т. 2. С. 94-95.
53. Moore K.L. The developing human 6th edn / K.L.Moore, T.V.N.Persaund. Ed Moore K.L., 1998. P. 109-110.
54. Growth of fetal stomach in normal pregnancies / I.Goldstein, E.A.Reece, S.Yarkoni [et al.] // Obstet. Gynecol. 1987. Vol. 70, № 4. P. 641-644.
55. Bannister L. H. Alimentary system / L. H. Bannister // Gray’s Anatomy: 38th ed. London: Churchill Livingstone medical division of Langman, 1995. P. 1795-1807.
56. Fetal gastric size in normal and abnormal pregnancies / M.Sase, H.Asada, M.Okuda, H.Kato // Ultrasound Obstet. Gynecol. 2002. Vol. 19, № 5. P. 467-470.
57. The development of stomach during the fetal period / E.Cetin, M.A.Malas, S.Albay, N.Cankara // Surg. Radiol. Anat. Springer-Verlag, 2006. Accepted: 6 April 2006.
58. Morphology and growth of the fetal stomach / N.E.Hawass, M.G.Al-Badawi, J.A.Fatani [et al.] // Invest. Radiol. 1991. Vol. 26, № 11. P. 998-1004.
59. Міжнародна анатомічна номенклатура / за ред. І.І.Бобрика, В.Г.Ковешнікова. К.: Здоров’я, 2001. 328 с.
60. Хірургія пілородуоденального відділу шлунково-кишкового тракту новонароджених / В.В.Погорілий, Г.А.Бойко, О.Г.Якименко [та ін.] // Вісник Вінницького національного медичного університету. 2007. Т. 11, № 1/1. С. 193-196.
61. Силивончик Н.Н. Нарушения моторики желудка и возможности их коррекции / Н.Н.Силивончик // Медицинские новости. 2001. № 41. С. 34-38.
62. Чернякевич С.А. Моторная функция верхних отделов пищеварительного тракта в норме и при патологии / С.А.Чернякевич // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1998. № 2. С. 33-39.
63. Kim D.Y. Novel testing of human gastric motor and sensory functions: rationale methods and potential applications in clinical practice / D.Y.Kim, S.J.Myung, M.Camilleri // Am. J. Gastroenterol. 2000. Vol. 95, № 12. P. 3365-3373.
64. Diamant N.E. Gastrointestinal sphincters: up and down and ups and downs / N.E.Diamant // Neurogastroenterol. Motil. 2005. Vol. 17, Suppl. 1. P. 1-2.
65. Колесников Л.Л. Сфинктерные аппараты человека. Новый взгляд на проблему / Л.Л.Колесников // VIII конгресс Междунар. ассоциации морфологов (15 сент. 2006 г.): материалы докл. // Морфология. 2006. Т. 129, № 4. С. 65.
66. Ефимов Н.П. К вопросу о функциональной морфологии пилорического сфинктера человека желудка / Н.П.Ефимов // Физиология и патология сфинктерных аппаратов пищеварительной системы: Всесоюз. симпозиум: тезисы докл. Томск, 1984. С. 11-13.
67. Практическое руководство по ультразвуковой диагностике. Общая ультразвуковая диагностика / под ред. В.В.Митькова. М.: Изд. Дом Видар-М, 2003. 720 с.
68. Корнев М.А. Анатомия человека от эмбриогенеза до зрелости (избранные разделы спланхнологии): учеб. пособие / М.А.Корнев, Т.Н.Надъярная. СПб.: ООО Изд-во Фолиант”, 2002. 232 с.
69. Ахтемiйчук Ю.Т. Особливостi топографоанатомiчних взаємовiдношень дванадцятипалої кишки з органами та структурами черевної порожнини плода / Ю.Т.Ахтемiйчук // Буковинський медичний вiсн. 1998. Т. 2, № 4. С. 188-192.
70. Мартыненко В.Н. Ультрасонография врожденного пилоростеноза / В.Н.Мартыненко, С.В.Минаев, Ю.М.Вереютин // Детская хирургия. 2003. № 2. С. 18-21.
71. Хирургическая анатомия гастродуоденального перехода / Ф.Ф.Сакс, А.А.Задорожный, Н.П.Ефимов, В.Ф.Байтингер // Вестник хирургии. 1987. Т. 139, № 11. С. 41-45.
72. Молдавская А.А. Формирование слизистой оболочки желудка человека в эмбриогенезе / А.А.Молдавская, А.А.Калаев // Успехи современного естествознания. 2005. № 12. С. 17-19.
73. Стабредов А.В. Закономерности роста стенки желудка человека в плодный период и на раннем постнатальном этапе онтогенеза / А.В.Стабредов // VI конгресс Междунар. ассоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 149.
74. Клиническое значение дуоденогастрального рефлюкса (обзор литературы) / А.А.Реут, А.В.Щербатых, С.Ф.Жигаев, А.Н.Хэ // Хирургия. 1990. № 3. С. 115-118.
75. Молдавская А.А. Эмбриогенез органов пищеварительной системы человека: атлас / А.А.Молдавская. М.: Академия естествознания, 2006. 174 с.
76. Ахтемійчук Ю.Т. Ембріотопографічні взаємовідношення дванадцятипалої кишки з похідними вісцерального листка мезодерми / Ю.Т.Ахтемійчук // Український медичний альманах. 2000. Т. 3, № 3. С. 12-14.
77. Селиверстов С.С. Анатомо-функциональные и возрастные особенности артериального русла пищеводно-желудочного, желудочно-двенадцатиперстного и подвздошно-слепокишечного переходов / С.С.Селиверстов // IV конгресс Междунар. асоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 1998. Т. 113, № 3. С. 108.
78. Морфологические основы механизма рефлекторной регуляции деятельности пилорического сфинктера желудка, двенадцатиперстной кишки, поджелудочной железы и печени / Р.Х.Шакиров, Г.И.Яшина, С.Г.Акбирова, Ф.К.Тарасова // III конгресс Междунар. асоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 1996. Т. 109, № 2. С. 104.
79. Гройсман С.Д. Попытка количественной оценки роли пилорического сфинктера в регуляции опорожнения желудка / С.Д.Гройсман, Н.М.Харченко // Физиология и патология сфинктерных аппаратов пищеварительной системы: Всесоюз. симпозиум: тезисы докл. Томск, 1984. С. 8-9.
80. Вплив перерізки пілоричної гілки переднього стовбура блукаючих нервів на евакуацію з шлунка жирної їжі у собак / І.Ю.Прибитько, М.М.Харченко, В.В.Личко [та ін.] // Вісник пробл. біології і медицини. 2008. Вип. 1. С. 52-55.
81. Хусанов Э.У. Морфология интрамурального нервного аппарата пилородуоденальной зоны при экспериментальной холецистэктомии / Э.У.Хусанов // VIII конгресс Междунар. ассоциации морфологов (15 сент. 2006 г.): материалы докл. // Морфология. 2006. Т. 129, № 4. С. 132.
82. Калаев А.А. Теоретические и клинические аспекты морфогенеза желудка на этапах онтогенеза: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.02 Нормальная анатомия” / А.А.Калаев. Волгоград, 2005. 28 с.
83. Вилкова И.В. Структурные преобразования мышечной оболочки желудка в раннем постнатальном онтогенезе человека / И.В.Вилкова // VI конгресс Междунар. ассоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 32.
84. Амбросьева Н.П. Возрастная динамика внутриорганного кровеносного русла пищеводно-желудочного, желудочно-двенадцатиперстного и подвздошно-слепокишечного переходов / Н.П.Амбросьева, С.С.Селиверстов, М.М.Лепухов // IV конгресс Междунар. асоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 1998. Т. 113, № 3. С. 16.
85. Muinuddin A. Regional differences in the response of feline esophageal smooth muscle to stretch and cholinergic stimulation / A.Muinuddin, S.Xue, N.E.Diamant // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. 2001. Vol. 281. P. 1460-1467.
86. Potassium channel diversity within the mascular components of the feline lover esophageal sphincter / A.M.Salapatek, J.Ji, A.Muinuddin, N.E.Diamant // Can. J. Physiol. Pharmacol. 2004. Vol. 82. P. 1006- 1017.
87. Сакс Ф.Ф. Определение понятия сфинктер пищеварительной системы” / Ф.Ф.Сакс, В.Ф.Байтингер // Сфинктеры пищеварительного тракта. Томск: Сиб. мед. университет, 1994. С. 11-14.
88. Колесников Л.Л. Общая анатомия сфинктерных (клапанных) аппаратов пищеварительного тракта / Л.Л.Колесников // Российские морфологические ведомости. 1994. № 1-2. С. 16-24.
89. Вопросы хирургического лечения рефлюкс-гастрита и недостаточности большого дуоденального сосочка // Протоколы 2262-го заседания хирургического общества Москвы и Московской обл. от 17 мар. 1988 г. // Хирургия. 1989. № 3. С. 155-157.
90. Mc Hugh K.M. Mollecular analysis of smooth muscle development in the mouse / K. M. Mc Hugh // Dev. Dyn. 1995. Vol. 204. P. 278-290.
91. Increased expression of muscular neural cell adhesion molecule in congenital aganglionosis / H.M.Romanska, A.E.Bisho, R.J.Brereton [et al.] // Gastroenterology. 1993. Vol. 105. P. 1104-1109.
92. A rich VIP nerve supply is characteristic of sphincters / J.Aluments, J.Fahrenkurg, R.Hakanson [et al.] // Nature. 1979. Vol. 237. P. 155-156.
93. Структурно-функциональная организация и взаимоотношения интерстициальных клеток Кахаля тонкой и толстой кишок у млекопитающих / С.А.Новаковская, Л.И.Арчакова, Г.Е.Тур, О.А.Говорухина // Колосовские чтения 2006: материалы V междунар. конф. по функциональной нейроморфологии // Морфология. 2006. Т. 129, № 2. С. 67.
94. Interstitial cells of Cajal as targets for pharmacological intervention in gastrointestinal motor disorders / J.D.Huizinga, L.Thuneberg, J.M.Vanderwinden, J.J.Rumessen // TIPS. 1997. Vol. 18. P. 393-403.
95. Ефимов Н.П. Гастродуоденальный переход в пренатальном онтогенезе / Н.П.Ефимов, Т.И.Фомина, И.В.Суходоло // Физиология и патология сфинктерных аппаратов пищеварительной системы: Всесоюзный симпозиум: тезисы докл. Томск, 1984. С. 9-11.
96. Свинцицкая Н.Л. Структурная организация гемомикроциркуляторного русла слизистой оболочки желудка человека в норме / Н.Л.Свинцицкая // Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2006. Т. 6, вип. 4. С. 70-74.
97. Структура эпителиальных формаций слизистой оболочки пилорического отдела желудка человека / О.А.Шерстюк, Ю.П.Костиленко, Л.Г.Колонтай, Т.Ф.Дейнега // Укр. медичний альманах. 2001. № 4. С. 186-189.
98. Шерстюк О.А. Цитологический анализ лимфоэпителиальных структур слизистой оболочки пилорического отдела желудка человека / О.А.Шерстюк, А.П.Степанчук // Пробл. екол. та медицини. 2001. № 5-6. С. 39-40.
99. Костиленко Ю.П. Розподіл гемомікросудин у топологічному просторі слизовой оболонки пілоричного відділу шлунка людини / Ю.П.Костиленко, О.О.Шерстюк // Вісник Вінницького державного медичного університету. 2001. № 2. С. 449-450.
100. Сапин М.Р. Вопросы классификации и закономерности строения малых желез в стенках полых внутренних органов / М.Р.Сапин, Д.Б.Никитюк, А.М.Шестаков // Морфология. 2006. Т. 129, № 1. С. 18-23.
101. Калиниченко В.М. Некоторые морфологические особенности физиологических” сфинктеров ободочной кишки человека / В.М.Калиниченко, Т.Е.Митюрева // Морфология. 1996. Т. 109, № 2. С. 57.
102. Лимфоидная ткань зоны перехода желудка в двенадцатиперстную кишку и области большого сосочка двенадцатиперстной кишки / Н.Р.Карелина, В.В.Костыркина, К.В.Семенов [и др.] // VI конгресс Междунар. Ассоциации морфологов: тезисы докл. // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 66.
103. Калинюк І.Г. Порівняльна характеристика клітинного складу лімфоїдних структур різних частин шлунка білих статевозрілих щурів / І.Г.Калинюк // Наук. вісник Ужгород. ун-ту, серія Медицина”. 2006. Вип. 24. С. 14-18.
104. Lakhoo K. Introduction: Surgical conditions of the fetus and newborn / K.Lakhoo // Early Human Development. 2006. Vol. 82. P. 281.
105. Coley B. Ultrasound-guided interventional procedures / Coley B. // Pediatric sonography: 3rd ed.; M.Siegel, editor. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins, 2002. P. 699-725.
106. Jonson N.D. Pediatric interventional sonography / Jonson N.D. // Diagnostic ultrasound: 2rd ed.; C.M.Rumack, S.R.Wilson, J.W.Charboneau, editors. St. Louis: Mosby, 1998. P. 1815-1832.
107. Kaye R.D. Pediatric intervention: an update. Part I / R.D.Kaye, S.S.Sane, R.B.Towbin // J. Vasc. Interv. Radiol. 2000. Vol. 11. P. 683-697.
108. Kaye R.D. Pediatric intervention: an update. Part II / R.D.Kaye, S.S.Sane, R.B.Towbin // J. Vasc. Interv. Radiol. 2000. Vol. 11. P. 807-822.
109. Connolly B. Gastrointestinal interventions emphasis on children / B.Connolly // Tech. Vasc. Int. Radiol. 2003. Vol. 6. P. 182-191.
110. Ковтуняк А.В. Порівняльна характеристика ефективності методів діагностики вродженого пілоростенозу в дітей / А.В.Ковтуняк // Метеріали IV міжнародної медико-фармацевтичної конф. студентів та молодих вчених // Хист. 2007. № 9. С. 60-61.
111. Ultrasound compare with clinical examination in infantile hypertrophic pyloric stenosis / P.Godbole, A.Sprigg, J.A.Dickson, P.C.Lin // Arch. Dis. Child. 1997. Vol. 76, № 4. P. 385.
112. Costeffectiveness in diagnosing infantile hypertrophic pyloric stenosis / F.Hulka, J.R.Campbell, M.W.Harrison, T.J.Campbell // J. Pediatr. Surg. 1997. Vol. 32, № 11. P. 1604-1608.
113. Ультразвуковая диагностика дуоденогастрального и гастроэзофагального рефлюксов у детей / И.Б.Копылова, А.В.Бурлуцкая, Л.В.Карпенко, Т.Г.Когай // II съезд врачей ультразвуковой диагностики Южного федерального округа (13-16 окт. 2004 г.): сборник тезисов; под ред. А.В.Поморцева // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2004. № 4. С. 143.
114. Соловйов А.Є. Оцінка ефективності сучасних методів діагностики гіпертрофічного пілоростенозу у дітей / А.Є.Соловйов, О.В.Спахі // Львівський медичний часопис. 2003. Т. 4, № 9. С. 108-110.
115. Опыт диагностики врожденных пилоростенозов у детей / Т.П.Шумливая, О.С.Горностаева, Н.С.Хлебникова, Е.Г.Триандафилова // II съезд врачей ультразвуковой диагностики Южного федерального округа (13-16 окт. 2004 г.): сборник тезисов; под ред. А.В.Поморцева // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2004. № 4. С. 160.
116. Трефимов А.А. Диагностика пилоростеноза / А.А.Трефимов, И.В.Степанов, Т.А.Лебедева // Современные технологии в педиатрии и детской хирургии: матер. 5-го Российского конгр. (24-26 окт. 2006 г.). М.: Оверлей, 2006. С. 427.
117. Лисюк О.В. Діагностична значимість променевих методів діагностики у виявленні пілоростенозу у дітей / О.В.Лисюк, Н.О.Лобінцева // Матер. XXI з’їзду хірургів України. Запоріжжя, 2005. Т. 2. С. 126-128.
118. Руководство по ультразвуковой диагностике / под ред. П.Е.С.Пальмера. Женева: ВОЗ, 2000. 334 с.
119. Rorschneider W.K. Pyloric muscle in asymptomatic infants: sonographic evaluation and discrimination from idiopathic pyloric stenosis / W.K.Rorschneider // Ped. Radiology. 1998. Vol. 28. P. 429-434.
120. Дворяковский И.В. Эхография в дифференциальной диагностике гипертрофического стеноза привратника / И.В.Дворяковский, Ю.С.Акоев // Современные технологии в педиатрии и детской хирургии: Материалы пятого Российского конгресса (24-26 окт. 2006 г.). М.: Оверлей, 2006. С. 352.
121. Особливості клініки, діагностики та лікування дітей з вродженим гіпертрофічним пілоростенозом, що супроводжується жовтяницею / О.Є.Доброванов, І.А.Давидюк, Г.А.Бойко, В.В.Погорілий // Вісник Вінницького національного медичного університету. 2006. Т. 10, № 2. С. 327.
122. Диагностика и лечение врожденного пилоростеноза / А.С.Марков, К.А.Узакбаев, Ш.А.Ибрагимов [и др.] // Современные технологии в педиатрии и детской хирургии: Материалы пятого Российского конгресса (24-26 окт. 2006 г.). М.: Оверлей, 2006. С. 379.
123. Chronological development of the fetal stomach assessed using real-time ultrasound / S.Nagata, T.Koyanagi, N.Horimoto [et
- Стоимость доставки:
- 150.00 грн