ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРЕНАТАЛЬНОГО МОРФОГЕНЕЗУ І СТАНОВЛЕННЯ БУДОВИ БРАНХІОГЕННОЇ ГРУПИ ЗАЛОЗ

brief description

Міністерство охорони здоров’я України
Буковинський державний медичний університет

На правах рукопису

Олійник Ігор Юрійович

УДК 611.43/.447.013

ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРЕНАТАЛЬНОГО МОРФОГЕНЕЗУ І СТАНОВЛЕННЯ БУДОВИ БРАНХІОГЕННОЇ ГРУПИ ЗАЛОЗ

14.03.01 нормальна анатомія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант
Ахтемійчук Юрій Танасович
доктор медичних наук, професор

Чернівці - 2008

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ВІДОМОСТІ ПРО МОРФОГЕНЕЗ І
СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФОАНАТОМІЧНИХ ВЗАЄМОВІД-
НО­ШЕНЬ БРАНХІОГЕННИХ ЗАЛОЗ У ПРЕНАТАЛЬНОМУ
ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
1.1. Сучасні тенденції дослідження пренатального морфогенезу
внутрішніх органів і тканин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
1.2. Особливості пренатального морфогенезу похідних передньої
кишки як джерел бранхіогенних залоз. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .24
1.3. Органо- і гістогенез бранхіогенних залоз. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
1.3.1. Морфогенез щитоподібної залози . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
1.3.2. Морфогенез загруднинної залози . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
1.3.3. Морфогенез прищитоподібних залоз. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40
1.4. Особливості диференціювання зачатків бранхіогенних залоз
та похідних передньої кишки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .42
1.5. Морфологічні передумови розвитку природжених вад
бранхіогенних залоз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Підсумок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .64
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ . . . . . . . . . . . 66
2.1. Матеріал дослідження. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66
2.2. Методи дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .71
2.2.1. Лектиногістохімічні методи дослідження. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73
2.2.2. Гістохімічні методи дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .73
2.2.3. Метод макроскопічного дослідження. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .74
2.2.4. Метод мікроскопічного дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .75
2.2.5. Макромікроскопія топографоанатомічних зрізів . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76
2.2.6. Метод реконструювання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .77
2.2.6.1. Метод пластичного реконструювання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77
2.2.6.2. Метод графічного реконструювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .78
2.2.7. Метод морфометричного дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80
2.2.8. Метод статистичної обробки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .81
2.3. Інноваційне забезпечення дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90
РОЗДІЛ 3. ОРГАНОГЕНЕЗ І СТАНОВЛЕННЯ
ТОПОГРАФО­АНАТО­МІЧ­НИХ ВЗАЄМОВІДНОШЕНЬ БРАНХІОГЕННОЇ ГРУПИ ЗАЛОЗ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93 3.1. Органогенез бранхіогенних залоз у зародковому періоді . . . . . . . . . . . . .93
3.2. Органогенез і становлення топографії бранхіогенних залоз у
передплодовому періоді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113
3.3. Топографоанатомічні особливості бранхіогенних залоз у
плодовому періоді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .141
Підсумок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .165
Список авторських праць . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .169
РОЗДІЛ 4. ПОРІВНЯЛЬНЕ ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ
БРАНХІО­ГЕН­НОЇ ГРУПИ ЗАЛОЗ ТА ПОХІДНИХ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 171
4.1. Гістогенез бранхіогенних залоз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 171
4.2. Зв’язування лектинів епітелієм та мезенхімою
щитоподібної залози . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .209
4.3. Зв’язування лектинів епітелієм та мезенхімою
загруднинної залози . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 218
4.4. Зв’язування лектинів епітелієм та мезенхімою
прищитоподібних залоз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .229
4.5. Зв’язування лектинів епітелієм та мезенхімою похідних
ротової порожнини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 239
4.6. Особливості перерозподілу рецепторів лектинів
бранхіогенними залозами та похідними ротової порожнини . . . . . . . . .262
Підсумок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .273
Список авторських праць . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .277
РОЗДІЛ 5. МОРФОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ
ПРИРОДЖЕ­­НИХ ВАД ТА АНАТОМІЧНИХ ВАРІАНТІВ БРАНХІО-
ГЕННОЇ ГРУПИ ЗАЛОЗ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .280
5.1. Передумови патологічного морфогенезу бранхіогенних залоз . . . . . . . 280
5.2. Розвиток анатомічних варіантів бранхіогенних залоз . . . . . . . . . . . . . . .285
Підсумок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .299
Список авторських праць . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .301
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 302
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .333
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВО-ПРАКТИЧНОГО
ВИКОРИСТАННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. . . . . . . . . . . . . . . . . 336
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 337
Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .395

ВСТУП
Актуальність проблеми. Одним із провідних і актуальних завдань ембріологів, анатомів, тератологів, хірургів є вивчення розвитку, становлення топографо-анатомічних взаємовідношень органів у різні вікові періоди [1, 2]. Однак на сьогодні найменш вивченими в плані вікової морфології є анатомічні та гістологічні особливості органів і структур у пренатальному онтогенезі, який доцільно розділити помісячно, а в найбільш гострі (критичні) періоди навіть потижнево [3]. Цілком виправдано перед вченими стоїть питання про те, як навчитись цілеспрямовано керувати індивідуальним розвитком [4]. У теперішній час морфологи все частіше працюють спільно з біохіміками, біофізиками, генетиками, фізіологами та клініцистами різного профілю. Такий інтегруючий підхід призвів до створення особливого стану наукового мислення, яке можна назвати „взаємодоповнюваність” або „міжпредметність” [5].
У морфогенезі знаходять своє вираження як органогенез, так і гістогенез. Дослідження способів морфологічного вираження прямих і зворотних впливів органів, які розвиваються, один на одного, виявлення їх коадаптацій на основі методів кількісної оцінки структурної організації, онтогенетичних перетворень клітинних популяцій є одним із найбільш актуальних завдань морфології [6].

Дослідження бранхіогенної* групи залоз наводять, згідно з даними літератури, ті чи інші аспекти анатомії, морфології щитоподібної, загруднинної і прищитоподібних залоз людини [7-10] і тварин [11-16]. Відомос-

­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­
* Термін „бранхіогенний”, згідно з Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К. С., 1994 [17], той, що походить із ембріональних зябрових дуг або щілин. У розвитку бранхіогенної групи залоз відіграють роль зяброві кишені (син.: кишені Розенмюллера, глоткові кишені, зяброві мішки), які є парними мішкоподіб­ними виростами передньої кишки зародка, що розвиваються з його прехордальної пластинки; у людини і ссавців розрізняють 5 пар зябрових кишень.
ті щодо морфогенезу бранхіоген­них залоз у пренатальному періоді онтогенезу людини неповні, фрагментарні та досить суперечливі [18-22]. До цього часу немає повної уяви відносно екто- або ентодермального походження епітелію залоз. У науковій літературі відсутні відомості щодо порівняльного морфогенезу бранхіогенних залоз із органами та структурами ротової порожнини людини в ранньому пренатальному онтогенезі, що робить таке дослідження актуальним.
Оскільки взаємодія гетерогенного за походженням епітелію з мезенхі­мою є різною [23-25], то актуальним є проведення диферен­цій­­ного ана­лізу раннього ембріонального гістогенезу і морфогенезу структур різного походження в перші три місяці розвитку з метою виявлення подібних і відмін­них потенцій до морфологічних процесів, закладених в їх різній гістогенетичній сутності. Одержавши об’єктивні ознаки цих взаємодій, ми бачимо можливим підійти до розв’язання проблеми походження епітелію бранхіогенних залоз.
Фундаментальною групою процесів для ембріології є епітеліо-мезенхімні взаємодії, які складають невід’ємний компонент ембріонального гістогенезу [26-28]. Вияснення цих відносин у ранньому ембріогенезі люди­ни, як складової частини ембріонального гістогенезу, важливе і в теоретич­них аспектах, оскільки переважна більшість дослідницьких робіт, присвячених питанням міжклітинних і міжтканинних взаємовпливів, проведене в культурі тканин лабораторних тварин [29-35], що не дозволяє повністю екстраполювати результати на процеси, які проходять in vivo у людини.
Зняття заборони в деяких високорозвинених країнах на дослідження в галузі точкового клонування органів людини з метою трансплантації вимагає серйозних теоретичних обґрунтувань оптимальних термінів такої трансплан­та­ції як у відношенні реципієнта, так і у відношенні трансплантата. Особливе значення у зв’язку з цим набу­ває визначення загальнодоступних і відтворюваних критеріїв нормальності розвит­ку досліджених органів. Важливість, значимість і необхідність біомет­рич­них і математичних підходів
до цієї проблеми вказується в роботах [36, 37].
Дані літератури свідчать, що використання лектинів для вивчення процесів морфогенезу є перспективним напрямом у розвитку морфології та молекулярної біології. У складі клітин різних видів тварин і людини на послідовних етапах гісто- і морфогенезу відбувається постійна перебудова лектин-рецепторних систем [38-42]. Високо видо- і тканинно-специфічні лектин-рецепторні системи є тонкими тестами на нормальність розвитку і зміну морфофункціонального стану органів та організму в цілому [43]. Лише поодинокі дослідження стосуються питання зміни гістотопографії і складу зв’язуючих лектини глікокон’югатів у пренатальному онтогенезі людини, котрі відображають послідовність включення різних механізмів, що забезпечують диференціювання і нормальне функціонування структур органів [44, 45], які репресуються в постнатальному періоді і виникають під час малігнізації пухлини [46-48]. Відсутність узагальнюючих робіт, які були б присвячені лектино­гісто­хімічним дослідженням пренатального онтогенезу щитоподібної, загруднинної і прищитоподібних залоз, підкреслює актуальність саме такого пошуку.
Отже, актуальність даного дисертаційного дослідження зумовлена важливістю даних про внутрішньоутробний розвиток людини для медичної науки загалом і відсутністю цілісних уявлень про закономірності ембріонального морфогенезу та становлення топографо-анатомічних взаємовідношень органів і структур бранхіогенної групи залоз, зокрема.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є фрагментом планової комплексної науково-дослідної роботи кафедр анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії, анатомії людини Буковинського державного медичного університету „Статево-вікові закономірності будови і топографо-анатомічних взаємовідношень органів та структур в онтогенезі людини. Особливості вікової та статевої ембріотопографії (№ держреєстрації 0105U002927). Автор виконував фрагмент, присвячений вивченню закономірностей ембріонального морфогенезу бранхіогенної групи залоз. Тема дисертаційної роботи затверджена Проблемною комісією МОЗ і АМН України „Морфологія
людини” 20.10.2002 р. (протокол № 50).
Мета дослідження. Визначити закономірності ембріогенезу і динамі­ки становлення топографо-анатомічних взаємовідношень бранхіогенної групи залоз.
Задачі дослідження:
1. Вивчити особливості закладки, становлення будови і топографії бранхіогенної групи залоз у пренатальному періоді онтогенезу.
2. Обґрунтувати морфологічний взаємозв’язок формоутворю­валь­них проце­сів щитоподібної, загруднинної і прищитоподібних залоз з органами та структурами верхнього середостіння.
3. З’ясувати індивідуальну і вікову анатомічну мінливість та асинхронні періоди анатомічних перетворень бранхіогенних залоз.
4. Вивчити специфічні зміни і динаміку міжтканинних взаємовідношень бранхіогенних залоз з ембріональними тканинами переднього відділу ротової порожнини та органів дихання.
5. Зіставити топічний перерозподіл глікополімерів рецепторів лектинів в епітеліальних і мезенхімних зачатках бранхіогенних залоз і структур ротової порожнини.
6. Вивчити загальні та органоспецифічні закономірності міжтканинних співвідношень у структурах бранхіогенної групи залоз та ротової порожни­ни на етапах їх пренатального становлення.

Об’єкт дослідження: закономірності ембріогенезу та вікової анатомії органів ендокринної та імунної систем.
Предмет дослідження: морфогенез та ембріотопографія бранхіогенної групи залоз.
Методи дослідження: а) макроскопія, мікроскопія серій послідовних гістологічних і топографо-анатомічних зрізів, графічне і пластичне реконструювання для визначення становлення та зміни будови і топографії, періодів інтенсивного та уповільненого росту, мінливості органів бранхіогенної групи залоз упродовж пренатального періоду онтогенезу людини; б) загальногістоло­гіч­ні, цито- і лектиногістохімічні для вивчення розвитку органів та можливості аргументації джерела походження епітелію бранхіогенних залоз; в) біометричні, статистичні для оцінки ступеня вірогідності одержаних результатів.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше за допомогою адекватних морфологічних методів дослідження вивчено закономірності морфогенезу і хронологічну послідовність формоутворення органів бранхіогенної групи залоз та їх просторово-часові взаємовідношення впродовж пренатального періоду онтогенезу людини, що дало змогу одержати нові науково обґрунтовані дані, які суттєво доповнюють сучасні уявлення про закономірності онтогенетичної хронології ембріонального розвитку людини. Визначені їх індивідуальна і вікова анатомічна мінливість, періоди інтенсивного та уповільненого росту.
В роботі вперше використано порівняльний комплексний підхід до проблеми походження епітелію бранхіогенних залоз із використанням сучасних методів гістоморфологічних досліджень, цито-, гісто- і лектиногістохімії, біометрії з різними видами статистичного аналізу, що дозволило визначити тканинну природу епітелію бранхіогенних залоз як ектодермальну. При цьому проаналізовані взаємовідношення, які розгортаються між епітелієм і мезенхімою та ембріональною сполучною тканиною. Уперше представлена порівняльна характеристика їх послідовних гетерохронних гістогенетичних перетворень у ранні терміни пренатального розвитку.
Уперше описано розташування і доказаний ефект послідовного перерозподілу глікополімерів рецепторів лектинів в клітинах, на їх поверхні та в позаклітинних тканинних структурах в ході органоспецифічного диференціювання епітеліальних і мезенхімних закладок досліджених органів, участь цих молекул в епітеліо-мезенхімних взаємодіях, які залежать від гетерогенного походження закладок. Доказано, що становлення фібрилогенезу у ембріональній сполучній тканині зв’язано з експресією і редукцією рецепторів різних лектинів. Органоспецифічне диференціювання клітин мезенхіми у фібробласти теж супроводжується перерозподілом лектин-реактивних глікокон’югатів. Вивчено послідовність біосинтезу і активність комплексів полісахаридної природи та підтверджено їх роль в темпах диференціювання і структурних перетвореннях бранхіогенних залоз, ротової порожнини з її похідними і органів дихання в ранньому пренатальному онтогенезі.
Застосування каріометричного аналізу з багатоплановою статистичною обробкою, які раніше для аналізу ембріонального гістогенезу бранхіогенних залоз не застосовувались, підтвердило специфіку характеру корелятивних епітеліо-мезенхімних взаємовідношень на етапах раннього розвитку структур. Співвідношенням даних каріометричного і гістохімічного аналізу вперше встановлено чіткі періоди прискореного диференціювання закладок і періоди сповільнення темпів диференціювання. Виявлені загальні закономірності ембріонального гістогенезу, що виражаються наявністю у диференційованих тканин клітин з найменшими розмірами ядер. Дано нове трактування регіональної близькості взаємодіючих тканин на етапах раннього ембріогенезу.
Сукупність вперше встановлених фактів розкриває закономірності морфогенезу бранхіогенних залоз упродовж раннього пренатального онтогенезу.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані дані є теоре­­­­­тич­­ною основою для наступних експерименталь­них, порівняльно-анатомічних та порівняльно-ембріологічних досліджень у клінічній анатомії та ембріології.
У рамках Національної програми „Планування сім’ї”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.95 р. № 736, Національної програми „Діти України”, затвердженої Указом Президента України 15.01.96 р. № 63/96 і доповнень щодо забезпечення її виконання (Указ Президента України від 24.01.2001 р. № 42/2001), Національної програми „Репродуктивне здоров’я” від 26.03.2001 р. № 203/2001 та Державної програ­ми переходу України з 01.01.2007 р. на міжнародну систему обліку і статистики (Наказ МОЗ України № 179 від 29.03.2006 р. „Про затвердження інструкції з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародже­нос­ті, порядку реєстрації живонароджених і мертвонароджених”), результати досліджен­ня можуть бути застосовані в лабораторіях скринінгу морфологічного матеріалу для оцінки ступеня дозрівання та прогнозування життєздатності організму і діагностики відхилень від нормального розвитку та корекції.
Виконане дослідження поглиблює і доповнює відомості про морфогенез органів і структур бранхіогенної групи залоз людини, з позицій епітеліо-мезенхімних відношень та лектиногістохімічних особливостей ембріональних закладок органів по-новому висвітлює гістогенез джерела походження, взаємозв’язок і взаємовплив формоутворювальних процесів у щитоподібній, загруднинній та прищитоподібних залозах. Розкриває хронологічну послідовність топографо-анатомічних взаємовідношень бранхіогенних залоз між собою та із суміжними органами і структурами на різних стадіях пренатального періоду онтогенезу людини, що має важливе значення для з’ясування морфологічних передумов виникнення природжених вад бранхіогенних залоз та патогенезу певної набутої патології.
Картування розміщення глікополімерів, які є рецепторами лектинів, на цитолемі клітин, в їх цитоплазмі і на позаклітинних тканинних структурах досліджених органів у процесі нормального пренатального розвитку людини є необхідним для ранньої діагностики потенційної злоякісності пухлинних клітин у постнатальному онтогенезі, що дозволить створити доступні лектиногістохімічні діагностикуми для онкології і патологічної анатомії. На основі отриманих даних визначені конкретні терміни максимальних перебудов тканин кожного із досліджених органів, що виключає можливість їх трансплантації у вказані терміни. Це тим більше актуально у зв’язку зі зняттям у ряді країн заборони на точкове клонування органів людини з метою трансплантації, внаслідок чого важливе практичне значення набуває теоретич­­не обґрунтування оптимальних термінів трансплантації.
У роботі досліджено нормальний порівняльний ембріогістогенез бранхіо­­генної групи залоз людини на об’єктах дослідження (зародки, передплоди, плоди), які розвивалися в матці за відсутності пошкоджувальних факторів зовнішнього середовища. Тому в практичному плані отримані результати можуть стати основою для розробки параметрів контролю нормальності розвитку щитоподібної, загруднинної та прищитоподібних залоз і органів ротової порожнини з її похідними, прогнозування наслідків порушень ембріогенезу. Знання особливостей типової і варіантної ана­то­мії бранхіогенної групи залоз у плодів різних вікових груп сприятиме удосконаленню діагностики їх при­роджених вад і набутих після народження захворювань, а також можуть служити морфологіч­ною основою для удоско­на­­лення існуючих та розробки нових методів мікрохірургічних оперативних втручань на щитоподібній, загруднинній та прищитоподібних залозах.
Результати дослідження також можуть бути використані при виданні монографій, посібників, атласів з ембріології, нормальної і клінічної анатомії у розділах, що стосуються морфогенезу та становлення топографо-анатомічних взаємовідношень органів бранхіогенної групи залоз людини.
Розроблені й апробовані в ході виконання дисертації методи морфологічного дослідження та пристосування для їх оптимізації (декл. патент 68842 А (Україна), МПК (2003) А61В10/00, G09В23/28 „Спосіб виго­тов­лення пластин для реконструювання”; декл. патент 35527 А (Україна), МПК (2001) G09В23/28, А61В10/10 „Камера для виготовлення воскових пластин, які використовуються при створенні реконструкційних моделей”; декл. патент 35528 А (Україна), МПК (2001) G 01С 1/00, А 61В 1/00 „Кутомір”; патент на винахід 76519 (Україна), МПК (2006) G01С1/00, А61В1/00 „Пристрій для вимірювання кутів анатомічних об’єктів”) можуть широко використову­ва­тись
у практиці наукових робіт.
Результати наукової роботи впроваджені та використовуються в науково-дослідних роботах лабораторій НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України, Чернівецької комунальної медичної установи „Обласне патолого-анатомічне бюро”; впроваджені у навчальний процес та використовуються в науково-дослідних роботах кафедр анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії, анатомії людини Буковинського державного медичного університету; кафедр анатомії людини, оперативної хірургії і топографічної анатомії Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пи­рогова; кафедри гістології Дніпропетровської державної медичної академії; кафедри анатомії людини Донецького національного медичного університету імені М. Горького; кафедри гістології, цитології та ембріології Івано-Франківського державного медичного університету; кафедри анатомії людини Запорізького державного медичного університету; кафедр анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії, патологічної анатомії, гістології, ембріології, цитології Кримського державного медичного універ­ситету імені С. І. Георгієвського; кафедр анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії, гістології, ембріології, цитології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності з курсом гістології Південного філіалу „Кримський агротехнологічний університет” Національ­ного аграрного університету АР Крим; кафедри анатомії людини Тернопіль­ського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського; ка­федри анатомії людини та гістології медичного факультету Ужгородського національного університету; кафедри анатомії людини Харківського державного медичного університету; кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Української медичної стоматологічної академії.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізована наукова література і сформульована ідея, визначена тема і складені план та робоча програма дослідження. Самостійно зібраний трупний матеріал і виконані морфологічні дослідження на 236 препаратах різних вікових груп людини. Особисто написано та проілюстровані всі розділи дисертації, проведена статистична обробка і аналіз отриманих даних. Інтерпретація результатів, основні наукові положення і висновки також належать автору. У працях, опублікованих у співавторстві, реалізовані наукові ідеї здобувача. Автором не були використані результати виконаної ним кандидатської дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки дисертації оприлюднені на: щорічних підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Буковинської державної медичної академії, а нині Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2001-2007); III Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (Київ, 2002); Всесвітньому конгресі з клінічної та імунної патології (Сінгапур, 2002); VII Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта - 2004” (Дніпропетровськ, 2004); IV Всесвітньому конгресі з астми, IX Міжнародному конгресі з клінічної патології (Бангкок-Таїланд, 2004); науковій конференції Вінницько­го державного медичного університету імені М. І. Пирогова (Вінниця, 2004); 57-й Міжнародній науково-практичній конференції Ужгородського націо­нального університету (Ужгород, 2004); VIII Міжнародному медичному конгресі (Тернопіль, 2004); V Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2004); X Конгресі Світової Федерації Українських лікарських товариств (Чернівці, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії” (Чернівці, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми морфологічної діагностики хвороб плода і дитини” (Чернівці, 2004); секції №3 „Пренатальний та постнатальний онтогенез людини та ссавців у нормі та патології” симпозіуму „Біологія опорно-рухового апарату” (Сімферополь-Ялта, 2004); I Міжнародній науково-практичній конференції „Науковий потенціал світу - 2004” (Дніпропетровськ, 2004); науково-практичній конференції з міжнародною участю „Від фундаментальних досліджень до прогресу в медицині” (Харків, 2005); IX Міжнародній науково-практичній конференції „Наука та освіта - 2006” (Дніпропетровськ, 2006); II Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні наукові досягнення - 2006” (Дніпропетровськ, 2006); Всеукраїнській науковій конференції Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії” (Чернівці, 2006); науково-практичній конференції ”Сучасні методи в дослідженні структурної організації органів та тканин” (Ялта-Судак, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції Сучасні проблеми морфології” (Полтава, 2006); науковій конференції „Наука: теорія і практика - 2006” (Дніпропетровськ, 2006); VIII конгресі Міжнародної асоці­а­ції морфологів (Росія: Орел, 2006); IV Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (Сімферополь-Ялта, 2006); III Міжнародних Пироговських читаннях (Вінниця, 2006); Всеросійській науковій конференції з міжнародною участю „Актуальные вопросы эволюционной, возрастной и экологической морфологии” (Росія: Бєлгород, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальные проблемы морфологии” (Білорусь: Мінськ, 2006); конференції з міжнарод­ною участю Тверської державної медичної академії (Росія: Твер, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Патолого­-ана­томічна діагностика хво­роб людини: здобутки, проблеми, перспективи” (Чернівці, 2007); засіданнях Чернівецького обласного наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів (Чернівці, 2001-2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано ­­­52 наукові роботи, з них 25 у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 деклараційних патенти України н

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної проблеми щодо обґрунтування ектодермального походження, визначення закономірностей морфогенезу, становлення будови та хронологічної послідовності топографоанатомічних перетворень бранхіо­ген­ної групи залоз. Одержані дані є основою для морфологічних досліджень патологічних станів та розробки діагностично-лікувальних прийомів на щитоподібній, загруднинній та прищитоподібних залозах.
1. Зачатки бранхіогенних залоз утворюються асинхронно: щитоподібна залоза з’являється на початку 4-го тижня (зародки 4,0 мм тім’яно-куприкової довжини) як серединно-вентральний епітеліальний випин у прилеглу мезенхіму між I і II глотко­ви­ми кишеня­ми; загруднинна залоза наприкінці 4-го тижня (зародки 5,0-6,0 мм тім’яно-куприкової довжини) у вигляді парних епітеліальних випинів вентральної стінки III і IV глотко­вих кишень; прищитоподібні залози на 5-6 тижнях (зародки 6,5-9,0 мм тім’яно-куприкової довжини) як парні епітеліальні випини дорсальної стінки III і IV глоткових кишень.
2. У ранньому гістогенезі бранхіогенних залоз, структур ротової порожнини та органів дихання спостерігаються періоди інтенсивних перетворень ядерного вмісту, глікопротеїнів та біосинтетичних процесів: для бранхіо­генних залоз 50-57 доби та 10-11 тижні, для структур ротової порожнини 57-62 доби та 11-12 тижні, для органів дихання 43-45 доби та 11-12 тижні як критичні періоди епітеліо-мезенхімних взаємовідношень.
3. Каріометричними методами виявлена асинхронність та різна інтенсив­ність темпів диференціювання епітеліальних і мезенхімних зачатків бранхіо­генних залоз, структур ротової порожнини та органів дихання; найбільша інтенсивність диференціювання епітеліальних похідних бранхіогенних залоз визначається на 38-40 доби (10,0-11,0 мм тім’яно-куприкової довжини), 52-55 доби (23,0-25,0 мм тім’яно-куприкової довжини) і 10-11 тижнях (45,0-58,0 мм тім’яно-куприкової довжини), а їхньої мезенхіми на 42-45 доби (13,0-16,0 мм тім’яно-куприкової довжини), 50-57 доби (21,0-27,0 мм тім’яно-куприкової довжини) і 10-11 тижнях (45,0-58,0 мм тім’яно-куприкової довжини).
4. Закономірним для I триместру внутрішньоутробного розвитку бранхіо­генної групи залоз і похідних ектодерми (структур ротової порожнини, органів дихання) є підтверджена регресійним аналізом каріометричних параметрів однакова інтенсивність зменшення розмірів ядер епітеліальних клітин та клітин мезенхіми.
5. Кількість і послідовність біосинтезу глікогену і глікопротеїнів епітеліальних зачатків бранхіогенних залоз упродовж перших 12 тижнів пренатального розвитку тотожні аналогічним параметрам зачатків структур ротової порожнини та органів дихання, епітелій яких має доказово ектодермальний характер походження.
6. У динаміці пренатального морфогенезу за перерозподілом та кіль­кістю глікополімерів рецепторів лектинів бранхіогенні залози схожі до зачатків структур ротової порожнини. Найбільшу ступінь вираження мають кінцеві нередуковані залишки рецепторів лектинів бузини чорної (SNA) і зав’язі пшениці (WGA), специфічних до N-ацетилнейрамінової (сіалової) кислоти і меншою мірою до ß-D-галактози та лектину арахісу (PNA), специфічного до ß-D-галактози.
7. Бранхіогенні залози впродовж внутрішньоутробного періоду роз­витку характе­ри­зуються інтенсивністю процесів органогенезу і тісними топографоанатомічними взаємовідношеннями з хрящами гортані, трахеєю, блукаючими нервами, великими судинами шиї та верхнього середостіння. Процес опускання зачатків бранхіогенних залоз зумовлений втратою їхнього сполучення з глоткою та корелятивною залежністю з формуванням судинно-нервових структур шиї.
8. Визначальний синтопічний вплив на формоутворення щитоподібної залози виявляють під’язикова кістка наприкінці зародкового періоду і дуга перснеподібного хряща на 8-му тижні ембріогенезу, що виражається анатомічною мінливістю її пренатальної форми. Найбільш частими варіантами форми наприкінці плодового періоду розвитку є: форма у вигляді літери „Н”, пірамідальна форма, симетрична (метеликоподібна) форма, підковоподібна форма.
9. Критичними періодами в розвитку щитоподібної залози є 40-42 доби (зародки 12,0-13,0 мм тім’яно-куприкової довжини) та 57-63 доби (передплоди 27,0-36,0 мм тім’яно-куприкової довжини) ембріогенезу, коли відбувається редукція щито-язикового тяжа з високою ймовірністю варіантів його фрагментації.
10. Для пренатального онтогенезу загруднинної залози уточнено послі­довність та тривалість змін розвитку паренхіми. На 4-6 тижнях розвитку паренхіма загруднинної залози епітеліальна; на 7-8 тижнях розвитку ретикулоепітеліальна; після 8-и тижнів розвитку паренхіма загруднинної залози лімфоепітеліальна.
11. Анатомічна варіабельність загруднинної залози наприкінці плодо­во­го періоду розвитку виражається двочастковою симетричною, двочаст­ко­­вою асиметричною, тричастковою та чотиричастковою формами.

12. Топічне положення, форма і розміри зачатків прищитоподібних залоз змінюються залежно від перетворень щитоподібної та загруднинної залоз; після відокремлення від загруд­нин­ної залози (27,0-30,0 мм тім’яно-куприкової довжини) нижні прищитоподібні залози, як і верхні, набувають округ­лої чи овальної форми і примикають до задньобічних поверхонь щитоподібної залози.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Круцяк В. М. Значення ембріологічних досліджень на сучасному етапі роз­вит­­­ку морфологічної науки / В. М. Круцяк, В. І. Проняєв, Ю. Т. Ахтемійчук // Бук. мед. вісник. 1998. Т. 2, № 1. С. 3-7.
2. Лупырь В. М. Актуальные проблемы морфологических исследований / В. М. Лупырь, И. И. Торяник // Наукові записки з питань медицини, біоло­гії, хімії, аграрії та сучасних технологій навчання. К., 1997. Ч. II. С. 308-309.
3. Сапин М. Р. Сегодня и завтра морфологической науки / М. Р. Сапин // Морфология. 2000. Т. 117, № 3. С. 6-8.
4. Підсумки наукових досліджень з медичної ембріології та завдання на перспективу / Б. Г. Макар, В. В. Кривецький, Т. В. Хмара, Н. Б. Реше­ти­ло­ва // Саміт нормальних анатомів України та Росії, 28-30 травня 2003 р. : тези доп. Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. С. 77-80.
5. Шахламов В. А. Основные направления развития исследований по экспе­ри­мен­­тальной гистологии и цитологии в третьем тысячелетии / В. А. Шах­ла­мов // Морфология. 2002. Т. 122, № 5. С. 15-18.
6. Леонтюк А. С. Тенденции современных исследований процессов эмбрио­наль­­­­ного морфогенеза тканевых и органных систем / А. С. Леонтюк // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С.91.
7. Забродин В. А. Симметрия и асимметрия тимуса взрослого человека / В. А. Заб­ро­­­дин // Морфология. 2001. Т. 120, № 4. С. 71.
8. Калашникова С. Н. Анатомо-морфологические возрастные особен­ности щитовидной железы человека / С. Н. Калашникова // Укр. мед. альманах. 2003. Т. 6, № 4. С. 64-66.
9. Росткова Е. Е. Возрастные особенности паращитовидных желез в пост­на­таль­ном онтогенезе человека / Е. Е. Росткова // Морфология. 2006. Т. 129, № 4. С. 107.
10. Фомина К. А. Некоторые аспекты анатомии щитовидной железы чело­века / К. А. Фомина // Укр. мед. альманах. 2005. Т. 8, № 4. С. 175-178.
11. Болгова Е. С. Динамика морфометрических показателей щитовидной же­ле­­зы половозрелых крыс под влиянием тимогена / Е. С. Болгова // Укр. мед. альманах. 2004. Т. 7, № 1. С. 16-18.
12. Краюшкин А. И. Анатомические варианты формы тимуса кролика в период пре­на­тального и постнатального онтогенеза / А. И. Краюшкин, Л. И. Александрова, Г. В. Стаценко // Морфология. 2000. Т. 118, № 5. С. 36-40.
13. Труш Н. В. Морфологические особенности щитовидной и около­щито­вид­ной желез у лисиц / Н. В. Труш // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 133.
14. Фоміна К. О. Морфогенез щитоподібної залози при впливі на організм під­ви­­щеного рівня глюкокортикоїдів та їх інгібіторів на різних етапах пост­на­тального онтогенезу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.03.01 „Нормальна анатомія” / К. О. Фоміна. Сімферополь, 2007. 20 с.
15. Ткаченко О. Я. Особливості будови щитоподібної залози під впливом на організм барбітуратів у різні вікові періоди (анатомо-експериментальне дослідження): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.03.01 „Нормальна анатомія” / О. Я. Ткаченко. Сімферополь, 2005. 19 с.
16. Oliynyk I. Yu. Сorrelative interrelations of the bronchiogenic group of glands and the cent­ral organs of immunity during the pre- and postnatal ontogenesis of a rat and gui­nea pig under the influence of the tropic hormones of the hypophysis / I. Yu. Oliynyk // In­ter­­na­tional Journal on Immu­no­rehabilitation. 2002. Vol. 4, № 2. P. 336.
17. Луцик О. Д. Гістологічний тлумачний словник / О. Д. Луцик, А. Й. Івано­ва, К. С. Кабак. Львів. мед. ін-т, 1994. 320 с.
18. Росткова Е. Е. Особенности развития околощитовидных желез в плод­ный период у человека / Е. Е. Росткова // Морфология. 2004. Т. 126, № 4. С. 101.
19. Башмаков О. А. Адаптационно-компенсатор­ные механизмы микроцирку­лятор­ного русла капсулы тимуса эмбри­­онов и плодов человека / О. А. Баш­­­маков, В. С. Овчёнков, А. А. Древаль // Морфология. 2006. Т. 129, № 4. С. 20-21.
20. Гистология, цитология и эмбриология: атлас: учебн. пособие / [Волкова О.В., Елецкий Ю. К., Дубовая Т. К. и др.]; под ред. О. В. Волковой, Ю. К. Елец­ко­го. М.: Медицина, 1996. 544 с.
21. Карлсон Б. М. Основы гистологии по Пэттену: в 2 т. / Б. М. Карлсон; [пер. с англ. О. Е. Вязова, Б. В. Конюхова]. М.: Мир. 1983. Т. 1. 390 с.
22. Садлер Т. В. Медична ембріологія за Лангманом / Т. В. Садлер; [пер. з англ. за ред. О. Д. Луцика]. Львів: Наутілус, 2001. 550 с.
23. Kazuma I. Effect of mesenchyme on epithelial tissue architecture revealed by tissue recombination experiments between the submundibular gland and lung of embryonic mice / I. Kazuma, H. Yohki, N. Yasuo // Develop. Growth. Differ. 1998. Vol. 40. P. 327-334.
24. Lawson K. A. Mesenchyme specificity in rodent salivary gland development: the response of salivary epithelium to lung mesenchyme in vitro / K. A. Lawson // J. Embryol. Exp. Morphol. 2004. Vol. 32. P. 469-493.
25. Urase K. Analysis of mesenchymal influence on the pepsinogen gene expres­sion in the epithelium of chiken embryonic digestive tract / K. Urase, K. Fuku­da, Y. Ishii // Roux's Arch. Dev. Biol. 1996. Vol. 205. P. 382-390.
26. Быков В. Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека / Быков В. Л. СПб.: СпецЛит, 1996. 277 с.
27. Шаповалова Е. Ю. О межтканевых взаимодействиях в раннем эмбриональ­ном гистогенезе ротовой полости у человека / Е. Ю. Шапова­лова // Актуальні питання фарма­цев­тичної та медичної науки та практики. Запоріжжя: ЗДМУ, 2000. С. 282-289.
28. Takahashi Y. Branching morphogenesis of mouse salivary epithelium can occur without mechanical action of mesenchyme / Y. Takahashi, H. Nogawa // Dev. Growth & Deffer. 1990. Vol. 32, № 4. P. 445.
29. Герловин Е. Ш. Гистогенез и дифференцировка пищеварительных желез / Герловин Е. Ш. М: Медицина, 1978. 263 с.
30. Hilfer S. R. Morphogenesis of the lung: control of embryonic and fetal bran-ching / S. R. Hilfer // Ann. Rev. Physiol. 1996. Vol. 58. P. 93-113.
31. Krajewska M. TRAF-4 expressions in epithelial progenitor cells. Analysis in normal adult, fetal and tumor tissues / M. Krajewska, S. Krajewski, J. M. Zapa­ta // Am. J. Pathol. 1998. Vol. 152, № 6. P. 1549-1561.
32. Masters J. R. W. Epithelial mesenhimal interactions during lung develop­ment: the effect of mesenchymal mass / J. R. W.Masters // Dev. Biol. 1996. Vol. 51. P. 98-108.
33. Schuger L. Two separate domains of laminin promo­te lung organogenesis by different mechanisms of action / L. Schuger, A. Skubitz, A. Morenas // Dev. Biol. 1995. Vol. 169. P. 532.
34. Schuger L. Amphiregulin in lung branching morphogenesis cell proliferation / L. Schuger, G. Johnson, K. Gilbride // Development. 1996. Vol.122. P.1759-1767.
35. Nexo E. Growth factor and fetal development: Abstr. 21-st Nordic Congr. Clin. Chem. Kuopio, 20-23 June, 1988 / E. Nexo // Scand. J. Clin. & Lab. Invest. 1988. Vol. 48, № 190. P. 26-27.
36. Яценко В. П. Алгоритмическое и про­граммное обеспечение морфо­метричес­­ких исследований на органном, тканевом и клеточном уровне / В. П. Яцен­ко, Э. А. Каналош, И. М. Барский // Акт. вопр. морфологии. Черновцы, 1990. С. 371.
37. Автандилов Г. Г. Перспективы применения вероятностных принципов изуче­ния проблем нормальной и патологической морфологии / Г. Г. Автан­­дилов // Арх. анатомии. 1977. Т. 72, № 5. С. 5-13.
38. Луцик А. Д. Лектины в гистохимии / А. Д. Луцик, Е. С. Детюк, М. Д. Лу­цик. Львов: Выща школа, 1989. 139 с.
39. Яцковский А. Н. Метод селективного гистохимического выявления сиало­­гли­­ка­­нов с использованием лектина бузины черной (Sumbucus nigra L.) / А. Н. Яцковский, А. Д. Луцик // Бюл. эксперим. биол. и мед. 1991. Т. 111. С. 71-74.
40. Королев Н. П. Функции лектинов в клетке / Н. П. Королев // Итоги науки и тех­­ни­ки. 1994. С. 1-7. (Серия: Общие проблемы физиологии, химии и биологии).
41. Eggens I. A role of carbohydrate carbohydrate interaction in the process of specific cell recognition during embryogenesis and organogenesis. Aprelimi­na­ry note / I. Eggens, B. Fenderson, T. Toyokumi // Bioch.-Bioph. Res. Comm. 1999. Vol. 158, № 3. P. 913-920.
42. Ponder B. A. Y. Lectin histochemistry / B. A. Y. Ponder // Immuno­cytochemist­ry. Practical appli­ca­ti­­ons in pathology and biology (eds. J. M. Polak, S. van Noorden). Bristol., 1983. P. 129-142.
43. Quondamatteo F. Extensive glycosylation changes revealed by lectin histo­che­mistry in morphologically normal prenatal tissues of the mouse mutant undulated (un/un) / F. Quondamatteo, J. Zieger, W. Gotz // Anat. Rec. 2000. Vol. 258, № 3. P. 243-251.
44. Franceschini V. Histochemical study by lectin binding of surface glycoconjuga­tes in the developing olfactory system of rat / V. Franceschini, M. Lazzari, K. Re­voltella // Int. J. Dev. Neurosci. 1994. Vol. 12, № 3. P. 197-206.
45. Gracham R. C. The early stages of absorption of injected horseradish peroxidase in the proximal tubules of mouse kidney: ultrastructural cytochemistry by a new technique / R. C. Gracham, M. J. Kamovsky // J. Histochem. Cytochem. 1996. Vol. 14, № 4. P. 291-302.
46. Gabius H. Patterns of endogenous lectins in a human epithelial tumor / H. Gabius, R. Engelhardt, F. Cramer // Cancer Res. 1985. Vol. 45, № 1. P. 253-257.
47. Jiong V. Histochemical study of lectin receptor and cell mor­pho­­metric analysis on oral leukoplakias, epithelial dysplasia and squamous carcinoma / V. Jiong, Y. Wu, F. Wang // Zhonghua Kou, Qiang Vi, Xue Za Zhi. 1996. Vol. 31, № 6. P. 351353.
48. Katsetos C. D. Differential distribution of the neuron-associated class III betatubulin in neuroendocrine lung tumors / C. D. Katsetos, G. Kontogeorgos, J. F. Ged­des // Arch. Pathol. Lab. Med. 2000. Vol. 124, № 4. P. 535-544.
49. Горбунова В. Н. Молекулярные механизмы эволюции / В. Н. Горбунова // Морфология. 2006. Т. 129, № 2. С. 32.
50. Никитюк Б. А. Интегративная анатомическая антропология / Б. А. Ники­тюк, Д. Б. Никитюк // Укр. мед. альманах. 1998. № 3. С. 32-33.
51. Малішевська В. А. Рецензія на книгу Ю. Т. Ахтемійчука „Органогенез заочеревинного простору” / В. А. Малішевська // Укр. мед. альманах. 1999. Т. 2, № 1. С. 181-182.
52. Жукова Н. Ф. Исследование пренатального онтогенеза узкоспециализи­рованных групп млекопитающих / Н. Ф. Жукова, И. М. Ковалёва, О. В. Нечаева // Таврич. мед.-биол. вестник. 2006. Т. 9, № 3, ч. III. С. 63-66.
53. Kovalyova I. M. Peculiarities of prenatal development of Lungs in some plain-nosed (Vespertilionidae) and horseschoe (Rhinolophide) Bats / I. M. Kovalyova // Вестник зооло­гии. 2002. Т. 36, № 1. С. 85-90.
54. Zhukova N. F. Peculiarities of prenatal development of digestive system of bats / N. F. Zhukova, M. F. Kovtun // Bat international research conference. Abstracts for 13th Int. Bat Research Conf. (Poland, Mikolayki, 2004, 23-27 Aug. 2004). Warszawa. Mus. and Inst. of Zool., 2004. P. 36-37.
55. Росткова Е. Е. Топографо-анатомические особенности околощитовид­ных желез у новорожденных / Е. Е. Росткова // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 133.
56. Бобрик І. І. Особливості функціональної анатомії дитячого віку / І. І. Бобрик, В. Г. Черкасов. К., 2002. 116 с.
57. Токарчук Н. І. Функціональний стан вилочкової залози у здорових дітей раннього віку / Н. І. Токарчук // Современная педиатрия. 2005. № 3. С. 205-207.
58. Джура О. Р. Морфологічні та лектиногістохімічні характе­рис­тики при­щи­то­­­подібних залоз та кісткової тканини у порівняльному аспекті / О. Р. Джу­­ра, А. М. Ященко // Морфологія. 2007. Т. 1, № 4. С. 32-38.
59. Забродин В. А. Оценка асимметрии тимуса взрослого человека по его макро­­параметрам на основе корреляционного анализа / В. А. Забродин // Вестн. новых мед. технологий. 2003. Т. 10, № 1-2. С. 58-59.
60. Павлов А. В. Адренергическая регуляция структуры и функции около­щито­­­видных желез / А. В. Павлов // Морфология. 2004. Т. 125, № 3. С. 103-108.
61. Кравчук Б. О. Синдром збільшеного тимуса у дітей. Діагностика, ліку­ван­ня та профілактика / Б. О. Кравчук // Хірургія дит. віку. 2006. Т. 3, № 4. С. 16-22.
62. Исроилов Р. И. Диагностические алгоритмы морфологи­чес­­ких признаков вилочковой железы при развитии различных заболева­ний у недоно­шен­ных / Р. И. Исроилов, Р. Х. Хамдамов // Лікар. справа. 2003. № 7. С . 87-90.
63. Полякова О. М. В-клітини щитоподібної залози людини: відоме та невирі­шені проблеми / О. М. Полякова, Ю. М. Божок // Ендокринологія. 2006. Т. 11, № 2. С. 225-235.
64. Сорокина И. В. Иммуно­гисто­хи­мичес­кая характеристика лимфоидной популя­ции тимуса доно­шен­ных плодов от здоро­вых матерей / И. В. Соро­кина, Л. Д. Куприянова, Д. Н. Михайлова // Таврич. мед.-биол. вестник. 2006. Т. 9, № 3, ч. IV. С. 145-148.
65. Петеркова В. А. Врождённый гипотиреоз / пер. с англ. В. А. Петеркова, О. Б. Безлепкина // Леч. врач. 2004. № 6. С. 5-7.
66. Радзивил Т. Т. Мониторинг врождённого гипотиреоза у новорожденных в регионе с лёгким йоддефицитом / Т. Т. Радзивил // Клин. лаб. диагност. 2006. № 7. С. 9-11.
67. Таранушенко Т. Е. Анализ неонатального скрининга на врождённый гипоти­реоз в Красноярском крае / Т. Е. Таранушенко, Н. И. Киселёва, Т. В. Елизарьева // Педиатрия. 2006. № 5. С. 110-111.
68. Тарасова Г. Д. Клиническая картина врождённого гипо­ти­рео­за в практи­ке оториноларинголога / Г. Д. Тарасова, Г. В. Волкова // Рос. оторино­ларин­го­л. 2007. № 2. С. 100-106.
69. Швора Н. Е. Диагностика нозологических вариан­тов первичного врождён­но­го гипотиреоза в российской популяции / Н. Е. Швора, Д. Т. Шилин, М. И. Пыков // Ультразвук. и функц. диагност. 2004. № 1. С. 52-56.
70. Гульчий Н. П. Первичный гиперпаратиреоз: топическая диагностика пато­­ло­­ги­­чески изменённых паращитовидных желез / Н.П.Гульчий, А. С. Степа­ненко, Е. Л. Кущаева // Укр. мед. часопис. 2004. № 2. С. 104-110.
71. Токарчук Н. І. Морфологічний стан загруднинної залози при патології дітей раннього віку / Н. І. Токарчук, М. А. Волошин // Вісн. морфології. 2006. Т. 12, № 2. С. 246-249.
72. Иванов И. И. Нарушения женской репродуктивной систе­­мы в период полового созревания при диффузной эутиреоидной ги­пер­­­пла­зии щито­видной железы / И. И. Иванов, В. Н. Косолапова // Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И.Георгиевского. Т. 142, ч. II. 2006. С. 69-71.
73. Иванов Ю. В. Некоторые особенности современной диагностики и хирур­ги­ческого лечения загрудинных образований щитовидной и около­щитовид­ной желез / Ю. В. Иванов, Н. Н. Соловьёв, И. П. Кацков // Анналы хирургии. 2006. № 3. С. 5-9.
74. Колосюк В. А. Эндовидеохирургия щитовидной и паращитовидной же­лез / В. А. Колосюк, А. Ф. Романчишен // Вестн. хирургии им. И.И. Грекова. 2004. Т. 163, № 4. С. 97-100.