НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА ПРОГРАМИ МОНІТОРИНГУ, ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ЙОДО- ТА ЗАЛІЗОДЕФІЦИНИХ СТАНІВ У ДІТЕЙ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Маменко Марина Євгеніївна

61.001.12:[616.155.194+616.44]-08-053.2

НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА
ПРОГРАМИ МОНІТОРИНГУ, ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ
ЙОДО- ТА ЗАЛІЗОДЕФІЦИНИХ СТАНІВ У ДІТЕЙ

14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Науковий консультант:

Квашніна Людмила Вікторівна,
доктор медичних наук, професор

Луганськ 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 5
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ДЕФІЦИТ ЙОДУ ТА ЗАЛІЗА У ДІТЕЙ (огляд літератури) 14
1.1. Йодний дефіцит та патологічні стани, що з ним пов’язані 15
1.1.1. Спектр йододефіцитних захворювань 16
1.1.2. Тиреоїдний гормоногенез в нормі та за умов йодного
дефіциту 19
1.1.3. Механізми утворення зоба при йодному дефіциті 22
1.1.4. Етіологія йодного дефіциту 22
1.1.5. Критерії існування йодного дефіциту в певному регіоні 24
1.1.6. Епідеміологія йодного дефіциту в світі та в Україні 26
1.1.7. Ендокринні дизраптори довкілля 29
1.1.8. Методи профілактики та лікування йододефіцитних
захворювань 31
1.2. Залізодефіцитна анемія та латентний дефіцит заліза 35
1.2.1. Ефекти дефіциту заліза 36
1.2.2. Фізіологічна роль заліза в організмі та його обмін 38
1.2.3. Розвиток залізодефіцитних станів 40
1.2.4. Етіологія залізодефіцитних станів та анемії 42
1.2.5. Індикатори існування залізодефіциту як проблеми
на популяційному рівні 45
1.2.6. Епідеміологія дефіциту заліза в світі та в Україні 48
1.2.7. Шляхи подолання дефіциту заліза 48
1.3. Поєднаний дефіцит йоду та заліза 51
1.4. Системний підхід до ліквідації дефіциту мікронутрієнтів 54
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА МАТЕРІАЛІВ ТА МЕТОДІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ 57
2.1. Кластерне епідеміологічне дослідження дефіциту
мікронутрієнтів 57
2.2. Лабораторні методи для поглибленого біохімічного дослідження 72
2.3. Вивчення впливу геохімічних та антропогенних факторів
довкілля на виникнення зобу та анемії у дітей 74
2.4. Методи профілактики і лікування 76
2.5. Контроль за ефективністю профілактичних та лікувальних
заходів 77
2.4. Статистично-аналітичні методи 77
РОЗДІЛ 3. ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ДЕФІЦИТУ ЙОДУ ТА ЗАЛІЗА В ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ 80
3.1. Стан йодного забезпечення молодших школярів Луганської
області 80
3.2. Поширеність йододефіцитних захворювань 84
3.3. Поширеність залізодефіцитної анемії та залізодефіцитних станів 89
3.4. Епідеміологія поєднаного дефіциту йоду та заліза 93
РОЗДІЛ 4. ФАКТОРИ, ЩО СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ ЙОДО- ТА ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНИХ СТАНІВ У ДІТЕЙ 98
4.1. Аліментарні передумови виникнення йодо- та залізодефіцитних
станів у дітей 98
4.2. Вживання йодованої солі населенням Луганської області 106
4.3. Інформованість населення з питань дефіциту мікронутрієнтів 112
4.4. Значення соціального статусу родин для формування
дефіциту мікронутрієнтів 113
4.5. Вікові та статеві особливості формування йодо- та залізо-
дефіцитних станів 115
4.6. Місце обтяженої спадковості у виникненні зоба та анемії 117
4.7. Геохімічні та екологічні особливості місцевості, які здатні
впливати на формування тиреоїдної патології у населення 118
4.8. Вплив факторів забруднення оточуючого середовища на
формування тиреоїдної патології та анемізації дітей 121
4.9. Стан медичного забезпечення дітей із дифузним нетоксичним
зобом та залізодефіцитною анемією 127
РОЗДІЛ 5. ВПИЛИВ ДЕФІЦИТУ ЙОДУ ТА ЗАЛІЗА НА ФІЗИЧНИЙ
РОЗВИТОК ТА СТАН ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ МОЛОДШОГО
ШКІЛЬНОГО ВІКУ 131
5.1. Порушення фізичного розвитку у дітей в умовах дефіциту
мікронутрієнтів 131
5.2. Стан здоров’я дітей за умов дефіциту йоду та заліза у
харчуванні 140
5.3. Структура та розміри щитовидної залози у обстежених дітей
та клініко-біохімічні паралелі 147
РОЗДІЛ6. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕРАПЕВТИЧНИХ ТА ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ 159
6.1. Ефективність використання препаратів калію йодиду для лікування
дифузного нетоксичного зоба у дітей молодшого шкільного віку 163
6.2. Ефективність використання різних способів йодної профілактики
для запобігання новим випадкам йододефіцитних захворювань 170
6.3. Вплив дефіциту заліза на ефективність профілактики та
лікування ендемічного зоба у дітей 174
РОЗДІЛ 7. ПРОГРАМА МОНІТОРИНГУ, ПРОФІЛАКТИКИ ТА
ЛІКУВАННЯ ПАТОЛОГІЧНИХ СТАНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ
ІЗ ДЕФІЦИТОМ ЙОДУ ТА ЗАЛІЗА У ДІТЕЙ 181
7.1. Регіональна міжгалузева програма «Профілактика йодного
дефіциту» 181
7.2. Автоматизована система моніторингу дітей з йододефіцитними
захворюваннями 191
РОЗДІЛ 8. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 202
ВИСНОВКИ 235
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 238
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 240
ДОДАТКИ 272
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВСТУП

Актуальність теми. Забезпечення організму дитини нутрієнтами для адекватного росту та розвитку є однією з найбільш актуальних проблем суспільної охорони здоров’я в багатьох країнах [52,69,70,81,85]. За висновками міжнародних експертів, найбільш поширеними в світі патологічними станами, пов’язаними з порушеннями харчування, є йодо- та залізодефіцитні захворювання [170,188,225].
За даними ВООЗ, залізодефіцитна анемія очолює список 38 найбільш поширених хвороб та охоплює біля 20% населення Землі. Майже 30% живе в умовах підвищеного ризику розвитку йододефіцитних захворювань. Однак важливість проблеми визначається не тільки значною поширеністю йодо- та залізодефіцитних станів, але й тим негативним впливом на розвиток та стан здоров’я людини, який вони здійснюють [28,74,154,187].
Дефіцит йоду та заліза для дітей та підлітків це ризик затримки у фізичному, психічному та інтелектуальному розвитку, виникнення порушень функцій ендокринної, серцево-судинної, нервової та імунної систем організму, розладів статевого дозрівання. Для жінок дітородного віку та вагітних це безпліддя, передчасне переривання вагітності, збільшення кількості мертвонароджених немовлят, підвищена материнська та неонатальна смертність. На рівні популяції загроза забезпеченню повноцінної зміни поколінь, втрата інтелектуального, освітнього та професійного потенціалу нації [50,95,96,219,220,225,250].
В Україні до регіонів максимального ризику розвитку йододефіцитних захворювань традиційно відносили насамперед Львівську, Чернівецьку, Івано-Франківську, Закарпатську, Тернопільську та Волинську області. Чорнобильська катастрофа примусила звернути особливу увагу на йодний дефіцит та його наслідки в Чернігівській, Київській, Житомирській, Черкаській, Рівненській областях [96,62,63].
Загальнонаціональне дослідження вживання населенням харчових мікронутрієнтів, проведене в 2002 році Інститутом ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України, Інститутом медицини праці АМН України та Дитячим Фондом ООН, довело актуальність проблеми дефіциту йоду та заліза для України в цілому [40]. Однак бракує даних щодо дійсної поширеності йододефіцитних захворювань та залізодефіцитних станів в окремих регіонах. Найбільш активна наукова дискусія ведеться навколо питань існування проблеми йодного дефіциту на сході України [126,127]. Епідеміологічні дослідження щодо поєднання дефіцитів йоду та заліза в країні до цього часу не проводилися. Потребують додаткового вивчення механізми та ефекти взаємодії між дефіцитом цих мікроелементів в організмі людини.
Враховуючи неоднорідність ситуації в країні зі станом забезпеченості населення мікронутрієнтами та в умовах відсутності вирішення проблеми профілактики дефіциту йоду та заліза на загальнонаціональному рівні, актуальним є створення регіональних програм, які б ураховували місцеві особливості та відповідали існуючій законодавчій базі. Вирішенню цієї проблеми присвячена дана дисертаційна робота.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до основного плану НДР Луганського державного медичного університету МОЗ України та є складовою частиною планових науково-дослідних робіт кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти «Клініко-лабораторна характеристика йододефіцитних захворювань у дітей та підлітків Донбасу. Медико-соціальний моніторинг їх здоров’я» на 20022005рр. (державний реєстраційний номер 0105U004373) та «Створення програми профілактики та лікування патологічних станів, зумовлених сполученим дефіцитом йоду та заліза у дітей та підлітків Луганщини, з урахуванням геохімічних характеристик регіону та підвищеного антропогенного забруднення середовища» на 20062010рр. (державний реєстраційний номер 0106U003262).
Мета дослідження: Оптимізувати систему моніторингу, профілактики та лікування патологічних станів, пов`язаних із дефіцитом йоду та заліза у дітей, шляхом наукового обґрунтування та розробки відповідної програми заходів.
Завдання:
1. Вивчити епідеміологію йодо- та залізодефіцитних станів у Луганській області на прикладі референтної групи дітей молодшого шкільного віку, розробити відповідні картограми.
2. Визначити фактори, що сприяють формуванню йодо- та залізодефіцитних станів у дітей.
3. Оцінити фізичний розвиток, стан здоров’я та самопочуття дітей молодшого шкільного віку при наявності дефіциту мікронутрієнтів.
4. Проаналізувати закономірності формування тиреоїдної патології у дітей молодшого шкільного віку в умовах високої поширеності залізодефіцитної анемії та інтенсивного антропогенного навантаження на організм.
5. Визначити взаємозв’язок між рівнем функціональної активності гіпофізарно-тиреоїдної системи та станом депо заліза у обстежених дітей.
6. Вивчити вікові та статеві особливості формування йодо- та залізодефіцитних станів.
7. Оцінити ефективність дотації йоду для лікування та профілактики йододефіцитних захворювань у регіоні з поєднанням йодного дефіциту та інтенсивного забруднення оточуючого середовища.
8. Проаналізувати вплив дефіциту заліза на ефективність лікування ендемічного зоба та оцінити доцільність поєднання йодної профілактики з курсами феротерапії препаратами тривалентного заліза.
9. Створити регіональну програму профілактики та лікування патологічних станів, зумовлених дефіцитом йоду у дітей.
10. Розробити автоматизовану програму селективного моніторингу дітей із йодо- та залізодефіцитними станами.
Об’єкт дослідження забезпеченість йодом та залізом дітей молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження екскреція йоду із сечею; розміри щитовидної залози; функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи; обмін заліза в організмі; показники фізичного розвитку, стану здоров’я та самопочуття дітей.
Методи дослідження: клінічні, біохімічні, інструментальні, соціологічні, епідеміологічні, математичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в Україні проведене регіональне епідеміологічне дослідження дефіциту мікронутрієнтів (на прикладі йоду та заліза), яке відповідає сучасним міжнародним вимогам (ВООЗ, 2001, 2003, 2007рр.). На основі отриманих результатів науково обґрунтовано існування на популяційному рівні йодо- та залізодефіцитних станів як соціально значимої проблеми.
На основі проведеного порівняльного аналізу отриманих клінічних даних у співставленні з результатами санітарно-епідеміологічного моніторингу продемонстровано пріоритетну роль дефіциту мікронутрієнтів у формуванні зоба та залізодефіцитної анемії при потенціюючому впливі інтенсивного антропогенного забруднення середовища.
Уперше продемонстровано значимий вплив дефіциту йоду та заліза поряд із іншими факторами на фізичний розвиток та стан здоров’я дітей молодшого шкільного віку, що постійно мешкають в промислових та сільськогосподарських районах. Вивчені вікові та статеві особливості формування дефіцитних станів у межах референтної групи дітей 612 років.
Створені нові коефіцієнти для оцінки ступеня збільшення розмірів щитовидної залози та моніторингу динаміки тиреоїдних об’ємів під час лікування.
Уперше вивчено вплив та проведено порівняльний аналіз ефективності різних методів йодної профілактики в умовах харчового дефіциту мікронутрієнтів на тлі інтенсивного антропогенного навантаження.
Розроблено принципово нову методику лікування та профілактики йододефіцитних захворювань у дітей із залізодефіцитними станами (отримано патент України на корисну модель №39494).
Уперше з використанням міжнародних стандартів на підставі існуючої в Україні нормативної бази розроблено регіональну модель подолання йодного дефіциту. Для оптимізації процесу моніторингу заходів щодо усунення дефіциту мікронутрієнтів створено автоматизовану систему підтримки прийняття лікарських рішень, спрямовану на динамічне спостереження за хворими з йодо- та залізодефіцитними станами, планування лікувальних та профілактичних заходів, створення відповідних регіональних баз даних (отримано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №27311).
Практичне значення отриманих результатів. Обґрунтовано доцільність проведення масових, індивідуальних та групових заходів, спрямованих на профілактику дефіциту йоду та заліза в регіоні.
Продемонстровано, що широке використання лікарями різного профілю методів йодної профілактики в регіонах із високим забрудненням оточуючого середовища дозволяє знизити поширеність дифузного зоба у населення та запобігає негативному впливу ендокринних дизрапторів на щитовидну залозу.
Створена методика лікування та профілактики йододефіцитних захворювань в умовах високої поширеності дефіциту заліза дає можливість підвищити ефективність профілактичних заходів та може бути використана педіатрами, лікарями загальної практики, дитячими ендокринологами.
Розроблені коефіцієнти перебільшення 97-ї перцентилі та відносного тиреоїдного об’єму можуть бути використані в практиці педіатрів, дитячих ендокринологів, лікарів ультразвукової діагностики при первинній оцінці розмірів щитовидної залози у дітей та для здійснення динамічного контролю під час лікування.
Впровадження створеної регіональної міжвідомчої програми подолання наслідків йодного дефіциту сприяє зниженню частоти йодо- та залізодефіцитних станів у населення. Універсальні законодавчі механізми її реалізації та відповідність світовим стандартам дають можливість використовувати регіональну модель як базову для створення аналогічних програм в інших регіонах країни.
Розроблена автоматизована система медико-соціального моніторингу дітей із йодо- та залізодефіцитними станами дає можливість динамічного спостереження за даною групою хворих, дозволяє своєчасно розробляти та корегувати лікувальні та оздоровчі заходи в умовах поліклінік, дитячих лікарень, діагностичних центрів. Програма може бути використана у серверних системах, що дасть можливість здійснювати динамічний контроль за ситуацією в масштабах регіону та/або країни.
Результати дослідження впроваджені в роботу Головного управління охорони здоров’я Луганської облдержадміністрації, Луганської обласної дитячої клінічної лікарні, міських та районних дитячих лікарень області, Донецького обласного методичного центру здоров’я, Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України (м.Київ), у педагогічний процес кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти Луганського державного медичного університету.
Створена регіональна модель програми профілактики йодного дефіциту використовується Українським представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) у якості базової для розробки регіональних програм у кр

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми педіатрії підвищення ефективності профілактики та лікування патологічних станів, пов’язаних із дефіцитом йоду та заліза, шляхом створення програми моніторингу на основі визначення поширеності йодо- та залізодефіцитних станів (на прикладі Луганської області), вивчення механізмів їх виникнення, впливу на фізичний розвиток та стан здоров’я дітей молодшого шкільного віку, оцінки ефективності окремих лікувальних та профілактичних підходів.
1. Стан йодного забезпечення населення Луганської області є недостатнім та за рівнем медіани йодурії (83,0мкг/л) відповідає йодному дефіциту легкого ступеня. В регіоні спостерігається висока частота зоба (27,7±1,6%), анемії (30,7±1,5%) та їх поєднання (12,2±1,1%) у дітей молодшого шкільного віку. В сільськогосподарських районах має місце найгірше йодне забезпечення населення (медіана йодурії 68,5мкг/л), в промислових містах та шахтарських районах області спостерігається більша поширеність зоба (30,2±1,7%), анемії (34,7±1,8%) та їх поєднання (13,2±1,3%).
2. Формуванню йодо- та залізодефіцитних захворювань сприяють геохімічні особливості місцевості, висока частота порушень харчування, низька інформованість населення, незадовільний стан медичного забезпечення та високий рівень антропогенного забруднення середовища. Постійне проживання та навчання дітей у зоні високого техногенного навантаження призводить до збільшення шансів розвитку зоба (відношення шансів 18,82) та анемії (відношення шансів 4,04) у дітей молодшого шкільного віку.
3. Розвиток йододефіцитних станів призводить до збільшення частки дітей із відставанням у рості до 18,2±2,4%. Дефіцит йоду та заліза сприяє погіршенню самопочуття та збільшенню частоти гострих респіраторних захворювань (до 21,9±3,9%). У дітей із зобом та анемією домінують прояви патологічних станів, пов’язаних із порушеннями динамічних когнітивних та регуляторних функцій центральної та вегетативної нервової систем у вигляді підвищеної втомлюваності, порушень уваги, головного болю, абдомінальних скарг, закрепів.
4. Збільшення щитовидної залози у дітей із дефіцитом мікронутрієнтів у абсолютній більшості випадків має дифузний характер (92,3±1,7%). Високий рівень забруднення оточуючого середовища сприяє розвитку структурних змін в щитовидній залозі у дітей молодшого шкільного віку. Наявність зоба підвищує шанси виникнення анемії (відношення шансів 2,88), а анемізація збільшує вірогідність розвитку зоба (відношення шансів 2,29).
5. У регіоні зі співіснуючими йодним дефіцитом та великим антропогенним навантаженням діти молодшого шкільного віку в 52,9±3,5% випадків мають порушення функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи різного ступеня. Найбільш напруженим є початковий етап формування тиреоїдної патології, який супроводжується підвищенням концентрації тиреотропіну (до 2,61±0,18мОд/л), зниженням рівня сироваткового феритину (до 28,11±3,98%), зростанням частоти анемії (до 57,8±6,2%) та залізодефіцитних станів (до 81,3±4,9%). Формування зоба призводить до помірної компенсації функцій гіпофізарно-тиреоїдної системи, однак надмірне зростання тиреоїдного об’єму сприяє виникненню реакцій декомпенсації.
6. Поширеність зоба та анемії зростає з віком (до 40,8±2,9% та 38,7±2,9% у 1011 років). Найбільш напруженими за показниками функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи є початок препубертатного періоду та його кінець. Поєднаний вплив йодного дефіциту та інтенсивного забруднення оточуючого середовища призводить до змін у гендерних співвідношеннях, що полягає у вищій частоті тиреоїдної патології у хлопчиків молодшого шкільного віку (32,9±2,0%).
7. Профілактичний прийом препаратів калію йодиду в регіоні з легким йодним дефіцитом та високим антропогенним навантаженням призводить до нормалізації стану йодного забезпечення дітей (медіана йодурії 126143мкг/л), зниження частоти зоба (на 61,3±8,7%) та зменшення відносного тиреоїдного об’єму (до 4,31±0,18мл/м2), ефективно запобігає виникненню нових випадків захворювання. Використання даного методу для масової профілактики обмежується низьким рівнем комплаєнсу та необхідністю постійного медичного контролю. Йодована сіль як індивідуального засіб має меншу профілактичну ефективність, однак дозволяє покращити стан йодного забезпечення школярів та може використовуватися при проведенні профілактики на популяційному рівні.
8. Поєднання зоба з анемією та залізодефіцитними станами у дітей призводить до зниження ефективності йодної профілактики. Включення до профілактичних та лікувальних заходів курсів феротерапії з використанням препаратів тривалентного заліза дозволяє ефективно покращити показники сироваткового феритину (до 32,68±2,72мг/л), знизити частоту залізодефіцитної анемії (до 9,4±5,2%) та сидеропенічних станів (до 18,8±6,9%), сприяє зменшенню абсолютного та відносного тиреоїдних об’ємів, зниженню частоти тиреоїдної патології (на 81,2±6,9%).
9. Створена модель регіональної міжгалузевої програми профілактики йодного дефіциту відповідає концептуальним міжнародним підходам до вирішення проблеми та сучасній нормативній базі України, що дає можливість впровадження її як базової в регіонах із йодним дефіцитом. Профілактична спрямованість програми, її орієнтація на просвітницькі та освітні заходи з питань здорового способу життя та харчування є інструментом досягнення основної мети зниження поширеності йододефіцитних захворювань у популяції.
10. Розроблена автоматизована система моніторингу дітей з йодо- та залізодефіцитними захворюваннями дає можливість удосконалити процес діагностики, лікування та профілактики, сприяє більш якісному динамічному спостереженню за дітьми з даними патологічними станами, дозволяє оптимізувати контроль ефективності виконання заходів регіональної міжгалузевої програми.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для оцінки ступеня збільшення щитовидної залози рекомендовано використовувати розроблений коефіцієнт перебільшення 97-ї перцентилі, який розраховується як співвідношення між тиреоїдним об’ємом обстеженої дитини та нормативним значенням 97-ї перцентилі. Якщо коефіцієнт знаходиться в межах 11,2 необхідно призначити лікування препаратами калію йодиду (див. п.3); провести визначення вмісту гемоглобіну та концентрації сироваткового феритину та при їх зниженні призначити препарати тривалентного заліза (див. п.4). Якщо коефіцієнт більший за 1,6 необхідно призначити визначення рівнів тиреотропіну, вільного тироксину, гемоглобіну, сироваткового феритину у зв’язку з загрозою декомпенсації функціонального стану щитовидної залози.
2. При проведені динамічного контролю за розмірами щитовидної залози під час лікування зоба у дітей рекомендується використовувати показник відносного тиреоїдного об’єму, який розраховується як співвідношення між абсолютним об’ємом щитовидної залози та площею поверхні тіла дитини. При зменшенні відносного тиреоїдного об’єму в процесі лікування динаміку вважати за позитивну.
3. Для проведення індивідуальної та групової профілактики і лікування йододефіцитних захворювань в регіонах із легким йодним дефіцитом, не залежно від впливу інших зобогенних чинників, рекомендується тривалий (до прийняття закону щодо масової профілактики) прийом фармакологічних препаратів калію йодиду у вікових дозуваннях (діти раннього та дошкільного віку 50мкг йоду на добу, діти молодшого шкільного віку 612 років 100мкг йоду на добу, підлітки 200мкг йоду на добу).
4. З метою підвищення ефективності профілактики та лікування зоба у дітей із залізодефіцитними станами доцільно поєднувати тривалий (не менш 1 року) прийом препаратів калію йодиду (діти раннього та дошкільного віку 50мкг йоду на добу, діти молодшого шкільного віку 612 років 100мкг йоду на добу, підлітки 200мкг йоду на добу) з курсами феротерапії препаратами тривалентного заліза (1мг/кг заліза на добу в 1 прийом, 3 місячних курси на рік із перервами між ними по 3 місяця).
5. З метою постійного динамічного нагляду та своєчасного планування адекватних лікувальних та оздоровчих заходів, створення регіонального банку даних дітей із йодо- та залізодефіцитними захворюваннями, ефективного моніторингу їх усунення доцільно використовувати створену автоматизовану систему підтримки прийняття лікарських рішень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АбатуровА.Е. Микроэлементный баланс и противоинфекционная защита у детей // АбатуровА.Е. // Здоровье ребенка. 2008. №1. С.4750.
2. АбатуровА.Е. Рациональная терапия железодефицитных анемий у детей препаратами железа для приема внутрь / А.Е.Абатуров, И.Л.Высочина, О.Н.Герасименко // Здоровье ребенка. 2006. №3. С.2428.
3. АбатуровА.Е. Роль микро и макроэлементов в профилактике частых респираторных заболеваний у детей / А.Е.Абатуров, О.Н.Герасименко, Т.П.Квитницкая // Здоровье ребенка. 2008. №5. С.119123.
4. АбрамоваН.А. Зобогенные вещества и факторы: обзор литературы / Н.А.Абрамова, В.В.Фадеев, Г.А.Герасимов [и др.] // Клиническая и экспериментальная тиреоидология. 2006. №1. С.313.
5. АнтомоновЮ.Г. Биологическая и медицинская кибернетика. Новый этап / Ю.Г.Антомонов, А.Б.Котова, О.Г.Пустовойт // Кибернетика и вычислительная техника. 1993. Вып.98. С.38.
6. БарановА.А. Здоровье детей на пороге XXI века: пути решения проблемы / А.А.Баранов, Л.А.Щеплягина // Педиатрия. 2001. Т.8., №18. С.737740.
7. БарановА.А. Пренатальная и постнатальная профилактики йодного дефицита у детей первого года / А.А.Баранов, Л.А.Щеплягина, Н.А.Курмачева // Вестник РАМН. 2001. №6. С.1217.
8. БардовВ.Г. Екологічна ситуація та рівень загальної захворюваності населення України на хвороби щитовидної залози / В.Г.Бардов, С.Т.Омельчук, І.М.Пельо // Проблеми медицини. 1998. №2. С.3437.
9. Беляков Н.А. Физическое развитие детей, проживающих в регионе зобной эндемии / Н.А.Беляков, И.В. Березовський // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2006. №2. С.1519.
10. БережнийВ.В. Залізодефіцитна анемія у дітей: Методичні рекомендації / В.В.Бережний, В.В.Корнєва, Н.К.Уніч. [та ін.]. К.: СПД КолядаО.П., 2003. 28с.
11. БойчукЕ.Б. Распространение увеличения щитовидной железы и уровень экскреции йода с мочой у детей гКемерово / Е.Б.Бойчук, Л.М.Казакова, Ю.И.Ровда // Педиатрия. 2000. №4. С.5153.
12. Болезни щитовидной железы / под ред. Л.И. Браверманн; пер. с англ. В.И.Кандора, Т.О.Черновой М.: Медицина, 2000. 432с.
13. БольшоваО.В. Застосування йодомарину у комплексному лікуванні дифузного гіпотиреоїдного зобу у дітей та підлітків / О.В.Большова // ПАГ. 2007. №4. С.109.
14. БольшоваО.В. Захворювання щитовидної залози / О.В.Большова // Дитячі хвороби / За ред. В.М.Сидельникова, В.В.Бережного. К., 1998. С.138147.
15. БоровськаІ.М. Динаміка хімічних показників якості питної води в містах Луганської області в 20062008рр./ БоровськаІ.М., ТкаченкоВ.Г. // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. 2008. №4. С.3638.
16. БоцюткоВ.І. Проблема йодного дефіциту та його подолання на Прикарпатті / В.І.Боцютко, Н.В.Скріпнік, І.В.Тимків та ін. // Проблеми ендокринної патології. 2006. №3. С.8487.
17. ВацебаА.О. Епідеміологія захворювань щитоподібної залози в умовах йодної недостатності / А.О.Вацеба, В.М.Гаврилюк., В.І.Паньків та ін. // Лікарська справа. 2002. №1. С.3133.
18. ВацебаА.О. Оцінка розумової працездатності дітей хворих на ендемічний зоб, що проживають у йододефіцитному районі Українських Карпат / А.О.Вацеба // Буковинський медичний вісник. 2001. №2. С.5557.
19. ВацебаА.О. Частота захворювань щитоподібної залози у Карпатському регіоні / А.О.Вацеба, В.І.Паньків // Українські медичні вісті. 2001. Т.4, №1. С.24.
20. ВелдановаМ.В. Проблемы дефицита йода с позиции врача / М.В.Велданова // Проблемы эндокринологии. 2001. №5. С.1013.
21. ВелдановаМ.В. Роль некоторых струмогенных факторов внешней среды в возникновении зобной эндемии / М.В.Велданова // Микроэлементы в медицине. 2001. Т.1. С.1725.
22. ГайдаєвЮ.О. Дослідження демографічних процесів та проблем системи охорони здоров’я України / Ю.О.Гайдаєв // Український медичний часопис. 2007. №5. С.38.
23. ГайдуковаС.М. Железодефицитная анемія / С.М.Гайдукова С.В.Выдыборец // Ліки України. 2004. №9. С.2529.
24. ГайдуковаС.М. Залізодефіцитна анемія / С.М.Гайдукова, С.В.Видиборець, І.В.Колесник. — К.: Наук. світ, 2001. — 132с.
25. ГерасимовГ.А. Йододефицитные заболевания (ЙДЗ) в Российской Федерации: политика в области профилактики и тенденции в эпидемиологической ситуации (19502002) / Г.А.Герасимов. М., 2003. 50с.
26. ГерасимовГ.А. Мифы отечественной тиреоидологии и аутоиммунный тиреоидит: Клиническое эссе / Г.А.Герасимов, Г.А.Мельниченко, В.В.Фадеев // Consilium medicum. 2001. Т.3, №11. С.525530.
27. ГерасимовГ.А. Всеобщее йодирование пищевой поваренной соли для профилактики йоддефицитных заболеваний: преимущества значительно превышают риск / Г.А.Герасимов // Проблемы эндокринологии. 2001. №3. С.2226.
28. ГерасимовГ.А. Йодный дефицит в странах Восточной Европы и Центральной Азии состояние проблемы в 2003 году / Г.А.Герасимов // Клиническая тиреодология. 2005. Т.1, №3. Режим доступа: www.clinthyroid.org
29. ГерасимовГ.А. Прогресс в устранении йододефицитных заболеваний: вопросы мониторинга и профилактики / Г.А.Герасимов // Педиатрия. Приложение к журналу Consilium Medicum. 2006. Т.8, №2. Режим доступа: http://consiliummedicum.com/media/pediatr/06_02/59.shtml
30. ГерасимовГ.А. Решенные и нерешенные проблемы профилактики йоддефицитных заболеваний / ГерасимовГ.А., ЦиммерманМ. // Проблемы эндокринологии. 2007. Т.53, №6. С.3133.
31. ГерманО.В. Введение в теорию экспертных систем и обработку знаний / О.В.Герман. Мн.: ДизайнПРО, 1995. 255с.
32. ГорленкоО.М. Екологічно зумовлені дефіцитні стани у дітей в умовах ендемічної зони та шляхи їх корекції // О.М.Горленко, О.Ю.Александров // Сучасна педіатрія. 2008. №5. С.8590.
33. ГринхальхТ. Основы доказательной медицины / Т.Гринхальх. М., Издательский дом "ГЭОТАРМЕД", 2004. 240с.
34. ГурськаВ.А. Особливості фізичного та статевого розвитку і гормональних показників при порушеннях пубертату у юнаків та підлітків за умов йодного дефіциту / В.А.Гурська // Проблеми ендокринної патології. 2007 №1. С.22-25.
35. ДедовИ.И. Йоддефицитные заболевания в РФ / И.И.Дедов, Н.Ю.Свириденко // Вестник РАМН. 2001. №6. С.312.
36. ДжатдоеваФ.А. Уровень информированности населения России, Беларуси и Туркменистана о профилактике йоддефицитных заболеваний / Ф.А.Джатдоева // Проблемы эндокринологии. 2007. Т.53, №3
37. ДревальА.В. Степень надежности ультразвуковой и пальпаторной диагносттики эндемического зоба / А.В.Древаль, Т.С.Камынина, О.А.Hечаева [и др.] // Проблемы эндокринологии. 1999. Т.45, №2. С.2428.
38. ЄрохінаО.І. Особливості фізичного, інтелектуального розвитку та психоемоційного стану дітей, що постійно мешкають в регіоні легкої йодної ендемії / О.І.Єрохіна // Сучасна педіатрія. 2008. №3. С.1822.
39. ЗайцевВ.М. Прикладная медицинская статистика: Учебное пособие / В.М.Зайцев, В.Г.Лифляндский, В.И.Маринкин. [2е изд.] СПб: ООО «Издательство ФОЛИАНТ», 2006. 432с.
40. Звіт „Про національне дослідження вживання населенням харчових мікронутрієнтів” / АМН України, МОЗ України, ДК стат. України, ЮНІСЕФ. К.:”Прем’єр Медіа”, 2004. 64с.
41. ЗелинскаяН.Б. Лечение заболеваний щитовидной железы / ЗелинскаяН.Б. Винница : Континент ПРИМ, 1999. 47с.
42. ЗефироваГ.С. Заболевания щитовидной железы / ЗефироваГ.С. М.: Арт Бизнес центр, 1999. 215с.
43. ЗинчукС.Ф. Коррекция йодного дефицита с использованием йодированного напитка «Антошка» / С.Ф.Зинчук, Е.В.Порменова // Рос. педиатрический журнал. 2002. №3. С.4749.
44. ИдельсонЛ.И. Гипохромные анемии/ Л.И.Идельсон М.: Медицина, 1981. 192с.
45. Йоддефицитные заболевания у детей и подростков: диагностика, лечение, профилактика (научнопрофилактическая программа Союза педиатров России и международного фонда охраны здоровья матери и ребенка) / руководители: А.А.Баранов, И.И.Дедов. М.: Международный фонд охраны здоровья матери и ребенка, 2005. 44с.
46. Йододефіцит та моніторинг програм йодної профілактики (Методичні рекомендації) / [ред. М.Д.Тронько]. Київ, 2004. 34с.
47. ІвановаЛ. Львівська модель подолання йододефіциту на обласному рівні / [ІвановаЛ., ТрушО.]. Київ, 2007. 103с.
48. КазюковаТ.В. Новые возможности ферротерапии железодефицитной анемии / Т.В.Казюкова, Г.А.Самсыгина, Г.В.Калашникова [и др.] // Клин. фарм. тер. 2000. Т.9, №2. С.8891.
49. КасаткинаЭ.П. Дифузний нетоксический зоб. Вопросы классификации и терминологии / Э.П.Касаткина // Пробл. эндокринологии 2001. Т.47, №4. С.37.
50. КасаткинаЭ.П.Йоддефицитные заболевания: клиника, генез, профилактика / Э.П.Касаткина // Российский вестник перенатологии и педиатрии. 2005. №1. С.913.
51. КасаткинаЭ.П. Йодное обеспечение детского населения на юге ЦентральноЧерноземного региона России / Э.П.Касаткина, Д.Е.Шилин, Л.М.Петрова [и др.] // Проблем эндокринологии. 1999. Т.45, №1. С.2934.
52. КвашнінаЛ.В. Мікро та макроелементний гомеостаз і проблеми дисмікроелементозів в дитячому віці / Л.В.Квашніна, В.П.Родіонов, В.В.Рачковська // Перинатологія та педіатрія. 2008. №3. С.9196.
53. Клиническая эндокринология: руководство / под ред. Н.Т.Старковой. [3е изд.]. СПб.: Питер, 2002. 576с. (Серия „Спутник врача”).
54. КоваленкоТ.В. Здоровье и развитие детей, рожденных в условиях зобной эндемии: дис. ...доктора мед. наук : 14.00.09 / Коваленко Татьяна Владимировна. Ижевск, 2000. 275с.
55. КолпанинаТ.С. Степень надежности ультразвуковой и пальпаторной диагностики эндемического зоба / Т.С.Колпанина // Проблемы эндокринологии. 1999. №2. С.2426.
56. Консенсус Эндемический зоб: терминология, диагностика, лечение и профилактика” // Проблемы эндокринологии 1999. Т.45, №6. С.2930.
57. КонюховВ.А. Методические подходы к оценке риска йодного дефицита / В.А.Конюхова // Гигиена и санитария. 2002. №1. С.7173.
58. КорзунВ.Н. Препараты из морских водорослей для профилактики и лечения патологи щитовидной железы / В.Н.Корзун, А.Н.Парац, В.И.Сагло // Ліки України. 2002. №5. С.4345.
59. КоровинаН.А. Железодефицитные анемии у детей: [Руководство для врачей] / Н.А.Коровина, А.Л.Заплатников, И.Н.Захарова. [2е изд. перераб.] М., 1999. 56с.
60. КоровинаН.А. Профилактика и лечение железодефицитных состояний у детей / Н.А.Коровина, И.Н.Захарова, А.Л.Заплатников [и др.] // Лечащий врач. 2004. №1. С.2428.
61. КравецЕ.Б. Состояние здоровья детей и подростков с патологией щитовидной железы / Е.Б.Кравец, Н.Д.Грацианова, О.А.Олейник [и др.] // Российский педиатрический журнал. 2000. №1. С.1416.
62. КравченкоВ.І. Вивчення йодної забезпеченості жінок та дітей центрального регіону України / В.І.Кравченко, Л.А.Ткачук, М.В.Власенко [та ін.] // Ендокринологія. 2007. Т.12, №2. С.192200.
63. КравченкоВ.І. Динаміка йодного статусу в північних областях України, що були забруднені внаслідок Чорнобильської аварії / В.І.Кравченко, Н.І.Миронюк, В.І.Турчін [та ін.] // Ендокринологія. 2006. Т.11, №1. С.124133.
64. КрасновВ.М. Состояние здоровья детей и подростков в йоддефицитном регионе / В.М.Краснов // Рос. педиатрический журнал. 2002. №1. С.1721.
65. КрохаН.В. Особливості фізичного та статевого розвитку дітей з субклінічним гіпотиреозом / Н.В.Кроха // Науковий вісник Ужгородського університету. 2001. №15. С.6973.
66. ЛапачС.Н. Статистические методы в медикобиологических исследованиях с использованием Excel / С.Н.Лапач, А.В.Чубенко, П.Н.Бабич. [2е изд., перераб. и доп.]. К.: МОРИОН, 2001. 408с.
67. ЛещенкоР.И. Роль йододефицита в адаптации новорожденных / Р.И.Лещенко // Здоровье ребенка. 2007. №3. С.4952.
68. ЛободаА.М. Мікроелементні порушення у дітей / А.М.Лобода // Сучасна педіатрія. &nda