ЛІКАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ПРИ ВІДНОВНИХ ФІЗИЧНИХ ТРЕНУВАННЯХ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ ПЛАВЦІВ ПІСЛЯ ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

brief description

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

Фетісова Валентина Валеріївна

УДК: 61:796.077.2:612.2-002.1-018.73-039.76

ЛІКАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ПРИ ВІДНОВНИХ ФІЗИЧНИХ ТРЕНУВАННЯХ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ ПЛАВЦІВ ПІСЛЯ ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

14.01.24 лікувальна фізкультура та спортивна медицина

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник: Клапчук Василь Васильович,
доктор медичних наук, професор

Дніпропетровськ 2008

ЗМІСТ

ЗМІСТ ....2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .....4
ВСТУП ..5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 12
1.1. Гострі респіраторні захворювання у спортсменів ...12
1.2. Вплив плавання на функціональний стан організму плавців .13
1.3. Захворювання та травматизм у плавців 18
1.4. Відновлювальні фізичні тренування з урахуванням індивідуальної толерантності до фізичного навантаження ..26
1.4.1. Особливості тренувань в лікувальній фізичній культурі ..26
1.4.2. Особливості тренувань в оздоровчій фізичній культурі ...33
1.4.3. Особливості тренувань при фізичному вихованні .36
Підсумок до розділу 1.38
РОЗДІЛ 2. Характеристика контингенту обстежених, особливостей методичного підходу та методик дослідження.....40
2.1 Контингент обстежених та особливості методичного підходу40 2.2 Методи дослідження 45
РОЗДІЛ 3. Вплив гострих респіраторних захворювань на функціональний стан і рухові можливості висококваліфікованих плавців..51
3.1 Морфофункціональні показники фізичного стану ...51
3.2 Толерантність до фізичного навантаження ...54
3.3 Аеробна продуктивність організму 59
3.4 Стан зовнішнього дихання ..61
3.5 Стійкість до гіпоксії..65
3.6 Біоелектрична активність серця .67
Підсумок до розділу 3 70
РОЗДІЛ 4. Динаміка показників функціонального стану і рухових можливостей висококваліфікованих плавців після гострих респіраторних захворювань при традиційній методиці фізичної реабілітації та з ергометричними тренуваннями..72
4.1. Морфофункціональні показники фізичного стану ..72
4.2. Толерантність до фізичного навантаження ..73
4.3. Аеробна продуктивність організму ...76
4.4. Стан зовнішнього дихання .76
4.5. Стійкість до гіпоксії 81
4.6. Біоелектрична активність серця.....82
4.7. Результати лікарсько-педагогічних спостережень ..83
4.8. Строки спортивної реабілітації......85
Підсумок до розділу 4 87
РОЗДІЛ 5. Аналіз І узагальнення Результатів ДОСЛІДЖЕНЬ....90
5.1. Вихідні показники функціонального стану і рухових можливостей висококваліфікованих плавців після гострих респіраторних захворювань.92
5.2. Функціональний стан і рухові можливості висококваліфікованих плавців після гострих респіраторних захворювань при традиційній методиці фізичної реабілітації та з урахуванням індивідуальної толерантності до фізичного навантаження...100
Підсумок до розділу 5 ..107
ВИСНОВКИ 109
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ..113
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 116

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АТ артеріальний тиск
ВЕТ велоергометричні тренування
ГРЗ гострі респіраторні захворювання
ЕКГ електрокардіографія
ЖЄЛ життєва ємкість легенів
ЗФР загальна фізична роботоспроможність
ІСГ індекс стійкості до гіпоксії
ІТ індекс Тифно
МВЛ максимальний вентиляція легенів
МСК максимальне споживання кисню
ОФВ1 обсяг форсованого видиху за 1-у секунду
ПОШ пікова об'ємна швидкість
РОвд резервний об’єм вдиху
РОвид резервний об’єм видиху
ФЖЄЛ форсована ЖЄЛ
ФЖЄЛвд форсована ЖЄЛ вдиху
ЧДР частота дихальних рухів
ЧСС частота серцевих скорочень

ВСТУП

Актуальність теми. За даними МОЗ України, щороку в Україні на ГРЗ хворіє від 8 до 10 мільйонів осіб [1], які складають біля 20% усієї зареєстрованої захворюваності та понад 75% усіх випадків інфекційних захворювань [2]. Вони також займають провідне місце у захворюваності спортсменів, і, як наслідок, знижують рівень їх фізичної роботоспроможності та спортивні результати [3, 4]. За даними В.А. Левандо, в залежності від виду спорту ГРЗ складають 1,3-28,0% [5]. Проте, сучасний спорт вищих досягнень це фізичні навантаження на межі людських можливостей [6, 7, 8, 9, 10, 11 та ін.]. Добре відомо, що в період змагань, тобто в період найвищої спортивної форми, спортсмени частіше занедужують на ГРЗ. Досягнення піка спортивної форми, пов'язане із максимальною мобілізацією та напругою функціонування усіх систем організму, супроводжується морфологічною та функціональною перебудовою систем нейрогуморальної, гормональної регуляції, зривом адаптації та виникненням на цьому тлі імунодефіцитного стану [12, 13]. Це створює умови для блискавичного перебігу звичайних захворювань і може закінчитися трагічно, особливо в спорті вищих досягнень. Відомо, що представники водних видів спорту частіше схильні до ГРЗ. Це обумовлено тривалим перебуванням в хімічно обробленому водяному середовищі, підвищеною вологістю повітря, місцевим та загальним переохолодженням, які змінюють функціональний стан слизової оболонки носоглотки [14, 15]. За даними О.Є. Дорофєєвої, 83,3% спортсменів-плавців хворіє на ГРЗ з частотою 1-2 рази на рік, а 16,7% 3 та більше разів на рік [8].
Тренування в хворобливому стані чи в період реконвалесценції, а також виконання обсягів та інтенсивності навантажень, які не відповідають можливостям спортсмена, може бути причиною розвитку рецидиву хвороби або перетренування [16]. Поряд з цим, ранній початок тренувань після ГРЗ призводить до зривів адаптації серцево-судинної системи, появи змін на ЕКГ та порушень серцевого ритму [17]. Тому надзвичайно важливим є визначення навантажувального режиму, який повинен бути адекватним функціональному стану спортсмена після клінічного видужання до повної спортивної реабілітації.
Багаторічна практика відновного лікування свідчить про те, що суттєвий вплив на скорочення строків реабілітації надає використання фізичних вправ. Їх лікувально-відновний ефект засновується на спроможності надавати загальнотонізуючу, трофічну, компенсаторно-пристосувальну та нормалізуючу дії [18].
Найбільш ґрунтовне дослідження ГРЗ у спортсменів з тих, що були проведені в Україні, провела О.В. Пєшкова [19]. Вона надала клініко-фізіологічне обґрунтування принципів фізичної та спортивної реабілітації тренованих і нетренованих осіб після ГРЗ і розробила раціональні рухові режими в період їх відновного лікування. Але її дослідження не охоплювало плавців високої кваліфікації, що і спонукало нас обґрунтувати методику їх відновних тренувань після перенесення ГРЗ.
Приступаючи до дослідження, ми враховували, що в цьому відношенні має перевагу фізіологічне обґрунтування і застосування диференційованих методик дозованих фізичних тренувань з урахуванням попередньо визначеної індивідуальної толерантності до фізичного навантаження [20]. Такі методики широко застосовуються в лікувальній фізичній культурі [21, 22, 23, 24, 25], в оздоровчій фізичній культурі [26, 27, 28, 29, 30] та значно менше при фізичному вихованні [31, 32, 33]. Але в доступній нам літературі ми не знайшли відповідних методик для спортсменів.
Ми вважали, що такий новий для спортивної медицини напрям буде мати особливе значення у елітних спортсменів, які підлягають допінг-контролю і тому не можуть застосовувати традиційні лікарські засоби під час відновного лікування при ГРЗ та коли воно завершено і спортсмени допущені до тренувань. Це доцільно і в зв’язку з участю спортсменів у Олімпійських іграх, чемпіонатах Світу та Європи, де українські плавці мають вагомі досягнення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась як фрагмент науково-дослідницької роботи Розробка та оптимізація методів лікарського контролю при фізичному вихованні, оздоровчому та спортивному тренуванні”кафедри спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології Дніпропетровської державної медичної академії, номер державної реєстрації 0100U000352, у виконанні якої роль автора полягає в обґрунтуванні та застосуванні велоергометричних тренувань висококваліфікованих спортсменів-плавців після перенесених ГРЗ.
Мета дослідження. Науково обґрунтувати, розробити методику та надати рекомендації з лікарського контролю при диференційованих велоергометричних тренуваннях висококваліфікованих плавців з урахуванням їх індивідуальної толерантності до фізичного навантаження для прискорення фізичної та спортивної реабілітації після ГРЗ.
Задачі дослідження:
1. Вивчити за даними диспансеризації захворюваність на ГРЗ плавців високої кваліфікації.
2. Визначити у плавців, допущених до тренувань після ГРЗ, рівень фізичного стану за морфофункціональними показниками, толерантність до фізичного навантаження, аеробну продуктивність, стан зовнішнього дихання, стійкість до гіпоксії та біоелектричну активність серця з порівнянням за віком, статтю і спортивною кваліфікацією.
3. Розробити на основі отриманої інформації та застосувати методику велоергометричних тренувань з урахуванням індивідуальної толерантності до фізичного навантаження висококваліфікованих плавців, які перенесли ГРЗ, на ранніх строках після медичного допуску до тренувань.
4. Порівняти результати фізичної та спортивної реабілітації плавців, здійсненої за традиційною та розробленою методиками.
5. Надати і впровадити практичні рекомендації з лікарського контролю при фізичних тренуваннях висококваліфікованих плавців після ГРЗ.
Об'єкт дослідження: процес відновлення висококваліфікованих спортсменів-плавців, які перенесли ГРЗ.
Предмет дослідження: функціональний стан і рухові можливості перед допуском до тренувань й змагань та їх зміни під впливом відновних ВЕТ з урахуванням індивідуальної толерантності до фізичного навантаження.
Методи дослідження: загальноклінічні, функціональні (фізичний стан за морфофункціональними показниками, толерантність до фізичного навантаження, аеробна продуктивність організму, зовнішнє дихання, стійкість до гіпоксії, біоелектрична активність серця), лікарсько-педагогічні спостереження з тренд-аналізом, статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів:
вперше науково обгрунтована методика відновних після ГРЗ ВЕТ з урахуванням індивідуальної толерантності до фізичного навантаження висококваліфікованих плавців, як додаткових до тренувального процесу з плавання, на ранніх строках після медичного допуску до тренувань;
вперше проведено комплексне дослідження фізичного стану за морфофункціональними показниками, кардіо-респіраторної системи та фізичної роботоспроможності плавців високої кваліфікації після ГРЗ, яке стало клініко-фізіологічним підґрунтям для регламентації їх відновних фізичних навантажень;
вперше надана порівняльна наукова оцінка функціональних можливостей плавців високої кваліфікації після ГРЗ в залежності від статі, віку та спортивної кваліфікації, що явилось передумовою для диференційованого визначення рівнів фізичних навантажень;
вперше отримані наукові дані щодо впливу фізичних навантажень за оригінальною методикою відновних ВЕТ плавців високої кваліфікації після ГРЗ, яка відрізняється від загальноприйнятих методик тим, що застосовуються фізичні навантаження в певних зонах потужності відносно індивідуального рівня толерантності до фізичного навантаження, визначеного шляхом діагностичної велоергометрії;
вперше отримані наукові дані, що доводять адекватність розробленого нового способу дозування фізичного навантаження за його відносною потужністюв порівнянні з пороговою в підготовчій, основній та заключній частинах при різних режимах ВЕТ;
вперше науково обгрунтовано принцип дозування фізичного навантаження при плаванні за ЧСС з урахуванням її порогових значень під час діагностичної велоергометрії на суші.
Отримано позитивне рішення Укрпатенту про видачу деклараційного патенту на корисну модель Спосіб фізичної реабілітації, переважно спортсмена-плавця, після гострого респіраторного захворювання”.
Практичне значення одержаних результатів.Для практики охорони здоров’я запропоновані рекомендації з лікарського контролю при ВЕТ плавців високої кваліфікації після перенесених ГРЗ, які проводяться з урахуванням індивідуальної толерантності до фізичного навантаження для прискорення фізичної та спортивної реабілітації. Обгрунтована важливість надання більшої уваги в олімпійському та професійному спорті диференційованому руховому режиму плавців в період ГРЗ та після отримання лікарського допуску до тренувань, що має значення для скорочення строків реабілітації та впливає на темпи відновлення спортивних результатів і враховує свого роду імунодефіцит, притаманний спорту вищих досягнень. Доведена необхідність поглибленого медичного обстеження з обов'язковим електрокардіографічним контролем для ранньої діагностики патологічних станів. Внесена практично важлива для плавців після ГРЗ модифікація з визначення тренувальної ЧСС на воді. Обгрунтована щонедільна послідовність підвищення інтенсивності припустимого фізичного навантаження від 60 до 100% при заданій ЧСС в динаміці відновних тренувань плавців в умовах басейну. Запропоновані оригінальні критерії для оцінки темпів спортивної реабілітації плавців.
За результатами дисертаційного дослідження розроблений та виданий ухвалений Проблемною комісією МОЗ і АМН України "Санологія та валеологія" інформаційний лист Методика дозованих тренувань на велоергометрі плавців для прискорення фізичної реабілітації після гострих респіраторних захворювань”. Впровадження здійснено в Українському Центрі спортивної медицини (акт від 16.05.2008 р.), Кримському республіканському лікарсько-фізкультурному диспансері (акт від 12.05.2008 р.), обласних лікарсько-фізкультурних диспансерах м. Запоріжжя (акт від 05.06.2008 р.), м. Львова (акт від 15.05.2008 р.), м. Чернівців (акт від 23.05.2008 р.), м. та в навчальний процес зі спортивної медицини та фізичної реабілітації профільних кафедр Дніпропетровської державної медичної академії (акт від 16.05.2008 р.), Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту (акт від 14.05.2008 р.), Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання та спорту (акт від 28.05.2008 р.), Буковинського державного медичного університету (акт від 12.05.2008 р.), Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (акт від 14.05.2008 р.), Таврійського національного університету (акт від 19.05.2008 р.), Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького (акт від 15.05.2008 р.), Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (акт від 22.05.2008 р.), а також в СДЮШОР з плавання Спартак” м. Запоріжжя (акт від 30.06.2008 р.), та СДЮШОР водних видів спорту Мотор Січ” м. Запоріжжя (акт від 15.05.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно оцінено стан питання на основі вивчення наукової літератури, здійснено патентно-інформаційний пошук за обраною темою, організовані та проведені комплексні дослідження плавців після ГРЗ, кількісний і якісний аналіз та узагальнення отриманих даних. Особисто розроблена методика відновних фізичних тренувань на велоергометрі з дозуванням навантаження за відносною потужністю, проводились ВЕТ та здійснювались лікарсько-педагогічні спостереження. Статистична обробка даних, наукове опрацювання одержаних результатів, формулювання висновків та практичних рекомендацій, їх впровадження автором виконано самостійно. В спільних публікаціях автору належать обґрунтування і методика велоергометричних тренувань, бібліографічний пошук, а також усі наведені результати досліджень.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були оприлюднені на Всеукраїнській науково-практичній конференції Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації в Україні” (Дніпропетровськ, 2004), X Ювілейній міжнародній науково-практичній конференції Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології” (Одеса, 2004), І Міжнародній науково-практичній конференції Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації” (Дніпропетровськ, 2005), XІ Міжнародній науково-практичній конференції Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології” (Одеса, 2005), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації” (Дніпропетровськ, 2006), XІІ Міжнародній науково-практичній конференції Спортивна медицина, лікувальна фізкультура та валеологія” (Одеса, 2006), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації” (Дніпропетровськ, 2007), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції Актуальні проблеми фізичної культури, спорту та туризму в сучасних соціально-економічних і екологічних умовах” (Запоріжжя, 2007), науково-методичних конференціях кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини та валеології ДДМА за підсумками науково-дослідної та методичної роботи за 2005-2007 рр. (Дніпропетровськ, 2006-2008), засіданнях Запорізької обласної асоціації фахівців з лікувальної фізкультури та спортивної медицини (Запоріжжя, 2004, 2005, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, з них 6 статей у провідних фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 у матеріалах і тезах наукових конференцій (в т.ч. 8 одноосібних), інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я: Методика дозованих тренувань на велоергометрі плавців для прискорення фізичної реабілітації після гострих респіраторних захворювань”.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі скорочення строків фізичної та спортивної реабілітації в спортсменів-плавців високої кваліфікації, які перенесли ГРЗ, шляхом застосування відновних ВЕТ з урахуванням індивідуальної толерантності до фізичного навантаження.
1. Захворюваність на ГРЗ плавців, які мають спортивну кваліфікацію від першого спортивного розряду до майстрів спорту міжнародного класу, за даними диспансеризації, протягом останнього десятиліття щорічно становить 251-266 випадків захворювань на 100 плавців з середньою кількістю випадків у різні роки 2,5-2,7 на одного плавця, що обґрунтовує необхідність їх диференційованої фізичної і спортивної реабілітації та додаткових лікарських обстежень.
2. Рівень фізичного стану, визначений за морфофункціональними показниками у плавців відразу після медичного допуску до тренувань після ГРЗ, за кількісною оцінкою нижче середнього. Складаючи в молодшій віковій групі 6,65±0,30 балів, у середній 7,94±0,80, у старшій 11,17±0,74, у чоловіків 6,66±0,36, у жінок 8,62±0,48, у майстрів спорту міжнародного класу та майстрів спорту 9,67±0,59, у кандидатів у майстри спорту та спортсменів І розряду 6,85±0,32 балів, він достовірно вище в старшій віковій групі (p<0,01-0,001), у жінок (p<0,01) та у плавців більш високої спортивної кваліфікації (p<0,001).
3. Толерантність до фізичного навантаження, визначена за максимальним велоергометричним тестом Наваккі, у 18±4% плавців, які отримали допуск до тренувань після ГРЗ, оцінюється як висока, у 30±5% як добра, у 35±5% як задовільна, а у 16±4% спортсменів як низька. Відносно маси тіла вона не має статистично достовірної різниці в залежності від віку (p>0,05), за низькою, доброю та високою оцінками достовірно не відрізняється за статтю (p>0,05), за задовільною переважає в жінок (p<0,05) та не має статистично достовірної різниці за низькою, задовільною та високою оцінками при порівнянні за спортивною кваліфікацією плавців (p<0,05), але за доброю оцінкою частіше відмічається у менш кваліфікованих спортсменів (у 35±6% проти 14±8%; p<0,05).
4. Аеробну продуктивність організму плавців, які перенесли ГРЗ і були допущені до тренувань, характеризують середні абсолютні значення МСК 2,91±0,06 л/хв1, а відносно маси тіла 53,08±0,61 мл/хв1/кг, що суттєво перевищує безпечний рівень” фізичного (соматичного) здоров’я. Відносні показники не мали достовірної різниці за віком, статтю та спортивною кваліфікацією обстежених плавців (p>0,05).
5. Функції зовнішнього дихання у плавців, допущених до тренувань після ГРЗ, перебувають в межах належних величин за винятком показника РОвид, який у чоловіків 77,2±3,74% та 82,55±5,17% у жінок. Відносні показники МВЛ та ОФВ1 більш високі у жінок (відповідно p<0,01 та p<0,05). При порівнянні з нормою має місце помірне та значне зниження показників РОвид та МВЛ. Спірографічні показники помірного та значного зниження від норми за статтю не мають статистично достовірної різниці, окрім МВЛ, помірне зниження якого частіше реєструється у спортсменів чоловічої статі (p<0,01). Результати порівнянь з урахуванням віку та спортивної кваліфікації плавців статистично недостовірні (p>0,05). Стійкість до гіпоксії за індексом Дінейка в молодшій віковій групі у порівнянні з іншими достовірно вище (p<0,01), інспіраторна гіпоксична проба у чоловіків краща за жінок (p<0,01), а залежність стійкості до гіпоксії від спортивної кваліфікації плавців не прослідковується (p>0,05).
6. ЕКГ-відхилення від норми виявляються у 62±5% спортсменів. З цього числа порушення ритму зареєстровані у 21±5%, порушення провідності у 34±6%, а порушення процесів реполяризації у 38±6% плавців. СРРШ був на 41±6% ЕКГ. При аналізі в залежності від статі у плавчих частіше спостерігаються лише ознаки метаболічної кардіоміопатії фізичної перенапруги (p<0,05), а в залежності від віку та спортивної кваліфікації не було статистично достовірної різниці за відхиленнями ЕКГ від норми (p>0,05).
7. У порівнянні з традиційною методикою про переваги розробленої, апробованої та впровадженої методики відновних ВЕТ з урахуванням індивідуальної толерантності до фізичного навантаження, як додаткових до тренувального процесу з плавання, свідчить позитивна динаміка:
таких функціональних показників фізичного стану як подвійний добуток” (p<0,01), час відновлення ЧСС після 20 присідань за 30 с (p<0,001) та загальної бальної оцінки за морфофункціональними показниками (p<0,001), чого не було в контрольній групі за усіма показниками (p>0,05);
толерантності за показником відносної маси тіла потужності фізичного навантаження при максимальному тесті Наваккі (з 3,96±0,07 при первинному обстеженні до 4,63±0,03 Вт/кг при повторному, p<0,001), а в контрольній групі з 4,09±0,07 до 4,15±0,07 Вт/кг, p>0,05;
аеробної продуктивності організму за здатністю до МСК (з 52,16±0,93 до 59,17±0,62 мл/хв1/кг, p<0,001) при відповідних змінах у контрольній групі з 53,98±0,96 до 54,68±0,96 мл/хв1/кг, p>0,05;
значно зниженого від норми, важливого для плавців, спірографічного показника РОвид (з 29±8% до 6±5% плавців, p<0,05), тоді як у контрольній групі різниця за усіма показниками була недостовірною (p>0,05);
стійкості до гіпоксії за інспіраторною дихальною паузою (з 76,72±2,66 с до 90,80±2,50 с, p<0,001), та індексом Дінейка (з 1,06±0,04 до 0,82±0,03 ум. од., p<0,001) в протилежність контрольній групі, де достовірної позитивної динаміки не визначено (p>0,05);
ЕКГ з первинними патологічними змінами 2-х та більше показників (зменшення з 24±6% до 6±4%, p<0,05) та з порушеннями процесів реполяризації (зменшення з 30±7% до 9±4%, p<0,05) без позитивних змін усіх ЕКГ-ознак у контрольній групі (p>0,05).
8. Терміни спортивної реабілітації плавців, які перенесли ГРЗ і приступили до тренувань, більш короткі при застосуванні розробленої інноваційної методики у порівнянні з традиційною:
реадаптація до плавальних навантажень на витривалість була прискореною (p<0,001) і тривала 15,91±0,43 днів в порівнянні з контрольною групою (19,68±0,59 днів);
строки готовності до участі в змаганнях у спортсменів основної групи були коротшими (22,96±0,43 днів; p<0,001);
рівень своїх найкращих спортивних результатів відновили протягом двох місяців 68±7% плавців основної групи, тоді як в контрольній групі цього рівня досягли лише 36±7% спортсменів (p<0,01).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аналіз захворюваності на грип та інші ГРЗ по Україні. (січень, 2008) Офіційний сайт Міністерства охорони здоров’я України. Київ
[WWW документ]. Режим доступу : http : // www.moz.gov.ua/ua/main/icsm/sesinfo/?docID=9325 (11 квітня 2008).
2. Карпухин Г. И. Диагностика, профилактика и лечение острых респираторных заболеваний / Г. И. Карпухин, О. Г. Карпухина. СПб.: Гиппократ, 2000. 180 с.
3. Дембо А. Г. Заболевания и повреждения при занятиях спортом / Дембо А. Г. Л. : Медицина, 1991. 206 с.
4. Детская спортивная медицина : Руководство для врачей. / Под ред. С. Б. Тихвинского, С. В. Хрущева. [2-е изд. перераб. и доп.]. М. : Медицина, 1991. 560 с.
5. Левандо В. А. Заболевания верхних дыхательных путей и органа слуха у спортсменов / Левандо В. А. М. : ФиС, 1986. 112 с.
6. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина / [Абрамов В. В., Клапчук В. В., Магльований А. В., Смирнова О. Л. та ін.] ; за ред. В. В. Клапчука, А. В. Магльованого. Дніпропетровськ : Мед. акад., 2005. 124 с.
7. Апанасенко Г. Л. Здоровье спортсмена : критерии оценки и прогнозирования / Г. Л. Апанасенко, Ю. С. Чистякова // Теория и практика физ. культуры. 2006. № 1. С. 19-22.
8. Дорофєєва О. Є. Механізми адаптації, рання діагностика та корекція їх порушень у спорті вищих досягнень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.24 "Лікувальна фізкультура та спортивна медицина" / О. Є. Дорофєєва. Дніпропетровськ, 2006. 40с.
9. Спортивна медицина України : історія, сьогодення та майбутнє / За ред. проф. В. В. Клапчука та Засл. лікаря України Ю. П. Дехтярьова. Київ-Дніпропетровськ : Деліта, 2006. 156 с.
10. Михалюк Є. Л. Діагностика граничних та патологічних станів при крайніх фізичних навантаженнях в олімпійському та професіональному спорті : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.24 "Лікувальна фізкультура та спортивна медицина" / Є. Л. Михалюк. Дніпропетровськ, 2007. 36 с.
11. Романчук О.П. Санотипування: об’єктивна експертиза функціональної достатності організму в умовах спортивного удосконалення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.24 "Лікувальна фізкультура та спортивна медицина" / О.П. Романчук. Дніпропетровськ, 2007. 43 с.
12. Левандо В.А. Спорт. Стресс. Иммунитет / В.А. Левандо, Р.С. Суздальницкий // Вестник спортивной медицины России. 1999. № 3 (24). С. 36.
13. Иммунореабилитация спортсменов / [В. Н. Цыган, А. В. Степанов, Е. Г. Мокеева и др.]. СПб. : СпецЛитГод, 2005. 63 с.
14. Ганчар И. Л. Методика преподавания плавания: технологии обучения и совершенствования. Ч. 2 / Ганчар И. Л. Одеса: Друк, 2006. 696 с.
15. Мак-Аллистер Б. Заболевания и травматизм у пловцов // Плавание [под ред. В. Н. Платонова]. / Б. Мак-Аллистер, А. В. Ричардсон К. : Олимпийская литература, 2000. С. 478-488.
16. Марков Л. Н. Программа реабилитации спортсменов, страдающих спортивной болезнью : Метод. Рекомендации / Марков Л. Н. М. : Фед. спорт. медицины России, 1997. 7 с.
17. Земцовский Э. В. Спортивная кардиология / Земцовский Э. В. СПб. : Гиппократ, 1995. 448 с.
18. Лечебная физкультура в системе медицинской реабилитации : руководство для врачей / [под ред. А. Ф. Каптелина, И. П. Лебедевой]. М. : Медицина, 1995. 400 с.
19. Пєшкова О. В. Клініко-функціональне обґрунтування реабілітаційних рухових режимів і принципів їх побудови у тренованих і нетренованих осіб після гострих респіраторних захворювань : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.23 "Лікувальна фізкультура та спортивна медицина" / О. В. Пєшкова. Дніпропетровськ, 1996. 23 с.
20. Клапчук В. В. Кількісна оцінка рівня фізичного здоров’я та превентивна фізична реабілітація курсантів і студентів вищих навчальних закладів МВС України / В. В. Клапчук, В. В. Самошкін. Дніпропетровськ : Юр. академія, 2005. 52 с.
21. Акимочкина А. Г. Длительные велотренировки больных инфарктом миокарда на поликлиническом этапе реабилитации: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. Наук : спец. 14.00.51 "Восстановительная медицина, лечебная физкультура и спортивная медицина, курортология и физиотерапия", 14.00.06 "Кардиология" / А. Г. Акимочкина. Барнаул, 2005. 24 с.
22. Ефремушкина А. А. Реабилитация больных, перенесших инфаркт миокарда, на поликлиническом этапе с использованием ВТ в режиме 75% от пороговой мощности / А. А. Ефремушкина, А. Г. Акимочкина, О. С. Мордвинова // Кардиология : эффективность и безопасность диагностики и лечения : тезисы докладов Российского национального конгресса кардиологов. Москва, 2001. С. 137.
23. Патент 18353 А Україна, МПК -6 А 61 Н 1/00. Спосіб фізичного тренування при реабілітації хворих на ішемічну хворобу серця / Полянська О. С., Куртян Т. В. (Україна). № 2006 03675 ; заявлено 03.04.06 ; опубл. 15.11.06, Бюл. № 11.
24. Реабилитация больных хронической ишемической болезнью сердца после шунтирования коронарных артерий: руководство для врачей / [С. Г. Суджаева, Т. С. Губич, В. М. Альхимович и др.] Мн. : Тэхналогiя, 2004. 24 с.
25. Кабельский В. В. Спаси, сохрани свое сердце сам / Кабельский В. В. Луганск : Книжковий світ, 2008. 200 с.
26. Кривулина Г. Б.Влияние велотренировок различной продолжительности на дисфункцию эндотелия и фактора риска атеросклероза у молодых мужчин : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец. 14.00.06 "Кардиология" / Г. Б. Кривулина. Томск, 2005. 22 с.
27. Рябцев С. М. Медико-биологическое обоснование системы спортивной и оздоровительной рекреации на горноклиматическом курорте Сочи : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора биол. наук : спец. 14.00.51 "Восстановительная медицина, лечебная физкультура и спортивная медицина, курортология и физиотерапия" / С. М. Рябцев. М., 2007. 44 с.
28. Чичуа Д. Т. Физическая активность как обязательное условие профилактических и восстановительных мероприятий и ее роль в программах улучшения здоровья. Часть 2 / Д. Т. Чичуа, В. А. Курашвили // Вестн. восстанов. мед. 2006. № 1 (15). С.31-33.
29. Виноградов С. Н. Эффект интервальной гипоксической тренировки в сочетании с дозированными физическими нагрузками на вегетативный статус / С. Н. Виноградов, Т. П. Генинг, М. В. Балыкин // Физиология мышечной деятельности : тез. докл. междунар. конф. М., 2000. С. 42.
30. Мурза В. П. Фізична реабілітація / Мурза В. П. К. : Орлан, 2004. 559 с.
31. Артеменков А. А. Динамика вегетативных функций при адаптации к физическим нагрузкам / А. А. Артеменков // Теория и практика физ. культуры. 2006. № 4. С. 59-61.
32. Самошкін В. В. Лікарський контроль при диференційованих фізичних тренуваннях студентів з недостатньою фізичною підготовленістю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.24 "Лікувальна фізкультура та спортивна медицина" / В. В. Самошкін. Дніпропетровськ, 2001. 20с.
33. Епифанов В. А. Оценка результатов велоэргометрической тренировки студентов с неактивной фазой ревматизма / В. А. Епифанов, Э. Д. Иванова, М. К. Джармухамбетов // Вопросы курортологии, физиотерапии и ЛФК. 1992. № 4. С. 6-9.
34. Журавлева А. И. Спортивная медицина и лечебная физкультура / А. И. Журавлева, Н. Д. Граевская М. : Медицина, 1993. 432 с.
35. Заболевания и повреждения при занятиях спортом / [А. Г. Дембо, Р. Д. Дибнер, Э. В. Земцовский, Ю. А. Петров] ; под ред. А.Г. Дембо. Л. : Медицина, 1991. 336 с.
36. Профилактика тимогеном заболеваемости ОРИ у юных спортсменов / М. Я. Левин, В. Ю. Вязьменский, С. В. Серый [и др.] // Теория и практика физ. культуры. 1991. № 8. С. 40-44.
37. Научное обеспечение подготовки пловцов / Под ред. Т. М. Абсалямова и Т. С. Тимаковой. М. : ФиС, 1983. 191 с.
38. Левандо В. А. Современные аспекты диагностики, профилактики и лечения патологий у спортсменов / В. А. Левандо, Р. С. Суздальницкий, Т. Р. Суздальницкий // [научные труды 1997 года] ; под ред. С. Д. Неверковича и др. М. : ВНИИФК. 1998. С. 163-167.
39. Левина Л. И. Роль иммунологических нарушений в диагностике стрессорной кардиомиопатии у спортсменов / Л. И. Левина, В. С. Василенко // Кардиология СНГ. 2006. Т. ІV. № 1. С. 173.
40. Суздальницкий Р. С. Новые подходы к пониманию спортивных стрессорных иммунодефицитов / Р. С. Суздальницкий, В. А. Левандо // Теория и практика физ. культуры. 2003. № 1. С. 18-22.
41. Дембо А. Г., Земцовский Э. В. Спортивная кардиология: руководство для врачей / А. Г. Дембо, Э. В. Земцовский. Л. : Медицина, 1989. 464 с.
42. Амангельдиева Р. Р. Влияние специфики спортивного плавания на функциональное состояние слизистой оболочки ротоглотки юных пловцов / Амангельдиева Р. Р. // Медико-биологические проблемы адаптации и восстановления при занятиях физической культурой и спортом. Алма-Ата : КИФК. 1981. С. 47-50.
43. Бабкин А. П. Консервативные методы коррекции тепловой (физической) адаптации и акклиматизации спортсменов к жаркому и влажному климату / А. П. Бабкин // Вестник спортивной науки. 2007. № 1. С. 50-51.
44. Демьянов А. В. Изучение влияния медико-биологических средств в восстановлении показателей здоровья спортсменов / А. В. Демьянов // Валеология. 2000. № 2. С. 38.
45. Иорданская Ф. А. Особенности временной адаптации при перелетах на восток и запад, средства коррекции и профилактика десинхроноза / Ф. А. Иорданская // Теория и практика физ. культуры. 2000. № 3. С. 9-15.
46. Иорданская Ф. А. Медико-биологическое обоснование использования нетрадиционных средств повышения выносливости в тренировке спортсменов / Ф. А. Иорданская, Л. Ф. Муравьева, Л. М. Перминов [и др.] // Оценка специальной работоспособности спортсменов разных видов спорта : cб. науч. тр. М. : ФиС. 1993. С. 221-238.
47. Павлов С. Е. Методика применения физиотерапевтических средств (низкоэнергетических ИК-лазеров) в тренировочном процессе пловцов: метод. разраб. для преподавателей, аспирантов и студентов / С. Е. Павлов, Т. Н. Кузнецова М. : РГАФК, 1997. 52 с.
48. Панфилов О. П. Адаптационная перестройка спортсменов при перелете в западном и восточном направлении / О. П. Панфилов // Теория и практика физ. культуры. 1991. № 5. С. 33-34.
49. Платонов В. Н. Адаптация в спорте / Платонов В. Н. К. : Здоров'я, 1988. 216 с.
50. Прилуцкий П. М. Метод "искусственной управляющей среды" в подготовке элитных пловцов / П. М. Прилуцкий, Г. И. Петрович // Физическая культура и спорт в условиях современных социально-экономических преобразований в России : мат. Юбилейной науч.-практ.конф. М. : ВНИИФК, 2003. С.220-222.
51. Temporal specificity in adaptations to high-intensity exercise training / D. W. Hill, J. A. Leiferman, N. A. Lynch [and others] // Med. Sci. Sports Exerc. 1998. V. 30, № 3. P. 450-455.
52. Гилев Г. А. Проблемы оптимизации процесса подготовки спортсменов высокого класса / Г. А. Гилев, И. В. Уголькова // Современный олимпийский спорт и спорт для всех : мат. 7 междунар. науч. конгр., 24-27 мая 2003 г. М., 2003. Т. 3. С. 156-157.
53. Глазько А. Б. Критерии регулирования нагрузки в тренировке квалифицированных пловцов : метод. разработка / А. Б. Глазько, С. М. Гордон, А. Г. Шакиров. Мн., 1986. 42 с.
54. Куликов Л. М. Управление спортивной тренировкой: системность, адаптация, здоровье / Куликов Л. М. М. : ФОН, 1995. 394 с.
55. Меерсон Ф. З. Адаптация к стрессовым ситуациям и физическим нагрузкам / Ф. З. Меерсон, М. Г. Пшенникова. М. : Медицина, 1988. 256 с.
56. Павлов С. Е. Адаптация и стресс в спорте / С. Е.Павлов, Т. Н. Кузнецова // Актуальные вопросы медицинской реабилитации в современных условиях: сб. научн. тр. М. : Медицина. 1999. С. 307-312.
57. Fornes P. Sudden death and physical activity and sports / P. Fornes, D. Lecomte // Rev. Prat. 2001. P. 31-33.
58. Mackinnon L. T. Special feature for the Olympics: effect of exercise on the immune system : overtraining effects on immunity and performance in athletes / L. T. Mackinnon // Immunol Cell Biol. 2000. V. 78, № 5. P. 500-509.
59. Sport, immune system and respiratory infections / F. Gani, G. Passalacqua, G. Senna [and others] // Allerg. Immunol. (Paris). 2003. V. 35, № 2. P. 41-46.
60. Абсалямов Т. М. Роль и место науки в подготовке спортсменов высокого класса / Т. М. Абсалямов // Теория и практика физ. культуры. 2003. № 10. С. 17-19.
61. Амангельдиева Р. Р. Оптимизация тренировочного процесса юных пловцов с учетом индивидуального подхода к состоянию их здоровья / Р. Р. Амангельдиева, Л. Л. Артамонова // Управление тренировочным процессом на основе учета индивидуальных особенностей юных спортсменов : тез. докл. ХШ Всесоюз. науч.-практ. конф., (Харьков, 28-31 мая 1991г.). М., 1991. Ч.2. С. 170-171.
62. Иорданская Ф. А. Диагностика и дифференцированная коррекция симптомов дезадаптации к нагрузкам современного спорта и комплексная система мер их профилактики / Ф. А. Иорданская, М. С. Юдинцева // Теория и практика физ. культуры. 1999. № 1. С. 18-24.
63. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте : Общая теория и её практические приложения / Платонов В. Н. К. : Олимпийская литература, 2004. 808 с.
64. Спортивное плавание / Под ред. Н. Ж. Булгаковой. М. : ФОН, 1996. 430 с.
65. Адаптация к физическим нагрузкам и ее медико-биологические характеристики у спортсменов циклических видов спорта / С. Н. Хмелева, А. А. Буреева, В. Ю. Давыдов [и др.] // Теория и практика физ. культуры. 1997. № 4. С. 19-21.
66. Апанасенко Г. Л. Медицинская валеология / Г. Л. Апанасенко, Л. А. Попова. К. : Здоров’я, 1998. 243 с.
67. Брехман И. И. Валеология наука о здоровье / Брехман И. И. [2-е изд., доп. и перераб.] М. : ФиС, 1990. 206 с.
68. Вржесневский В. В. Последствия нагрузок упражнениями в плавании / В. В. Вржесневский // Теория и практика физ. культуры. 1964. № 10. С. 61.
69. Дембо А. Г. Актуальные проблемы современной спортивной медицины / Дембо А. Г. М. : ФиС, 1980. 295 с.
70. Дубровский В. И. Лечебная физкультура и врачебный контроль / Дубровский В. И. М. : Медицинское информационное агентство, 2006. 598 с.
71. Карпман В. Л. Тестирование в спортивной медицине / Карпман В. Л., Белоцерковский З. Б., Гудков И. А. М. : ФиС, 1988. 208 с.
72. Коц Я. М. Физиология плавания : Мет. разраб. для студентов, аспирантов и преподавателей / Коц Я. М. М. : ГЦОЛИФК, 1983. 41 с.
73. Летунов С. П. Спорт, возраст, здоровье / С. П. Летунов, Р. Е. Мотылянская // Теория и практика физ. культуры. 1974. № 10. С. 18-22.
74. Полеся Г. В. Лечебное плавание при нарушениях осанки и сколиозе у детей / Г. В. Полеся, Г. Г. Петренко. К. : Здоров’я, 1980. 144 с.
75. Тепловое излучение с поверхности тела пловца / С. А. Полиевский, А. Р. Воронцов, Г. М. Ерохин [и др.] // Теория и практика физ. культуры. 1985. № 8. С. 20-22.
76. Ганчар И. Л. Влияние плавания на организм человека / И. Л. Ганчар // Водолей вест. 2002. № 4 (14). С. 10-12.
77. Басакин В. И. Оптимальная температура воды в бассейне / В. И. Басакин // Плавание. 1973. № 2. С. 50.
78. Викулов А. Д. Плавание / Викулов А. Д. М. : ВЛАДОС-ПРЕСС, 2004. 367 с.
79. Ивлев В. И. Санитарно-гигиеническая подготовка воды в плавательных бассейнах / В. И. Ивлев // Плавание : ежегодник. М. : ФиС. 1986. С. 36-38.
80. Каменев Д. А. Плавательные бассейны / Каменев Д. А. М. : ФиС, 1999. 211 с.
81. Полиевский С. А. Гигиенические аспекты современных спортивных сооружений / Полиевский С. А. М. : Медицина, 1981. 144 с.
82. Фирсов З. П. Плавание для всех / Фирсов З. П. М.: ФиС, 1983. 64 с.
83. Физическая работоспособность юных пловцов 8-15 лет / С. Б. Тихвинский, Я. Н. Бобко, Е. В. Евсеева [и др.] // Теория и практика физ. культуры. 1971. № 7. С. 33-36.
84. Бурханов А. И. Влияние спорта на организм школьников / А. И. Бурханов // Теория и практика физ. культуры. 1995. № 4. С. 12-14.
85. Куничев Л. А. Плавание как оздоровительное и лечебное средство / Л. А. Куничев // Плавание. 1976. Вып. 1. С. 54-55.
86. Тихонова А. Я. Влияние занятий в оздоровительном плавательном бассейне на терморегуляторные реакции / А. Я. Тихонова, Т. Г. Симонова, М. А. Якименко // Теория и практика физ. культуры. 1983. № 8. С. 17-18.
87. Давыдов В. Ю. Плавание в детском саду : учебно-методическое пособие / Давыдов В. Ю. Волгоград : ВГИФК, 1993. 184 с.
88. Меньшуткина Т. Г. Эффективность занятий оздоровительным плаванием в семейных группах / Т. Г. Меньшуткина, Д. В. Черепова // Физическая культура : воспитание, образование, тренировка. 2004. № 4. С. 48-50.
89. Пирогова Е. А. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека / Пирогова Е. А., Иващенко Л. Я., Страпко Н. П. К.: Здоров'я, 1986. 152 с.
90. Иорданская Ф. А. Влияние тренировочных занятий и соревнований на организм юных пловцов 9-15 лет / Ф. А. Иорданская // Теория и практика физ. культуры. 1959. Т. XXII. № 9. С. 681-687.
91. Антонинов А. В. Планирование тренировочных нагрузок пловцов различной квалификации на основе анализа здоровья и динамики результатов: дис. ...канд. пед. наук: 13.00.04, 14.00.12 / Антонинов Андрей Валериевич. Малаховка, 2000. 149 с.
92. Нормирование тренировочных нагрузок с использованием показателей энергетической стоимости упражнения / Н. Ж. Булгакова, Н. И. Волков, О. И. Попов [и др.] // Теория и практика физ. культуры. 2003. № 5. С. 23-26.
93. Давыдов В. Ю. Оптимизация построения тренировочных нагрузок в процессе подготовки квалифицированных пловцов / В. Ю. Давыдов, Е. Г. Прыткова // Теория и практика физ. культуры. 2002. № 7. С. 32-36.
94. Дойзер Э. Здоровье спортсмена : [пер. с нем. А.А. Арутюнова] / Дойзер Э. М. : ФиС, 1980. 136 с.
95. Гигиеническое нормирование интенсивности тренировочных нагрузок пловцов 10-11 лет в ДЮСШ / Н. Н. Суханова, А. Г. Сухарев, Л. А. Симонова [и др.] // Теория и практика физ. культуры. 1976. № 10. С. 42-44.
96. Espersen G. N. Short-term changes in the immune system of elite swimmer under compatiton condition (Different immunomodulation induced by various types of sport) / G. N. Espersen, A. Elbatk // Scand. J. Med. Sci. Sports. 1998. V. 6, № 3. P. 156.
97. Избранные лекции по спортивной медицине (ТОМ 1) / Геселевич В. А., Епифанов В. А., Журавлева А. И. [и др.] ; под ред. Б.А. Поляева. М. : Натюрморт, 2003. 192 с.
98. Грищенко В. И. Влияние занятий спортивным плаванием на показатели пневмотахометрии у детей / В. И. Грищенко // Теория и практика физ. культуры. 1980. № 11. С. 32-33.
99. Коц Я. М. Спортивная физиология / Коц Я. М. М.: ФиС, 1986. 240 с.
100. Гаврилова Е. А. Спортивное сердце : Стрессорная кардиомиопатия / Гаврилова Е. А. М. : Советский спорт, 2007. 200 с.
101. Булгакова Н. Ж. Оценка физического развития и двигательной подготовленности пловцов и школьников 11-16 лет, не занимающихся спортивным плаванием / Н. Ж. Булгакова, И. В. Чеботарева // Физическая культура : воспитание, образование, тренировка. 1996. № 1. С. 49-52.
102. Булгакова Н. Ж. Срочны