NO – ЗАЛЕЖНІ МЕХАНІЗМИ окиснювальних процесІв і гемокоагуляцІЇ за УМОВ експериментального АТЕРОГЕНЕЗУ на тлі ХРОНІЧНОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ НІТРАТОМ НАТРІЮ

brief description

Вищий державний навчальний заклад України
УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ”

На правах рукопису

Щиров Олександр Вікторович

УДК 616-092.18:615.916’175

NO ЗАЛЕЖНІ МЕХАНІЗМИ окиснювальних процесІв і гемокоагуляцІЇ за УМОВ експериментального АТЕРОГЕНЕЗУ на тлі ХРОНІЧНОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ
НІТРАТОМ НАТРІЮ

14.03.04 патологічна фізіологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Костенко Віталій Олександрович
доктор медичних наук, професор

ПОЛТАВА 2007

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень........................5
ВСТУП..................................................................................................................7
РОЗДІЛ 1. NO-ЗАЛЕЖНІ МЕХАНІЗМИ АТЕРОГЕНЕЗУ В ОРГАНІЗМІ ССАВЦІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) 14
1.1. Джерела нітратів та нітритів та механізми їхньої токсичної дії на серцево-судинну систему.......................................................................................14
1.2. Роль порушень синтезу оксиду азоту в патогенезі атеросклерозу ...21
1.3. Роль NO як атерогенного фактора32
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...............................38
2.1. Групування дослідів..................................................................................38
2.2. Методика відтворення холестеринового атероартеріосклерозу41
2.3. Методика відтворення пероксидного атероартеріосклерозу.................41
2.4. Методика відтворення хронічної інтоксикації нітратом натрію...........44
2.5. Методика зміни режимів функціонування NO-синтаз...........................44
2.6. Біохімічні методи дослідження.................................................................44
2.7. Методи проведення досліджень гемостазу..............................................49
2.8. Статистична обробка результатів експерименту....................................51
РОЗДІЛ 3. ЗМІНИ ОКИСНЮВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ, ЛІПІДНОГО СПЕКТРУ, ГЕМОКОАГУЛЯЦІЇ В ОРГАНІЗМІ ХОМ’ЯКІВ ПРИ НАДЛИШКОВОМУ УТВОРЕННІ NO (ЗА УМОВ ХРОНІЧНОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ НІТРАТОМ НАТРІЮ)........................................................52
3.1. Зміни процесів пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в крові хом’яків за умов хронічної інтоксикації нітратом натрію..52
3.2. Зміни ліпідного спектру крові за умов хронічної інтоксикації нітратом натрію.................................................................................................................55
3.3. Зміни показників гемокоагуляції за умов хронічної інтоксикації нітратом натрію..........................................................................................................56
3.4. Зміни продукції супероксидного аніон-радикалу в тканинах аорти за умов хронічної інтоксикації нітратом натрію................................................57
3.5. Зміни вмісту та співвідношення аденіннуклеотидів в тканинах аорти за умов хронічної інтоксикації нітратом натрію................................................59
РОЗДІЛ 4. ЗМІНИ ОКИСНЮВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ, ЛІПІДНОГО СПЕКТРУ, ГЕМОКОАГУЛЯЦІЇ В ОРГАНІЗМІ ХОМ’ЯКІВ В УМОВАХ МОДЕЛЮВАННЯ ХОЛЕСТЕРИНОВОГО АТЕРОАРТЕРІОСКЛЕРОЗУ ТА НАДЛИШКОВОМУ УТВОРЕННІ NO (ХРОНІЧНА ІНТОКСИКАЦІЯ НІТРАТОМ НАТРІЮ)......................................................................................61
4.1. Зміни процесів пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту за умов експериментального холестеринового атероартеріосклерозу та хронічної інтоксикації нітратом натрію ................................................61
4.2. Зміни ліпідного спектру крові за умов експериментального холестеринового атероартеріосклерозу та хронічної інтоксикації нітратом натрію...66
4.3. Зміни показників гемокоагуляції за умов експериментального холестеринового атероартеріосклерозу та хронічної інтоксикації нітратом натрію.....................................................................................................................68
4.4. Зміни продукції супероксидного аніон-радикалу в тканинах аорти за умов експериментального холестеринового атероартеріосклерозу та хронічної інтоксикації нітратом натрію...................................................................71
4.5. Зміни вмісту та співвідношення аденіннуклеотидів в тканинах аорти за умов експериментального холестеринового атероартеріосклерозу та хронічної інтоксикації нітратом натрію...................................................................76
РОЗДІЛ 5. ЗМІНИ ОКИСНЮВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ, ЛІПІДНОГО СПЕКТРУ, ГЕМОКОАГУЛЯЦІЇ В ОРГАНІЗМІ ХОМ’ЯКІВ В УМОВАХ МОДЕЛЮВАННЯ ПЕРОКСИДНОГО АТЕРОАРТЕРІОСКЛЕРОЗУ ТА НАДЛИШКОВОМУ УТВОРЕННІ NO (ХРОНІЧНА ІНТОКСИКАЦІЯ НІТРАТОМ НАТРІЮ)......................................................................................80
5.1. Зміни процесів пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту за умов експериментального пероксидного атероартеріосклерозу та хронічної інтоксикації нітратом натрію.....................................................80
5.2. Зміни ліпідного спектру крові за умов експериментального пероксидного атероартеріосклерозу та хронічної інтоксикації нітратом натрію.......84
5.3. Зміни показників гемокоагуляції за умов експериментального пероксидного атероартеріосклерозу та хронічної інтоксикації нітратом натрію.....87
5.4. Зміни продукції супероксидного аніон-радикалу в тканинах аорти за умов експериментального пероксидного атероартеріосклерозу та хронічної інтоксикації нітратом натрію.......................................................................91
5.5. Зміни вмісту та співвідношення аденіннуклеотидів в тканинах аорти за умов експериментального пероксидного атероартеріосклерозу та хронічної інтоксикації нітратом натрію.......................................................................94
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ....................................................................................................................98
ВИСНОВКИ.........................................125
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................128

Перелік умовних скорочень

ААС
АО
АОС
АПТЧ
АТФ,АДФ,АМФ
АФК
ВРО
ГМК
ГМФ
ГХЕ
ЕП
ЕПР
ЕТ
ІХС
ЛП
ЛПВЩ
ЛПДНЩ
ЛПНЩ
ЛПС
ЛФХ
МДА
НСТ
П-ААС
ПОЛ
СГЕ
СОД
ТБК
ХС
ХС-ААС
цГМФ
ADMA
IL
L-NAME
NADH
NADPH
NOS (nNOS, eNOS, iNOS)
.О
TNF

атероартеріосклероз
антиоксидант, антиоксидантний
антиоксидантна система
активований парціальний тромбопластиновий час
аденозинтри -, ди -, монофосфати
активні форми кисню
вільнорадикальне окиснення
гладеньком’язові клітини
гуанозинмонофосфат
гіперхолестеринемія
енергетичний потенціал
електронний парамагнітний резонанс
ендотелін
ішемічна хвороба серця
ліпопротеїни
ліпопротеїни високої щільності
ліпопротеїни дуже низької щільності
ліпопротеїни низької щільності
ліпополісахариди
лізофосфатиділхолін
малоновий діальдегід
нітросиній тетразолій
пероксидний атероартеріосклероз
пероксидне окиснення ліпідів
спонтанний гемоліз еритроцитів
супероксиддисмутаза
2-тіобарбітурова кислота
холестерин
холестериновий атероартеріосклероз
циклічний гуанозинмонофосфат
асиметричний диметиларгінін
інтерлейкін
метиловий ефір нітро-L-аргініну
нікотинамідаденіндинуклеотид відновлений
нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат відновлений
синтаза оксиду азоту (нейрональна, ендотеліальна,
індуцибельна)
супероксидний аніон-радикал
фактор некрозу пухлини

У таблицях:
* р<0,05 у порівнянні з інтактною групою тварин;
** р<0,05 у порівнянні з контролем (90-добове введення нітрату без моделювання ААС);
*** р<0,05 у порівнянні з контролем (ААС без введення нітрату);
**** р<0,05 у порівнянні з даними серії з відтворенням ААС та 90-добового введення нітрату.

ВСТУП

Хвороби серцево-судинної системи вважаються однією з головних проблем сучасного суспільства. Смертність від них в Україні у 2005 році склала 62,5% від усіх причин смертності, що приблизно складає 1038 померлих на 100 тис. населення. В структурі серцево-судинної смертності левова частка (89,6%) належить захворюванням, пов'язаним з атеросклерозом (ІХС, гострий інфаркт міокарда, цереброваскулярні захворювання) [69].
В наш час атеросклероз вийшов на перше місце серед причин утрати працездатності, інвалідності та смертності населення багатьох країн, далеко випередивши за частотою онкологічні захворювання, нещасні випадки та травми. За останні 10 років в Україні поширеність і захворюваність на ІХС виросли у 2 рази, інфаркт міокарда відповідно на 10 і 21%, мозковий інсульт на 16 і 29%. У 2005 році загальна смертність населення України від атеросклерозу склала понад 330 тис., що на 8,1% більше, ніж у 1999 році [69,75].
Крім того, спостерігаються певні тривожні тенденції. Якщо раніш різні прояви атеросклерозу були в основному долею людей похилого віку, то в наш час інфаркт міокарда в чоловіків у віці 40-50 років зустрічається досить часто. Інфаркт міокарда в 30-40-літніх чоловіків зараз ні в кого не викликає подиву, причому в 30-40% з них він є повторним [69].
Вважається, що розвиток атеросклерозу пов’язаний з існуванням множинності патогенетичних механізмів, розкриття яких неодмінно буде сприяти появі нових ефективних методів лікування цього захворювання та його ускладнень [4,48,51,111,131,250,255,270,300].
Одним з нових і найбільш багатообіцяючих напрямків у з'ясуванні патогенезу атеросклерозу, що активно розробляється вітчизняними та іноземними вченими, є дослідження ролі сполук ендотеліального походження [49,74,77,88,199,210,250]. Серед них найбільшу популярність має оксид азоту.
Проте, в останні роки накоплена достатня кількість даних щодо неоднозначності дії цієї молекули на атерогенез [193,202,231,279].
Особливо важко прогнозувати ефекти оксиду азоту при розвитку атеросклерозу за умов впливу на людину несприятливих екзогенних факторів хімічного, фізичного і біологічного походження. Мова йде про екологічно обумовлені й професійні захворювання, які є прикметою XXI сторіччя [118,120].
Актуальність теми. Оксид азоту (NO) вважається одним з основних регуляторів життєдіяльності на різних її рівнях. Зокрема в останній час встановлено багато антиатерогенних ефектів цієї сполуки. Крім впливу на судинний тонус, NO модулює звільнення вазоактивних медіаторів, інгібірує адгезію лейкоцитів, бере участь у регуляції ремоделювання судинної стінки, зменшує експресію прозапальних генів [14,49, 215,236], пригнічує активацію, секрецію, адгезію й агрегацію тромбоцитів, спричиняє гіпокоагуляційні зміни, підвищує фібринолітичну активність плазми крові [31,58,203,275]. NO обмежує міграцію і проліферацію гладеньком'язових клітин [212,250,301]. Відмічається, що в атеросклеротично змінених судинах порушена регуляція функції ендотелію [77,88, 103,168,183].
Проте в останні роки одержано численні дані про небажану дію надлишкової кількості NO на судинну стінку, зокрема пов’язану з його цитотоксичною та апоптотичною дією, пригніченням за принципом негативного зворотного зв'язку активності ендотеліальної NO-синтази, взаємодією оксиду азоту з активними формами кисню з утворенням високореактивного пероксинітриту [14,150,202].
Поряд з цим, залишаються недостатньо дослідженими зміни окиснювальних процесів та гемокоагуляції в організмі ссавців, зокрема, залежні від активності NO-синтаз, при надлишковому утворенні оксиду азоту з екзогенних попередників (нітрат- і нітріт-іонів).
Не вивчалися за цих умов особливості патогенезу атеросклерозу. Знання цих закономірностей особливо важливе для прогнозування дії лікарських засобів, що є донаторами NO, на організм хворих на атеросклероз, які споживають надлишкову кількість неорганічних нітросполук з питною водою, їжею тощо.
Тільки у Полтавській області за десять років (з 1995 до 2005 р.р.) концентрація нітратів зросла у джерелах місцевого водопостачання у 2 рази [102]. У цьому регіоні підвищене навантаження нітратами зазнає понад 300 тис. осіб. Особливо турбує становище в Карлівському, Семенівському, Козельщинському, Оржицькому, Глобинському та інших районах, де у питній воді шахтних криниць рівень нітратів перевищує середньонормативний показник у 5-15, а в деяких і в 30-40 разів[1].
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана як самостійний фрагмент планової наукової роботи Української медичної стоматологічної академії Кисень- та NO-залежні механізми атерогенезу та їх корекція фізіологічно активними речовинами” (дисертант відповідальний виконавець, № держреєстрації 0103U008815).
Мета і задачі дослідження. Метою цієї роботи є з’ясувати вплив надлишкової кількості оксиду азоту, який утворюється з екзогенного попередника (модель хронічної інтоксикації нітратом натрію), в умовах експериментального холестеринового та пероксидного атероартеріосклерозу на окиснювальні процеси в крові та тканинах аорти хом’яків, ліпідний спектр крові, гемокоагуляцію та вияснити механізми цих змін, залежні від функціональної активності NO-синтаз.
Для досягнення поставленої мети визначені такі задачі дослідження:
1. Дослідити стан пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантної системи, ліпідного спектру крові, гемокоагуляції, продукції активних форм кисню, вміст і співвідношення аденіннуклеотидів у аорті золотистих сірійських хом’яків у динаміці хронічної інтоксикації нітратом натрію.
2. Дослідити стан пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантної системи, ліпідного спектру крові, гемокоагуляції, продукції активних форм кисню, вміст і співвідношення аденіннуклеотидів у аорті золотистих сірійських хом’яків при відтворенні експериментального холестеринового атероартеріосклерозу за умов 90-денної хронічної інтоксикації нітратом натрію.
3. З’ясувати роль зміни продукції оксиду азоту NO-синтазними системами (при введенні їхніх інгібіторів та субстрату L-аргініну) на зміни пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантної системи, ліпідного спектру крові, гемокоагуляції, продукції активних форм кисню та вмісту і співвідношення аденіннуклеотидів у аорті золотистих сірійських хом’яків при відтворенні експериментального холестеринового атероартеріосклерозу за умов 90-денної хронічної інтоксикації нітратом натрію.
4. Дослідити стан пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантної системи, ліпідного спектру крові, гемокоагуляції, продукції активних форм кисню, вміст і співвідношення аденіннуклеотидів у аорті золотистих сірійських хом’яків при відтворенні експериментального пероксидного атероартеріосклерозу за умов 90-денної хронічної інтоксикації нітратом натрію.
5. З’ясувати роль зміни продукції оксиду азоту NO-синтазними системами (при введенні їхніх інгібіторів та субстрату L-аргініну) на зміни пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантної системи, ліпідного спектру крові, гемокоагуляції, продукції активних форм кисню та вмісту і співвідношення аденіннуклеотидів у аорті золотистих сірійських хом’яків при відтворенні експериментального пероксидного атероартеріосклерозу за умов 90-денної хронічної інтоксикації нітратом натрію.
Об’єкт дослідження NO- залежні механізми атерогенезу.
Предмет дослідження NO- залежні механізми атерогенезу за умов хронічної інтоксикації нітратом натрію.
Методи дослідження. Поставлена мета досягнута шляхом використання експериментальних, біохімічних та коагулологічних методів дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше виявлено, що розвиток холестеринового та пероксидного атероартеріосклерозу на тлі хронічної інтоксикації нітратом натрію супроводжуються істотною активацією пероксидного окиснення ліпідів із значним зниженням активності антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази), змінами показників ліпідного спектру крові, обтяжнює порушення окиснювальних процесів у тканинах аорти хом’яків (суттєво підвищує продукцію супероксидного аніон-радикалу мікросомальним і мітохондріальним електронно-транспортними ланцюгами), знижує ресинтез АТФ та енергетичний потенціал, змінює напрямок коагулологічних зрушень (гіпокоагуляційні зрушення за зовнішнім шляхом змінюються на гіперкоагуляційні, пригнічується фібриноліз).
Вперше виявлено, що утворення додаткової кількості оксиду азоту NO-синтазними системами за умов відтворення на тлі хронічної нітратної інтоксикації холестеринового та пероксидного атероартеріосклерозу обмежує розвиток гіперкоагуляції за внутрішнім шляхом, а за умов моделювання пероксидного атероартеріосклерозу процес утворення фібрину із фібриногену. Вперше виявлено, що утворення оксиду азоту індуцибельною NO-синтазою за умов холестеринового та пероксидного атероартеріосклерозу на тлі хронічної інтоксикації нітратом сприяє зростанню продукції супероксидного аніон-радикалу мікросомальним і мітохондріальним електронно-транспортними ланцюгами та зниженню енергетичного потенціалу.
Практичне значення отриманих результатів. Одержані результати можуть використовуватися як експериментальна база для розробки патогенетично обґрунтованих методів лікування та профілактики атеро- та артеріосклерозу за умов надлишкового надходження неорганічних нітросполук до організму людини та теплокровних тварин. Одержані результати виявили неефективність субстрату NO-синтазних реакцій L-аргініну як ангіопротектору за умов надлишкового утворення NO з екзогенних джерел (на тлі хронічної інтоксикації нітратом натрію).
Результати роботи впроваджено в навчальний процес на кафедрах патологічної фізіології, нормальної фізіології, біохімії, загальної гігієни та екології, госпітальної терапії, післядипломної освіти лікарів-терапевтів Української медичної стоматологічної академії.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно розроблено програму досліджень, визначено мету і задачі дослідження, методичні підходи, виконано експериментальні дослідження. Автором особисто проведено аналіз і узагальнення матеріалу, формування комп'ютерної бази даних, статистична обробка результатів експериментів, підготовка статей, формулювання висновків.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідалися на IV Національному конгресі патофізіологів України з міжнародною участю (Чернівці, 2004 р.), II з'їзді токсикологів України (Київ, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні питання профілактики ранньої інвалідізації дітей на сучасному етапі розвитку медицини” (Полтава, 2004), III читаннях ім. В.В.Підвисоцького (Одеса, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції Проблеми і перспективи формування студентських колективів та екологічне виховання студентів” (Полтава, 2005), IV читаннях ім. В.В.Підвисоцького (Одеса, 2005), підсумкових науково-практичних конференціях молодих учених Медична наука 2005” та Медична наука 2006” (Полтава, 2005-2006), XI конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Полтава, 2006), науковій конференції Актуальні питання патофізіології” (Ялта, 2006), ІІІ Національному з’їзді фармакологів України (Одеса, 2006), засіданні апробаційної ради №1 Української медичної стоматологічної академії (Полтава, 2007).
Публікації. Результати дисертації опубліковано в 6 статтях, 11 робіт опубліковано у матеріалах і тезах конгресів та конференцій.

[1] Див. Ваше здоров¢я. № 8. 2 березня 2007 р. С.3.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у визначенні NO-залежних механізмів ушкодження стінки аорти при моделюванні стану підвищенного утворення оксиду азоту з екзогенного попередника (хронічна інтоксикація нітратом натрію) та відтворенні за цих умов експериментального холестеринового та пероксидного атероартеріосклерозу.

1. Введення нітрату натрію в дозі 200 мг/кг призводить до фазових змін пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи у крові хом’яків: протягом першого місяця інтоксикації відмічається підвищення антиоксидантного потенціалу, що виявляється у збільшенні активності антиоксидантних ферментів супероксиддисмутази та каталази, через 3 місяці істотна активація пероксидного окиснення ліпідів.
2. У динаміці хронічної інтоксикації нітратом натрію виражених змін атерогенних факторів ліпідного спектру крові не виявлено. Починаючи з ранніх термінів інтоксикації розвиваються гіпокоагуляційні зрушення за зовнішнім шляхом, про що свідчить збільшення протромбінового часу на 14, 30 та 90 добу спостереження. Починаючи з 30 доби інтоксикації пригнічується утворення фібрину із фібриногену, що супроводжується подовженням тромбінового часу. На 90 добу у певній мірі підвищується коагуляційний потенціал за рахунок внутрішнього шляху гемокоагуляції, що підтверджується скороченням активованого парціального тромбопластинового часу, посилюється фібринолітична активність.
3. Введення надлишкової кількості нітратів супроводжується змінами окиснювальних процесів у аорті хом’яків, що пов’язані з прогресуючим (починаючи з 30 доби) зростанням продукції супероксидного аніон-радикалу мікросомальним та мітохондріальним електронно-транспортними ланцюгами, порушенням на 90 добу інтоксикації його вироблення NADPH-оксидазою лейкоцитів, фазовими змінами енергетичного обміну: у ранній термін інтоксикації (на 14 добу) ресинтез АТФ та енергетичний потенціал підвищуються, а у подальшому прогресивно знижуються.
4. Відтворення холестеринового та пероксидного атероартеріосклерозу на тлі хронічної інтоксикації нітратом натрію супроводжуються істотною активацією пероксидного окиснення ліпідів із значним зниженням активності антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази), змінами показників ліпідного спектру крові (збільшення вмісту холестерину, загальних ліпідів та атерогенних ліпопротеїнів). Механізм підвищення спонтанного гемолізу еритроцитів при відтворенні пероксидного атероартеріосклерозу на тлі хронічної інтоксикації нітратом натрію пов’язаний з функціонуванням NO-синтаз.
5. Відтворення холестеринового та пероксидного атероартеріосклерозу на тлі хронічної інтоксикації нітратом натрію істотно змінює напрямок коагулологічних зрушень: гіпокоагуляційні зрушення за зовнішнім шляхом змінюються на гіперкоагуляційні (про що свідчить скорочення протромбінового часу), пригнічується фібриноліз. Хронічна інтоксикації нітратом натрію обмежує ступінь характерних для атероартеріосклерозу гіперкоагуляційних зрушень за внутрішнім шляхом (обмеження скорочення активованого парціального тромбопластинового часу) та підсилює пригнічення утворення фібрину із фібриногену (що супроводжується подовженням тромбінового часу).
6. Пригнічення утворення оксиду азоту NO-синтазними системами за умов відтворення на тлі хронічної нітратної інтоксикації холестеринового та пероксидного атероартеріосклерозу сприяє розвитку гіперкоагуляції за внутрішнім шляхом, а за умов моделювання пероксидного атероартеріосклерозу прискоренню утворення фібрину із фібриногену.
7. Відтворення холестеринового та пероксидного атероартеріосклерозу на тлі хронічної інтоксикації нітратом натрію обтяжнює порушення окиснювальних процесів у тканинах аорти хом’яків: суттєво підвищує продукцію супероксидного аніон-радикалу мікросомальним і мітохондріальним електронно-транспортними ланцюгами, знижує ресинтез АТФ та енергетичний потенціал.
8. Зменшення утворення оксиду азоту індуцибельною NO-синтазою за умов холестеринового та пероксидного атероартеріосклерозу на тлі хронічної інтоксикації нітратом натрію обмежує підвищення продукції супероксидного аніон-радикалу мікросомальним і мітохондріальним електронно-транспортними ланцюгами та зниження енергетичного потенціалу у тканинах аорти хом’яків.
9. Введення L-аргініну за умов відтворення холестеринового та пероксидного атероартеріосклерозу на тлі хронічної інтоксикації нітратом натрію не призводить до достовірних змін показників пероксидного окиснення, антиоксидантного стану, ліпідного спектру крові, гемокоагуляції, продукції супероксидного аніон-радикалу, синтеза макроергічних сполук у тканинах аорти хом’яків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абакумов М.М., Голиков П.П. Оксид азота и свертывающая система крови в клинике // Вестн. РАМН. - 2005. - №10. - С.53-56.
2. Ажипа Я.И., Реутов В.П., Каюшин Л.П. Экологические и медико-биологические проблемы загрязнения окружающей среды нитратами и нитритами // Физиология человека. - 1990. - T.16, №3. - C.131-149.
3. Ажипа Я.И., Реутов В.П., Каюшин Л.П., Сорокина Е.Г. Нитритная гипоксия. Механизмы и следствия // Образование канцерогенных N-нитрозосоединений в экосистемах: Тез. докл. II Всесоюзн. конф. по экологической онкологии. - К., 1990. - C.35-36.
4. Азизова О.А. Роль свободнорадикальных процессов в развитии атеросклероза // Биол. мембраны. - 2002. Т.19, №6.- С. 451-471.
5. Азизова О.А., Ройтман Е.В., Дементьева И.И. и др. Влияние липопротеинов низкой плотности на свёртывание крови и фибринолитическую активность // Бюл. эксперим. биол.и мед. - 2000. - Т. 129, № 6. - С. 637-639.
6. Анализ циклических процессов с участием оксида азота в организмах и молекулярного азота в биосфере с позиций голографического принципа и принципа цикличности / В.П.Реутов, А.И.Гоженко, Б.А.Насибуллин, С.И.Доломатов, Н.С.Косицын. Одесса, 2003. - 66 с.
7. Атаман О.В. Венозна стінка: загальнотеоретичні й експериментальні аспекти. - Суми: Видавництво СумДУ, Ангіо, 2001. - 248 с.
8. Атаман Ю.О. Вплив ангіопротекторів на антиоксидантну ферментну активність судинної стінки за умов інтоксикації монойодацетатом // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. Української мед. стоматол. академії. - 2007. ­ Т.7, №3. - C.160-163.
9. Биць Ю.В., Голдобіна О.В., Досенко В.Є. та ін. Сучасні уявлення про патогенез артеріосклерозу менкебергівського типу // Фізіол. журн. 2000. - Т.46, №2. - C. 64-72.
10. Бобырев В.Н. Влияние препаратов биоантиоксидантов на развитие экспериментального перекисного атероартериосклероза: Автореф. дисс канд. мед. наук. - М., 1981. - 28 с.
11. Бобырев В.Н., Почерняева В.Ф., Стародубцев С.Г. и др. Специфичность систем антиоксидантной защиты органов и тканей - основа дифференцированной фармакотерапии антиоксидантами // Эксперим. и клин. фармакол. - 1994. - Т.57, №1. - С.47-54.
12. Бондаренко В.В. Влияние гипербарической оксигенации и церулоплазмина на окислительно-восстановительные процессы и сопряжённое с ним фосфорилирование в слюнных железах при хронической нитратной интоксикации // Стоматология. 2001. Т. 80, №6. С.12-13.
13. Бондаренко В.В. Порушення енергетичного метаболізму в тканинах слинних залоз при хронічній інтоксикації нітратом натрію // Одеський медичний журнал. 2001.- № 5. - С. 12-13.
14. Братусь В.В. Оксид азота как регулятор защитных и гомеостатических реакций организма // Укр. ревм. журн. 2003. - №4. С.3-10.
15. Братусь В.В., Талаєва Т.В., Ломаковський О.М. та ін. Модифіковані ліпопротеїни: Типи і роль в атерогенезі // Фізіол. журн. - 2000. - Т. 46, № 2. - С. 73-81.
16. Брусов О.С., Герасимов А.М., Панченко Л.Ф. Влияние природных ингибиторов радикальных реакций на автоокисление адреналина // Бюл. эксперим. биол. мед. - 1976. - №1. - C.33-35.
17. Бурбелло А.Г., Баскович Г.А., Доброхотова Е.Г., Слесарев В.И. Защитное действие антиоксидантов при метгемоглобинемии, вызванное нитритом натрия в эксперименте // Гиг. труда и проф. забол. - 1991. - №8. - C.13-15.
18. Быць Ю.В., Атаман А.В. Энергетический обмен в артериях и венах в условиях моделирования адреналиновых поражений сосудистой стенки // Патол. физиол. и эксперим. терапия. - 1989. - №3. - С.63-66.
19. Быць Ю.В., Пишак В.П., Атаман А.В. Сравнительно-патофизиологические аспекты энергообеспечения сосудистой стенки. - К. - Черновцы: Прут, 1999. - 330 с.
20. Ванин А.Ф. Динитрозильные комплексы железа и S-нитрозотиолы - две возможные формы стабилизации и транспорта оксида азота в биосистемах // Биохимия. - 1998. - Т. 63, Вып. 7. - С. 924-928.
21. Ванин А.Ф. Оксид азота в биомедицинских исследованиях // Вестн. РАМН. - 2000. - №4. - С.3-5.
22. Величковский Б.Т. Свободно-радикальное окисление как звено срочной и долговременной адаптации организма к факторам окружающей среды // Вестн. РАМН. 2001. - №.6 С. 45-52.
23. Воейков В.Л. Благотворная роль активных форм кислорода // Росс. журн. гастроэнт. гепатол. колопрокт. 2001. - Т.11, № 4. - С. 155-162.
24. Воскресенский О.Н., Туманов В.А. Ангиопротекторы. - К.: Здоров'я, 1982. 119 с.
25. Гжегоцький М.Р., Паніна Л.В., Терлецька О.І., Ковальчук С.М. Функціональні прояви та метаболічні основи модулюючого впливу нітриту натрію в мозку за умов гемічної гіпоксії // Фізіол. журн. - 2007. - Т. 53, №3. С.70-77.
26. Глєбова Л.Ю. Вплив гіпербаричної оксигенації на енергетичний метаболізм у печінці білих щурів при гострій інтоксикації нітратом натрію // Фізіол. журн. - 1998. - Т. 44, №1-2. - С. 24-29.
27. Глєбова Л.Ю. Влияние гипербарической оксигенации на пероксидное окисление липидов и антиоксидантную систему в печени белых крыс при острой интоксикации нитратом натрия // Укр. біохім. журн.- 1998.- Т.70, №3.- С. 87-94.
28. Глоба А.Г., Демидова В.С., Темяков В.Г. Синтез плазмамембранного сигнального АТФ нейтрофилами, активированными формилпептидом, при клинической и экспериментальной инфекции; связь с продукцией супероксида // Биохимические проблемы хирургии. - М., 1991. - С.222-232.
29. Гогунская А.И. Процессы перекисного окисления липидов и их роль в формировании антиагрегационной активности аорты животных и человека: Дис. ... канд. мед. наук. - Полтава, 1988. - 126 с.
30. Гоженко А.И., Доренский В.С., Рудина Е.И. и др. Причины и механизмы интоксикации нитратами и нитритами // Медицина труда и пром. экология. - 1996. - №4. - C.15-21.
31. Гоженко А.І., Котюжинська С.Г., Котюжинський А.Л. Вплив гострої нітритної інтоксикації на гемостаз // Медична хімія. -2000. - Т.2, №4. - С. 51-53.
32. Гоженко А.И., Котюжинская С.Г., Бабий В.П. Принцип цикличности и обмен оксида азота // III читання ім. В.В.Підвисоцького: Тези доп. наук. конф. 27-28 травня 2004 р. Одеса, 2004. - C.27-29.
33. Горен А.К.Ф., Майер Б. Универсальная и комплексная энзимология синтазы оксида азота // Биохимия. - 1998. - Т.63, Вып.7. - С. 870-880.
34. Горішна О.В. Клініко-патогенетичні механізми формування порушень стану здоров'я дітей в умовах нітратного забруднення навколишнього середовища та шляхи їх профілактики і реабілітації: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.01.10 / Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. К., 2002. - 32 с.
35. Горішна О.В. Нітратно-нітритне забруднення продуктів харчування: Методи, які сприяють його зниженню // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. Української мед. стоматол. академії. - 2002. ­ Т.2, №1. - C.6-8.
36. Горчакова Н.О., Дороговоз С.М., Чайка Л.А. та ін. Вивчення гіполіпідемічних та протиатеросклеротичних засобів // Доклінічні дослідження лікарських засобів / За ред. О.В.Стефанова. - К.: Авіцена, 2001. - С.263-271.
37. Данилова В.М., Пелюх П., Трегубов В.С. та ін. Оксид азоту інгібує АТФазну активність скорочувальних білків серцевого м'яза // Фізіол. журн. - 2002. - Т.48, №2. - С.66-67.
38. Девяткина Т.А., Коваленко Э.Г., Смирнов Л.Д. Влияние мексидола на развитие экспериментального перекисного атероартериосклероза // Эксперим. и клин. фармакол. - 1993. - №1. - C.33-35.
39. Денисенко С.В. Зміни окиснювального метаболізму та сперматогенної функції сім’яників щурів при хронічній інтоксикації нітратом натрію: Дис. ... канд. мед. наук: 14.03.04. - Полтава, 2002. 149 с.
40. Денисенко С.В., Костенко В.А. Изменения продукции активных форм кислорода в семенниках белых крыс в условиях хронической интоксикации нитратом натрия // Совр. пробл. токсикологии. 2002. №4. С.44-46.
41. Денисенко С.В., Костенко В.А. Изменения митохондриального окисления и фосфорилирования в семенниках белых крыс в условиях избыточного поступления в их организм нитрата натрия // Укр. биохим. журн. 2003. Т.75, №1. С.95-97.
42. Дмитриев Л.Ф. Биохимические аспекты атерогенеза: Роль антиоксидантов // Тер. архив. 1995. Т.67, №12. С. 73-77.
43. Дмитриев Л.Ф., Иванова М.В., Иванов И.И. Синтез АТФ в митохондриях: взаимодействие редокс-цепей внешней и внутренней мембран // Докл. АН СССР. - 1990. - Т.312, №4. - C.986-989.
44. Дмитриев Л.Ф., Иванова М.В., Иванов И.И. Синтез АТР в митохондриях печени можно ингибировать и стимулировать, генерируя супероксид с помощью УФ облучения // Биол. мембраны. - 1990. - T.7, №9. - C.961-965.
45. Досенко В.Є. Активність еластази та її інгібіторів у тканинах артерій та сироватці крові за умов експериментального артеріо-атеросклерозу // Укр. биохим. журн. - 1998. - Т.70, №4. - С 88-94.
46. Журавлева И.А., Мелентьев И.А., Виноградов Н.А. Роль окиси азота в кардиологии и гастроэнтерологии // Клин. мед. - 1997. Т.75, № 4. - С.18-21.
47. Затейщикова А.А., Затейщиков Д.А. Эндотелиальная регуляция сосудистого тонуса: методы исследования и клиническое значение // Кардиология. - 1998. - №9. - С.68-80.
48. Зезеров Е.Г. Биохимические аспекты атеросклероза: этиология, патогенез, диагностика, профилактика, лечение // Вопр. биол. мед. и фармацевт. химии - 1999. - № 1. - С. 49-55.
49. Зотова И.В., Затейщиков Д.А., Сидоренко Б.А. Синтез оксида азота и развитие атеросклероза // Кардиология. - 2002. - №4. - С.58-67.
50. Карелин А.А. Аденозин-5'-трифосфат и трансмембранный перенос внеклеточного регуляторного сигнала к росту и клеточной пролиферации // Биохимические проблемы хирургии. - М., 1991. - С.202-214.
51. Климов А.Н., Никульчева Н.Г. Обмен липидов и липопротеидов и его нарушения. СПб.: Питер, 1999. - С. 291-360.
52. Кондрашова М.Н. Структурно-кинетическая организация цикла трикарбоновых кислот при активном функционировании митохондрий // Биофизика. - 1989. - Т.34, Вып. 3. - С.450-458.
53. Коркач Ю.П. , Коцюруба А.В., Присяжна О.Д. та ін. NO-залежні шляхи реалізації протекторної дії екдистерону на серце та судини при стрептозотоциніндукованому діабеті у щурів // Фізіол. журн. - 2007. - Т.53, №3. С.3-8.
54. Костенко В.О. Змiни енергетичного метаболiзму в нирках бiлих щурiв у динамiцi гострої iнтоксикацiї нiтратом натрiю // Фiзiол. журн. - 1995. - Т.41, №5-6. - C.91-96.
55. Костенко В.О., Батухіна І.В., Глєбова Л.Ю. та ін. Негативна дія NO та синдром надлишкового утворення оксиду азоту // Тези доп. XI конгресу Світової федерації українських лікарських товариств (28-30 серпня 2006 р., м. Полтава). Полтава К. Чикаго, 2006. С.639.
56. Костенко В.О., Батухіна І.В., Денисенко С.В. та ін. Синдром надлишкового утворення оксиду азоту // Бюл. IV читань ім. В.В.Підвисоцького. Одеса, 2005. - C.54-55.
57. Костенко В.О., Костенко А.Г., Денисенко С.В. та ін. Механізми порушення окисних процесів у тканинах при надлишковому утворенні оксиду азоту з екзогенних попередників // Клін. та експ. патол. - 2004. Т.3, № 2 (Ч.1). - C.202-204.
58. Котюжинська С.Г. Роль оксиду азоту в регуляції агрегатного стану крові (експериментальне дослідження): Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.03.04 / Одес. держ. мед. ун-т. - Одеса, 2003. - 19 с.
59. Котюжинская С.Г. Дизрегуляционные нарушения гемостаза при нитритной интоксикации // III читання ім. В.В.Підвисоцького: Тези доп. наук. конф. 27-28 травня 2004 р. Одеса, 2004. - C.51-52.
60. Кремінська І.Б. Пероксидне окислення ліпідів в умовах гіперхолестеринемії і максимального фізичного навантаження // Галицьк. лікарськ. вісн. - 2006. - № 4. - С 37-38.
61. Кремінська І.Б. Активація пероксидних процесів в умовах гіперхолестеринемії і максимального фізичного навантаження // Укр. мед. альманах. - 2007. Т.10, № 3 (додаток). - С 117-119.
62. Кремінська І.Б., Левицький В.А. Вплив фізичних навантажень і експериментальної гіперхолестеринемії на ліпідний спектр сироватки крові і стан ендотелію стегнової артерії щурів // Клін. та експерим. патол. - 2007. Т.6, № 1. - С 66-70.
63. Критеріальна шкала прогнозування кількості N-нітрозамінів від вмісту в ґрунті нітратів / О.Є.Кондратенко, Л.С.Соверткова, М.П.Вашкулат, І.О.Тетеньова: Інф. лист про нововведення в системі охорони здоров’я, №214-2006.
64. Ланкин В.З., Вихерт А.М. Перекисное окисление липидов в этиологии и патогенезе атеросклероза // Арх. патол. 1989. Т.51, Вып.1. С. 80-85.
65. Ланкин В.З., Вихерт А.М., Косых В.А. и др. Ферментативная детоксикация супероксидного анион-радикала и липопероксидов в интиме и медии аорты при атеросклерозе // Бюл. экспер. биологии и меди­цины. - 1982. - Т. 94, № 9. - С. 48-50.
66. Ланкин В.З., Котелевцева Н.В. Степень окисленности мембранных фосфолипидов и активность микросомальной системы гидроксилирования холестерина в печени животных при атерогенезе // Вопросы мед. химии. - 1981. - Т. 27, № 1. - С.133-136.
67. Ланкин В.З., Тихазе А.К., Беленков Ю.Н. Свободнорадикальные процессы при заболеваниях седечно-сосудистой системы // Кардиология. - 2000. - № 7. - С. 48-61.
68. Ларіонова Н.А. Особливості ліпідного спектру сироватки крові та стінки аорти при моделюванні різних видів артеріосклерозу // Фізіол. журн. - 2000. - Т.46, №1. - С. 63-69.
69. Ломаковский А.Н. Лечение атеросклероза немыслимо без статинов, а статины без симвастатина // Новости медицины и фармации. 2007. - №10. С.10-11.
70. Лукьянова Л.Д. Биоэнергетическая гипоксия молеку­лярный механизм тканевой гипоксии и адаптации орга­низма // Фізіол. журн. 2003. Т.49, №3. С.17-35.
71. Лукьянова Л.Д., Дудченко А.М., Цыбина Т.А. и др. Регуляторная роль митохондриальной дисфункции при гипоксии и ее взаимодействие с транскрипционной активностью // Вестн. РАМН. - 2007. - №2. - C.3-13.
72. Луценко Б.О. Зміни окисного метаболізму у тканинах шлунка білих шурів за умов хронічної інтоксикації нітратом натрію // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. Української мед. стоматол. академії. - 2007. ­ Т.7, №3. - C.174-176.
73. Макаров В.А. Патология гемостаза // Актуальные проблемы патофизиологии (избранные лекции) / Под ред. акад. РАМН Б.Б.Мороза. М.: Медицина, 2001. С.390-421.
74. Малая Л.Т., Корж А.Н., Балковая Л.Б. Эндотелиальная дисфункция при патологии сердечно-сосудистой системы. - Харьков: Торсинг, 2000. - 428 с.
75. Маловичко И.С., Сулиман Ю.В. Профилактика и лечение атеротромбоза: настоящее и будущее // Новости медицины и фармации. 2007. - №10. С.6-7.
76. Марков Х.М. L-аргинин оксид азота в терапии болезней сердца и сосудов // Кардиология. - 2005. - №6. - С.87-95.
77. Марков Х.М. Молекулярные механизмы дисфункции сосудистого эндотелия // Кардиология. - 2005. - №12. - С.62-72.
78. Марков Х.М. Сосудистые эффекты липопротеинов и оксид азота: клеточные и моле­кулярные механизмы // Пат. физиол. и эксп. тер. 2006. - №3. С.2-7.
79. Марков Х.М., Надирашвили С.А. О регуляции деятельности сердца системой L-аргинин-оксид азота // Пат. физиол. и эксп. тер. 2003. - №4. С.9-12.
80. Методи клінічних та експериментальних досліджень в медицині / Л.В.Беркало, О.В.Бобович, Н.О.Боброва та ін.; За ред. І.П.Кайдашева. Полтава, 2003. 320 с.
81. Методы исследования в профпатологии / Под ред. О.Г.Архиповой. - М.: Медицина, 1988. - 208 с.
82. Митченков В.Т. Токсиколого-гигиеническая оценка нитратно-нитритной нагрузки на организм человека и методические основы ее профилактики: Автореф. дисс. д-ра мед. наук. М., 1992. - 41 с.
83. Мінцер О.П., Вороненко Ю.В., Власов В.В. Оброблення клінічних і експериментальних даних у медицині. - К.: Вища школа, 2003. 350 с.
84. Мищенко В.П., Мищенко И.В., Цебржинский О.И. Перекисное окисление липидов, антиоксиданты и гемостаз. - Полтава: АСМИ, 2005. - 159 с.
85. Міщенко І.В. Безантиоксидантна дієта, агрегація тромбоцитів і антиагрегаційні властивості різних органів // Одеський медичний журн. - 2001. - №3. С. 24-25.
86. Міщенко І.В. Вплив безантиоксидантної дієти на агрегацію тромбоцитів та антиагрегаційні властивості судинної стінки та міокарду // Вісн. Вінницького держ. мед. ун-ту. - 2001. - № 1. С. 32-33.
87. Міщенко І.В. Еферентна роль різних органів і тканин в регуляції гуморальних захисно-пристосувальних систем (антиоксидантної, гемостазу та фібринолізу) в нормі та патології: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.03.04 / Харк. держ. мед. ун-т. Харків, 2006. - 36 с.
88. Мойбенко О.О., Сагач В.Ф., Ткаченко М.М. та ін. Фундаментальні механізми дії оксиду азоту на серцево-судинну систему як основи патогенетичного лікування її захворювань // Фізіол. журн.- 2004. - Т.50, №1. - С. 11-30.
89. Мойбенко О.О., Юзьків М.Я., Коцюруба А.В. та ін. Зміни системи оксиду азоту при гострій ішемії та реперфузії міокарда // Фізіол. журн. 2000. - Т.46, №6. С.3-11.
90. Моссе І.В., Тишкин С.М., Соловйов А.І. Порівняльна характеристика ефективності дії NO-донорів на коронарні артерії свині в нормі та при гіпоксії // Ліки. - 1998. - №5. - С 9-12.
91. Недоспаев А.А. Биогенный NO в конкурентных отношениях // Биохимия. - 1998. - Т.63, Вып.7. - С. 881-904.
92. Нейко Є.М., Левицький В.А., Кремінська І.Б. Ендотеліальна дисфункція судин при гіперхолестеринемії, фізичному навантаженні та їх поєднанні // Галицьк. лікарськ. вісн. - 2005. - № 2. - С 103-107.
93. Опополь Н.И., Добрянская Е.В. Нитраты: гигиенические аспекты проблемы. - Кишинев: Штиинца, 1986. - 115 с.
94. Панченко Л.Ф., Герасимов А.М., Антоненко Г.Д. Роль пероксидов в патологии клетки. - М.: Медицина, 1981. - 200 с.
95. Поберезкина Н.Б., Осинская Л.Ф. Биологическая роль супероксиддисмутазы // Укр. биохим. журн. - 1989. - Т.61, №2. - C.14-23.
96. Подзолков В.И., Булатов В.А. Нитраты в современной кардиологии // Фарматека. 2005. - №6. С. 70-74.
97. Реутов В.П. Биохимическое предопределение NO-синтазной и нитритредуктазной компонент цикла оксида азота // Биохимия. 1999. - Т.64, №5. - С.634-651.
98. Реутов В.П. Медико-биологические аспекты циклов оксида азота и супероксидного анион-радикала // Вестн. РАМН. 2000. - №4. - С.35-41.
99. Реутов В.П. Цикл оксида азота в организме млекопитающих и принцип цикличности // Биохимия. - 2002. - Т.67, №3. - C.353-376.
100. Реутов В.П., Сорокина Е.Г., Косицын Н.С., Охотин В.Е. Проблема оксида азота в биологии и медицине и принцип цикличности: Ретроспективный анализ идей, принципов и концепций. - М.: Едиториал УРСС, 2003. - 96 с.
101. Реутов В.П., Сорокина Е.Г., Охотин В.Е., Косицын Н.С. Циклические превращения оксида азота в организме млекопитающих. - М.: Наука, 1998. - 159 с.
102. Санітарно-епідеміологічна ситуація в Полтавській області в 2005 році: Щорічна доповідь / за ред. В.Ф.Шаповала та ін. Полтава, 2006. 221 с.
103. Сагач В.Ф., Базілюк О.В., Коцюруба А.В., Буханевіч О.М. Порушення ендотелійзалежних судинних реакцій, аргіназного та NO-синтазного шляхів обміну L-аргініну при артеріальній гіпертензії // Фізіол. журн. - 2000. Т.46, №3. С.3-13.
104. Сагач В.Ф., Базілюк О.В., Олешко М.М. та ін. Система оксиду азоту за умов хронічного дефіциту мезостріатного дофаміну: дія нітрогліцерину // Фізіол. журн. - 2000. Т.46, №2. - С.55-63.
105. Середенко М.М., Миняйленко Т.Д., Пожаров В.П. и др. Развитие гипоксического состояния // Механизмы развития и компенсации гемической гипоксии / Под ред. М.М.Середенко. - К.: Наукова думка, 1987. - С.5-18.
106. Сидоренко Б.А., Преображенский Д.В. Нитраты. М.: ЗАО «Информатик», 1998. - 133 с.
107. Соколов О.А. Экологические аспекты применения азотных удобрений // Агрохимия. - 1990. - №1. - C.3-15.
108. Соловйов А.І., Стефанов О.В. Терапевтичні донори оксиду азоту: клітинні механізми дії та перспективи клінічного застосування // Ліки. - 1996. - №5-6. С.50-54.
109. Спиричев В.В., Матусис И.И., Бронштейн Л.М. Витамин Е // Экспериментальная витаминология. - Минск: Наука и техника, 1979. - С.18-57.
110. Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоты // Современные методы в биохимии / Под. ред. В. Н. Ореховича. - М.: Медицина, 1977. - С. 66-68.
111. Титов В.Н. Клиническая биохимия и кардинальные вопросы патогенеза атеросклероза // Клиническая лабораторная диагностика. - 2000. - № 1. - С.3-9.
112. Тихазе А.К. Свободнорадикальное окисление липидов при атеросклерозе и антиоксидантная коррекция нарушения метаболизма липидов: Автореф. дисс. д-ра. мед. наук. - М., 1999. - 48 с.
113. Ткаченко М.М. Оксид азоту та судинна регуляція // Журн. АМН України. - 1997. Т.3, № 2. - С.241-254.
114. Ткаченко М.М., Стеченко Л.О., Сагач В.Ф. Вплив L-аргініну на структурну організацію ендотелію ворітної вени за умов експериментальної гіперхолестеринемії // Доп. HAH України. - 1998. - №10. - С.189-192.
115. Ткаченко М.М., Стеченко Л.О., Сагач В.Ф. Структурна організація ендотелію аорти за умов гіперхолестеринемії та впливу L-аргініну // Фізіол. журн. - 1998. Т.44, №5-6. С.59-64.
116. Ткаченко М.М., Сагач В.Ф., Коцюруба А.В. та ін. Ендотелійзалежні скорочувальні реакції судинних гладеньких м'язів і вміст вільних радикалів кисню у щурів за умов старіння // Фізіол. журн. - 2002. Т.48, №4. С.3-13.
117. Ткаченко М.Н., Сагач В.Ф. Влияние малых доз радиации на сократительные ответы сосудистых гладких мышц при растяжении // Биофизика. - 1997. Т.42, Вып. 3. - С.729-732.
118. Трахтенберг І.М. Молекула века: эволюция представлений // Зеркало недели. № 35 (460). 13-19 сентября 2003 г.
119. Турпаев К.Т. Активные формы кислорода и регуляция экспрессии генов // Биохимия. 2002. - Т.67, № 3. - С.281-292.
120. Фролов В. А. Экологическая патофизиология // Пат. физиол. и эксп. тер. 2006. - №3. С.2-5.
121. Фролькіс В.В., Кульчицький O.K., Новікова С.М. та ін. Зміни концентрації ліпопротеїнів, ендотеліну-1 та NO2 плазми крові при експериментальній гіперхолестеринемії у кролів різного віку // Журн. АМН України. - 2000.- Т.6, №3. С.575-581.
122. Храмов В.А. К вопросу об обмене нитратов в организме: нитратредуктазная активность слюны человека // Экологические проблемы накопления нитратов и нитритов в окружающей среде: Тез. докл. Всесоюзн. конф. - Пущино, 1989. - С.134-135.
123. Цебржинский О.И. Дифференцированное спектрофотометрическое определение продукции супероксида в тканях НСТ-тестом // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. Української мед. стоматол. академії. - 2002. Т.2, №1. - C.96-97.
124. Цыганенко О.И., Рымарь-Щербина Н.Б. О путях снижения содержания нитратов в продуктах питания // Гигиена и санитария. - 1995. - №5. - С.38-42.
125. Чаяло П.П. Нарушения обмена липопротеидов. К.: Здоров’я, 1990. - 181 с.
126. Чаяло П.П., Плющ Г.І. Роль модифікованих ліпопротеїнів низької щільності в фізіології і патології // Фізіол. журн. 2000. - Т.46, № 2. - С. 124-136.
127. Чекаліна Н.І. Ангіопротекторні властивості пептидної фракції аорти при експериментальному атеросклеротичному та аутоімунному ураженні судин: Дис. канд. мед. наук. Полтава, 2001. 162 с.
128. Шугалей И.В., Львов И.В., Целинский И.В., Баев В.И. Влияние интоксикации нитритом натрия на активность ферментов антиоксидантной защиты и процессы пероксидации в эритроцитах мыши // Укр. биохим. журн. - 1992. - Т.64, №2. - C.111-114.
129. Шумилова Т.Е. Адаптация животных к острой нитритной гипоксии: Автореф. дис. ... д-ра биол. наук: 03.00.13 / Санкт-Петербургский гос. ун-т. - Санкт-Петербург, 2007. - 32 с.
130. Щербаков В.И. Фагоцитзависимые механизмы воспаления и репаративной регенерации: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - Новосибирск, 1997. - 34 с.
131. Этиология и патогенез модельного атеросклероза (экспериментальные исследования) / И.А.Григорова, Б.И.Григоров, В.Н.Погорелов и др. Харьков, 1997. - 253 с.
132. Юлдашев Т.Ю. Обоснование среднесуточной предельно допустимой концентрации аммиачной селитры в атмосферном воздухе населенных мест // Гигиена и санитария. - 1981. - №9. - C.76-77.
133. Alp N.J., Channon K.M. Regulation of endothelial nitric oxide synthase by tetrahydrobiopterin in vascular diseases // Arterioscl Thromb Vase Biol. 2004. V.24. P.413-420.
134. Atkinson D.E. The energy charge of the adenylate pools as a regulatory parameter: Interaction with feedback modifiers // Biochemistry. - 1968. - V.7, №11. - P.4030-4034.
135. Aviram M., Dankner G., Brook J.G. Platelet secretory products increase low density lipoprotein oxidation, enhance its uptake by macrophages, and reduce its fluidity // Arteriosclerosis. 1990. V.10, №4. P.559-63.
136. Badawi A.F., Hosny G., el-Hadary M., Mostafa M.H. Salivary nitrate, nitrite and nitrate reductase activity in relation to risk of oral cancer in Egypt // Dis Markers. - 1998. - V.14, №2. - P.91-97.
137. Badimon L, Martinez-Gonzalez J, Llorente-Cortes V et al. Cell biology and lipoproteins in atherosclerosis // Curr. Mol. Med. 2006. V.6, №5. P.439-456.
138. Balligand J.L., Kelly R.A., Marsden P.A. et al. Control of cardiac muscle cell function by an endogenous nitric oxide signaling system // Proc Natl Acad Sci USA . - 1993. - V. 90. - P.347-351.
139. Barone M. C., Darley-Usmar V.M., Brookes P.S. Reversible inhibition of cytochrome c oxidase by peroxynitrite proceeds through ascorbate-dependent generation of nitric oxide // J Biol Chem. 2003. V.278, №30. Р.27520 - 27524.
140. Baynes J.W., Thorpe S.R. Glycoxidation and lipoxidation in atherogenesis // Free Radic Biol Med. - 2000. -