ОДНОФОТОННА ЕМІСІЙНА КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ У ДІАГНОСТИЦІ ПУХЛИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ

brief description

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ
ІМЕНІ АКАДЕМІКА А. П. РОМОДАНОВА АМН УКРАЇНИ"

На правах рукопису

МАКЕЄВ СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ

УДК 616-073.756.8-073.916:616.831-006

ОДНОФОТОННА ЕМІСІЙНА КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ
У ДІАГНОСТИЦІ ПУХЛИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

14.01.23 - променева діагностика, променева терапія

Наукові консультанти:
МЕЧОВ ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ
доктор медичних наук, професор

РОЗУМЕНКО ВОЛОДИМИР ДАВИДОВИЧ
доктор медичних наук, професор

Київ - 2008

ЗМІСТ
Стор.

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1. Огляд літератури

15

РОЗДІЛ 2. Матеріал та методи

49

2.1. Загальна характеристика матеріалу

49

2.2. Радіофармпрепарати для проведення ОФЕКТ головного мозку. Особливості розподілу РФП у мозку людини

51

2.3. Основні характеристики ОФЕКТ та технологія проведення емісійно-томографічного дослідження

59

2.4. Особливості методики однофотонної емісійної комп’ютерної томографії у діагностиці пухлин головного мозку

69

2.5. Додаткові методики дослідження

78

РОЗДІЛ 3. ОФЕКТ пухлин головного мозку
3.1. Емісійна томографія пухлинних утворень головного мозку
3.2. Можливості ОФЕКТ у диференціації пухлин та непухлинних утворень головного мозку
3.3.Оптимізація вибору радіофармацевтичного препарату для проведення ОФЕКТ хворих з церебральними пухлинами
3.4. Емісійна томографія пухлин головного мозку із застосуванням 99mТс-ГМПАО
3.4.1. Особливості емісійно-томографічного зображення церебральних пухлин при дослідженні з 99mТс-ГМПАО
3.4.2. Можливості ОФЕКТ із поєднаним застосуванням перфузійного та туморотропного РФП у діагностиці новоутворень головного мозку

85

85

140

150

157

157

163

РОЗДІЛ 4. ЗАСТОСУВАННЯ ОФЕКТ ГОЛОВНОГО МОЗКУ В ДИНАМІЦІ ЛІКУВАННЯ НЕЙРООНКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ

172

4.1. ОФЕКТ при консервативному лікуванні пухлин головного мозку

174

4.2. ОФЕКТ в динаміці хірургічного лікування, діагностиці продовженого росту та малігнізації пухлин головного мозку

186

РОЗДІЛ 5. КомплекснЕ сцинтиграфічне дослідження хворих з МЕТАСТАТИЧНИМИ ПУХЛИНАМИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

201

РОЗДІЛ 6. Застосування ПоєднанИХ ОФЕКТ та МРТ зображень у діагностиці пухлин головного мозку

219

ПІДСУМОК

227

ВИСНОВКИ

249

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

251

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

253

Перелік умовних скорочень

99mТс —

99m-технецій пертехнетат

99mТс(V)-ДМСА —

димеркаптосукцин ацетат, мічений п’ятивалентним технецієм

99mТс-ГМПАО —

гексаметипропіленамінооксим, мічений 99mТс-пертехнетатом

99mТс-МІБІ —

метоксиізобутил ізонітрил, мічений 99mТс-пертехнетатом

99mТс-ОФЕКТ —

однофотонна емісійна комп’ютерна томографія з 99mТс-пертехнетатом

ГЕБ —

гематоенцефалічний бар’єр

ГПМК —
КА —

гостре порушення мозкового кровообігу
коефіцієнт асиметрії

КТ —

комп’ютерна томографія

МРС —

магнітно-резонансна спектроскопія

МРТ —

магнітно-резонансна томографія

ОФЕКТ —

однофотонна емісійна комп’ютерна томографія

ПЕТ —

позитронна емісійна томографія

РФП —

радіофармацевтичний препарат

СВТ —

сцинтиграфія всього тіла

фМРТ —

функціональна МРТ

ВСТУП

Актуальність роботи
Лікування хворих з пухлинами головного мозку залишається однією з найбільш складних проблем нейрохірургії. За даними Національного Канцер-реєстру України у 2005 році захворюваність на злоякісні первинні новоутворення головного мозку становила 4,4, а у 2006 вже 4,6 випадків на 100000 населення. Дані опубліковані CBTRUS (Central Brain Tumor Registry of the United States) свідчать про те, що захворюваність на первинні злоякісні та доброякісні пухлини головного мозку у США щороку зростає і за прогнозами у 2008 році вона становитиме 14,8 на 100000 населення або 44,9 тисяч нових випадків. Понад 50% цих утворень має злоякісний характер, що обумовлює високий рівень смертності, незважаючи на значні досягнення у діагностиці та лікуванні.
Клініко-неврологічна діагностика таких утворень має значні труднощі тому, що мозкові пухлини, незважаючи на різну гістоструктуру та характер росту, часто не мають типових візуальних ознак та характеризуються однаковим впливом на навколишню мозкову тканину, що в свою чергу обумовлює неспецифічну неврологічну симптоматику, як загальномозкову так і вогнищеву При цьому нейровізуалізаційні прояви цілого ряду вогнищевих утворень головного мозку візуально практично не відрізняються від церебральних пухлин. Таким чином, вогнищеві мозкові утворення судинного, запального та іншого ґенезу, особливо ті, що мають так званий псевдотуморозний перебіг, можуть бути помилково охарактеризовані як пухлини. В подальшому у випадках недостатньої кількості діагностичної інформації це може призвести до помилок у тактиці лікування хворих.
До середини 70-х років сцинтиграфія головного мозку відігравала роль основної неінвазивної методики, яка дозволяла візуалізувати церебральні пухлини. Серійна сцинтиграфія, одержання ранніх і відстрочених радіонуклідних зображень дозволяли з певною мірою імовірності диференціювати внутрішньочерепні новоутворення. Поява більш інформативних методів діагностики, зокрема КТ, а потім і МРТ, на тривалий час обмежила широке застосування радіонуклідних методів діагностики. Можливість застосування нових радіофармпрепаратів (РФП), модернізація технічних засобів дозволяє сьогодні знову повернутись до технологій ядерної медицини, серед яких одне з чільних місць займає ОФЕКТ.
Дані літератури (Del Sole A., 2001, Benard F., 2003) свідчать, що метод однофотонної емісійної томографії при нейроонкологічних захворюваннях сьогодні має значний потенціал для подальшого широкого застосування, однак, діагностична значимість його розкрита не повністю. Поява нових РФП з різними фізико-хімічними та біохімічними властивостями, значне поліпшення технічних характеристик сучасних детекторних систем підносить можливості ОФЕКТ на новий, якісно вищий рівень діагностики. Це робить актуальною розробку критеріїв застосування цього методу у практичній нейроонкології.
До стандарту діагностики церебральних пухлин головного мозку окрім КТ та МРТ відносять також прижиттєве передопераційне дослідження гістобіологічних властивостей пухлини, можливе завдяки біоптичному дослідженню.
Аналіз новоутвореної тканини, одержаної стереотаксично-біоптичним методом, надає можливість найбільш точно оцінити гістологічну структуру пухлини та ступінь її анаплазії. Але біопсія надає інформацію лише про невелику ділянку вогнищевого утворення, не дозволяючи оцінити пухлину цілісно, що не є вичерпним у діагностиці внаслідок значної неоднорідності пухлинного утворення.
Сьогодні КТ та МРТ є методами вибору у топографо-анатомічній діагностиці мозкових пухлин, оцінці перифокальних реакцій та дислокаційних змін (Benard F., 2003). Вважають, що ці методи є найбільш інформативними методами діагностики пухлин головного мозку, тому що за їх даними можна виявити та оцінити важливі характеристики новоутворень, зокрема, розміри пухлини, її межі, щільність, розповсюдженість, виразність перифокально змінених тканин, дислокаційні прояви. Застосування контрастних агентів при проведенні таких досліджень дозволяє посилити зображення пухлин та оцінити ступінь її васкуляризації.
Однак, здебільшого ці методи забезпечують попередню інформацію про структуру новоутворення, його локалізацію та характер розповсюдження, в той час, як мозкові пухлини є гетерогенними і містять осередки різної мітотичної активності тканини, зони загиблих клітин та некрозу, геморагічний компонент, кісти, тканини у стані запалення, набряку, що значно ускладнює трактування отриманих даних.
Всі ці складові пухлинного вогнища є присутніми у зображенні на КТ та МРТ зрізах і можуть вплинути на оцінку власне новоутворення. Контрастування пухлини визначає лише ступінь порушення гематоенцефалічного бар'єру (ГЕБ), яке обумовлюється в першу чергу васкулярними порушеннями, залишаючи не уточненими гістоструктурні особливості пухлини головного мозку. Виникнення в процесі росту пухлини кістозних утворень також впливає на оцінку її об'єму, що ускладнює висновок про результативність консервативного лікування. Реактивне запалення, прорив ГЕБ, набряк можуть асоціюватися з радіаційним некрозом, обумовленим променевою терапією, що також суттєво ускладнює діагностику.
Обґрунтуванням концепції використання сцинтиграфічної діагностики в нейроонкології є візуалізація власне пухлинної тканини завдяки нагромадженню в ній РФП.
При цьому ОФЕКТ здатна виявляти посилення ознак росту пухлини ще до виникнення її структурних змін, виявляючи новоутворену тканину на ранній стадії розвитку, виключаючи такі складові церебрального ураження, як набряк, фіброзні та некротичні зміни.
При тому, що променева та хіміотерапія хворих зі злоякісними пухлинами головного мозку здатні подовжити середню тривалість життя пацієнтів (Biersack H.J., 1989, Blake P., 2003), у 90 % випадків злоякісних церебральних пухлин відмічається рецидив процесу (Hochberg F., 1980). У зв'язку з цим динамічне спостереження за змінами, обумовленими проведеним лікуванням, а також діагностика та раннє виявлення злоякісної трансформації пухлинного утворення дозволяють ефективно визначати тактику подальшого лікування нейроонкологічних хворих.
В даний час променева терапія не забезпечена об’єктивними системами контролю ефективності лікувальних процедур. І в цьому аспекті застосування радіонуклідних методів діагностики може допомогти вирішити проблему (Щербакова Е.Я., 2000).
Емісійно-томографічні методи діагностики, такі як ОФЕКТ та ПЕТ, дозволяють неінвазивно визначати локальні біологічні властивості як пухлин, так і речовини мозку. ОФЕКТ має ширше у порівнянні з ПЕТ застосування, в першу чергу, завдяки своїй доступності, а також високій інформативності. Застосування ОФЕКТ дозволяють досліджувати топічні, гістоструктурні особливості мозкових утворень, ступінь порушення гемато-энцефалічного бар'єру, визначати функціональну активність, рівень кровопостачання мозкових структур або церебральних новоутворень, що досягається використанням різних РФП (Sugo N. 2000, 2006, Katano H., 2002, Yamamoto Y., 2005).
При наявності в сучасній літературі значної кількості публікацій, присвячених застосуванню ОФЕКТ головного мозку при різноманітній церебральній патології, зокрема, судинних порушеннях, епілепсії, травматичних ушкодженнях головного мозку, деменції та ін., менше число робіт присвячено діагностиці онкологічних уражень головного мозку. Ці роботи мають в більшості випадків розрізнений характер і присвячені вивченню окремих питань застосування цього методу при церебральних пухлинах. Відсутність повної, цілісної інформації про можливість використання цього засобу в діагностиці пухлин головного мозку, в значній мірі обмежує використання ОФЕКТ у нейроонкології [Taghan A.,1993, Staffen W., 1998, Kao C., 2002, Fan Y., 2004].
Вищевикладене обумовлює актуальність вивчення можливостей ОФЕКТ у діагностиці пухлинної патології головного мозку та уточнення показань щодо її застосування у комплексі з іншими методами нейровізуалізації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Робота виконана згідно плану Державної установи Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України”. Матеріали роботи є фрагментами комплексних тем: "Дослідити факти хіміорезистентності пухлин головного мозку та врахувати їх у комбінованому лікуванні гліом" (№ державної реєстрації 0105U000906), "Розробити комбіновані методи хірургічних втручань, які передбачають запобігання післяопераційних рухових порушень при лікуванні гліом, що поширюються у функціонально важливі ділянки мозку" (№ державної реєстрації 0104U000411), "Створення системи інтегрованої діагностики з застосуванням комп’ютерної, магнітно-резонансних, рентгенівських та однофотонних емісійних томографічних методів" (№ державної реєстрації 0103U008879), "Вивчити ефективність застосування радіоіндикаторів для визначення резистентності гліом головного мозку до дії хіміотерапевтичних препаратів" (№ державної реєстрації 0102U003251), "Розробити диференційовані методи лікування гліом півкуль великого мозку з медіанним поширенням" (№ державної реєстрації 0107U0071193).
Автор є співвиконавцем вказаних комплексних НДР.

Мета роботи: підвищення ефективності діагностики пухлин головного мозку за рахунок використання ОФЕКТ в комплексі з іншими томографічними методами нейровізуалізації.

Завдання дослідження:
1. Визначити місце і роль ОФЕКТ в комплексній діагностиці пухлин головного мозку.
2. Розробити покази до застосування емісійної томографії у діагностиці пухлин головного мозку.
3. Вивчити можливості використання кількісних та якісних характеристик мозкових пухлин при ОФЕКТ з метою їх диференційної діагностики.
4. Оцінити результативність і ефективність застосування ОФЕКТ у залежності від гістологічної структури пухлини.
5. Оптимізувати вибір РФП для однофотонної емісійної комп’ютерної томографії пухлин головного мозку.
6. Визначити можливість застосування перфузійних та туморотропних РФП для уточненої діагностики пухлинних утворень головного мозку.
7. Вивчити можливості та доцільність проведення ОФЕКТ для динамічного спостереження за нейроонкологічними хворими у післяопераційному періоді, після проведення радіотерапії та хіміотерапії, для діагностики малігнізації пухлини, оцінки ефективності їх лікування та виявлення рецидивів захворювання.
8. Розробити методику ефективного застосування комплексного сцинтиграфічного дослідження пацієнтів з церебральними метастазами
9. Оцінити можливості отримання додаткової діагностичної інформації при суміщенні ОФЕКТ та МРТ зображень та довести доцільність застосування методу суміщення у нейроонкології.
Об’єкт дослідження: хворі з пухлинами головного мозку.
Предмет дослідження: діагностика пухлин головного мозку.
Методи дослідження. Інструментальні методи дослідження пухлин головного мозку: однофотонна емісійна комп’ютерна томографія, комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія головного мозку проведені пацієнтам з пухлинами головного мозку. Сцинтиграфія всього тіла проведена з метою діагностики вогнищ позамозкової локалізації у хворих з метастазами головного мозку. Гістологічні дослідження проведені всім пацієнтам з метою верифікації діагнозу. Програмне забезпечення для формування поєднаних МРТ/ОФЕКТ зображень.

Наукова новизна одержаних результатів
Вперше на великому клінічному матеріалі визначені місце і роль ОФЕКТ у діагностиці пухлин головного мозку, доведена доцільність її застосування в комплексі з іншими інтроскопічними методами діагностики та оптимізовані покази до застосування цього методу у нейроонкологічних хворих.
Визначений об’єм кількісних та якісних показників ОФЕКТ при вогнищевих утвореннях головного мозку та критерії диференційної діагностики новоутворень.
Визначена чутливість ОФЕКТ та доцільність її застосування в залежності від характеру пухлини, її гістоструктурних особливостей, кровопостачання, меж росту та розповсюдженості перифокального набряку.
Вперше застосований та обґрунтований диференційований вибір РФП при проведенні емісійної томографії пухлин головного мозку.
Доведена інформативність ОФЕКТ при комбінованому застосуванні перфузійного та туморотропного РФП для уточненої діагностики пухлин головного мозку та розповсюдження перифокального набряку.
Впроваджено проведення ОФЕКТ моніторингу за хворими для виявлення продовженого росту пухлини головного мозку, оцінки об’єму та ефективності лікування, встановлені переваги ОФЕКТ у діагностиці малігнізації і рецидиву пухлини.
Вперше розроблена та запропонована методика комплексного радіонуклідного обстеження хворих з метастазами головного мозку з метою виявлення первинного вогнища та додаткових метастатичних уражень.
Розроблена методика застосування поєднаних МРТ та ОФЕКТ зображень і доведена доцільність цього методу у хворих з пухлинами головного мозку для проведення стереотаксичної біопсії.

Практичне значення одержаних результатів
Всебічне вивчення можливостей ОФЕКТ у діагностиці пухлин головного мозку, впровадження у повсякденну практику застосування цього методу дозволило поліпшити результативність діагностики внутрішньочерепних пухлин головного мозку, що сприятиме адекватному лікуванню цієї складної патології.
Динамічне спостереження за хворими дозволяє проводити ранню діагностику рецидиву, малігнізації, продовженого росту пухлини, своєчасно оцінити ефективність лікування таких хворих за даними ОФЕКТ.
ОФЕКТ головного мозку при наявності пухлини дозволить отримати інформацію не тільки про ступінь її злоякісності, але також про її структуру, рівень кровопостачання, розповсюдженість та ступінь ураження гематоенцефалічного бар'єру.
Застосування ОФЕКТ з двома РФП у поєднанні з МРТ або КТ робить можливою уточнену діагностику контурів пухлини, розповсюдження і перифокального набряку, що важливо при проведенні пункційної біопсії, призначенні радіотерапії, плануванні хірургічного втручання.
Комплексне сцинтиграфічне дослідження хворих з підозрою на метастатичне ураження головного мозку дозволяє не тільки уточнити характер церебрального вогнища, але також виявити первинне новоутворення та уточнити наявність метастатичних пухлин немозкової локалізації.
Застосування мультимодальних зображень, зокрема ОФЕКТ та МРТ, надає можливість уточненої діагностики ділянок активно проліферуючої пухлинної тканини і дозволяє об'єктивізувати проведення стереотаксичної біопсії.
Результати проведеного дослідження впровадженні у лабораторії радіонуклідної діагностики ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова» АМН України, відділення радіонуклідної діагностики Київської міської клінічної лікарні №14 та відділу ядерної медицини ДУ «Інститут раку МОЗ України».

Особистий внесок здобувача
Робота виконана на базі Державної установи «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова» АМН України. Автор особисто виконав літературний огляд, провів аналіз клінічного матеріалу, самостійно виконав всі радіонуклідні дослідження хворих з вогнищевими ураженнями головного мозку, провів математичну обробку одержаних результатів та проаналізував їх. Автором особисто розроблені та оприлюднені у фахових виданнях матеріали наукових досліджень і розроблений алгоритм застосування однофотонної емісійної томографії у хворих з пухлинами головного мозку.
У наукових статтях, опублікованих у співавторстві, фактичний матеріал належить здобувачу, а його участь є визначальною, тобто, включає бібліографічний пошук, інструментальні дослідження, статистичну обробку та аналіз одержаних даних і формулювання висновків.

Апробація результатів дисертації
Результати проведених досліджень, які включені в дисертацію, оприлюднені на Українському конгресі радіологів України (15-18 травня 2000 р., м. Київ, Україна), Х З¢їзді онкологів України (10-12 жовтня 2001 р., м. Алушта, Крим, Україна), III З’їзді нейрохірургів Росії (4-8 червня 2002 р., м. Санкт-Петербург, Росія), Міжнародному семінарі "Применение радиофармпрепаратов в диагностике и терапии", (12-14 січня 2003 р., м. Мінськ, Білорусь), щорічній конференції Американського товариства з нейрорадіології, м Вашингтон, травень 2003 (Annual Meeting of the American Society of Neuroradiology, Washington, DC, May 2003), ІІ Євразійському конгресі з медичної фізики та інженерії «Медицинская физика 2005» (21-24 червня 2005 р., м. Москва, Росія), Науково-практичній конференції "Актуальні проблеми ядерної медицини - 2006" (20-21 вересня 2006 р., м. Севастополь, Крим, Україна), Х З’їзді Польського наукового товариства з ядерної медицини (X Zjazd Naukowy Polskiego Towarystwa Medycyny Nuclearnej (22-25 червня 2006 р., м. Бєлосток, Польща), ХІ Конгресі Світової Федерації Українських Лікарських товариств (28-30 серпня 2006 р., м. Полтава, Україна), ІІІ З’їзді Українського товариства фахівців з ядерної медицини (15-17 червня 2007 р., Україна, м. Харків).
Дисертація апробована на розширеному засіданні Вченої Ради Державної установи «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України» сумісно з кафедрами нейрохірургії та медичної радіології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та кафедри нейрохірургії Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця 11 січня 2008 року та на засіданні експертної комісії при спеціалізованій вченій раді Д 26.560.01 Державної установи "Національний інститут раку" 12 березня 2008 року.

Публікації
За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 37 наукових друкованих праць, з них: розділ монографії, 24 статті у наукових журналах та збірниках праць, 12 тез конференцій та з’їздів. Отримані три деклараційні патенти України на корисну модель.

bibliography

Висновки

У проведеному дослідженні на основі методу однофотонної емісійної комп’ютерної томографії, застосованого у нейроонкології, отримані нові науково-практичні дані, які дозволяють поліпшити результати діагностики, диференційної діагностики пухлин головного мозку та сприяють вирішенню ряду діагностичних проблем. Представлені результати досліджень дозволяють зробити наступні висновки:
1. ОФЕКТ, як метод радіонуклідної діагностики, займає визначне місце у діагностиці пухлин головного мозку: загальна чутливість методу складає 83,3%, точність 81,6%, специфічність 50,0%.
2. Переважна кількість гістологічних типів пухлин головного мозку виявляється на ОФЕКТ у всіх випадках. При гліомах ОФЕКТ має різну чутливість: при гліобластомах 94,4%, анапластичних гліомах (ІІІ ст.) 90,8%, а гліомах (ІІ ст.) 20,5%.
3. Важливими якісними характеристиками пухлинного утворення головного мозку на ОФЕКТ є локалізація, розміри вогнища, його форма, контури і наявність порожнин. Середній коефіцієнт асиметрії в пухлинах головного мозку дорівнює 13,4 ± 9,0 і відіграє важливу роль у визначенні пухлинного характеру вогнищевих утворень головного мозку. Однак, він не дозволяє диференціювати новоутворення за їх гістологічною структурою.
4. ОФЕКТ є інформативним методом диференційної діагностики пухлинних та непухлинних уражень головного мозку (чутливість ОФЕКТ: 83,3% та 33,3%, відповідно, t = 8,1 P<0,01; КА = 13,4±9,0 та 5,1±1,9, відповідно, t = 0,88, P>0,05).
5. Рівень нагромадження перфузійного РФП 99мТс-ГМПАО в пухлинах головного мозку не залежить від їх гістологічної структури та ступеня злоякісності: у 60% пацієнтів знижене нагромадження цього радіоіндикатора в пухлині, а у 40% посилене.
6. Чутливість методу ОФЕКТ із застосуванням двох РФП у діагностиці пухлин головного мозку є вищою у порівнянні із застосуванням лише туморотропного радіоіндикатора (100% та 83,3%, відповідно). Цей методичний підхід поєднує в собі можливості позитивної та негативної сцинтиграфії і дозволяє більш точно визначати межі пухлинної тканини та перифокально змінених тканин головного мозку.
7. 99мТс-МІБІ є оптимальним туморотропним РФП для ОФЕКТ пухлин головного мозку, але при проведенні комплексної діагностики, яка включає в себе ОФЕКТ головного мозку та СВТ, застосування 99мТс(V)-ДМСА є більш виправданим, порівняно з 99мТс-МІБІ.
8. Наявність солітарних або множинних уражень головного мозку на КТ або МРТ, при підозрі щодо їх метастатичної природи, є підставою для застосування ОФЕКТ головного мозку та сцинтиграфії всього тіла. Таке поєднання методів дозволяє уточнити характер та чисельність церебральних пухлинних утворень, а також виявити первинні вогнища пухлин та метастатичні новоутворення позамозкової локалізації.
9. Використання методу ОФЕКТ з 99мТс-МІБІ має високу ефективність у виявленні продовженого росту пухлин, визначенні ступеня малігнізації пухлин, динаміки перебігу пухлинного процесу після проведення хіміо- та променевої терапії, а також дозволяє контролювати ступінь радикальності хірургічного втручання. У зв’язку з цим ОФЕКТ слід рекомендувати для динамічного спостереження за нейроонкологічними хворими у процесі лікування.
10. Використання поєднаних ОФЕКТ/МРТ-досліджень нейроонкологічних хворих вирішує завдання оптимального визначення ділянок найвищої проліфераційної активності за даними ОФЕКТ та їх анатомічної топографії на МРТ, що сприяє підвищенню ефективності застосування стереотаксичної біопсії.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Застосування 99mTc-ОФЕКТ доцільне для диференційної діагностики пухлинної тканини та вогнищевих змін непухлинного походження.
2. ОФЕКТ є інформативною у диференційній діагностиці гліальних пухлин високого та низького ступеня злоякісності. Туморотропні РФП у переважній більшості випадків інтенсивно нагромаджуються в гліомах високого (ІІІ - ІV) ступеня злоякісності, та не нагромаджуються в типових гліомах ІІ ступеня злоякісності.
3. Для диференційної секретуючих аденом гіпофіза та інших пухлин селярної локалізації показане проведення 99mТс(V)-ДМСА ОФЕКТ.
4. Проведення ОФЕКТ з туморотропними РФП інформативне з метою уточнення діагнозу менінгіоми головного мозку, які у більшості випадків мають на ОФЕКТ характерні ознаки: округлу форму, чіткі контури, рівномірний розподіл РФП у патологічному вогнищі та специфічну локалізацію.
5. Показанням для проведення ОФЕКТ головного мозку з туморотропними РФП є необхідність динамічного спостереження за результатами консервативного та хірургічного лікування хворих, діагностика продовженого росту, рецидиву пухлини та її малігнізації.
6. Комплексне сцинтиграфічне дослідження, що включає в себе ОФЕКТ головного мозку та сцинтиграфію всього тіла у пацієнтів з підозрою на метастатичне ураження головного мозку, здатне не тільки уточнити характер церебрального новоутворення, але й дозволяє додатково виявити патологічні вогнища немозкової локалізації.
7. Для діагностики зон посиленої проліферації перед проведенням стереотаксичної біопсії та лікування показана співреєстрація ОФЕКТ - МРТ (або КТ) зображень.
8. 99mТс-МІБІ є найбільш оптимальним РФП для проведення ОФЕКТ у пацієнтів з пухлинами головного мозку, однак, при проведенні комплексних радіонуклідних досліджень, що включають в себе ОФЕКТ головного мозку та сцинтиграфію всього тіла, більш доцільним є застосування 99mТс(V)-ДМСА.
9. Проведення ОФЕКТ головного мозку з двома РФП (туморотропного та перфузійного) є високоінформативним для діагностики меж пухлинної тканини та її перифокального набряку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бюлетень національного канцер-реєстру України. — 2007. — № 8. —95 c.
2. Stiller C. A. Geographic and ethnic variations in the incidence of childhood cancer / C. A. Stiller, D. M. Parkin // Br. Med. Bul. — 1996. — Vol. 52. — P. 682—703.
3. Kuratsu J. Epidemiological study of primary intracranial tumours in elderly people / J. Kuratsu, Y. Ushio // J. Neurol. Neurosurg. Psychiat. — 1997. Vol. 63. — P. 116—118.
4. Benard F. Imaging Gliomas with Positron Emission Tomography and Single-Photon Emission Computed Tomography / F. Benard // Seminars in Nuclear Medicine. — 2003. — Vol. 33, N. 2. — P. 148—162.
5. Розуменко В. Д. Принципы оказания помощи при неотложных состояниях в нейроонкологии / В. Д. Розуменко // Укр. мед. альманах. — 1999. — № 3 (Додаток). — C. 87—89.
6. Biersack H. J. Single pfoton emission computed tomography imaging of brain tumors / H. J. Biersack, F. Grünwald, J. Kropp // Seminars in Nuclear Medicine. — 1991.—Vol. 21, N. 1. — P. 2—10.
7. Макеєв С. С. Можливості радіоізотопної ангіографії у виявленні судинної мережі гліом головного мозку / С. С. Макеєв, В. М. Семенова, О. Я. Главацький // Бюл. укр. асоц. нейрохірургів. — 1998. — № 4. — С. 69—72.
8. Bloom H. J. G. Intracranial tumors: response and resistance to therapeutic endeavours 1970-1980 / H. J. G. Bloom // Int. Radiat. Oncol. Biol. Phys. — 1982. — Vol. 8. — P. 1083—1113.
9. Stenning S. P. An overview of published results from randomised studies of nitrosourease in primary high grade malignant gliomas / S. P. Stenning, L. S. Freedman, N. M. Bleehan // Br. J. Cancer. — 1987. — Vol. 57. — P. 89—90.
10.Hochberg F. Assumption in the radiotherapy of glioma / F. Hochberg, A. Pruitt // Neurology. — 1980. — Vol. 30. — P. 997—999.
11.Щербакова Е. Я. ОФЭКТ при первичных внутримозговых опухолях (глиомах) супратенториальной локализации / Е. Я. Щербакова, С. В. Кулакова, Т. П. Тиссен // Современные проблемы ядерной медицины и радиофармацевтики: тезисы докл. междунар. конф. (2327 окт. 2000 г.). — Обнинск: МРНЦ РАМН, 2000. — 350 с.
12.Discrimination between glioma recurrence and radiation-induced necrosis: in regards to Qing-Shi et al. / G. A. Alexiou, S. Tsiouris, A. P. Kyritsis [et al.] // Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Phys. — 2007. — Vol. 68, N. 5. — P. 1585—1586.
13.Alexiou G. Single—photon emission computed tomography in the evaluation of brain tumurs and the diagnosis of relapse vs radiation necrosis / G. Alexiou, S. Tsiouris, A. Fotopoulos // Hell. J. Nucl. Med. — 2007. — Vol. 10, N. 3.—P. 205—208.
14.Is brain SPECT a suitable modality for evaluation of postradiotherapy posterior fossa brain tumours? A comparative evaluation with contrast enhanced computed tomography / S. Barai, G. P. Bandopadhayaya, K. Naik, A. K. Haloi // J. Indian. Med. Assoc. — 2004. — Vol. 102, N. 9. — P. 477—479.
15.Taghan A. Intrinsic radiation sensivity may not be the major determinant of the poor clinical outcome of glioblastoma multiforme / A. Taghan, J. Ramsay, J. AllalunisTurner // Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Psyh. — 1993. — Vol. 25. — P. 243—249.
16.Hoshino T. Cell kinetics of human gliomas / T. Hoshino, M. Barker, L. Wilson // J. Neurosurg. — 1972. — Vol. 37. — P. 15—26.
17.Nagashima T. S. Immunocytochemical demonstration of S-phase cells by antibromodeoxyuridine monoclonal antibody in human brain tumour tissues / T. S. Nagashima, S. DeArmond, J. Murcovic // Acta Neuropathol. — 1985. — Vol. 67. — P. 155—159.
18.SPECT for diagnosis of brain tumors / A. Abe, K. Machida, N. Honda [et al.] // Nippon Rinsho. — 2005. — Vol. 63, Suppl. 9. — P. 236 — 241.
19.Dysembryoplastic neuroepithelial tumor: radiological findings (including PET, SPECT, and MRS) and surgical strategy / D. Y. Lee, C. K. Chung, Y. S. Hwang [et al.] // J. Neurooncol. — 2000. — Vol. 47, N. 2. — P. 167—174.
20.Visualization of the motor activation area using SPECT in neurosurgical patients with lesions near the central sulcus / Y. Nishiyama, Y. Yamamoto, K. Fukunaga [et al.] // J. Nucl. Med. — 2000. — Vol. 41, N. 3. — P. 411—415.
21.Шотемор Ш. Ш. Путеводитель по диагностическим изображениям: справочник практического врача / Ш. Ш. Шотемор, И. И. Пурижанский, Т. В. Шевякова. — М.: Советский спорт, 2001. — 400 с.
22.Kuhl D. E. The Mark 3 Scanner: a compact device for multiple—view and section scanning of the brain / D. E. Kuhl, R. Q. Edwards // Radiology. — 1970. — Vol. 96. — P. 563—570.
23.TerPogossian M. M. A positron emission transaxial tomograph for nuclear imaging (PETT) / M. M. TerPogossian, M. E. Phelps, E. J. Hoffman // Radiology. — 1975. — Vol. 114, N. 1. — P. 89—98.
24.Gadian D. G. Nuclear Magnetic Resonance and its Application to Living Systems / D. G. Gadian. — Oxford: Clarendon Press, 1982. —197 p.
25.Zanzonico P. Technical requirements for SPECT: Instrumentation, data acquisition and processing, and quality control in clinical SPECT imaging / P. Zanzonico ; ed. by E. L. Kramer, J. J. Sanger. — New York: Raven Press, 1995. — P. 7 — 41.
26.Brunetti A. Functional Characterisation of brain tumors: an overview of the potential clinical value / A. Brunetti // Nucl. Med. Biol. — 1996. — Vol. 23, N. 6. — P. 699—715.
27.Anatomical and biochemical investagation of primary brain tumors / A. Del Sole, A. Falini, L. Ravasi [et al.] // Eur. J. Nucl. Med. — 2001. — Vol. 28, N. 12. — P. 1851—1872.
28.Belliveay J. W. Functional cerebral imaging by suspectibility—contrast NMR / J. W. Belliveay, B. R. Rosen, H. L. Kantor // Magn. Reson. Med. — 1990. — Vol. 14, N. 3. — P. 538—546.
29.Kwong K. K. Dynamic magnetic resonance imaging of human brain activity during primary sensory stimulation / K. K. Kwong, J. W. Belliveay, D. A. Chesler // Proc. Nat. Acad. Sci. USA. — 1992. — Vol. 89, N. 12. — P. 5675—5679.
30.Blake P. Positron Emission Tomography (PET) and Single Photon Emission Computed Tomography (SPECT): Clinical Applications / P. Blake, B. Johnson, J. W. VanMetter // J. Neuro-Ophthalmol. — 2003. — Vol. 23. — P. 34—41.
31.Власенко А.Г. Позитронная эмиссионная томография головного мозга: основные принципы и применение у человека / А. Г. Власенко, С. С. Макеев, М. А. Минтон // Укр. мед. часопис. — 2002. — № 2 (28). — C. 13—18.
32.18F-FDOPA Kinetics in Brain Tumors / C. Schiepers, W. Wei Chen, T. Cloughesy [et al.] // J. Nucl. Med. — 2007.—Vol. 48. — P. 1651—1661.
33.PET and malignant cerebral tumors / J. N. Talbot, K. Kerrou, N. Gault [et al.] // Presse Medicale. 2006. Vol. 35, N. 9, Pt. 2. P. 1347 1353.
34.18F-FET PET Differentiation of Ring Enhancing Brain Lesions / F. W. Floeth, D. Pauleit, M. Sabel [et al.] // J. Nucl. Med. — 2006. — Vol. 47, N. 5. — P. 776 782.
35.Comparison of 18F-FDG and 11C-Methionine for PET-Guided Stereotactic Brain Biopsy of Gliomas / B. Pirotte, S. Goldman, N. Massager [et al.] // J. Nucl. Med. 2004. Vol. 45, N. 8. P. 12931298.
36.Heiss W.-D. Brain Receptor Imaging / W.-D. Heiss, K. Herholz // J. Nucl. Med. 2006. Vol. 47, N. 2. P. 302-312.
37.Textbook of Nuclear Medicine /ed. by M. A. Wilson.—New York: Lippincott Raven Publishers, 1998. — 631 p.
38.Assessment of brain SPECT. Report of the Therapeutics and Thechnology Assessment Subcommittee of the American Academy of Neurology // Neurology.—1996. — Vol. 46. — P. 278—285.
39.Zeissman H.E. Central Nervous System / H. E. Zeissman; eds. J. H. Thrall, H. E. Zeissman // Nuclear Medicine: The requisites. — St. Louis: Mosby, 2001. — P. 294—321.
40.Subtraction peri-ictal SPECT is predictive of extratemporal epilepsy surgery outcome / T. J. O’Brien, E. L. So, B. P. Mullan [et al.] // Neurology. — 2000. — Vol. 55. — P. 1668—1677.
41.Techniques to assess the proliferative potential of brain tumors / A. Quiñones-Hinojosa, N. Sanai, J. S. Smith, M. W. McDermott // J. Neurooncol. — 2005. — Vol. 74, N. 1. — P. 19—30.
42.Imaging changes after stereotactic radiosurgery of primary and secondary malignant brain tumors / D. A. Ross, H. M. Sandler, J. M. Balter [et al.] // J. Neurooncol. — 2002. — Vol. 56, N. 2. — P. 175—181.
43.The role of L-3-I-123-iodine-alpha-methyltyrosine SPECT in cerebral gliomas / M. Weckesser, D. Schmidt, P. Matheja [et al.] // Nuklearmedizin. — 2000. — Vol. 39, N. 8. — P. 233—240.
44.Clinical evaluation of thallium-201 single photon emission computed tomography in equivocal neuroradiological supratentorial lesions / S. Cipri, R. Mannino, R. Ruggieri, G. Gambardella // J. Neurosurg. Sci. — 2001. — Vol. 45, N. 2. — P. 75—82.
45.Tl-201 brain SPECT in glomus jugulare tumor / D. Di Giuda, V. Valenza, A. Di Giuda [et al.] // Clin. Nucl. Med. — 2003. — Vol. 28, N. 4. — P. 340—342.
46.Thallium SPECT-based stereotactic targeting for brain tumor biopsies. A technical note / S. Hemm, N. Vayssiere, M. Zanca [et al.] // Stereotact. Funct. Neurosurg. — 2004. — Vol. 82, N. 2—3. — P. 70—76.
47.TI-201 SPECT compared with histopathologic grade in the prognostic assessment of cerebral gliomas / T. Higa, S. Maetani, K. Yoichiro, S. Nabeshima // Clin. Nucl. Med. — 2001. — Vol. 26, N. 2. — P. 119—124.
48.Tracer accumulation in radiation necrosis of the brain after thallium-201 SPECT and [11C] methionine PET-case report / Y. Iwai, K. Yamanaka, J. Oda [et al.] // Neurol. Med. Chir. —2001. — Vol. 41, N. 8. — P. 415—418.
49.201Thallium SPECT and 1H-MRS compared with MRI in chemotherapy monitoring of high-grade malignant astrocytomas / K. Kallén, I. M. Burtscher, S. Holtås [et al.] // J. Neurooncol. — 2000. — Vol. 46, N. 2. — P. 173—185.
50.(201) Tl-SPECT, (1) H-MRS, and MIB-1 labeling index of central neurocytomas: three case reports / M. Kanamori, T. Kumabe, H. Shimizu, T. Yoshimoto // Acta Neurochir. — 2002. — Vol. 144, N. 2. — P. 157—163.
51.Early dynamic 201 Tl SPECT in the evaluation of brain tumours / N. Sugo, K. Yokota, K. Kondo [et al.] // Nucl. Med. Commun. —2006. — Vol. 27, N. 2. — P. 143—149.
52.Difference in 201TlCl accumulation mechanism in brain tumors: a comparison of their Na, K, ATPase activities / N. Sugo, T. Kuroki, M. Nemoto [et al.] // Kaku Igaku. — 2000. — Vol. 37, N. 4. — P. 311—318.
53.Extraosseous accumulation of bone scanning agents in malignant brain tumors: comparison to semi-quantitative evaluation with 99mTc SPECT/201Tl SPECT and histological findings / A. Suzuki, T. Togawa, J. Kuyama [et al.] // Ann. Nucl. Med. — 2003. — Vol. 17, N. 5. — P. 387—392.
54.Thallium-201 SPECT in the evaluation of early effects on brain tumors treated with stereotactic irradiation / N. Tomura, J. Izumi, A. Anbai [et al.] // Clin. Nucl. Med. — 2005. — Vol. 30, N. 2. — P. 83—86.
55.Thallium-201 single-photon emission computed tomography as an early predictor of outcome in recurrent glioma / M. J. Vos, O. S. Hoekstra, F. Barkhof [et al.] // J. Clin. Oncol. — 2003. — Vol. 21, N. 19. — P. 3559—3565.
56.Systematic review of the diagnostic accuracy of 201Tl single photon emission computed tomography in the detection of recurrent glioma / M. J. Vos, B. N. Tony, O. S. Hoekstra [et al.] // Nucl. Med. Commun. —2007. — Vol. 28, N. 6. — P. 431—439.
57.Detecting meningeal carcinomatosis from breast cancer with thallium-201 SPECT / N. Watanabe, M. Shimizu, K. Noguchi [et al.] // Ann. Nucl. Med. — 2000. — Vol. 14, N. 5. — P. 379—381.
58.Gliosarcoma with thallium-201 SPECT / N. Watanabe, E. Okada, M. Shimizu [et al.] // Ann. Nucl. Med. — 2000. — Vol. 14, N. 5. — P. 391—393.
59.Examination of retention index in brain tumor 201Tl scintigraphy using iNRT / Y. Yamamoto, Y. Miyahara, M. Haramoto, A. Komatsu // Nippon Hoshasen Gijutsu Gakkai Zasshi. — 2005. — Vol. 61, N. 10. — Р. 1447—1454.
60.Comparison of thallium-201 uptake and retention indices for evaluation of brain lesions with SPECT / H. Katano, K. Karasawa, N. Sugiyama [et al.] // J. Clin. Neurosci. — 2002. — Vol. 9, N. 6. — P. 653—658.
61.Evaluation of the response of metastatic brain tumors to stereotactic radiosurgery by proton magnetic resonance spectroscopy, 201TlCl single-photon emission computerized tomography, and gadolinium-enhanced magnetic resonance imaging / T. Kimura, K. Sako, K. Tanaka [et al.] // J. Neurosurg. — 2004. —Vol. 100, N. 5. — P. 835—841.
62.Differential diagnosis in patients with ring-like thallium-201 uptake in brain SPECT / K. Kinuya, M. Ohashi, S. Itoh [et al.] // Ann. Nuc. Med. — 2002. — Vol. 16, N. 6. — P. 417—421.
63.Diagnostic value of 201Tl-single-photon emission computerized tomography studies in cases of posterior fossa hemangioblastomas / T. Kondo, T. Kumabe, S. Maruoka, T. Yoshimoto // J. Neurosurg. — 2001. — Vol. 95, N. 2. — P. 292—297.
64.Combined 201Tl and 67Ga brain SPECT in patients with suspected central nervous system lymphoma or germinoma: clinical and economic value / S. Kosuda, S. Kusano, S. Ishihara [et al.] // Ann. Nucl. Med. — 2003. — Vol. 17, N. 5.—P. 59—67.
65.Liu H.G. F—18 FDG brain positron emission tomography and Tl-201 early and delayed SPECT in distinguishing atypical cerebral tumor from cerebral infarction / H. G. Liu, J. M. Mountz // Clin. Nucl. Med. — 2003. — Vol. 28, N. 3. — P. 241—242.
66.Elgazzar A. Thallium-201 as a tumor localising agent: current status and future considerations / A. Elgazzar, M. FernandezUlloa, E. B. Silberstein // Nucl. Med. Commun. — 1993. — Vol. 14.—P. 96—103.
67.Malignancy and viability of intraparenhymal brain tumors: correlation between Gd-DTPA contrast MR images and proliferative potentials / Y. Yoshi, Y. Komatsu, T. Yamada [et al.] // Acta Neurochir. — 1992.—Vol. 117. — P. 187—194.
68.Sensitivity and specificity of thallium-201 single photon emission tomography in the functional detection and differential diagnosis of brain tumors / R. A. Dierckx, J. J. Martin, A. Dobbeleir [et al.] // Eur. J. Nucl. Med. — 1994. — Vol. 21. — P. 621—633.
69.Relationship between thallium-201 uptake by supratentorial glioblastomas and their morphological characteristics on magnetic resonance imaging / M. Ricci, P. Pantano, A. Pierralini [et al.] // Eur. J. Nucl. Med. 1996. — Vol. 23. — P. 524—529.
70.Clinical relevance of 201Tl-chloride SPET in the differential diagnosis of brain tumors / W. Staffen, N. Hondi, E. Trinka [et al.] // Nucl. Med. Commun. — 1998. — Vol. 19. — P. 335—340.
71.Role of thallium SPECT for evaluating the effect of maintenance chemotherapy against malignant gliomas / G. Nagashima, T. Fujimoto, R. Suzuki [et al.] // No Shinkei Geka. — 2003. — Vol. 31, N. 12. — P. 1283—1289.
72.Usefulness of thallium-201 chloride single photon emission computed tomography for the preoperative diagnosis of fourth ventricle meningioma-case report / H. Oigawa, T. Miyazawa, N. Otani [et al.] // Neurol. Med. Chir. — 2004. — Vol. 44, N. 12. — P. 660—664.
73.Predicting of the period of recurrent for a post-operative glioblastoma after radiochemotherapy using 201TlCl SPECT / Y. Seiki, N. Sugo, T. Kuroki [et al.] // Kaku Igaku. — 2002. — Vol. 39, N. 4. — P. 519—525.
74.Thallium-201 SPECT in prognostic assessment of malignant gliomas treated with postoperative radiotherapy / T. Semba, Y. Sugawara, T. Ochi [et al.] // Ann. Nucl. Med. — 2006. — Vol. 20, N. 4. — P. 287—294.
75.Diagnostic value of Thallium-201 chloride single-photon emission computerized tomography in differentiating tumor recurrence from radiation injury after gamma knife surgery for metastatic brain tumors / T. Serizawa, N. Saeki, Y. Higuchi [et al.] // J. Neurosurg. — 2005. — Vol. 102, Suppl. — P. 266—271.
76.Prognostic assessment of primary central nervous system lymphoma: Potential utility of Thallium-201 SPECT / Y. Sugawara, T. Ochi, T. Fujii [et al.] // J. Nucl. Med.—2006. — Vol. 47. — 170 P-a.
77.A comparative study of thallium-201 SPET, carbon-11 methionine PET and fluorine-18 fluorodeoxyglucose PET for the differentiation of astrocytic tumours / M. Sasaki, Y. Kuwabara, T. Yoshida [et al.] // Eur. J. Nucl. Med. — 1998. — Vol. 25. — P. 1261—1269.
78.Holman B. L. Computer-assisted superimposition of magnetic resonance and high-resolution 99mTcHMPAO and 201Tl SPECT images / B. L. Holman, R. S. Hellman, S. J. Goldsmith // J. Nucl. Med. — 1991. — Vol. 32. — P. 1478—1484.
79.Kahn D. A. Diagnosis of recurrent brain tumor: Value of 201Tl SPECT vs. 18F-fluorodeoxyglucose PET / D. A. Kahn, K. A. Follett, D. L. Bushnell // AJR. — 1994.—Vol. 163. — P. 1459—1463.
80.Slizofski W. J. Thallium imaging for brain tumors with results measured by semiquantitative index and correlated with histopathology / W. J. Slizofski, L. K. Krishna, C. D. Katsetos // Cancer. — 1994. — Vol. 74. — P. 3190—3197.
81.Ruiz A. Use of thallium-201 SPECT to differentiate cerebral lymphomas from toxoplazma encephalitis in AIDS patients / A. Ruiz, W. J. Ganz, M. J. D. Post // AJNR. — 1994. — Vol. 15. — P. 1885—1894.
82.Schwartz R. B. Radiation necrosis vs high-grade recurrent glioma: Differentiation by using dual-isotope SPECT with 201Tl and 99mTcHMPAO / R. B. Schwartz, P. A. Carvalho, E. D. Alexander // AJNR. — 1991. — Vol. 12. — P. 1187—1192.
83.Zingale A. Thallium-201-SPECT and 99mTc-HMPAO SPECT imaging to study functionally cerebral supratentorial neoplasms: The biological basis of the functional imaging interpretation / A. Zingale, S. Musumeci, G. Nicoletti // J. Neurosurg. Sci.—1995. — Vol. 39. — P. 227—235
84.Ueda T. Time sequential single photon emission computed tomography studies in brain tumour using thallium-201 / T. Ueda, Y. Kaji, S. Wakisaka // Eur. J. Nucl. Med. — 1993. — Vol. 20. — P. 138—145.
85.Tedeshi E. Different thallium-201 single-photon emission tomographic patterns in benign and aggressive meningiomas / E. Tedeshi, A. Soricelli, A. Brunetti // Eur. J. Nucl. Med.—1996.—Vol. 23. — P. 1478—1484.
86.Kallen K. Preoperative grading of glioma malignancy with thallium-201 single-photon emission CT / K. Kallen, M. Heiling, A. M. Andersson // AJNR. — 1996. — Vol. 17. — P. 925—932.
87.Krishna L. Abnormal intracerebral thallium localization in a backterial brain abscess / L. Krishna, W. J. Slizofski, C. D. Katsetos // J. Nucl. Med. — 1992. — Vol. 33. — P. 2017—2019.
88.Bernat I. Tumour-like thallium-201 accumulation in brain infarcts, an unexpected finding on single-photon emission tomography / I. Bernat, G. Toth, L. Kovacs // Eur. J. Nucl. Med. — 1994. — Vol. 21. — P. 191—195.
89.Tonami N. Thallium-201 accumulation in cerebral candidiasis: Unexpected finding on SPECT / N. Tonami, H. Matsuda, H. Ooba / Clin. Nucl. Med.—1990. — Vol. 15. — P. 397—400.
90.Gornijak R.J. Thallium-201 uptake in cytomegalovirus encephalitis / R. J. Gornijak, E. L. Kramer, A. A. McMeeking // J. Nucl. Med. — 1997. — Vol. 38. — P. 1386—1388.
91.Nadel H.R. Thallium-201 for oncological imaging in children / H. R. Nadel // Semin. Nucl. Med.—1993. — Vol. 23. — P. 243—254.
92.PET versus SPECT in distinguishing radiation necrosis from tumor recurrence in the brain / C. A. Buchpiguel, J. B. Alavi, A. Alavi, L. C. Kenyon // J. Nucl. Med. — 1991. — Vol. 36. — P. 159—164.
93.Indium-111-pentreotide imaging in intra-axial brain tumors: Comparison with Thallium-201 SPECT and MRI / J. D. Lee, D. I. Kim, J. T. Lee [et al.] // J. Nucl. Med. — 1995. — Vol. 36. — P. 537—541.
94.Technetium-99m sestamibi brain single-photon emission tomography for detection of recurrent gliomas after radiation therapy / C. Soler, P. Beauchesne, K. Maatougui [et al.] // Eur. J. Nucl. Med. — 1998.—Vol. 25. — P. 1649—1657.
95.Clinical role of technetium-99m sestamibi single-photon emission tomography in evaluating pretreated patients with brain tumours / L. Maffiolli, M. Gasparini, A. Chiti [et al.] // Eur. J. Nucl. Med. — 1996. — Vol. 23. — P. 308—311.
96.Tc-99m MIBI brain SPECT in the diagnosis of reccurent glioma / C. H. Park, S. M. Kim, J. J. Zhang [et al.] // Clin. Nucl. Med. — 1994. — Vol. 19. — P. 57—58].
97.O'Tuama L.A. SPECT imaging of pediatric brain tumor with hexakis (methoxyisobutilisonitrile) technetium (I) / L. A. O'Tuama, A. B. Packard, S. T. Trevas // J. Nucl. Med. — 1990. — Vol. 31. — P. 2040—2041.
98.Bagni B. SPET imaging of intracranial tumours with 99mTc-sestamibi / B. Bagni, L. Pinna, R. Tamarozzi // Nucl. Med. Commun. — 1995. — Vol. 16. — P. 258—264.
99.Beauchesne P. Is cerebral tomoscintigraphy with 99mTc-MIBI useful in the diagnosis of local recurrence in patients with malignant gliomas ? / P. Beauchesne, C. Soler, K. Maatougui // Cancer Radiother. — 1998. — Vol. 2. — P. 42—48.
100. Baillet G. Evaluation of single-photon emission tomography imaging of supratentorial brain gliomas with technetium-99m sestamibi / G. Baillet, L. Albuquerque, Q. Chen // Eur. J. Nucl. Med. — 1994. — Vol. 21.—P. 1061—1066.
101. Hustinx R. SPECT and PET imaging of brain tumors / R. Hustinx, A. Alavi // Neuroimaging Clinics of North America. — 1999. — Vol. 9, N. 4. — P. 751—765.
102. Chiu M. L. Effect of mitochondrial and plasma membrane potentials on accumulation of hexacis (2-methoxyisobutilisonitrile) technetium (I) in cultured mouse fibroblasts / M. L. Chiu, J. F. Kronauge, D. Piwnica-Worms // J. Nucl. Med. — 1990. — Vol. 31. — P. 1646—1653.
103. Piwnica-Worms D. Uptake and retention of hexakis (2-methoxyisobutilisonitrile) technetium (I) in cultured chik myocardial cells: Mitochondrial and plasma membrane potential dependence / D. Piwnica-Worms, J. F. Kronauge, M. L. Chiu // Circulation. — 1990. — Vol. 82. — P. 1826—1838.
104. Beller G. Physiological basis of myocardial perfusin imaging with the Tc-99m agents / G. Beller, D. D. Watson // Semin. Nucl. Med. — 1991. — Vol. 23. — P. 335—341.
105. Rao V. V. Expression of recombinant human multidrag resistance P-glycoprotein in incest cells confers decreased accumulation of technetium-99m-sestamibi / V. V. Rao, M. L. Chiu, J. F. Kronauge // J. Nucl. Med. — 1994. — Vol. 35. — P. 510—515.
106. Piwnica-Worms D. Characterization of multidrug resistance P-glycoprotein transport function with an organotechnetium cation / D. Piwnica-Worms, V. V. Rao, J. F. Kronauge // Biochemistry. — 1995. — Vol. 34. — P. 1210—1220.
107. Technetium-99m sestamibi single photon emission computed tomography findings correlated with P-glycoprotein expression, encoded by the multidrug resistance gene-1 messenger ribonucleic acid, in intracranial meningiomas / K. Kunishio, K. Morisaki, Y. Matsumoto [et al.] // Neurol. Med. Chir. — 2003. — Vol. 43, N. 12. — P. 573—580.
108. Technetium-99m sestamibi single photon emission computed tomography findings correlated with P-glycoprotein expression in pituitary adenoma / K. Kunishio, M. Okada, Y. Matsumoto [et al.] // J. Med. Invest. — 2006. — Vol. 53, N. 34. — P. 285—291.
109. (99m)Tc-MIBI imaging for prediction of therapeutic effects of second-generation MDR1 inhibitors in malignant brain tumors / T. Sasajima, N. Shimada, Y. Naitoh [et al.] // Int. J. Cancer. — 2007.—Vol. 121, N. 12. — P. 2637—2645.
110. Characterization of a 67Ga/68Ga radiopharmaceutical for SPECT and PET of MDR1 P-glycoprotein transport activity in vivo: validation in multidrug-resistant tumors and at the blood-brain barrier / V. Sharma, J. Prior, M. G. Belinsky [et al.] // J. Nucl. Med. — 2005. — Vol. 46, N. 2. — P. 354—364.
111. Shibata Y. Effect of expression of P-glycoprotein on technetium-99m methoxyisobutylisonitrile single photon emission computed tomography of brain tumors / Y. Shibata, A. Matsumura, T. Nose // Neurol. Med. Chir. — 2002. — Vol. 42, N. 8. — P. 325—330.
112. O'Tuama L. A. Thallium-201 versus technetium-99m-MIBI SPECT in evaluation of childhood brain tumors: A within-subject comparison / L. A. O'Tuama, S. T. Treves, J. N. Larar // J. Nucl. Med. — 1993. — Vol. 34. — P. 1045—1051.
113. Tc-99m MIBI uptake and its relation to the proliferative potential of brain tumors / I. Ak, Z. Gulbas, F. Altinel, E. Vardareli // Clin. Nucl. Med. — 2003. — Vol. 28, N. 1. — P. 29—33.
114. 99mTc-sestamibi brain SPECT after chemoradiotherapy is prognostic of survival in patients with high-grade glioma / P. Beauchesne, R. Pedeux, M. Boniol, C. Soler // J. Nucl. Med. — 2004. — Vol. 45, N. 3. — P. 409—413.
115. Beauchesne P. Correlation of 99mTc-MIBI brain spect (functional index ratios) and survival after treatment failure in malignant glioma patients / P. Beauchesne, C. Soler // Anticancer. Res. — 2002. — Vol. 22, N. 5. — P. 3081—3085.
116. 99mTc-MIBI brain SPECT as an indicator of the chemotherapy response of recurrent, primary brain tumors / S. Bleichner-Perez, F. Le Jeune, F. Dubois, M. Steinling // Nucl. Med. Commun. —2007. — Vol. 28, N. 12. — P. 888—894.
117. False-negative Tc-99m MIBI scintigraphy in histopathologically proved recurrent high-grade oligodendroglioma / I. Goethals, O. De Winter, R. Dierckx [et al.] // Clin. Nucl. Med. — 2003. — Vol. 28, N. 4. — P. 299—301