Порівняльна характеристика методів радіомодифікації пухлини при променевому лікуванні хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
ім. П.Л. ШУПИКА
На правах рукопису
СОКОЛОВСЬКА МАРИНА ВЯЧЕСЛАВІВНА
УДК: 616.31-006.6-085:615.849.114:615.832.2:615.28
Порівняльна характеристика методів радіомодифікації пухлини при променевому лікуванні хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини
14.01.23 променева діагностика та променева терапія
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки та техніки України
Мечев Дмитро Сергійович

Київ 2007

ЗМІСТ

ЗМІСТ
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. Епідеміологічні аспекти та методи лікування хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини
1.1. Епідеміологічні аспекти раку слизової оболонки ротової порожнини
1.2. Сучасні погляди на ефективність лікування хворих злоякісними пухлинами слизової оболонки ротової порожнини
1.2.1. Хірургічне, хіміотерапевтичне і комбіноване лікування
1.2.2. Променева терапія раку слизової оболонки ротової порожнини
1.3. Підвищення ефективності променевої терапії раку слизової оболонки ротової порожнини
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика досліджуваних хворих
2.2. Планування променевої терапії та топометрична підготовка до опромінення хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини
2.3. Варіанти променевого лікування
2.4. Методи радіомодифікації
2.5. Статистична обробка матеріалів дослідження
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ТРАДИЦІЙНОГО ПРОМЕНЕВОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ІЗ ЗЛОЯКІСНИМИ ПУХЛИНАМИ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ
3.1. Результати дистанційної променевої терапії
3.2. Результати поєднаної променевої терапії
3.3. Ефективність традиційного променевого лікування раку слизової оболонки ротової порожнини
РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ПРОМЕНЕВОГО ЛІКУВАННЯ РАКУ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ З ВИКОРИСТАННЯМ РАДІОМОДИФІКАТОРІВ
4.1. Променеве лікування хворих на рак ротової порожнини з використанням локальної гіпертермії
4.2. Променеве лікування хворих на рак ротової порожнини з використанням внутрішньопухлинного введення метронідазолу
4.3. Променеве лікування хворих на рак ротової порожнини при термохіміорадіомодифікації
4.4. Променеве лікування хворих на рак ротової порожнини на фоні радіосенсибілізації малими дозами іонізуючого випромінення
4.5. Порівняльна характеристика ефективності методів радіомодифікації пухлини при променевій терапії раку слизової оболонки ротової порожнини
РОЗДІЛ 5. ЗАКЛЮЧЕННЯ
ВИСНОВКИ
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Перелік умовних позначень,
символів, одиниць, скорочень і термінів

ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров’я
ВЧ - високо частотні коливання
Гр - грей (одиниця поглиненої дози за Міжнародною системою одиниць)
ДПТ - дистанційна променева терапія
КМОЛ - Київська міська онкологічна лікарня
КПТ - контактна променева терапія
МеВ - мегаелектрон вольт
од. ЧДФ - одиниці фактору "часдозафракція"
ПТ - променева терапія
ППТ - поєднана променева терапія
РОД - разова осередкова доза
РСМД - радіосенсибілізація малими дозами
РСОРП - рак слизової оболонки ротової порожнини
СОД - сумарна осередкова доза
ТХРМ - термохіміорадіомодифікація
УЗД - ультразвукове дослідження
ХТ - хіміотерапія

ВСТУП

Актуальність теми. Рак слизової оболонки ротової порожнини є досить розповсюдженою локалізацією в структурі онкологічної захворюваності і представляє серйозну проблему для ефективного лікування даного контингенту хворих як за кордоном, так і в Україні. Так, згідно даних Національного канцерреєстру у 2006 році в Україні захворюваність на злоякісні пухлини ротової порожнини складала в середньому 5,3 на 100 тис. населення (9,4 чоловіки і 1,8 жінки) [150,173].
Рак цієї локалізації посідає особливе місце в зв’язку з винятковими стражданнями пацієнтів і надзвичайними труднощами в їх лікуванні, що в свою чергу пов’язано з особливо складною анатомічною будовою щелепно-лицевої ділянки. Тому, оперативні втручання при цій патології часто спричиняють каліцтва, а променева терапія у значній кількості випадків пов’язана з ускладненнями. Внаслідок цього, навіть при ранньому ураженні пухлиною хворі здебільшого утримуються від своєчасного звернення за лікуванням. Це призводить до занедбаності процесу і спеціальним лікуванням охоплюється лише 75% первинних хворих, а смертність до року становить біля 50%. Дані показники свідчать про низький рівень спеціалізованої допомоги такому контингенту пацієнтів [2,40,133,150,243].
Провідне місце в лікуванні хворих на рак ротової порожнини займає променева терапія. Її застосовують як самостійний метод, а також у складі комбінованого та комплексного лікування. Однак, при радіотерапії не завжди досягається повна регресія пухлини, про що свідчать значна кількість локально-регіонарних рецидивів пухлинного процесу (в перші 1,52 роки рецидиви виникають у 4157% хворих при ІІІІІ стадіях захворювання), а також низькі показники 5-річної виживаності, які коливаються від 1015% (при пізніх стадіях) до 4045% (при ранніх стадіях) [4,18,38,77,130,164,204].
Це часто пов’язано як із значною поширеністю пухлинного процесу (переважно ІІІІV стадії захворювання), так і з низькою радіочутливістю пухлин ротової порожнини. В зв’язку з цим, для реалізації радикальних програм променевого лікування хворих на рак ротової порожнини використовують високі сумарні дози іонізуючого випромінювання, що перевищують толерантність тканин, які піддаються опроміненню. Проте, мала широта відмінностей у радіочутливості пухлини та навколишніх нормальних тканин призводить до розвитку променевих реакцій, ушкоджень та ускладнень. Тому, пошук шляхів зменшення променевого ураження здорових тканин, підвищення радіочутливості пухлин і, відповідно, ефективності їх лікування є актуальною проблемою клінічної радіології [11,22,53,178,211].
Проведення лише дистанційного променевого лікування, яке є найбільш розповсюдженим, супроводжується вираженими променевими реакціями з боку суміжних органів і тканин. Значно зменшити променеве навантаження на здорові оточуючі тканини і, разом з тим, підвести достатню канцерицидну дозу до патологічного осередку можна за допомогою методу контактної променевої терапії, який доцільно поєднувати з дистанційним опроміненням це так звана поєднана променева терапія, яка дозволяє сконцентрувати в зоні пухлинного росту достатньо високі терапевтичні дози із одночасним зменшенням променевого навантаження на прилеглі здорові тканини [17,45,59,208,252].
Одним із шляхів вирішення проблеми підвищення радіочутливості новоутворень є радіомодифікація пухлини різними методами. Вибір методу радіомодифікації залежить від локалізації пухлини, ступеню її поширеності, реакції пухлини на опромінення, конкретних клінічних завдань, які стоять перед променевим терапевтом.
На даний час намітилися три основних перспективних напрямки вирішення даної проблеми:
1) застосування різних радіомодифікаторів;
2) пошук ефективного поєднання променевої та хіміотерапії;
3) використання нетрадиційних режимів фракціонування дози і пошук оптимальної величини сумарних осередкових доз (СОД) [1,22,43,117,163,176,198,234].
Недостатнє висвітлення проблеми променевого лікування хворих на злоякісні пухлини слизової оболонки ротової порожнини із застосуванням радіомодифікації, розрізненість методик, які використовують зарубіжні дослідники, протиріччя щодо отриманих результатів, невеликі групи досліджуваних пацієнтів, поодинокі публікації по даній темі у вітчизняній літературі свідчать про необхідність подальшого глибокого вивчення цієї потенційно важливої проблеми онкології. Клінічно обґрунтованим є дослідження ефективності методів радіомодифікації та розробка показань до їх застосування в залежності від локалізації пухлини, її розмірів, об’єму опромінюваних тканин, величини разової та сумарної осередкової доз. При цьому, необхідно також враховувати індивідуальну чутливість і реакцію пухлини на опромінення.
Вивчення впливу методів радіомодифікації на ступінь резорбції пухлини, найближчі та віддалені результати лікування, розвиток і перебіг променевих реакцій та ушкоджень є одним із основних завдань нашого дослідження.
Все вищезазначене спонукало нас поглиблено і систематизовано дослідити ці питання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Зареєстрована як самостійна науково-дослідна робота по кафедрі радіології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, державний реєстраційний номер 0105V002276.
Мета дослідження підвищення ефективності променевого лікування хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини шляхом використання різних методів радіомодифікації пухлини і запропонувати їх для впровадження в клінічну практику.
Основні задачі дослідження:
1. Оцінити ефективність традиційних методів дистанційної та поєднаної променевої терапії хворих на рак ротової порожнини.
2. Розробити оптимальні схеми поєднаного променевого лікування і методів радіомодифікації (локальна гіпертермія, внутрішньопухлинне введення метронідазолу, термохіміорадіомодифікація, радіосенсибілізація малими дозами іонізуючого випромінення) в залежності від особливостей пухлинного процесу.
3. Обґрунтувати показання до застосування досліджуваних методів радіомодифікації.
4. Вивчити вплив досліджуваних методів радіомодифікації на безпосередні та віддалені результати радіотерапії (13-річна виживаність), частоту, розповсюдженість та ступінь вираженості місцевих променевих реакцій і ушкоджень.
5. Провести порівняльний аналіз ефективності досліджуваних методів радіомодифікації при опроміненні хворих на злоякісні пухлини слизової оболонки ротової порожнини.
6. Запропонувати для впровадження в практику спеціалізованих лікувальних установ найбільш ефективні методи радіомодифікації пухлини у даного контингенту хворих.
Об’єкт дослідження: хворі на рак слизової оболонки ротової порожнини ІІ-ІІІ стадії (Т13 N01М0).
Предмет дослідження: вплив методів радіомодифікації (локальна гіпертермія, внутрішньопухлинне введення метронідазолу, термохіміорадіомодифікація, радіосенсибілізація малими дозами іонізуючого випромінення) на ефективність променевого лікування хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини.
Методи дослідження: клінічні з метою оцінки ефективності лікування на підставі аналізу безпосередніх результатів та виживаності, клініко-лабораторні та біохімічні для оцінки можливих побічних ефектів та ускладнень внаслідок застосування досліджуваних методів радіомодифікації, морфологічні, цитологічні; при необхідності рентгенологічні, ультразвукові дослідження. Статистичну обробку отриманих результатів проводили методами математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів
Розроблено диференційований підхід до планування променевої терапії, вибору методу радіомодифікації, просторового розподілу дози, об’єму опромінюваних тканин в залежності від розташування патологічного процесу та його поширеності.
Вперше обґрунтовано показання щодо застосування досліджуваних методів радіомодифікації в поєднанні з радіотерапією у хворих на злоякісні пухлини слизової оболонки ротової порожнини залежно від локалізації пухлини та ступеню її поширеності.
Оцінені результати та визначені найбільш ефективні методи радіомодифікації при опроміненні хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини.
Вперше для лікування раку ротової порожнини запропонована та науково доведена ефективна методика радіосенсибілізації пухлини малими дозами іонізуючого випромінення.
Практичне значення одержаних результатів
Дослідження дозволило зробити висновок про доцільність диференційованого підходу щодо використання різних методів радіомодифікації променевої терапії в залежності від характеру та особливостей перебігу пухлинного процесу. Обґрунтовано показання до використання досліджуваних методів радіомодифікації (локальна гіпертермія, внутрішньопухлинне введення метронідазолу, термохіміорадіомодифікація, радіосенсибілізація малими дозами іонізуючого випромінення) при променевому лікуванні даного контингенту хворих.
Розроблені і практично обґрунтовані принципи формування полів опромінення, разові і сумарні осередкові дози при поєднанні дистанційного та контактного опромінення в залежності від особливостей пухлини і запропонованих методів радіомодифікації.
Застосування досліджуваних методів радіомодифікації при радіотерапії хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини дало можливість збільшити частоту повної регресії пухлини на 1627%, показники трирічної загальної виживаності на 1232%, а трирічної безрецидивної виживаності на 1736% (в залежності від методу) порівняно з проведенням традиційного променевого лікування. При цьому не збільшується частота та інтенсивність місцевих променевих реакцій, а при їх виникненні вони легше піддаються купіруванню медикаментозними засобами і їх прояви закінчуються раніше на 12 тижні.
Встановлено, що найефективнішим серед досліджуваних методів радіомодифікації виявився метод радіосенсибілізації пухлини малими дозами іонізуючого випромінення. Достатньо ефективними також є методи локальної гіпертермії та внутрішньопухлинного введення метронідазолу. Найменша ефективність лікування та найбільша травматичність, серед досліджуваних методів радіомодифікації, спостерігається при термохіміорадіомодифікації.
Розроблені методи лікування втілені у практичну роботу відділень променевої терапії Київської міської онкологічної лікарні, Інституту онкології АМН України, Івано-Франківського обласного онкологічного диспансеру, Луганського обласного онкологічного диспансеру.
Особистий внесок здобувача
Дисертація є самостійним науковим дослідженням здобувача. Дисертантом розроблені всі науково-практичні положення дисертації, сформульовані мета і задачі дослідження. Самостійно проведено патентно-інформаційний пошук і аналіз літератури.
Автором проведено збір даних, обробка первинної документації та матеріалу, вивчені та проаналізовані результати традиційного променевого лікування та опромінення із застосуванням досліджуваних методів радіомодифікації у 170 хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини, які перебували на лікуванні в радіологічному відділенні Київської міської онкологічної лікарні з 2003 по 2006 рр. Дисертант приймала безпосередню участь в опроміненні досліджуваних пацієнтів. Здобувачем особисто виконана статистична обробка результатів та їх інтерпретація.
Обґрунтовано і сформульовано доцільність диференційованого підходу до вибору методів радіомодифікації у хворих на РСОРП залежно від локалізації та ступеню поширеності пухлини, її біологічних характеристик. Дисертантом у клініці при опроміненні хворих із даною патологією застосовані 4 методи радіомодифікації: локальна гіпертермія, внутрішньопухлинне введення метронідазолу, термохіміорадіомодифікація, радіосенсибілізація малими дозами іонізуючого випромінення; проаналізовані їх безпосередні та віддалені результати лікування. Здійснено порівняння отриманих даних між досліджуваними групами, з традиційною радіотерапією та результатами інших дослідників, сформульовані висновки та практичні рекомендації.
Дисертантом самостійно написано всі розділи дисертації, виконано оформлення ілюстративного матеріалу.
Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертації викладені та обговорені на: ІІІ Українському з’їзді терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів (1921 червня 2003 р., м. Донецьк), на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Онкологія XXI" (910 жовтня 2003 р., м. Київ), на науково-практичній конференції "Актуальні питання радіохемотерапії в онкології" (2425 червня 2004 р., м. Полтава), на ІV з’їзді Українського товариства терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів (2729 вересня 2005р., м. Алушта), на ХІ з’їзді онкологів України (Судак, АР Крим, 29 травня 02 червня 2006 р.), на науково-практичній конференції УТТРО "Актуальні питання комбінованих методів лікування в онкології" (1011 жовтня 2006 р., м. Одеса), на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні питання променевої терапії" (1112 червня 2007 р., м. Харків).
Публікації
Результати досліджень викладені у 8 статтях, опублікованих в наукових журналах та збірниках наукових праць. Серед них: 6 статей в фахових журналах, які відповідають сучасним вимогам ВАК України (одна робота опублікована самостійно) та 2 тези доповідей.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. Поєднана променева терапія найбільш повно забезпечує опромінення пухлин в порожнині рота у порівнянні із дистанційним опроміненням. Відсоток повної регресії пухлини після завершення всього курсу лікування при ППТ був на 17% більшим ніж при ДПТ (50,0% проти 33,3%). Поєднане променеве лікування дає змогу подовжити показники трирічної загальної та безрецидивної виживаності в 1,41,5 рази.
2. З метою покращення результатів традиційного променевого лікування хворих на РСОРП застосовані такі методи радіомодифікації: локальна гіпертермія, внутрішньопухлинне введення метронідазолу, термохіміорадіомодифікація та радіосенсибілізація пухлини малими дозами іонізуючого випромінення. Для цих методів розроблені показання до застосування в залежності від локалізації, поширеності та характеру росту первинного пухлинного вогнища, наявності регіонарного метастазування.
3. Частота та інтенсивність місцевих променевих реакцій при застосуванні методів радіомодифікації на відміну від традиційної радіотерапії не збільшуються, променеві зміни легше піддаються купіруванню медикаментозними засобами, а їх прояви закінчуються раніше на 12 тижні, за виключенням термохіміорадіомодифікації. Серед досліджуваних нами методів радіомодифікації хворі найкраще переносять внутрішньопухлинне введення метронідазолу та радіосенсибілізацію малими дозами іонізуючого випромінення.
4. Використання радіомодифікаторів при традиційній радіотерапії, незалежно від методики опромінення, дало можливість досягти повної регресії пухлини в 56,766,7% випадків, що на 1627% вище (в залежності від методу радіомодифікації) ніж при стандартній методиці.
5. Застосування досліджуваних методів радіомодифікації при традиційному променевому лікуванні у хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини дозволило збільшити трирічну загальну виживаність хворих на 1232%, а трирічну безрецидивну виживаність на 1736% (в залежності від методу) порівняно з проведенням лише променевого лікування.
6. Найефективнішим серед досліджуваних методів радіомодифікації виявився метод радіосенсибілізації пухлини малими дозами іонізуючого випромінення. Він значно підвищує як безпосередні (повна регресія пухлини = 60,0±8,94%), так і віддалені результати променевого лікування (трирічна загальна виживаність = 60,0±8,94%, безрецидивна = 56,67±9,05%) та практично не має протипоказань.
7. Достатньо ефективними виявилися також методи локальної гіпертермії (трирічна загальна виживаність = 53,33±9,11%, безрецидивна = 40,0±8,50%) та внутрішньопухлинного введення метронідазолу (трирічна загальна виживаність = 43,33±9,05%, безрецидивна = 36,67±8,80%).
8. Найменша ефективність лікування та найбільша травматичність серед досліджуваних методів радіомодифікації спостерігалися при термохіміорадіомодифікації (трирічна загальна виживаність = 40,0±8,50%, безрецидивна = 36,67±8,80%).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При проведенні традиційного променевого лікування хворим на рак слизової оболонки ротової порожнини перевагу слід надавати поєднаній радіотерапії (при можливості технічного виконання процедури та при пухлинах з глибиною інфільтрації не більше 1 см), яка, на відміну від дистанційного опромінення, забезпечує кращі безпосередні та віддалені результати променевого лікування, оскільки найбільш повно забезпечує опромінення пухлин в порожнині рота і, разом з тим, менше променеве навантаження на оточуючі здорові тканини.
2. На підставі проведених досліджень для підвищення радіочутливості клітин пухлини хворим на рак слизової оболонки ротової порожнини під час проведення променевого лікування рекомендується застосовувати один із досліджуваних методів радіомодифікації: локальну гіпертермію, внутрішньопухлинне введення метронідазолу, термохіміорадіомодифікацію або радіосенсибілізацію малими дозами іонізуючого випромінення, які дозволяють значно збільшити ступінь регресії пухлин порожнини рота, покращують безпосередні та віддалені результати лікування, а також не збільшують частоти та важкості місцевих променевих реакцій.
3. Локальну гіпертермію доцільно використовувати при локалізації пухлини на боковій поверхні язика, слизової дна порожнини рота, альвеолярного відростку нижньої щелепи, при наявності глибокої пухлинної інфільтрації оточуючих тканин та при відсутності метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах (Т23N0М0).
4. Внутрішньопухлинне введення метронідазолу рекомендовано застосовувати пацієнтам, у яких пухлинний процес знаходиться в легкодоступних для маніпуляцій ділянках ротової порожнини (переважно в передніх її відділах) та при наявності метастазів в регіонарних лімфатичних вузлах (Т12N1М0).
5. Метод радіосенсибілізації малими дозами іонізуючого випромінення можливо використовувати при любій локалізації пухлини в порожнині рота. При цьому, у випадках локалізації пухлини у важкодоступних для маніпуляцій ділянках ротової порожнини (тверде піднебіння, задні відділи порожнини рота) та у випадках з особливо несприятливим прогнозом його використання є більш доцільним.
6. Схеми поєднання традиційної променевої терапії та таких методів радіомодифікації як радіосенсибілізації пухлини малими дозами іонізуючого випромінення, локальна гіпертермія, внутрішньопухлинне введення метронідазолу можуть бути рекомендовані для лікування різних вікових категорій хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини, оскільки вони є високоефективними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акимов А.А., Ильин Н.В. Современное состояние проблемы дозно-временных зависимостей при дистанционной лучевой терапии опухолей // Вопр. онкологии. 2000. Т.46, № 6. С. 666675.
2. Аксель Е.М., Двойрин В.В. Статистика злокачественных новообразований: Заболеваемость, смертность, тенденции, социально-экономический ущерб, продолжительность жизни. М.: Медицина, 1992. 198 с.
3. Алиев Б.М., Матякин В.Г., Чуприк-Малиновская Т.П. Результаты лечения рака подвижной части языка с клинически интактными регионарными лимфатическими узлами // Мед. радиология. 1991. Т.36, № 9. С. 2022.
4. Алиев Б.М., Пачес А.И., Чуприк-Малиновская Т.П. Отдаленные результаты комплексного и комбинированного лечения местно-распространенного рака слизистой оболочки полости рта // Вопр. онкологии. 1990. Т.36, № 11. С. 13581361.
5. Афонина Г.Б., Яценко В.П., Минченко Ж.Н. и др. Прогноз индивидуальной радиочувствительности к низким дозам ионизирующего облучения // Доповіді Національної академії наук України. 1999. № 3. С. 163168.
6. Базаров Н.И. Диагностика и оценка эффективности лечения опухолей челюстно-лицевой области: Автореф. дис. канд. мед. наук. М., 1990. 21 с.
7. Бардычев М.С., Цыб А.Ф. Местные лучевые повреждения. М.: Медицина, 1985. 240 с.
8. Бардычев М.С., Кацалап С.Н. Местные лучевые повреждения: особенности патогенеза, диагностика и лечение // Вопр. онкологии. 1995. Т.41, № 2. С. 99101.
9. Барканов А.И., Голдобенко Г.В., Аралбаев Р.Т. и др. Гипоксирадиотерапия злокачественных опухолей: опыт и перспективы развития // Вопр. онкологии. 1997. Т.43, № 5. С. 492495.
10. Бердов Б.А., Курпешев О.К., Мардынский Ю.С. Влияние гипертермии и гипергликемии на эффективность лучевой терапии онкологических больных // Рос. онколог. журн. 1996. № 1. С. 1216.
11. Бойко А.В., Голдобенко Г.В., Канаев С.В. и др. Современная лучевая терапия: достижения и перспективы // Вопр. онкологии. 1995. Т.41, № 2. С. 8390.
12. Бойко А.В., Дарьялова С.Л., Демидова Л.В. и др. Радиомодификация при лучевой терапии со злокачественными опухолями: Метод. рекомендации. М., 1996. 11 с.
13. Бойко А.В., Дарьялова С.Л., Черниченко А.В. Нетрадиционное фракционирование как способ повышения эффективности лучевой терапии // Радиология 2003: ІV Российский научный форум. М., 2003. С. 3435.
14. Борисов В.И. Применение внутриартериальной инфузионной химиотерапии, терморадиотерапии при неоперабельном раке полости рта и ротоглотки // Нижегор. мед. журн. 1995. № 23. С. 34‑36.
15. Важенин А.В. Внутриопухолевая радиосенсибилизация метронидазолом в лучевом и сочетанно-лучевом лечении опухолей ротовой полости // Казан. мед. журн. 1990. Т.71, № 2. С. 8889.
16. Важенин А.В. Методические аспекты лучевого лечения рака орофарингеальной зоны и губы: Автореф. дис. доктора мед. наук. М., 1993. 41 с.
17. Важенин А.В. Сочетанное лучевое лечение рака органов полости рта и нижней губы // Вопр. онкологии. 1991. Т.37, № 1. С. 6569.
18. Важенин А.В., Рыкованов Г.Н., Мокичев Г.В. и др. Отдаленные 15-летние результаты сочетанной фотонно-нейтронной терапии злокачественных опухолей головы и шеи в Уральском центре нейтронной терапии // Актуальні питання променевої терапії: Матеріали наук.-практ. конф. УТТРО. м. Харків, 1112 червня 2007 р. Опубл.: Укр. радіол. журн. 2007. Т.15, вип. 2. С. 124128.
19. Вайнсон А.А., Остапенко В.В. Радиозащитное действие общей газовой гипоксии для опухолей и нормальных тканей // Вопр. онкологии. 1995. Т.41, № 2. С. 96100.
20. Вихлянов И.В., Шойхет Я.Н., Лазарев А.Ф. Роль хирургического метода в комбинированном и комплексном лечении больных плоскоклеточным раком полости рта и ротоглотки // Хирургия. Журн. им. Н.И. Пирогова. 2007. № 1. С. 5558.
21. Волчков В.А., Руденко И.Я., Жаринов Г.М. и др. Сравнение радиосенсибилизирующего действия метронидазола при его общем и местном применении // Радиобиология. 1988. Т.28, вып. 1. С. 128129.
22. Воробьев Ю.И. Некоторые перспективные направления в лучевой терапии злокачественных опухолей головы и шеи // Вестн. рентгенол. и радиологии. 1996. № 4. С. 147148.
23. Воробьев Ю.И. и др. Лучевая терапия с полирадиомодификацией при распространенном локально-регионарном раке слизистой оболочки полости рта и ротоглотки // Актуальные вопросы диагностики и лечения злокачественных опухолей головы и шеи: Сб. научн. тр. М., 1991. С. 3537.
24. Воробьев Ю.И., Гарбузов М.И., Саранцева И.П. Эффективность лучевого лечения рака слизистой оболочки рта // Мед. радиология. 1986. Т.31, № 2. С. 1317.
25. Воробьев Ю.И., Гарбузов М.И., Спектор Б.М. и др. Терморадиотерапия поздних стадий рака слизистой оболочки рта и ротоглотки // Мед. радиология. 1989. Т.34, № 2. С. 4852.
26. Воробьев Ю.И., Джарадат И. Непосредственные результаты лучевой терапии с полирадиомодификацией поздних стадий рака слизистой оболочки рта // Стоматология. 1991. № 6. С. 3335.
27. Воробьев Ю.И., Джарадат И. Радиомодификаторы при лучевой терапии рака органов полости рта и ротоглотки // Мед. радиология. 1992. Т.37, № 1112. С. 45.
28. Воробьев Ю.И., Лимарова И.В. Лучевое лечение с применением метронидазола больных раком слизистой оболочки полости рта в поздних стадиях // Мед. радиология. 1983. Т.28, № 9. С. 913.
29. Воробьев Ю.И., Лимарова И.В., Устинсков В.И. Пробит-анализ в оценке результатов лучевой терапии распространенного рака языка и дна рта // Мед. радиология. 1990. Т.35, № 6. С. 1720.
30. Воробьев Ю.И., Ретинская И.И. Лучевая терапия метастазов рака в регионарные лимфоузлы на шее при невыявленной первичной локализации // Мед. радиол. и радиацион. безопасность. 1997. Т.42, № 5. С. 39.
31. Воробьев Ю.И., Спектор Б.М., Гарбузов М.И. и др. Лучевая терапия с локальной СВЧ-гипертермией поздних стадий рака слизистой оболочки рта и ротоглотки // Мед. радиология. 1990. Т.35, № 8. С. 1013.
32. Втюрин Б.М., Коноплянников А.Г. Клиническая оценка различных методик радиомодификации при лучевой терапии распространенного рака орофарингеальной области // Мед. радиология. 1991. Т.36, № 9. С. 2528.
33. Вусатенко Г.М., Гришина І.М. Досвід лікування хворих зі злоякісними новоутворами кореня язика у відділенні променевої терапії Черкаського обласного онкологічного диспансеру (19972001 рр.) // ІІІ Український з’їзд терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів: Матеріали з’їзду. м. Донецьк, 1921 червня 2003 р. Опубл.: Укр. радіол. журн. 2003. Т. 11, вип. 2. С. 162164.
34. Галай О.О., Бондаренко С.Г., Білинський Б.Т. та ін. Рак слизової порожнини рота: розширені хірургічні втручання // ХІ з’їзд онкологів України: Матеріали з’їзду. м. Судак, АР Крим, 29 травня02 червня 2006 р. К., 2006. С. 44.
35. Ганусевич І.І. Модифікація мікрооточення пухлинних клітин та ефективність термохіміотерапії: Автореф. дис. канд. біол. наук. К., 1994. 21 с.
36. Гарин А.М., Хлебнов А.В., Табагари Д.З. Справочник по противо-опухолевой лекарственной терапии. М.: Ультра-Мед, 1993. 38 с.
37. Гершанович М.Л. и др. Современные возможности и перспективы лекарственной терапии в онкологии // Вопр. онкологии. 1995. Т.40, № 2. С. 116124.
38. Гетьман Е.Е. Результаты лечения рака слизистой оболочки полости рта по данным областного онкологического диспансера // Клін. хірургія. 1998. № 8. С. 3537.
39. Гладилина И.А. Лучевое и химиолучевое лечение местно-распространенных форм рака ротоглотки // Ежегодная Российская онкологическая конференция: Сб. науч. тр. М., 2000. С. 167169.
40. Гладилина И.А., Алиев Б.М., Голдобенко Г.В. Отдаленные результаты мультифракционированого облучения больных раком ротоглотки IIIIV стадий заболевания // Вопр. онкологии. 2000. Т.46, № 1. С. 4449.
41. Гогин Е.Е., Бенецкий Б.А., Кравчук Л.В. и др. Фотоны и протоны в радиационной терапии. Перспективы развития протонной терапии на базе нового отечественного ускорителя // Терапевт. архив. 1996. Т.68, № 10. С. 3136.
42. Голдобенко Г.В., Канаев С.В. Современные проблемы радиационной онкологии // Вопр. онкологии. 1997. Т.43, № 5. С. 481492.
43. Голдобенко Г.В., Костылев В.А. Проблемы радиационной онкологии. М.: Медицина, 2002. 126 с.
44. Давыдов Б.И., Жиляев Е.Г., Ушаков И.Б. и др. Малые дозы ионизирующего излучения: сложность проблемы, неопределенность отдаленных последствий // Военно-мед. журн. 1994. №4. С. 2024.
45. Дадаев К.А., Попович В.В., Чуприк-Малиновская Т.П. Сочетанная лучевая терапия рака органов полости рта с использованием источников повышенной мощности дозы // Специализированная медицинская помощь и современные проблемы её интеграции: Тез.докл. М., 1986. С. 376378.
46. Дарьялова С.Л., Бойко А.В., Борисов В.И. и др. Непосредственный эффект оригинального варианта химиолучевого лечения больных местнораспространенным раком орофарингеальной зоны // Мед. радиол. и радиацион. безопасность. 1994. Т.39, № 2. С. 913.
47. Дарьялова С.Л., Бойко А.В., Черниченко А.В. Современные возможности лучевой терапии злокачественных опухолей // Рос. онколог. журн. 2000. № 1. С. 4855.
48. Дарьялова С.Л., Чиссов В.И. Диагностика и лечение злокачественных опухолей. М.: Медицина, 1993. 515 с.
49. Двойрин В.В. Статистическая оценка эффективности лечения онкологических больных методом построения таблиц дожития при клинических испытаниях: Метод. рекомендации. М., 1985. 145 с.
50. Деденко И.Г., Литвинюк В.А.. Касымов Ж.З. и др. Гипертермия, гипергликимия и аутогемотрансфузии в комплексном лечении онкологических больных. К.: Нора-принт, 2001. 317 с.
51. Добровольская Н.Ю. Комплексное лечение рака орофарингеальной области ІІІІУ стадии: Автореф. дис. канд. мед. наук. М., 1993. 25 с.
52. Добровольская Н.Ю., Возный Э.К., Бяхов М.Ю. и др. Опухоли полости рта и глотки. Варианты лечения // Вестн. рентгенол. и радиологии. 1996. № 4. С. 146.
53. Досаханов А.Х. Полирадиомодификация перспективный путь повышения эффективности лучевой терапии злокачественных опухолей // І съезд онкологов стран СНГ. г. Москва, 36 декабря 1996 г. М., 1996. Ч.2. С. 594.
54. Дукач В.А., Білинський Б.Т., Новак О.П. Модифікація променевого лікування онкологічних хворих // Практична медицина. 1997. № 34. С. 5256.
55. Дукач В.А., Рудавська О.Є., Кравець А.І. та ін. Застосування метронідазолу як сенсибілізатора променевого лікування онкологічних хворих // ІХ з’їзд онкологів: Тези доп. м. Вінниця, 1315 вересня 1995 р. К., 1995. С. 388389.
56. Думанський Ю.В., Семікоз Н.Г, Ладур А.І. та ін. Регіонарна внутріартеріальна поліхіміотерапія в лікуванні злоякісних пухлин щелепно-лицьової ділянки // ІV з’їзд Українського товариства терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів: Матеріали з’їзду. м. Алушта, 2729 вересня 2005 р. Опубл.: Укр. радіол. журн. 2005. Т. 13, вип. 3. С. 289290.
57. Дьоміна Е.А., Іванкова В.С., Козаренко Т.М. Радіобіологічні аспекти радіаційної онкології: індивідуальна чутливість пухлин та пухлиноносіїв до опромінення // Актуальні питання променевої терапії: Матеріали наук.-практ. конф. УТТРО. м. Харків, 1112 червня 2007 р. Опубл.: Укр. радіол. журн. 2007. Т.15, вип. 2. С. 139141.
58. Едемская О.В., Черниченко А.В., Решетов И.В. Интраоперационная лучевая терапия: исторические аспекты, использование на современном этапе у больных с злокачественными опухолями головы и шеи // Рос. онколог. журн. 2006. № 4. С. 4850.
59. Жаворонкова Л.А., Луганская Р.Н. Сочетанно-лучевая терапия рака слизистой дна полости рта // Вестн. рентгенол. и радиологии. 1996. № 4. С. 143144.
60. Замятин О.А. Лучевая терапия больных раком слизистой полости рта и губы: Автореф. дис. ... доктора мед. наук. М., 1989. 44 с.
61. Замятин О.А., Вахрамова М.П., Иванов М.Н. Отдаленные результаты внутритканевой гамма-терапии рака слизистой оболочки языка и дна полости рта // Вопр. онкологии. 1999. Т.45, № 1. С. 28.
62. Замятин О.А., Вахрамова М.П., Разоренова Е.В. Внутритканевая лучевая терапия рака языка и слизистой оболочки дна полости рта // Вопр. онкологии. 1997. Т.43, № 5. С. 522525.
63. Запасний С.В., Лисак В.І. Аналіз проведення хемопроменевої терапії хворим на рак орофарингеальной ділянки в ІІІІV стадіях // ІV з’їзд Українського товариства терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів: Матеріали з’їзду. м. Алушта, 2729 вересня 2005 р. Опубл.: Укр. радіол. журн. 2005. Т. 13, вип. 3. С. 297299.
64. Зінченко В.А. Закономірності і механізм формування та подолання радіорезистентності клітин пухлини: Автореф. дис. доктора мед. наук. К., 1999. 35 с.
65. Зінченко В.А. Морфологічні аспекти радіорезистентності клітин пухлини // Укр. радіол. журн. 1998. Т.6, вип. 2. С. 349353.
66. Злоякісні новоутворення в Україні в 19931995 pp. (епідеміологія, організація онкологічної допомоги) / Федоренко З.П., Бондар С.В., Войкшнарас О.Б. та ін. К.: ACTA Медіка Україна, 1996. 103 с.
67. Иванов В.К. Математическое моделирование и оптимизация лучевой терапии опухолей. М.: Энергоатомиздат, 1986. 144 с.
68. Иванов О.А., Сухарев А.Е., Егоров С.Н. Влияние различных факторов на выживаемость онкологических больных // Рос. онколог. журн. 1997. № 5. С. 3538.
69. Іванкова В.С. Шляхи підвищення ефективності променевої терапії в онкології // Укр. радіол. журн. 1998. Т.6, вип. 2. С. 219222.
70. Іванкова В.С., Дьоміна Е.А., Козаренко Т.М. Основні парадигми радіаційної онкології // Актуальні питання променевої терапії: Матеріали наук.-практ. конф. УТТРО. м. Харків, 1112 червня 2007 р. Опубл.: Укр. радіол. журн. 2007. Т.15, вип. 2. С. 155158.
71. Івчук В.П., Живецька М.В., Чеботарьова Т.І., Лазар Д.А., Романенко В.А., Валєвахіна Т.М. Використання різних методів радіомодифікації в променевій терапії хворих на злоякісні пухлини ротової порожнини // Актуальні питання радіохемотерапії в онкології: Матеріали наук.-практ. конф. м. Полтава, 2425 червня 2004 р. Укр. радіол. журн. 2004. Т. 12, вип. 2. С. 171173.
72. Івчук В.П., Живецька М.В. Радіомодифікація пухлин слизової оболонки ротової порожнини та ефективність променевого лікування // ІV з’їзд Українського товариства терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів: Матеріали з’їзду. м. Алушта, 2729 вересня 2005 р. Опубл.: Укр. радіол. журн. 2005. Т. 13, вип. 3. С. 310313.
73. Івчук В.П., Соколовська М.В. Вибір методу сенсибілізації пухлин при радіотерапії хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини // Актуальні питання комбінованих методів лікування в онкології: Матеріали наук.-практ. конф. УТТРО. м. Одеса, 1011 жовтня 2006 р. Опубл.: Укр. радіол. журн. 2006. Т.14, вип. 3. С. 337339.
74. Ивчук В.П., Полищук Ю.П., Юречко В.Л. Лучевое лечение больных злокачественными опухолями слизистой ротовой полости и рецидивами рака нижней губы с применением аппарата АГАТ-ВУ // Український конгрес радіологів (УКР' 95): Тези доп. м. Київ, 1518 травня 1995 р. К., 1995. С. 132.
75. Івчук В.П., Чеботарьова Т.І., Валевахіна Т.М. та ін. Радіомодифікація пухлин слизової порожнини рота як фактор зменшення променевих реакцій при радіотерапії // Укр. радіол. журн. 2002. Т.10, вип. 3. С. 270272.
76. Івчук В.П., Чеботарьова Т.І., Лазар Д.А. та ін. Теоретичні передумови та практичні аспекти інтратуморальної радіомодифікації у променевій терапії // Укр. радіол. журн. 2001. Т.9, вип. 2. С. 166168.
77. Испенкова Н.Е., Шенталь В.В., Панин М.Г. и др. Сравнительная оценка пятилетней выживаемости больных раком слизистой оболочки полости рта при различных методах лечения // Стоматология. 2001. Т.80, №6. С. 4244.
78. Календо Г.С. Ранние реакции клеток на ионизирующее излучение и их роль в защите и сенсибилизации. М.: Энергоатомиздат, 1982. 96 с.
79. Календо Г.С. Усиление поражающего действия ионизирующей радиации с помощью факторов, вызывающих кратковременную активацию обмена в клетках: Автореф. дис. ... доктора мед. наук. М., 1978. 41 с.
80. Календо Г.С., Сланина С.В., Тырсина Е.Г. и др. Малые дозы ионизирующего излучения как радиомодифицирующий фактор // Гигиена и санитария. 2001. № 3. С. 1416.
81. Календо Г.С., Ярмоненко С.П., Винская Н.П. О радиосенсибилизирующем эффекте малих доз облучения // Радиобиология. 1971. Т.11, вып. 6. С. 871874.
82. Канаев С.В., Баранов С.Б., Буркевич В.Г. Новые возможности контактной лучевой терапии с использованием современных радиотерапевтических аппаратов // III съезд онкологов БССР: Материалы съезда. г. Минск, 1112 декабря 1991 г. Минск, 1991. С. 323324.
83. Карапетян И.С., Губайдуллина Е.Я., Цегельник Л.Н. Опухоли и опухолеподобные поражения органов полости рта, челюстей, лица и шеи. 2-е изд., перераб. и доп. М.: МИА, 2004. 232 с.
84. Карасева В.В, Кицманюк З.Д., Миронова Е.Б. и др. Предоперационная химиотерапия в комплексном лечении плоскоклеточного рака органов полости рта и ротоглотки // Рос. онколог. журн. 1997. № 4. С. 4042.
85. Качмар Т.Б. Хіміотерапія місцево-розповсюдженого раку ротової порожнини та глотки: Автореф. дис. ... канд. мед.наук. К., 1997. 23 с.
86. Киселева Е.С., Голдобенко Г.В., Канаев С.В. и др. Лучевая терапия злокачественных опухолей: Руководство для врачей / Под ред. Е.С. Киселевой. М.: Медицина, 1996. 464 с.
87. Киселева Е.С., Дарьялова С.Л., Квасов В.А. и др. Применение радиомодификаторов при лучевой терапии больных со злокачественными опухолями // Мед. радиология. 1986. Т.31, № 2. С. 1721.
88. Кисличко А.Г., Борисов В.И., Ольшанский В.О. Лечение при рецидиве рака слизистой оболочки полости рта и ротоглотки с использованием внутриартериальной инфузионной химиотерапии с локальной гипертермией // Рос. онколог. журн. 1996. № 3. С. 2729.
89. Класифікація ТNМ 6-те вид. // Довідник онколога. Вип. 3. Упоряд. Я.В. Шпарик. Львів: Галицька видавнича спілка, 2002. С. 911.
90. Клеппер Л.Я., Климанов В.А. Математические модели для расчета вероятностей возникновения лучевых осложнений в органах и тканях организма при планировании лучевой терапии // Мед. физика. 2001. № 10. С. 3041.
91. Клипфель А.А. Тактические аспекты лучевого лечения рака слизистой дна ротовой полости // Вестн. рентгенол. и радиологии. 1996. № 4. С. 142.
92. Кныш В.И., Тимофеев Ю.М., Голдобенко Г.В. и др. Первый опыт применения терморадиохимиотерапии у больных плоскоклеточным раком анального канала // Вопр. онкологии. 1996. Т.42, № 3. С. 7981.
93. Козлов А.П., Афанасьев Б.П., Антоневич О.В. и др. Универсальная система дозиметрического планирования дистанционной, внутриполостной и сочетанной лучевой терапии // XI Всесоюзный съезд рентгенологов и радиологов: Тез. докл. г. Таллин, 24 октября 1984 г. М.; Обнинск, 1984. С. 730731.
94. Колесникова В.А., Задерин В.П., Левицкий А.А. Профилактика и лечение лучевых повреждений // Проблемы современной онкологии: Тез. докл. IV Всерос. съезда онкологов. Ростов-на-Дону, 1995. С. 263364.
95. Краснова В.Г. Злокачественные опухоли языка // Актуальные вопросы клинической медицины. Чебоксары, 1998. С. 9192.
96. Крикунова Л.И., Нестеренко B.C., Будачов Р.С. Предупреждение осложнений лучевой терапии онкологических заболеваний // Паллиативная медицина и реабилитация. 1999. № 2. С. 41.
97. Курпешев О.К. Закономерности радиосенсибилизирующего и повреждающего эффектов гипертермии на нормальные и опухолевые ткани: Автореф. дис. ... доктора мед. наук. Обнинск, 1989. 35 с.
98. Курпешев О.К. Радиобиологические исследования термолучевой терапии опухолей // Радиобиология. 1991. Т.31, вып. 6. С. 842852.
99. Курпешев О.К., Бердов Б.А. Результаты локальной гипертермии