ІДЕНТИФІКАЦІЯ ОСОБИ В СУДОВІЙ МЕДИЦИНІ НА ОСНОВІ ПЛР-АНАЛІЗУ ГЕНОМНОЇ ДНК КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ : Идентификация ЛИЦА В СУДЕБНОЙ МЕДИЦИНЕ НА ОСНОВЕ ПЦР-АНАЛИЗА геномной ДНК костной ткани

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КРИВДА Руслан Григорович

УДК 340.64:577.213.32:572.2

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ОСОБИ В СУДОВІЙ МЕДИЦИНІ НА ОСНОВІ ПЛР-АНАЛІЗУ ГЕНОМНОЇ ДНК КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ
14.01.25 — судова медицина

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Михайличенко Б. В.,
доктор медичних наук, професор

Київ — 2009

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ....................................................................... 5
ВСТУП............................................................................................................................ 6
РОЗДІЛ 1. СУДОВО-МЕДИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КІСТОК СКЕЛЕТА З МЕТОЮ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИ.............................................. 13
1.1. Кісткова тканина як об’єкт ідентифікаційного дослідження........................ 14
1.1.1. Цитологічна, гістологічна будова і хімічний склад
кісткової тканини......................................................................................................... 14
1.2. Методи судово-медичного дослідження для ідентифікації
особи за кістковими залишками............................................................................... 16
1.2.1. Медико-криміналістичне дослідження......................................................... 17
1.2.1.1. Визначення видової належності кісток...................................................... 17
1.2.1.2. Визначення расової належності, статі, віку, зросту................................. 18
1.2.1.3. Спеціальні методи ідентифікаційного дослідження................................ 19
1.2.2. Судово-медичні методи дослідження кісткової тканини (кісткових
фрагментів) на основі вивчення біохімічних маркерів......................................... 20
1.2.2.1. Визначення видової належності з використанням
серологічних методів дослідження.......................................................................... 21
1.2.2.2. Визначення групової належності кісткової тканини
з використанням біохімічних маркерних систем.................................................. 22
1.2.2.3. Ідентифікація особи шляхом встановлення тотожності та
кровного споріднення................................................................................................. 23
1.3. Використання ДНК-маркерів у судово-медичному
ідентифікаційному дослідженні................................................................................ 24
1.3.1. Гіперваріабельні ділянки ДНК геному людини як основа
генетичних маркерних систем.................................................................................. 25
1.3.1.1. Міні- і мікросателітні послідовності як джерело
генетичних маркерів................................................................................................... 26
1.3.1.2. Полімеразна ланцюгова реакція. Принцип методу................................. 29
1.3.2. ДНК-маркери у дослідженні кісткової тканини.......................................... 29
1.3.2.1. Молекулярно-генетичне дослідження кісткової тканини
різного вигляду і стану............................................................................................... 30
1.3.2.2. Методи виділення ДНК із кісткової тканини............................................ 33
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ..................................................................... 35
2.1. Характеристика досліджуваного матеріалу.................................................... 35
2.2. Підготовка об’єктів до дослідження................................................................ 35
2.3. Способи руйнування кісткової тканини і застосовуване
обладнання................................................................................................................... 37
2.4. Методи виділення ДНК із кісткової тканини.................................................. 38
2.5. Вимірювання концентрації виділеної ДНК
за допомогою флюорометра..................................................................................... 40
2.6. Електрофорез в агарозному гелі....................................................................... 41
2.7. Ампліфікація ДНК............................................................................................... 41
2.8. Електрофорез у поліакриламідних гелях........................................................ 43
2.9. Візуалізація продуктів ампліфікації ДНК........................................................ 43
2.10. Статистична обробка одержаних результатів.............................................. 44
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДІВ ВИДІЛЕННЯ ДНК
ЗІ «СВІЖОЇ» КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ................................................................. 45
3.1. Порівняльний аналіз способів руйнування
кісткової тканини......................................................................................................... 46
3.2. Визначення необхідної (мінімальної) кількості кісткового порошку
для проведення ідентифікаційного дослідження................................................... 56
3.3. Визначення оптимального співвідношення кількості
кісткового порошку й об’єму лізуючого буфера.................................................. 59
3.4. Визначення оптимальних температурних і часових параметрів
етапу лізису кісткової тканини.................................................................................. 62
3.5. Визначення оптимальних кількостей протеолітичного ферменту —
протеїнази К — при використанні протоколів I і IV............................................. 68
3.6. Застосування співосаджувачів для преципітації ДНК................................... 71
3.7. Способи очищення розчину ДНК від домішок............................................. 74
РОЗДІЛ 4. ВИДІЛЕННЯ ДНК ІЗ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ, ЩО
ПІДДАЛАСЯ ДІЇ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ФАКТОРІВ,
ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЛР-АНАЛІЗУ................................................................... 78
4.1. Дослідження кісток, узятих від гнильно змінених і ексгумованих трупів 79
4.2. Умови зберігання кісткових фрагментів і збереження ДНК кісткової
тканини.......................................................................................................................... 87
4.3. Дослідження кісток, узятих від скелетованих трупів.................................... 93
4.4. Судово-медичне генотипоскопічне дослідження кісткових залишків
великої давності поховання..................................................................................... 105
4.5. Судово-медичне генотипоскопічне дослідження кісткових залишків,
підданих дії високих температур............................................................................ 110
4.5.1. Дія високої температури на кістки скелета людини................................. 111
РОЗДІЛ 5. СУДОВО-МЕДИЧНІ МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНІ
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ОСНОВІ ПЛР-АНАЛІЗУ
ГЕНОМНОЇ ДНК КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ....................................................... 118
5.1. Визначення тотожності кісткових залишків
розчленованих трупів............................................................................................... 119
5.2. Ідентифікація особи шляхом визначення біологічної спорідненості...122
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ.................................................................. ..127
ВИСНОВКИ............................................................................................................. .136
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.138 ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ..143
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................... 144

Список умовних скорочень

ДНК — дезоксирибонуклеїнова кислота
ПЛР — полімеразна ланцюгова реакція
п. н. — пар нуклеотидів
п. о. — пар основ
ЦСММГЕ — Центр судово-медичних молекулярно-генетичних експертиз
ТЕ — Трис-ЕДТА буфер
рGEM — маркер молекулярної маси
год. — годин
m — маса
V — об’єм

ВСТУП
Актуальність теми. Одним із важливих завдань судово-медичної експертизи є ідентифікація особи невпізнаних, гнильно змінених, скелетованих, розчленованих трупів, а також кісткових залишків окремих частин тіла [35; 148].
У судово-імунологічній ідентифікаційній експертизі застосовуються традиційні методи, засновані на дослідженні біохімічних маркерів, які виступають у ролі індивідуальних ознак людини. До таких методів належить визначення антигенних характеристик крові та тканин організму, а також ізоформ деяких ферментів. Індивідуалізуючи можливості маркерних систем залежать від їхньої поліморфності, тобто ступеня варіабельності та кількості варіантів у популяції. Наприклад, деякі біологічні характеристики, що виявляються серологічними маркерами —еритроцитарними антигенами системи АВ0, трапляються у кожного третього або четвертого індивідуума, тобто вірогідність випадкового збігу ознак у різних людей велика, і така система характеризується низьким індивідуалізуючим потенціалом [49]. Існуючі методики біохімічного і серологічного аналізу здатні виключити належність досліджуваного об’єкта конкретній особі, тимчасом як для успішної позитивної ідентифікації необхідним стає використання різних ізольованих систем. Однак це не завжди можливо, оскільки ефективність даних досліджень пов’язана зі збереженням маркерних, в основному, білкових сполук у досліджуваному об’єкті [74] .
Ефективність розв’язання судово-медичних експертних завдань з ідентифікації особи може бути підвищена при використанні нових технологій, пов’язаних із вивченням молекулярно-генетичного поліморфізму. Молекулярно-генетичний ідентифікаційний аналіз дозволяє дослідити особливі ділянки ДНК і одержати практично унікальний генетичний «паспорт» для кожного індивідуума. Індивідуалізуючі ознаки, що визначаються на рівні ДНК, характеризуються стійкістю, зберігаються незміненими та тотожними в усіх клітинах і тканинах організму, а головне — у біологічних слідах. Внаслідок цього ідентифікаційна значущість генетичних ознак достатньо висока. Типування ДНК є одним із найбільш доказових методів аналізу біологічного матеріалу при виконанні судово-медичної ідентифікаційної експертизи [17; 24; 48; 96; 229;].
Визначальним моментом при проведенні молекулярно-генетичних досліджень з ідентифікації особи є характеристика початкового (постмортального) біологічного матеріалу. Як правило, більша частина об’єктів дослідження має виражені деструктивні зміни внаслідок впливу бактеріальної мікрофлори, а також різних фізичних (висока температура, УФ-опромінення), хімічних (кислоти, луги) факторів, несприятливих умов зовнішнього середовища (вологість, температура, зміна значень рН), через що не може бути використана при дослідженні. За цих умов оптимальним і часто єдино можливим є дослідження таких біологічних об’єктів, як кістки скелета людини [76; 158]. Кісткова тканина відносно стійка у зовнішньому середовищі, що визначається будовою кісткової тканини, деполімеризація ДНК в остеоцитах відбувається пізніше, ніж у м’яких тканинах і рідинах тіла людини. Кісткова тканина містить достатню кількість ДНК для молекулярно-генетичної ідентифікації. Важливе значення має можливість піддавати кістку як об’єкт дослідження «жорсткій обробці» з метою знизити вірогідність контамінації чужою ДНК [124].
Сьогодні при проведенні судово-медичної молекулярно-генетичної ідентифікації застосовується чутливий і специфічний метод аналізу варіабельності ДНК, заснований на використанні полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) [245; 253]. При використанні метода ферментативної ампліфікації ДНК, достатня кількість клітин для успішної ідентифікації особи по слідах міститься у міліграмі плями крови, декількох десятках сперматозоїдів та у кореневій частині поодинокого волосся.
Дослідження складається з таких етапів: виділення геномної ДНК із біологічного об’єкта, ампліфікація і подальший аналіз гіперваріабельних ділянок ДНК, які суто специфічні для кожного індивідуума і можуть служити ознаками, що індивідуалізують особу [275; 169; 50; 32; 55].
Висока чутливість ПЛР-аналізу висуває жорсткі вимоги до правил вилучення і зберігання біологічного матеріалу. Особливу увагу слід приділяти методам екстрак­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ції і очищення ДНК. Методи виділення геномної ДНК із кісткової тканини описані у деяких вітчизняних і зарубіжних публікаціях, проте у практичному використанні дані методи малоефективні, не дозволяють виділити ДНК для якісного проведення судово-медичного ідентифікаційного дослідження методом ПЛР. На практиці виникає необхідність індивідуально обирати методику залежно від виду об’єкта (губчасті або трубчасті кістки) і його стану [77]. Існуючі методи виділення ДНК із кісткової тканини є стандартними і не розраховані на змінені «проблемні» об’єкти дослідження, тому застосування одних і тих самих методів екстракції ДНК без урахування специфіки біологічного матеріалу не дозволяє одержати препарати, що відповідають усім умовам якісної експертизи. Це обумовлює необхідність вдосконалення базових методів виділення геномної ДНК із кісткової тканини, зокрема, для дослідження об’єктів, що піддалися дії агресивних факторів зовнішнього середовища (часових, фізичних). Необхідною є оптимізація ключових моментів проведення ПЛР, матрицею в якій є ДНК, часто виділена з «проблемних» кісткових об’єктів, отже, у деградованому стані й у незначній кількості [225; 163].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження є частиною науково-дослідної роботи кафедри судової медицини і меди­­­чного законодавства Одеського державного медичного університету за темою «Розробка методик виділення ДНК із кісткової тканини різного стану і давності з метою ідентифікації особи шляхом типування методом ПЛР» (№ держреєстрації 0105U008873). Дисертант є одним із виконавців основних розділів даної науково-дослідної роботи.
Метою дисертаційної роботи є розробка основних методологічних аспектів судово-медичної молекулярно-генетичної ідентифікації особи за допомогою ПЛР-типування геномної ДНК кісткової тканини.
Об’єкт дослідження — молекулярно-генетична ідентифікація особи у судовій медицині.
Предмет дослідження — виділення і ПЛР-типування геномної ДНК кісткової тканини.
Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
1. Провести порівняльний аналіз ефективності основних широко використовуваних методів виділення геномної ДНК із кісткової тканини.
2. Розробити модифікації основних етапів виділення геномної ДНК із кісткової тканини та її ПЛР-типування.
3. Оцінити ефективність запропонованих модифікованих методик для молекулярно-генетичного ідентифікаційного дослідження кісткових об’єктів, узятих від гнильно змінених, ексгумованих, скелетованих, підданих дії високих температур трупів.
4. Розробити методичні рекомендації з відбору та зберігання кісткових об’єктів.
5. Скласти алгоритм проведення судово-медичного молекулярно-генетичного дослідження з метою ідентифікації особи за кістковими останками.
Методи дослідження — молекулярно-генетичні: методики виділення геномної ДНК із кісткової тканини, застосовувані у прикладних судово-медичних дослід- женнях; метод ампліфікації геномної ДНК із застосуванням ПЛР; електрофоретичні методи; методи статистичної обробки і комп’ютерного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблені методологічні аспекти судово-медичного молекулярно-генетичного ідентифікаційного дослід-ження, об’єктом якого є кісткова тканина різного структурного типу і ступеня збереження.
Вперше запропоновано модифікації основних етапів виділення геномної ДНК із кісткової тканини та її типування за допомогою ПЛР.
Вперше визначено найоптимальніші для проведення молекулярно-генетичного ідентифікаційного дослідження кісткові об’єкти.
Доведено ефективність запропонованих методичних розробок для дослідження кісток, узятих від гнильно змінених, ексгумованих, скелетованих, підданих дії високих температур трупів. Складено рекомендації для практичного використання результатів дослідження при проведенні судово-медичного ідентифікаційного дослідження.
За результатами проведених досліджень отримано 2 деклараційні патенти України на винахід «Спосіб ідентифікації особи», в основу яких поставлена задача вдосконалення способу ідентифікації особи шляхом виділення ДНК із кісткової тканини, що є етапом геномной дактилоскопії методом ПЛР. Запропоновані способи ідентифікації особи передбачають: оптимізацію етапів виділення ДНК, поєднання механічного впливу на кісткову тканину, за рахунок чого збільшується поверхня взаємодії часток тканини і лізуючих агентів, в результаті чого відбувається повний лізис тканин, з оптимальною щільністю хімічних агентів для лізису кісткової тканини і осадження ДНК.
Практичне значення. Одержані під час досліджень наукові результати дозволяють проводити судово-медичне молекулярно-генетичне ідентифікаційне дослідження, об’єктом якого є кісткова тканина різного структурного типу і ступеня збереження та отримувати об’єктивні і науково обґрунтовані дані. Дотримання рекомендованого алгоритму дослідження забезпечує досягнення максимально повного вирішення задач з ідентифікації особи по кістковим залишкам. Одержані результати вперше дали змогу проводити дослідження кісток, узятих від гнильно змінених, ексгумованих, скелетованих, підданих дії високих температур трупів.
Розроблені модифіковані методики виділення ДНК з кісткової тканини і її ПЛР-типування були використані при проведенні на сучасному рівні більш ніж 156 судово-медичних досліджень в Одеському обласному бюро судово-медичної експертизи на підставі постанов, ухвал, направлень органів МВС, прокуратур і судів Донецької, Дніпропетровської, Закарпатської, Миколаївської, Одеської, Херсонської, Черкаської, Чернівецької областей України протягом 20032008 рр.
Модифіковані методики виділення ДНК з кісткової тканини і її ПЛР-типування, використовуються у практиці відділень судово-медичної імунології Одеського, Дніпропетровського і Луганського обласних бюро судово-медичної експертизи, з метою ідентифікації особи невпізнаних, гнильно змінених, скелетованих, розчленованих трупів, а також кісткових залишків і окремих частин тіла.
Дані досліджень і зібраний матеріал, опублікований в дисертації, використовуються у курсі лекцій та практичних занять на кафедрі судової медицини і медичного законодавства Одеського державного медичного університету та для підготовки курсантів за фахом «Судово-медична імунологія» та «Судово-медична цитологія», а також у Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Дніпропетровській державній медичній академії та Луганському державному медичному університеті.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто виконана вся експери-ментальна частина роботи. Вперше в Україні проведено молекулярно-генетичні дослідження кісткових об’єктів, узятих від гнильно змінених, ексгумованих, скелетованих, підданих дії високих температур трупів. Проаналізовано одержані дані та сформульовано висновки. Здобувач особисто провів пошук тематичної наукової літератури. Спільно з науковим керівником проф. Б. В. Михайличенком сформульовані мета і завдання роботи, розроблена стратегія проведення дослідження, обговорено одержаний фактичний матеріал.
Особисто автором розроблені протоколи досліджень, карти експериментальних та експертних спостережень, проведено відбір біоматеріалу, та його подальше дослідження, статистична обробка, набір та узагальнення отриманих результатів дослідження.
Автором написані всі розділи дисертаційної роботи, викладені основні наукові положення, сформульовані висновки та практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на семінарі-нараді «Впровадження ДНК-аналізу в судово-медичну практику» (Одеса, 2002); на міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Учені майбутнього» (Одеса, 1416 жовтня 2003); на міжнародній науково-практичній конференції судових медиків, присвяченій 165-річчю кафедри судової медицини з післядипломною підготовкою Одеського державного медичного університету і 85-річчю заснування Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи (Одеса, 78 червня 2007); на IV Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 46 жовтня 2007); на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Вчені майбутнього» (Одеса, 1516 жовтня 2007); на засіданнях вченої ради медичного факультету № 2 Одеського державного медичного університету; на спільному засіданні кафедри судової медицини і медичного законодавства Одеського державного медичного університету та медичної наради Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 робіт, із яких: дві монографії (у співавторстві), 5 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, з яких 3 індивідуальні, 5 тез наукових конференцій і конгресів, отримано 2 деклараційні патенти України на винахід.
Структура дисертації. Текст дисертаційної роботи викладено на 171 сторінці комп’ютерного друку, складається із 6 розділів: вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, трьох розділів експериментальних досліджень, висновків, аналізу й узагальнення результатів досліджень.
Дисертація містить 27 таблиць, 39 рисунків. Список джерел літератури налічує 290 позицій. Бібліографічний опис джерел літератури викладений на 27 сторінках і містить 161 позицію кирилицею та 129 латиницею.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі пропонується і обґрунтовується комплекс нових найбільш ефективних підходів по проведенню судово-медичного молекулярно-генетичного ідентифікаційного дослідження, об’єктом якого є кісткова тканина різного структурного типу і ступеня збереження. З результатів виконаної дисертаційної роботи випливають такі висновки:
1. Результати власних досліджень дозволили розробити основні методологічні аспекти проведення судово-медичної іденти­фікації особи за допомогою ПЛР-типування ДНК кісткової тканини .
2. На підставі проведеного порівняльного аналізу ефективності основних методів виділення ДНК із нативної кісткової тканини (компактної та губчастої речовини) за­пропоновані оптимальні модифікації ключових етапів виділення геномної ДНК із кіс­ткової тканини: спосіб руйнування кісткової тканини; співвідношення лізуючого бу­фера і кісткового порошку; температурно-часові режими проведення етапу лізису; кількість протеолітичного ферменту в лізуючому буфері; застосування співосаджувачів; спосіб очищення ДНК.
3. До найефективніших модифікованих протоколів виділення ДНК із кісткової тканини різного вигляду і стану відносяться: протокол I, заснований на застосуванні у складі лізуючого буфера аніонного детергента — додецилсульфату натрію і протеолітичного ферменту — протеїнази К, а також протокол IV — заснований на застосуванні ацетату калію у високій концентрації для очищення від білків і полісахаридів.
4. Губчаста речовина кісткової тканини ребра визначена як переважний об’єкт для проведення молекулярно-генетичного ідентифікаційного дослідження.
5. Використання термостабільної Smart Taq-полімерази зі збільшенням її концентрації в реакційній суміші до 0,71,0 одиниць активності, а також збільшенням кількості основних циклів ампліфікації до 45 підвищує ефективність ПЛР-аналізу при роботі з деградованими препаратами ДНК, виділеної з кісткової тканини.
6. Розроблені модифіковані методики виділення ДНК з кісткової тканини ексгумованих трупів, а також трупів, що перебували на різній стадії гнильного розкладу, являються ефективними для виділення ДНК придатної для ПЛР-аналізу.
7. Показана можливість проведення молекулярно-генетичного ідентифікаційного дослідження кісткової тканини, взятої від скелетованих трупів із різною давністю після настання смерті й поховання, зокрема понад 60 років. Для проведення дослідження переважним об’єктом є губчаста речовина кісткової тканини епіфізів довгих трубчастих кісток.
8. Кістки, що піддалися дії високих температур (відкритого вогню і виварювання), можуть бути об’єктами для проведення молекулярно-генетичного ідентифікаційного аналізу. Використання розроблених модифікованих методик виділення ДНК є ефективним при визначенні статевої належності кісток, спалених до чорного розжарювання. Виділення ДНК за допомогою модифікованих методик дозволяє отримати необхідну кількість якісної ДНК з виварених кісткових об’єктів, та провести достатньо повне ідентифікаційне дослідження.
9. За результатами досліджень розроблені рекомендації з відбору, підготовки й умов зберігання кісткового біоматеріалу.
10. Результати роботи дозволяють визначити, що головним шляхом оптимізації проведення судово-медичної молекулярно-генетичної ідентифікаційної експертизи кісткових залишків є використання запропонованого алгоритму проведення молекулярно-генетичного дослідження.

Список використаної літератури

1. Абрамов С. С. Компьютеризация краниофациальной иденти­фикации : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра мед. наук : спец. «Судебная медицина» / С. С. Абрамов. — М., 1997. — 35 с.
2. Алексеев В. П. Остеометрия. Методика антропологических исследований / В. П. Алексеев. — М. : Наука, 1966. — 266 с.
3. Аллельный полиморфизм коротких тандемно повторяющихся последовательностей локусов HUMF13A01 и HUMCD4 в русских популяциях Москвы и Томска / Р. И. Туракулов, Д. А. Чистяков, О. Н. Одинокова [и др.] // Генетика. 1997. Т. 33, № 7. С. 979 985.
4. Анализ аллельных вариантов гипервариабельного локуса аполипопротеина B в популяциях башкир и коми / Э. К. Хуснутдинова, Т. В. Погода, М. И. Просняк [и др.] // Генетика. — 1995. — № 31. — С. 995 1000.
5. Антропологические аспекты в стоматологии / В. Г. Николаев, Е. П. Шарайкина, Л. В. Николаева [и др.] // Вестник научных исследований. — 1995. — № 5. — С. 12 14.
6. Бабичев В. И. Экспертнодиагностические особенности определения возраста по фрагментам большеберцовой кости человека : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.25.01 «Судебная медицина» / В. И. Бабичев. М., 1977. 18 с.
7. Барсегянц Л. О. Современное состояние судебно-медицинского исследования вещественных доказательств / Л. О. Барсегянц, А. Ф. Кинле // Судебно-медицинская экспертиза. 2008. - № 1. С. 27 29.
8. Барсегянц Л. О. Судебно-медицинское исследование вещественных доказательств / Л. О. Барсегянц. — М. : Медицина, 2005. — 446 с.
9. Березовский В. А. Биофизи­ческие характеристики тканей человека : спра­вочник / В. А. Березовский, Н. Н. Колотилов. — К. : Наук. думка, 1990. — 224 с.
10. Бертильон А. Антропометрический метод / А. Бертильон // БМЭ. — М., 1976. — Т. 3. — С. 127.
11. Богуславский Л. Г. Судебно-медицинская экспертиза неизвестного лица / Л. Г. Богуславский. — К.: Здоров’я, 1964. — 144 с.
12. Божченко А. П. Судебно-генетические методы идентификации личности // Проблемы идентификации личности : сб. научн. трудов, выполненных на базе 124 центральной лаборатории медико-криминалистической идентификации МО РФ ; под ред. В. В. Щербакова. Ростов н/Д. : Ростиздат, 2002. С. 173 179.
13. Бунак В. В. Фотопортреты как материал для определения ва­риаций строения головы и лица / В. В. Бунак // Советская антропология. — 1959. — № 2. — С. 3 26.
14. Бурик В. И. Признаки внешности человека и их использование в розыскной деятельности : справ. пособие / В. И. Бурик, В. Ф. Пилипчук. — К., 1982. — 270 с.
15. Буров С. А. Отождествление личности по черепу и прижизнен­ной фотографии : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук / С. А. Буров. — Харьков, 1961. — 13 с.
16. Быков В. Л. Цитология и общая гистология / В. Л. Быков. — СПб.: СОТИС, 1999. — С. 358 383.
17. Войченко В. В. Впровадження молекулярно-генетичного методу досліджень перспективний шлях підвищення ефективності судово-медичних експертиз / В. В. Войченко, В. Д. Мішалов // Науково-практ. Конф. «Фундамент. Медицина практиці охорони здоров’я» НМАПО імені П. Л. Шупика, Київ. 2008. Т. 3. С. 312 315.
18. Выявление антигенов системы АВ0 в фрагментах костей, ногтей и зубов / С. В. Гуртовая, В. И. Близнецова, Л. А. Ревнитская [и др.] // Судебно-медицинская экспертиза. — 1996. — № 4. — С. 32 34.
19. Гавриляк Л. Г. К вопросу об определении групповой принадлежности человека по исследованию ногтевых пластин / Л. Г. Гавриляк // Вопросы судебно-медицинской экспертизы и криминалистики. — Горький, 1979. — С. 90 92.
20. Гармус А. К. Возможности идентификации личности по костям голени : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук / А. К. Гармус ; Каунас. мед. ин-т. — Каунас, 1974. — 30 с.
21. Гармус А. К. О применении рентгенологического исследования большеберцовых костей при идентификации личности / А. К. Гармус // Физико-технические методы исследования в судебной медицине. — М., 1972. — С. 78 80.
22. Гармус А. К. Судебно-медицинские критерии идентификации личности по скелетированному тазу : дис. на соискание науч. степени д-ра мед. наук : спец. 14.25.01 «Судебная медицина» / А. К. Гармус. — Вильнюс, 1990. — 180 с.
23. Гауровиц Ф. Химия и функции белков / Ф. Гауровиц ; под ред. В. О. Шпикитера ; пер. с англ. — М. : Мир, 1965. — 529 с.
24. Геномная «дактилоскопия» в экспертизе спор­ного отцовства и определения биологиче­ского родства / П. Л. Иванов, С. В. Гуртовая, Л. В. Вербовая [и др.] // Судебно-медицинская экс­пертиза. — 1990. — № 2. — С. 36 38.
25. Герасимов М. М. Восстановление лица по черепу / М. М. Герасимов. — М., 1955. — 585 с.
26. Герасимов М. Основы восстановления лица по черепу / М. Герасимов. — М. : Сов. наука, 1949. — С. 177 182.
27. Гистология / под ред. Ю. И. Афанасьева, Н. А. Юрина, Б. В. Алешина [и др.]. — М. : Медицина, 1989. — 672 с.
28. Голубович А. Л. Судово-медична ідентифікація особи за спаленими кістками передпліччя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.25 «Судова медицина» / А. Л. Голубович. — К., 2006. — 21 с.
29. Голубович А. Л. Характер змін кісток передпліччя під дією високої температури (експериментальне дослідження) / А. Л. Голубович // Український медичний вісник. — 2001. — № 1 (11). — С. 34 36.
30. Голубович П. Л. Закономірності та особливості змін губчастої речовини кісток під дією високої температури / П. Л. Голубович // Український медичний вісник. — 2001. — № 1 (11). — С. 32 34.
31. Гуртовая С. В. Электрофорез на пленках из ацетата целлюлозы в экспертизе вещественных доказательств / С. В. Гуртовая, В. П. Ольховик // Судебно-медицинская экспертиза. — 1982. — № 1. — С. 38 39.
32. Гыске Л. И. Анализ полимор­физма длины амплификационных фрагмен­тов ДНК в судебной идентификационной экспертизе: возможные источники ошибок при неоптимальных условиях полимеразной цепной реакции / Л. И. Гыске, П. Л. Иванов // Судебно-медицинская экспертиза. — 1995. — № 4. — С. 12 17.
33. Джамолов Д. Д. Видовая, половая и возрастная характеристика поясничніх позвонков для задач судебно-медицинского отождествления личности : автореф. дис. на соискание научн. степ. канд. мед. наук : спец. 14.25.01 «Судебная медицина» / Д. Д. Джамолов. Москва, 1976. 19 с.
34. Джигора С. Т. Вопросы судебно-медицинской экспертизы скелетированных трупов : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.24.00 «Судебная медицина» / С. Т. Джигора. — Харьков, 1961. — 18 с.
35. Дідковська С. П. Використання судово-медичних і криміналістичних даних при розслідуванні злочинів проти людини / С. П. Дідковська, П. Г. Сагайдак. Київ: Аті-ка, 2004. 136 с.
36. Добряк В. И. Возрастная характеристика и дифференцировка трубчатых костей человека и некоторых животных как объектов судебно-медицинской экспертизы : автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра мед. наук : спец. 14.00.24 «Судебная медицина» / В. П. Добряк. — Л., 1968. — 24 с.
37. Добряк В. И. К особенностям минерализации костной ткани в зависимости от возраста по данным микрорентгенографии / В. И. Добряк // Проблемы геронтологии в ортопедии и травматологии. — К., 1966. — С. 64 68.
38. Добряк В. И. Некоторые особенности строения компактного вещества длинных трубчатых костей человека / В. И. Добряк // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. — 1967. — № 11. — С. 55 60.
39. Добряк В. И. Судебно-медицинская экспертиза скелетированного трупа / В. И. Добряк. — К. : Гос. Мед. изд-во УССР, 1960. — 192 с.
40. Донцов В. Г. Возрастные особенности микроскопического строения и минерализации костной ткани плечевой кости человека в судебно-медицинском отношении : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук / В. Г. Донцов ; Москов. НИИ судеб. медицины. — М., 1977. — 18 с.
41. Дубягин Ю. П. Руководство по розыску и расследованию не­очевидных убийств / Ю. П. Дубягин. — М., 1997. — 480 с.
42. Eфремов И. А. Экспертная оценка молекулярно-генетических индивидуализирующих систем на основе тетрануклеотидных тандемных повторов HUMvWFII и D6S366 / И. А. Eфремов, М. В. Заяц, П. Л. Иванов // Судебно-медицинская экспертиза. — 1998. — № 2. — С. 33 36.
43. Загрядская А. П. Судебно-медицинское исследование клеток и тканей / А. П. Загрядская, А. Л. Федоровцев, Е. И. Королева. — М. : Медицина, 1984. — С. 24 28.
44. Загрядская А. П. Об объектах исследования для групповой идентификации по системе АВ0 гнилостно-измененных трупов / А. П. Загрядская, М. Ш. Колыш, Е. И. Королева // Материалы 1-го Всерос. съезда судебных медиков : тез. докл. — М., 1981. — С. 130 132.
45. Звягин В. И. Судебно-медицинская идентификация личности по черепу : автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра мед. наук : спец. «Судебная медицина» / В. И. Звягин ; Москов. НИИ судеб. медицины. — М., 1981. — 29 с.
46. Звягин В. Н. Судебно-медицинские критерии краниологической идентификации личности / В. Н. Звягин // Идентификация объектов и процессов судебной медицины. — М., 1991. — С. 57 59.
47. Зинин A. M. Криминалистическая фотопортрет­ная экспертиза / A. M. Зинин, Л. З. Кирсанова. — М. ; СПб., 1991. — 88 с.
48. Иванов П. Л. Геномная дактилоскопия: гипервариабельные локусы и генетическое картирование / П. Л. Иванов // Молекулярная биология. 1989. Т. 23. Вып. 2. С. 341 347.
49. Иванов П. Л. Индивидуализация человека и идентификация личности: молекулярная биология в судебной медицине / П. Л. Иванов // Вестник Российской Академии наук. — 2003. — Т. 73, № 12. — С. 1085 1097.
50. Иванов П. Л. Использование индивидуали­зирующих систем на основе полиморфизма длины амплифицированных фрагментов (ПДАФ) ДНК в судебно-медицинской экс­пертизе идентификации личности и установ­ления родства : метод. указания № 98/253 (утв. Минздравом РФ 19.01.99) / сост. П. Л. Иванов // Судебно-медицинская экспертиза. — 1999. — № 5. — С. 35 41.
51. Иванов П. Л. О необходимости регулирования в Российской Федерации производства компонентов для судебно-медицинских молекулярно-генетических технологий и совершенствования нормативно-правовой базы судебно-медицинских молекулярно-генетических экспертиз / П. Л. Иванов, И. А. Шилов, А. С. Карягина // Судебно-медицинская экспертиза. — 2006. — № 3. — С. 21 24.
52. Изучение потенциально сцепленных вариантов полиморфизма хромосомной ДНК в аспекте судебно-экспертного применения молекулярно-генетических индивидуализирующих систем CD4, vWA, VWFII / П. Л. Иванов, Е. Ю. Земскова, Р. И. Туракулов, И. А. Ефремов // Судебно-медицинская экспертиза. — 2005. — Т. 48, № 2. — С. 29 34 .
53. Иллариошкин С. Н. ДНК-диагностика и медико-генетическое консультирование / С. Н. Иллариошкин. — М. : Мед. информ. Агентство, 2004. — 207 с.
54. Исследование аллельного полиморфизма молекулярно-генетических ндиивидуализирующих систем на основе тетрануклеотидных тандемных повторов LPL, vWA и TH01 среди населения России / И. В. Корниенко, Е. Ю. Земскова, С. А. Фролова [и др.] // Судебно-медицинская экспертиза. — 2002. — Т. 5, № 45. — С. 12 14.
55. Исследование объектов судебно-биологической экспертизы полимеразной цепной реакцией : метод. рекомендации / сост. И. О. Перепечина, Т. В. Стегнова, М. Г. Пименов. М. : ЭКЦ МВД РФ, 1993. 24 с.
56. Исследование с помощью капиллярного электрофореза аллельного разнообразия микросателлитных локусов D16S539, F13B, FESFPS, TH01 и TPOX у европеоидов Уральского региона России / В. П. Пушкарев, Л. В. Рахманина, П. И. Новиков, П. Л. Иванов // Судебно-медицинская экспертиза. — 2004. — № 1. — С. 23 28.
57. Кауров Б. А. О классификации отдельных групп людей с помощью качественных морфологических признаков / Б. А. Кауров // Современные методы изучения структур и функций биологических систем. — М., 1988. — С. 82 85.
58. Кирсанов З. И. Оценка идентификационного значе­ния признаков внешности при отождествлении личности по фотоизо­бражениям / З. И. Кирсанов, П. Г. Орлов. — М., 1962. С. 35 42.
59. Кисин М. В. Установление личности погибшего по черепу / М. В. Кисин, В. А. Снетков, Э. А. Финн. — М., 1973. — 96 с.
60. Ковалев А. В. Установление длины тела в случаях значительных разрушений костей конечностей трупа / А. В. Ковалев, Б. М. Владимирский // Проблемы идентификации личности : сб. научн. трудов, выполненных на базе 124 центральной лаборатории медико-криминалистической идентификации МО РФ ; под ред. В. В. Щербакова. Ростов н/Д. : Ростиздат, 2002. С. 81 82.
61. Коваленко В. М. Методика исследований костных останков в случаях массовых захоронений : метод. рекомендации / В. М. Коваленко. — К. : Вища шк., 1985. — 30 с.
62. Кожухова Н. Е. Проблеми ПЛР-аналізу: деградація і модифікація ДНК, інгібування, контамінація, огляд / Н. Е. Кожухова, Ю. М. Сиволап, Г. Ф. Кривда // Український судово-медичний вісник. 2002. - № 2 (58). С. 6 10.
63. Комбинированный графический метод восстановления лица по черепу / Б. А. Федосюткин, О. П. Коровянский, Л. Л. Усачева [и др.] — М. : ВКНЦ МВД СССР, 1991. — 48 с.
64. Комплексная судебно-медицинская молекулярно-генетическая экспертиза при ликвидации последствий акта терроризма в московском метрополитене / П. Л. Иванов, В. Б. Шигеев, М. В. Исаенко, В. В. Жаров // Судебно-медицинская экспертиза. 2005. № 6. С. 20 27.
65. Комплексное применение молекулярно-генетических технологий для идентификации Российских граждан, погибших при цунами в Таиланде / П. Л. Иванов, В. А. Коваленко, Е. Ю. Земскова [и др.] // Судебно-медицинская экспертиза. 2007. № 5. С. 24 31.
66. Концевич І. А. Судова медицина / І. А. Концевич, Б. В. Михайличенко. К. : МП Леся. 1997. 656 с.
67. Корниенко И. В. Молекулярно-генетическая идентификация заложников, погибших в результате террористического акта 1 3 сентября 2004 г. в Беслане / И. В. Корниенко, В. В. Колкутин, А. В. Волков // Судебно-медицинская экспертиза. 2006. № 5. С. 31 35.
68. Коровлянский О. Г. Диагностика половой принадлежности и формы лица по нижней челюсти / О. Г. Коровлянский, Й. В. Найнис, Б. А. Федосюткин // Судебно-медицинская экспертиза. — 1984. — № 3. — C. 34 39.
69. Корсаков А. Л. Установление возраста по степени стирания зубов / А. Л. Корсаков // Актуальные вопросы идентификации личности : научно-практическая конференция, 17 декабря 1999 г., Санкт-Петербург : тезисы докл. - СПб., 1999. С. 42 43.
70. Котлярова С. Э. Полиморфизм 3'-фланкирующей области гена аполипопротеина B в популяции сибирского региона / С. Э. Котлярова, А. Б. Масленников, С. П. Коваленко // Генетика. — 1994. — № 30. — С. 709 712.
71. Кравчук С. Ю. Анатомія людини. В 2-х т. / С. Ю. Кравчук. — Чернівці, 2001. — Т. 1. — 256 с.
72. Кривда Г. Ф. Особливості виділення та характеристика ДНК із слідів біологічного походження / Г. Ф. Кривда // Вісник наукових досліджень. 2003. № 1 (28). 23 26 С.
73. Кривда Г. Ф. Перезахоронение праха светлейшего князя М. С. Вороноцова и его супруги княгини Е. К. Воронцовой / Г. Ф. Кривда, Ю. В. Загоруйко, Р. Г. Кривда // Інтегративна антропологія. — 2005. — № 1/2. — С. 64 73.
74. Кривда Г. Ф. ПЛР-аналіз молекулярно-генетичного поліморфізму людини в судовій медицині : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук : спец. 14.01.25 «Судова медицна» / Г. Ф. Кривда. — Київ, 2003. — 32 с.
75. Кривда Р. Г. Виділення ДНК із кісткової тканини гнильно змінених трупів для молекулярно-генетичної ідентифікації особи в судовій медицині / Р. Г. Кривда // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. — К., 2007. — Вип. 16, кн. 2. — С. 483 490.
76. Кривда Р. Г. Виділення ДНК із кісткової тканини різного терміну зберігання / Р. Г. Кривда, Г. Ф. Кривда, Ю. М. Сиволап // Одеський медичний журнал. — 2002. — № 5 (73). — С. 20 23.
77. Кривда Р. Г. Ефективність виділення ДНК із кісткової тканини для проведення молекулярно-генетичної ідентифікації особи // Зб. наук. праць НМАПО ім. П. Л. Шупика. — К., 2007. — Вип. 16, кн. 1. — С. 937 946.
78. Кубицкий Ю. М. Отождествление личности неопознанного трупа по черепу / Ю. М. Кубицкий // Советская криминалистика на службе следствия. 1957. Вып. 9. С. 32 37.
79. Кубицкий Ю. М. Судебно-медицинское отождествление лично­сти трупа по черепу методом фотосовмещения / Ю. М. Кубицкий // 2-я расш. конф. Киев. НОСМИК : рефераты. — К., 1956. — 26 с.
80. Лабораторные и специальные методы исследования в судебной медицине : практ. руководство / под ред. В. И. Пашковой, В. В. Томилина. — М. : Медицина, 1975. — 456 с.
81. Лебединская Г. В. Реконструкция лица по черепу / Г. В. Лебединская. — М., 1998. — 125 с.
82. Льюин Б. Гены / Б. Льюин. М. : Мир, 1987. 544 с.
83. Маленков В. Ф. Судебно-медицинское определение пола, длины тела и принадлежности одному скелету костей нижней конечности методом математического моделирования : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.24 «Судебная медицина» / В. Ф. Маленков ; Москов. НИИ судеб. медицины. — М., 1988. — 19 с.
84. Манджуга Х. М. Проблемы биологии человека / Х. М. Манджуга, Е. Н. Хрисанфова. — К., 1980. — 215 c.
85. Маниатис Т. Методы генетической инженерии. Молекулярное клонирование / Т. Маниатис, Э. Фрич, Дж. Сэмбрук ; пер. с англ. — М. : Мир, 1984. — 480 с.
86. Марченко А. І. Можливості використання методики графічних ідентифікаційних алгоритмів (АІГ) при ідентифікації особи за черепом і фотопортретом / А. І. Марченко // Український судово-медичний вісник. 1992. — № 2. — С. 27 30.
87. Марченко А. І. Портретно-остеологічна ідентифікація особи з використанням теле-відео-комп'ютерних засобів дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.25.01 «Судова медицина» / А. І. Марченко. К., 1999. 16 с.
88. Матышев А. А. Судебная медицина : рук. для врачей / А. А. Матышев. — СПб. : Гиппократ, 1998. — 544 с.
89. Медико-криминалистическая идентификация / С. С. Абрамов, И. А. Гедыгушев, Г. Н. Назаров, В. В. Томилин; под общ. ред. В. В. Томилина. — М. : Норма-Инфра·М, 2000. — С. 212 213.
90. Методические рекомендации об определении видовой, половой и возрастной принадлежности поясничных позвонков скелета взрослого человека № 22 от 23 декабря 1977. — М., 1978. — 28 с.
91. Методические рекомендации об определении возраста взрослого человека по швам свода черепа № 25 от 8 октября 1975. — М., 1975. — 19 с.
92. Методические рекомендации об определении возраста по скелету верхней конечности № 24 от 19 апреля 1988. — М., 1988. — 17 с.
93. Методическое письмо об определении пола и возраста по черепу № 23 от 3 ноября 1958. — Ставрополь, 1958. — 24 с.
94. Методическое письмо об определении пола по ребрам скелета взрослого человека № 26 от 20 марта 1972. — М., 1972. — 17 с.
95. Методическое письмо об определении роста по костям скелета взрослого человека № 53 от 20 декабря 1958. Москва, 1958. 13 с.
96. Михайличенко Б. В. Судова стоматологія / Б. В. Михайличенко. — К. : «МП Леся», 2004. — С. 321 322.
97. Михальчук Н. М. Судово-медичні критерії загальних ознак загиблої особи по структурній організації під'язикової кістки : дис. кандидата мед. наук : 14.01.25 / Михальчук Наталія Миколаївна. Івано-Франківськ, 2005. 184 с. Библиогр. : с. 142 168.
98. Молекулярная клиническая диагностика. Методы / под ред. С. Херрингтона, Дж. Макги ; пер. с англ. — М. : Мир, 1999. — 558 с.
99. Мушкамбаров Н. Н. Аналитическая биохимия / Н. Н. Мушкамбаров. М. : Экспедитор, 1996. Т. 2. С. 393 798.
100. Мюллис К. Б. Необычайная история о том, как родилась полимеразная цепная реакция / К. Б. Мюллис // В мире науки. 1990. №6. С. 26 34.
101. Незнакомцева Є. П. Судово-медичні критерії ототожнення особи по кісткових залишках / Є. П. Незнакомцева. Івано-Франківськ, 1998. 200 с.
102. Неклюдов Ю. А. Экспертная оценка возрастных изменений скелета верхней конечности / Ю. А. Неклюдов. Саратов, 1992. 122 с.
103. Некоторые результаты использования молекулярно-генетических маркеров хромосомной ДНК для идентификации неопознанных останков военнослужащих, погибших в ходе боевых действий на северном кавказе / И. В. Корниенко, В. В. Якушев, С. А. Фролова [и др.] // Судебно-медицинская экспертиза. 2003. № 5. С. 36 41.
104. Никитюк Б. А. Определение возраста человека по скелету и зубам / Б. А. Никитюк // Вопросы антропологии. М. : Медицина, 1960. Вып. 3. С. 118 129.
105. Новоселов В. П. Методы геномной «дактилоскопии» в экспертизе идентификации личности и кровного родства / В. П. Новоселов, Д. А. Шаронова. — Новосибирск : Наука ; Сиб. предпр. РАН, 1999. — 137 с.
106. Новый вариант определения антигенов системы АВ0 в костях человека / Ю. И. Бураго, Е. Н. Сосенкова, Е. Б. Мотро, Я. С. Вишнякова // Судебно-медицинская экспертиза. — 2000. — № 3. — С. 22 23.
107. Об использовании метода иммунофлюоресценции для установления видовой принадлежности крови и изолированных клеток в следах на вещественных доказательствах : метод. рекомендации МЗ СССР / сост. : Ю. Д. Алексеев [и др.]. — М., 1983. 235 с.
108. Определение половой принадлежности вещественных доказательств биологического происхождения методом ферментативной амплификации ДНК / И. В. Овчинников, Ю. И. Савельев, А. В. Калашников [и др.] // Судебно-медицинская экспертиза. — 1993. — Т. 36, № 2. — С. 30 31.
109. Организация и проблемы судебно-медицинского установления личности в условиях катастрофы / Ю. И. Соседко, В. Д. Исаков, И. А. Толмачев [и др.]. — СПб., 1997. — 168 с.
110. Осипенкова-Вичтомова Т. К. Судебно-гистологическая экспертиза костей / Т. К. Осипенкова-Вичтомова. — М., 2000. — С. 19 25.
111. Особенности конституции и антропометрические показателей у коренных жителей юга горного Алтая / В. С. Саяпин, И. Р. Шмидт, О. В. Подхомутникова [и др.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины.— 2003. — Т. 135, № 3. — С. 349 352.
112. Павловский О. М. Биологический возраст человека / О. М. Павловский. — М. : Медицина, 1987. — 279 с.
113. Пат. 10445 Україна, МПК 7: А61В 5/117 Спосіб ідентифікації особи / Кривда Г. Ф., Кривда Р. Г. ; заявник і патентовласник Одес. держ. мед. ун-т. - № u 200504118 ; заявл. 29.04.2005 ; опубл. 15.11.2005, Бюл. № 11. 4 с.
114. Пат. 53564 А Україна МПК 7: А61В 5/117 Спосіб ідентифікації особи / Кривда Г. Ф., Сиволап Ю. М., Кривда Р. Г., Кожухова Н. Е. ; заявник і патентовласник Одес. держ. мед. ун-т; заявл. 31.07.2002; опубл. 15.01.2003, Бюл. № 1. 4 с.
115. Пашкова В. И. К вопросу о сравнительно-анатомической диагностике видовой принадлежности костей в судебно-медицинском отношении / В. И. Пашкова // Судебно-медицинская экспертиза. — 1962. — № 4. — С. 27 30.
116. Пашкова В. И. Некоторые вопросы судебно-медицинской остеологии / В. И. Пашкова // Сб. трудов Всесоюз. конф. судебных медиков. — Рига, 1962. — С. 483 486.
117. Пашкова В. И. Основные вопросы и методы экспертизы прижизненных признаков личности по костным останкам (обзор литературы) / В. И. Пашкова // Судебно-медицинская экспертиза. — 1962. — № 4. — С. 55 57.
118. Пашкова В. И. Очерки судебно-медицинской остеологии / В. И. Пашкова. — М. : Медгиз, 1963. — 250 с.
119. Пашкова В. И. Судебно-медицинское отождествление личности по костным останкам / В. И. Пашкова, Б. Д. Резников. — Саратов, 1978. — С. 79 111.
120. Перепечина И. О. Идентификация неопознанных лиц по их останкам методами анализа ДНК / И. О. Перепечина, Л. Л. Усачева // Современные вопросы судебной медицины : сб. научн. трудов. Владивосток, 2001. С. 161 165.
121. Петров В. В. Исследование смешанных костных останков нескольких человек / В. В. Петров, В. П. Петров // Судебно-медицинская наука в практике здравоохранения и экспертизы : материалы 13-го пленума правления ВНОСМ. — Минск, 1970. — С. 191 193.
122. Петров В. П. Идентификация личности умершего человека. Лабораторные и специальные методы исследования в судебной медицине / В. П. Петров. — М., 1975. — С. 375 402.
123. Пименов М. Г. Научные и практические аспекты криминалистического ДНК-анализа / М. Г. Пименов, А. Ю. Культин, С. А. Кондрашов : учебное пособие. М. : ГУ ЭКЦ МВД России, 2001. 144 с. : ил.
124. Подготовка биологического материала для молекулярно-генетических идентификационных исследований при массовом поступлении неопознанных тел / И. В. Корниенко, Д. И. Водолажский, В. П. Вейко [и др.] ; под общ. ред. проф. П. Л. Иванова. — Ростов н/Д : ООО «Ростиздат», 2001. — 256 с.
125. Попов В. Л. Судебная медицина / В. Л. Попов. СПб. : Питер, 2002. 600 с.
126. Применение принципов теории криминалистической идентификации при исследовании объектов судебно-медицинской экспертизы / Л. М. Бедрин, А. П. Загрядская, В. В. Томилин, А. Л. Федоровцев // Актуальные вопросы теории и практики судебно-медицинской экспертизы : материалы конф. — СПб., 1992. — С. 73 75.
127. Проблемы идентификации в теории и практике судебной медицины / В. В. Томилин, В. Н. Звягин, В. Ф. Мордасов, В. В. Щербаков // Материалы 4-го Всерос. съезда судебных медиков : тез. докл. — М. ; Владимир, 1996. Ч. 1. С. 36 38.
128. Пурунджан А. А. Особенности строения тела населения СССР / А. А. Пурунджан // Докл. МОИП. Общ. биол., 1988. — М., 1989. — C. 4 6.
129. Распределение аллелей микросателлитных локусов HUMCYAR04 и D19S253 в популяционных выборках двух городов России / Д. А. Чистяков, М. В. Челнокова, И. А. Ефремов [и др.] // Генетика. — 1997. — Т. 2, № 33. — С. 262 268.
130. Рогинский Я. Я. Антропология / Я. Я. Рогинский, М. Г. Левин. М., 1978. 528 с.
131. Рокицкий П. Ф. Биологическая статистика / Рокицкий П. Ф. Минск : Вышейшая школа, 1973. 320 с. : ил.
132. Рокицкий П. Ф. Введение в статистическую генетику / Рокицкий П. Ф. : Минск : Вышэйшая школа, 1974. 448 с.
133. Рубежанский А. Ф. Определение по костным останкам давности захоронения трупа / А. Ф. Рубежанский. — М.: Медицина, 1978. — 120 с.
134. Руководство по использованию наборов реагентов для определения количества тандемных повторов полиморфных локусов геномной ДНК человека «ТАПОТИЛИ» // ГоссНИИГенетика, Москва, Россия. — М., 2007. 50 с.
135. Свадковский Б. С. Учебное пособие по судебно-медицинской стоматологии / Б. С. Свадковский. — М. : Медицина, 1974. — С. 174.
136. Скоупс Р. Методы очистки белков / Р. Скоупс ; пер. с англ. — М. : Мир, 1985. — 358 с.
137. Снетков В. А. Типы и элементы внешности / В. А. Снетков, A. M. Зинин, И. Ф. Виниченко. — М., 1970. — 137 с.
138. Социальная гигиена и организация здравоохранения / под ред. А. Ф. Серенко, В. В. Ермакова. Москва : Медицина, 1984. 640 с.
139. Способ определения антропологических данных и устройство для его осуществленя / А. И. Бочкарев, Т. С. Бочкарева, А. Л. Беляев [и др.] ; Тольят. фил. Москов. технол. ин-та. — Тольятти, 1989. — Бюл. № 23.
140. Сравнительное исследование аллельного разнообразия микросателлитных локусов для двух групп населения Уральского региона России / В. П. Пушкарев, Л. В. Рахманина, П. И. Новиков, П. Л. Иванов // Перспективы развития и совершенствования судебно-медицинской науки и практики : материалы 6-го Всерос. Съезда судебных медиков. — М. ; Тюмень : Академия, 2005. — С. 231 233.
141. Степин B. C. Криминалистическое отождествление человека по разноракурсным портретам / B. C. Степин, А. В. Савушкин, А. Б. Зотов. — М. : ВКНЦ МВД СССР, 1994. — 37 с.
142. Стерлин А. И. Об установлении длины бедренной кости по ее фрагментам / А. И. Стерлин, В. Э. Янковский, В. И. Береговой // Судебно-медицинская экспертиза. 1979. № 4. С. 35 37.
143. Стрелец Н. Н. Использование спектрографического метода исследований в отдельных случаях судебно-медицинской практики : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.24 «Судебная медицина» / Н. Н. Стрелец. — Харьков, 1959. — 18 с.
144. Судебная медицина : рук. для врачей / под ред. проф. А. А. Матышева. — СПб. : Гиппократ, 1998. — С. 490 491.
145. Судебно-медицинская экспертиза и криминалистика на службе следствия : сб. работ. — Ставрополь, 1967. — 668 с.
146. Тагаєв Н. Н. Судова медицина : підручник / Н. Н. Тагаєв ; за заг. ред. проф. О. М. Бандурки. — Х. : Факт, 2003. — 1253 с.
147. Томилин В. В. Исследование объектов биологического происхождения как источник идентификации личности / В. В. Томилин, М. В. Кисин // Судебно-медицинская экспертиза. — 1981. — № 2. — С. 36 41.