ЕФЕКТИВНІСТЬ БІПРОЛОЛУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ З МЕТАБОЛІТНИМИ ПРЕПАРАТАМИ ( КВЕРЦЕТИН, ТІОТРИАЗОЛІН) У ЩУРІВ ЗІ СПОНТАННОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

Довгань Роман Степанович

УДК: 616.127-018:57.086.3:
616.12-008.331.1:57.084

ЕФЕКТИВНІСТЬ БІПРОЛОЛУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ
З МЕТАБОЛІТНИМИ ПРЕПАРАТАМИ ( КВЕРЦЕТИН, ТІОТРИАЗОЛІН)
У ЩУРІВ ЗІ СПОНТАННОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

14.03.05 фармакологія

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Чекман Іван Сергійович,
член-кореспондент НАН і АМН України, доктор медичних наук, професор

Київ - 2009

ЗМІСТ

Вступ...................................................................................................................................6
Розділ 1. Огляд літератури.............................................................................................13
1.1. Біпролол: клініко-фармакологічні властивості..............................13
1.2. Кверцетин: фармакологічний аспект............................................20
1.3. Фармакологічні властивості тіотриазоліну ..................................25
1.4. Спонтанна артеріальна гіпертензія (САГ) у щурів: механізми розвитку,
модель для дослідження антигіпертензивних препаратів. 29
Розділ 2. Матеріали та методи дослідження.................................................................33
2.1. Обґрунтування обраного напрямку досліджень..........................................33
2.2. Експериментальний матеріал....................................34
2.3. Методики експериментів...............................................................................36
Розділ 3. Експериментальні дослідження......................................................................39
3.1. Вплив біпрололу, біпрололу з кверцетином та біпрололу з тіотриазоліном
на артеріальний тиск у щурів зі САГ...............................................................39
3.2. Дія біпрололу, біпрололу з кверцетином та біпрололу з тіотриазоліном на
осмотичні властивості еритроцитів у щурів зі САГ...........................................41
3.3. Вплив біпрололу, біпрололу з кверцетином та біпрололу з
тіотриазоліном на жирнокислотний склад ліпідів у щурів зі СА.................43
3.4 Вплив біпрололу, тіотриазоліну та їх поєднаного застосування на
процеси вільнорадикального перекисного окиснення ліпідів у крові та міокарді щурів зі САГ...............................................................................46
3.5. Гістохімічні зміни в міокарді щурів зі САГ під дією біпрололу, біпрололу з кверцетином та біпрололу з тіотриазоліном....................................................47
3.5.1. Особливості енергетичного обміну та структури міокарда у щурів
зі САГ.......................................................................................................................47
3.5.2. Особливості енергетичного обміну та структури міокарда у щурів
зі САГ після фармакологічної корекції біпрололом...........................................51
3.5.3. Особливості енергетичного обміну та структури міокарда у щурів зі
САГ після застосування препаратів метаболітного типу дії...............................55
3.5.4 Зміни енергетичного обміну та структури міокарда у щурів зі САГ після комплексної фармакотерапії біпрололом і препаратами метаболітного типу дії................................................................................................................................57
3.6. Вплив біпрололу, біпрололу з кверцетином та біпрололу з тіотриазоліном
на ультраструктуру міокарда щурів зі САГ..........................................................63
3.6.1. Особливість ультраструктурної організації міокарда щурів зі САГ.........63
3.6.2. Ультраструктура міокарда щурів зі САГ у результаті терапії
біпрололом................................................................................................................73
3.6.3. Особливості впливу кверцетину на ультраструктуру міокарда щурів
зі САГ........................................................................................................................78
3.6.4. Ультраструктура міокарда щурів зі САГ після комплексного лікування
біпрололом та кверцетином....................................................................................83
3.6.5. Особливості дії тіотриазоліну на ультраструктуру міокарда щурів зі
САГ............................................................................................................................87
3.6.6. Ультраструктура міокарда щурів зі САГ після комплексного лікування
біпрололом і тіотриазоліном...................................................................................93
3.7. Вплив біпрололу, біпрололу з кверцетином та біпрололу з тіотриазоліном
на площу та щільність ядер, концентрацію РНК в ядрах і цитоплазмі
кардіоміоцитів у щурів зі САГ..........................................................100
Розділ 4. Обговорення отриманих результатів ..........................................................104
Висновки.........................................................................................................................114
Список використаних джерел.......................................................................................116

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АТ артеріальний тиск
АГ артеріальна гіпертензія
АТФ аденозинтрифосфат
ДФ аденозиндифосфат
АМФ аденозинмонофосфат
АФК активна форма кисню
ВРПОЛ вільнорадикальне перекисне окиснення ліпідів
ЖК жирні кислоти
ІХС ішемічна хвороба серця
ЛП ліпопротеїди
ЛПВЩ ліпопротеїди високої щільності
ЛПДНЩ ліпопротеїди дуже низької щільності
ЛДГ лактатдегідрогеназа
МДГ малатдегідрогеназа
НІСАГ спадкова індукована стресом артеріальна гіпертензія
НАД нікотинаміддинуклеотид
НАД-Н нікотинаміддинуклеотид відновлений
ОРЕ осмотична резистентність еритроцитів
РНК рибонуклеїнова кислота
СДГ сукцинатдегідрогеназа
САГ спонтанна артеріальна гіпертензія
СХЛ спонтанна хемілюмінесценція
ТГ тригліцерид
ФС флавоноїдні сполуки
ФН флавоноїд
ФНП фактор некрозу пухлин
цАМФ циклічний аденозинмонофосфат
ц. α гл. ф. ДГ цитоплазматична α-гліцерофосфат дегідрогеназа
WKY normotensive Wistar-Kyoto rats

ВСТУП

Актуальність теми. З середини ХХ століття в усіх розвинених країнах світу зареєстроване значне зростання захворюваності органів серцево-судинної системи, в тому числі збільшення випадків артеріальної гіпертензії (АГ), що спричинило підвищення рівня смертності та інвалідності населення. Як свідчать статистичні дані, на АГ хворіє п'ята частина дорослого населення світу [4, 10, 11, 51, 91 ]. У 2005 р. в діагноз артеріальна гіпертензія підтвержено майже у 30% дорослих мешканців України [116].
При АГ підвищується вірогідність порушення функції ендотелію нирок, розвиток атеросклерозу і пов`язаних з цим ускладнень [7, 117]. Ризик виникнення серцево-судинних захворювань, їх загострення і смертність безпосередньо залежать від рівня артеріального тиску (АТ) [20, 25, 129]. З підвищенням АТ збільшується кількість ускладнень за умов даної патології [78, 141, 199, 270].
Довготривалі клінічні спостереження показали, що в найбільш працездатному віці існує досить високий ризик розвитку ускладнень АГ [77, 134, 153, 169]. Серед молодих людей поширеність АГ нижча, однак чим раніше захворювання розвивається, тим більший його вплив на скорочення тривалості життя. Найгірший прогноз спостерігається в осіб з високим рівнем артеріального тиску. Навіть невелике зростання АТ суттєво підвищує ризик розвитку ускладнень в органах-мішенях [1, 8, 9, 38, 46, 47]. ВООЗ у 1996 р. визнала, що у Росії та Україні спостерігається висока частота ускладнень АГ (мозкові інсульти, інфаркти, серцева недостатність) [ 50, 62, 66, 76]. Усе це послужило підставою для створення Національної програми профілакти­ки і лікування артеріальної гіпертензії в Україні [45, 79, 80, 103, 104].
За останні роки в медичну практику впроваджені нові препарати для лікування АГ: адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, блокатори ангіотензинових рецепторів, антагоністи кальцію, діуретики. Застосування антигіпертензивних препаратів (АП) значно підвищило ефективність фармакотерапії АГ, зменшило кількість ускладнень, поліпшило якість життя [70,112]. Відомо, що при АГ виникають дистрофічні зміни в кардіоміоцитах і гладеньких м’язах судин, які спричиняють дилятацію міокарда, дегенеративні зміни в серцевому м’язі та судинах. АП знижують артеріальний тиск, але не завжди запобігають негативним змінам у міокарді та судинах [3, 107, 108, 110]. Крім того, при застосуванні АП виникають побічні ефекти, що погіршує якість лікування хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) [ 114, 118, 119]. Тому актуальним завданням є оптимізація фармакотерапії цієї патології. За останні роки фармакологи і клініцисти інтенсивно вивчають новий ß-адреноблокатор біпролол (міжнародна назва бісопролол). Бісопролол знижує артеріальний тиск, зменшує потребу міокарда в кисні, виявляє антиоксидантний вплив. Важливим аспектом фармакотерапії АГ є зменшення і пом’якшення негативних змін у міокарді [ 49]. Це дасть змогу підвищити ефективність антигіпертензивної терапії, а також зменшити кількість побічних ускладнень при фармакотерапії АТ, подовжити тривалість і поліпшити якість життя хворих. Отже, розробка раціональної фармакотерапії АГ є надзвичайно важливою проблемою медицини. У багатьох країнах світу (Росія, США, Німеччина, Франція, Англія та ін.) інтенсивно розробляються сучасні методи діагностики, профілактики та лікування цієї недуги. В Україні різні медико-соціальні аспекти артеріальної гіпертензії вивчають в Інституті кардіології АМН України, Івано-Франківській медичній академії, Дніпропетровській медичній академії, Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова, Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця та в інших наукових установах й освітніх закладах. Дисертаційна робота є продовженням досліджень співробітників кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету з розробки нових, ефективних методів лікування АГ шляхом поєднаного застосування АП з метаболітними лікарськими засобами.
Актуальним напрямком медицини й фармації є впровадження в медичну практику кардіопротекторів, тобто лікарських засобів, які усувають порушення клітинного метаболізму, іонного гомеостазу й функцій мембран кардіоміоцитів, запобігаючи розвитку необоротних змін у міокарді. Тому у світі тривають дослідження з розробки ефективніших методів фармакотерапії АГ. Одним з таких напрямків є сумісне застосування антигіпертензивних препаратів з метаболітними лікарськими засобами. [140]
Останніми роками вітчизняні і зарубіжні вчені звернули пільнішу увагу на флавоноїди. Флавоноїди фенольні речовини, що виявляють різноманітну клініко-фармакологічну активність і застосовуються для лікування багатьох захворювань. До найпоширеніших флавоноїдів належить кверцетин, який виявляє антиоксидантну, мембраностабілізуючу, гіпохолестеринемічну дію, нормалізує обмін речовин в організмі.[93]
До кардіопротекторів відносять вітчизняний метаболітний препарат тіотриазолін, що має різнобічну фармакологічну активність і широко застосовується у клінічній практиці для лікування стенокардії та інших захворювань [12, 13]
У вітчизняній і зарубіжній літературі відсутні дані про властивість кверцетину і тіотриазоліну впливати на антигіпертензивну ефективність бісопрололу, а також можливість поєднаного застосування цих медикаментів у щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією.
Вивченню питань патогенезу, клініки і лікування АГ приділяється велика увага фармакологами та кардіологами. Останніми роками фармакологи світу здійснюють експериментальні дослідження різних аспектів патогенезу розвитку АГ та ефективності АП на тваринах шляхом моделювання цієї патології. Сьогодні дослідження найчастіше проводять на щурах зі спонтанною артеріальною гіпертензією лінії НІСАГ [22, 63, 92, 115].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідної тематики кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця за темою: «Розробка та впровадження нової технології лікування артеріальної гіпертензії», № державної реєстрації 0107U003592.
Мета дослідження: Оптимізація ефективності бета-адреноблокатора біпролола за умов довготривалого застосування з препаратами метаболітного типу дії (кверцетин, тіотриазолін) у щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією.
Завдання дослідження:
1. Дослідити вплив біпрололу, біпрололу з кверцетином та біпрололу з тіотриазоліном на артеріальний тиск (АТ) у щурів зі САГ.
2. Вивчити дію біпрололу, біпрололу з кверцетином та біпрололу з тіотриазоліном на осмотичні властивості еритроцитів у щурів зі САГ.
3. З’ясувати вплив біпрололу, біпрололу з кверцетином та біпрололу з тіотриазоліном на антиоксидантний захист і жирнокислотний склад ліпідів у щурів зі САГ.
4. Встановити ефективність біпрололу, біпрололу з кверцетином та біпрололу з
тіотриазоліном на гістохімічні зміни в міокарді щурів зі САГ.
5. Визначити вплив біпрололу, біпрололу з кверцетином та біпрололу з тіотриазоліном на ультраструктуру міокарда щурів зі САГ.
6. Вивчити вплив біпрололу, біпрололу з кверцетином та біпрололу з тіотриазоліном на щільність ядер, концентрацію РНК в ядрах і цитоплазмі кардіоміоцитів у щурів зі САГ.
Об’єкт дослідження. Спонтанна артеріальна гіпертензія у щурів.
Предмет дослідження. Ефективність застосування біпрололу, кверцетину, тіотриазоліну у щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією лінії НІСАГ.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань застосовувались фармакологічні, біохімічні, гістологічні, морфологічні та статистичні методи дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова цінність дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше встановлена властивість метаболітних препаратів (кверцетину і тіотриазоліну) зменшувати негативні зміни в міокарді щурів зі САГ під дією біпрололу. Це обґрунтовано такими факторами: зміною осмотичних властивостей еритроцитів щурів, жирнокислотного складу ліпідів, показниками вільнорадикального перекисного окиснення ліпідів у крові, морфоліогією (гістохімією) та ультраструктурою міокарда, а також щільністю ядер, концентрацією РНК в ядрах і цитоплазмі кардіоміоцитів. Проведено дослідження з обґрунтування застосування біпрололу, біпрололу з кверцетином та біпрололу з тіотриазоліном для зменшення негативних фізіологічних, біохімічних і морфологічних змін у міокарді щурів зі САГ.
Теоретичне та практичне значення отриманих результатів. Дисертаційна робота є експериментально-теоретичним дослідженням, яке поглиблює уявлення стосовно ефективності метаболітних препаратів (кверцетин та тіотриазолін) щодо зменшення негативних змін в міокарді щурів зі САГ під впливом біпрололу. Результати проведених досліджень експериментально обґрунтовують доцільність та перспективність нового напрямку фармакологічної корекції біохімічних та структурних змін у міокарді щурів із САГ шляхом сумісного застосування метаболітних препаратів з біпрололом. Це дає можливість значно підвищити ефективність лікування хворих на АГ, знизити ризик розвитку ускладнень, сприятиме стійкішій та швидшій ремісії клінічних синдромів захворювання порівняно з традиційною терапією, а також зменшенню дегенеративно-деструктивних змін у судинах і міокарді. Отримані експериментальні результати є обґрунтуванням для подання матеріалів у Державний фармакологічний центр МОЗ України з метою отримання дозволу для проведення клінічних дослідженнь. Робота виконана на рівні винаходу. Отримані деклараційні патенти України Спосіб оцінки лікування артеріальної гіпертензії” пат. Укр. №24345 Бюл. Промислова власність” 2007. № 9. С. 5 9 та Спосіб оцінки ефективності лікування спонтанної артеріальної гіпертензії (в експерименті) Патент України. №41328. Бюл. Промислова власність” 2009. № 9. С. 10 15.
Впровадження результатів досліджень. Окремі фрагменти дисертаційної роботи запроваджені у навчальний процес кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Результати проведених досліджень використовуються у навчальному процесі на кафедрах фармакології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Київського медичного інституту УАНМ, Запорізького державного медичного університету, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури за темою дисертації, визначені мета і завдання досліджень, опрацьовані моделі, виконано статистичну обробку отриманих даних та оформлено їх у вигляді таблиць і рисунків, проаналізовано результати досліджень, сформульовані висновки дисертації, опубліковані основні її положення. Особистий внесок у всіх надрукованих працях зі співавторами вказується у дисертаційній роботі. Біохімічні дослідження проведено у біохімічній лабораторії, гістохімічні та морфологічні експерименти в лабораторії метаболічного та структурного аналізу (зав. доктор мед. наук, професор Н.А. Колесова). Електронномікроскопічні дослідження проведені в лабораторії електронної мікроскопії (зав. кандидат. мед. наук. Т.П. Куфтирева ), осмотичні властивості еритроцитів вивчались у лабораторії фармакології та патофізіології (зав. кандидат. мед. наук. Л.Л. Аршиннікова), лабораторії газової хроматографії вивчався рівень жирних кислот (зав. кандидат. тех. наук. Т.С. Брюзгіна) Інституту проблем патології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, на кафедрі фармакології Запорізького медичного університету (зав. проф. І.Ф. Беленічев). Дисертант висловлює всім глибоку подяку за методичну та консультативну допомогу.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на міжнародному медико-фармацевтичному конгресі „Ліки і життя", Київ. 69 лютого 2007 р., ІІІ Національному з′їзді фармакологів України (17-20 жовтня 2006 р., Одеса) 2006р., Науковій конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю (м. Київ, 1720 квітня 2007 р.) публікувались в українському науково-медичному молодіжному журналі 2006., Науковому віснику конференції присвяченій 60-річчю ВООЗ Захист здоров'я від змін клімату” 78 квітня 2008р., Матеріали Подільської міжрегіональної науково-практичної конференції "Стандарти діагностики та лікування внутрішніх хвороб", Вінниця 2-3 грудня 2008р.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 робіт, 8 у фахових наукових журналах, (з них 3 самостійних) і 6 тез доповідей, отримано 2 патента України.

bibliography

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведені теоретичні узагальнення наукової проблеми фармакотерапії АГ, що визначається експериментальним обґрунтуванням доцільності застосування біпрололу з метаболітними лікарськими засобами (кверцетин, тіотриазолін) з метою підвищення ефективності та безпечності лікування даної патології.
1. Біпролол при трьохмісячному внутрішньошлунковому застосуванні щурам зі САГ понижував артеріальний тиск на 17,7 %. При сумісному застосуванні біпрололу з кверцетином, біпрололу з тіотриазоліном не відмічалося більш вираженого пониження АТ в порівнянні з тваринами, які отримували монотерапію.
2. При САГ у щурів порушуються властивості мембран еритроцитів: зниження осмотичної резистентності та підвищення їх проникливості. Біпролол, біпролол з кверцетином, біпролол з тіотриазоліном підвищують резистентність мембран еритроцитів до гіпотонічного лізису і нормалізують їх проникливість.
3. В плазмі крові щурів зі САГ інтенсивність спонтанної хемілюмінесценції була вищою (460±61 імп./хв. проти 312±39 імп./хв.). Подібна направленість змін відмічалась у міокарді щурів з даною патологією у рівні низькомолекулярного маркеру інтенсивності ПОЛ ТБКАС, що свідчить про інтенсифікацію перекисного окислення ліпідів. Досліджувані препарати проявляють нормалізуючу дію на ці показники.
4. В міокарді щурів зі САГ кардiомiоцити мають ознаки пошкоджень ультраструктури різного ступеню виразності, що стосується скоротливого та енергетичного апаратів кардiомiоцитiв, їх ядер та мітохондрій, які невпорядковано розташовуються по цитоплазмi, рiзняться за розмiрами, набувають неправильної форми, гiпертрофовані, набряклі. Канальцi саркоплазматичної сiтки та Т-системи мають мозаїчнiсть, головним чином своїми розмiрами: вiд невеликих до розширених канальцiв. Біпролол, біпролол з кверцетином сприяють певній нормалізації ультраструктури міокарду. Застосування біпрололу з тіотриазоліном сприяє більш вираженому лікувальному ефекту на ультраструктуру міокарду.
5. Гістохімічні дослідження міокарда щурів зі САГ показали наявність гіпертрофії серцевого м’яза, розширення судин, гіперемії міжм’язевих мікросудин та потовщення стінок інтрамулярних коронарних артерій. Відмічаються зміни показників енергетичного обміну, які свідчать про розвиток тканинної гіпоксії. Біпролол не викликає позитивних змін гістохімічних досліджуваних показників у щурів зі САГ. Комбіноване застосування біпрололу і тіотриазоліну призводить до підсилення у всіх відділах серця активності ферментів тканинного дихання і до зниження гліколізу з покращенням морфологічної структури міокарда.
6. У щурів зі САГ збільшується чисельність ядер кардіоміоцитів і понижується у цих структурах концентрація РНК. Біпролол та тіотриазолін знижують щільність ядер в міокарді, Сумісне застосування біпрололу з тіотриазоліном проявляє більш виражений нормалізуючий ефект.

ЛІТЕРАТУРА
1. Амосова Е.Н. Вторичная профилактика ишемической болезни сердца: роль ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента / Е.Н. Амосова // Укр. кардіолог. журн. — 2005. — № 2. — С. 8 — 12.
2. Амосова К.М. Зміни функціонального стану серцево-судинної системи під впливом лікування різними блокаторами ß-адренорецепторів у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, ускладненою серцевою недостатністю / К.М. Амосова, Є.В. Андрєєв // Укр. мед. часопис. — 2001. — № 1 (21). — С. 42 — 45.
3. Амосова К.М. Порівняння бісопролола та карведілола на показники системного і імуного запалення та передсердній натриуретичний фактор у хворих на інфаркт міокарду з зубцем Q з фракцією викиду менше 45% / К.М. Амосова, А.Б. Безродний, І.В. Прудкий // Укр. кард. журн. — 2008. — № 3. — С. 18 — 24.
4. Артериальная гипертензия у особых категорий больных / Под. Ред. В. П. Коваленко, Е.П. Свищенко К.: МОРИОН, 2009. 376 с.
5. Афонина Г.Б. Липиды и радикалы имунный ответ / Г.Б. Афонина. Л.А. Куюн // К.: НМУ, 2000 — 285 с.
6. Базарнова М.А. Руководство по клинической лабораторной диагностике (Учебное пособие для фак-тов и институтов усов. врачей) / М.А. Базарнова, Т.А. Сакун, Е.А. Пекус // Киев: Вища школа, 1982. — Ч. 2. — 173 с.
7. Богмат Л.Ф. Эндотелиальная функция почек у подростков с первичной артериальной гипертензией / Л.Ф. Богмат, Т.В. Евдокимова // Артериальная гипертензия 2009 - № 4 С 26 27
8. Барабой В.А. Биоантиоксиданты. / В.А. Барабой // К.: Книга плюс. 2006. — 324 с.
9. Барт Б.Я. Гипертоническая кардиомиопатия в практике участкового терапевта и кардиолога / Б.Я. Барт , В.Ф. Женевская. // Терапевт. Архив. 2006. — № 1. — С. 28 — 35
10. Батко В.В. Неинвазивный метод оценки функционального состояния эндотелия сосудов у больных с диабетическими ангиопатиями / В.В. Батко, А.Е. Вишняков // Ориг. Дослідж. 2003. — № 4(9). — С. 30 — 33.
11. Берёзин А.Е. Современные перспекивы клинического применения блокаторов бета-адренорецепторов у пациентов с артериальной гипертензией, расширение или сужение терапевтического диапазона ? / А.Е. Берёзин // Укр. мед. часопис. 2007. — Т.62, № 6. — С. 3 — 16.
12. Белиничев И. Ф. Классификация, механизмы действия и перспективы создания антиоксидантных средств / И.Ф. Белиничев, С. И. Коваленко, И.А. Мазур // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: 36. наук. ст. — Запоріжжя, 1999. — Вип. IV. — С.61 — 75.
13. Беленичев И.Ф. Целенаправленный поиск веществ с антиокси- дантной активностью в ряду производных 1,2,4-триазола и хиназо- лина : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фарм. наук : спец. 14.03.05. / И.Ф. Беленичев — Львов, 1991. — 26 с.
14. Бєленічев І.Ф. Антиоксидантна система захисту організму (огляд) / І.Ф. Бєленічев, Є.Л. Левицький, Ю.І Губський // Совр. пробл. токсикологии. 2002. — № 3. — С. 24 — 31.
15. Березин А.Е. Использование нового протектора ишемического повреждения миокарда тиотриазолина в коррекции диастолической дисфункции левого желудочка у больных ИБС пожилого возраста. / А.Е Березин, О.В. Крайдашенко. // "Современные аспекты создания, исследования и апробации лекарственных средств". — Харьков, 1995. — С. 31 — 34.
16. Белоусов Ю.Б., Ерофеева С.Б., Манешина Д. А., Данилов А.Н., Ермилин А.Е. Сравнительное исследование эффективности переносимости бипролола у пациентов с артериальной гипертензией // XVI Рос. нац. Конгресс «Человек и лекарство» / Сборник материалов конгресса: Тезы докладов М,: 2009. С. 39 - 40.
17. Береговая Е.Г. Влияние метаболитных средств на эффективность антиаритмической терапии при экспериментальной ишемии миокарда. / Е.Г. Береговая // Фарм. коррекция гипоксических состояний. — Гродно. 1991. — С. 129 — 130.
18. Бобров В.А. Состояние прессорных и депрессорных нейрогуморальных субстанций и факторы прогрессирования хронической сердечной недостаточности / В. А. Бобров, О. И. Жаринов Русский мед. сервер // 2000. — 14 с.
19. Бобров В.О. Адаптаційні ішемічні і гіперфузійні синдроми у хворих ішемічною хворобою серця: механізми, діагностика, обгрунтування терапії / В. О. Бобров, С. К. Кулішов — Полтава: Дивосвіт, 2004. — 240 с.
20. Бокарев И. Н. Артериальная гипертензия: современные подходы к лечению / И. Н. Бокарев // Невролог. журн. 1998. — Т. 3, № 5. — С. 4 — 9.
21. Бобарев В.Н., Муравлева О.В., Бобарева Л.Е. применение тиотриазолина в комплексной фармакотерапии аутоиммунного тиреоидита // XVI Рос. нац. Конгресс «Человек и лекарство» / Сборник материалов конгресса: Тезы докладов М,: 2009. С. 41 - 42.
22. Будников Е.Ю. Синтетическая АТФ-синтезирующая способность миохондрий печени спонтанно гипертензивных крыс (SHR), роль кальциевой перегрузки митохондрий / Е. Ю. Будников, А. Ю. Постнов, А. Д. Дорощук // Кардиология. — 2002. — Т. 42, №12. — С.47 — 50.
23. Вальчук І.В. Процеси синтезу NO при хронічній гіперімунокомплексії та їхні зміни під впливом кверцетину в умовах in vitro / І. В. Вальчук // Серце і судини. 2006. — № 1. — С. 50 —57.
24. Ватутін М.Т. Флавоноїд кверцетин: фармакологічні властивості та клінічне використання / М. Т Ватутін, Т. С. Гончаренко // Ліки України 2005. — № 3 — 4. — С. 19 — 25.
25. Волков В.И., Севрик С.А., Бондарь Т.Н. Влияние карведилола и бисопролола на ендотелий оксидантный стресс и стабильные метаболиты оксид азота у больных с ИБС с сахарным дибетом 2-го типа и: матеріали 10 національного конгресу кардіологів України ( Київ, 23-25 вересня 2009) // Кардіологія 2009 Дод. 1 С. 50-51.
26. Визир А.Д. Отчет о противоишемическом и кардиопротекторном действии тиотриазолина / А. Д.Визир, В. В. Дунаев, И. А. Мазур — Запорожье 1992. — 34 с.
27. Визир А.Д. Отчет о клиническом испытании препарата "Тиотри- азолин" / А. Д. Визир // Фарм. Комитет МЗ Украины. — Запорожье, 1993. — 8 с.
28. Визир А.Д. Толерантность к физической на­ грузке у больных стабильной стенокардией напряжения III Ф.К. при применении тиотриазолина. / А. Д. Визир, В. А. Евтушенко // Современные аспекты создания, исследования и апробации лекарственных средств". — Харьков, 1995. — С. 74 — 77.
29. Волошина Н.М. Вплив тіотриазоліну на регенерацію шийки матки після кріохірургічного лікування фонових захворювань / Н.М. Волошина, І.А. Мазур // Фармаком — 1998. — № 6. — С. 63 — 65.
30. Визир А.Д. Влияние тиотриазолина на состояние кардиогемодинамики у больных ишемической болезнью сердца с явлениями недостаточности кровообращения. / А. Д. Визир, А. Е. Березин, О. В. Крайдашенко // .Укр. кардіол. журн. 1996. — № 4. — С. 15 — 17.
31. Візір А.Д. Новий антиоксидант тіотриазолін у комплексному лікуванні хворих на хронічну ішемію серця. / А. Д. Візір, З. Є. Григор'єва, С. В. Полівода // Ліки. 1994. — № 5—6. — С. 80—84.

32. Вигівська О.А. Клініко-фармакологічні властивості флавоноїду кверцетину / О.А. Вигівська, І.С. Чекман, М.І. Загородний // Ліки. 2004. №1/2. С. 8-12.

33. Волошина Н. Н. Применение тиотриазолина для ускорения репаративных процессов после криодеструкции фоновых заболеваний шейки матки / Н. Н. Волошина, Н. С. Луценко, Н. А. Волошин, Л. И. Кучеренко // Вісник фармації — 2002. № 2. С. 87 89.
34. Галявич А.С. Органы-мишени при артериальной гипертонии / А. С. Галявич // Казанский медицинский журнал. — 1997. — Т.78, № 5. — С. 378 — 381.
35. Гацура В.В. Використання кверцетину / В. В. Гацура // Хім.-фарм. журн. — 1992. — Т. 26, №11/12. — С. 10 — 15.
36. Гацура В.В. Фармакологическая коррекция энергетического обемена ишемизированного миокарда / Гацура В. В. — М.: Антекс, 1993, — 252 с.
37. Галенко-Ярошевский П.А. Очерки метаболической фармакологии // Галенко-Ярошевский П.А., Чекман И.С., Горчакова Н.А. — М.: Медицина, 2001. — 240 с.
38. Горбась І.М. Динаміка епідеміологічної ситуації щодо артеріальної гіпертензії (20-річне спостереження) / І. М. Горбась // Кровообіг та гемостаз. — 2005. — № 2. — С. 29 — 33
39. Георпевський Г.В. Аналіз і стандартизація препарату "Тіотриазолін" та його лікарських форм. / Г. В. Георпевський, О. І. Гризодуб, І. А. Мазур // Фарм.журн. — 1995. — № 2. — С. 86 — 88.
40. Глезер М.Г. Возрастные различия в эффекте бисопролола при лечении больных с сердечной недостаточностью / М. Г. Глезер, К. Э. Соболев, Н. Б. Павлова // Клинич. геронтология. — 2002. — № 2. — С. 24 — 27.
41. Глаголева В.В. Ультраструктурная основа нарушения функции сердечной мышцы / В. В. Глаголева ,Ю. С. Чечерин — М.: Наука, 1968. — 276 с.
42. Голиков П.П. Оксид азота и перекисное окисление липидов как факторы эндогенной интоксикации при неотложных состояниях // П. П. Голиков, Н. Ю. Николаева, И. А. Гавриленко // Патол.физиология и эксперим.терапия. — 2000. — № 2. — С. 6 — 9.
43. Гуревич М.А. Особенности патогенеза и лечения ишемической болезни сердца, сердечной недостаточности и артериальной гипертензии у больных сахарным диабетом / М. А. Гуревич // Клин, медицина (Москва). — 2005. — Т. 83, № 1. — С. 4 — 9.
44. Головач И.В. Сравнительная ефективность β-адреноблокаторов в комплексной терапии больных ишемической болезни сердца, асоциированой с артериальной гипертензией // XVI Рос. нац. Конгресс «Человек и лекарство» / Сборник материалов конгресса: Тезы докладов М,: 2009. С. 72 73.
45. Дзяк Г.В. Артериальная гипертензия, современные представления о патогенезе и лечении / Г. В. Дзяк, Л. И. Васильева — Днепропетровск:,1998. — 151 с.
46. Дзяк Г.В. Сахарный диабет и артериальная гипертензия / Г. В. Дзяк, Т. А.
Перцева // Врач. дело. — 2006. — № 4. — С. 9 — 15.
47. Дзяк Г.В., Ханюков А.А., Ведение пациентов с атеросклеротическим поражением артерий нижней конечностей и ИБС : : матеріали 10 національного конгресу кардіологів України ( Київ, 23-25 вересня 2009) // Кардіологія 2009 Дод. С. 52.
48. Дзяк Г.В. Комбінована терапія артеріальної гіпертензії 2008 / Г. В. Дзяк // Внутрішня медицина.— 2008. — № 3(9). — С. 8 — 12.
49. Чекман І.С. Вплив біпрололу та метаболітних препаратів на ультраструктуру
міокарда щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією / Довгань Р.С.,
Стеченко Л.О., Куфтирева Т.П. // Наук. вісн.. 2008. № 2. С. 40 49.
50. Дорогой А.П. Структура та динаміка смертності населення України від мозкових інсультів на фоні артеріальної гіпертензії і без неї. Профілактика та лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації нац. програми: Зб. наук. пр. — К., 2002. — С. 41 — 42.
51. Доклад Комитета экспертов ВООЗ. Борьба с артериальной гипертензией // Москва. — 1997. — 139 с.
52. Дунаев В.В. Фармако-биохимические аспекты противоишемического действия препарата "Тиотриазолин" в условиях эксперимента / В. В. Дунаев, И. Ф. Беленичев, И. А. Мазур, В. Р. Стец. // "Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки і практики": 3б. наук. ст. — Запоріжжя, 2002. — Вип. 8. — С. 73—81.
53. Дунаев В.В. Тиотриазолин в терапии ишемической болезни сердца у лиц старшего возраста. / В. В. Дунаев, О. В. Крайдашенко, Н. П. Красько, B. C. Коробейник // "Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки і практики": 3б. наук. ст. — Запоріжжя, 2002. — Вип. 8. — С. 158 — 162.
54. Дыкун Я.В. Современные бета-адреноблокаторы в кардиологии / Я. В. Дыкун // Словакофармаревю: Сб. науч.-метод. статей. — К., — 2002 — С. 28 — 32.
55. Ефремов А.В. Особенности липидного обмена при наследственной стрес индуцированной артериальной гипертензии / А. В. Ефремов, А. В. Антонов // Клин. лаб. Диагностика. — 2000. — № 12. — С. 14 — 16.
56. Жарінов О.Й. Фармакологічні відмінності та критерії вибору бета-адреноблокаторів / О. Й. Жарінов // Ліки України. — 2004. — № 9. — С. 93 — 97.
57. Жданкина Н.В. Сравнительная характеристика влияния бисопролола и еналаприла на суточный профиль артериального давления // XVI Рос. нац. Конгресс «Человек и лекарство» / Сборник материалов конгресса: Тезы докладов М,: 2009. С. 99.
58. Загородний М.І. Вплив кверцетину на НПЗП-гастропатії, викликані диклофенаком натрію, у хворих на остеоартроз / М. І. Загородний // Ліки. — 2003. — № 3 — 4. — С. 129 — 134.
59. Загородний М.І. Вплив карведілолу на проникність мембран еритроцитів та артеріальний тиск у щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією / М. І. Загородний // Укр. кард. журн. — 2008. — № 3. — С. 60 — 68.
60. Ілляш М.Г., Несукай О.Г., Довженич Н.В. та ін.. Оцінка структурно-функціональних показників лівого передсердя при різних типах геометричного моделювання лівого шлуночка у пацієнтів з ГБ : матеріали 10 національного конгресу кардіологів України ( Київ, 23-25 вересня 2009) // Кардіологія 2009 Дод. 1 С 98.
61. Казимиренко В.К. Ендогенні антиоксиданти / В. К. Казимиренко, В. І. Мальцев // Здоров’я України. — 2004. — № 13. — С. 34 — 36.
62. Коваль С.Н., Снегурская И.Я., Пенькова М.Ю., Мысниченко О.В. Влияние антигипертензивной терапии на суточный ритм артериального давления у больных гипертонической болезню с инсулинорезистентнгостю // Артериальная гипертензия - 2009 - № 1(3) С.18-23
63. Коваленко В.Н. Функциональная морфология желудочков сердца как основа изменения геометрии сокращений / В. Н. Коваленко // Укр. кардіолог. журн. — 2004. — № 2. — С. 78 — 82.
64. Ковалев В. Б. Механизмы лечебного действия биофлавоноида кверцетина / В. Б. Ковалев, В. В. Ковган, Е. Ю. Колчина // Укр. мед. альманах. — 1999. — Т.2, № 4. — С. 176—184
65. Ковальов В. М. Фармакогнозія з основами біохімії рослин / В. М. Ковальов, О. І. Павлій, Т. І. Ісакова — Харків: Прапор, 2000. — 703 с.
66. Кобалова Ж.Д. Комбинированная антигипертензивная терапия первой линии как стратегия успешного контроля артериальной гипертензии / Ж. Д. Кобалова, М. А. Єфремовцева // Кардиология. — 2005. — № 8 — С. 54—60.
67. Комаров Ф. І. Внутрішні хвороби / Ф. І Комаров — М.: Медкнига, 2002. — С. 266 — 295.
68. Козырева Т. В. Изменение состава липопротеидов крови под влиянием холодового воздействия у нормотензивных и гипертензивных крыс / Т. В. Козырева, С. В. Лошакина, Ф. В. Тузиков // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. Москва. Медицина. — 2006.— №1.— С. 20 — 22.
69. Корнеев М. М., Богмат Л.Ф., Ніконова В.В., Носова О.М., Ахназарянц Е.Л. Вплив добового профілю артеріального тиску на формування уражень органів мішеней у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією // Артериальная гипертензия - 2009 - № 1(3) С. 13-17
70. Кравцов Г. М. Связывание кальция с цитоскелетом эритроцитов крыс со спонтанной гипертензией / Г. М. Кравцов, Н. О. Думен, Ю. В. Постнов // Кардиология. — 1991. — № 10. — С. 77—81.
71. Крайдашенко О. В. Применение тиотриазолина в комплексной терапии ишемической болезни сердца / О. В. Крайдашенко // Вестник биол. и медицины.— 1996. — № 5. — С. 67—70.
72. Лазебник Л. Б. Приминение бета-адреноблокаторов в лечении артериальной гипертензии у больных старших возрастных груп на фоне ишемической болезни сердца / Л. Б. Лазебник, А. И. Комиссаренко // Кардиология. — 2008. — Т44, № 4. — С.106 —112.
73. Лапина Ю.В. Эффективность и безопасность применения селективного β- адреноблокатора бисопролола в комплексном лечении больных с хронической сердечной недостаточностью и сахарным диабетом 2 типа. Результаты исследования РЭМБО — СДХСН / Ю. В. Лапина ,А. А. Петрухина, О. Ю. Нарусов // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. — 2008. — Т.7, № 4. — С. 45—53.
74. Ларионов Г. М. Флавоноїди в регуляції імунних процесів // Г. М. Ларионов // Ліки. — 1998. — № 8. — С. 13—14.
75. Леоненко О.Б. Методы определения интенсивности перекисного окисления липидов / О. Б. Леоненко // Биохимические, иммунологические и биофизические методы в токсикологическом эксперименте (методическое руководство). — Киев, 1989. — С. 25 — 32
76. Лутай М. И. Медикаментозное лечение стабильной стенокардии: доказательная эффективность и нерешенные проблемы. / М. И. Лутай // Доказова медицина та огляд консенсусів в лікуванні хвороб органів кровообігу.:Вибрані лекції Української кардіологічної школи ім. М.Д. Стражеска. — К.: Максимов, 2003. — С. 138—168.
77.Мартынов А. И. Результаты многоцентровых исследований по изучению эффективности и безопасности гипотензивных препаратов у больных с артериальной гипертензией / А. И. Мартынов,О.Д. Остроумова, В.И. Мамаев // Кардиология. — 2000. — № 3. — С. 61—66.
78. Марцевич С.Ю. Ингибиторы АПФ: аспекты антигипертензивной терапии / С. Ю. Марцевич, Е. Н. Амосова, Ю. Н. Сиренко // Здоров’я України. — 2005. — № 5 (114). — С. 17—18.
79. Маколкин В. И. Гипертоническая болезнь / В. И. Маколкин, В. И. Подзолков. —
М.: Русский врач, 2000. — 96 с.
80. Москаленко В.Ф. Основні напрямки реалізації Національної програми профілактики та лікування артеріальної гіпертензії в Україні / В. Ф. Москаленко, В. М. Коваленко // Укр. кардіолог. журн. — 2000. — № 5. — С. 6—9.
81. Мареев В.Ю. Изменения стратегии лечения хронической сердечной недостаточности. Время адреноблокаторов / В. Ю. Мареев // Кардіологія. — 1998. — № 12. — С. 4—11.
82. Мазур И.А. Тиотриазолин // И. А. Мазур, Н. А. Волошин,И. С. Чекман — Львов: Наутилус. — 2005. — 156 с.
83. Максютіна Н.П. Структурована система природних вітамінів-антиоксидантів — "Вітапектин" та його імуномодулюючі властивості / .Н. П. Максютіна, Л. Б. Пилипчук // Ліки України. — 2000. — № 10. — С. 31—33.
84. Максютіна Н.П. Антиоксидантні властивості кверцетину / Н. П. Максютіна // Фармацевтичний журн. — 1993. — №6. — С. 42—43.
85. Максютіна Н.П. Флавоноїд кверцетин / Н. П. Максютіна // Фарм. журн. — 1993. — № 4. — С. 80 — 83.
86. Максютіна Н.П. Проблеми створення лікарських і профілактичних засобів на основі антиоксидантів / Н. П. Максютіна, Л. В. Пилипчук // Фармац. журн. — 1993. — № 6. — С. 16—18.
87. Максютіна Н.П. Структурована система природних вітамінів — антиоксидантів / Н. П. Максютіна, Л. В. Пилипчук // Ліки Укр. — 2002. — № 10. — С. 31—34.
88. Мазур І.А.Клінічні аспекти застосування в офтальмологічній практиці нового протиішемічного антиоксидантного препарату "Тіотриазолін" при гострій судинній оптичній нейропатії. / І. А. Мазур, С. Ф. Максименко, І. Ф. Бєленічев, Д. А Тараненко // Ліки. — 1995. —№ 5—6. — С 133—135.
89. Максименко С. Ф. Влияние антиоксиданта тиотриазолина на состояние углеводно-энергетического обмена у больных с ишемическими оптикопатиями / С. Ф. Максименко , И. Ф. Беленичев, И. А. Мазур , Т. С. Михальчик // Офтальм. журн. — 1996.—№ 1 — С. 380.
90. Моісєєнко Є.В. Профілактика оксидаційного стресу та розладів імунного статусу учасників антарктичних експедицій / Є. В. Моісєєнко , В. А. Стежка — Методичні рекомендації. — К., 2007. — 50 с.
91. Маркевич С.Ю. Современное лечение артериальной гипертензии: изменились ли позиции бета-адреноблокаторов? / С. Ю. Маркевич // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. — 2006. — № 4. — С. 96—98.
92. Максимов В.Ф. Структурные особенности кардиомиоцитов правого предсердия у крыс НИСАГ / В. Ф. Максимов, И. М. Коростышевская, А. Л. Маркель // Бюл. экспер. биол. и мед. — 2004.— Т.138, № 7, — С. 4—8.
93. Максютіна Н.П. Структурована система природних вітамінів — антиоксидантів / Н. П. Максютіна, Л. В. Пилипчук // Ліки Укр. — 2002. — № 10. — С. 31—34.
94. Маколкин В.И. Какие β-адреноблокаторы следует назначать для лечения артериальной гипертензии / В. И. Маколкин // Кардиология — 2008 — Т 48, № 7 — С. 62—63.
95. Маколкин В.И. Определено ли место бета-адреноблокаторов при артериальной гипертонии / В. И. Маколкин // Consilium medicum — 2008 — № 2 — С. 54 — 57.
96. Непомащих Л.М. Патологическая анатомия и ультраструктура сердца / Непомащих Л.М. — Новосибирск: Наука, 1984. — 324 с.
97. Ольбинская Л.И. Применение кардиоселективного β -адреноблокатора бисопролола у больных с хронической сердечной недостаточностью / Л. И. Ольбинская, С. Б. Игнатенко // Кардиология. — 2003. — № 2. — С. 57—59.
98. Ольбинская Л.И. Роль системы цитокинов в патогенезе хронической сердечной недостаточности / Л. И. Ольбинская, С. Б. Игнатенко // Терапевт. арх. — 2001. — № 12. — С. 82—84.
99. Осипов В.Н. Значение мембранных нарушений в развитии гипертонической болезни / В. Н. Осипов // Авт. реф. дис. д-ра мед. наук Казань, 1995. — 25 с.
100. Остроумова О.Д.Выбор безопасного бета-адреноблокатора у больных с сопутствующими хроническими обструктивными заболеваниями легких: преимущества бисопролола / О. Д. Остроумова, А. М. Батурина // Русск. мед. журн. — 2003 — Т11, № 9 — С. 549—551.
101. Пархоменко А.Н. Метаболическая терапия, или кардиопротекция при ишемической болезни сердца: итоги и перспективы / А. Н. Пархоменко // Кардиология. — 2008. — №4. — С. 15 — 19.
102 Пирс Э. Гистохимия теоретическая и прикладная // Пирс Э.— М., 1962. — 962 с.
103. Поливода С.Н. Ремоделирование желудочков сердца и крупных сосудов у пациентов с гипертонической болезнью / С. Н. Поливода, А. А. Черенок // Укр. кардіолог. журн. — 2002. — № 2. — С. 45—49.
104. Петрий Н.Ю. Оценка эффективности комбинации метопролола с триметазидином у больных со стабильной стенокардией с эпизодами безболевой ишемии миокарда в амбулаторных условиях // Н. Ю. Петрий, В. В. Петрий // Кардиология. — 2001. — № 11. — С. 11—13
105. Повжитков М. М. Рефлекторная регуляция гемодинамики / Повжитков М.М. — Киев: Наукова думка. 1975. — 200 с.
106. Пересадина В. Р. Сорбционные свойства антиоксидантов / В. Р. Пересадина // Вопр. питания. — 2004. —Т.73, №3. — С. 3—6.
107. Постнов Ю. В. Патогенетическое значение нарушения функции клеточных мембран при гипертонической болезни / Ю. В. Постнов // Кардиология. — 1981. — № 7. — С. 5—12.
108. Постнов Ю. В. Нарушение проницаемости клеточных мембран эритроцитов при спонтанной генетической гипертензии крыс / Ю. В. Постнов, С. Н. Орлов , А. С. Шевченко // Кардиология. — 1975. — № 10. — С. 88 — 91.
109. Рекомендації української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. Посібник до національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії -4-е вид., випр. доп. / Є.П. Свіщенко, А.Е. Багрій, Л.М. Єна та інші // Артериальная гипертензия. 2009 Т. 3, №1 С. 38 75.
110. Радченко Г.Д., Сіренко Ю.М., Кушнір С.М., Кудіна Ю.В., та інші. Вплив тривалої комбінованої антигіпертензивної терапії на жорсткість артерій еластичного та м’язового типів у пацієнтів із тяжкою артеріальною гіпертензією // Артериальная гипертензия 2009 - № 4 С 33 39..
111. Рыжикова О.П. Нейрогенная вазоконстрикция пиальных артериальных сосудов различных порядков ветвления у нормотензивных и спонтанно-гипертензивных крыс / О. П. Рыжикова, В. Н. Шуваева, Д. П Дворецкий //