ФАРМАКОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СПІЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГУМІНАТУ І СУЛЬФАЦИЛУ НАТРІЮ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ РОГІВКИ

brief description

Академія Медичних Наук України
Інститут очних хвороб і тканинної терапії
ім. В. П. Філатова

На правах рукопису

УДК 615.32+615.45/:617.713-002:612.085.1

Салдан вікторія йосипівна

ФАРМАКОЛОГіЧнЕ дослідження СпільногО застосування ГУМіНАТу і СУЛЬФАЦИЛу НАТРію ПРИ ЗАхворюВАНнЯХ РОГівки

14.03.05 - фармакологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Сотнікова Олена Петрівна

ОДЕСА 2008

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень
Вступ
Розділ 1 Сучасні уявлення про етіологію, патогенез та лікування травматичних і бактеріальних запалень рогівки (Огляд літератури)
1.1 Антибактеріальні препарати як фармакологічні засоби для лікування травматичних та бактеріальних захворювань рогівки
1.2 Фармакологічні властивості фізіологічно активних речовин гумінової природи
1.3 Обгрунтування доцільності спільного застосування препаратів з протизапальними та регенераторними властивостями при патології рогівки................................................................................................................
Розділ 2 Матеріали та методи дослідження
2.1 Обсяг експериментального матеріалу...
2.2 Визначення цитототоксичної дії сульфацил-гумінату ................
2.3 Вивчення антимікробної активності сульфацил-гумінату ..
2.4 Вивчення місцево-подразнювальної, алергізуючої дії та офтальмосприйнятності сульфацил-гумінату........
2.5 Моделювання травматичної ерозії рогівки........
2.6 Моделювання травматичного кератиту..........................................
2.7 Моделювання бактеріального кератиту........................................
2.8. Біохімічні методи .................................................
2.9 Морфологічні методи.......................................................................
2.10 Статистичні методи
Розділ 3 Вивчення цитотоксичної дії, антимікробної активності та нешкідливості сульфацил-гумінату
3.1 Скринінгова оцінка цитотоксичної дії сульфацил-гумінату
3.2 Вивчення антимікробної активності сульфацил-гумінату ..
3.3 Дослідження місцево-подразнювальної та алергізуючої дії сульфацил-гумінату на передній відділ ока піддослідних тварин.
3.4 Дослідження офтальмосприйнятності сульфацил-гумінату...
Розділ 4 Вивчення протизапальних та регенераторних властивостей сульфацил-гумінату при моделюванні травматичних та бактеріальних уражень рогівки ока кролів
4.1 Дослідження впливу сульфацил-гумінату на перебіг травматичної ерозії рогівки ока .
4.2 Вивчення впливу сульфацил-гумінату на репаративні процеси у тканинах ока кролів при травматичному кератиті.
4.3 Вивчення протизапальної та регенераторної дії сульфацил-гумінату при відтворенні бактеріального кератиту ..
4.4 Вивчення протизапальних, окислювально-відновних і мембраностабілізуючих властивостей 20 % сульфацил-гумінату за біохімічними показниками крові і тканин рогівки ока кролів
4.5 Гістоморфологічні дослідження наслідків бактеріального кератиту за умов застосування сульфацил-гумінату
Розділ 5 аналіз та Узагальнення одержаних результатів...
Висновки.
Список використаних джерел..
Додатки..

6

12

19

28

36

38
41

43

44
44
45
45

48
48

49

59

65

66

71

77

83

94

109

113

130

133

173

Перелік умовних скорочень

ВООЗ Всесвітня Організація Охорони Здоров’я
ІОХіТТ Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова
ЛЗ лікарські засоби
ЛФ лікарська форма
СА сульфаніламід
ГК гумінова кислота
С-Г сульфацил-гумінат
СН сульфацил натрію
ПВК піровиноградна кислота
ТП трипсиноподібні протеїнази
АТП активність трипсиноподібних протеїназ
ЛДГ - лактатдегідрогеназа
АЛаТ аланінамінотрансфераза
АСаТ аспартатамінотрансфераза

ВСТУП

Актуальність теми. В останні роки відмічено зростання запальних захворювань кон’юнктиви і рогівки ока. За даними ВООЗ вони є серед трьох основних причин сліпоти і складають 36,6 % серед захворювань зовнішніх оболонок ока. Понад 70 % пацієнтів з кератитами і виразками рогівки люди працездатного віку [152, 154]. В Україні запальні захворювання рогівки у 3 % - 5 % випадків є причиною первинної інвалідності [10, 115, 116, 266].
У структурі очної інфекції значне місце займають бактеріальні кератити, які складають 12,9 % серед всієї патології рогівки [151, 26]. Серед інших факторів важливе значення придається травматичним ушкодженням рогівки, що викликані мікротравмами, опіками, хірургічними втручаннями, тощо [25, 156, 158]. У 30 % випадків бактеріальна інфекція приєднується вторинно і ускладнює перебіг вірусних і дистрофічних процесів у рогівці [25, 87].
Терапія кератитів залишається складною задачею, незважаючи на великий арсенал існуючих лікарських засобів і методів лікування. Використання при поразках рогівки антимікробних, противірусних препаратів, антибіотиків, кортикостероїдів має численні побічні явища, частина з яких призводить до пригнічення репаративних процесів рогової оболонки, що значно ускладнює перебіг захворювання [ 39, 87, 92, 153].
В офтальмології для лікування багатьох уражень рогівки широко застосовується антимікробний препарат групи сульфаніламідів сульфацил натрію, механізм дії якого пов’язаний з порушенням процесів синтезу бактеріальної ДНК, але він надає гальмуючий вплив на регенерацію рогівки Крім того, до недоліків препарату треба віднести обмежений спектр антимікробної дії (стрептококова, гонококова, колібацілярна інфекції), а також подразнення тканин ока [92, 149, 157, 173].
Тому пошук нових ефективних і безпечних засобів лікування кератитів, які б мали комплексну дію на патогенез запального процесу, тобто поряд з протимікробною дією надавали біорегулюючий вплив на трофіку ока, та прискорювали регенерацію рогівки, є актуальною проблемою офтальмофармакології [9, 52, 262, 250].
Цими властивостями володіє оригінальний вітчизняний лікарський засіб з торфу гумінат, отриманий в лабораторії фармакології і тканинної терапії Інституту очних хвороб і тканинної терапії (ІОХіТТ) ім. В. П. Філатова. Як представник групи метаболітних препаратів, завдяки наявності в хімічному складі натрієвої солі гумінових кислот, амінокислот, мікроелементів, гумінат має широкий спектр фармакологічної активності: антиоксидантна, антитоксична, протизапальна, мембраностабілізуюча, ранозагоювальна дії [90, 140,141, 241, 245, 248, 249, 345].
Нами запропоновано спільне застосування сульфацилу натрію та гумінату у вигляді 20 % розчину сульфацил-гумінату (очні краплі) [Патент України 64624 А, 16.02.2004. Бюл. №2]. Передумовою для розробки комбінованої лікарської форми слугували наступні моменти: протизапальні властивості гумінату, його здатність активувати процеси регенерації, оптимізація фармакологічного ефекту при сумісному застосуванні зі специфічними лікарськими засобами, наявність стандартизованої натуральної субстанції (ТУУ 24.4-02012094-002-2001), яка містить комплекси різноманітних БАР, що дозволяє розробити технологію отримання багатьох лікарських форм, зокрема очних крапель.
Наступне дослідження присвячено вивченню фармакологічних властивостей та лікувальної дії 20 % сульфацил-гумінату у порівнянні з референс-препаратом 20 % сульфацилом натрію при захворюваннях рогівки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках НДР лабораторії фармакології і тканинної терапії ІОХіТТ ім. В. П. Філатова АМН України за темою: Розробити новий лікарський препарат на основі гумінату для офтальмологічої практики” (№ державної реєстрації - 0199U001088). Дисертант є співвиконавцем даної НДР.
Мета роботи та задачі дослідження. Мета роботи - встановити фармакологічну ефективність спільного застосування гумінату і сульфацилу натрію при травматичних та бактеріальних ураженнях рогівки ока.
Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні задачі:
1. Вивчити цитотоксичну дію сульфацил-гумінату на культурі клітин RH у порівнянні із складовими інгредієнтами.
2. З’ясувати антимікробну активність сульфацил-гумінату на стандартних тест-штамах мікроорганізмів.
3. Вивчити офтальмонешкідливість 20 % сульфацил-гумінату.
4. Вивчити фармакотерапевтичну ефективність 20 % сульфацил-гумінату при лікуванні травматичних пошкоджень рогівки кролів (ерозія, травма).
5. Вивчити протизапальні і регенераторні властивості 20 % сульфацил-гумінату при моделюванні бактеріального кератиту у кролів.
6. Вивчити вплив сульфацил-гумінату на активність лізосомальних ферментів, трипсиноподібних протеїназ, ЛДГ, амінотрансфераз в плазмі крові та рогівці кролів за умов бактеріального кератиту.
7. Провести гістоморфологічне дослідження наслідків бактеріального кератиту при застосуванні сульфацил-гумінату.
Об’єкт дослідження: експериментальна фармакотерапія травматичних та бактеріальних уражень рогівки ока.
Предмет дослідження: визначення фармакологічної ефективності 20 % сульфацил-гумінату, при моделюванні ерозії рогівки ока, травматичного і бактеріального кератитів у кролів.
Методи дослідження: фармакологічні, токсикологічні, біохімічні, мікробіологічні, гістоморфологічні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше здійснено вивчення 20 % сульфацил-гумінату та його складових частин на культурі клітин та встановлено протекторні властивості у порівнянні з сульфацилом натрію. Встановлено, що гумінат сприяє збереженню фізіологічної активності клітин, підвищує їх мітотичну активність без утворення патологічних форм мітозів.
Вперше показано виразну антимікробну дію сульфацил-гумінату по відношенню до ряду еталонних штамів мікроорганізмів.
Вперше доказано практичну нешкідливість та безпечність застосування сульфацил-гумінату за даними біомікроскопії, гістоморфології тканин ока, показників загального стану тварин і периферичної крові. При моделюванні ерозії рогівки ока, травматичного та бактеріального кератитів у кролів вперше встановлено, що застосування 20 % розчину сульфацил-гумінату виявляє виразну протизапальну та регенераторну дію, що проявлялося у швидкому зникненні клінічних ознак запалення, прискоренні процесів регенерації рогівки та скороченні терміну лікування на 1,5-2,5 доби у порівнянні з референс-препаратом.
Біохімічні дослідження показали нормалізуючу дію 20 % сульфацил-гумінату на активність ряду ферментів (трансаміназ, трипсиноподібних протеїназ, лізосомальних гідролаз, окислювально-відновлювальних ферментів) при бактеріальному кератиті, що має суттєве значення для терапії захворювань рогівки ока. Отримані дані про виражену антимікробну дію, протизапальні та регенераторні властивості 20 % сульфацил-гумінату є експериментальним обґрунтуванням його клінічної апробації в практичній офтальмології при лікуванні травматичних та бактеріальних кератитів.
Практичне значення одержаних результатів. Зіставлення антимікробних властивостей сульфацил-гумінату та сульфацилу натрію свідчить про більшу ефективність першого, що є підставою для розширення показань до його застосування.
Отримані експериментальні дані є обгрунтуванням доцільності застосування 20 % сульфацил-гумінату в офтальмологічній практиці при лікуванні травматичних та бактеріальних захворювань переднього відділу ока.
Розроблено і запропоновано для клінічного застосування нову очну лікарську форму очні краплі 20 % сульфацил-гумінату [Патент України на винахід № 64624 А від 16.02.04. Очні краплі”].
Перспективним є впровадження 20 % сульфацил-гумінату в якості нових очних крапель в промислове виробництво для розширення асортименту вітчизняних протизапальних офтальмопрепаратів з антимікробними і регенераторними властивостями.
Результати роботи щодо виявлення фармакологічних властивостей сульфацил-гумінату впроваджені в учбові процеси та практичні заняття наступних кафедр: мікробіології і вірусології Одеського національного університету ім. І. І. Мечнікова; експериментальної та клінічної фармакології з клінічною імунологією алергології ВДНЗ Ураїнська медична стоматологічна академія”; біохімії та очних хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно були здійснені патентно-інформаційний пошук та аналіз наукової літератури за темою дисертації. Визначена мета і задачі дослідження, методичні підходи, опрацьовані моделі за якими виконані експериментальні дослідження. Здійснено статистичну обробку отриманих результатів і оформлення їх у вигляді таблиць та графіків, аналіз і узагальнення результатів, сформульовано висновки, опубліковані основні матеріали дисертації.
Апробація результатів дисертації. Матеріали та основні положення дисертаційної роботи висвітлені у доповідях та обговорювалися на міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні питання стратегії, тактики застосування та дослідження антисептиків, антибіотиків” (Вінниця, 2002); науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицині” (Одеса, 2003); 12 Міжнародному Торфяному Конгресі „Wise Use of Peatlands” (Taмпере, Фінляндія, 2004), IV Український науково-практичній конференції „Актуальные вопросы фармакологии” (Вінниця, 2004); XII Російському Національному Конгресі „Человек и лекарство” (Москва, 2005); VI Національному з’їзді фармацевтів України (Харків, 2005); Українсько-Польській конференції Choroby rogowki, twardowki i powierzchni oka” (Люблін, 2006), Міжнародній науковій конференції Мікробні біотехнології” (Одеса, 2006); III Національному з’їзді фармакологів України (Одеса, 2006), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні питання фармакології” (Вінниця, 2007).
Публікації. По темі дисертації опубліковано 22 наукових роботи, з яких 6 статей у наукових журналах, рекомендованих ВАК України, 1 патент України, 15 тез доповідей на наукових форумах різних рівнів.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 176 сторінках, складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, аналізу і узагальненню результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел із 361 найменувань (286 вітчизняних і країн СНД та 75 іноземних), 4 додатків. Робота ілюстрована 24 таблицями і 41 рисунком.
.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що визначається експериментальним обгрунтуванням доцільності спільного застосування гумінату і сульфацилу натрію для підвищення ефективності при лікуванні травматичних та бактеріальних захворювань рогівки ока.
1. На культурі клітин нирок ембріону людини RH (in vitro) встановлено, що 0,1 % і 1 % розчини гумінату не виявляють цитотоксичної дії, сприяють збереженню фізіологічної та підвищенню мітотичної активності клітин моношару без утворення патологічних мітозів. 20 % сульфацил натрію виявляє найбільш виражену цитотоксичну дію, що проявлялося у загибелі 50-75 % клітин через 48-72 години, відповідно, і супроводжувалося зменшенням мітотичної активності з утворенням патологічних К-мітозів, симпластів. Спільне застосування 0,1 % гумінату та 20 % сульфацилу натрію (сульфацил-гумінат) характерізувалося протекторною дією, знижуючи токсичність сульфацилу натрію для клітин моношару та вдвічі зменшуючи кількість патологічних форм мітозів, нормалізуючи проліферативну активність клітин.
2. 20 % сульфацил-гумінат виявляє найбільш виражену антимікробну активність за даними збільшення діаметру зони затримки росту еталонних штамів мікроорганізмів Staphylococcus aureus ATCC 25923 F-49, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853 F-51, Escherichia coli ATCC 25922 у порівнянні з референс-препаратом 20 % сульфацилом натрію.
3. Встановлено офтальмонешкідливість та безпечність застосування 20 % сульфацил-гумінату, який не викликає місцевоподразнюючої і алергізуючої дії, не здійснює токсичного впливу на рогівку, райдужку і кон’юнктиву; не порушує цілісності епітелію рогівки, не викликає структурних змін у тканинах ока кролів.
4. Під впливом інстиляцій 20 % сульфацил-гумінату та 0,1 % гумінату відбувається повна епітелізація поверхневого дефекта рогівки (ерозія) у кроликів на 2-2,5 доби швидше, відносно контрольної патології.
5. При лікуванні дозованої травми рогівки (травматичний кератит) 20 % сульфацил-гумінат, прискорює епітелізацію рогівки та зникнення ознак запалення переднього відділу ока, сприяє прозорому загоєнню рогівки наприкинці процесу.
6. Інстиляції 20 % сульфацил-гумінату при лікуванні бактеріального кератиту у кролів виявляють виразну протизапальну та регенераторну дію, що супроводжувалось прискоренням процесів регенерації рогівки та скороченням терміну лікування на 1,5-2 доби у порівнянні з референс-препаратом. При гістоморфологічних дослідженнях спостерігались повна епітелізація рогівки, збереження структури базальної мембрани та відновлення її строми і незначна гіперплазія епітелію на обмеженій ділянці в зоні ніжного рубця.
7. Результати біохімічних досліджень показали, що застосування 20 % сульфацил-гумінату при лікуванні бактеріального кератиту сприяє нормалізації активності лізосомальних ферментів (кисла фосфатаза, катепсин Е), трансаміназ (АлАТ, АсАТ), трипсиноподібних протеїназ, окислювально-відновлювальних процесів (активність ЛДГ) в плазмі крові і рогівці кролів. Виявлено мембранотропну дію 20 % сульфацил-гумінату на лізосоми рогівки ока кролів.
8. Отримані дані про виражену антимікробну дію, протизапальні та регенераторні властивості 20 % сульфацил-гумінату є експериментальним обґрунтуванням його клінічної апробації в практичній офтальмології при лікуванні травматичних та бактеріальних кератитів.

Список використаної літератури

1. Абрамова А. Б. Иммунотропное влияние таблеток мареполимиэла и гумината в условиях эксперимента / А. Б. Абрамова, В. И. Салдан // Науч. конф. офтальмологов, посвящ. 90-летию акад. Н. А. Пучковской : тезисы докл. Одесса, 1998. С. 220221.
2. Абрамова Г. Б. Оцінка нешкідливості та лікувальної ефективності очної мазі на основі торфоту в експерименті на тваринах / Г. Б. Абрамова, Б. Н. Соколова // III Нац. з’їзд фармакологів України, 17-20 жовт. 2006 р. : тези. Одеса, 2006. С. 3.
3. Абрамов И. Г. Основные заболевания глаз в детском возрасте и их клинические особенности / Абрамов И. Г. М. : Мобиле, 1993. 495 с.
4. Авакумова Н. П. Биохимические аспекты терапевтической эффективности гумусовых кислот лечебных грязей : [монография] / Авакумова Н. П. Самара : ГП „Перспектива” : СамГМУ, 2002. 124 с.
5. Агапов А. И. Специфические органические вещества лечебных грязей как источник пелоидопрепаратов гуминового ряда : автореф. дис. на соискание уч. степени докт. биол. наук / А. И. Агапов. Самара, 1999. 46 с.
6. Адо А. Д. Патологическая физиология / Адо А. Д. М. : Триада-Х, 2000. 574 с.
7. Алов И. А. Цитофизиология и патология митоза / И. А. Алов. М. : Медицина, 1972. 264 с.
8. Анджелов В. О. Лабораторная диагностика офтальмоинфекций / В. О. Анджелов, Г. И. Кричевская // Русский офтальмологический журнал. 2001. Т. 2, № 1 (2). С. 59.
9. Андрюкова Л. Н. Современное состояние и перспективы создания и производства в Украине лекарственных средств для офтальмологии / Л. Н. Андрюкова, Л. Н. Чайка, Е. П. Пивень // Фармаком. 1999. № 34. С. 9699.
10. Анина Е. И. Распространенность заболеваний роговой оболочки глаз у населения Украины / Е. И. Анина, К. В. Мартопляс // ІІ Міжнар. наук. конф. офтальмологів Причорномор’я, 8-10 вересня 2004 р. : тези. Одеса, 2004. С. 1415.
11. Антибактериальная терапия и внутриглазная хирургия: проблемы и решения. Круглый стол / C. W. Roberts, P. J. McDonnell, Pascucci [и др.] // Новое в офтальмологии. 2004. № 1, 2. С. 3842, С. 4448.
12. Антонов Ю. В. Чувствительность псевдомонад к современным антибактериальным препаратам / Ю. В. Антонов, В. И. Илюхин, Л. Д. Поповцева, В. П. Батманов // Антибиотики и химиотерапия. 1991. Т. 36, № 1. С. 1416.
13. Арнаутова Л. В. Экспериментальное исследование репаративной регенерации роговой оболочки глаза при травматическом и химическом повреждениях : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук. / Л. В. Арнаутова. М., 1989. 19 с.
14. Астахов Ю. С. Глазные болезни: [cправ. пос.] / Астахов Ю. С., Ангелопуло Г. В. Джоалиашвили О. А. СПб. : СпецЛит, 2001. 201 c.
15. Бабов К. Д. Применение электрофореза гумината у больных ишемической болезнью сердца пожилого возраста / К. Д. Бабов, Е. Б. Волошина, Е. А. Пронина и др. // Реабiлiтацiя хворих похилого вiку iз захворюваннями серцево-судинної системи і церебральною судинною патологiєю : наук.-пр. конф., 22-24 жовт. : матерiали. К., 1997. С. 4041.
16. Базелян В. Л. Химическая характеристика и физиологическая активность гуматов различного происхождения / В. Л. Базелян // Тканевая терапия : тезисы докладов. Одесса: Наука, 1983. Т. 2. С. 2627.
17. Бактерійні ендофтальміти: клініка, діагностика, профілактика, лікування (методичні рекомендації) / [Сергієнко М. М., Кондратенко Ю. М., Риков С. О. та інш.]. К., 2007. 32 с.
18. Барабой В. А. Растительные фенолы и здоровье человека / Барабой В. А. М. : Наука, 1984. 160 с.
19. Барабой В. А. Меланин: структура, биосинтез, биологические функции / В. А. Барабой // Украинский биохимический журнал. 1999. Т. 71, № 4. С. 514.
20. Баталкин Г. А. О мембранной активности некоторых фракций гумусовых веществ / Г. А. Баталкин, М. М. Коганов, Л. Ю. Махно, В. А. Реутов // Гуминовые удобрения : Теория и практика их применения. Днепропетровск : Изд-во Днепропетр. с.-х. ин-та. 1980. Т . 7. С. 67 73.
21. Баталкин Г. А. О природе действующего начала физиологически активных гуминовых кислот / Г. А. Баталкин, А. М. Галушко, Л. Ю. Махно, Л. А. Христева // Торф, его свойства и перспективы применения : междунар. симпоз. IV и II комиссий МТО : труды. Минск, 1982. С. 115119.
22. Баталкин Г. А. Проницаемость мембран для некоторых веществ гумусовой природы и их вклад в физиологическую активность препарата гуматов натрия / Г. А. Баталкин., М. М. Коганов, Л. Ю. Махно // Теория действия физиологически активных веществ. Днепропетровск. 1983. Т. 8. С. 117121.
23. Баталкин Г. А. Влияние физиологически активных веществ гумусовой природы на рост продуцентов микробного белка : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. биол. наук / Г. А. Баталкин. К, 1987. 16 с.
24. Бездетко П. А. Гистоморфологические и гистохимические исследования механизмов репаративного и кератопротекторного действия глюкозамина / П. А. Бездетко, С. М. Дроговоз, И. А. Зупанец, Н. В. Бездетко // Офтальмологический журнал. 1994. № 3. С. 172174.
25. Бездетко Н. В. Фармакологическое обоснование применения аминосахара глюкозамина в офтальмологии : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. биол. наук / Н. В. Бездетко. Купавна, 2003. 45 с.
26. Бездетко П. А. Опыт применения дифторхинолонового антибиотика Окацин при лечении бактериальных кератитов / П. А. Бездетко, Н. В. Панченко, Н. В. Бездетко, И. В. Киреев // Новости медицины и фармации. 2004. № 10-11. С. 1415.
27. Березняков И. Г. Резистентность к антибиотикам: причины, механизмы, пути преодоления / И. Г. Березняков // Клиническая антибиотикотерапия. 2001. № 4 (12). С. 1822.
28. Беркович А. М. Олипифат адаптоген, стресс-корректор нового поколения на основе модифицированных гуминовых кислот / А. М. Беркович, В. С. Бузлама, Ю. В. Водолазский // Актуальные проблемы создания новых лекарственных препаратов природного происхождения : 5 Междунар. съезд : материалы. Санкт-Петербург-Петродворец, 2001. С. 187190.
29. Біляєвська С. Ю. Мікробіологічне обгрунтування використання плацентарних препаратів та декаметоксину при синьогнійній інфекції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук / С. Ю. Біляєвська Х., 2001. 17 с.
30. Биргер М. О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методикам исследования / Биргер М. О. М. : Наука, 1982. 262 с.
31. Бирюкова С. В. Госпитальные гнойно-воспалительные инфекции/ С. В. Бирюкова, Н. Ф. Калиниченко, В. Ф. Дьяченко и др. // Експериментальна і клінічна медицина. 2002. № 3. С. 107111.
32. Борисов Л. Б. Руководство к лабораторным занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии: учеб. пособие / Борисов Л. Б., Козьмин-Соколов Б. И., Фрейдлин И. С. М. : Медицина, 1993. 240 с.
33. Борисова С. А. Апоптоз: патогенетические механизмы гибели клетки в норме и при глазной патологии / С. А. Борисова, Е. М. Коломойцева // Вестник офтальмологи. 2003. № 2. С. 5053.
34. Боровиков В. Программа STATISTICA для студентов и инженеров / Боровиков В. М. : Компьютер Пресс, 2001. 300 с.
35. Бржевский В. В. Роговично-конъюнктивальный ксероз / В. В. Бржевский, Е. Е. Сомов. СПб. : Сага, 2002. 103 с.
36. Брикман И. В. Влияние инстилляций фибронектина на репаративную регенерацию роговичной ткани (экспериментальное исследование) / И. В. Брикман, С. И. Ибадова, В. Э. Котелянский и др. // Вестник офтальмологии. 1990. № 3. С. 4149.
37. Бузлама А. В. Олипифат - новое перспективное средство против сахарного диабета / А. В. Бузлама // Актуальные проблемы создания новых лекарственных препаратов природного происхождения : 5 Междунар. съезд : материалы. Санкт-Петербург-Петродворец, 2001. С. 195197.
38. Бухарин О. В. Лизоцим и его роль в биологии и медицине / О.В. Бухарин, Н. В. Васильев. Томск : Изд-во Томского ун-та, 1974.- 209 с.
39. Ватченко А. А. Микрофлора конъюнктивальной полости здорового глаза и возбудители бактериальных инфекций роговицы / А. А. Ватченко, В. Н. Сакович, О. Н. Максименко // Офтальмологический журнал. 2002. № 3. С. 5356.
40. Ватченко А. А. Механізм лікувальної дії пелоїдів при очних захворюваннях / А. А. Ватченко, М. В. Дунаєва, Н. Т. Максименко, О. А. Максименко // Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицині : наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 17-18 вер. 2003 р. : тези. Одеса, 2003. С. 5051.
41. Венцель Р. Руководство по инфекционному контролю в стационаре / Венцель Р., Бревер Т., Бутцлер Ж. [2-e изд.]. Россия, Смоленск, 2003. 272 с.
42. Веремеенко К. Н. Протеолиз в норме и при патологии / Веремеенко К. Н., Голобородько В. П., Кизим А. И. К. : Здоров’я, 1988. 200 c.
43. Веремеенко К. Н. Белковые ингибиторы плазмы крови и их ингибиторы. В кн.: Системная энзимотерапия, теоретические основы, опыт клинического применения. К. : Морион, 2000. С. 2153.
44. Видаль. Справочник. Лекарственные препараты в России. М. : АстраФарм Сервис, 2005. С. Б887.
45. Вит В. В. Строение зрительной системы человека / Вит В. В. Одесса : Астропринт, 2003. 664 с.
46. Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии / [Деримедведь Л. В., Перцев И. М., Шувалова Е. В. и др.] ; под ред. проф. И. М. Перцева. Х. : Мегаполис, 2001. 784 с.
47. Волошина Е. Б. Эффективность применения таблеток гумината при сердечно-сосудистых заболеваниях / Волошина Е. Б., Пронина Е. А. и др. Отчет НИР : Клиническая апробация таблеток гумината. Одесса, УНИИ медреабилитации и курортологии, 1996. 9 с.
48. Волошина О. Б. Засіб лікування хворих на ішемічну хворобу серця, постраждалих від аварії на ЧАЕС на підставі застосування таблеток гумінату / Волошина О. Б., Шмакова І. П., Сотнікова О. П.- Інформ. лист.- Одеса, 1996.
49. Гаврилюк Б. К. Органотипическое культивирование тканей / Б. К. Гаврилюк, В. П. Сафронов. М. : Медицина, 1983. 242 с.
50. Галкін Б. М. Фармакологічна корекція токсичної дії діоксида азоту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. д. біол. наук / Б. М. Галкін. Одеса, 1995. 46 с.
51. Галкин Б. Н. Влияние эномеланина на перекисное окисление липидов и систему глутатиона в легких при воздействии диоксида азота / Б. Н. Галкин, Н. Я. Головенко, Т. О. Филипова // Украинский биохимический журнал. 1995. Т. 67, № 4. С. 115119.
52. Георгиевский В. П. Лекарственные средства для офтальмологии: современные требования / В. П. Георгиевский, Л. Н. Андрюкова, Н. Е. Воробьев // Наук. конф. офтальмологів, присвячена 125-річчю з Дня народження акад. В. П. Філатова, 18-19 трав. 2000 р. : тези. Одеса, 2000. С. 380382.
53. Гетьман Ю. В. Эффективность применения негемоглобинового переносника кислорода (Перфторан) в лечении посттравматических повреждений роговицы / Ю. В. Гетьман // Офтальмологический журнал. 2004. № 4. С. 5052.
54. Гимранов Р. М. Этиологическая структура инфекционных поражений роговицы / Р. М. Гимранов // Актуальные вопросы воспалительных заболеваний глаз : науч.-практ. конф., 20-21 ноября 2001 г. : тезисы докл. М., 2001. С. 2122.
55. Гирін В. М. Засіб для виготовлення тканих матеріалів з протимікробними властивостями / В. М. Гирін, І. П. Білько, І. І. Бойко / Повідомлення 1. Визначення цитотоксичної дії та протимікробного спектру в дослідах in vitro // С.909915.
56. Гирін В. М. Засіб для виготовлення тканих матеріалів з протимікробними властивостями / В. М. Гирін, І. П. Білько, І. І. Бойко / Повідомлення 2. Виявлення можливостей надання протимікробних властивостей тканим медичним матеріалам // С.915921.
57. Гланц С. Медико-биологическая статистика / Гланц С. М. : Практика, 1999. 386 с.
58. Головенко Н. Я. Влияние эномеланина на генотоксические эффекты диоксида азота / Н. Я. Головенко, Б. Н. Галкин, Н. Д. Хаустова // Современные проблемы токсикологии. 1999. № 1. С. 9194.
59. Головенко М. Я. Біофармація та фармакокінетика / М. Я. Головенко // Вісник фармакології та фармації. 2002. № 2. С. 916.
60. Головенко Н. Я. Физико-химическая фармакология / Головенко Н. Я. Одеса : Астропринт, 2004. 718 с.
61. Голубев Д. Б. Руководство по применению клеточных культур в вирусологии / Голубев Д. Б. Л. : Медицина, 1976. 184 с.
62. Горовая А. И. Влияние физиологически активных веществ гумусовой природы на функциональную активность растительных, животных и микробных клеток / Горовая А. И., Грановский Н. М. Тканевая терапия по В.П. Филатову. Одеса : НИИ ГБ им. В. П.Филатова, 1977. С. 63-67.
63. Горовая А.И., Кулик А.Ф., Огинова И.А. Цитологический эффект физиологически активных гуматов натрия в экстремальных условиях //Сб.: Тканевая терапия.-Т.1.-Одесса.-1983.-С.76-77.
64. Горовая А.И., Орлов Д.С., Щербенко О.В. Гуминовые вещества.-К.: Наукова думка.-1995.-303 с.
65. Горячковский А.М. Клиническая биохимия. Справочное пособие / Изд.2-е испр. и доп.- Одеса: Астропринт.- 1998.- 608 с.
66. Грищенко I.I., Мосiйчук Л.М., Ярош В.М., Похiлько Н.Д., Бєлова Л.I. Ефективнiсть застосування гумiнату у хворих на виразкову хворобу шлунка // Тези 2 Украiнської наук.конф. з мiжнар.участю: Актуальнi проблеми клiнiчноi фармакологii, 6-8 жовтня.- Вiнниця, 1998.- С.180.
67. Губський Ю.І. Біологічна хімія: підручник.- Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.- 508 с.
68. Гунар О.В., Каламова Н.И., Евтушенко Н.С. Определение антимикробного действия лекарственных средств практические подходы // Фармация.-2002.-№2.-С. 4-7.
69. Гуртовой Г.К. Меченные вещества в офтальмологии (диагностика, распределение лекарств).-М.:Медицина, 1973.- 163 с.
70. Гущин И.С. Аллергическое воспаление и его фармакологический контроль.-М.:Фармарус-Принт, 2001.-154 с.
71. Грибан В.Г., Єфімов В.Г., Ракитянський В.М. Використання препаратів гумусової природи у поєднанні з мікроелементами для корекції обміну речовин у корів // Науковий вісник НАУ .- К., 2004. Вип. 78.- С. 64-66.
72. Даниличев В.Ф. Патология глаз. Ферменты и ингибиторы.- СПб.: Стройлес, 1996.- С. 82-96
73. Даниличев В.Ф. Офтальмология. Энзимотерапия и экстракорпоральная гемокоррекция.- С-Пб.: Гуманистика, 2002. 312 с.
74. Давиденко Т.И., Бондаренко Г.И., Чаланова Р.И. Глазные лекарственные пленки с торфотом и протеолитическими ферментами //Тезисы науч.-практ.конф. с междунар.участием „Актуальные вопросы тканевой терапии и перспективы применения природных биологически активных веществ в современной медицине".-Одесса, 2003.-С.52-53
75. Дегтяренко Т.В. Механізм моделюючого та реабілітаційного впливу біогенних стимуляторів на імунологічну реактивність організму. Автреф.дис. .... д.м.н..-1995.-Одеса.- 48 с.
76. Дегтяренко Т.В., Макулькин Р.Ф. Биогенные стимуляторы и иммунореактивность: В 2-х томах.- Одеса: Маяк, 1997.- 384 с.
77. Дегтяренко Т.В, Дегтяренко В.И Механизмы иммунореабилитационного воздействия металлорганических соединений гуминовых кислот, полученных из пелоидов / Тези н.конф. офтальмологів, присвяч. 125-річчю з Дня народж. акад. В.П. Філатова, 18-19 травня, Одеса, 2000.- С.383-384.
78. Дегтяренко Т.В, Савко В.В., Нарицына Н.И., Чаланова Глазные лекарственные пленки с торфотом ипротеолитическими ферментами /Тези н.-пр.конф. з міжнар.уч. Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицині”, 17-18 вересня.- Одеса, 2003.- С.53-55
79. Державна Фармакопея України. / Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”.- 1-е вид.-Х.: РІРЕГ, 2001.-556с.
80. Джалова В.А. Клинико-иммунологическая характеристика хронических диффузных заболеваний печени. Дис. ... д-ра мед.наук.-Самарканд.-М, 1986
81. Джалиашвили О.А., Горбань А.И. Первая помощь при заболеваниях и повреждениях глаза.- СПб.: Гиппократ, 1999.
82. Дингл Дж. Лизосомы. Методы исследования.- М.: Мир, 1980.- 342 с.
83. Доклиническое исследование лекарственных средств Методические рекомендации/ Под ред.чл..-корр. АМН Украины А.В. Стефанова.- К: Авицена, 2002.-568 с.
84. Доценко В.Л., Нахикян Р.Н., Соловьева Н.И. и др. Протеолитические ферменты в слезной жидкости как фактор патогенеза хронических язв роговой оболочки // Вопросы мед.химии.- 1990.- Т.36.-№3.- С.73-75.
85. Дрожжина Г.И., Гайдамака Т.Б., Ивановская Т.В. Динамика изменений структуры патологии роговицы, показанной для кератопластики, в период с 1987 по 1996 г.г.// Офтальмол.журн.-1998.-№4.-С.281-286.
86. Дрожжина Г.И., Леус Н.Ф., Коломийчук С.Г. Влияние флогензима на протеиназно-ингибиторный баланс в ткани роговицы при моделированном бактериальном кератите / Офтальмол.журн.-2004.-№3.-С.60-64.
87. Дрожжина Г.И., Гайдамака Т.Б., Артемов А.В. Экспериментальное обоснование к применению флогензима в лечении язвенных бактериальных кератитов // Офтальмол.журн.-2003.-№6.-С.83-87
88. Дронов М.М., Пирогов Ю.И. Состояние иммунитета у больных с травмами и заболеваниями роговицы // Вестник офтальмол.- 1991.- Т.107.- №3.- С.48-52
89. Думброва Н.Е., Сотникова Е.П., Нестерук Н.И., Плевинскис В.П. Протекторное и реактивирующее действие гумината при моделированных поражениях сетчатки. // Офтальмол. журн.- 1997.- №6.- С.438-442.
90. Думброва Н.Е., Молчанюк Н.И., Плевинскис В.П. Влияние препарата гумината на сетчатку при экспериментальной пигментной и пострадиационной ее дистрофиях / Тези доп.н.конф. офтальмологів, присвяч. 125-річчю з Дня народж. акад. В.П. Філатова, 18-19 травня, Одеса, 2000.- С.387-386.
91. Дунаев В.В., Карпенко А.В. Проницаемость сульфацила натрия через мембранные структуры различной степени организации в условиях влияния на организм низкочастотного магнитного поля // Фармакология и токсикология.- 1983.- №1.- С62-65.
92. Егоров Е.А. Офтальмофармакология / Е.А. Егоров, Ю.С. Астахов, Т.В.Ставицкая.-2-е изд.,испр.-М.:ГЭОТАР-Медицина,2005.- 464 с.
93. Елизарова О.Н., Рязанова Р.А. Клеточные культуры как биологическая модель в токсикологических исследованиях. М.: Всес. НИИ мед. и мед.-техн. информации, 1982. 60с.
94. Євса Т.В. Протизапальна дія та антиоксидантна властивість рослинного меланіну // Вісник ОНУ.-2003.-Т.8.-Вип.1.-С152-155
95. Жаркой Б.Л. Особенности антиоксидантного действия олипифата адаптогена на основе природных гуминатов / М-лы 5 Междунар. съезда: Актуальные проблемы создания новых лекарственных препаратов природного