ГЕМОСТАТИЧНА АКТИВНІСТЬ СУХОГО ЕКСТРАКТУ З ПАГОНІВ ОЖИНИ СИЗОЇ

brief description

МНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЛУК’ЯНОВА ЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 615.273.5:615.322:615.451.16:582.734.4

ГЕМОСТАТИЧНА АКТИВНІСТЬ
СУХОГО ЕКСТРАКТУ З ПАГОНІВ ОЖИНИ СИЗОЇ

14.03.05 фармакологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Науковий керівник
Волковой Валерій Аркадійович, доктор медичних наук, професор

Харків - 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1

ОЖИНА СИЗА ПЕРСПЕКТИВНА РОСЛИНА В ФІТОТЕРАПІЇ ПОРУШЕНЬ ПРОЦЕСУ ЗГОРТАННЯ КРОВІ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

11

1.1. Фізіологія згортання крові

13

1.2. Механізми порушення процесу згортання крові та його фармакологічна корекція

27

1.3. Пагони ожини сизої перспективне джерело отримання БАР, які сприяють згортанню крові

42

РОЗДІЛ 2

ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

48

РОЗДІЛ 3

ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕМОСТАТИЧНОЇ ДІЇ СУХОГО ЕКСТРАКТУ З ПАГОНІВ ОЖИНИ СИЗОЇ ТА МЕХАНІЗМІВ ГЕМОСТАТИЧНОЇ ДІЇ

66

3.1. Дослідження гемостатичної активності сухого екстракту з пагонів ожини сизої та визначення його ефективної дози

66

3.2. Вивчення механізмів гемостатичної дії сухого екстракту з пагонів ожини сизої

68

3.2.1. Дослідження впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої на судинно-тромбоцитарний гемостаз

69

3.2.1.1. Дослідження впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої на тривалість кровотечі з мікросудин

69

3.2.1.2. Визначення впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої на кількість тромбоцитів у периферичній крові

70

3.2.1.3. Дослідження спонтанної агрегації тромбоцитів

71

3.2.1.4. Визначення ретракції кров’яного згустку

73

3.2.2. Дослідження впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої на кінцевий етап коагуляційного гемостазу

74

3.2.2.1. Вивчення впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої на величину тромбінового часу

74

3.2.2.2. Дослідження впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої на кількість фібриногену в плазмі крові

75

3.2.2.3. Дослідження впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої на активність фібринолітичного XIII фактору

76

3.2.3. Дослідження впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої на внутрішній механізм активації згортання крові

77

3.2.3.1. Дослідження часу згортання крові

78

3.2.3.2. Проведення мікрокоагуляційного тесту

79

3.2.4. Дослідження впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої на зовнішній механізм активації згортання крові

80

3.2.4.1. Дослідження протромбінового часу

80

3.2.5. Вивчення протизгортаючих механізмів

82

3.2.6. Вивчення впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої на фібринолітичну систему крові

83

РОЗДІЛ 4

ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕМОСТАТИЧНОЇ ДІЇ СУХОГО ЕКСТРАКТУ З ПАГОНІВ ОЖИНИ СИЗОЇ В УМОВАХ МОДЕЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ЩУРІВ

91

4.1. Дослідження гемостатичної активності сухого екстракту з пагонів ожини сизої на моделях різаних ран печінки та нирок

92

4.2. Дослідження гемостатичної активності сухого екстракту з пагонів ожини сизої на моделі різаних ран матки

93

РОЗДІЛ 5

ВИЗНАЧЕННЯ МОЖЛИВОЇ ЗАГАЛЬНОТОКСИЧНОЇ ДІЇ СУХОГО ЕКСТРАКТУ З ПАГОНІВ ОЖИНИ СИЗОЇ НА ОРГАНИ ТА СИСТЕМИ ТВАРИН

94

5.1. Визначення гострої токсичності сухого екстракту з пагонів ожини сизої

94

5.2. Дослідження токсичності сухого екстракту з пагонів ожини сизої при повторних введеннях

97

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

123

ВИСНОВКИ

137

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

139

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ

АГГ

антигемофільний глобулін А

АДФ

аденозиндифосфат

АлАТ

аланін амінотрансфераза

АМФ

аденозинмонофосфат

АсАТ

аспартатамінотрансфераза

БАР

біологічно активні речовини

БПСК

білково-полісахаридний комплекс

ГФЦ

головний фармакологічний центр

ДВЗ-синдром

синдром внутрішньосудинного згортання крові

ДФЦ МОЗ

державний фармакологічний центр Міністерства охорони здоров’я

ЕД

ефективна доза

ЛД50

середньосмертельна доза

ЛТ

лейкотрієни

МО

- міжнародні одиниці

МОЗ

- Міністерство охорони здоров’я

НФаУ

Національний фармацевтичний університет

ОЗ

охорона здоров’я

ПДФ

продукти деградації фібриногену

РАСК

регулювання агрегатного стану крові

ТІ

- терапевтичний індекс

ШОЕ

- швидкість осідання еритроцитів

ВСТУП

Актуальність теми. Порушення збалансованої рівноваги функціональних систем згортання і антизгортання крові призводять до розвитку кровотеч або тромбозів. Своєчасне застосування засобів, які регулюють процеси коагуляції і фібринолізу, дозволяє полегшити стан хворого, зберегти його працездатність, а в деяких випадках запобігти смерті.
На теперішній час найбільш ефективними гемостатиками, які застосовуються при гострих та масивних кровотечах, є засоби тваринного походження (желатиноль, желпластан, губка желатинова), донорської крові та її фракцій (тромбін, фібриноген, плівка фібринна). Характерною особливістю цих препаратів є висока вартість, яка обумовлена складністю і трудомісткістю технології виготовлення та значною собівартістю сировини. Для профілактики і лікування помірних кровотеч з тривалим перебігом, таких як гемороїдальні, маткові кровотечі на тлі запальних процесів, фібром, при недостатньому зворотньому розвитку матки, застосовують гемостатики рослинного походження, які на фармацевтичному ринку України представлені, в основному, настоянками та рідкими спиртовими екстрактами, а також зборами. Серед них добре відомі препарати лагохилусу п’янкого, кропиви, деревію, гірчака перцевого, калини, гірчака почечуйного, арніки, грициків звичайних та інші [1, 2]. Загальним недоліком рослинних гемостатичних препаратів є низька комплаєнтність до них пацієнтів, бо ці засоби використовуються в рідких лікарських формах, або зборах, що потребує додаткових зусиль пацієнта для правильного дозування краплями, чи приготування настоїв та відварів. Оскільки до складу екстрактів гірчака перцевого, грициків, кропиви, калини, деревію та настоянок арніки, деревію, лагохилусу входить етиловий спирт, ці препарати не рекомендується вживати вагітним жінкам і у періоди лактації, коли вживання їх є необхідним за умови маткової кровотечі [3, 4].
У рослинах біологічно активні речовини знаходяться у оптимальних співвідношеннях, що сформувалися в процесі еволюції при взаємодії організму з навколишнім середовищем. Препарати рослинного походження діють на організм людини завдяки комплексу біологічно активних речовин і мікроелементів, і тому мають на нього різнобічний вплив [5].
З огляду на це, пошук і розробка нових гемостатичних засобів рослинного походження, що поряд з високою специфічною активністю були б зручними та безпечними у застосуванні, є актуальною проблемою сучасної фармакології.
Детальне вивчення хімічного складу та фармакологічних властивостей, а також результатів клінічних досліджень ефективності рослин та препаратів з них є підґрунтям для розробки та впровадження у медичну практику нових високоефективних рослинних засобів [6]. На відміну від синтетичних лікарських засобів рослинні біологічно-активні речовини (БАР) чинять на організм людини м’яку дію, не викликають побічних ефектів та алергійних реакцій. Наявність достатньої сировинної бази, комплексна фармакологічна активність та нешкідливість пояснює зацікавленість до вивчення дикоростучих неофіцінальних рослин. З літературних даних відомо, що рослини роду ожини (Rubus) містять дубильні речовини, фенолкарбонові кислоти та флавоноїди, які мають широкий спектр фармакологічної активності [7-11]. Флавоноїди, аскорбінова кислота та поліфеноли мають тенденцію до накопичення у значних кількостях, що дає можливість розглядати рослини як багате джерело цих речовин [12, 13]. В народній медицині використовують Ожину сизу Rubus caecius як кровоспинний, протизапальний, жарознижуючий, знеболюючий, загальнозміцнюючий, заспокійливий і сечогінний засіб [13-15].
У НФаУ на кафедрі фармакогнозії під керівництвом професора В.М. Ковальова було вивчено фітохімічний склад пагонів ожини сизої і отриманого з них сухого екстракту. Визначено, що до складу пагонів ожини сизої входять: сума флавоноїдів в перерахунку на рутин 1,38%, дубильних речовин 7,4%, що суттєво перевершує вміст БАР у більшості лікарських рослин-гемостатиків, наприклад, гірчака перцевого [16-19]. Багатий хімічний склад робить ожину сизу цінним лікувально-профілактичним засобом. Такий хімічний склад може обумовити широкий спектр фармакологічної активності, в тому числі і гемостатичну дію. Досі в цьому відношенні ожина сиза не вивчалась. В клінічну практику препарати з ожини сизої ще не впроваджені.
У зв’язку з цим, доцільним та актуальним було вивчення гемостатичної активності сухого екстракту з пагонів ожини сизої (Rubus caesius) з родини розоцвітих (Rosaceae).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету за темою „Фармакологічні дослідження біологічно активних речовин та лікувальних засобів синтетичного та біологічного походження, їх застосування в медичній практиці” (№ державної реєстрації 0103U000478).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи експериментальне обґрунтування доцільності застосування сухого екстракту з пагонів ожини сизої як гемостатичного засобу при внутрішніх кровотечах.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:
1. Дослідити гемостатичну активність сухого екстракту з пагонів ожини сизої та визначити його ефективну дозу.
2. Вивчити механізми гемостатичної дії сухого екстракту з пагонів ожини сизої: впливу на судинно-тромбоцитарний та коагуляційний гемостаз.
3. Дослідити вплив сухого екстракту з пагонів ожини сизої на зовнішній та внутрішній механізми активації згортання крові та протизгортаючі механізми.
4. Встановити антифібринолітичну активність сухого екстракту з пагонів ожини сизої.
5. Вивчити гемостатичну дію сухого екстракту з пагонів ожини сизої на експериментальних моделях паренхіматозної кровотечі з різаної рани печінки та капілярних кровотеч з різаних ран нирок і матки у щурів.
6. Дослідити гостру токсичність та можливу токсичну дію сухого екстракту з пагонів ожини сизої на органи та системи тварин при тривалому застосуванні.
Об’єкт дослідження гемостатична активність сухого екстракту з пагонів ожини сизої та механізми її розвитку.
Предмет дослідження сухий екстракт з пагонів ожини сизої.
Методи дослідження. В роботі використовували комплексний методичний підхід із залученням фармакологічних, токсикологічних, біохімічних, морфологічних, гематологічних, статистичних методів дослідження.
Під час роботи з лабораторними тваринами керувалися документами «Европейская конвенция защиты позвоночных животных, которые используются с экспериментальными и другими целями» (Страсбург, 18.03.86 р.).
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше експериментально доведена наявність гемостатичної активності у сухого екстракту з пагонів ожини сизої з використанням методології експериментальної фармакології. Встановлено ефективну дозу сухого екстракту з пагонів ожини сизої за гемостатичною активністю. Досліджено, що за специфічною гемостатичною та антифібринолітичною дією сухий екстракт з пагонів ожини сизої перевершує препарати порівняння: рідкий екстракт грициків звичайних і ε-амінокапронову кислоту. Встановлено механізм гемостатичної дії сухого екстракту з пагонів ожини сизої, який обумовлений наявністю в хімічному складі пагонів ожини сизої дубильних речовин, флавоноїдів (рутину, кверцитину, кемпферолу, аскорбінової кислоти). Відомо, що аскорбінова кислота підтримує колоїдний стан міжклітинної рідини і нормальну проникність капілярів (пригнічує гіалуронідазу), має антиагрегантні властивості. За рахунок активації ферментів дихання в печінці аскорбінова кислота підсилює її дезінтоксикаційну і білокутворюючу функції, підвищує синтез протромбіну. Рутин підвищує концентрацію іонів кальцію в крові, що приймають участь у процесах згортання крові, і таким чином зменшує тривалість кровотеч, зміцнює стінки капілярів, регулюючи їх проникність, та підсилює дію аскорбінової кислоти. Хлорофіли стимулюють кровотворення. Прискорення згортання на тлі введення рослинних засобів може досягатись опосередковано: фенольні рослинні сполуки захищають від інактивації адреналін, який викликає спазм судинної стінки та сприяє утворенню кров’яних згустків.
Наукова новизна дисертаційної роботи підтверджена деклараційним патентом на винахід 83527С2, Україна МПК (2006) А61К36/73, заявл. 13.07.06, опубл. 25.07.08, Бюл. №14).
Практичне значення одержаних результатів. У дисертаційній роботі наведені результати теоретичних та експериментальних досліджень, що виступають вагомим обґрунтуванням створення нового гемостатичного засобу рослинного походження з пагонів ожини сизої, який може бути рекомендований для розробки лікарського препарату у формі таблеток з метою його впровадження у медичну практику. За результатами проведених досліджень оформлений інформаційний лист про нововведення № 80-2007 «Методика визначення тривалості кровотечі в експериментальних умовах» (Київ, 2007). Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в навчальний процес на кафедрі фармакології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова в лекційному курсі та при проведенні практичних занять за темою «Засоби, що впливають на згортання крові» (акт впровадження № 7 від 28 березня 2008 р.); на кафедрі фармакології, клінічної фармакології та фармакоекономіки Дніпропетровської державної медичної академії в лекційному курсі при проведенні практичних занять за темою «Фармакологія системи крові» (акт впровадження № 2 від 17 вересня 2008 р.) та на кафедрі фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця м. Києва (акт впровадження № 38 від 19 вересня 2008 р.).
Особистий внесок аспіранта. Автором самостійно здійснено патентно-інформаційний пошук, у тому числі з використанням пошукових серверів Yandex, Rambler, Alta Vista, а також медичної бази даних Medline мережі Інтернет, проведено аналіз даних літератури за темою дисертації. Сумісно з керівником визначена мета та поставлені завдання дослідження. Особисто обрані методичні підходи досліджень, розроблені основні положення, відпрацьовані дослідні моделі, виконано всі експериментальні дослідження; також проведено аналіз, систематизацію та статистичну обробку експериментальних результатів, оформлення їх у вигляді таблиць, діаграм, рисунків, сформульовані основні положення і висновки роботи.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” (Харків, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Лекарства человеку» (Харків, 2004), на міжвузівській студентській науковій конференції (Харків, 2004), VІ національному з’їзді фармацевтів України (Харків, 2005), студентській науковій конференції (Харків, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових робіт, з них 6 статей (5 у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України), 3 тез, 1 патент України на винахід, 1 інформаційний лист. Основні результати дисертації викладені в опублікованих роботах.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 160 сторінках комп’ютерного набору та складається зі вступу, огляду літератури, розділу Матеріали та методи дослідження ”, 3-х розділів експериментальних досліджень, аналізу результатів досліджень та їх обговорення, висновків, списку використаних джерел, який включає 232 посилань, з них 38 українських, 117 російських і 77 іноземних авторів. Робота ілюстрована 8 рисунками, 1 діаграмою, 2 схемами та 41 таблицею.

bibliography

ВИСНОВКИ

В дисертації проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка визначається експериментальним обґрунтуванням доцільності застосування сухого екстракту з пагонів ожини сизої як кровоспинного засобу при паренхіматозних і капілярних кровотечах.
1. Сухий екстракт з пагонів ожини сизої викликає активацію процесу згортання крові мурчаків, скорочує час згортання крові. Встановлено ефективну дозу сухого екстракту з пагонів ожини сизої за гемостатичною активністю на моделі паренхіматозної кровотечі з різаної рани печінки у щурів 7 мг/кг.
2. З’ясовано активуючий вплив сухого екстракту з пагонів ожини сизої в дозі 7 мг/кг на судинно-тромбоцитарний та коагуляційний механізми гемостазу, що підтверджено скороченням тромбінового часу, підвищенням процесу ретракції кров’яного згустка та обумовлено підвищенням на тлі засобу кількістю тромбоцитів та їх агрегаційної здатності, зменшенням тривалості капілярної кровотечі, а також підвищенням активності фактору ХІІІ в плазмі. За ефективністю впливу на вищезазначені механізми згортання крові сухий екстракт з пагонів ожини сизої перевершує препарат порівняння екстракт грициків.
3. Доведено вплив сухого екстракту з пагонів ожини сизої на внутрішній механізм активації згортання крові: засіб прискорює процес згортання крові і перевищує ефект препарату порівняння рідкого екстракту грициків. Під впливом сухого екстракту з пагонів ожини сизої скорочується час активації протромбіну і переходу його в тромбін, що підтверджується прискоренням згортання нормальної плазми тварин при інкубації з гемолізат-кальцієвою сумішшю на 5-тій та 10-тій хвилині інкубації, та подовженням часу інактивації тромбіну на 30-тій хв. та 50-тій хв. інкубації. Сухий екстракт з пагонів ожини сизої виявляє стимулюючий вплив на зовнішній механізм згортання крові, що виражається підвищенням протромбінового індексу. Це свідчить про прискорення конверсії протромбіна в тромбін. При дослідженні впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої на протизгортаючі механізми встановлено, що толерантність плазми до гепарину експериментальних тварин вірогідно не відрізнялась від контрольних тварин.
4. Сухий екстракт з пагонів ожини сизої виявляє виражений гальмівний вплив на фібринолітичну активність крові у щурів, ефективніше пригнічуючи фібриноліз у 1,96 разу щодо контролю і в 1,3 разу щодо ε-амінокапронової кислоти, та сповільнює лізис еуглобулінового згустку в 2,6 разу порівняно з контролем, що відповідало дії ε-амінокапронової кислоти.
5. В умовах модельної патології кровотеч з різаних ран печінки, нирок та матки сухий екстракт з пагонів ожини сизої виявляє виражену гемостатичну активність, яка виражається у зменшенні тривалості кровотеч з внутрішніх органів щурів.
6. Сухий екстракт з пагонів ожини сизої за класифікацією К.К. Сидорова належить до практично нетоксичних речовин (VІ клас токсичності). При внутрішньошлунковому введенні мишам ЛД50 > 6000 мг/кг і щурам LD50 > 11000 мг/кг, при внутрішньоочеревинному введенні мишам ЛД50 = 2500 мг/кг, щурам ЛД50 = 4000 мг/кг. Сухий екстракт з пагонів ожини сизої при тривалому введенні в дозах ЕД50 (7 мг/кг), 2,5 ЕД50 (17,5 мг/кг) і 10 ЕД50 (70 мг/кг) не виявляє токсичного впливу на функціональний стан життєво важливих органів та систем.
Наші дослідження експериментально підтверджують доцільність використання сухого екстракту з пагонів ожини сизої при паренхіматозних і капілярних кровотечах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Машковский М.Д. Лекарственные средства / Машковский М.Д. М.: ООО «Издательство Новая Волна», 2002. 404 с. (в 2 т. 14-е изд., перераб. испр. и доп.)
2. Вышковский Г.Л. / РЛС Энциклопедия лекарств / Вышковский Г.Л. 2002. 1504 с.
3. Пронченко Г.Е. Лекарственные растительные средства / Под ред. А.П. Арзамасцева, И.А. Самылиной. М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002. С. 67.
4. Мамчур Ф.І. Довідник з фітотерапії / Мамчур Ф.І. К.: Здоров'я, 1986. 280 с.
5. Ковальов В.М. Фармакогнозія з основами біохімії рослин / Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Х.: Вид-во НФаУ, Прапор”, 2000. 703 с.
6. Порядок видачі дозволу на використання та впровадження у виробництво лікарських засобів: Наказ МОЗ України №152 від 18.08.95.
7. Ковальов В.М. Кількісне визначення суми флавоноїдів у пагонах ожини сизої / В.М. Ковальов, О.А. Васильєва, Т.О. Краснікова // Вісник фармації. 2001. № 3 (27). С. 38.
8. Вивчення ліпофільної фракції пагонів ожини сизої / В.М. Ковальов, О.А. Васильєва, Т.О. Краснікова [та ін.] // Ліки України. 2001. № 10 (51). С. 37-38.
9. Ferguson L.R. Role of plant polyphenols in genomic stability / L.R. Ferguson // Mutation Research. 2001. № 475. P. 89-111.
10. Чекман І.С. Флавоноїди клінікофармакологічний аспект / І.С. Чекман // Фітотерапія в Україні. 2000. № 2. С. 3-5.
11. Hansteen B. Biochemical effects of flavonoids / В. Hansteen, Z. Lebensmittel // Untersuchung und Forschung. 1980. Vol. 170, № 1. Р. 36-41.
12. Гісцева О.А. Дослідження накопичення деяких груп біологічно активних речовин у пагонах ожини сизої з різних регіонів України / О.А. Гісцева // Матеріали до наукової конференції з міжнародною участю. Вінниця, 2004. С. 301.
13. Практическая фитотерапия / Т.А. Виноградова, Б.Н. Гажев, В.Н. Виноградов, В.К. Мартынов М.: Изд-во "ЭКСМО-Пресс"; СПб: "Валери СПД", 2001. 640 с.
14. Перевозченко И.И. Лекарственные растения в современной медицине / Перевозченко И.И. К.: Знание УССР, 1990. 48 с.
15. Віктораш В. Чудодійна ожина / Віктор Віктораш // Науковий світ. 1999. № 7. С. 13.
16. Гісцева О.А. Якісний склад та кількісний вміст сухого екстракту з пагонів ожини сизої / О.А. Гісцева, В.М. Ковальов, Т.О. Краснікова // Матеріали VI національного з’їзду фармацевтів України Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. Х., 2005. С. 690.
17. Болтарович З.Є. Українська народна медицина: Історія і практика / Болтарович З.Є. К.: Абрис, 1994. 320 с.
18. Казарина Т.В. Растения целители / Казарина Т.В. Смоленск: Русич, 1996. 606 с.
19. Лавренова Г.В. Фитотерапия / Лавренова Г.В. СПб: ООО «СМИО Пресс», ТОО «Диамант», 1996. Т. 1. 480 с.; Т. 2. 480 с.
20. Стан здоров'я населення. Статистичний бюлетень. Державний комітет статистики. Київ, 2002. 132 с.
21. Государственный реестр лекарственных средств. Перечень уникальных номеров (индексов) лекарственных средств: Справ. материалы производителей лекарств. средств. М., 1998. 1004 с.
22. Макаров М.А. Современные проблемы лекарственной регуляции функции гемостаза / М.А. Макаров // Фармакология и токсикология. 1989. Т. 52, № 4. С. 9-13.
23. Назаров В.Г. Лекарственные средства, влияющие на гемостаз / В.Г. Назаров // Акушерство и гинекология. 1993. № 2. М.: Медицина. С. 52-56.
24. Лекарственные препараты Украины / Под редакцией чл.-кор НАН Украины профессора В.П Черных, профессора И.А. Зупанца. Харьков: Издательство НФаУ «Золотые страницы», 2005. 510 с.
25. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А.М. Гродзінський. К.: Вид-во «Українська Радянська Енциклопедія ім. М.П. Бажана, УВКЦ «Олімп», 1992. 544 с.
26. Воробьев В.Б. Физиология гемостаза / Воробьев В.Б. Монография. Ростов-на-Дону: Издательский дом «Проф-Пресс», 2004. 192с.
27. Hematopoietic reconstitution of SLP-76 corrects hemostasis and platelet signaling through alpha lib beta 3 and collagen receptors / B. A. Judd, P.S. Myung, L. Leng [etc.] // Proc Natl Acad Sci USA. 2000 Oct 24. Vol. 97 (22). P. 12056-12061.
28. Catalytic consumption of nitric oxide by prostaglandin H synthase-1 regulates platelet function / V.B. O'Donnell, B. Coles, M.J. Lewis [etc.] // J Biol Chem. 2000 Dec 8. Vol. 275 (49). P. 382-442.
29. Kahn N. Impaired platelet prostacyclin receptor activity: a monozygotic twin study discordant for spinal cord injury / N. Kahn, A. Suiha, W. Bauman // Clin Physiol. 2001 Jan. Vol. 21 (1). P. 60-66.
30. Internalization and sequestration of the human prostacyclin receptor / E.M. Smyth, S.C. Austin, M.P. Reilly [etc.] // J Biol Chem. 2000 Oct 13. Vol. 275 (41). P. 32037-32045.
31. Activation of the murine EP3 receptor for PGE2 inhibits cAMP production and promotes platelet aggregation / J.E. Fabre, M. Nguyen, K. Athirakul [etc.] // J Clin Invest. 2001 Mar. Vol. 107 (5). P. 60310.
32. Riddell D.R. Nitric oxide and platelet aggregation / D.R. Riddell, J.S. Owen // Vitam Horm. 1999. Vol. 57. P. 25-48.
33. Cloning of the human platelet Fl 1 receptor: a cell adhesion molecule member of the immunoglobulin superfamily involved in platelet aggregation / M.B. Sobocka, T. Sobocki, P. Banerjee [etc.] // Blood. 2000 Apr 15. Vol. 95 (8). P. 2600-2609.
34. Influence of vortex speed on fresh versus stored platelet aggregation in the absence and presence of extracellular ATP / G. Soslau, A.J. Scheduler, P.J. Alcasid [etc.] // Thromb Res. 2000 Jan 15. Vol. 97 (2). P. 15-27.
35. Uchiba M. Endothelial cells and coagulation abnormalities / M. Uchiba, K. Okajima // Rinsho Byori. 2000 Apr. Vol. 48 (4). P. 308-13.
36. Identification of genetic variants in the human thromboxane synthase gene (CYP5A1) / D. Chevalier, J.M. Lo-Guidice, E. Sergent [etc.] // Mutat Res. 2001 Jan. Vol. 432 (3-4). P. 61-67.
37. Leukocytes can enhance platelet-mediated aggregation and thromboxane release via interaction of P-selectin glycoprotein ligand 1 with P-selectin/ N. Faraday, R.B. Scharpf, J.M. Dodd-o [etc.] // Anesthesiology. 2001 Jan. Vol. 94 (1). P. 14551.
38. Грицюк А.И. Практическая гемостазиология / Грицюк А.И., Амосова Е.Н., Грицюк И.А. К.:Здоров’я, 1994. 256 с.
39. Huang Y.Q. Thrombin inhibits tumor cell growth in association with up-regulation of p21(waf/cipl) and caspases via a p53-ndependent, STAT-1 dependent pathway / Y.Q. Huang, J.J. Li, S. Karpatkin // J Biol Chem. 2000 Mar 3. Vol. 275 (9). P. 64628.
40. Ованесов М.В. Влияние факторов внутреннего пути свертывания крови на пространственную динамику роста сгустка: автореф. дис. на соискание наук, степени канд. б. наук: спец. 03.00.02 «Биофизика» / М.В. Ованесов. Москва, 2002. 24 с.
41. Use of mean platelet component to measure platelet activation on the ADVIA 120 haematology system / M.G. Macey, E. Carty, L. Webb [etc.] // Cytometry. 1999 Oct 15. Vol. 38 (5). P. 250-255.
42. Bicknell C. The acute effects of intravenous frusemide on the renal kallikrein kinin system in man: relationship to dose / C. Bicknell, S. Campbell, D. Waller // Immunopharmacology. 1996. Vol. 32, № 1-3. P. 122-124.
43. Зубаиров Д.М. Молекулярные основы свертывания и тромбообразования / Зубаиров Д.М. Казань: Фэн, 2000. 364 с.
44. Thrombin regulates vascular smooth muscle cell growth and heat shock proteins via the JAK-STAT pathway / N.R. Madamanchi, S. Li, C. Patterson [etc.] // J Biol Chem. 2001 Jun 1. Vol. 276 (22). P. 18915-18924.
45. Вороніна Л.М. Біологічна хімія / Вороніна Л.М. Х.: Основа; Вид-во НФАУ, 2000. С. 539.
46. Маршал В.Дж. Клиническая биохимия / Маршал В.Дж.; [пер. с англ.] М.: СПб.: «Изд-во БИНОМ» «Невский Диалект», 2000. 368 с.
47. Сергеев П.В. Очерки биохимической фармакологии / Сергеев П.В., Галенко-Ярошевский П.А., Шимановский Н.Л. М.: РЦ «Фармединфо», 1996. 384 с.
48. Баркаган 3. С. Диагностика и контролируемая терапия нарушений гемостаза / З.С. Баркаган, А.П. Момот. М: Ньюдиамед-АО, 2001. 296 с.
49. Зубаиров Д.М. Почему свертывается кровь? / Д.М. Зубаиров // Соровский Образовательный журнал. 1997. № 3. С. 46-52.
50. Role of phosphatidylino-sitol-3 kinase and its association with Gabl in thrombo-poietinmediated up-regulation of platelet function / H. Kojima, A. Shinagawa, S. Shimizu [etc.] // Exp Hematol. 2001 May. Vol. 29 (5). P. 616-622.
51. Ofosu F.A. Human platelet thrombin receptors. Roles in platelet activation / F.A. Ofosu, K.A. Nyarko // Hematol Oncol Clin North Am. 2000 Oct. Vol. 14 (5). P. 1185-1198.
52. Platelet glycoprotein Ib alpha binds to thrombin anion-binding exosite II inducing allosteric changes in the activity of thrombin / C.Q. Li, A. Vindigni, J.E. Sadler // J Biol Chem. 2001 Mar 2. Vol. 276 (9). P. 616-618.
53. Lougovskoi E.V. Preparation of fibrin des-AA by thrombin / E.V. Lougovskoi, G.K. Gogolinskaya // Ukr Biokhim Zh. 1999 Jul-Aug. Vol. 71 (4). P. 107-108.
54. Thrombin upregulates interleukin-8 in lung fibroblasts via cleavage of proteolytically activated receptor-I and protein kinase C-gamma activation / A. Ludwicka-Bradley, E. Tourkina, S. Suzuki [etc.] // Am J Respir Cell Mol Biol. 2000 Feb. Vol. 22 (2). P. 235-243.
55. Platelet GP Ib/IX/V complex: physiological role / J. Rivera, M.L. Lozano, J. Corral [etc.] // J Physiol Biochem. 2000 Dec. Vol. 56 (4). P. 355-366.
56. Inhibition of human umbilical vein endothelial cell proliferation by the CXC chemokine, platelet factor 4 (PF4), is associated with impaired downregulation of p21 (Cipl/WAFl) / G. Gentilini, N.E. Kirschbaum, J.A. Augustine [etc.] // Blood. 1999 Jan 1. Vol. 93 (1). P. 25-33.
57. Affinity modulation of very late antigen-5 through phosphatidylinositol 3-kinase in mast cells / T. Kinashi, T. Asaoka, R. Setoguchi [etc.] // J Immunol. 1999 Mar 1. Vol. 162 (5). P. 2850-2857.
58. Pereira M. Fibrinogen modulates gene expression in wounded fibroblasts / M. Pereira, P.J. Simpson-Haidaris // Ann N Y Acad Sci. 2001. Vol. 936. Р. 438-443.
59. Kermode J.C. Marked temperature dependence of the platelet calcium signal induced by human von Willebrand factor / J.C. Kermode, Q. Zheng, E.P. Milner // Blood. 1999 Jul 1. Vol. 94 (1). P. 199-207.
60. Annexii V relocates to the platelet cytoskeleton upon activatic and binds to a specific isoform of actin / E. Tzima, P.J. Trotter, M.A. Orchard [etc.] // Eur J Biocher. 2000 Aug. Vol. 267 (15). P. 472-300.
61. Thrombopoietin Induces Phosphoinositol 3-Kinase Activation through SHP2, Gab, and Insulin Receptor Substrate Proteins in BAF3 Cells and Primary Murin Megakaryocytes / Y. Miyakawa, P. Rojnuckarin, T. Habib [etc.] // J Biol Chem. 2001 Jan 26. Vol. 276 (4). P. 2494-2502.
62. Peerschke E.I. Human blood platelet gClqR/p33 / E.I. Peerschke, B. Ghebrehiwet // Immunol Rev. 2001 Apr. Vol. 180. P. 56-64.
63. ADP is not an agonist at P2X(1) receptors: evidence for separate receptors stimulated by ATP and ADP on human platelets / M.P. Mahaut-Smith, S.J. Ennion, M.G. Rolf [etc.] // Br J Pharmacol. 2000. Vol.131 (1). P. 10814.
64. Matsubayashi H. Changes in platelet activation associated with left ventricular assist system placement / H. Matsubayashi, D.R. Fastenau, J.A. Mclntyre // J Heart Lung Transplant. 2000 May. Vol. 19 (5). P. 462-468.
65. Rosskopf D. Sodium-hydrogen exchange and platelet function / D. Rosskopf // J Thromb Thrombolysis. 1999 Jul. Vol. 8 (1). P. 15-24.
66. Tsopanoglou N.E. On the mechanism of thrombin-induced angiogenesis. Potentiation of vascular endothelial growth factor activity on endothelial cells by up-regulation of its receptors / N.E. Tsopanoglou, M.E. Maragoudakis // J Biol Chem. 1999 Aug 20. Vol. 274 (34). P. 23969-23976.
67. Effects of celecoxib, a novel cyclooxygenase-2 inhibitor, on platelet function in healthy adults: a randomized, controlled trial / P.T. Leese, R.C. Hubbard, A. Karim [etc.] // J Clin Pharmacol. 2000. Vol. 40 (2). P. 124-132.
68. Smiley S.T. Fibrinogen stimulates macrophage chemokine secretion through toll-like receptor 4 / S.T. Smiley, J.A. King, W.W. Hancock // J Immunol. 2001 Sep 1. Vol. 167 (5). P. 2887-2894.
69. Малоштан Л.М. Фізіологія з основами анатомії людини: підруч. [для студ. вищ. навч. закладів.] / Людмила Миколаївна Малоштан. Х.: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки, 2003. 375 с.
70. Chuang J.L. Adenovirus-mediated expression and packaging of tissue-type plasminogen activator in megakaryocytic cells / J.L. Chuang, R.R. Schleef // Thromb Haemost. 2001 Jun. Vol. 85 (6). P. 107985.
71. Angiotensin IV stimulates plasminogen activator inhibitor-1 expression in proximal tubular epithelial cells / L. Gesualdo, E. Ranier, R. Monno [etc.] // Kidney Int. 1999 Aug. Vol. 56 (2). P. 461-470.
72. Ritchie H. Thrombin inhibits apoptosis of monocytes and plasminogen activator inhibitor 2 (PAI-2) is not responsible for this inhibition / H. Ritchie, A. Fragoyannis // Exp Cell Res. 2000 Oct 10. Vol. 260(1). P. 209.
73. Cho W. Structure, function, and regulation of group V phospholipase A (2) / W. Cho // Biochim Biophys Acta. 2000 Oct . Vol. 1488 (12). P. 48-58.
74. BDNF stimulates expression, activity and release of tissue-type plasminogen activator in mouse cortical neurons / H. Fiumelli, D. Jabaudon, P.J. Magistretti, J.L. Martin // Eur J Neurosci. 1999 May. Vol. 11 (5). P. 163-166.
75. Inhibition of fibronectin matrix assembly by the heparin-binding domain of vitronectin / D.C. Hocking, J. Sottile, T. Reho [etc.] // J Biol Chea. 1999 Sep 17. Vol. 274 (38). P. 27257-27264.
76. Role of annexin II tetramer in plasminogen activation / H.M. Kang, K.S. Choi, G. Kassam [etc.] // Trends Cardiovasc Med. 1999 Apr-May. Vol. 9 (34). P. 92-102.
77. Вакупина О.П. Взаимодействие активаторов плазминогена урокиназного типа с сывороткой крови человека / О.П. Вакупина, Е.В. Попкова, В.А. Исаченков // Вопросы мед. химии. 1988. Т. 34, вып. 4. С. 32-36.
78. Urokinas plasminogen activator system in humans with stable coronary artery disease / T.L. Krasnikova, Y. Parfyonova, I.A. Alekseeva [etc.] // Clin Exp Pharmacol Physiol. 1999 Apr. Vol. 26 (4). P. 354-357.
79. Mechanism of retarded liver regeneration in plasminogen activator-deficient mice: impaired activation of hepatocyte growth factor after Fas-mediated massive hepatic apoptosis / M. Shimizu, A. Hara, M. Okuno [etc.] // Hepatology. 2001 Mar. Vol. 33 (3). P. 569-576.
80. Plasmin-induced expression of cytokines and tissue factor in human monocytes involves AP-1 and IKKbeta-mediated NF-kappaB activation / T. Syrovets, M. Jendrach, A. Rohwedder [etc.] // Blood. 2001 Jun 15. Vol. 97 (12). P. 3941-3950.
81. Fibrinogen Induces IL-8 Synthesis in Human Neutrophils Stimulated with formyl-Nethionyl Leucyl Phenylalanine or Leukotriene B (4) / D.B. Kuhn, E.L. Nelson, W.G. Alvord [etc.] // J immunol. 2001 Sep 1. Vol. 167 (5). P. 2869-2878.
82. Виговська Я.І. Геморагічні захворювання / Виговська Я.І. Львів: ВАТ «Бильбос», 1999. 235 с.
83. Виговська Я.І. Діагностика та лікування спадкових коагулопатій: метод. рекомендації / Виговська Я.І., Руденко В.П., Новак В.Л. Львів: Укр. центр мед. інформації та патентно-ліцензійної роботи, 1997. 15 с.
84. Березнякова А.И. Патологическая физиология / Березнякова А.И. Харьков: Изд-во НФАУ, 2000. 344 с.
85. СтруковА.И. Патологическая анатомия / А.И. Струков, В.В. Серов. М., 1985. C. 94.
86. Бобров Л.Л. Клиническая фармакология и фармакотерапия внутренних болезней / Бобров Л.Л., Гайворонская В.В., Куликов А.Н.. СПб: ВМА, 2000. 450 c.
87. Баркаган З.С. Геморрагические заболевания и синдромы / Баркаган З.С. М., 1988. 96 с.
88. Баркаган З.С. Исследование системы гемостаза в клинике / Баркаган З.С. (методические указания). Барнаул, 1975. 135 с.
89. Исследование системы крови в клинической практике / Г.Н. Козинец [и др.]. М.: Триада, 1997. 480 с.
90. Березнякова А.И. Методические разработки к лабораторным занятиям по патологии. Для студентов заочного отделения / Березнякова А.И. Часть 2. Патология органов и систем. Харьков, 1990. С. 39-45.
91. Лабораторные методы исследования системы гемостаза / Под ред. Е.Д.Гольдберга. Томск, 1980. 348 с.
92. Abnormal mast cells in mice deficient in a heparin-synthesizing enzyme / E. Forsberg, G. Pejler, M. Ringvall [etc.] // Nature. 1999 Aug 19. Vol. 400 (6746). P. 773-776.
93. Heparin / endothelial cell growth supplement regulates matrix gene expression and prolongs life span of vascular smooth muscle cells through modulation of interleukin-1 / J.Y. Hsu, M.Y. Hsu, T. Sorger [etc.] // In Vitro Cell Dev Biol Anim. 1999 Nov-Dec. Vol. 35 (10). P. 647-654.
94. Park M. The fourth immunoglobulin-like loop in the extracellular domain of FLT-1, a VEGF receptor, includes a major heparin-binding site / M. Park, S.T. Lee // Biochem Biophys Res Commun. 1999 Nov 2. Vol. 264 (3). P. 730-734.
95. Heparin and heparan sulfate bind interleukin-10 and modulate its activity / S. Salek-Ardakani, J.R. Arrand, D. Shaw [etc.] // Blood. 2000 Sep 1. Vol. 96 (5). P. 1879-1888.
96. Human anti-hеparin-platelet factor 4 antibodies are capable of activating primate platelets towards the development of a HIT model in primates / S. Ahmad, W.P. Jeske, J.M. Walenga [etc.] // Thromb Res. 2000 Oct 1. Vol. 100 (1). P. 47-54.
97. Castellino F.J. Gene targeting in hemostasis: protein C / F.J. Castellino // Front Biosci. 2001 Jul 1. Vol. 6. P. 807-819.
98. Acquired defects of fibrinolysis associated witl thrombosis / J. Fareed, D.A. Hoppensteadt, W.P. Jeske [etc.] // Semin Thromb Hemost. 1999. Vol. 25 (4). P. 36774.
99. Дроговоз С.М. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору та студенту. Підручник-довідник / С.М. Дроговоз, В.В.Страшний. Харьков: Издательский центр ХАИ, 2002. 480 с.
100. Molecular identification and characterization of the platelet ADP receptor targeted by thienopyridine antithrombotic drugs / C.J. Foster, D.M. Prosser, J.M. Agans [etc.] // J Clin Invest. 2001 Jun. Vol. 107 (12). P. 15918.
101. Geiger J. Inhibitors of platelet signal transduction as anti-aggregatory drugs / J. Geiger // Expert Opin Investig Drugs. 2001. Vol. 10 (5). P.865-890.
102. Interaction with heparin and matrix metalloproteinase 2 cleavage expose a cryptic anti-adhesive site of fibronectin / K. Watanabe, H. Takahashi, Y. Habu [etc.] // Biochemistry. 2000 Jun 20. Vol. 39 (24). Р. 7138-7144.
103. Современные лекарственные средства (справочник) / Под ред. В.Т. Ивашкина, В.С. Моисеева. Москва: ИТЭМ, 1993. 347 с.
104. Benzakour O. The anticoagulant factor, protein S, is produced by cultured human vascular smooth muscle cells and its expression is up-regulated by thrombin / O. Benzakour, C. Kanthou // Blood. 2000 Mar 15. Vol. 95 (6). P. 2008-2014.
105. Occurrence of heparin in the invertebrate styela plicata (Tunicaw) restricted to cell layers facing the outside environment. An ancient role in defense? / М.С. Cavalcante, S. Allodi, A.P. Valente [etc.] // J Biol Chem. 2000 Nov 17. Vol. 275 (46). P. 36189-36196.
106. Зубаиров Д.М. Витамин свертывания крови / Д.М. Зубаиров // Соровский Образовательный журнал. 2001. Т. 7, № 9. С. 9-13.
107. An abnormal adherence of monocytes to fibronectin in thyroid autoimmunity has consequences for cell polarization and the development of veiled cells / М.О. Canning, К. Grotenhuis, М. De Haan-Meulman [etc.] // Clin Exp Immunol. 2001 Jul. Vol. 125 (1). 108 p.
108. Maragoudakis M.E. On the mechanism(s) of thrombin induced angiogenesis / М.Е. Maragoudakis, N.E. Tsopanoglou. // Adv Exp Med Biol. 2000. Vol. 476. P. 47-55.
109. Энциклопедия лекарств. 12-й выпуск / Гл. ред. Вышковский Г.Л. М.: РЛС, 2005. 1400 с.
110. Руководство для врачей скорой медицинской помощи / Под ред. В.А. Михайловича, А.Г. Мирошниченко. 3-е изд., перераб. и доп. СПб: «Невский Диалект», 2001. 695c.
111. Mannucci P.M. Hemostatic Drugs / P.M.Mannucci // N. Engl. J. Med. 1998. 339, 4. P. 245-253.
112. Белоусов Ю.Б. Клиническая фармакология и фармакотерапія / Ю.Б. Белоусов, В.С. Моисеев, В.К. Лепахин. М.: Универсум, 1993. 398 с.
113. Михайлов И.В. Современные препараты из лекарственных растений: Справочник / Михайлов И.В. М.: ООО "Издательство Астрель": ООО"Издательство АСТ, 2003. 319 с.
114. Растительные лекарственные средства. Под редакцией проф. Н.П. Максютиной. Київ: Здоров’я, 1985. 279 с.
115. Біологічна активність похідних ε-амінокапронової кислоти / В.П. Черних, А.І. Березнякова, О.А. Бризицька [та ін.]. // Клін. фармація. 2000. Т. 4. № 1. С. 64-67.
116. Тринус Ф.П. Фармакотерапевтический справочник / Тринус Ф.П. К.: Здоров'я, 1994. С. 51.
117. Porter S.N., Howard G.S., Butler R.N. // Eur. J. of Pharmacology. 2000. № 397. P. 1-9.
118. Кононенко Н.М. Гемостатичні властивості сукцифенату (експериментальні дослідження): автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мед. наук: спец. 14.03.05. «Фармакологія» / Н.М. Кононенко. Киев, 2004. 22 с.
119. Синтетические ингибиторы фибринолиза / [П.С. Пелькис, Д.И. Шевченко, М.О. Лозинский и др.]. К.: Наукова думка, 1986. 172 с.
120. Лекарственные средства. Справочник / Под редакцией Клюева М.А. М.: Лада, 2005. 768 с.
121. Ловягин А.Н. Энциклопедичес