ПОДОЛАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕПРИВАЦІЇ ДІТЕЙ-СИРІТ В УМОВАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ-ІНТЕРНАТУ : ПРЕОДОЛЕНИЕ социальной депривации детей-сирот В УСЛОВИЯХ общеобразовательной школы-интерната

brief description

Сумський державний педагогічний університет імені Антона Макаренка

На правах рукопису

ПОЛЯНИЧКО АНЖЕЛА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 37.013.42+37.018.32:376.1-058.862(043.5)

ПОДОЛАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕПРИВАЦІЇ ДІТЕЙ-СИРІТ
В УМОВАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ-ІНТЕРНАТУ

13.00.05 – соціальна педагогіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Рижанова Алла Олександрівна
доктор педагогічних наук, професор

Суми – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи подолання соціальної депривації дітей-сиріт в
умовах загальноосвітньої школи-інтернату ………………............……15
1.1. Соціальна депривація дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського
піклування, як соціально-педагогічна проблема ……………………….....……….15
1.2. Особливості формування і проявів соціальної депривації у підлітків
загальноосвітньої школи-інтернату………...……………....…………………….…48
1.3. Моделювання процесу подолання соціальної депривації підлітків у
середовищі загальноосвітньої школи-інтернату………………...…………...….….77
Висновки до першого розділу……………..……………………………………….…108
РОЗДІЛ 2. Дослідно-експериментальна перевірка соціально-педагогічної
програми подолання соціальної депривації підлітків в умовах
школи-інтернату …………………………………………………………..111
2.1. Діагностування соціального середовища загальноосвітньої школи-інтернату
та рівнів соціальної депривації підлітків…………………...………...………..…..111
2.2. Характеристика соціально-педагогічної програми подолання соціальної
депривації підлітків та її реалізації у середовищі школи-інтернату .....…...…....143
2.3. Аналіз ефективності соціально-педагогічної програми подолання соціальної
депривації підлітків у середовищі загальноосвітньої школи-інтернату…………178
Висновки до другого розділу ……………………………………………………....…196
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………..…………………………….…...…199
ДОДАТКИ………………………….…………………………………………………..203
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .……………………………………….…265

ВСТУП
Актуальність та доцільність дослідження. Процес реформування державної системи опіки, що триває в Україні з 2005 року, сприяв посиленню уваги до дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, активізації засобів масової інформації, діяльності громадських і благодійних організацій у вирішенні проблем сирітства. У Державній доповіді про становище дітей в Україні (за підсумками 2008, 2009 років) визначено наступні пріоритети щодо соціального захисту зазначеної категорії дітей: попередження втрати сімейного оточення; сприяння усиновленню дітей громадянами України; підвищення ефективності опіки і піклування; поширення мережі сімейних форм виховання (дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей); забезпечення державної фінансової підтримки шляхом запровадження єдиного механізму соціальної підтримки в усіх регіонах України; реформування системи закладів усіх форм власності для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також створення закладів нового типу, умови проживання в яких наближені до сімейних [90; 266].
Основним підсумком 2008 року, проголошеного Президентом України Роком підтримки національного усиновлення та інших форм сімейного виховання, стало збільшення чисельності дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім’ях громадян. Тільки за 2010 рік було усиновлено 3449 дітей (2247 дітей – громадянами України, 1202 дитини – іноземними громадянами), оформлено опіку (піклування) над 1146 дітьми. Станом на 01.04.2011 року в Україні функціонувало 546 дитячих будинків сімейного типу та 3224 прийомні сім’ї, в яких виховується 9163 дитини [134; 189].
Незважаючи на позитивні результати реформування державної системи опіки, слід констатувати, що сьогодні не кожній дитині, яка втратила батьківське піклування, щастить зростати у новому сімейному оточенні. Для таких дітей альтернативи утриманню і вихованню в державних інституціях опіки не існує, тому інтернатні заклади досі посідають вагоме місце у системі соціальних інститутів, що діють у сфері охорони прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. За даними Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Н. Карпачової, у 2010 році з 100787 загальної кількості дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, державного влаштування потребували 26492 дитини; мережа державних інституцій опіки нараховувала 78 шкіл-інтернатів (10697 дітей), 114 дитячих будинків (5154 дитини), 48 будинків дитини (3704 дитини) та 55 будинків-інтернатів (6937 дітей) [114, с. 130; 90, с. 95].
Важливу роль у системі державного влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, виконують загальноосвітні школи-інтернати, метою діяльності яких є забезпечення належних умов проживання, навчання і виховання дітей, сприяння їх різнобічному розвитку, професійній орієнтації та підготовці до самостійного життя. Однак сьогодні соціологія, медицина, психологія, педагогіка нагромадили значний емпіричний матеріал, що підтверджує соціопатологію дітей, які виховуються у специфічних умовах „закритого” інтернатного закладу. Обмеження соціальних впливів, ізольованість дітей у межах лише одного навчально-виховного закладу, звуження простору спілкування, надмірна регламентація життєдіяльності вихованців, акцентуація на дисциплінарних моментах, постійні вказівки та контроль з боку дорослих, відсутність індивідуального підходу до дитини не лише спричиняють відставання у гармонійному розвитку вихованців, а й формують принципово нові риси, які мають взаємозворотній зв’язок із субкультурою життя в інтернатному закладі, котра суттєво відрізняється від тієї, що формується у сімейному оточенні.
Позбавлення дитини необхідного батьківського піклування та виховання в умовах школи-інтернату, яка зберігає всі ознаки „закритості” спричиняють у дитини появу соціальної депривації − складного соціально-психологічного утворення, що являє собою комплекс негативних властивостей і якостей, унаслідок чого процес соціалізації зростаючої особистості набуває деструктивного характеру. Соціальна депривація відмежовує вихованців інтернатних закладів від соціальних зв’язків з навколишнім світом, призводить до формування принципово інших механізмів їх активності, входження у суспільне оточення. Соціальна депривація – це бар’єр у засвоєнні соціальних норм, формуванні соціальних ролей, необхідних для адекватного сприйняття соціальної дійсності, її оцінки та прийняття свідомих рішень у конкретних ситуаціях.
Вплив соціальної депривації залишається відчутним і після завершення навчання в інтернатних закладах, адже вихованці не отримують адекватного уявлення про реальні складнощі життя, що очікуються попереду; не можуть адаптуватися до умов, що їх оточують; у переважній більшості вони не підготовлені до шлюбу, до життя в сім'ї, виховання дітей. Так, лише 35 % випускників шкіл-інтернатів орієнтовані на створення родини, 9 % мріють продовжити навчання у вищих навчальних закладах, 47 % задоволені працевлаштуванням [74, с. 68]. Особливо ускладнює життя вихованців відсутність необхідного практицизму й правова неграмотність, через що вони легко стають жертвами шахраїв, злочинних угрупувань, потрапляють до групи соціального ризику. За даними Міністерства внутрішніх справ України, у 2009 році на обліку в органах кримінальної міліції у справах дітей перебувало 1153 неповнолітніх, які виховуються в дитячих будинках і школах-інтернатах [90, с. 125]. Протягом перших трьох – п’яти років після закінчення державних закладів опіки 30 % випускників потрапляють у поле зору правоохоронних органів через асоціальну поведінку, у майбутньому 40 % скоюють злочини і опиняються на лаві підсудних, 30 – 40 % стають алкоголіками, наркоманами та безхатченками, 10 % покінчують життя самогубством і лише 10 % – це ті, чиє життя склалось більш-менш благополучно [74; 134; 183].
Особливості функціонування закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, за радянських часів та на сучасному етапі знайшли своє відображення у роботах А. Бондаря [29; 30], Л. Волинець [170], В. Вугрич [61], А. Захарової [95], Л. Канішевської [110], Б. Кобзаря [123; 124; 126; 128], М. Кобринського [129], В. Покася [211 – 213], Г. Покиданова [214], Є. Постовойтова [235], В. Слюсаренка [277; 278], В. Яковенка [349] та інших науковців.
Різні напрями організації виховного процесу у школах-інтернатах досліджують у своїх працях як вітчизняні, так і зарубіжні науковці. Зокрема, моральному вихованню дітей-сиріт присвячено роботи Л. Степаненко [300]; громадянське виховання учнів шкіл-інтернатів висвітлює А. Висоцька [53]; особливості формування соціальної зрілості й відповідальності, розвитку життєвої компетентності і життєвих перспектив у вихованців інтернатних закладів досліджують З. Баторі-Торці [14], О. Кізь [119; 120], Л. Канішевська [108 – 110], Н. Огренич [194]; В. Загрева акцентує увагу на специфіці організації правового виховання учнів шкіл-інтернатів [92]; питання формування соціального здоров’я й навичок здорового способу життя аналізуються у наукових доробках О. Ващенко [49], В. Шкуркіної [329]; пошуком шляхів удосконалення системи ґендерного виховання у школах-інтернатах займаються О. Кікінежді і О. Кізь [122]; різні аспекти родинного виховання та підготовки вихованців державних закладів опіки до майбутнього сімейного життя розглядають В. Волкова [57], Кізь [121], Т. Шахман [325]; питання фізичного та трудового виховання дітей-сиріт висвітлено у публікаціях К. Хлєбцевич [316], А. Рацула [265].
Відродження демократичних тенденцій у сучасному суспільстві посилило серед науковців інтерес до дослідження соціально-педагогічної місії державних інституцій опіки. У наукових дослідженнях останніх років спостерігаємо пошуки ефективних шляхів соціального розвитку та соціального виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, адже на сучасному етапі державні заклади опіки покликані виконувати не лише освітньо-виховну функцію, а й сприяти соціалізації особистості. Комплексність та складність цього завдання потребує участі у його вирішенні різних спеціалістів закладу, однак пріоритетна роль, без сумніву, належить соціальному педагогу.
Наукову базу для дослідження соціально-педагогічної діяльності у державних інституціях опіки становлять доробки Л. Артюшкіної [7], М. Галагузової [281], Т. Василькової [48], І. Дементьєвої [74], І. Звєрєвої [290; 145 – 147], А. Капської [288], Ф. Мустаєвої [182], Л. Нікітіної [187], Р. Овчарової [191], Л. Оліфіренко [195], Ж. Петрочко [204; 205], В. Сорочинської [280], Н. Сушик [302], М. Шакурової [323], В. Шкуркіної [328], Т. Шульги [195; 333] та інших. Науковці визначають мету, зміст, види соціально-педагогічної роботи у закладах для дітей-сиріт (І. Звєрєва, А. Капська); основні функції, професійні обов’язки, рольовий репертуар діяльності соціального педагога інтернатного закладу (Л. Артюшкіна, М. Галагузова, Р. Овчарова, Ж. Петрочко), технології діяльності соціального педагога з дітьми-сиротами (І. Звєрєва, Л. Нікітіна, Л. Оліференко, В. Шкуркіна). Дослідники акцентують увагу на необхідності своєчасної організації профорієнтаційної роботи з дітьми-сиротами та особливостях її здійснення у школі-інтернаті (А. Капська, Ф. Мустаєва, Л. Нікітіна); корекції різноманітних відхилень у поведінці дітей (В. Сорочинська); формуванні соціального здоров’я вихованців (В. Шкуркіна) тощо.
Феномен депривації у контексті фізичного, психічного та соціального розвитку дітей, які виховуються в державних інституціях опіки, розглядається з різних позицій у наукових дослідженнях соціологів (Х. Джарімова [79], О. Спесівцева [298], Л. Волинець [293] та ін.), медиків (Н. Асанова [10], В. Брутман [35–38], М. Коренєв [139; 168], І. Лебець [157; 168], Б. Мікіртумов [171], Р. Моісеєнко [157; 168] та ін.), психологів (О. Алєксєєнкова [2], Г. Бевз [16; 17], М. Буянов [39; 40], М. Варій [44; 45], Д. Боулбі [31 – 33], Я. Гошовський [73], Й. Лангмейер [156], А. Прихожан [237; 238], І. Фурманов [312; 313], М. Щелованов [338; 339] та ін.) та педагогів (Л. Артюшкіна [8], О. Безпалько [21], Н. Заверико [91], І. Звєрєва [287], А. Іванов [101], В. Бондар [308], І. Підласий [210], І. Пінчук [209], Л. Просандєєва [254], А. Капська [276], Л. Мардахаєв [275], Р. Овчарова [191]), однак аналіз наукових доробок дозволяє зробити висновок про відсутність дисертаційних досліджень з подолання соціальної депривації у дітей-сиріт підліткового віку в умовах загальноосвітньої школи-інтернату з соціально-педагогічної позиції.
Актуальність пошуку шляхів розв’язання проблеми соціальної депривації у підлітків загальноосвітньої школи-інтернату зумовлена низкою суперечностей між: задекларованими на державному рівні завданнями школи-інтернату у вихованні всебічно розвиненої, соціально активної і відповідальної особистості й негативним іміджем випускників державних закладів опіки, що ускладнює їх інтеграцію в соціальне середовище українського суспільства; визнанням несприятливого впливу специфічних умов державних інституцій опіки на соціальний розвиток вихованців та недостатнім теоретичним розробленням соціально-педагогічних основ запобігання впливу соціальної депривації на них; усвідомленням педагогічною громадськістю необхідності вдосконалення соціально-виховної роботи щодо подолання соціальної депривації у підлітків школи-інтернату та відсутністю ефективних соціально-педагогічних програм здійснення такої діяльності.
Таким чином, особлива актуальність окресленої проблеми, її недостатня розробленість у сучасній соціально-педагогічній теорії та практиці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Подолання соціальної депривації дітей-сиріт в умовах загальноосвітньої школи-інтернату”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри соціальної педагогіки і гендерних студій Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка „Теоретико-методологічні основи і технології соціально-педагогічної діяльності” (реєстраційний номер 010U000578). Тема затверджена вченою радою Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (протокол № 5 від 23 грудня 2002 р.) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 3 від 25 березня 2003 р.).
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність соціально-педагогічної програми подолання соціальної депривації підлітків в умовах загальноосвітньої школи-інтернату.
Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:
1. З’ясувати специфіку, особливості формування і проявів соціальної депривації у дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в умовах загальноосвітньої школи-інтернату.
2. Змоделювати процес подолання соціальної депривації підлітків у соціальному середовищі загальноосвітньої школи-інтернату.
3. Визначити критерії, показники та рівні соціальної депривації у підлітків загальноосвітньої школи-інтернату.
4. Розробити і впровадити соціально-педагогічну програму подолання соціальної депривації підлітків в умовах загальноосвітньої школи-інтернату, перевірити її ефективність.
Об’єкт дослідження – соціальна депривація дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Предмет дослідження – процес подолання соціальної депривації у підлітків загальноосвітньої школи-інтернату соціально-педагогічними засобами.
Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження складають міждисциплінарний підхід, який зумовлює необхідність використання теоретичних положень інших наук – соціології, медицини, психології, соціальної роботи для визначення сутності проблеми соціальної депривації у дітей-сиріт; історичний підхід для з’ясування ґенези проблеми соціальної депривації; соціально-педагогічний підхід для дослідження школи-інтернату як відкритої системи соціалізації особистості; системний підхід для розробки структурно-функціональних основ соціально-педагогічної роботи з підлітками школи-інтернату; теорії і концептуальні положення, які розглядають соціально-педагогічні особливості формування особистості та трансформації соціального середовища (О. Безпалько [20], Р. Вайнола [41; 43], І. Звєрєва [97], А. Капська [112], Г. Лактіонова [151], Л. Міщик [173], А. Мудрик [180], А. Рижанова [269], С. Савченко [271], Т. Харченко [315]); соціальні, медичні, психологічні та педагогічні аспекти проблеми соціальної депривації (О. Алексеєнкова [2], Г. Бевз [16 – 18], М. Буянов [39; 40], М. Варій [44; 45], Я. Гошовський [73], Х. Джарімова [79], З. Матейчик [156], І. Підласий [210], А. Прихожан [238], Л. Просандєєва [254], О. Спесівцева [298]); особливості організації навчально-виховного процесу у школах-інтернатах (А. Бондарь [29; 30], В. Вугрич [61; 62], А. Захарова [95], Л. Канішевська [110], В. Покась [211 – 213], Є. Постовойтов [235], В. Яковенко [347 – 349]); соціального розвитку та соціального виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (І. Звєрєва [145–147], Л. Канішевська [108–110], Г. Лактіонова [152], Н. Павлик [202], Ж. Петрочко [204; 205], І. Пєша [206; 207], Л. Чумак [322], В. Шкуркіна [329], В. Шишова [327] та інші); нормативно-законодавчі акти щодо прав дитини, соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та соціально-педагогічної діяльності: Конвенція ООН про права дитини (1991) [135], Конституція України (1996) [136], Сімейний кодекс України (2004) [273], Закони України „Про охорону дитинства” (2001) [245], „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування” (2005) [241], „Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю” (2009 р.) [247], Указ Президента України „Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей” (2005) [246], Державна цільова соціальна програма реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (2007) [76] та інші.
У дисертаційному дослідженні для досягнення мети і реалізації завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз, синтез, порівняння та систематизація вітчизняних і зарубіжних наукових джерел із соціології, медицини, психології, педагогіки для визначення сутності понять „депривація”, „соціальна депривація”; узагальнення теоретичних підходів до проблеми подолання соціальної депривації дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; моделювання – для розробки соціально-педагогічної моделі подолання соціальної депривації підлітків у соціальному середовищі школи-інтернату; прогнозування підвищення ефективності соціального виховання підлітків школи-інтернату для розробки засобів подолання соціальної депривації; емпіричні – педагогічне спостереження, діагностичні бесіди, інтерв’ювання, анкетування, тестування, контент-аналіз документів (планів виховної роботи шкіл-інтернатів, календарних планів роботи вихователів та соціальних педагогів, звітів про їх виконання, особових справ вихованців, журналів реєстрації відвідувань дітей тощо), дослідно-експериментальна робота, соціальна експертиза, моніторинг – для діагностування активності функціонування соціального середовища загально-освітніх шкіл-інтернатів і визначення рівнів соціальної депривації підлітків на різних етапах дослідно-експериментальної роботи; статистичні – обробка даних для визначення якісних і кількісних показників отриманих результатів, оцінки ефективності впровадження соціально-педагогічної програми.
Експериментальною базою дослідження обрані Сумська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, імені Степана Супруна, Роменська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів імені Олександри Деревської, Путивльська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів, Шосткинська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів, Тернопільський дитячий будинок дошкільного і шкільного типу для сиріт „Пресвята родина” благодійного фонду „Карітас”. Загалом експериментом охоплено
275 підлітків шкіл-інтернатів (експериментальна група (ЕГ) – 139 учнів, контрольна група (КГ) – 136 учнів), 85 педагогів, 46 батьків (родичів, опікунів) вихованців,
56 учнів загальноосвітніх шкіл, 30 студентів.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше виокремлено структурні компоненти соціальної депривації у дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в державних закладах опіки; з’ясовано специфіку формування і проявів соціальної депривації у вихованців підліткового віку загальноосвітньої школи-інтернату на сімейному і закладовому рівнях; визначено критерії, показники та рівні соціальної депривації у підлітків школи-інтернату; теоретично обґрунтовано та розроблено соціально-педагогічну програму для подолання соціальної депривації підлітків через активізацію соціально-виховної діяльності на трьох взаємопов’язаних рівнях соціального середовища школи-інтернату: внутрішкільної соціально-педагогічної діяльності (реорганізація життєвого простору вихованців; налагодження сімейної взаємодії дорослих і дітей у закладі; підготовка підлітків до самостійного життя); позашкільної соціально-педагогічної діяльності (подолання соціальної ізольованості та розширення соціальних зв’язків дітей; формування позитивного іміджу вихованців у місцевої громадськості; реінтеграція дітей у сімейне середовище); соціально-педагогічної діяльності на державному рівні (зміна ставлення українського суспільства до дітей, які виховуються в закладах державної опіки, громадянське загартування підлітків школи-інтернату через участь у Всеукраїнських акціях, фестивалях, конкурсах, міжнародну співпрацю з однолітками); подальшого розвитку набули положення про загальноосвітні школи-інтернати як соціально-педагогічні заклади компенсуючого типу, що забезпечують належні умови проживання, навчання, виховання дітей, сприяють їх позитивній соціалізації; змістове уточнення понять „соціальна депривація”, „сімейна депривація”, „закладова депривація”, „екзистенційна депривація”, „соціальне середовище школи-інтернату”; удосконалено організаційно-методичне забезпечення соціально-педагогічної роботи з дітьми в умовах загальноосвітньої школи-інтернату.
Практичне значення дослідження полягає у впровадженні соціально-педагогічної програми подолання соціальної депривації підлітків у виховний процес загальноосвітньої школи-інтернату, що сприяло зниженню рівня соціальної депривованості вихованців та стимулювало процес їх соціального розвитку; розробці тренінгового курсу для підлітків школи-інтернату „Впевнено крокуємо в майбутнє”. Результати дослідження можуть бути використані у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл-інтернатів різного типу, закладах соціально-педагогічного спрямування, громадських організаціях, системі післядипломної педагогічної освіти.
Практична цінність дисертаційної роботи визначається безпосереднім зв’язком її результатів із практикою викладання авторського курсу „Система виховної роботи в установах державного піклування” для студентів спеціальності „Соціальна педагогіка. Практична психологія”, „Початкове навчання (виховання в інтернатному закладі)”.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Сумської
загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, імені Степана Супруна (довідка про впровадження № 396 від 25 грудня 2010 року), Роменської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ імені Олександри Деревської (довідка про впровадження № 468 від 12 травня 2011 року), Путивльської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів (довідка про впровадження № 193 від 16 травня 2011 року), Шосткинської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів (довідка про впровадження № 214 від 07 червня 2011 року), Тернопільського дитячого будинку дошкільного і шкільного типу для сиріт „Пресвята родина” благодійного фонду „Карітас” (довідка про впровадження № 36 від 15 травня 2011 року), Сумського державного педагогічного університету імені Антона Макаренка (довідка про впровадження № 679 від 04 травня 2011 року), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка про впровадження № 485-33/03 від 06 травня 2011 року), Сумського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (довідка про впровадження № 02/439 від 07 червня 2011 року).
Особистий внесок здобувача. У монографії „Сирітство в Україні як соціально-педагогічна проблема (соціально-правовий аспект)” (у співавторстві з Л. Артюшкіною) автором здійснено аналіз історичних форм влаштування дітей-сиріт; охарактеризовано особливості розвитку дітей, які виховуються поза родиною; висвітлено зарубіжний досвід утримання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. У навчальному посібнику „Важковиховуваність: сутність, причини, реабілітація” (за загальною редакцією О. Полякової) особистий внесок здобувача полягає в розкритті особливостей професійної діяльності соціального педагога з важковиховуваними підлітками загальноосвітньої школи-інтернату. У навчально-методичному посібнику „Табірний збір” (укладач Н. Осьмук) автор висвітлює особливості організації соціально-педагогічної роботи з вихованцями шкіл-інтернатів в умовах дитячого оздоровчого закладу. У статті „Специфіка професійної діяльності соціального педагога загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, написаною у співавторстві з Л. Артюшкіною, участь автора полягає в обґрунтуванні змістовного наповнення професійних функцій соціального педагога інтернатного закладу.
Апробація результатів дослідження здійснювалась під час обговорення на засіданнях методологічних семінарів кафедри соціальної педагогіки Сумського державного педагогічного університету імені Антона Макаренка, під час виступів на науково-теоретичних, науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародних: „Сучасні проблеми науки і освіти” (Ужгород, 2002), „Соціально-педагогічні проблеми підготовки фахівців у ВНЗ” (Ужгород, 2003), „Теорія і практика ґендерного виховання студентської молоді: досвід, проблеми, перспективи” (Запоріжжя, 2004), „Підготовка соціальних педагогів у вищій школі до здійснення соціального супроводу кризових категорій населення” (Чернівці, 2004), „Теоретичні та методичні засади розвитку мистецької освіти в контексті європейської інтеграції” (Суми, 2004), „Сучасна молодь: крок у майбутнє” (Суми, 2006), „Соціалізація особистості: культура, освітня політика, технології формування” (Суми, 2011); Всеукраїнських: „Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи” (Тернопіль, 2003), „Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття” (Харків, 2004), „Перші Сіверянські соціально-психологічні читання” (Чернігів, 2010); регіональних „Соціальний педагог – спеціаліст із соціального виховання” (Харків, 2011); педагогічних читаннях „А.С. Макаренко і соціальна педагогіка” (Суми, 2003), міжвідомчій нараді „Дитина поза сім’єю – суспільна проблема” (Суми, 2008), методичному семінарі для соціальних педагогів Сумської області (Суми, 2008), участі у проведенні виїзних консультпунктів Сумського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді для працівників шкіл-інтернатів, багатодітних родин, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу та прийомних родин (м. Глухів, м. Лебедин, м. Охтирка, м. Путивль, м. Ромни, м. Шостка, 2008, 2009, 2010).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено в 22
публікаціях, з них: 1 монографія, 2 навчально-методичні посібники, 12 наукових статей у фахових виданнях, 7 тез доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків на 65 сторінках та списку використаної літератури (355 найменувань, з яких 4 іноземною мовою). Робота містить 25 таблиць, 12 діаграм та 4 малюнки. Загальний обсяг дисертації – 304 сторінки, з них 202 сторінки основного тексту.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертації подано теоретичне узагальнення та практичне вирішення проблеми подолання соціальної депривації дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в умовах загальноосвітньої школи-інтернату, що виявилось в обґрунтуванні, розробці та впровадженні відповідної соціально-педагогічної програми.
1. Аналіз наукової літератури дозволив з’ясувати, що проблематика соціальної депривації дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в державних закладах опіки має міждисциплінарну традицію. На основі узагальнення соціологічного, медичного, психологічного та педагогічного підходів визначено соціально-педагогічну специфіку досліджуваної проблеми, котра обумовлена психовіковими характеристиками дітей, а також особливостями формування і проявів соціальної депривації на сімейному (минулий життєвий досвід дітей, причини втрати родини, соціальний статус, шляхи інституціалізації, стан здоров’я) та закладовому (особливості виховання в інтернатному закладі, ставлення до вихованців оточуючих та людей в громаді, перспективи їх самореалізації в соціумі тощо) рівнях. Доведено, що тривалий досвід соціального депривування позначається на особистості вихованців державних закладів, проте у підлітковому віці, коли закладаються основи усвідомленого соціального розвитку особистості, деформуючого впливу, перш за все, зазнають ціннісні орієнтації, якості особистості та поведінка дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
2. На основі виявленої соціально-педагогічної специфіки сформульовано авторське визначення соціальної депривації у дітей-сиріт підліткового віку як складного соціально-психологічного утворення, що являє собою комплекс негативних властивостей і якостей, набутих у результаті одночасного впливу двох факторів: позбавлення необхідного батьківського піклування (сімейна депривація) та виховання в умовах інтернатного закладу, який зберігає всі ознаки „закритості” (закладова депривація), унаслідок чого процес соціалізації вихованців набуває деструктивного характеру. Невід’ємною складовою соціальної депривації визначено екзистенційну депривацію (глибинне почуття втрати смислу життя, поєднане з відчуттям порожнечі), котра актуалізується в юнацькому віці.
3. Теоретичне осмислення соціально-виховного потенціалу державних закладів опіки дозволило обґрунтувати соціально-педагогічну модель, метою якої визначено підвищення ефективності соціально-педагогічної діяльності з подолання соціальної депривації підлітків у середовищі школи-інтернату. Середовище загальноосвітньої школи-інтернату розглядається як відкрита система, де соціально-педагогічна діяльність з подолання соціальної депривації підлітків реалізується на трьох рівнях: внутрішньому, що вдосконалюється завдяки розширенню та активізації соціально-виховного впливу всіх сфер життєдіяльності інтернатного закладу (соціально-побутові умови, навчання, позанавчальна діяльність, традиції, учнівське самоврядування, дозвілля), які спрямовано на нейтралізацію впливу сімейної депривації, отриманої дітьми у батьківській родині, профілактику її появи у майбутніх сім’ях вихованців та підготовку підлітків до самостійного життя; зовнішньому рівні соціального середовища, яке складають різноманітні соціальні інститути, з якими координує соціально-виховну діяльність школа-інтернат для розв’язання соціально-педагогічних завдань, пов’язаних із подоланням соціальної ізольованості підлітків та усуненням впливу на них закладової депривації; макрорівні, який є необхідним і визначальним фактором для вирішення проблеми соціальної депривації на законодавчому, загальнокультурному та загальнодержавному рівнях. Особливістю соціально-виховної діяльності у такому середовищі є те, що підлітки школи-інтернату перетворюються на її суб’єкт, реалізують себе у соціальній творчій діяльності, мають можливість не лише відтворювати соціальні цінності, але й вдосконалювати їх у відкритому соціумі, що сприяє попередженню появи екзистенційної депривації в юнацькому віці.
4. На основі авторського визначення соціальної депривації та виявлених особливостях її формування і проявів на сімейному і закладовому рівнях визначено інтегративні критерії соціальної депривації підлітків школи-інтернату: ціннісний (показники: сформованість соціальних цінностей (сімейних, громадянських) поряд з усвідомленням соціальної цінності і сенсу власного життя; виражена мотивація соціального саморозвитку та спрямованості у майбутнє), якостей особистості (показники: соціальна активність і громадянська відповідальність, ініціативність, культура спілкування, толерантність, емпатія), поведінковий (показники: дотримання встановлених соціокультурних норм у повсякденному житті, безконфліктна взаємодія з оточуючими, відсутність проявів девіантної поведінки). Відповідно до критеріїв визначено високий, середній та низький рівні соціальної депривації підлітків школи-інтернату. Дані констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи засвідчили переважно високий і середній рівні соціальної депривації у підлітків загальноосвітніх шкіл-інтернатів.
5. Науково обґрунтовано та розроблено соціально-педагогічну програму подолання соціальної депривації підлітків у середовищі загальноосвітньої школи-інтернату, яка передбачає комплексне вирішення проблеми соціальної депривації завдяки подоланню минулого, набутого в батьківській родині, досвіду сімейної депривації, мінімізації впливу на підлітків діючої в умовах виховання в школі-інтернаті закладової депривації та профілактики появи в майбутньому екзистенційної депривації. Основними завданнями соціально-педагогічної програми визначено: 1) формування стійких позитивних соціальних ціннісних орієнтацій підлітків школи-інтернату; 2) сприяння усвідомленню вихованцями державних закладів опіки значущості власного життя та унікальності людського існування; 3) популяризацію цінностей родинного виховання, формування поваги до інституту сім’ї у свідомості вихованців й соціальних відносинах; 4) сприяння формуванню соціальних якостей особистості підлітків школи-інтернату разом з навичками усвідомленого батьківства; 5) сприяння гуманізації відносин у середовищі школи-інтернату, відновлення родинних зв’язків вихованців державних закладів опіки; 6) ознайомлення учнів шкіл-інтернатів з міжнародною та вітчизняною нормативно-законодавчою базою захисту їх прав та інтересів; 7) розширення соціальних зв’язків підлітків школи-інтернату шляхом організації взаємодії з місцевою громадою; 8) зміцнення зв’язків між інститутами соціуму для ефективного розв’язання проблеми соціальної депривації підлітків школи-інтернату у територіальній громаді; 9) інформування громадськості про проблеми та досягнення вихованців інтернатних закладів; 10) сприяння профілактиці соціального сирітства, формування толерантного ставлення до дітей-сиріт у соціумі, відповідальності кожної людини за долю вихованців державних закладів опіки.
6. Здійснено експериментальну перевірку змісту, форм і методів соціально-педагогічної програми подолання соціальної депривації підлітків у середовищі школи-інтернату. Доведено ефективність використання у роботі з вихованцями диспутів, зустрічей зі спеціалістами закладів соціального спрямування, студентсько-учнівських конференцій, інтерактивних методів навчання (сase-study, мозковий штурм, обговорення в загальному колі, робота в парах, робота в малих групах, рольова гра) та організаційних форм позанавчальної й позашкільної роботи (фестивалі, конкурси, змагання, екскурсії, благодійні акції і ярмарки, волонтерська та клубна діяльність, театральні постановки, відеолекторії, тематичні тижні, зустрічі з відомими земляками), що сприяло самореалізації та самовдосконаленню підлітків, їх самоствердженню в очах однолітків, педагогів та людей у громаді.
Результати дослідно-експериментальної роботи з подолання соціальної депривації підлітків в умовах загальноосвітньої школи-інтернату продемонстрували позитивну динаміку сформованості у вихованців соціальних цінностей, просоціальних якостей й відповідної поведінки, що сприяло зниженню у них рівня соціальної депривації. Таким чином, успішне розв’язання проблеми соціальної депривації підлітків в умовах загальноосвітньої школи-інтернату підтверджує ефективність впровадження соціально-педагогічної програми, що дозволяє вважати виконаними завдання та досягнутою мету дослідження.
Проведене дослідження не претендує на остаточне розв’язання проблеми соціальної депривації дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в державних закладах опіки. Подальшої розробки потребують питання удосконалення форм і методів організації соціально-педагогічної діяльності з молодшими школярами, вихованцями дитячих будинків сімейного типу, соціальних гуртожитків для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; професійної підготовки педагогів інтернатних закладів до здійснення соціально-виховної діяльності щодо подолання і профілактики соціальної депривації у вихованців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексеева Л. С. Особенности неблагополучных семей и возможности школы в работе с ними / Л. С. Алексеева // Вопросы профилактики правонарушений несовершеннолетних. – М., 1985. – С. 32–39.
2. Алексеенкова Е. Г. Личность в условиях психической депривации : учебное пособие / Е. Г. Алексеенкова. – СПб. : Питер, 2009. – 96 с.
3. Алексєєва В. Ставтесь до нас, як до рідних дітей… : (особистісно-орієнтований підхід до дитини в умовах школи-інтернату) / В. Алексєєва // Освіта. – 2007. – 26–27 червня. – С. 4–5.
4. Альбицкий В. Ю. Дети-сироты : медико-организационные проблемы / В. Ю. Альбицкий, А. И. Ибрагимов, Т. А. Гасиловская // Детское здравоохранение России : стратегия развития : материалы ІХ съезда педиатров России. – М., 2001. – С. 56.
5. Араканцева Т. А. Школа как возможный источник социальной депривации / Т. А. Араканцева // Актуальные проблемы современного детства : сборник научных трудов. – М. : НИИ Детства РФ, 1993. – С. 73–76.
6. Аралова М. П. Психологические особенности общения со взрослыми и сверстниками выпускников школ-интернатов : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Теория и история педагогики” / М. П. Аралова. – М., 1991. – 22 с.
7. Артюшкіна Л. М. Специфіка професійної діяльності соціального педагога загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування / Л. М. Артюшкіна, А. О. Поляничко // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 2 (59). – С. 42–47.
8. Артюшкіна Л. М. Подолання екзистенційної депривації у вихованців інтернатних закладів у діяльності соціального педагога / Л. М. Артюшкіна // Педагогічні науки: освітні інновації: збірник наукових праць. [Ч. 1] / [ред. кол.: А. А. Сбруєва, М. О. Лазарєв, В. І. Лозова та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2008. – С. 5–13.
9. Артюшкіна Л. М. Сирітство в Україні як соціально-педагогічна проблема (соціально-правовий аспект) : [монографія] / Л. М. Артюшкіна,
А. О. Поляничко. – Суми : СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2002. – 268 с.
10. Асанова Н. К. Психосоциальное развитие младенцев и детей, воспитывающихся в учреждениях : методическое пособие
/ Н. К. Асанова. – М. : Институт детской психотерапии и психоанализа. –
1997. – 32 с.
11. Астоянц М. С. Отношение к детям-сиротам: толерантность или отторжение? / М. С. Астоянц // Социальная педагогіка. – 2005. – № 2. – С. 40–42.
12. Бадер С. О. Соціально-психологічні особливості дітей-сиріт дошкільного віку в умовах дитячого будинку / С. О. Бадер // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2009. – № 1. – С. 10–15.
13. Батароев К. Б. Аналогии и модели в познании / К. Б. Батароев. – Новосибирск : Наука, 1981. – 320 с.
14. Баторі-Торці З. І. Особливості життєвої компетентності вихованців інтернатних закладів / З. І. Баторі-Торці // Науковий вісник Ужгородського національного університету Сер.: Педагогіка. Соціальна робота. – 2005. – Вип. 9. – С. 15–17.
15. Батуев А. С. Ранняя родительская депривация и девиантное поведение подростков / А. С. Батуев // Валеология. – 2002. – № 1. – С. 22–27.
16. Бевз Г. М. Дитина в прийомній сім'ї : нотатки психолога / Г. М. Бевз, І. В. Пєша. – К. : УІСД, 2001. – 101 с.
17. Бевз Г. М. Прийомна сім'я: соціально-психологічні виміри : [монографія] / Г. М. Бевз. – К. : Видавничий дім „Слово”, 2010. – 352 с.
18. Бевз Г.М. Соціально-психологічні чинники виникнення та розвитку прийомного батьківства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.05 „Соціальна психологія” / Г. М. Бевз. – К., 2002. – 21 с.
19. Безпалько О. В. Системний підхід до організації соціально-педагогічної роботи з дітьми та учнівською молоддю в територіальній громаді / О. В. Безпалько // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2006. – № 3. – С. 46–53.
20. Безпалько О. В. Організація соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю у територіальній громаді : теоретико-методичні основи : [монографія] / О. В. Безпалько. – К. : Науковий світ, 2006. – 363 с.
21. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі : [навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів] / О. В. Безпалько. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 208 с.
22. Безпалько О. В. Соціальна робота в громаді : [навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів] / О. В. Безпалько. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 172 с.
23. Безпальча Р. Ф. Форми та методи допомоги жінкам в ув’язненні та після виходу з місць позбавлення волі / Р. Ф. Безпальча // Соціальний
працівник. – 2006. – № 18. – С. 2–11.
24. Безруков Л. О. Стан здоров’я дітей, позбавлених батьківської опіки / [Л. О. Безруков, Р. І. Каланча, В. В. Корнєва та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1991. – № 4. – С. 27–30.
25. Бережнова Л. Н. Теоретические основы предупреждение депривации в образовательном процессе : дис. … доктора пед. наук : 13.00.01 / Людмила Николаевна Бережнова. – СПб., 2000. – 435 с.
26. Бережнова Л. Н. Предупреждение депривации в образовательном процессе: [монографія] / Л. Н. Бережнова. – СПб. : Изд-во „Питер”,
2000. – 186 с.
27. Білінська Р. Проблеми девіантного батьківства / Р. Білінська, Р. Тур // Психолог. – 2006. – 14 квітня. – С. 24–27.
28. Божович Л. И. Избранные психологические труды. Проблемы формирования личности / Л. И. Божович ; [под ред. Д. И. Фельдштейна]. – М. : Международная педагогическая академия, 1995. – С. 56–120.
29. Бондар А. Д. Навчально-виховна робота в школах-інтернатах та групах подовженого дня : посібник [для студентів педагогічних вузів та педучилищ, вчителів і вихователів] / А. Д. Бондар, Б. С. Кобзар. – К. : Вища школа, 1969. – 303 с.
30. Бондар А. Д. Розвиток суспільного виховання в Українській РСР / А. Д. Бондар. – К. : Вид-во Київського університету, 1968. – 86 с.
31. Боулби Дж. Привязанность : [пер. с англ.] / Джон Боулби ; общ. ред. и вступ. статья Г. В. Бурменской. – М. : Гардарики, 2003. – 477 с.
32. Боулби Дж. Создание и разрушение эмоциональных связей : [пер. с англ.] / Джон Боулби. – М. : Академ. проект, 2004. – 232 с.
33. Боулби Дж. Детям – любовь и заботу / Дж. Боулби // Лишенные родительського попечительства / под ред. В. С. Мухиной. – М. : Просвещение, 1991. – С. 144–154.
34. Братусь І. Соціально-педагогічна робота з юними матерями у США та Великій Британії : дис. … кандидата пед. наук : спец. 13.00.05 / Іванна Володимирівна Братусь. – Луганськ, 2011. – 248 с.
35. Брутман В. И. Раннее социальное сиротство (медико-социально-психологические проблемы) : учеб.-метод. пособие / В. И. Брутман. – М. : Издательство экспериментального комплекса социальной помощи детям и подросткам Московского департамента образования, 1994. – 189 с.
36. Брутман В. И. Проблемы социальной защиты сирот, детей, оставшихся без попечения родителей, и юных одиноких матерей. Природа раннего социального сиротства и меры его предупреждения / В. И. Брутман, С. Н. Ениколопов, М. Г. Панкратова. – Москва, 1994. – 82 с.
37. Брутман В. И. Некоторые результаты социологического и психологического обследования женщин, отказывающихся от своих новорожденных детей / В. И. Брутман, С. Н. Ениколопов // Вопросы психологии. – 1994. – № 4. – С. 34.
38. Брутман В. Влияние семейных факторов на формирование девиантного поведения матери / В. Брутман, А. Варга, И. Хамитова // Психологический журнал. – 2000. – № 2. – С. 12–18.
39. Буянов М. И. Вопросы депривации в детской психиатрии / М. И. Буянов // Журнал невропатологии и психиатрии. – 1970. – № 3. – С. 453–462.
40. Буянов М. И. Ребенок из неблагополучной семьи : записки детского психиатра : [книга для учителей и родителей] / М. И. Буянов. – М. : Просвещение, 1988. – 207 с.
41. Вайнола Р. Х. Особистісний розвиток майбутнього соціального педагога в процесі професійної підготовки : [монографія] / Р. Х. Вайнола ; за ред. С. О. Сисоєвої. – Запоріжжя : Хортицький навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр, 2008. – 460 с.
42. Вайнола Р. Х. Педагогічні засади особистісного розвитку майбутнього соціального педагога в процесі професійної підготовки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук : 13.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” / Р. Х. Вайнола. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. – 44 с.
43. Вайнола Р. Х. Технології соціально-педагогічної роботи : [курс лекцій для студ. спец. : 010105 „Соціальна педагогіка”] / Р. Х. Вайнола. – К. : КМПУ
ім. М. Б. Грінченка, 2008. – 152 с.
44. Варій М. Й. Психологія : навчальний посібник / М. Й. Варій. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 288 с.
45. Варій М. Й. Психологія особистості : навчальний посібник / М. Й. Варій. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 592 с.
46. Василенко О. М. Соціально-педагогічна взаємодія в умовах школи-інтернату / О. М. Василенко, Ю. І. Чернецька // Соціальна робота в Україні: теорія та практика. – 2003. – № 2. – С. 109–114.
47. Васильева С. В. Предупреждение депривации во взаимодействии педагога и учащегося : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Теория и история педагогики”
/ С. В. Васильева. – СПб., 2006. – 21 с.
48. Василькова Т. А. Социальная педагогика : [учебное пособие] / Т. А. Василькова, Ю. В. Василькова. – М. : КНОРУС, 2010. – 240 с.
49. Ващенко О. М. Формування умінь і навичок здорового способу життя учнів 1–4 класів шкіл-інтернатів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 „Теорія і методика виховання” / О. М. Ващенко. – К. : Ін-т проблем виховання АПН України, 2007. – 21 с.
50. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ „Перун”, 2004. – 1440 с.
51. Веретенко Т. Г. Практична компонента професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах / Т. Г. Веретенко // Педагогічна освіта : теорія і практика. Педагогіка. Психологія : зб. наук. праць / Ред. кол.: Бех І. Д. , Огнев’юк В. О., Кононенко О. Л.. – К. : КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2009. – С. 42–44.
52. Виноградова-Бондаренко В. Є. Виховання безпритульних дітей в Україні 20-х років ХХ століття : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.01 / Вікторія Євгенівна Виноградова-Бондаренко. – К., 2001. – 221 с.
53. Висоцька А. Основні завдання, форми і методи громадянського виховання учнів спеціальних шкіл-інтернатів / А. Висоцька // Дефектологія. – 2005. – № 3. – С. 29 – 34.
54. Вихованці інтернатів про себе і своє життя / [О. М. Балакірєва, О. О. Яременко, Н. П. Дудар та ін.]. – К. : УІСД, 2000. – 134 с. – (Серія „На порозі самостійного життя” : у 4 кн., кн. 1).
55. Волинець Л. Наші діти? / Л. Волинець // Соціальна політика і соціальна робота. – 1998. – № 4 (8). – С. 35–55.
56. Волинець Л. С. Права дитини в Україні: проблеми та перспективи / Л. С. Волинець . – К. : ЛОГОС, 2000. – 74 с.
57. Волкова В. В. Формування готовності до сімейного життя у дітей-сиріт у діяльності практичного психолога / В. В. Волкова // Практична психологія та соціальна робота. – 2008. – № 6. – С. 40 – 48.
58. Волкова Е. Система защиты детей и подростков от насилля и жестокого обращения / Е. Волкова // Социальная педагогика. – 2007. – № 4. – С. 77–79.
59. Воскобойникова С. А. Нет чужих детей : раздумья о проблемах современного сиротства : [книга для учителя] / С. А. Воскобойников. – М. : Просвещение, 1989. – 175 с.
60. Воспитание и развитие детей в детском доме : хрестоматия / [ред.-сост. Н. П. Иванова]. – М. : АПО. – 140 с.
61. Вугрич В. П. Особливості виховної роботи в школах-інтернатах / В. П. Вугрич // Загальноосвітні школи-інтернати в сучасній Україні. – М., 2001. – С. 39–42.
62. Вугрич В.П. Школи-інтернати і проблеми педагогічної реабілітації дітей / В. П. Вугрич // Нові технології навчання : науково-методичний збірник. – К. : НМЦ ВО, 2002. – Вип. 35. – С. 101.
63. Вчимося жити самостійно : [навчально-методичний посібник для роботи з учнями випускних класів інтернатних закладів] / [Ж. В. Петрочко, О. В. Безпалько, О. М. Денисюк та ін.]. – К. : ДІПСМ, 2002. – 203 с.
64. Вяткина Л. А. Психологические особенности воспитания детей в интернтных учреждениях : [методические рекомендации для воспитателей детских домов и школ-интернатов] / Л. А. Вяткина. – Могилев : Смысл, 1987. – 31 с.
65. Галатир І. А. Підготовка майбутніх соціальних педагогів до роботи з соціальними сиротами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти”
/ І. А. Галатир. – К., 2012. – 17 с.
66. Галигузова Л. Н. Психологические аспекты воспитания детей в домах ребенка и детских домах / Л. Н. Галигузова, С. Ю. Мещерякова, Л. М. Царегородцева // Вопросы психологии. – 1990. – № 6. – С. 17–25.
67. Галигузова Л. Н. Становление потребностей детей в общении со взрослым и сверстником / Л. Н. Галигузова, М. И. Лисина // Исследования по проблемам возрастной и педагогической психологии. – М., 1980. –
С. 55–78.
68. Гарр Т. Р. Почему люди бунтуют / Т. Р. Гарр. – СПб. : Питер, 2005. – 461 с.
69. Герасимова Г. Проблемы обучения и воспитания в детских домах, школах-интернатах / Г. Герасимова // Воспитание школьников. – 1988. – № 6. –
С. 50–52.
70. Герасимова И. А. Социально-культурные подходы профилактики сиротства в российском обществе / И. А. Герасимова // Вестник Московского государственного университета культуры и искусств. – 2006.
– № 3, ч. 1. – С. 171–174.
71. Гобунова Е. Взаимодействие с кровной семьей ребенка-сироты : преодоление кризиса / Е. Горбунова // Социальная педагогика. – 2008. – № 4. – С. 74–77.
72. Голик А. Н. Социальная психиатрия сиротства / А. Н. Голик. – М. : Лаборатория базових знаний, 2000. – 192 с.
73. Гошовський Я. О. Становлення образу „Я” в підлітків школи-інтернату в умовах депривації батьківського впливу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психолог. наук : спец. 19.00.07 „Педагогічна і вікова психологія” / Я. О. Гошовський. – К., 1995. – 24 с.
74. Дементьева И. Социальная адаптация детей-сирот / И. Дементьева // Социальная педагогика. – 2003. – № 2. – С. 64–73.
75. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»)
// Виховна робота в закладах освіти України : збірник нормативних документів та методичних рекомендацій з питань організації виховної роботи / упоряд.: С. В. Кириленко, С. О. Кривонос. – К. : ІСДО, 1995. –
С. 25–27.
76. Державна цільова соціальна програма реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування : затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня
2007 р. № 1242 // Збірник урядових нормативних актів України. – 2008. – № 22. – С. 5–28.
77. Дети социального риска и их воспитание : [учебно-методическое пособие] / науч. ред. Л. М. Шипицына. – СПб. : Издательство „Речь”, 2003. – 144 с.
78. Дефектология : словарь-справочник / [авт.-сост. С. С. Степанов ; под ред. Б. П. Пузанова]. – М. : ТЦ Сфера, 2005. – 208 с.
79. Джаримова Х. А. Социальная депривация детей-сирот: социологический анализ (на примере Республики Адыгея) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. социолог. наук : спец. 22.00.06 „Социология культуры, духовной жизни” / Х. А. Джаримова. – Майкоп, 2002. – 22 с.
80. Діти державної опіки : проблеми, розвиток, підтримка : навчально-методичний посібник / [М. Й. Боришевський, Г. М. Бевз, І. П. Жерносек та ін.]. − К. : Міленіум, 2005. – 286 с.
81. Діти і молодь, які живуть або працюють на вулиці: приховане обличчя епідемії ВІЛ в Україні. – К.: ЮНІСЕФ/МБФ –„СНІД Фонд Схід-Захід”, 2006. – С. 12.
82. Долинська Л. В. Ускладнене спілкування в учнів шкіл-інтернатів : [навчально-методичний посібник] / Л. В. Долинська, Г. Є. Улунова ; Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Інститут історії та філософії педагогічної освіти. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. – 119 с.
83. Евграфова Л. И. Формирование родственных взаимоотношений детей-сирот (на материалах дошкольных отделений школ-интернатов для детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей в Украинской ССР) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Теория и история педагогики” / Л. И. Евграфова. – К., 1987. – 18 с.
84. Енциклопедія батьківства : посібник з сімейного виховання
/ [Є. І. Коваленко, С. В. Кириленко, Г. С. Адамів та ін.] ; за заг. ред.: Є. І. Коваленко, С. В. Кириленко. – К. : КНТ, 2008. – 592 с.
85. Жаровцева Т. Г. Адаптация детей дошкольного возраста к условиям общественного воспитания : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.01
/ Татьяна Григорьевна Жаровцева. – К., 1991. – 234 с.
86. Життєвий шлях випускників інтернатних закладів, дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей : результати соціологічного дослідження Українського інституту соціальних досліджень
ім. Олександра Яременка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sirotstvy.net/
87. Жорнова О. Формування у студентів поняття соціокультурної норми / О. Жорнова, О. Мороз // Соціально-педагогічні проблеми підготовки фахівців у вищих навчальних закладах : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, (25–26 лютого 2003 р.) / за заг. ред.: В. В. Сагарди, М. В. Опачко. – Ужгород : УжНУ, 2003. – С. 73–75.
88. Жукова Н. П. Возрастные особенности адаптации детей к условиям жизни в детском учреждении / Н. П. Жукова // Вопросы охраны материнства. – 1969. – № 4. – С. 52.
89. Журавлева Р. Я. Внеурочные самостоятельные занятия в школе-интернате / Р. Я. Журавлева. – М. : Просвещение, 1968. – 197 с.
90. Забезпечення рівних можливостей та прав дітей в умовах зростання ризиків бідності населення : державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2009 р. / Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, Державний департамент з усиновлення та захисту прав дітей, Державний інститут розвитку сім’ї та молоді; [А. Зінченко, Т. Алєксєєнко, С. Аксьонова та ін.]. − К. : Бланк-Прес, 2010. − 152 c.
91. Заверико Н. В. Соціальна педагогіка : навчальний посібник / Н. В. Заверико. – К. : Видавничий Дім „Слово” 2011. – 240 с.
92. Загрева В. Я. Правове виховання старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл-інтернатів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 „Теорія і методика виховання” / В. Я. Загрева. – К., 2002. – 20 с.
93. Зайцева З. Г. Неблагополучна сім’я та її вплив на формування особистості дитини / З. Г. Зайцева // Соціальна підтримка молодої сім’ї. – К. : Академпрес, 1994. – 77 с.
94. Запобігання інституціалізації дітей раннього віку. Інноваційні технології соціальної роботи з профілактики відмов від новонароджених дітей : [методичний посібник] / авт.-упоряд.: Т. Алєксєєнко, О. Безпалько, Н. Бервено та ін. ; [за заг. ред.: І. Звєрєвої, Ж. Петрочко]. – К. : Століття, 2008. – 224 с.
95. Захарова А. Организационно-педагогические проблемы школьных интернатов Якутской АССР : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Теория и история педагогики” / А. Захарова. – М., 1970. – 25 с.
96. Захист дітей, які потребують особливої уваги суспільства : [збірник статей] / відп. за вип. І. В. Калачова. – К. : Державний комітет статистики України, 2009.– 76 с.
97. Звєрєва І. Д. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю в Україні: теорія і практика : [монографія] / І. Д. Звєрєва ; Київський університет ім. Тараса Шевченка. – К. : Правда Ярославичів, 1998. – 394 с.
98. Звєрєва І. Д. Теорія і практика соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю в Україні : дис. … доктора пед. наук : 13.00.05 / Ірина Дмитрівна Звєрєва. – К., 1999. – 451 с.
99. Землянухина Т. М. Особенности общения и любознательности у воспитанников детских закрытых учреждений в раннем возрасте / Т. М. Землянухина, М. И. Лисина // Возрастные особенности психического развития детей. – М., 1982. – С. 38–59.
100. Знайти себе: життєві історії випускників інтернатів / [О. Артюх, О. Балакірєва, Н. Дудар та ін.] ; под ред.: М. Ілляш, Т. Тележенко. – К. : Український інститут соціальних досліджень, 2001. – 201 с.
101. Иванов А. В. Социальная педагогика : учебное пособие / А. В. Иванов
[и др.] ; под общ. ред. проф. А. В. Иванова. – М. : Издательско-торговая корпорация „Дашков и К”. – 2010. – 424 с.
102. Иванова В. Ю. О психологическом взаимодействии близьких, взрослых и детей, проживающих в семье и в доме ребенка / В. Ю. Иванова // Дефектология. – 2006. – № 1. – С. 72–79.
103. Иванова Н. Неблагополучие семьи как причина трудной жизненной ситуации детей / Н. Иванова // Социальная педагогика. – 2008. – № 2. – С. 25–33.
104. Игнатьев Ю. Ф. Индивидуальный подход к воспитанию и обучению учащихся в пришкольном интернате / Ю. Ф. Игнатьев // Воспитательная работа в учреждениях интернатного типа : общегородская научно-практическая конференция, (23–24 октября 1977 г.). – М., 1977. – С. 79.
105. Исупова О. Г. Отказ от новорожденного и репродуктивные права женщины / О. Г. Исупова // Социологические исследования. – 2002. – № 11.
– С. 92–99.
106. Калаур С. М. Діяльність соціального педагога з сім’ями, в яких проживають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування / Соціально-педагогічна робота з проблемними сімями : посібник / А. Й. Капська, Н. С. Олексюк, С. М. Калаур, З. З. Фалінська. – Тернопіль : Астон, 2010. – С. 101 – 106.
107. Калаур С. М. Соціальне сирітство як сфера професійної діяльності соціального педагога / С.М. Калаур // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія «Педагогіка та психологія» : збірник наукових праць / [ред. кол.: Г. Г. Філіпчук (наук. ред.), І. С. Руснак, Т. К. Завгородня та ін.]. – Чернівці : Рута. – 2011. – Вип. 556. – С. 192–200.
108. Канішевська Л. В. Педагогічні основи виховання соціальної зрілості учнів старших класів шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків / Л. В. Канішевська. – К. : Стилос, 1998. – 164 с.
109. Канішевська Л. В. Теоретико-методологічні засади виховання соціальної зрілості старшокласників шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, у позаурочній діяльності / Л. В. Канішевська. – К. : Стилос, 2001. – 342 с.
110. Канішевська Л. В. Виховання соціальної зрілості старшокласників загальноосвітніх шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності : монографія / Л. В. Канішевська. – К. : ХмЦНІІ, 2011. – 368 с.
111. Капська А. Й. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи : (модульний курс дистанційного навчання) / [А.Й. Капська, О. В. Безпалько, Р. Х. Вайнола] ; за заг. ред. А. Й. Капської. – К., 2002. – 164 с.
112. Капська А. Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю : навчально-методичний посібник /А. Й. Капська. – К. : УДЦССМ, 2001. –
220 с.
113. Карасева Н. И. Психологические особенности развития коммуникативных способностей у подростков, оставшихся без попечения родителей : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. психолог. наук : 19.00.07 „Педагогическая и возрастная психология” / Н. И. Карасева. – Киев, 1991. – 19 с.
114. Карпачова Н. І. Стан дотримання та захисту прав дитини в Україні : спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини : до 20-річчя ратифікації Україною Конвенції ООН про права дитини / Н. І. Карпачова. – К., 2010. – 230 с.
115. Каткова И. П. Медико-социальные проблемы юного материнства : программа социальной работы с юными матерями / И. П. Каткова. – М. : Центр общечеловеческих ценностей, 1992. – 53 с.
116. Кевля Ф. И. Индивидуальный подход к учащимся школы-интерната в процессе формирования их общественной активности : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.01 / Федор Иванович Кевля. – М., 1982. – 22 с.
117. Кистяковская М. Ю. Особенности развития движений у детей второго года жизни в состоянии тяжелой гипотрофии и с резкой задержкой развития / М. Ю. Кистяковская // Лишенные родительского попечительства : хрестоматия : учебное пособие для студентов педагогических университетов и институтов / редактор-составитель В. С. Мухина. – М. : Просвещение, 1991. – 223 с.
118. Кистяковская М. Ю. О стимулах, вызывающих положительные эмоции у ребенка первых месяцев жизни / М. Ю. Кистяковская // Вопросы психологии. – 1965. – № 2. – С. 137–138.
119. Кізь О. Б. Очікувані життєві перспективи вихованців інтернатних закладів / О. Б. Кізь // Психологія : збірник наукових праць НПУ імені М. П. Драгоманова. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 1999. – Вип. 3 (6). – С. 191–199.
120. Кізь О. Б. Розвиток життєвих перспектив вихованців інтернатних закладів / О. Б. Кізь. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2001. – 128 с.
121. Кізь О. Б. Формування психологічної готовності до створення сім’ї у вихованців інтернатних закладів / О. Б. Кізь // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 1999. – № 3. – С. 38–42.
122. Кікінежді О. М. Особливості гендерної соціалізації депривованого юнацтва : навчальний посібник / О. М. Кікінежді, О. Б. Кізь. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2004. – 176 с.
123. Кобзар Б. С. Педагогічні проблеми розвитку шкіл-інтернатів і шкіл подовженого дня / Б. С. Кобзар. – К. : Радянська школа, 1968. – 269 с.
124. Кобзар Б. С. Специфіка позаурочної виховної роботи з учнями шкіл-інтернатів для дітей-сиріт, що залишилися без піклування батьків / Б. С. Кобзар, Є. П. Постовойтов. – К. : СТИЛОС, 1997. – 312 с.
125. Кобзар Б.С. Виховання патріотизму і формування культури міжнаціональних відносин в учнів шкіл-інтернатів : метод. рекомендації / Б. С. Кобзар, Є.П. Постовойтов, Л.С. Дробот. – К., 1998. – 56 с.
126. Кобзар Б. С. Управління виховною роботою в школі-інтернаті / Б. С. Кобзар, Є. П. Постовойтов, В. Г. Слюсаренко. – К., 1996. – 268 с.
127. Кобзарь Б. С. Внеурочная воспитательная работа в школах и группах продленного дня / Б. С. Кобзарь. – К. : Радянська школа, 1984. – 167 с.
128. Кобзарь Б. С. Опыт работы школ-интернатов и групп продленного дня / Б. С. Кобзарь, Д. И. Румянцев // Советская педагогика. – 1981. – № 4. –
С. 46–50.
129. Кобринский М. Социально-педагогические основы организации жизнедеятельности интернатных учреждений в системе регионального образования : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Теория и история педагогики” / М. Кобринский. – Минск, 1997. – 24 с.
130. Коваленко О. Педагогическое общение как необходимая составная процесса социализации детей, лишенных родительской опеки / О. Коваленко // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2005. – № 1. –
С. 51–55.
131. Коджаспирова Г. М. Педагогический словарь : учебное пособие / Г. М. Коджаспирова, А. Ю. Коджаспиров. – М. : Академия, 2003. – 176 с.
132. Комаров В. Развитие самодеятельности воспитанников интернатного учреждения / В. Комаров // Воспитание школьников. – 2005. – № 3. –
С. 3–10.
133. Комплексна допомога бездоглядним та безпритульним дітям : методичний посібник / [О. В. Безпалько, Л. П. Гурковська, Т. В. Журавель та ін.] ; за ред.: І. Д. Звєрєвої, Ж. В. Петрочко. – К. : Видавничий дім „Калита”, 2010. – 376 с.
134. Кононова Н. Битва за сирот / Н. Кононова // Сегодня. – 2011. – 29 октября. – С. 12–13.
135. Конвенція ООН про права дитини / Представництво ЮНІСЕФ в Україні. – К., 2002. – 31 с.
136. Конституція України : прийнята на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – Суми, 1996. – 38 с.
137. Концепція виховання дітей і молоді у національній системі освіти // Інформаційний збірник міністерства освіти України. – 1996. – № 13. – С. 2– 16.
138. Концепція національного виховання // Освіта. – 1994. – 26 жовтня. –
С. 4–5.
139. Коренєв М. М. Особливості психологічного розвитку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування / М. М. Коренєв, Р. О. Мойсеєнко, Н. М. Колотій та ін. // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т. 10, вип. 3 (32). – С. 37–39.
140. Коробейников И. А. Проблема сиротства: реальность и ожидания / И. А. Коробейников // Дефектология. – 2006. – № 1. – С. 3–5.
141. Котляров С. Е. Социальная депривация как механизм социально-экономического преобразования современного российского общества : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. социолог. наук : спец. 22.00.04 „Социальная структура, социальные институты и процессы” / С. Е. Котляров. – Ставрополь, 2006. – 20 с.
142. Крок до майстерності : [методичний посібник з підготовки консультантів телефонної лінії довіри для вихованців та випускників шкіл-інтернатів]. – К. : ДІПСМ ; УІСД, 2002. – 106 с.
143. Кузьменко Л. В. „Твої права, їх захист і реалізація” – факультатив для старшокласників шкіл-інтернатів для дітей-сиріт / Л. В. Кузьменко // Теоретико-методичні проблеми виховання соціальної зрілості учнів шкіл-інтернатів. – К.: Інститут проблем виховання АПН України, 2000.–
С. 53–62.
144. Кузьменко Л. В. Адаптація вихованц