ЕЛЕКТРОННЕ УРЯДУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ПРОЗОРОЇ ТА ВІДКРИТОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ

brief description

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»

На правах рукопису

Куспляк Ігор Сергійович

УДК 321.7: 004

Електронне урядування як інструмент формування прозорої та відкритої політичної влади

Спеціальність 23.00.02 – політичні інститути та процеси

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник –
доктор політичних наук, професор Наумкіна Світлана Михайлівна

Одеса – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ 10
1.1. Передумови створення електронного урядування в контексті загальносвітових трансформаційних процесів та концепцій управління. 10
1.2. Концептуальний аналіз основних підходів до понять «електронний уряд» та «електронне урядування». 35
1.3. Методологічні підходи до поняття «відкритості» і «прозорості» влади в контексті електронного урядування. 64
Висновки до розділу 1. 76
РОЗДІЛ 2 РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАСАД ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ 79
2.1. Характерні риси електронного урядування в США та азіатських країнах. 79
2.2 Практики зарубіжного досвіду формування електронного урядування в країнах Європи 91
2.3. Ознаки розвитку електронного урядування в пострадянських країнах 103
Висновки до розділу 2 113
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДКРИТОСТІ І ПРОЗОРОСТІ ВЛАДИ ТА МОЖЛИВА ПОЛІТИЧНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ 116
3.1. Публічні послуги в електронному вигляді як запорука відкритості та прозорості влади. 116
3.2. Стратегія розвитку електронного урядування. 141
Висновки до розділу 3. 156
ВИСНОВКИ 158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 164
ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В останні десятиліття ХХ століття інформаційно-телекомунікаційні технології (ІКТ) стають каталізатором радикальних змін в житті суспільства, змінюючи традиційні уявлення про політичні та культурні цінності. В результаті цих глобальних змін відбувається поступальних рух до інформаційного суспільства, де визначна роль належить інформації та знанням. В свою чергу інформаційне суспільство трансформує сучасну політичну реальність та управлінський процес шляхом зміни їх ролі та функцій.
ІКТ стали невід’ємним елементом функціонування сучасного суспільства, від яких залежить не тільки розвиток науки і техніки, а й демократії. Але однією з необхідних передумов сталого демократичного розвитку є прозора та відкрита влада. Вона є запорукою здійснення ефективної політики, яка спроможна створити реальний громадянський контроль, забезпечити права людини та громадянина та зміцнити довіру громадян до влади.
Вирішення проблеми відкритості та прозорості влади є одним з напрямків демократичного розвитку України та впровадження європейських принципів діяльності органів влади та цивілізованих норм політичної культури. Але ситуація в Україні із відкритістю та прозорістю влади поки що далека від усталених норм розвинутих демократичних країн, за що маємо низьку довіру з боку міжнародної спільноти та інвесторів.
Отже, актуальним залишаються питання пошуку ефективних інструментів формування відкритої та прозорої влади в контексті сучасних трансформаційних процесів та наявних можливостей ІКТ.
Одним з таких інструментів є електронне урядування, що забезпечує нові форми комунікації між громадянами, бізнесом та владою, безперешкодний доступ до публічної інформації та сприяє участі громадян в виробленні та впровадженні державної політики, надавати більш якісні послуги.
Реалізація ідеї електронного урядування викликає жвавий інтерес у всьому світі, зокрема, і в нашій державі.
Сьогодні час вимагає більш глибокий аналіз сутнісних характеристик електронного урядування, теоретичних і прикладних аспектів його розвитку, а також напрямів формування відкритої та прозорої влади за допомогою технологій електронного урядування.
Таким чином, розробка політичної стратегії розвитку електронного урядування в Україні є вельми актуальною.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з загальною науково-дослідною програмою кафедри політичних наук Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського «Трансформаційний процес в Україні: основні проблеми та умови вирішення» (№ держреєстрації 0109U000215), одним із виконавцем яких є дисертант.
Мета даного дослідження полягає в тому, щоб проаналізувати сутність та можливості електронного урядування щодо формування відкритої та прозорої влади.
Реалізація мети дослідження зумовила постановку і послідовне вирішення наступних задач:
- розглянути передумови електронного урядування в контексті загальносвітових трансформаційних процесів та концепцій управління;
- провести концептуальний аналіз основних підходів до понять «електронний уряд» та «електронне урядування»;
- дослідити методологічні підходи до понять «відкритості» і прозорості» влади в контексті електронного урядування;
- виявити політичні результати впровадження електронного уряду;
- визначити характерні риси електронного урядування в США та азіатських країнах;
- розглянути практики зарубіжного досвіду формування електронного урядування в країнах Європи;
- виявити ознаки розвитку електронного урядування в пострадянських країнах;
- довести сутність електронних публічних послуг з точки зору відкритості та прозорості влади;
- обґрунтувати стратегію розвитку електронного урядування.
Об'єктом дисертаційного дослідження є процес трансформації політико-управлінської діяльності за допомогою інформаційно-телекомунікаційних технологій.
Предметом дослідження є електронне урядування як інструмент формування відкритої і прозорої влади в сучасному демократичному суспільстві.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є система філософських, загальнонаукових і спеціальних наукових методів.
Діалектичний метод дав змогу проаналізувати вплив загальносвітових трансформаційних процесів та концепцій публічного управління на ідею створення електронного урядування, виявити їх єдність та протиріччя.
Структурно-функціональний аналіз використовувався для вивчення функціональних модулів електронного урядування, їх структури та залежності.
У роботі також використовуються методи теоретичного і емпіричного дослідження, аналіз і синтез, дедукція і індукція.
Компаративний аналіз дозволив дослідити характерні риси електронного урядування в різних країнах та виявити фактори, які сприяли успіху впровадження.
За допомогою методу соціологічного аналізу досліджувалися результати соціологічного опитування щодо визначення основних складових проблем електронної взаємодії між громадянами та органами влади, проведеного автором дисертаційного дослідження.
При підготовці роботи використовувались методи якісного аналізу правових документів, програмних документів та текстів концепцій в галузі інформаційної політики.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена сутністю центральної проблеми дисертаційного дослідження, так як питання формування відкритої та прозорої влади за допомогою електронного урядування так і не набули належного дослідження в політичні науці. Новизна дисертаційного дослідження знайшла своє відображення в результатах, що мають наукове значення:
Вперше:
- показано, що електронне урядування є фактором трансформації усіх сфер діяльності суспільства: соціальної, технічної, економічної та ін. У політичній сфері суспільства як стимул формування електронного урядування виступають наявні зобов'язання, політика, чинні правові регламенти та існуючі географічні кордони. Технології електронного урядування є способом виконання прийнятих владою зобов'язань і відповіддю на виникаючі очікування виборців;
- обґрунтовано, що електронне урядування – це політична стратегія, а не просто механізм реалізації раніше поставлених завдань. Держава як соціальний інститут кіберпростору, зацікавлена в тому, щоб підтримувати впровадження інфокомунікацій для виконання органами виконавчої влади своїх функцій. Програми впровадження нових ІКТ дозволяють розширити можливості уряду і стимулюють до змін, які раніше не передбачалися. Доведено можливості електронного урядування посилювати довіру до публічної влади і потреба публічної влади з довірою ставитися до демократичної компетентності громадян;
- виявлено, що створення системи електронного урядування, яка дозволяє істотно розширити канали взаємодії держави і громадянського суспільства, підвищити якість цієї взаємодії на основі демократичних принципів і врахуванні інтересів громадян, залежить від об'єктивних факторів, які пов'язані з соціально-економічним становищем країни і рівнем розвитку нових інформаційних технологій, і суб'єктивних (діяльність урядових і державних органів влади, а також громадських організацій в реалізації концепції інформатизації суспільства та підвищення рівня інформаційної культури кожного громадянина) факторів;
- з'ясовано, що одним з найважливіших аспектів створення, забезпечення якості та доступності електронного урядування в Україні є співпраця всіх зацікавлених соціальних груп. Демократичні права громадян реалізуються урядом у рамках управління відносинами з громадянами, які є його клієнтами, тобто одержувачами різних державних послуг. Умова співробітництва – громадянська участь самих широких верств населення. Співпраця можлива за умови розробки нових підходів уряду до взаємин як між державними установами, так і в рамках партнерств з приватним сектором та неурядовими організаціями;
Уточнено:
- поняття «електронне урядування», яке розглядається як нова система взаємовідносин, прямих і зворотних взаємозв'язків між основними суб'єктами управління суспільними процесами, що здійснюються за допомогою сучасних ІКТ з метою забезпечення конституційних прав і свобод громадян;
- поняття «відкритості» та «прозорості» влади. Природа прозорості інформації полягає переважно в її кількості, а відкритість інформації – в її якості;
Дістало подальший розвиток:
- концепція електронного урядування. Зміст даної концепції полягає не тільки в тому (як випливає з наявних підходів), що уряд переносить організацію державного управління та взаємодію з громадянами в он-лайн, в результаті чого діяльність державних органів набуває нової якості. Але і в тому, що електронне урядування є рушійною силою для вдосконалення демократичної системи управління. Таким чином, впровадження даної концепції не просто підвищує ефективність роботи державного апарату, а, по суті, створює передумови для формування принципово нової моделі демократії – цифрової демократії (digital democracy), заснованої на відкритості та прозорості діяльності уряду, підзвітності суспільству;
- обґрунтування тези про необхідність політичної волі вищого керівництва держави щодо необхідності впровадження електронного урядування.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що теоретичні положення та висновки дисертації можна використовувати для більш поглибленого аналізу інформаційно-комунікативних складових сучасного суспільства, а також для вироблення напрямів формування відкритої і прозорої влади засобами ІКТ.
Результати дисертаційного дослідження мають певну цінність для всіх учасників управлінського процесу. Адже це вимагає знань сутності електронного урядування та механізмів його впровадження.
Теоретичні положення та висновки дисертації можуть бути використані в науково-дослідній сфері при розробці стратегії розвитку електронного урядування; в аналітичній діяльності при вивченні стану відкритості та прозорості органів влади та перспектив на майбутнє; в навчальній діяльності – при розробці та викладанні навчальних курсів з політології, політичних комунікацій, публічної політики, інформаційної політики.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації апробовані автором на всеукраїнських і міжнародних науково-методичних і науково-практичних конференціях та семінарах: «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (м. Одеса, 2008 р.), «Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст» (м. Дніпропетровськ, 15-16 травня 2009 р.), Перша німецько-українська академія «Україна і Німеччина: політика і управління в демократичній правовій державі» (м. Росток, Німеччина, 1-12 жовтня 2009 р.), «Конфлікти та безпека» (м. Одеса, 25 листопада 2010 р.), «Сучасна регіональна політика: формування, реалізація та розвиток публічної служби» (м. Одеса, 23 вересня 2010 р.) та «Сучасна регіональна політика: освіта, наука, практика» (м. Одеса, 28 жовтня 2011 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення дисертації знайшли відображення в 11 наукових публікаціях, 4 з яких надруковані у фахових виданнях з політичних наук.
Структура дисертації обумовлена метою і задачами, які були покладені дисертантом у процесі науково-теоретичної розробки вибраної теми. Дослідження складається з вступу, трьох розділів, перший і другий з яких містять по три підрозділи, третій – два підрозділи, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 163 сторінки. Список використаних джерел містить 196 найменувань (24 сторінки).

bibliography

ВИСНОВКИ

Досліджуючи передумови електронного урядування в контексті загальносвітових трансформаційних процесів і концепцій управління, слід зробити висновок про те, що електронне урядування як ідеальна категорія існує і функціонує в рамках віртуальної реальності, відображаючи об'єктивні процеси політичного управління сучасним суспільством. Отже, ті моделі управлінської діяльності, які склалися традиційно і діяли впродовж століть, не можна розглядати як базові при аналізі поняття «електронне урядування».
Розглянувши передумови електронного урядування в контексті загальносвітових трансформаційних процесів і концепцій управління дисертант прийшов до висновку про те, що якщо в індустріальному суспільстві найбільш прогресивною формою правління була представницька демократія, то в інформаційному - демократія участі.
Дослідження основних підходів до поняття «електронне урядування» дозволило виділити з них три основних. Відповідно до першого підходу повноправним елементом в структурі електронного уряду є електронна демократія і участь. Трактується це як «електронна реалізація узаконених демократичних шляхів або процедур прийняття рішень» на практиці зводячись, в основному, до електронних виборів і електронного голосування.
Другий підхід, розділяється більшістю представників гуманітарно-соціальної сфери, навпаки, розглядає електронне урядування як частина електронної демократії.
Третій підхід виходить з того, що вектори соціальної дії в даному випадку різноспрямовані: «електронне урядування» створюється за ініціативою «зверху» і для обслуговування інтересів держави, «електронна демократія», покликана, в першу чергу відображати інтереси громадян, що утворюють локальні географічні спільноти та , відповідно, створюватися «знизу».
Один із наукових підходів проводить диференціацію між термінами «електронний уряд» і «електронне урядування». Теоретики електронного управління висловлюють думку про перехід від концепції електронного уряду до концепції електронного урядування.
Якщо електронний уряд стосується організаційних відносин, що включають політичну координацію, впровадження політичних рішень та надання публічних послуг, то електронне урядування характеризує відносини між громадянами, урядовими структурами, громадською думкою і обраними офіційними особами. Якщо в центрі концепції електронного уряду лежать поняття - відкритість інформації та надання публічних послуг он-лайн, то нове розуміння включає в себе такі концепти, як співробітництво, участь, координація. Фактично мова тут йде про електронну демократію, яка б дозволяла розширити форми впливу громадян на процес прийняття та реалізації політичних рішень. Електронне урядування змінює способи, які уряд використовує, маючи справу з громадськістю, а також одночасно це висуває нові вимоги до деяких форм участі з боку громадян. Це породжує деяку довіру до того, що електронне урядування, ймовірно, призведе до деяких форм електронної демократії. Таким чином, основними складовими електронного урядування є демократичний процес, відкритий уряд і прозорий механізм прийняття рішень. Результатом впровадження електронного урядування повинно стати не тільки більш ефективне і менш витратне адміністрування, а й кардинальну зміну взаємин між суспільством і урядом. А це повинно привести до вдосконалення демократії та підвищення відповідальності влади перед народом.
Передбачається, що введення ІКТ в державне управління дозволить прискорити розвиток економіки, знизити витрати на бюрократичні процедури, підвищити ефективність роботи та продуктивність праці державних відомств, розширити можливості населення у формуванні громадянського суспільства за рахунок поліпшення доступу до різної інформації, створення більш прозорої роботи державних служб, ослаблення бюрократичних бар'єрів.
Електронне урядування має наступні основні цілі: оптимізація надання урядових послуг населенню і бізнесу; підвищення ступеня участі всіх виборців в процесах керівництва і управління країною; підтримка і розширення можливостей самообслуговування громадян, зростання технологічної обізнаності і кваліфікації громадян, зниження впливу фактора географічного розташування.
У той же час є й інші точки зору, згідно з якими поняття «електронний уряд», «електронне урядування» інтерпретуються як синоніми.
Дослідження понять відкритості та прозорості в контексті електронного урядування дозволило зробити висновок про те, що відкритість влади - це важливий аспект демократичності не просто політичного режиму, а й держави. Питання відкритості влади стосується багатьох напрямів функціонування системи державної влади, головним з яких є забезпечення інформаційної відкритості. І одним із завдань держави у цьому зв'язку стає створення ефективної системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на вільне отримання, розповсюдження і використання інформації як необхідної умови демократичного розвитку. В результаті, в політичній практиці використання нових ІКТ стало невід'ємним елементом: володіння інформацією, яка на сьогоднішній день є найважливішим політичним ресурсом як на внутрішньодержавному, так і на міжнародному рівні.
Умовою забезпечення прозорості є наявність механізмів розкриття державної інформації, що має на меті визначення того, яка інформація держави підлягає обов'язковому публічному розкриттю, а яка - є інформацією з обмеженим доступом - наприклад, тільки для державних органів контролю. Існуюче законодавство поки не вирішує ці завдання в повній мірі, і повинно бути скориговано в ході експертної та громадської дискусії.
Відкритість і прозорість діяльності органів влади, відновлення та зростання довіри суспільства до них, як результат впровадження електронного урядування, є одним з важливих політичних досягнень. Це той випадок, коли надання ефективних і результативних он-лайнових урядових послуг безпосередньо трансформується у вигляді реального досягнення ідеалів е-демократії. Іншими політичними досягненнями слід вважати підвищення ступеня участі громадян та органів влади в інформаційному суспільстві; зростання залученості громадян у демократичні процеси; збільшення результативності та ефективності проведеної політики.
Дисертант прийшов до висновку, що концепція електронного урядування заснована на розумінні громадянами нових можливостей політичного впливу на державну владу через політичні електронні ресурси, а значить передбачає посилення політичної активності громадян.
Роботи зі створення електронних урядів в різних державах здійснюється під девізом «більшої відкритості і підзвітності урядів громадянам». Аналіз зарубіжного досвіду у формуванні структур електронного урядування показує, що електронні уряди з категорії експериментальних технологій поступово переходять в розряд повсякденно використовуваних засобів, хоча говорити про те, що вони розкрили весь свій потенціал поки зарано.
Досліджуючи практики електронного урядування в США, Європі і азіатських країнах, автор зробив висновок про відсутність якогось єдиного рецепту формування електронного урядування. У кожній країні є своя унікальне середовище, пріоритети і ресурси, з урахуванням яких реалізується ідея електронного урядування.
Політична практика показує, що в різних регіонах і країнах світу сформувалися три основні архітектурні моделі, що отримали практичне втілення в Америці, Європі та Азії; американська модель, європейська, якою слідують більшість країн Західної, Центральної та Східної Європи. І азіатська модель (Сінгапур, Південна Корея), яка враховує специфічний стиль управління, азіатський тип корпоративної культури і багатошарову систему державного управління, організованого за принципом ієрархічної піраміди.
В результаті дослідження виявлено, що політика країн, що йдуть по шляху розвитку електронного урядування має багато спільного. Так, наприклад, багато країн - учасники процесу глобальної інформатизації є федераціями. Інформаційні технології дозволяють забезпечити централізацію державної влади в умовах великої територіальної протяжності держави і роз'єднаності регіонів. Всі ці країни прагнуть домогтися ефективності та доступності роботи центральних і місцевих органів влади. Також дані країни об'єднує те, що вони намагаються створити сумісну систему, яка дозволить на рівних брати участь у процесі інформаційної глобалізації.
Американський підхід до організації електронного урядування заснований на економічних критеріях, європейський - на соціальних критеріях і рівні розвитку людського капіталу. Європейський підхід до реалізації електронного урядування надає великого значення політичному потенціалу електронної демократії, яку багато хто вважає можливим рішенням проблем, пов'язаних з не цікавістю громадян до політики і деградацією демократичних процедур.
У здійсненні проектів за електронною урядування державою досягли успіху країни Європейського Союзу і Північної Америки, де уряди мають можливість витратити на ці цілі великі кошти. Як показав досвід цих країн, при стабільному фінансуванні та ефективному менеджменті витрачені кошти в короткий термін можуть окупитися. При цьому громадяни отримують реальний шанс брати участь в діалозі з владою, впливати на прийняття рішень і висувати власні ініціативи, отримувати детальну інформацію про роботу державних структур і здійснювати контроль за їх діяльністю.
У той же час стратегії електронного урядування в різних регіонах мають різні підходи в залежності від того, орієнтовані вони на внутрішню або на зовнішню діяльність. Стратегія визначається вищим політичним керівництвом країни і реалізується на рівнях міністерств чи департаментів.
В Україну етап інтерактивного присутності держави в Мережі тільки починається. Здійснюється формальний обмін інформацією між користувачами і урядовими органами.
Зроблено висновок про те, що низька частота оновлення інформації, і погана система навігації по сайту, і відсутність системи зворотного зв'язку з населенням перешкоджають популярності електронних ресурсів міністерств і відомств України серед користувачів. Ще гірше йдуть справи з впровадженням системи електронного урядування на рівні регіональних та місцевих органах влади.
Український проект побудови електронного урядування в більшій мірі орієнтований на надання інформаційних послуг: бази даних, довідкової інформації, новин і т.д.
Таким чином, один з висновків дисертації полягає в тому, що Україна потребує стратегії розвитку електронного урядування, метою якої повинні стати: забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади та загальнодоступності загальнодержавних інформаційних ресурсів; вдосконалення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування на основі застосування інформаційно-комунікативних технологій.
Однак все це реально лише за умови високого рівня розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури. Таким чином, стратегічною метою інформатизації Україна має стати, як мінімум, подолання технологічної відсталості і, як максимум, переклад Української держави в статус експортера програмних інформаційних продуктів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдуллаев И. З. Информационное общество и глобализация: Критика неолиберальной концепции / И. З. Абдуллаєв. – Т. : Изд-во «Фанва технология», 2006. – 191 с.
2. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / [Автор-упорядник В. П. Тимошук]. – К. : Факт, 2003. – 496 с.
3. Акт з питань загального адміністративного права Королівства Нідерландів. – К. : Консорціум «Верховенства права», б. р. – 87 с.
4. Акт Сполучених Штатів Америки про свободу інформації : Титул 5 Кодексу США. – К. : Консорціум «Верховенства права», 1996. – 13 с.
5. Александров В. Т. Послуги системи державного управління / В. Т. Александров, В. О. Гусев // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : ХарРІ НАДУ, «Магістр», 2003. – Вип. 3 (18). – С. 208-213.
6. Аристотель. Политика. Сочинения : в 4 т. / Аристотель. – М. : Мысль, 1983. – Т. 4. – С. 376-644.
7. Асанова А. А. Електронний уряд як дійовий механізм взаємодії і форма співпраці держави та громадян в інформаційному суспільстві / А. А. Асанова // Державне управління [Електронне видання]. – 2006. – № 1. –Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DUTP/2006-1/txts/TEXNOLOGIYA/06aaavis.pdf.
8. Асонова Д. Электронное правительство: Россия катится на дно [Электронный ресурс] / Д. Асонова // Агентство маркетинговых коммуникаций, 2008. – Режим доступу : http://www.cnews.ru/news/top/-index.shtml?2008/03/03/290373.
9. Аудит электронного правительства // ИНТОСАИ Постоянный Комитет по ИТ аудиту. Отчет. – 2003. – С. 10.
10. Афонін Е. А. Громадська участь у творенні та здійсненні державної політики / Е. А. Афонін, Л. В. Гонюкова, Р. В. Войтович. – К. : Центр сприяння інституц. розвитку держ. служби, 2006. – 160 с.
11. Балабаєва З. В. Демократичне врядування: поняття та сутність / З. В. Балабаєва // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. – Одеса : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2007. – Вип. 3. – С. 4-11.
12. Баранов А. Электронное правительство в Украине? Будет! Когда? / А. Баранов // Зеркало недели. – 2002. – № 1.
13. Баранов О. В. Електронне урядування в Україні: аналіз та рекомендації. Результати дослідження / [О. А. Баранов, І. Б. Жиляєв, М. С. Демкова та ін.] ; за ред. І. Г. Малюкової. – К. : ООО «Поліграф-Плюс», 2007. – 254 с.
14. Безверхнюк Т. М. Європейські стандарти врядування на регіональному рівні: монографія / Т. М. Безверхнюк, С. Є. Саханенко, Е. X. Топалова / за заг. ред. Т. М. Безверхнюк. – О. : ОРІДУ НАДУ, 2008. – 328 с.
15. Белей І. М. Термінологічне наповнення поняття «демократичне врядування» та його зміст у державному управлінні [Електронний ресурс] / І. М. Белей. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/tppd/2008-4/R_1/09bimzdu.pdf.
16. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл. – М. : «Academia», 1999. – 956 с.
17. Белов В. Г. Парадигма информационного общества и становление информационного права / В. Г. Белов; отв. ред. Н. Л. Бачило // Право и информатизация общества : сб. науч. тр. – М. : ИНИОН РАН, 2002. – C. 36.
18. Бжезинский 3б. Выбор. Глобальное господство или глобальное лидерство / Зб. Бжезинский; [пер. с англ.] – М. : Междунар. отношения, 2005. – 254 с.
19. Брауде-Золотарев М. Ю. Электронное государство и качество государственного управления / М. Ю. Брауде-Золотарев, В. В. Новиков // Интернет и современное общество : Труды Х Всероссийской объединенной конференции (Санкт-Петербург, 23-25 октября 2007 г.). – СПб. : Факультет филологии и искусств СПбГУ, 2007. – С. 182-185.
20. Великий тлумачний словник сучасної української мови [укл. і головний ред. В. П. Бусел]. – К., Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с.
21. Вершинін М. С. Політична комунікація в інформаційному суспільстві / М. С. Вершинін. – М. : Вид-во Михайлова, 2006.
22. Винер Н. Кибернетика и общество / Н. Винер. – М., 1958. – 130 с.
23. Вишнякова С. С. Формування сфери електронних послуг в Росії: дис. … канд. економічних наук : 08.00.05 / Світлана Сергіївна Вишнякова. – М., 2007. – 187 с.
24. Голобуцький О. П. E-Ukraine. Інформаційне суспільство: бути чи не бути / О. П. Голобуцький, О. Б. Шевчук. – К. : ЗАТ «Атлант UMS», 2001. – 180 с.
25. Голобуцький О. П. Електроний уряд / О. П. Голобуцький, О. Б. Шевчук. – К. : Атлант UMS. – 2002. – 173 с.
26. Головщинський К. І. Діагностика корупційного законодавства / К. І. Головщинський. – М. : Фонд ІНДЕМ, 2005. – 17 с.
27. Государственная политика и управление, в 2 ч. / Под ред. Л. В. Сморгунова. – М. : «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2006. – 384 с. (Часть I. Концепции и проблемы государственной политики и управления).
28. Грачев М. Политическая коммуникация: теоретические концепции, модели, векторы развития / М. Грачев. – М. : Прометей, 2004. – 246 с.
29. Гудима Н. В. Принципи відкритості і прозорості в діяльності органів державного управління України : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / Н. В. Гудима. – К., 2008. – 20 с.
30. Дайзард У. Наступление информационного века / У. Дайзард // Новая технократическая волна на Западе. – М., 1986. – 451 с.
31. Данг Хай Данг. Стратегия формирования электронного правительства на примере мировых лидеров / Данг Хай Данг // Вестник научной информации ОМЭПИ ИЭ РАН, 2006. – № 3.
32. Данилин А. В. Электронные государственные услуги и административные регламенты. От политической задачи к архитектуре «электронного правительства / А. В. Данилин. – М. : Инфра-М, 2004. – 336 с.
33. Даніл’ян О. В. Інформаційне суспільство та перспективи його розвитку в Україні (соціально-філософський аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософських наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / О. В. Даніл’ян. – Х., 2006. – 19 с.
34. Демкова М. С. Електронне урядування – шлях до ефективності та прозорості державного управління / М. С. Демкова, І. Б. Коліушко // Інформаційне суспільство. Шлях України. – К. : Бібліотека інформаційного суспільства. – 2004. – С. 138-143.
35. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / [В. Б. Авер’янов, В. А. Дерець, М. І. славський та ін.] ; за ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юстиніан, 2007.
36. Державне управління: основи теорії, історія і практика: Навчальний посібник / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній, М. М. Іжа, Г. І. Арабаджи / за заг. ред. П. І. Надолішнього, В. Д. Бакуменка. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. – 394 с.
37. Державний класифікатор України. Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності ДК 012 – 97: Наказ Держстандарту України від 2 червня 1997 р. – Б. м., 1997. – № 324.
38. Доповідь про стан про стан інформатизації та розвиток інформаційного суспільства в Україні за 2011 р. [Електронний ресурс] : Кабінет Міністрів України. – Режим доступу : http://nc.gov.ua/menu/publications /doc/ elektronn_urad/report2011.doc
39. Доступ до інформації та електронне урядування / [автори-упорядники М. С. Демкова, М. В. Фігель]. – К. : Факт, 2004. – 336 с.
40. Доступ до публічної інформації в Польщі. Порадник / [укл. Пьотр Сінкевські, Ярослав Рушевські]. – Варшава, 2007. – 30 с.
41. Дрожжинов В. И. Электронные правительства и повышение конкурентоспособности стран – членов ЕС / В. И. Дрожжинов, А. А. Штрик // Технологии информационного общества – Интернет и современное общество: Труды VIII Всероссийской объединенной конференции (Санкт-Петербург, 8-11 ноября 2005 г.). – СПб.: Изд-во С-Петербургскогот ун-та, 2005. – С. 143-144.
42. Дубас О. П. Нові інформаційні технології в політичному процесі / О. П. Дубас // Нова парадигма: Альманах наукових праць. – Запоріжжя, 2003. – Вип. 29. – С. 58-67.
43. Дятлов С. А. Электронное правительство: понятие, структура, функции / С. А. Дятлов // Технологии информационного общества – Интернет и современное общество: Труды V Всероссийской объединенной конференции. СПб., 25-29 ноября 2002 г. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2002. – С. 284-285.
44. Егорова А. Электронное правительство для электронной демократии / А. Егорова // Банковские технологии. – 2001. – № 3. – С. 78-79.
45. Електронна демократія: сподівання та проблеми / [Джоан Кедді, Крістіан Вергез та ін.] ; [пер. з англ. С. Соколик, О. Оржель, К. Гомма]. – К. : Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, 2009. – 164 с.
46. Електронне урядування / [відпов. за вип. С. Соловйов, кор. К. Розумна, тех. ред. Н. Юркова] // Міжнародний науковий фаховий журнал. – Х., ВБ «Балдрук», 2010. – № 1. – 148 с.
47. Ефективність державного управління / [Ю. Бажал, О. Кілієвич, О. Мертенс та ін.] ; за заг. ред. І. Розпутенка. – К. : Вид-во «К.І.С.», 2002. – 420 с.
48. Ємельяненко О. М. Електронний уряд: інноваційні підходи до політики і управління в інформаційному суспільстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / О. М. Ємельяненко. – Одеса, 2008. – 20 с.
49. Ємельяненко О. М. Наукові досягнення вітчизняних та зарубіжних фахівців у дослідженні електронного уряду / О. М. Ємельяненко // Сучасна українська політика. Збірник наукових праць. – К., 2008. – Вип. 14. – С. 113-119.
50. Ємельяненко О. М. Електронна демократія та електронний уряд у сучасному світі / О. М. Ємельяненко // Сучасна українська політика. Збірник наукових праць. – К., 2008. – Вип. 12. – С. 242-250.
51. Ємельяненко О. М. Теоретичні основи поняття «електронний уряд» / О. М. Ємельяненко // Актуальні проблеми політики. Збірник наукових праць. – О.: ОНУА, 2007. – Вип. 32. – С. 291-297.
52. Загаєцька О. А. Проблеми та перспективи надання електронних послуг в Україні / О. А. Загаєцька // Міжнародний науковий фаховий журнал «Електронне урядування», 2010. – № 1. – С. 45-47.
53. Зарубіжний досвід упровадження електронного урядування / [авт. кол.: Т. Камінська, А. Камінський, М. Пасічник та ін.] ; за заг. ред. С. А. Чукут. – К., 2008. – 200 с.
54. Иноземцев В. За пределами экономического общества (постиндустриальные теории и постэкономические тенденции в современном мире) / В. Иноземцев. – М.: Academia, 1998. – 640 с.
55. История политических и правовых учений. Древний мир / [отв. ред. В. С. Нерсесянц]. – М. : Наука, 1985. – 349 с.
56. Інформаційна відкритість органів державної влади України / [за загальною редакцією М. Лациби]. – К. : Український незалежний центр політичних досліджень, 2005. – 156 с.
57. Інформаційна відкритість органів місцевого самоврядування: рейтинг офіційних веб-сайтів міст обласного (республіканського) значення України / О. Федорович; К. Рубановський // Проект USAID «Гідна Україна»; ГО «Агенство з розвитку приватної ініціативи». – Івано-Франківськ, 2009. – 78 с.
58. Інформаційна відкритість української влади. Аналітична доповідь / [О. В. Литвиненко, В. М. Паламарчук, С. О. Янішевський, В. В. Жигалюк, О. В. Сахаренко]. – К. : НІСД, 2002. – 59 с.
59. Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості: аналітична доповідь / Д. В. Дубов, О. А. Ожеван, С. Л. Гнатюк. – К. : НІСД, 2010. – 64 с.
60. Кандауров С. Прозорість та відкритість влади як запорука демократичного управління [Електронний ресурс] / С. Кандауров. – Режим доступу : http://elearn.univector.net/file.php/14/Material.html.
61. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс; [пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана]. – М. : ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.
62. Кеттел Ф. Д. Реорганизация государственного управления. Анализ деятельности федерального правительства / Ф. Д. Кеттел // Классики теории государственного управления: американская школа. – М.: Изд-во МГУ, 2003.
63. Клименко І. В. Технології електронного врядування / І. В. Клименко, К. О. Линьов. – К. : Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2006. – 192 с. – (Серія «Бібліотека молодого державного службовця»).
64. Клімушин П. С. Визначення механізмів реалізації електронної демократії та надання електронних державних послуг / П. С. Клімушин // Теорія та практика державного управління. – Харків, ХарРІДУ НАДУ, 2010. – Вип. 1 (28).
65. Клімушин П. С. Електронне урядування в інформаційному суспільстві: монографія / П. С. Клімушин, А. О. Серенок. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2010. – 312 с.
66. Клімушин П. С. Особливості впровадження світового досвіду електронного урядування із застосуванням портальних технологій в систему національного державного управління / П. С. Клімушин // Державне будівництво [Електронне видання]. – 2010. – № 1. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua
67. Коліушко І. Б. Адміністративна реформа для людини (науково-практичний нарис) / [І. Б. Коліушко, В. Б. Авер’янов та ін.]. – К. : Факт, 2001. – 72 с.
68. Колодюк А. В. Інформаційне суспільство: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / А. В. Колодюк. – К., 2005. – 17 с.
69. Колодюк А. В. Цифровий розподіл – нова форма соціального розмежування в умовах глобалізації / А. В. Колодюк // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва. – 2004. – № 4. – С. 124-129.
70. Комунікація: демократичні стандарти в роботі органів державної влади / [за заг. ред. Н. К. Дніпренко]. – К. : ТОВ «Вістка», 2008.
71. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року [Електронний ресурс] : Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
72. Концепция формирования в Российской Федерации электронного правительства до 2010 года [Электронный ресурс] : Концепция формирования. – Режим доступу: ar.economy.gov.ru/common/img/-uploaded/e-Gov.doc.
73. Концепція розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади : розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 р. № 90-р [Електронний ресурс] : Верховна Рада України : за станом на 1 січня 2012 р. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=90-2006-%F0.
74. Коритнікова Н. В. Електронний уряд як мережевий спосіб організації державного управління: інформаційно-комунікативний аспект / Н. В. Коритнікова // Вiсник Львівського університету. Серія: Соціологія. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2007 – Вип. 1.– С. 117-127.
75. Коритнікова Н. В. Інтернет-представництво як комунікативний ресурс державного управління : автореф. дис. … канд. соц. наук. : спец. 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» / Н. В. Коритнікова . – Х., 2008. – 20 с.
76. Краснокульська Ю. Інтернет як засіб комунікації: теоретико-методологічний аналіз [Електронний ресурс] / Ю. Краснокульська. – Режим доступу: http://bibl.kma.mk.ua/pdf/ukrpolituk/-1/41.pdf.
77. Кращі практики впровадження електронного урядування: зарубіжний досвід. Методичні матеріали до навчальної дисципліни: «Теоретико-методологічні, організаційні та інституційні основи електронного урядування» / [авт. кол.: К. Синицький, Я. Олійник, М. Міхальова та ін.] ; за заг. ред. д. н. держ. упр., проф. С. А. Чукут, к. н. держ. упр.О. В. Загвойської. – К., 2010. – 144 с.
78. Куспляк І. С. Адміністративні послуги в електронному вигляді: питання класифікації / І. С. Куспляк // Гілея: науковий вісник : Зб. наук. праць. – К., 2011. – Випуск 50 – С. 669-674
79. Куспляк І. С. Напрями формування відкритості та прозорості влади в контексті електронного урядування / І. С. Куспляк // Політологічний вісник. Зб. наук. праць. – К. : «ІНТАС», 2011. – Вип. 55. – С. 310-317
80. Куспляк І. С. Електронне урядування: досвід Великобританії / І. С. Куспляк ; за ред. В. М. Кривцової та Д. В. Ягунова // Актуальні проблеми європейської інтеграції. – О. : Фенікс, 2008. – Вип. 4. – С. 186-190.
81. Куспляк І. С. Електронне урядування як інструмент розвитку демократії / І. С. Куспляк // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: матеріали підсумкової науково-практ. конф. за міжнар. участю (Одеса, 31 жовтня 2008 р.). – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. – С. 434-436.
82. Куспляк І. С. Проблеми надання послуг в електронному вигляді та шляхи їх вирішення / І. С. Куспляк // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: матеріали підсумкової науково-практ. конф. за міжнар. участю (Одеса, 30 жовтня 2009 р.): у 2-х томах. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. – Т. 2. – С. 312-314.
83. Куспляк І. С. Досвід надання адміністративних послуг в електронному вигляді на прикладі пілотних проектів Одеської області / А. М. Демещик, І. С. Куспляк // Актіальні проблеми державного управління. Зб. наук. праць – Одеса : ОРІДУ НАДУ при Президентові України, 2019. – Вип. 3 (39) – С. 192-196
84. Куспляк І. С. Використання технологій електронного урядування для ефективнішої взаємодії інститутів державної влади та суспільства / І. С. Куспляк // Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю «Демократичне врядування: наука, освіта, практика», 29 травня 2009 р. – К. : НАДУ при Президентові України, 2009. – С. 108-110
85. Куспляк І. С. До питання задоволеності електронними державними послугами в процесі впровадження електронного урядування / І. С. Куспляк // Матеріали VІ регіональної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України», 14 травня 2009 р. – Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ при Президентові України, 2009. – С. 289-291.
86. Куспляк І. С. Електронне урядування – необхідна умова боротьби з корупцією / І. С. Куспляк // Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю «Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій», 3 квітня 2009 р. – Львів : ЛРІДУ НАДУ при Президентові України, 2009. – С. 412-414.
87. Куспляк І. С. Євроінтеграція та електронне врядування: орієнтація на послуги / І. С. Куспляк ; за ред. В. М. Кривцової та Д. В. Ягунова // Актуальні проблеми європейської інтеграції. – О. :Фенікс, 2008. – Вип. 3 – С. 275-280.
88. Куспляк І. С. Необхідність впровадження електронного урядування як нового інструмента публічного адміністрування / І. С. Куспляк // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст», 15-16 травня 2009 р. – Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ при Президентові України, 2009. – С. 193-194.
89. Куспляк І. С. Очікувані наслідки при впровадженні електронного урядування / І. С. Куспляк // Матеріали науково-практичної конференції «Економічні та фінансові процеси в регіоні в умовах прогнозної невизначеності», 29 травня 2009 р. – О. : ОРІДУ НАДУ при Президентові України, 2009.
90. Куспляк І. С. До питання інформаційної безпеки в системі електронного урядування / І. С. Куспляк // Матеріали міжнародного науково-практичного семінару-наради «Конфлікти та безпека», 25 листопада 2010 р. – Одеса : СМИЛ, 2010 – С. 15-17
91. Куспляк І. С. Інформаційна відкритість веб-сайтів органів влади як необхідна умова для надання адміністративних послуг в електронному вигляді / І. С. Куспляк // Матеріали підсумкової науково-практичної конференції за міжнародною участю «Сучасна регіональна політика: формування, реалізація та розвиток публічної служби», 23 вересня 2010 р. – О. : ОРІДУ НАДУ при Президентові України, 2010. – С. 432-433
92. Куспляк І. С. Відкритість і прозорість влади в контексті електронного урядування / І. С. Куспляк // Матеріали підсумкової науково-практичної конференції за міжнародною участю «Сучасна регіональна політика: освіта, наука, практика», 28 жовтня 2011 р. – О. : ОРІДУ НАДУ при Президентові України, 2011. – С. 205-206
93. Куспляк І. С. Основні теоретичні підходи до поняття «електронне урядування» : порівняльний аналіз / І. С. Куспляк // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць / Керівник авт. кол. С. В. Ківалов; відп. За вип.. Л. І. Кормич. – Одеса : Фенікс, 2010. – Вип. 40 – С. 391-339
94. Куспляк І. С. Зарубіжний досвід впровадження технологій електронного урядування: уроки для України / І .С. Куспляк // Перспективи. Соціально-політичний журнал. Серія : філософія, політологія, соціологія. ДЗ ПДПУ імені К.Д. Ушинського. – 2011. – № 2(48). – С. 96-101.
95. Лациба М. Інформаційна відкритість сайтів органів державної влади України / М. Лациба. – К. : Український незалежний центр політичних досліджень, 2007. – 48 с.
96. Локк Дж. Два трактата о правлении. Сочинения: В 3-х т. / Дж. Локк. – М. : Мысль, 1984. – Т. 3. – С. 135-405.
97. Макиавелли Н. Государь / Н. Макиавелли. – М. : Планета, 1990.
98. Мастяниця Й. У. Інформаційні ресурси України: проблеми державного регулювання: монографія / Й. У. Мастяниця, О. В. Соснін, Л. Є. Шаманський / за заг. ред. О. В. Сосніна. – К. : НІСД, 2002. – 141 с.
99. Мей К. Інформаційне суспільство: скептичний погляд / К. Мей; [пер. з англійської]. – К. : «К.І.С.», 2004. – 220 с.
100. Мельниченко В. І. Принципи відкритості і прозорості в діяльності органів державного управління України (організаційно-правові засади): монографія / В. І. Мельниченко, Н. В. Гудима. – Черкаси : Вид-во Чебаненко Ю., 2007.
101. Мельниченко В. І. Прозорість чи відкритість? / В. І. Мельниченко // Віче . – К., 2004. – Вип. 3 (144).– С. 31-35.
102. Методологические и эвристические интенции современной концепции Governance [Электронный ресурс] / В. В. Корженко, В. В. Микитин. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2006-1/doc/1/01.pdf.
103. Міл Дж. Стюарт. Про свободу: Есе / Дж. С. Міл ; [пер. з англ.]. – К. : Основи, 2001. – 463 с.
104. Модернизация правительства Англии [Електронний ресурс] : Модернизация правительства Англии, 1999. – Режим доступу : www.e-gorod.ru/e-project/whitepaper.
105. Модернізація України – наш стратегічний вибір : Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України. – К., 2011. – 416 с.
106. Науково-освітній потенціал нації: погляд у ХХІ століття / [В. Литвин, В. Андрущенко, А. Гуржій та ін.]. – К., 2004. – 638 с. – (Пріоритети інтелекту : кн. 1).
107. Недбай В. В. Соціально-політичні наслідки розвитку інформаційного суспільства : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. політ. наук : 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / В. В. Недбай. – О., 2004. – 22 с.
108. Нисневич Ю. А. Электронное правительство как постиндустриальная философия государственного управления / Ю. А. Нисневич // Политическая коммуникация в постсоветской России: проблемы формирования и парадигмы развития. – 2003. – С. 222-233.
109. Нікітін В. В. Ресурсний потенціал становлення громадянського суспільства в Україні : монографія / В. В. Нікітін. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. – 248 с.
110. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / [под ред. Л. Иноземцева]. – М. : Academia, 1999. – 360 с.
111. О концепции формирования в Российской Федерации электронного правительства до 2010 года : Распоряжение Правительства Российской Федерации от 6 мая 2008 г. № 632-р. [Электронный ресурс] : Коннцепция формирования в Российской Федерации электронного правительства. – Режим доступа : http://cit.tatar.ru/rus/rasp_N%20632-%D1%80.htm.
112. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства // Дипломатичний вісник. – 2000. – № 8. – С. 51-56.
113. Отчет о положении в области развития электросвязи / ИКТ: среднесрочный обзор целей Всемирной встречи на высшем уровне по информационному обществу (ВВУИО) [Электронный ресурс] : Всемирная конференция по развитию электросвязи (ВКРЭ-10). – Хайдарабад, 24 мая – 4 июня 2010 г. – Режим доступу : http:// www.itu.int/ITUD/ict/publications/wtdr_10/index.html.
114. Офіційний веб-сайт міста Бонн Німеччина [Електронний ресурс] : Офіційний веб-сайт міста Бонн Німеччина. – Режим доступу : http://www.bonn.de.
115. Пазюк А. В. Е-демократія: від концепції до втілення. Кращий світовий досвід / А. В. Пазюк ; за ред. к. ю. н. А.В. Пазюка // Свобода інформації, прозорість, електронне врядування: погляд громадянського суспільства (аналітичні доповіді, збірка перекладів документів). – К. : МГО «Прайвесі Юкрейн», 2004. – С. 5-25.
116. Палькіна Т. Готовність регіонів до е-урядування. Інститут розвитку свободи інформації [Електронний ресурс] / Т. Палькіна, Н. Рудичева. – Режим доступу : http://www.cnews.ru/reviews/free/gov2006/articles/ egovReady.shtml
117. Парламентські слухання з розвитку інформаційного суспільства в Україні 21 вересня 2005 року. – К., 2005. – 64 с.
118. Політичні та соціальні технології: Навчально-метод. посібник для студентів політологічного відділення / [уклад. Д. В. Яковлев] // Одеський національний ун-т ім. І. І. Мечникова. Інститут соціальних наук. – О., 2004. – 16 с.
119. Поляков А. А. Информационные системы в управлении / А. А. Поляков // Вестник Московского университета. Серия 21. Управление (Государство и общество). – 2006. – № 3. – С. 23.
120. Поппер К. Открытое общество и его враги / К. Поппер. – М., 1992. – (Т. I. Чары Платона).
121. Порядок надання інформаційних та інших послуг з використанням електронної інформаційної системи «Електронний Уряд» : Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 16 серпня 2003 р. № 149 [Електронний ресурс] : Верховна Рада України : за станом на 1 січня 2012 р. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1066-03.
122. Почепцов Г. Г. Інформаційна політика : Навч. посібник / Г. Г. Почепцов, С. А. Чукут. – К. : Знання, 2006. – 664 с.
123. Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади : Указ Президента України від 1 серпня 2002 р. № 683/2002 [Електронний ресурс] : Верховна Рада України : за станом на 1 січня 2012 р. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/683/2002.
124. Про доступ до публічної інформації : Закон України від 13 січня 2011 р. № 2939-VI [Електронний ресурс] : Верховна Рада України : за станом на 1 січня 2012 р. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/про%20доступ%20до%20публічної%20.
125. Про затвердження інструкцій щодо заповнення форм державних статистичних спостережень з обліку послуг : наказ Державного комітету статистики України від 17 червня 2004 р. № 382 // Офіц. вісник України. – 2004. – 23 липня. – № 27.
126. Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади : Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1302 [Електронний ресурс] : Верховна Рада України : за станом на 1 січня 2012 р. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1302-2002-п.
127. Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи «Електронний Уряд» : Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 208 [Електронний ресурс] : Верховна Рада України : за станом на 1 січня 2012 р. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/208-2003-п.
128. Про заходи щодо упорядкування державних, у тому числі адміністративних послуг : Постанова Кабінету Міністрів Украйни від 17 липня 2009 р. № 737 [Електронний ресурс] : Верховна Рада України