ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ЧУЙНОСТІ У РАННЬОМУ ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА

на правах рукопису

СВІДЕРСЬКА ГАЛИНА МИРОСЛАВІВНА

УДК 37.015.3+159.922.7

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЧИННИКИ
РОЗВИТКУ ЧУЙНОСТІ У РАННЬОМУ ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Татенко Віталій Олександрович -
доктор психологічних наук, професор,
член-кореспондент АПН України

Київ 2009

ЗМІСТ
ВСТУП.4
РОЗДІЛ 1
Теоретичні ЗасАДи дослідження проблеми чуйності
1.1. Етимологічно-семантичний аналіз морально-психологічного поняття
чуйність”......12
1.2. Проблема чуйності в історії філософсько-психологічної думки......23
1.3. Онтогенетичний аспект дослідження проблеми чуйності ........42
Висновки до 1 розділу..54
Розділ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЧУЙНОСТІ ТА ЧИННИКІВ ЇЇ РОЗВИТКУ У РАННЬОМУ ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
2.1. Програма і методика дослідження чуйності та чинників її розвитку у старшокласників...57
2.2. Емпіричне дослідження компонентів та рівнів розвитку чуйності у ранньому юнацькому віці ....68
2.3. Психолого-педагогічні чинники розвитку чуйності
у старшокласників....................................................................................................97
Висновки до 2 розділу.110
Розділ 3
формування чуйності у ранньому юнацькому віці
3.1. Психологічна програма розвитку чуйності у старшокласників......113
3.2. Соціально-психологічний тренінг формування чуйності
у ранньому юнацькому віці .......117
3.3. Якісні показники розвитку чуйності в учнів експериментальної
та контрольної груп....144
3.4. Корекційно-профілактична робота психолога з педагогами та батьками...........................................................................................162
Висновки до 3 розділу....175
ВИСНОВКИ ...178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......183
ДОДАТКИ ......210

ВСТУП

Актуальність теми. Соціально-економічні проблеми, що їх уже тривалий час переживає Україна, закономірно висувають на перший план питання матеріального життя громадян, що не може не відбиватися на стані духовності суспільства, не впливати певним чином на моральну атмосферу в ньому. На сьогодні духовні цінності опинилися якщо не на марґінесах суспільного буття, то залишаються хіба що в полі зору професіоналів гуманітаріїв, творчої інтелігенції, духовенства, а також декларуються у програмних документах і гаслах політичних партій, особливо під час виборів.
У повсякденних взаєминах ми все більше відчуваємо дефіцит безкорисливості, доброти, щирості, чуйності, стаємо свідками зубожіння душі людини, незважаючи на її інтелектуальне зростання” (І.Д.Бех).
Як свідчать психолого-педагогічні дослідження, вже у дошкільному віці спостерігаються прояви егоїстичності, байдужості, неуважності до емоційного стану іншої людини. Тільки десять-двадцять відсотків старших дошкільнят готові виявити чуйність до слабших за себе, без зовнішніх спонукань надати допомогу, добровільно розділити чиїсь труднощі (О.Л.Кононко, Г.П.Лаврентьєва).
Вивчення гуманних якостей дітей шкільного віку свідчить, що лише частині учнів притаманні тактовність, доброзичливість, безкорисливість, співчутливість. Значна частина школярів повсякденно не виявляє турботи, піклування, не надає допомоги тим, хто її потребує, не співпереживає (О.М.Пархоменко).
Суспільний та педагогічний досвід показує, що сьогодні назріла необхідність включення у навчально-виховний процес дієвої системи морально-етичного виховання підростаючого покоління, внутрішнім ядром якої має бути формування загальнолюдських цінностей гуманності, милосердя, толерантності і обов’язково чуйності морально-психологічної якості, яка є однією із фундаментальних характеристик людини як соціальної істоти.
Актуальність проблеми виховання чуйності в дітей підтверджують дані емпіричних досліджень сучасних педагогів та психологів (В.О.Білоусової, Л.П.Виговської, В.А.Киричок, Г.І.Онищенко, О.М.Пархоменко, О.П.Саннікової, А.В.Сущенка, Є.А.Шовкомуд та інших), які засвідчують, що повсякденні міжособистісні стосунки часто є пасивно-гуманними, тобто турбота про ближнього декларується як важлива та необхідна, проте насправді ставлення до іншої людини є формальним, бюрократичним, бездіяльним чи маніпулятивним. Практично всі школярі визнають себе чуйними, проте у реальних життєвих ситуаціях насправді не співчувають, не виявляють доброзичливості, тактовності, не надають потрібної допомоги.
Аналіз наукових джерел із проблеми чуйності свідчить як про недостатню її розробленість у психологічній науці, так і про недостатню уживаність даного терміну в науковому обігу. До сьогодні проблема чуйності, її розвитку та формування не була предметом спеціального дослідження, чуйність не розглядалася як самостійна психологічна категорія. Наукові праці присвячувались вивченню близьких феноменів, зокрема: дослідженню феномена емпатії (О.О.Бодальов, Т.В.Василишина, Л.П.Виговська, Т.П.Гаврилова, Ю.Б.Гіппенрейтер, Л.П.Журавльова, О.Д.Кайріс, Т.Д.Карягіна, І.М.Коган, Є.Н.Козлова, Л.Б.Маліцкая, М.М.Обозов, А.Б.Орлов, К.Роджерс, О.П.Саннікова, А.С.Сичевський, Л.П.Стрєлкова, М.В.Удовенко, Т.І.Федотюк, О.Я.Фенина, М.А.Хазанова та інші), гуманізації міжособистісних стосунків (В.В.Абраменкова, Ш.О.Амонашвілі, В.О.Білоусова, О.О.Бодальов, В.А.Киричок, В.М.М`ясищев, О.М.Пархоменко, О.В.Столяренко, Є.В.Суботський, В.О.Сухомлинський, А.В.Сущенко, Г.Я.Ясякевич та інші), формуванню моральних почуттів, моральних ставлень, моральної поведінки (Г.М.Бреслав, М.Г.Іванчук, Т.С.Кириленко, О.Л.Кононко, О.І.Кульчицька, Г.П.Лаврентьєва, О.О.Смірнова, Ю.О.Приходько, В.Г.Утробіна, В.М.Холмогорова, О.П.Штихалюк, П.М.Якобсон та інші), вихованню духовних і гуманістичних цінностей, почуття цінності іншої людини (І.Д.Бех, М.Й.Боришевський, І.О.Білецька, В.В.Лопатинська та інші).
У контексті вищевказаних досліджень проблема чуйності частково розглядалася у дошкільній педагогіці та психології (В.В.Абраменкова, О.Л.Кононко, В.К.Котирло, О.І.Кульчицька, Л.М.Проколієнко, А.М.Резек, Л.П.Стрєлкова, О.Томей). Окремі її аспекти знайшли своє відображення у наукових працях, присвячених молодшому шкільному та підлітковому віку (А.А.Валантінас, О.М.Вержиховська, Т.П.Гаврилова, О.В.Гудима, В.А.Киричок, І.М.Коган, Н.О.Шевченко, В.І.Кротенко, А.С.Сичевський). У той же час відсутні спеціальні наукові розробки з проблеми чуйності та її розвитку в учнів старшого шкільного віку, не зважаючи на те, що рання юність визнається віком емоційної сприйнятливості, сердечного розуміння”, зростання здатності до співпереживання, вміння тонко відгукуватися на рух душі” іншої людини (М.Й.Варій, Є.П.Ільїн, А.О.Реан, П.М.Якобсон). На сьогодні не тільки не існує загальноприйнятої теорії чуйності, а й не виділені критерії, згідно з якими можна оцінити рівень її сформованості, не виявлені чинники, що визначають її розвиток на тому чи іншому етапі онтогенезу, і зокрема, у ранньому юнацькому віці.
Таким чином, соціальна значущість та недостатня розробленість теоретичних і прикладних аспектів проблеми чуйності та її розвитку в учнів старшого шкільного віку зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження Психолого-педагогічні чинники розвитку чуйності у ранньому юнацькому віці”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри психології Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова за напрямком Теорія і технологія навчання та виховання у системі народної освіти”. Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол № 13 від 22 червня 2006 року) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 10 від 26 грудня 2006 року).
Мета роботи полягає у теоретичному та експериментальному дослідженні психологічних особливостей розвитку чуйності у ранньому юнацькому віці, виявленні психолого-педагогічних чинників, що визначають розвиток чуйності на даному етапі онтогенезу, та доведенні принципової можливості формування чуйності у старшокласників.
В основу нашого дослідження було покладені наступні припущення:
1) ранній юнацький вік є сензитивним для розвитку чуйності як морально-психологічної якості особистості;
2) сутнісними чинниками розвитку чуйності у ранньому юнацькому віці є: сформованість в учнів моральної самосвідомості, гуманістичних цінностей, розвиненість емпатійності, доброзичливості, турботливості, належний рівень культури спілкування;
3) існує актуальна психолого-педагогічна потреба і реальна можливість цілеспрямованого формування чуйності у ранньому юнацькому віці.
Для досягнення мети дослідження та перевірки гіпотези було поставлено наступні завдання:
1. Проаналізувати стан розробки проблеми чуйності у науковій літературі та сформулювати вихідні теоретичні засади дослідження.
2. Визначити структурні компоненти, критерії оцінки, показники та рівні розвитку чуйності у ранньому юнацькому віці.
3. З’ясувати психолого-педагогічні чинники, що визначають розвиток чуйності на даному етапі онтогенезу.
4. Обґрунтувати, розробити та апробувати в експерименті програму розвитку чуйності в ранньому юнацькому віці.
Об’єкт дослідження: чуйність як морально-психологічна якість особистості.
Предмет дослідження: психолого-педагогічні чинники розвитку чуйності у ранньому юнацькому віці.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс теоретичних, емпіричних та статистичних методів: аналізу, синтезу й узагальнення представлених у науковій літературі матеріалів щодо сучасного стану досліджуваної проблеми; методи групової бесіди, анкетного опитування, спостереження, метод експертних оцінок, метод незалежних характеристик. На різних етапах дослідження використовувалися такі психодіагностичні методики: Рівень розвитку здібності адекватно розуміти невербальну поведінку” В.О.Лабунської, Шкала емпатійного відгуку” А.Меграбіана та Н.Епштейна, Шкала прийняття інших” В.Фейя, методика Ціннісні орієнтації” М.Рокича, Шкала доброзичливості” Д.Кемпбела. В основу дослідження був покладений метод психолого-педагогічного експерименту, що складався з констатувального, формувального та контрольного етапів.
Обробка експериментально отриманих даних здійснювалась із використанням методів математичної статистики: кореляційного аналізу за коефіцієнтом лінійної кореляції r Пірсона, визначення достовірності відмінностей за допомогою Q-критерію Розенбаума, U-критерію Манна-Уітні, G-критерію знаків, Т-критерію Вілкоксона, χ2 - критерію Пірсона.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали: фундаментальні положення про сутність та закономірності морально-психологічного розвитку особистості в онтогенезі, зокрема у ранньому юнацькому віці, та психолого-педагогічні засади сприяння такому розвитку (Л.І.Божович, М.Й.Боришевський, В.В.Давидов, Я.Л.Коломінський, І.С.Кон, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, Д.Й.Фельдштейн, Н.В.Чепелєва); наукові положення про вчинок та вчинкову природу психічного (М.М.Бахтін, І.Д.Бех, О.М.Леонтьєв, Т.С.Кириленко, І.П.Маноха, В.А.Роменець, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко), погляд на людину як суб’єкта психічної активності (К.О.Абульханова, А.В.Брушлинський, З.С.Карпенко, С.Л.Рубінштейн, О.Б.Старовойтенко, В.О.Татенко, І.С.Якиманська), наукові положення про природу та сутність емпатії (О.О.Бодальов, В.В.Бойко, Т.В.Василишина, Л.П.Виговська, Т.П.Гаврилова, Ю.Б.Гіппенрейтер, Н.Ейзенберґ, Л.П.Журавльова, В.І.Кротенко, В.О.Лабунська, С.М.Максимець, Л.Б.Маліцкая, К.Роджерс, А.С.Сичевський, Л.П.Стрєлкова, Т.І.Федотюк, М.Хофман, І.М.Юсупов), положення про роль активних методів навчання в особистісному зростанні індивіда (І.В.Вачков, Л.В.Долинська, Ю.М.Ємельянов, Л.А.Петровська, Т.С.Яценко).
База дослідження. Дослідження психолого-педагогічних чинників розвитку чуйності у ранньому юнацькому віці проводилося на базі Тернопільського педагогічного ліцею. В експериментальній роботі були задіяні 200 учнів десятих-одинадцятих класів, 75 батьків і 40 учителів ліцею. До експертного оцінювання були залучені 30 практичних психологів загальноосвітніх закладів м. Тернополя та студенти-магістри психолого-педагогічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка (15 осіб).
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів:
§ Уперше виділено й описано структурні компоненти чуйності (когнітивний, емоційний, поведінковий) та рівні розвитку даної морально-психологічної якості у ранньому юнацькому віці (високий, вище середнього, середній, нижче середнього, низький); встановлено психолого-педагогічні чинники, які визначають розвиток чуйності у ранньому юнацькому віці (сформованість моральної самосвідомості старшокласників, розширення системи їх ціннісних орієнтацій за рахунок прийняття гуманних цінностей, актуалізація емпатійності учнів; сформованість у них здатності до прийняття іншої людини, розвиток доброзичливості, культури спілкування (виховання тактовності, ввічливості), розвиток турботливості; а також гуманно-особистісний підхід учителя у вихованні учнів та адекватне поєднання навчально-виховної роботи школи із впливом сім’ї на моральний розвиток старшокласника); розроблено та науково обґрунтовано експериментальну програму розвитку чуйності на даному етапі онтогенезу;
§ Розширено та доповнено зміст морально-психологічного поняття чуйність” на основі проведеного етимологічно-семантичного аналізу; знання про психологічні особливості розвитку та прояву чуйності на різних етапах життя людини;
§ Дістало подальший розвиток розуміння детермінант і процесу формування морально-психологічних якостей особистості у ранньому юнацькому віці.
Практичне значення роботи. Комплекс діагностичних методик для визначення рівня сформованості чуйності у ранньому юнацькому віці та система роботи з розвитку чуйності як інтегральної морально-психологічної якості особистості може бути використана шкільними психологами, педагогами у роботі з учнями старших класів. Результати проведеного теоретичного та експериментального дослідження феномену чуйності можуть бути використані у навчальних курсах Загальна психологія” (тема Характер. Формування якостей характеру”), Вікова психологія” (теми Емоційний розвиток дитини в дошкільному віці”, Особливості емоційної сфери молодшого школяра”, Соціально-емоційний розвиток підлітка”, Психологічні особливості спілкування у ранній юності”), Концептуальні підходи до психологічної допомоги особистості в кризових ситуаціях” (тема Психологія горя та втрати”) для студентів педагогічних та психологічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Тернопільського педагогічного ліцею (довідка №250 від 01.07.2008р.), Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка №01/143 від 05.02.2009р.) та психолого-педагогічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка (довідка №278-33/03 від 10.03.2009р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідались автором, обговорювались та отримали схвалення на засіданнях кафедри психології Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М.П.Драгоманова (2005-2008 рр.), звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів НПУ імені М.П.Драгоманова (2006-2008 рр.). Результати дисертаційної роботи було представлено у доповідях на Всеукраїнській науково-практичній конференції Духовність у становленні та розвитку громадянськості особистості” (Херсон, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції Освіта, розвиток і самореалізація молоді в умовах гуманізації суспільства” (Рівне, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції Духовність у становленні та розвитку особистості” (Кам’янець-Подільський, 2007), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції Духовність у становленні та розвитку громадянськості особистості” (Кременець, 2008), на регіональному науково-практичному семінарі Формування професійної культури вчителя в контексті інтеграції України в Європейський освітній простір” (Тернопіль, 2007).
Публікації. Основні теоретичні положення та результати експериментального дослідження і висновки відображені у 7 одноосібних публікаціях автора, серед яких 6 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, матеріали конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, що налічує 305 найменувань (із них 12 іноземною мовою) та 19 додатків. Робота містить 20 таблиць і 10 рисунків на 13 сторінках. Основний зміст дисертації викладений на 182 сторінках комп’ютерного набору. Повний обсяг дисертації становить 244 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснений теоретичний аналіз проблеми чуйності, проведене експериментальне дослідження особливостей її розвитку у ранньому юнацькому віці, обґрунтовано психолого-педагогічні чинники, які визначають цей розвиток на даному етапі онтогенезу, розроблено й представлено результати апробації комплексної програми формування чуйності у ранньому юнацькому віці.
1. Логіко-історичний аналіз проблеми чуйності у відповідних наукових працях дозволяє констатувати, що сутнісний зміст даного морально-психологічного феномену може бути розкритий і конкретизований шляхом звернення до понять жалості”, співстраждання”, морального почуття”, симпатії”, вчування”, які розроблялися впродовж історії у релігійних вченнях, філософії, етиці, естетиці до ХІХ століття, та категорії емпатії”, що стала об’єктом дослідження психологічної науки, починаючи з ХХ століття.
Етимологічний аналіз поняття чуйності” засвідчує, що воно утворилося внаслідок розширення змісту слова чути” - від основного значення сприймати на слух” до розуміння відчувати душевний стан іншого, чути прохання про допомогу, реагувати на нього”.
Семантичний аналіз поняття чуйності” в українській, російській, білоруській, польській, болгарській, словацькій, англійській, італійській, іспанській та французькій мовах розкриває чуйність як інтегральну особистісну якість, котра передбачає уважність до психологічного стану іншої людини, доброзичливість, делікатність, тактовність, співчуття, співстраждання, привітність, люб’язність, ввічливість та турботливість.
2. У руслі нашого дослідження чуйність визначається як морально-психологічна якість особистості, що характеризує ставлення людини до інших людей і виявляється в емпатійності (здатності людини безпосередньо відчувати психологічний стан іншого та адекватно відгукуватись на нього, намагаючись полегшити або розділити його через вияв співчуття та співпереживання), доброзичливості (здатності людини виражати добре ставлення, приязнь), тактовності, ввічливості (умінні поводитися з іншими обережно, не ображаючи та не принижуючи їхню гідність, проявляти люб’язність, чемність, дотримуватись суспільних правил поведінки) та турботливості, наданні практичної допомоги (уважності до потреб інших людей, прояву піклування про них).
3. У науковій літературі зустрічаються випадки ототожнення понять чуйність” та емпатія”. Проведене нами теоретичне дослідження цього питання дозволило виявити істотні відмінності, що існують між цими поняттями. Так, чуйність виникає і формується у комунікативній взаємодії та виявляється тільки до конкретної особи (осіб). Натомість об’єктами емпатії виступають не тільки люди, а й антропоморфні предмети, літературні персонажі, сам суб’єкт емпатії, тварини, рослини, життєві події, тобто емпатія проявляється не лише в реальному спілкуванні людей. Крім того, виникнення чуйності передбачає позитивне ставлення до людини, в той час як емпатія може включати нейтральну або й негативну реакцію суб’єкта на душевний стан іншого. Також важливим є той факт, що, на відміну від емпатії як психологічного явища, чуйність є морально-психологічною, вчинковою категорією.
4. Розвиток чуйності в онтогенезі відбувається поступово і залежить від соціальних і культурних умов, у яких живе і виховується дитина, досвіду спілкування, якого вона набуває. У розвитку чуйності кожний віковий період є важливим. Однак саме рання юність як час становлення моральної самосвідомості, цілеспрямованого формування моральних переконань, реалізації потреби у духовній близькості з іншими є сензитивним періодом для розвитку чуйності як стійкої особистісної риси. Рівень сформованості даної морально-психологічної якості молодої людини визначатиме її поведінку на усіх наступних етапах життя.
5. Основними структурними компонентами чуйності визначено когнітивний, емоційний та поведінковий. Когнітивний компонент утворюють: теоретичні уявлення людини про природу і сутність чуйності, вміння правильно розуміти психологічний стан іншої людини, її поведінку, прагнення бути чуйним, керуватися у житті даною моральною цінністю. Емоційний компонент розглядається в роботі як ставлення до іншої особистості як такої, що потребує вияву чуйності, і проявляється у прийнятті, доброзичливості та емпатійності. Поведінковий компонент характеризує здатність до практичного прояву чуйності на рівні вчинку у відповідних життєвих ситуаціях уміння виявляти тактовність, ввічливість, піклуватися про оточуючих, надавати їм дієву та безкорисливу допомогу.
6. Критеріями оцінки розвитку чуйності визначені: адекватність розуміння невербальної поведінки іншої людини (когнітивний компонент), сформованість емпатії, прийняття іншої людини, доброзичливості (емоційний компонент) та розвиненість тактовності, ввічливості, вміння турбуватися про інших (поведінковий компонент). На основі дослідження даних критеріїв були встановлені відповідні рівні розвитку чуйності (низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий). За результатами проведеного емпіричного дослідження чуйності у ранньому юнацькому віці більшість старшокласників характеризується середнім рівнем розвитку чуйності, вагомий відсоток учнів мають рівень розвитку чуйності нижче середнього. Вибірковість у проявах чуйного ставлення до значущих і незначущих осіб, до своїх” і чужих”, епізодичність у виявах доброзичливості, ввічливості, тактовності, наданні допомоги є тими аргументами, які свідчать про необхідність цілеспрямованої роботи з формування чуйності у старшокласників в умовах навчально-виховного процесу.
7. Емпіричне дослідження розвитку чуйності в учнів старших класів, їх батьків та вчителів, а також результати кореляційного аналізу між усіма отриманими даними дозволили обґрунтувати психолого-педагогічні чинники, які є визначальними для розвитку чуйності у ранньому юнацькому віці. Це, зокрема:
- сформованість моральної самосвідомості, тобто наявність в учнів морально-етичних знань та уявлень про феномен чуйності, існування відповідних моральних переконань, які дозволяють старшокласникові розуміти та аналізувати власні життєві ситуації, що вимагають вияву чуйності;
- розширення системи ціннісних орієнтацій учнів за рахунок прийняття ними гуманістичних цінностей;
- розвиток емпатійності школярів, сформованість доброзичливого ставлення, готовності до прийняття іншої людини;
- практичне оволодіння старшокласниками культурою спілкування, яка виявляється у тактовному поводженні, у дотриманні норм ввічливості;
- виховання в юнаків та дівчат готовності до вчинку чуйності, вміння турбуватися про іншого, надавати йому конкретну допомогу;
- особистісно-гуманістичний підхід учителя до учня;
- конструктивне поєднання навчально-виховної роботи загальноосвітнього закладу із сімейним вихованням чуйності у школярів.
8. Формування чуйності у ранньому юнацькому віці є принципово можливим, про що свідчить експериментальне запровадження спеціально розробленої програми формувального впливу, яка включає в себе активні методи групової роботи тренінг-семінари для педагогів, тематичні бесіди з елементами тренінгових вправ для батьків та психологічний тренінг для старшокласників.
Комплексна робота з формування чуйності у ранньому юнацькому віці із врахуванням психолого-педагогічних чинників розвитку даної морально-психологічної якості особистості сприяє актуалізації у свідомості старших школярів проблеми чуйного ставлення до іншої людини та забезпечує розвиток здатності вчинково виявляти власну чуйність у життєвих ситуаціях, тобто бути емпатійним, доброзичливим, тактовним, ввічливим, здатним безкорисливо турбуватися про іншу людину.
Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв’язання складної та багатопланової проблеми чуйності. В процесі роботи виокремився ряд напрямків, кожен із яких може стати предметом самостійного дослідження, зокрема, врахування гендерних аспектів у розвитку та проявах чуйності, дослідження особливостей впливу літератури й мистецтва, а також засобів масової інформації на формування чуйності в дітей тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абраменкова В.В. Совместная деятельность дошкольников как условие гуманного отношения к сверстникам / В.В. Абраменкова // Вопросы психологии. 1980. - №5. С. 60-70.
2. Абраменкова В.В. Социальная психология детства: развитие отношений ребёнка в детской субкультуре / В.В. Абраменкова. М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: НПО Модэк”, 2000. 416 с.
3. Александровская Э.М. Психологическое сопровождение школьников: учеб. пособие [для студ. высш. пед. учеб. заведений] / Э.М. Александровская, Н.И.Кокуркина, Н.В. Куренкова. М.: Издательский центр Академия”, 2002. 208 с.
4. Алєксєєнко Т. У чому сутність гуманних взаємин батьків і дітей / Т.Алєксєєнко // Рідна школа. 2001. - №3. С. 33-36.
5. Амонашвили Ш.А. Воспитание человечности // Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества: [книга для учителя]. К.: Освита, 1991. С. 62-68.
6. Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников // Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса. Мн.: Университетское, 1990. С. 4-305.
7. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания / Ананьев Б.Г. Л.: Изд-во ЛГУ, 1968. 336 с.
8. Андрієвська В.В. Історична ретроспектива розвитку української психологічної термінології / В.В.Андрієвська // Розвиток ідей Г.С.Костюка в сучасних психологічних дослідженнях: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - Вип. 20. Ч.1. К., 2000. С. 30-42.
9. Арустамова Г.Б. Психологические особенности развития гуманности в раннем юношеском возрасте / Г.Б. Арустамова // Мир психологии. 2005. - № 4. С. 237-246.
10. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / Бахтин М.М. 2-е изд. М.: Искусство, 1986. 445 с.
11. Бентам И. Введение в основания нравственности и законодательства / Бентам И. М.: Российская политическая энциклопедия, 1998. 415 с.
12. Березина Т.Н. Чувствование как экзистенциальная функция интеграции себя и Другого / Т.Н. Березина // Мир психологии. 2001. - № 3 (27). С. 70-82.
13. Берхин Н.Б. Роль сопереживания в восприятии и создании художественных произведений / Н.Б. Берхин // Вопросы психологии. 1988. - № 4. С. 155-160.
14.Бех И.Д. Нравственность личности: стратегия становления / Бех И.Д. Ровно, издательский отдел управления по печати, 1991. 146 с.
15. Бех І.Д. Виховання особистості: Сходження до духовності / Бех І.Д.; [наук. видання]. К.: Либідь, 2006. 272 с.
16. Бех І.Д. Виховання особистості: [у 2-х кн.]: Кн. 1. Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади К.: Либідь, 2003. 280 с.
17. Бех І.Д. Виховання особистості: [у 2-х кн.]: Кн. 2. Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади К.: Либідь, 2003. 344 с.
18. Бех І. Д. Вчинок у морально-духовному розвитку особистості / І. Д. Бех // Початкова школа. 2004. - № 6. С.1-5.
19.Бех І.Д. Духовне прозріння особистості як психолого-педагогічна проблема / І.Д.Бех // Освіта і управління. 2006. Т.9. № 3-4. С. 79-98.
20. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання / Бех І.Д.; [науково-методичний посібник]. К.: ІЗМН, 1998. 204 с.
21. Бех І.Д. Почуття цінності іншої людини як моральний пріоритет особистості / І.Д.Бех // Початкова школа. 2001. - №12. С. 32 - 35.
22. Білецька І. О. Вирішення моральних завдань як метод виховання цінності іншої людини / І. О. Білецька // Рідна школа. 2005. - №1. С.15 - 17.
23. Білецька І.О. Виховання цінності іншої людини в молодших підлітків у процесі розв’язування моральних задач: дис канд. пед. наук: 13.00.07 / Білецька Ірина Олександрівна Умань, 2004. 223 с.
24. Білоусова В.О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи / Білоусова В.О. К.: ІЗМН, 1997. 192 с.
25. Бодалёв А.А. Проблемы гуманизации межличностного общения и основные направления их психологического изучения / А.А. Бодалёв // Вопросы психологии. 1989. - №6. С. 74-81.
26. Бодалёв А.А. Психология общения / Бодалёв А.А. М., Воронеж, 1996. 256 с.
27. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте (Психологическое исследование) / Божович Л.И. М.: Просвещение, 1968. 464с.
28. Боришевський М.Й. Духовні цінності у становленні особистості громадянина [текст] / М.Й.Боришевський // Педагогіка і психологія. 1997. - №1. С.144-150.
29. Боришевський М.Й. Духовні цінності як детермінанта розвитку й саморозвитку особистості [текст] / М.Й.Боришевський // Педагогіка і психологія. 2008. - №2. С.49-57.
30. Боришевський М.Й. Залежність розвитку альтруїзму особистості від спрямованості її самосвідомості / М.Й.Боришевський // Розвиток ідей Г.С.Костюка в сучасних психологічних дослідженнях: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - Вип. 20. Ч.1. К., 2000. С. 61-68.
31. Боришевський М.Й. Моральні переконання та їх формування у дітей [текст]: методичні матеріали / М.Й.Боришевський. К.: Знання, 1979. 48 с. (Педагогіка”; №9).
32. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості [текст] / М.Й.Боришевський // Педагогіка і психологія. 1996. - №3. С.26-33.
33. Братусь Б.С. Возможна ли нравственная психология? / Б.С.Братусь // Человек. 1998. - № 1. С. 50-59.
34. Братусь Б.С. Психологические аспекты нравственного развития личности / Братусь Б.С. М.: Знание, 1977. 64 с.
35. Браун-Ґалковська М. Забуті чесноти // Браун-Ґалковська М. Дрібні справи. Львів: Свічадо, 2005. С.23-42.
36. Бреслав Г.М. Воспитание нравственных чувств ребёнка в семье / Г.М. Бреслав // Вопросы психологии. 1986. - №1. С.41-47.
37. Валантинас А.А. Взаимосвязь эмпатии и усвоения нравственных норм детьми младшего школьного возраста: дисс канд. психол. наук: 19.00.07 / Валантинас Антанас Антанович Вильнюс, 1988. 139 с.
38. Варій М.Й. Загальна психологія: [підручник] / Варій М.Й. 2-ге вид., випр. і доп. К.: Центр учбової літератури, 2007. 968 с.
39. Василишина Т.В. Емпатія як фактор ефективності педагогічного спілкування: дисканд. психол. наук: 19.00.07 / Василишина Таїса Василівна. К., 2000. 235 с.
40. Василюк Ф.Е. Переживание и молитва (опыт общепсихологического исследования) / Василюк Ф.Е. М.: Смысл, 2005.- 191 с.
41. Ващенко Г. Виховний ідеал / Ващенко Г. Полтава: Полтавський вісник, 1994. 191 с.
42. Веккер Л.М. Психические процессы. Субъект. Переживание. Действие. Сознание / Веккер Л.М. Л.: Издательство Ленинградского университета, 1981. 326 с.
43. Великий тлумачний словник сучасної української мови/ [yклад.і голов.ред. В.Т.Бусел]. К., Ірпінь: ВТФ Перун”, 2001. 1440 с.
44. Вержиховська О.М. Формування моральних якостей у розумово відсталих молодших школярів у позакласній виховній роботі: дис... канд. пед. наук: 13.00.03 / Вержиховська Олена Миколаївна. — К., 2001. — 273 с.
45. Виговська Л.П. Емпатійність як механізм реалізації суб’єкт-суб’єктної педагогічної парадигми // Психологія: Збірник наукових праць НПУ імені М.П.Драгоманова. Вип. 4 (7). К., 1999. С.61-66.
46. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений / Вилюнас В.К.. М.: МГУ, 1976. 143 с.
47. Владиславлев М. Психология. Исследование основных явлений душевной жизни / Владиславлев М. Т.1. С-Петербург, 1881. С. 517-523.
48. Власова О.І. Вікові особливості морального виховання // Власова О.І. Педагогічна психологія: [навч. посібник]. К.: Либідь, 2005. - С.237-243.
49. Вознюк Н.М. Етико-педагогічні основи формування особистості / Вознюк Н.М. К.: Центр навчальної літератури, 2005. 196 с.
50. Воловик Л.М. Теорія ймовірностей і математична статистика в педагогіці / Воловик Л.М. К., 1969.
51. Волченко Л.Б. Гуманность, деликатность, вежливость и этикет / Волченко Л.Б. М.: Издательство Московского университета, 1992. 115 с.
52. Воспитание гуманных чувств у детей / [под ред. Л.Н.Проколиенко, В.К.Котырло]. К.: Радянська школа, 1987. 176 с.
53. Гаврилова Т.П. О воспитании нравственных чувств / Гаврилова Т.П. М.: Знание, 1984. 79 с. (Серия Новое в жизни, науке и технике”).
54. Гаврилова Т.П. Понятие эмпатии в зарубежной психологии // Вопросы психологии. 1975. - №2. С. 147-157.
55. Гаврилова Т.П. Экспериментальное изучение эмпатии у детей младшего и среднего школьного возраста / Т.П. Гаврилова // Вопросы психологии. 1974. - №5. - С. 107 - 114.
56. Геллер И.И. Переживание как категория общей психологии: дисс канд. психол. наук: 19.00.01 / Геллер Игорь Ильич. Одесса, 1993.
57. Гиппенрейтер Ю.Б. Феномен конгруэнтной эмпатии / Ю.Б. Гиппенрейтер, Т.Д.Карягина, Е.Н. Козлова // Вопросы психологии. 1993. - №4. С. 61-68.
58. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений / Гозман Л.Я. М.: Изд-во Московского университета, 1987. 176 с.
59. Гончаренко Е.С. Развитие эмпатического потенциала личности (на материале исследования детей 7-8 лет) : дисс канд. психол. наук: 19.00.01 / Гончаренко Екатерина Сергеевна Краснодар, 2003. 241 с.
60. Гоян І.М. Психолого-педагогічні особливості розвитку моральної поведінки підлітків: дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Гоян Ігор Миколайович. — Івано-Франківськ, 1997. — 183 с.
61. Грот Н.Я. Основания нравственного долга. // Грот М.Я. Вибрані психологічні твори / [упоряд.: М.Д.Бойправ] Ніжин: НДУ, 2006. С. 10-23.
62. Гудима О.В. Психолого-педагогічні детермінанти моральних вчинків учнів молодшого шкільного віку: дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Гудима Олександр Васильович. — К., 2007. — 237 с.
63. Гудима О.В. Система занять з формування моральної якості чуйність” // Гудима О.В. Особливості формування моральної поведінки у молодших школярів. Кам’янець-Подільський, 2007. С. 55-71.
64. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: Современное написание: В 4 т. / В.И.Даль. М.: ООО Издательство АСТ”: ООО Издательство Астрель”, 2003. Т.1. - 1155 с.
65. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: Современное написание: В 4 т. / В.И.Даль. М.: ООО Издательство АСТ”: ООО Издательство Астрель”, 2003. - Т.4. 1145 с.
66. Джонсон Д.В. Тренінг емпатії // Джонсон Д.В. Соціальна психологія: Тренінг міжособистісного спілкування ; пер. з англ. В.Хомика. К.: Академія, 2003. С.384-403.
67. Дьоміна Г.А. Особливості емпатії у ранньому юнацькому віці як одного із структурних елементів особистісної зрілості // Психологічні науки: Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 12. Вип. 5 (29) К., 2005. С. 58-62.
68. Журавльова Л.П. Психологія емпатії: [монографія]. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Я.Франка, 2007. 328 с.
69. Журба К. Виховання духовності в учнів (методичні розробки) / К.Журба // Рідна школа. 2004. - №3. С. 47-49.
70. Завгородня Т. Штрихи до портрету сучасного старшокласника / Т.Завгородня // Рідна школа. 2002. - №11. С. 3-5.
71. Занюк С.С. Психологія мотивації: [навч. посібник] / Занюк С.С. К.: Либідь, 2002. 304 с.
72. Запорожец А.В. К вопросу о генезисе, функции и структуре эмоциональных процессов у ребёнка / А.В.Запорожец, Я.З. Неверович // Вопросы психологии. 1974. - №6. С. 59-73.
73. Звєрєва І.Д. Діагностика моральної вихованості школярів / Звєрєва І.Д., Коваль Л.Г., Фролов П.Д. К.: ІСДО, 1995. 156 с.
74. Иванов В.Г. История этики древнего мира / Иванов В.Г. Л.: ЛГУ, 1980. 224 с.
75. Іванчук М.Г. Психолого-педагогічні умови формування в молодших школярів моральних почуттів (у процесі навчання): дис канд. пед. наук: 19.00.07 / Іванчук Марія Георгіївна К., 1993. 137 с.
76. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Ильин Е.П. СПб: Питер, 2000. 512 с.
77. Ильин Е.П. Эмоции и чувства / Ильин Е.П. СПб: Питер, 2001. 752 с.
78. Кайрис Е.Д. Развитие эмпатии в профессиональном становлении студентов высших педагогических учебных заведений: дисс... канд.психол.наук : 19.00.07 / Кайрис Елена Дмитриевна. — К., 2002. — 244 с.
79. Калашникова М.Б. О концепции возрастной сензитивности / М.Б. Калашникова // Мир психологии. 2004. - №1. С. 105-113.
80. Кальба Я.Є. Психологічні особливості формування вчинкового потенціалу особистості учня: дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Кальба Ярослава Євгенівна. — Т., 2006. — 209 с.
81. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови / Караванський С. К.: Орій” при УКСП Кобза”, 1993. 472 с.
82. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики / Караванський С. [2-ге вид., доповн. і випр.]. - Львів: Бак, 2006. 562 с.
83. Кириленко Т.С. Виховання почуттів / Т.С.Кириленко // Психолог. 2003. - №35 (83). С.9-17.
84. Кириленко Т.С. Психологія: емоційна сфера особистості: Навч. посібник. К.: Либідь, 2007. 256 с.
85. Кириленко Т.С. Чуттєво-емоційні виміри вчинковості / Кириленко Т.С. // Людина - Суб’єкт Вчинок: Філософсько-психологічні студії / [за заг. ред. В.О.Татенка]. К.: Либідь, 2006. - С.176-196.
86. Киричок В.А. Формирование гуманных взаимоотношений младших школьников во внеурочной деятельности: диссканд. пед. наук: 13.00.01 / Киричок Вера Андреевна К., 1987. 230 с.
87. Киричок В.А. Формування гуманних взаємин між молодшими школярами у позаурочній діяльності / В.А.Киричок // Педагогіка і психологія. 1995. - №4. С.105-112.
88. Кізь О.Б. Розвиток життєвих перспектив вихованців інтернатних закладів/ Кізь О.Б. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2001. 128 с.
89. Климишин О.І. Психологічні особливості розвитку духовності старшокласників у процесі навчання: дисканд. психол. наук.: 19.00.07 / Климишин Ольга Іванівна. — Івано-Франківськ, 2004. — 249 с.
90. Климова-Фюгнерова М. Эмоциональное воспитание в семье / Климова-Фюгнерова М. Минск: Народная асвета, 1981. 174 с.
91. Коган І.М. Емпатія і особливості її розвитку у дітей молодшого шкільного віку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 Педагогічна та вікова психологія” / І. М. Коган. — К., 2005. — 20 с.
92. Коган І.М. Емпатія і особливості її розвитку у дітей молодшого шкільного віку: дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Коган Ірина Михайлівна. — К., 2005. — 179 с.
93. Козлов Н.И. Лучшие психологические игры и упражнения / Козлов Н.И. - Екатеринбург: Издательство АРД ЛТД. 1998. - 144 с.
94. Кон И.С. Психология ранней юности: [кн. для учителя]. М.: Просвещение, 1989. 255 с.: ил. (Серия Психологическая наука школе”).
95. Кононко Е.Л. Чтобы личность достоялась / Кононко Е.Л. К.: Радянська школа, 1991. 221 с.
96. Кононко О.Л. Душевність, людяність, щирість / О.Л.Кононко // Дошкільне виховання. 1997. - № 2. С. 8-9.
97. Кордунова Н.О. Психологічні особливості становлення духовних цінностей старшокласників у процесі спілкування: дис канд. психол. наук.: 19.00.07 / Кордунова Наталія Олександрівна. — Луцьк, 2000. — 257 с.
98. Корніяка О.М. Психологія комунікативної культури школяра: [монографія] / Корніяка О.М. К.: Міленіум, 2006. 336 с.
99. Костюченко М.В. Гуманні взаємини юнацтва: теоретичний аспект / М.В.Костюченко // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі: [зб. наук. праць]. Рівне: Волинські обереги, 2002. С. 205-206.
100. Коч Л.А. Добросердечность / Л.А.Коч // Классный руководитель. 2004. - №6.- С.128-132.
101. Коч Л.А. Креативная этика. Психология освоения подростками этических норм и понятий / Коч Л.А. М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО МОДЭК”, 2000. 192 с.
102. Коч Л.А. Милосердие / Л.А.Коч // Классный руководитель. 2004. - №7. С.135-138.
103. Кравченко І.В. Формування у підлітків моральних вчинків у позакласній роботі: дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Кравченко Ірина Володимирівна. — Х., 2004. — 211 с.
104. Крайг Г. Психология развития: [пер. с англ.]. - СПб.: Питер, 2000. 992 с.
105. Красновський В.М. Соціальна ситуація розвитку старшокласника: звернення до інтерпретації її особливостей та шляхів гуманізації / В.М. Красновський // Практична психологія та соціальна робота. 2005. - № 6. С. 3-9.
106. Критерії моральної вихованості молодших школярів: [книга для вчителя / за ред. І.Д.Беха, С.Д.Максименка]. К.: Радянська школа, 1989. 96 с.
107. Кропоткин П.А. Этика: Избранные труды / Кропоткин П.А. М.: Изд-во политической литературы, 1991. 496 с.
108. Кротенко В.И. Психологические особенности эмпатии подростков: дисс канд. психол. наук: 19.00.07 / Кротенко Валентина Ивановна. — К., 2001. — 197 с.
109. Крылова Н.Б. Культурология образования / Крылова Н.Б. М.: Народное образование, 2000. 272 с.
110. Куличенко Л.А. Моральное чувство как основа формирования характера в философии Э.Шефтсбери / Куличенко Л.А. // Вестник МГУ. -Серия 14 : Психология. 2001. №2. С.78-81.
111. Кульчицкая Е.И. Воспитание чувств детей в семье / Кульчицкая Е.И. К.: Радянська школа, 1983. 120 с.
112. Кундера М. Невыносимая легкость бытия: [роман] / Милан Кундера; [пер. с чеш. Н.Шульгиной]. СПб.: Азбука-классика, 2005. 352 с.
113. Кухаренко С.П. Статеві особливості емпатії у вихованців школи-інтернату / С.П.Кухаренко // Психологія [зб. наук. праць НПУ імені М.П.Драгоманова]. Вип. 13. К., 2001. С. 327-331.
114. Кушнірюк В.М. Духовність учителя в контексті гуманної взаємодії з учнями / В.М.Кушнірюк // Розвиток ідей Г.С.Костюка в сучасних психологічних дослідженнях: [наук. записки Інституту психології імені Г.С.Костюка / за ред. С.Д.Максименка]. К., 2000. Вип. 20. Ч. 2. С. 22-30.
115. Лабунская В.А. Особенности развития способности к психологической интерпретации невербального поведения / В.А. Лабунская // Вопросы психологии. 1987. - № 3. С. 70-77.
116. Лабунская В.А. Психология затрудненного общения: Теория. Методы. Диагностика. Коррекция / Лабунская В.А., Менджерицкая Ю.А., Бреус Е.Д. М.: Академия, 2001. 288 с.
117. Лабунская В.А. Экспрессия человека: общение и межличностное познание / Лабунская В.А.. Р-н-Д: Феникс, 1999. 608 с.
118. Лаврентьева Г.П. Розвиток емоційного ставлення дошкільників до однолітків в процесі гуманізації їх взаємин / Г.П.Лаврентьєва // Актуальні проблеми психології. Т.4: Актуальні проблеми ґенези особистості в контексті навчання і виховання: [зб. наук. статей / за заг. ред. С.Д.Максименка]